Оцінювання впливу монетарних чинників на формування інфляційної складової діяльності банків

Стаття присвячена вирішенню проблемних питань щодо оцінювання впливу монетарних чинників на визначення рівня інфляційних очікувань від проведення банківської діяльності. Розглянуто та проаналізовано основні монетарні інструменти. Побудовано індексну модель, що дозволяє визначити рівень вплив монетар...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2014
Автори:	Коваленко, В.В., Шепель, Є.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2014
Назва видання:	Економічний вісник Донбасу
Теми:	Фінанси
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/88588
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Оцінювання впливу монетарних чинників на формування інфляційної складової діяльності банків / В.В. Коваленко, Є.В. Шепель // Економічний вісник Донбасу. — 2014. — № 2(36). — С. 132-138. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-88588
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-885882015-11-18T03:02:13Z Оцінювання впливу монетарних чинників на формування інфляційної складової діяльності банків Коваленко, В.В. Шепель, Є.В. Фінанси Стаття присвячена вирішенню проблемних питань щодо оцінювання впливу монетарних чинників на визначення рівня інфляційних очікувань від проведення банківської діяльності. Розглянуто та проаналізовано основні монетарні інструменти. Побудовано індексну модель, що дозволяє визначити рівень вплив монетарних чинників на виникнення інфляції в банківській діяльності. Статья посвящена решению проблемных вопросов относительно оценивания влияния монетарных факторов на определение уровня инфляционных ожиданий от проведения банковской деятельности. Рассмотрены и проанализированы основные монетарные инструменты. Построена индексная модель, что позволяет определить уровень влияния монетарных факторов на возникновение инфляции в банковской деятельности. The article is sanctified to the decision of problem questions in relation to the evaluation of influence of monetary factors on determination of level of inflationary expectations from realization of bank activity. Basic monetary instruments are considered and analysed. An index model is built, that allows defining the level of influence of monetary factors on the origin of inflation in bank activity. 2014 Article Оцінювання впливу монетарних чинників на формування інфляційної складової діяльності банків / В.В. Коваленко, Є.В. Шепель // Економічний вісник Донбасу. — 2014. — № 2(36). — С. 132-138. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 1817-3772 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/88588 336.71:336.748.12 uk Економічний вісник Донбасу Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Фінанси Фінанси
spellingShingle	Фінанси Фінанси Коваленко, В.В. Шепель, Є.В. Оцінювання впливу монетарних чинників на формування інфляційної складової діяльності банків Економічний вісник Донбасу
description	Стаття присвячена вирішенню проблемних питань щодо оцінювання впливу монетарних чинників на визначення рівня інфляційних очікувань від проведення банківської діяльності. Розглянуто та проаналізовано основні монетарні інструменти. Побудовано індексну модель, що дозволяє визначити рівень вплив монетарних чинників на виникнення інфляції в банківській діяльності.
format	Article
author	Коваленко, В.В. Шепель, Є.В.
author_facet	Коваленко, В.В. Шепель, Є.В.
author_sort	Коваленко, В.В.
title	Оцінювання впливу монетарних чинників на формування інфляційної складової діяльності банків
title_short	Оцінювання впливу монетарних чинників на формування інфляційної складової діяльності банків
title_full	Оцінювання впливу монетарних чинників на формування інфляційної складової діяльності банків
title_fullStr	Оцінювання впливу монетарних чинників на формування інфляційної складової діяльності банків
title_full_unstemmed	Оцінювання впливу монетарних чинників на формування інфляційної складової діяльності банків
title_sort	оцінювання впливу монетарних чинників на формування інфляційної складової діяльності банків
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2014
topic_facet	Фінанси
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/88588
citation_txt	Оцінювання впливу монетарних чинників на формування інфляційної складової діяльності банків / В.В. Коваленко, Є.В. Шепель // Економічний вісник Донбасу. — 2014. — № 2(36). — С. 132-138. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
series	Економічний вісник Донбасу
work_keys_str_mv	AT kovalenkovv ocínûvannâvplivumonetarnihčinnikívnaformuvannâínflâcíjnoískladovoídíâlʹnostíbankív AT šepelʹêv ocínûvannâvplivumonetarnihčinnikívnaformuvannâínflâcíjnoískladovoídíâlʹnostíbankív
first_indexed	2025-07-06T16:23:05Z
last_indexed	2025-07-06T16:23:05Z
_version_	1836915345284136960
fulltext	132 Економічний вісник Донбасу № 2 (36), 2014 В. В. Коваленко, Є. В. Шепель УДК 336.71:336.748.12 В. В. Коваленко, доктор економічних наук Є. В. Шепель, Одеський національний економічний університет ОЦІНЮВАННЯ ВПЛИВУ МОНЕТАРНИХ ЧИННИКІВ НА ФОРМУВАННЯ ІНФЛЯЦІЙНОЇ СКЛАДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКІВ Вступ. Підґрунтям для підвищення внутрішнього попиту на гроші та забезпечення цілей економічної політики є використання інструментів фіскальної, бюджетної політики, політики доходів тощо, що за- безпечить високі темпи розвитку економіки та при- скорить її ремонетизацію. Проведені дослідження підтверджують, що такі процеси підтримуються завдяки застосуванню Національним банком України монетарних заходів та інстру ментів за умов все ще відносно повільного запро- вадження структурних реформ, і тому Національному банку не завжди вдається дотримуватися цифрових значень монетарних агрегатів, визначених Основними засадами грошово-кредитної політики на відповідний рік. Обґрунтовано кілька причин такого стану речей, основні з них такі: невизначеність щодо державної форми власності та ефективного захисту приватної власності; неефективна податкова система сприяє погіршенню структури грошової маси за рахунок зростання її готівкової частини через прагнення суб’єктів господарювання здійснювати фінансові трансакції поза банківською системою з метою уникнення несправедливого оподат кування; неза- доволення банківською системою України потреб еко номіки внаслідок відсутності відповідних зако- нодавчих норм, які б захи щали банки як кредиторів, та недовіра до банківської системи суб’єктів ринку; залежність управління грошово-кредитним ринком від запроваджених державою переважно непрозорих спеціальних умов для окремих галузей. Все це породжує непередбачуваність реального попиту на гроші, а, отже, і встановлення кількісних орієнтирів монетарних агрегатів. Таким чином, метою даного дослідження стає формування чіткого та науково обґрунтованого підходу до оцінювання впливу монетарних чинників на формування інфляційної складової діяльності банків. Актуальність досліджень, присвячених вивченню інфляційних процесів та регулювання їх впливу на банківську діяльність, полягає у тому, що інфляція є однією з найбільш гострих проблем сучас- ного розвитку економіки в багатьох країнах світу, не- гативно впливаючи на всі сторони життя суспільства. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проблемам впливу інфляційних процесів на роз- виток економіки присвячені праці зарубіжних та вітчизняних учених. Серед зарубіжних учених слід виділити праці Б. Бернанке, Р. Гленд Габбарда, Дж. М. Кейнса, Р. Манделла, Ф. Мишкіна, С. Фішера, М. Фрідмена, Дж. Тобіна. В Україні серед науковців, які внесли значний внесок у дослідження інфляційних процесів, можна виділити О. Береславську, А. Галь- чинського, В. Гейця, А. Гриценка, А. Даниленка, О. Дзюблюка, І. Лютого, В. Міщенка, О. Петрика, М. Савлука, В. Стельмаха, О. Шарова та інших. Науковий аналіз літературних джерел та на- бутий досвід свідчить, що на інфляційні процеси впливає як соціально-економічна політика держави, так і монетарна політика центрального банку. Це зумовлено тим, що монетарна політика центрально- го банку не є автономною. Зазвичай центральний банк, як функціональний орган країни з регулювання грошового обігу, має забезпечити досягнення цілей, які ставить перед собою уряд. Тому кінцева мета грошово-кредитного регулювання економіки має співпадати з ключовими цілями макроекономічної політики держави. Як свідчить науковий аналіз літературних дже- рел пріоритетність інструментів грошово-кредитного регулювання залежить від цілей і завдань централь- ного банку на певному етапі, а також дієвості впливу тих чи інших інструментів. Залежно від конкретних завдань грошово-кре- дитна політика центрального банку спрямована або на стимулювання кредитної емісії (кредитна експансія), або на її обмеження (кредитна рестрикція). Шляхом проведення кредитної експансії цен- тральні банки переслідують цілі зростання вироб- ництва й пожвавлення кон’юнктури, що, з іншого боку, стимулює інфляційні процеси. За допомогою кредитної рестрикції центральні банки намагаються запобігти пожвавленню кон’юн- ктури, що спостерігається в періоди економічних піднесень, обмежуючи, таким чином, зростання грошової маси, що, у свою чергу, гальмує розвиток інфляційних процесів [1, с. 60]. В цілому, на сьогоднішній день у науковій літературі практично відсутні розробки щодо оці- нювання впливу представлених монетарних чинників на інфляційну складову банків. 133 Економічний вісник Донбасу № 2 (36), 2014 Виклад основного матеріалу. Розглянемо та проведемо оцінювання впливу монетарних факторів на інфляційну складову банківських операцій. Перший з них – це темпи зростання та регулю- вання грошових агрегатів . В умовах фінансової кризи та поступового виходу з нього сформувалася тенденція зниження темпів зростання грошового агрегату М2. Зазначене слугувало поштовхом для відмови монетарного ха- рактеру інфляції. З метою реальної оцінки ризиків інфляції з боку грошових чинників при її прогнозуванні та регулюванні необхідно приймати до уваги динаміку зростання не тільки основних, але і опосередкова- них, особливо електронних грошей, що емітовані кредитно-фінансовими інститутами, а також грошо- вих сурогатів. Для зниження монетарних ризиків, з нашої точки зору, прогнозування та регулюван- ня грошового пропозиції повинно здійснюватися у відповідності з реальним попитом на гроші у залежності від макроекономічних показників. З цьо- го приводу слід більшої уваги приділяти динаміки швидкості грошового обороту, оскільки її посилення прирівнюється емісії грошей. На наш погляд, для зниження інфляційного ризику є доцільним законодавче обмеження суми готівкових платежів з метою збільшення безготівкових розрахунків з використанням банківських рахунків клієнтів та електронних грошових коштів. Вико- ристання платіжних карт, мобільного банкінгу, Інтернету дозволяє скоротити витрати, пов’язані з готівковими платежами та обігом готівкової маси. Наступним монетарним фактором, який впливає на виникнення ризику інфляції виступає двояка роль кредиту. Так, для стримування кредитної експансії, перекредитування клієнтів, порушення принципів кредитування необхідна результативна кредитна політика, посилення банківського нагляду та кон- тролю, з урахуванням уроків світової кризи З іншого боку, доцільним є розширення кредитування вироб- ництва товарів та послуг, які слугують забезпеченням стабільності грошей, сприяє зниженню інфляції. Регулювання кредитних факторів інфляції важ- ливе з точки зору підвищення кредитного компоненту емісії грошей та джерела формування грошової бази, якості національної грошової одиниці як кредитних грошей. Національний банк України здійснює регулю- вання кредитних факторів інфляції шляхом зміни процентних ставок на основі інфляційних ризиків та ризиків нестійкого економічного зростання. Однак вплив процентної політики, зокрема ставки рефінансування, на розвиток вітчизняної економіки з нашої точки зору недостатньо ефективно на відміну від розвинених країн. Орієнтація Національного банку України на зміст коливань процентних ста- вок за окремими операціями відносно регулювання ліквідності обмежується лише грошовим ринком, тобто операціями терміном від одного дня до одного року, хоча на кредитному і депозитному ринках вони здійснюються і на середньострокових період. Напруження щодо ліквідності банківської систе- ми, зумовлене впливом світової фінансової кризи на грошово-кредитному ринку,спостерігалося із жовтня 2008 р. з метою стабілізації ситуації, Національний банк України запровадив додаткові заходи щодо діяльності банків. Основні з них були спрямовані на розширення можливостей банків щодо підтримки ліквідності через механізми рефінансування; не- допущення відтоку коштів клієнтів з банківської сис теми; безперебійне здійснення платежів; тимча- сове лімітування відхилень між курсами купівлі та продажу готівкової іноземної валюти; пом’якшення умов формування обов’язкових резервних вимог; обмеження попиту банківських установ на іноземну валюту [2]. З метою стабілізації ситуації, що склалася в банківській системі, НБУ розробив нову редакцію Положення „Про регулювання Національним бан- ком України ліквідності банків України”, яка була затверджена постановою Правління Національного банку України від 30 квітня 2009 року № 259, і впро- вадив її у практику [3;4]. Зазначений нормативний документ був покликаний удосконалити механізм та інструменти регулювання грошово-кредитного рин- ку й ефективного їх використання для регулювання ліквідності вітчизняних банків. Слід відмітити, що для оцінювання впливу зни- ження процентних ставок з метою стимулювання кре- дитування та інвестиційної діяльності з нашої точки зору недоцільним є обмеження тільки цим елементом вартості кредиту. На практиці, банківські установи включають комісійну винагороду в процентну ставку, що в свою чергу збільшує вартість кредиту. Таким чином, при прогнозуванні показників кредитної діяльності банків важливо враховувати їх значення для стимулювання економічного зростання без ризику посилення інфляції. Змістовне наповнення негативної ролі кредиту у розвитку інфляції в значній мірі залежить від якості банківського нагляду та контролю щодо зниження ризику перекредитування економіки та дотримання принципів кредитування: терміновості, повернення, забезпеченості, платності. З метою зниження інфляційного ризику, пов’я- заного з діяльністю банків, та підвищення їх ролі у досягненні прогнозного рівня інфляції важливо В. В. Коваленко, Є. В. Шепель 134 Економічний вісник Донбасу № 2 (36), 2014 вирішити фундаментальні проблеми банківської сис- теми України. До них слід віднести: По-перше, проблема підвищення капіталізації банківської системи. Не звертаючи увагу на по- зитивний рівень прибутку, що досягнений банка- ми у 2012 році (4899 млн. грн.) та рентабельності капіталу – 3,03%, значення достатності капіталу банку має тенденцію до зниження. По-друге, недостатність ресурсів банків по ро- джує ризик періодичної нестачі у них ліквідності. Реальним джерелом поповнення ресурсів банків по - винно стати збільшення депозитів до вимоги при реа- лізації стратегії обмеження суми готівкових платежів. По-третє, для зниження інфляційної складової діяльності банків та підвищення їх ролі у забезпеченні прогнозного темпу інфляції виступає важливим їх фінансова стійкість, прозорість операцій, ефективність регулювання та нагляду, модернізація банківської системи. Наступним монетарним фактором, що впливає на інфляційну складову в банківській діяльності є регу- лювання норм обов’язкового резервування. Норму обов’язкових резервів встановлюють як процентне відношення до суми залучених банком коштів. Ме- ханізм формування резервних вимог полягає в тому, що центральний банк зменшує можливість вико- ристання банками кредитних ресурсів. На розмір обов’язкових резервів зменшується пропозиція грошей і таким чином центральний банк регулює приріст грошової маси в обігу [5, c. 11]. Обов’язкові резервні вимоги як монетарний механізм мають свої особливості, а саме: це потужний засіб грошово-кре- дитного регулювання, застосування якого призводить до змін обсягів надлишкових банківських резервів, кре- дитного потенціалу банківської системи і, як наслідок, темпу приросту грошової маси; обов’язкові резерви є джерелом погашення банками власних зобов’язань у разі їхнього банкрутства; резервування певної частини залучених коштів є обов’язковим для усіх банківських установ держави; механізм обов’язкового резервуван- ня має податкову природу, адже робить дорожчими банківські ресурси і потенційно сприяє зниженню доходів банків; найкращий ефект від їхнього засто- сування спостерігається у довгостроковому періоді. Саме тому центральні банки використовують цей механізм для вирішення завдань, пов’язаних із регулюванням обсягів грошової маси в обігу, з метою регулювання ліквідності банківської системи, а також як засіб антициклічної та антиінфляційної політики. Залежно від стану грошово-кредитного ринку і прогнозу його подальшого розвитку НБУ може приймати окремі рішення щодо зміни важелів цього монетарного механізму. До таких важелів належать: звітний період резервування; нормативи обов’язкового резервування; об’єкт резервування; обсяг обов’язкових резервів, який банки повинні зберігати щоденно на початок операційного дня на ко- респондентському рахунку в НБУ; гранична кількість випадків недотримання банками щоденних залишків обов’язкових резервів на кореспондентському рахун- ку в окремі дні звітного періоду резервування; поря- док формування та зберігання коштів обов’язкового резервування на окремому рахунку в НБУ [6]. Розглянемо детальніше особливості використан- ня НБУ зазначених важелів. По-перше. Звітний період резервування – кіль - кість днів резервування і зберігання коштів на ко- респондентському або окремому рахунку банку в НБУ. За час використання механізму обов’язкових резервних вимог у незалежній Україні цей важіль мав тенденцію до збільшення і сьогодні становить один календарний місяць [7], що свідчить про лібералізацію політики НБУ щодо обов’язкового резервування. По-друге. Нормативи обов’язкового резервуван- ня. Під час аналізу цього важеля до уваги беруть часто- ту їхніх змін за певний період. Важливо наголосити, що у світовій банківській практиці центральні банки не змінюють умов формування обов’язкових резервів протягом тривалого часу [5, c. 12]. Наслідком різкого підвищення та високого розміру обов’язкових резерв- них вимог може бути зниження ліквідності банків, а часті зміни нормативних значень дестабілізують ситуацію на грошово-кредитному ринку та роблять її важко прогнозованою. По-третє. В Україні резервні вимоги викону- ють такі головні функції: управління ліквідністю – зміна норми резервування має регулятивний вплив на ліквідність банківської системи, адже резервні зобов’язання є головним визначником грошової позиції комерційних банків і попиту на позикові ре- зерви центрального банку; регулювання пропозиції грошей – резервні вимоги мають здатність обмежува- ти кредитну емісію банків, використовуючи це, цен- тральний банк може регулювати грошову пропозицію в економіці держави: збільшення резервної норми призводить до обмеження кредитних вкладень бан- ків, і навпаки; оподаткування – резервні вимоги є своєрідним податком для банків, адже необхідність обов’язкового резервування частини залучених бан- ками коштів знижує частку „працюючих” активів банків, що, своєю чергою, впливає на дохідність банківської діяльності [8, с. 170]. Необхідно зазначити, що застосування обов’яз- кових резервних вимог у різних країнах має деякі відмінності, а саме різняться порядок визначення норми обов’язкових резервних вимог; база для об- В. В. Коваленко, Є. В. Шепель 135 Економічний вісник Донбасу № 2 (36), 2014 числення обов’язкових резервів; активи, які вико- ристовують для задоволення резервних вимог; вели- чина норми обов’язкового резервування та критерії її диференціації; розрахунковий період дотримання резервних вимог і порядок їхнього регулювання. Окрім управління ліквідністю, регулювання пропозиції грошей та податкової, резервні вимоги виконують функції: Стимулювання. Фіксація резервних вимог до кредитних установ має стимулюючий характер, оскільки під час формування резервів діє принципу усереднення (вимог а підтримання обов’язкових резервів не на щоденній, а на середній – хронологічній основі, наприклад середньомісячній), який на дає кредитній установі певної гнучкості впродовж звітного періоду та стабілізує ринкові механізми взаємодії на фінансовому ринку й регулює коротко- строкову процентну ставку [9, c. 13]. Грошового буфера. Зміна норми обов’язкових резервів дає змогу забезпечити своєрідний буфер, що пом’якшує кон’юнктуру грошового ринку [10, c. 57]. Серед монетарних чинників, що впливають на інфляційну складову банківських операцій відносять також і валютне курсоутворення. Валютний курс є вагомим інструментом мо- нетарної політики, що безпосередньо впливає на динаміку макроекономічних показників. Реалізація валютної політики в напрямку формування сприят- ливої динаміки обмін ного курсу національної ва- люти, надає додатковий поштовх для приско рення економічного розвитку країни. Аналізуючи тенденції валютного ринку України у 2012 році, можемо зробити висновок, що курс гривні за знавав впливу чинників: пропозиція валюти на внутрішньому ринку є зовнішнім, ек зогенним чинни- ком, практично не по в’язаним із динамікою попиту на неї; країни з внутрішніми валютами або валютами зовнішньої конвертації за поточними міжнарод- ними розрахунками зазвичай мають неглибокі та нерозвинуті фінансові ринки; вітчизняна валюта зна чно поступається іноземній за рівнем ліквідності і ступенем міжнародного визнання, тому власники намагають ся притримувати валюту, створюючи при цьому її дефіцит на внутрішньо му ринку [11, с. 3]. При розгляді питання валютного курсу та інфляції слід звернути увагу на такий феномен як фінансова доларизація. Доларизація в Україні була і залишається системною про блемою вітчизняної економіки. Поява цього явища була зумовлена високим рівнем інфляції, стрімкою девальвацією національної грошової одиниці та зниженням її купівельної спроможності на початку 1990-х років. Унаслідок цих негатив них явищ національні гроші переста ли виконувати деякі свої функції. У 2012 році рівень фі нансової доларизації зріс до 32% порівняно з 31% у 2011-му (табл.1). Внаслідок високої гіперінфляції в Аргентині та Еквадорі песо і сукре перестали виконувати функцію засобу нагромадження, тому в цих країнах відбулася доларизація внутрішніх розрахунків. Високоліквідні валюти (а долар США є са ме такою) стають головним засобом обігу в світових фінансах, тобто гро шима на ринках, де купують і прода ють гроші інших країн. Доларові ринки залишаються високо розвинути- ми і мають широкий спектр фінансових інструментів. Практично будь-яка ва люта, котра має поточне рин- кове ко тирування, може бути безпосередньо конвер- тована в долар США. В. В. Коваленко, Є. В. Шепель Показники Роки 2007 2008 2009 2010 2011 2012 Депозити, залучені депозит- ними корпораціями, млн. грн. 283 875 359 740 334 953 413 851 491 756 534 280 Темп приросту, % 52,7 26,7 -6,9 23,6 18,8 9,2 у тому числі: У національній валюті, млн. грн. 192297 201 835 173 091 239918 280 440 298 728 Темп приросту, % 67,0 5,0 -14,2 38,6 16,9 6,3 В іноземних валютах, млн. грн. 91 577 157 905 161 862 173933 211 316 235 552 Темп приросту, % 29,3 72,4 2,5 7,5 21,5 13,2 Рівень доларизації (депозити в іноземних валютах/М2),% 23,4 30,8 33,4 28,8 31,0 32,4 Темп приросту, % -14,3 31,6 8,4 -13,7 7,6 н/д Таблиця 1 Динаміка обсягів депозитів та рівня доларизації в Україні за період 2007 – 2012 рр. 136 Економічний вісник Донбасу № 2 (36), 2014 Слід зазначити, що проникнення долара США у внутрішні розрахунки є небажа ним явищем, особливо для України. Доларизація, як свідчить вітчизняна прак- тика, негативно впливає на стан грошово-кредитної системи країни, оскільки знижує ефектив ність моне- тарних важелів регулю вання грошового обігу. Нині в Україні фактично сформувалася бівалютна грошова система, управління якою є проблематичним для Національного банку України. Зо крема, вітчизняна грошова маса на сьогодні складається з двох частин: гривневої та доларової. Обсяг готів кових доларів оцінюється фахівцями НБУ в суму 50 млрд. доларів США. Таким чином, доларова маса у пере рахунку на вітчизняну валюту стано вить 50% гривневого агрегату М2 [11, с. 6]. Таким чином, можна зробити висновок про те, що монетарні фактори впливають на формування інфляційної складової банківських операцій. З метою прогнозування рівня інфляційних очі- кувань при проведенні банківської діяльності через монетарні чинники, на наш погляд є доцільним по- будова індексної моделі та проведення індексного аналізу, який дозволяє аналізувати зміни явища або групи явищ за певний період часу, а також зв’язувати ступінь впливу зміни кожного фактору в утворенні загальної зміни [12]. Індексна модель являє собою системи взаємо- залежних індексів, яка дозволяє виміряти ступінь або абсолютну величину впливу факторів, включених до моделі, на зміну результату – рівня інфляційних очікувань при проведенні банківських операцій через монетарні фактори. Слід відмітити, що відомі форми індексів ма- ють одну властивість, яка є вимогою до формування індексної системи: це якісна однорідність індикаторів, що її утворюють. Тому, при побудові індексної моделі ми переходимо від абсолютних до відносних величин порівняння, структури та координації. Для аналізу впливу чинників на рівень інфляційних очікувань від проведення банківських операцій через монетарні чинники, будемо виходити із темпів зростання та ре- гулювання грошових агрегатів – рівень монетизації; регулювання кредитних факторів інфляції – середньо- зважена процентна ставка рефінансування; регулю- вання норм обов’язкового резервування; валютний курс – рівень доларизації. Таким чином, можна створити чотири факторну індексну систему, яка матиме вигляд: , 4321 kI kIkIkIkI ∗∗∗= (1) де kI – індекс рівень інфляційних очікувань від проведення банківських операцій через монетарні чинники; 2kI – індекс зміни рівня монетизації; 2kI – індекс зміни середньозваженої про- центної ставки рефінансування; 4kI – індекс зміни норми обов’язкового ре- зервування; 4kI – індекс зміни рівня доларизації. Алгоритм розрахунку приєднаних індексів, що входять в модель представлено у таблиці 2. Отримані розрахунки свідчать про те, що рівень інфляційних очікувань від проведення банківських операцій через монетарні чинники у прогнозованому періоді 2014 року складає 114,2%. Зазначене виклика- но зміною рівня доларизації у бік збільшення на 14%, що призвело до збільшення інфляційних очікувань на 4,5% та збільшенням норми обов’язкового резер- вування на 2%. Висновки і перспективи подальших до- сліджень. Таким чином, було встановлено, що на рівень інфляційних очікувань банківських операцій впливають такі монетарні чинники як рівень мо- нетизації, рівень доларизації, середньозважена про- центна ставка рефінансування та норма обов’язкового резервування. Доведено вплив монетарних факторів на інфляційну складову банківських операцій, а саме: темпи зростання та регулювання грошових агрегатів; кредитний фактор інфляції; регулювання норм обов’язкового резервування; валютне курсоутво- рення. З метою прогнозування рівня інфляційних очікувань при проведенні банківських операцій через монетарні чинники, обґрунтовано доцільність побудови індексної моделі та проведення індексного аналізу, який дозволяє аналізувати зміни явища або групи явищ за певний період часу, а також зв’язувати ступінь впливу зміни кожного фактору в утворення загальної зміни. Основою для побудови індексної моделі ін- фляційних очікувань при проведенні банківських операцій через монетарні фактори, є ланцюгова система зв’язку, в якій модельований показник роз- глядають як функцію певної множини факторів на основі якої будують мультиплікативну модель. У якості змінних факторів взято темпи зростання та регулювання грошових агрегатів – рівень монетизації; регулювання кредитних факторів інфляції – середньо- зважена процентна ставка рефінансування; регулю- вання норм обов’язкового резервування; валютний курс – рівень доларизації. В. В. Коваленко, Є. В. Шепель 137 Економічний вісник Донбасу № 2 (36), 2014 Література 1. Монетарна політика Національного банку України: сучасний стан та перспективи змін / За ред. В. С. Стельмаха. – К. : Центр наукових досліджень НБУ; УБС НБУ, 2009. – 404 с. 2. Міщенко В. Ліквідність банківської системи: економічна сутність, структура і методологічний підхід до аналізу / В. Міщенко, А. Сомик // Вісник Національного банку України. – 2008. – № 11. – С. 6 – 9. 3. Лис І. Удо- сконалення управління ліквідністю банку в умовах світової фінансової кризи / І. Лис // Банківська спра- ва. – 2009. – № 4. – С. 19 – 25. 4. Про регулювання Національним банком України ліквідності банків України / [Електронний ресурс]: Положення, затвер- джене постановою правління Національного банку України від 30.04.2009 № 259. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0410-09. 5. Гре- беник Н. Основні віхи у формуванні та проведенні грошово-кредитної (монетарної) політики в Україні. Стаття друга. Розвиток і оптимізація механізмів та інструментів монетарної політики / Н. Гребеник // Вісник Національного банку України. – 2010. – № 2. – С. 10 – 15. 6. Про порядок формування та зберігання обов’язкових резервів для банків України та філій іноземних банків в Україні / [Електронний ресурс] : положення, затверджене постановою правління Національного банку України від 16.03.2006 № 91. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/ z0312-06. 7. Про деякі питання регулювання грошово- кредитного ринку України / [Електронний ресурс]: затверджене постановою правління Національного банку України від 19.09.2013. № 371. – Режим досту- В. В. Коваленко, Є. В. Шепель Таблиця 2 Алгоритм розрахунку рівня інфляційного очікування від проведення банківських операцій через монетарні чинники № пор. Алгоритм розрахунку індексу Позначення 1. , 0 4 0 3 0 2 0 1 1 4 1 3 1 2 1 1 kI ∑ ∑ ∗∗ ∗∗ ∗ ∗ = kkkk kkkk 1 1 k – рівень інфляційних очікувань від проведення банківських операцій через монетарні чинники; 1 1 k , 1 2 k – рівень монетизації за звітний та базовий періоди; 1 2 k , – середньозважена ставка рефінансування за звітний та базовий періоди; 0 3 k , 0 3 k – норма обов’язкового резервування за звітний та базовий періоди; 0 4 k , 0 4 k – рівень доларизації за звітний та базовий періоди 2. 1kI – індекс зміни рівня монетизації 3. 2kI – індекс зміни середньозваженої процентної ставки рефінансування 4. 3kI – індекс зміни норми обов’язкового резервування 5. 4kI – індекс зміни рівня доларизації 0 3 k , 1 4 1 3 1 2 0 1 1 4 1 3 1 2 1 1 1kI ∑ ∑ ∗∗ ∗∗ ∗ ∗ = kkkk kkkk , 1 4 1 3 0 2 0 1 1 4 1 3 1 2 0 1 2kI ∑ ∑ ∗∗ ∗∗ ∗ ∗ = kkkk kkkk , 1 4 0 3 0 2 0 1 1 4 1 3 0 2 0 1 3kI ∑ ∑ ∗∗ ∗∗ ∗ ∗ = kkkk kkkk , 0 4 0 3 0 2 0 1 1 4 0 3 0 2 0 1 4kI ∑ ∑ ∗∗ ∗∗ ∗ ∗ = kkkk kkkk 138 Економічний вісник Донбасу № 2 (36), 2014 пу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v0371500-13. 8. Вишивана Б. В. Обов’язкові резервні вимоги – монетарний механізм регулювання грошового ринку / Б. В. Вишивана // Науковий вісник ЛТНУ. – 2013. – Вип. 23.10. – С.164 – 173. 9. Буковинський С. Досвід використання інструментів рефінансування в монетарній політиці Європейського центрального банку / С. Буковинський, В. Корнівська // Вісник Національного банку України. – 2010. – № 3. – С. 7 – 13. 10. Моисеев С. Структура, функциии междуна- родная практика резервних требований / С. Моисе- ев // Финансы и кредит. – 2002. – № 17. – С. 56 – 67. 11. Береславська О. Дисбаланси валютного ринку України / О. Береславська // Вісник Національного банку України. – 2013. – № 3. – С. 3 – 9. 12. Ерина А. М. Математико-статистические методы изучения эконо- мической эффективности производства / А. М. Ери- на. – М. : Финансы и статистика, 1983. – 191 с. Коваленко В. В., Шепель Є. В. Оцінювання впливу монетарних чинників на формування інфляційної складової діяльності банків Стаття присвячена вирішенню проблемних пи- тань щодо оцінювання впливу монетарних чинників на визначення рівня інфляційних очікувань від про - ведення банківської діяльності. Розглянуто та про- аналізовано основні монетарні інструменти. Побудо- вано індексну модель, що дозволяє визначити рівень вплив монетарних чинників на виникнення інфляції в банківській діяльності. Ключові слова: банки, монетарні чинники, капітал банків, інфляційна складова. Коваленко В.В., Шепель Є.В. Оценивание влияния монетарных факторов на формирова- ние инфляционной составляющей деятельности банков Статья посвящена решению проблемных вопро- сов относительно оценивания влияния монетарных факторов на определение уровня инфляционных ожиданий от проведения банковской деятельности. Рассмотрены и проанализированы основные монетар- ные инструменты. Построена индексная модель, что позволяет определить уровень влияния монетарных факторов на возникновение инфляции в банковской деятельности. Ключевые слова: банки, монетарные факторы, капитал банков, инфляционная составляющая. Коvalenko V. V., Shepel E. V. Evaluation of Influence of Monetary Factors on Forming of Inflationary Making Activity of Banks The article is sanctified to the decision of problem questions in relation to the evaluation of influence of monetary factors on determination of level of inflationary expectations from realization of bank activity. Basic monetary instruments are considered and analysed. An index model is built, that allows defining the level of influence of monetary factors on the origin of inflation in bank activity. Key words: banks, monetary factors, capital of banks, inflationary constituent. Стаття надійшла до редакції 10.05.2014 Прийнято до друку 25.06.2014 В. В. Коваленко, Є. В. Шепель

Оцінювання впливу монетарних чинників на формування інфляційної складової діяльності банків

Репозитарії

Схожі ресурси