Знахідка мікрокристалів самородного вольфраму в білокоровицьких протерозойських конгломератах Волині
Мiкрокристали самородного вольфраму виявлено на зернах самородного золота iз бiлокоровицьких протерозойських конгломератiв Волинi. Вони представленi дещо сплющеними досконалими октаедрами (?) розмiром вiд 2 до 10 мк. Вольфрамовi кристали є першою знахiдкою багатогранникiв цього мiнералу в Українi та...
Saved in:
| Date: | 2014 |
|---|---|
| Main Authors: | , , , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2014
|
| Series: | Доповіді НАН України |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/88555 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Знахідка мікрокристалів самородного вольфраму в білокоровицьких протерозойських конгломератах Волині / В.М. Квасниця, О.В. Павлюк, I.В. Квасниця, Б.Л. Висоцький, I.В. Гурненко // Доповiдi Нацiональної академiї наук України. — 2014. — № 11. — С. 88-94. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-88555 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-885552015-11-17T03:02:27Z Знахідка мікрокристалів самородного вольфраму в білокоровицьких протерозойських конгломератах Волині Квасниця, В.М. Павлюк, О.В. Квасниця, І.В. Висоцький, Б.Л. Гурненко, І.В. Науки про Землю Мiкрокристали самородного вольфраму виявлено на зернах самородного золота iз бiлокоровицьких протерозойських конгломератiв Волинi. Вони представленi дещо сплющеними досконалими октаедрами (?) розмiром вiд 2 до 10 мк. Вольфрамовi кристали є першою знахiдкою багатогранникiв цього мiнералу в Українi та, мабуть, другою в свiтi. Вони тiсно асоцiюють з нано- й мiкрокристалами вторинного самородного золота, яке наростає на зерна первинного самородного золота. Мiкрокристали вольфраму майже не мiстять домiшок, лише iнодi до 0,16% за масою хрому. Вiрогiдно, як i вторинне золото, кристали вольфраму утворенi in situ при формуваннi бiлокоровицьких конгломератiв. Наведено порiвняння за основними ознаками цього надзвичайно рiдкiсного мiнералу, знайденого в рiзних геологiчних середовищах. Микрокристаллы самородного вольфрама обнаружены на зернах самородного золота из белокоровичских протерозойских конгломератов Волыни. Они представлены несколько сплющенными совершенными октаэдрами (?) размером от 2 до 10 мк. Вольфрамовые кристаллы являются первой находкой многогранников этого минерала в Украине и, возможно, второй в мире. Они тесно ассоциируют с нано-, микрокристаллами вторичного самородного золота, которое нарастает на зерна первичного самородного золота. Микрокристаллы вольфрама почти не содержат примесей, лишь иногда до 0,16% по массе хрома. Вероятно, как и вторичное золото, кристаллы вольфрама образованы in situ при формировании белокоровичских конгломератов. Приведено сравнение по основным признакам этого чрезвычайно редкого минерала, найденного в различных геологических средах. Microcrystals of native tungsten on grains of native gold from Bilokorovychi proterozoic conglomerates of the Volyn region have been established. They are somewhat flattened perfect octahedrons (?); their sizes are from 2 to 10 microns. The tungsten crystals are the first discovery of polyhedrons of this mineral in Ukraine and, perhaps, are the second discovery in the world. They are closely associated with nano-microcrystals of secondary native gold, which grows on the original grains of native gold. The tungsten microcrystals contain almost no impurities, sometimes only to 0.16 wt. % of chromium. Probably, as a secondary gold, the tungsten microcrystals were formed in situ during the formation of Bilokorovychi conglomerates. The comparison of the extremely rare mineral by the basic features found in the various geological environments has been made. 2014 Article Знахідка мікрокристалів самородного вольфраму в білокоровицьких протерозойських конгломератах Волині / В.М. Квасниця, О.В. Павлюк, I.В. Квасниця, Б.Л. Висоцький, I.В. Гурненко // Доповiдi Нацiональної академiї наук України. — 2014. — № 11. — С. 88-94. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 1025-6415 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/88555 549.2:549.283 uk Доповіді НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Науки про Землю Науки про Землю |
| spellingShingle |
Науки про Землю Науки про Землю Квасниця, В.М. Павлюк, О.В. Квасниця, І.В. Висоцький, Б.Л. Гурненко, І.В. Знахідка мікрокристалів самородного вольфраму в білокоровицьких протерозойських конгломератах Волині Доповіді НАН України |
| description |
Мiкрокристали самородного вольфраму виявлено на зернах самородного золота iз бiлокоровицьких протерозойських конгломератiв Волинi. Вони представленi дещо сплющеними досконалими октаедрами (?) розмiром вiд 2 до 10 мк. Вольфрамовi кристали є першою знахiдкою багатогранникiв цього мiнералу в Українi та, мабуть, другою в свiтi.
Вони тiсно асоцiюють з нано- й мiкрокристалами вторинного самородного золота, яке
наростає на зерна первинного самородного золота. Мiкрокристали вольфраму майже не
мiстять домiшок, лише iнодi до 0,16% за масою хрому. Вiрогiдно, як i вторинне золото, кристали вольфраму утворенi in situ при формуваннi бiлокоровицьких конгломератiв. Наведено порiвняння за основними ознаками цього надзвичайно рiдкiсного мiнералу,
знайденого в рiзних геологiчних середовищах. |
| format |
Article |
| author |
Квасниця, В.М. Павлюк, О.В. Квасниця, І.В. Висоцький, Б.Л. Гурненко, І.В. |
| author_facet |
Квасниця, В.М. Павлюк, О.В. Квасниця, І.В. Висоцький, Б.Л. Гурненко, І.В. |
| author_sort |
Квасниця, В.М. |
| title |
Знахідка мікрокристалів самородного вольфраму в білокоровицьких протерозойських конгломератах Волині |
| title_short |
Знахідка мікрокристалів самородного вольфраму в білокоровицьких протерозойських конгломератах Волині |
| title_full |
Знахідка мікрокристалів самородного вольфраму в білокоровицьких протерозойських конгломератах Волині |
| title_fullStr |
Знахідка мікрокристалів самородного вольфраму в білокоровицьких протерозойських конгломератах Волині |
| title_full_unstemmed |
Знахідка мікрокристалів самородного вольфраму в білокоровицьких протерозойських конгломератах Волині |
| title_sort |
знахідка мікрокристалів самородного вольфраму в білокоровицьких протерозойських конгломератах волині |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2014 |
| topic_facet |
Науки про Землю |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/88555 |
| citation_txt |
Знахідка мікрокристалів самородного вольфраму в білокоровицьких протерозойських конгломератах Волині / В.М. Квасниця, О.В. Павлюк, I.В. Квасниця, Б.Л. Висоцький, I.В. Гурненко // Доповiдi Нацiональної академiї наук України. — 2014. — № 11. — С. 88-94. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| series |
Доповіді НАН України |
| work_keys_str_mv |
AT kvasnicâvm znahídkamíkrokristalívsamorodnogovolʹframuvbílokorovicʹkihproterozojsʹkihkonglomeratahvoliní AT pavlûkov znahídkamíkrokristalívsamorodnogovolʹframuvbílokorovicʹkihproterozojsʹkihkonglomeratahvoliní AT kvasnicâív znahídkamíkrokristalívsamorodnogovolʹframuvbílokorovicʹkihproterozojsʹkihkonglomeratahvoliní AT visocʹkijbl znahídkamíkrokristalívsamorodnogovolʹframuvbílokorovicʹkihproterozojsʹkihkonglomeratahvoliní AT gurnenkoív znahídkamíkrokristalívsamorodnogovolʹframuvbílokorovicʹkihproterozojsʹkihkonglomeratahvoliní |
| first_indexed |
2025-07-06T16:21:20Z |
| last_indexed |
2025-07-06T16:21:20Z |
| _version_ |
1836915234713894912 |
| fulltext |
оповiдi
НАЦIОНАЛЬНОЇ
АКАДЕМIЇ НАУК
УКРАЇНИ
11 • 2014
НАУКИ ПРО ЗЕМЛЮ
УДК 549.2:549.283
В.М. Квасниця, О. В. Павлюк, I. В. Квасниця, Б.Л. Висоцький,
I. В. Гурненко
Знахiдка мiкрокристалiв самородного вольфраму
в бiлокоровицьких протерозойських конгломератах
Волинi
(Представлено академiком НАН України Є.Ф. Шнюковим)
Мiкрокристали самородного вольфраму виявлено на зернах самородного золота iз бiлоко-
ровицьких протерозойських конгломератiв Волинi. Вони представленi дещо сплющени-
ми досконалими октаедрами (?) розмiром вiд 2 до 10 мк. Вольфрамовi кристали є пер-
шою знахiдкою багатогранникiв цього мiнералу в Українi та, мабуть, другою в свiтi.
Вони тiсно асоцiюють з нано- й мiкрокристалами вторинного самородного золота, яке
наростає на зерна первинного самородного золота. Мiкрокристали вольфраму майже не
мiстять домiшок, лише iнодi до 0,16% за масою хрому. Вiрогiдно, як i вторинне золо-
то, кристали вольфраму утворенi in situ при формуваннi бiлокоровицьких конгломера-
тiв. Наведено порiвняння за основними ознаками цього надзвичайно рiдкiсного мiнералу,
знайденого в рiзних геологiчних середовищах.
Ще в 1970-х роках у бiлокоровицьких конгломератах протерозойського вiку на Волинi геоло-
гами Житомирської експедицiї була виявлена своєрiдна асоцiацiя самородних елементiв —
алмазу i самородного золота. Це не є рiдкiстю для таких давнiх докембрiйських теригенних
утворень на кристалiчних щитах Землi [1]. Найбiльш вiдомi протерозойськi конгломерати
Вiтватерсранду (2,4–2,35 млрд рокiв тому) у Пiвденнiй Африцi, якi мiстять надзвичайно
багату золоту мiнералiзацiю й алмаз, а також мiнерали урану (уранiнiт, бранерит, тухолiт)
i платиноїди.
Згодом самородне золото з бiлокоровицьких конгломератiв було вивчено на тогочасному
рiвнi дослiджень. Так, наприклад, самородне золото з цих порiд вивчалося мiнералогами
Львiвського державного унiверситету iм. Iвана Франка, зокрема У. I. Феношин, Є. М. Слив-
ко i О. I. Матковським [2, 3]. Однак детальних дослiджень бiлокоровицького самородного
золота не було проведено через недосконалiсть iнструментальних можливостей.
Бiлокоровицькi конгломерати належать до олiгомiктових рiзновидiв [4]. Вони є серед-
ньо- й дрiбнозернистими (рис. 1). Їх галька складена переважно кварцом, кварцитоподiбни-
© В.М. Квасниця, О. В. Павлюк, I. В. Квасниця, Б.Л. Висоцький, I. В. Гурненко, 2014
88 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2014, №11
Рис. 1. Зовнiшнiй вигляд бiлокоровицького конгломерату (а — зразок 1 розмiром по видовженню 11 см) та
його аншлiф (б — зразок 2 розмiром по видовженню 14 см)
ми пiсковиками, кварцитами, в меншiй кiлькостi яшмою, яшмоїдами, кварцовими порфi-
рами та iншими породами. Цемент конгломератiв є гiдрослюдисто-кварцовим. Вважаєть-
ся [4], що конгломерати утворилися в прибережних морських умовах формування осадкiв за
рахунок розмиву кiр вивiтрювання кристалiчних порiд архейсько-нижньопротерозойсько-
го вiку. Згiдно з висновками Л. В. Шумлянського, формування вiдкладiв Бiлокоровицької
свiти завершилося до 1,8 млрд рокiв тому, виходячи з iзотопного вiку теригенних цир-
конiв.
Мiкрокристали самородного вольфраму виявлено при дослiдженнях самородного золота
з бiлокоровицьких конгломератiв. За допомогою методiв растрової електронної мiкроскопiї
i електронно-зондового аналiзу вивчено морфологiю i хiмiчний склад понад 150 зерен само-
родного золота. Дослiдження проведено в Iнститутi геохiмiї, мiнералогiї та рудоутворення
iм. М. П. Семененка НАН України на електронному мiкроскопi JSM 6700F фiрми “Jeol”
(Японiя) з енергодисперсiйним аналiзатором. Зерна золота мають переважно жовтий колiр
рiзної iнтенсивностi, частинi з них властивий червонувато-мiдний вiдтiнок. Розмiр вивчених
золотин вiд 0,2 до 2–3 мм, а деяких — до 5 мм.
Переважна бiльшiсть зерен бiлокоровицького золота є ксеноморфними утвореннями, що
зумовлено формою мiкропорожнин або трiщинок, якi воно виповнювало при кристалiзацiї.
Це масивнi без певного вигляду або химерного обрису, а також пластинчастi й грудкоподiбнi
золотини. На макрорiвнi ознаки росту золота у вiльному середовищi, набуваючи кристалiч-
них форм, є рiдкiсними. До них можна вiднести незакономiрнi зростки численних вiдносно
великих октаедрiв або окремi октаедри золота на ксеноморфних золотинах. Досить по-
ширенi золотини iз автоепiтаксiйними наростами на їх поверхнi так званого нового або
вторинного мiкро- й нанорозмiрного золота у виглядi глобулярних кристалiв, недоскона-
лих за формою кристалiв, iдеальних октаедричних кристалiв та їх двiйникiв або скелетних
октаедричних кристалiв.
Вторинним називають самородне золото, яке утворюється при випаданнi металiчного
золота в осад iз розчинених золотовмiсних мiнералiв. У випадку попадання такого золота
на первиннi золотини вiдбувається автоепiтаксiйний рiст золота на золотi. В умовах пере-
сичення розчинiв золотом утворюється безлiч мiкро- й нанокристалiв нового золота. Коли
первинна золотина майже повнiстю покрита недосконалими мiкро- й нанокристалами зо-
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2014, №11 89
Рис. 2. Зерно самородного золота з бiлокоровицьких конгломератiв (а) i нарiст мiкрокристалiв самородного
вольфраму та мiкро- й нанокристалiв вторинного золота на ньому (б )
лота, тодi її поверхня нагадує губку. Ще один морфологiчний тип золота — це вiдносно
суцiльнi кулястi золотини, поверхнi яких орнаментованi вiзерунками мiкропор.
Основними домiшками в зернах самородного золота з бiлокоровицьких конгломератiв
є срiбло i мiдь. Можна видiлити золото з домiшками срiбла (до 85% аналiзiв), золото з до-
мiшками мiдi (до 50% аналiзiв) та золото з домiшками срiбла i мiдi (до 44% аналiзiв).
Частина золотин мiстить також домiшки залiза (до 3,5% за масою). Масовий вмiст домiшок
срiбла i мiдi дуже рiзний (у межах 1–44% Ag й 1–43% Cu).
Саме на зернах самородного золота iз наростами вторинного золота спостерiгаються
мiкрокристали самородного вольфраму (рис. 2). Останнi трапляються разом з недосконало
й досконало ограненими мiкро- й нанокристалами вторинного самородного золота i нерiд-
ко наростають на них. Вони поодинокi, розсiянi або утворюють групи з 2–3 кристалiв. Їх
розмiр вiд 2 до 10 мк. За хiмiчним складом золотини з кристалами вольфраму вiднос-
но високопробнi, мiстять домiшки Ag й Cu (до 2–6,5% за масою срiбла й до 1,5–8% за
масою мiдi) (рис. 3). Мiкрокристали вольфраму утворюють майже iдеальнi октаедри (?)
вiдповiдно до належностi мiнералу до кубiчної сингонiї. Вершини деяких таких октаедрiв
притупленi мiнiатюрними гранями куба (?). Бiльшiсть вольфрамових октаедрiв сплющена
вздовж потрiйної осi. Часто площина сплющення вiдносно субпаралельна поверхнi первин-
ного зерна золота, тобто в такому випадку можна говорити про епiтаксiю вольфраму на
золотi. Зафiксовано також поодинокi нарости нанозерен вторинного золота на вольфрамо-
вих кристалах. Мiкрокристали вольфраму майже чистi вiд домiшок (рис. 4), в його окремих
мiкрокристалах встановлено лише незначнi домiшки хрому (до 0,16% за масою).
Обговорення результатiв дослiджень. Самородний вольфрам поки що належить до
надзвичайно рiдкiсних знахiдок i майже виключно до мiнерального мiкросвiту. За останнi
два десятилiття з’явилися публiкацiї про знахiдки самородного вольфраму в самих рiзних
геологiчних середовищах на Землi, а також на Мiсяцi i в метеоритi [5–11]. Однак тiльки
в деяких з них наведенi вiдносно повнi данi про цей мiнерал (морфологiя, хiмiчний склад,
структура i рентгенометричнi данi, мiнеральнi асоцiацiї, генезис).
Так, мiкрозерна самородного вольфраму дiагностовано в камаситовiй фазi металевих
кульок мiкропорфiрових хондр у метеоритi Кримка (LL3.1) [9]. Їх розмiри досягають лише
кiлька мiкрон, форма — вiд округлої до видовженої. Зерна самородного вольфраму лока-
90 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2014, №11
Рис. 3. Спiввiдношення золота, срiбла i мiдi в золотинах iз бiлокоровицьких конгломератiв з наростами
кристалiв самородного вольфраму.
Умовнi позначення: 1 — Ag; 2 — Cu
Рис. 4. Енергодисперсiйний спектр одного з кристалiв вольфраму, зображеного на рис. 2, б
лiзуються переважно на мiжфазових межах камасит–тенiт або камасит–хромiт, у трiщи-
нах i порах, а також усерединi камаситу. В окремих точках зерна самородного вольфраму
мiстять до 0,2% за масою Re. Автори [9] висловлюють припущення, що формування само-
родного вольфраму вiдбулося з первинного W-вмiсного камаситу та зумовлено, переважно,
процесами ударного метаморфiзму, переплавлення й хондроутворення.
Субмiкроннi сферичнi i краплиноподiбнi зерна самородного вольфраму iнструментально
зафiксовано в мiсячному реголiтi, доставленого на Землю автостанцiєю Луна-16 [7]. Утво-
рення самородного вольфраму на Мiсяцi, найвiрогiднiше, можливе при iмпактних явищах
(ударно-конденсатних процесах), при яких вольфрам може вiдновитися до нуль-валентного
стану. Це добре узгоджується з округлою формою зерня вольфраму та її скляної матрицi.
Округлi частинки вольфраму могли виникати в газовому середовищi при високих темпера-
турах шляхом складання його нанорозмiрних кластерiв.
На Землi знайдено значно крупнiшi зерна самородного вольфраму в плейстоценових
алювiальних вiдкладах долини р. Велика Полья на Приполярному Уралi [8, 10]. Iснує та-
кож згадування про корiнну знахiдку самородного вольфраму в однiй iз кварцових жил
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2014, №11 91
родовища Додо на Полярному Уралi (Усть-Пуйва) [11]. У плейстоценовому алювiї долини
р. Велика Полья досить поширенi вiдносно великi ксеноморфнi зерна самородного вольф-
раму розмiрами 1–5 мм. Їх поверхня покрита численними сферичними частинками також
iз вольфраму та їх агрегатами. Електронно-мiкроскопiчнi знiмки цих зерен вiдображають
їх пористу полiкристалiчну внутрiшню будову. Монокристальнi iндивiди зерен вольфра-
му представленi кубооктаедрами розмiром 1–2 мк. Зерна самородного вольфраму мiстять
до 0,11% за масою Мо i до 0,06% за масою Тi. Вони також переповненi включеннями мiкро-
скопiчних кристалiв оксиду iтрiю Y2O3 — iтрiаїту (Y), виявлено також вро́сток залiзистого
карбонату. Автори [8] не дають чiткої генетичної iнтерпретацiї знахiдки i тiльки вказують
на можливу роль при утвореннi самородного вольфраму вiдновлювальних флюїдiв зем-
ної кори. Крiм самородного вольфраму в давнiх алювiальних вiдкладах долини цiєї рiки
поширено самородне золото (плейстоценовi вiдклади долини рiки є розсипом на золото,
корiнним джерелом для якого можуть бути кварц-сульфiднi жили в дiабазах i дiабазових
порфiритах), а також зустрiчаються самородна мiдь i осмистий iридiй, корiнним джерелом
для яких вважаються серпентинiти.
Таким чином, наша знахiдка самородного вольфраму наразi немає аналогiй. За багать-
ма показниками вона нiяк не вписується у вказанi вище достовiрнi знахiдки самородного
вольфраму, оскiльки вiдрiзняється вiд них як мiнеральними асоцiацiями, так i тiсним пара-
генетичним зв’язком самородних золота i вольфраму. Найбiльш близька знахiдка самород-
ного вольфраму в плейстоценовому алювiї долини р. Велика Полья (Приполярний Урал),
однак парагенетичний зв’язок самородних вольфраму й золота там не доказаний, тому таку
асоцiацiю вказаних мiнералiв потрiбно вважати парастеричною.
Важливий той факт, що значна частина самородного золота з бiлокоровицьких конгло-
мератiв несе ознаки його доростання in situ з утворенням вторинного золота та ознаки його
бiогенного походження: до них належать мiкро- й нанокристалiчнi автоепiтаксiйнi нарости
самородного золота на його зернах, тобто утворення губчастого золота та його мiкро- й
нанобагатогранникiв, а також типовi форми пористого золота. Псевдоморфне замiщення
бактерiй i грибiв золотом у природi, як i експериментальне дослiдження такого проце-
су, було описано неодноразово, наприклад [12, 13]. Здатнiсть мiкроорганiзмiв витягувати
i нагромаджувати золото з навколишнього середовища розглядається навiть як можливий
механiзм виникнення ряду низькотемпературних осадових золоторудних родовищ [13]. Оче-
видно, що також мав мiсце i рiст бiлокоровицького золота iз колоїдiв, про що свiдчать так
званi форми старiння або висихання серед вторинного золота.
Оскiльки присутнiсть на золотинах iз бiлокоровицьких конгломератiв кристалiв само-
родного вольфраму та їх походження є досить несподiваними i не зовсiм зрозумiлими, все ж
таки їх тiсний асоцiацiйний зв’язок з мiкро- i нанокристалами вторинного золота дозволяє
прогнозувати також бiогенне зародження кристалiв самородного вольфраму. Вважається,
що вольфрам немає значного бiологiчного значення. Проте у деяких архебактерiй i бакте-
рiй було виявлено ферменти з вольфрамом [14]. Серед них є архебактерiї-гiпертермофiли,
якi облiгатно залежнi вiд вольфраму. Оскiльки цi мiкроорганiзми займають самi низи на
деревi життя, то присутнiсть вольфраму в складi ферментiв бактерiй розглядається як
фiзiологiчний релiкт бiосфери раннього архею, тобто вольфрамовi ферменти мають дуже
давнє походження. Тому iснують припущення, що вольфрам вiдiгравав певну роль саме на
раннiх етапах виникнення життя.
Таким чином, весь необхiдний матерiал як самородне золото, так i комплекс рiзних
хiмiчних елементiв (Au, Ag, Cu, W тощо), можливо, був принесений при розмивi кiр ви-
92 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2014, №11
вiтрювання кристалiчних порiд рiчковою системою в прибережну частину докембрiйського
бiлокоровицького моря, подальше доростання кластогенного самородного золота з утворен-
ням вторинного самородного золота i самородного вольфраму проходило вже при форму-
ваннi конгломератiв. Джерелами вольфраму могли бути самi рiзнi породи [15], а не тiльки
тi, що пов’язанi з кислим магматизмом. Майже повна вiдсутнiсть ознак обкатування зерен
золота також може свiдчити про аутигенне утворення вторинного самородного золота i са-
мородного вольфраму шляхом осаджування з розчинiв на бiогеохiмiчних бар’єрах. Оскiль-
ки ознаки зносу на бiлокоровицьких золотинах рiдкiснi, то, найвiрогiднiше, що для такого
золота його корiннi джерела були розташованi недалеко. Версiя техногенного утворення
кристалiв самородного вольфраму на зернах бiлокоровицького самородного золота немає
наразi жодних пiдстав.
Потрiбно також сказати, що виявленi кристали вольфраму можна було б вiднести до
надзвичайно рiдкiсного природного карбiду вольфраму — мiнералу кусонгiту (WC) (в енер-
годисперсiйних спектрах цих кристалiв, як i сусiднiх нанокристалiв золота, оскiльки для
дослiджень зразки золота були напиленi вуглецем, фiксується слабоiнтенсивна лiнiя вуг-
лецю), а їх форму — трактувати як гексагональну. Однак кусонгiт належить до високо-
температурних мiнералiв, тому в нашому випадку його парагенетична асоцiацiя з вторин-
ним низькотемпературним самородним золотом є малоймовiрною. Провести гонiометричнi
i рентгенометричнi дослiдження таких мiкронних кристалiв вольфраму нинi неможливо.
1. Ивенсен Ю.П., Левин В.И. О генезисе докембрийских золотоносных конгломератов // Изв. Том.
политехн. ин-та. – 1970. – 239: Вопросы геологии месторождений золота. – С. 25–30.
2. Матковский О.И., Феношин У.И., Сливко Е.М. Минералогические критерии генезиса и поисков
золоторудного проявления в протерозойских конгломератах // Использование минералогических ме-
тодов исследований при прогнозе, поисках и оценке месторождений полезных ископаемых // Тез.
докл. Первого респ. совещ. по приклад. минералогии, 14–16 окт. 1981 г., Алма-Ата. – Алма-Ата:
Изд-во Казах. ин-та минерал. сырья. – 1981. – [Т. 1]. – С. 78–79.
3. Сливко Е.М. Минералогия и вопросы генезиса докембрийских конгломератов Белокоровичской
структуры: Автореф. дис. . . . канд. геол.-минерал. наук. – Львов: Львов. гос. ун-т. – 1986. – 20 с.
4. Металиди С.В., Зарицкий А.И., Цымбал С.Н. и др. Первая находка алмазов в конгломератах верх-
него протерозоя на территории Восточно-Европейской платформы // Минерал. журн. – 1982. – 4,
№ 3. – С. 20–29.
5. Главатских С.Ф., Трубкин Н.В. Первые находки самородных вольфрама и серебра в продуктах
эксгаляций Большого трещинного Толбачинского извержения (Камчатка) // Докл. АН. – 2000. –
373, № 4. – С. 523–526.
6. Лукин А.Е. О самородном вольфраме в породах нефтегазоносных комплексов // Доп. НАН Украї-
ни. – 2009. – № 2. – С. 121–130.
7. Мохов А.В. Новые ультрадисперсные минеральные фазы лунного реголита по данным аналитической
электронной микроскопии: Автореф. дис. . . . д-ра геол.-минерал. наук. – Москва: Ин-т геологии
рудных месторождений, петрографии, минералогии и геохимии РАН, 2009. – 51 с.
8. Новгородова М.И., Недашковская Н.Н., Рассказов А.В. и др. Самородный вольфрам с включениями
оксида иттрия из аллювия р. Большая Полья (Приполярный Урал) // Докл. АН. – 1995. – 340, № 5. –
С. 681–684.
9. Семененко В., Гiрiч А. Першi знахiдки самородних вольфраму i срiбла в метеоритах // Мiнерал.
зб. – 2012. – № 62, вип. 1. – С. 119–127.
10. Mills S. J., Kartashov P.M., Ma C. et al. Yttriaite – (Y): The natural occurrence of Y2O3 from the
Bol’shayaPol’ya River, Subpolar Urals, Russia // Amer. Mineral. – 2011. – 96. – P. 1166–1170.
11. Mills S. J., Kartashov P.M., Kampf A.R. et al. Tungsten, IMA 2011. – 004. CNMNC Newsletter No 9. –
August 2011. – page 2541 // Mineral. Magazine. – 2011. – 75. – P. 2537–2542.
12. Коробушкина Е.Д., Коробушкин И.М. Взаимодействие золота с бактериями и образование “нового”
золота // Докл. АН СССР. – 1986. – 287, № 4. – С. 978–980.
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2014, №11 93
13. Куимова Н. Г., Моисеенко В. Г. Биогенная минерализация золота в природе и эксперименте // Лито-
сфера. – 2006. – № 3. – С. 83–95.
14. Федонкин М.А. Сужение геохимического базиса жизни и эвкариотизация биосферы: причинная
связь // Палеонтол. журн. – 2003. – № 6. – С. 33–40.
15. Воеводин В.Н. Условия рудогенеза вольфрама в различных геологических средах // Доп. НАН Ук-
раїни. – 2008. – № 6. – С. 101–108.
Надiйшло до редакцiї 06.05.2014Iнститут геохiмiї, мiнералогiї i рудоутворення
iм. М.П. Семененка НАН України, Київ
Київський нацiональний унiверситет
iм. Тараса Шевченка
Житомирська геологiчна експедицiя,
смт Нова Борова
В.Н. Квасница, А.В. Павлюк, И. В. Квасница, Б. Л. Высоцкий,
И.В. Гурненко
Находка микрокристаллов самородного вольфрама
в белокоровичских протерозойских конгломератах Волыни
Микрокристаллы самородного вольфрама обнаружены на зернах самородного золота из бе-
локоровичских протерозойских конгломератов Волыни. Они представлены несколько сплю-
щенными совершенными октаэдрами (?) размером от 2 до 10 мк. Вольфрамовые кристаллы
являются первой находкой многогранников этого минерала в Украине и, возможно, второй
в мире. Они тесно ассоциируют с нано-, микрокристаллами вторичного самородного золо-
та, которое нарастает на зерна первичного самородного золота. Микрокристаллы вольф-
рама почти не содержат примесей, лишь иногда до 0,16% по массе хрома. Вероятно, как
и вторичное золото, кристаллы вольфрама образованы in situ при формировании белоко-
ровичских конгломератов. Приведено сравнение по основным признакам этого чрезвычайно
редкого минерала, найденного в различных геологических средах.
V.M. Kvasnytsya, O.V. Pavliuk, I. V. Kvasnytsya, B. L. Vysotskyi,
I. V. Gurnenko
The finding of native tungsten microcrystals in Bilokorovychi
proterozoic conglomerates of the Volyn
Microcrystals of native tungsten on grains of native gold from Bilokorovychi proterozoic conglome-
rates of the Volyn region have been established. They are somewhat flattened perfect octahedrons (?);
their sizes are from 2 to 10 microns. The tungsten crystals are the first discovery of polyhedrons
of this mineral in Ukraine and, perhaps, are the second discovery in the world. They are closely
associated with nano-microcrystals of secondary native gold, which grows on the original grains of
native gold. The tungsten microcrystals contain almost no impurities, sometimes only to 0.16 wt. %
of chromium. Probably, as a secondary gold, the tungsten microcrystals were formed in situ during
the formation of Bilokorovychi conglomerates. The comparison of the extremely rare mineral by the
basic features found in the various geological environments has been made.
94 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2014, №11
|