Діаграми трендів атомних співвідношень як засіб хімічної класифікації метасоматитів

Викладено методологiчний пiдхiд i вперше запропоновано дiаграмнi засоби класифiкацiї метасоматичних порiд за хiмiчними характеристиками. Робота мiстить формулювання категорiй (об’єкт, предмет i критерiї) класифiкацiї метасоматитiв i показано їх вiдмiнностi вiд категорiй класифiкацiї гiрських порiд...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2014
Автор: Синицин, В.О.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2014
Назва видання:Доповіді НАН України
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/88612
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Діаграми трендів атомних співвідношень як засіб хімічної класифікації метасоматитів / В.О. Синицин // Доповiдi Нацiональної академiї наук України. — 2014. — № 12. — С. 99-105. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-88612
record_format dspace
spelling irk-123456789-886122015-11-19T03:02:08Z Діаграми трендів атомних співвідношень як засіб хімічної класифікації метасоматитів Синицин, В.О. Науки про Землю Викладено методологiчний пiдхiд i вперше запропоновано дiаграмнi засоби класифiкацiї метасоматичних порiд за хiмiчними характеристиками. Робота мiстить формулювання категорiй (об’єкт, предмет i критерiї) класифiкацiї метасоматитiв i показано їх вiдмiнностi вiд категорiй класифiкацiї гiрських порiд iншої природи (метаморфiчних, магматичних тощо). Наведено методику побудови дiаграм та на конкретних прикладах показано їх практичне застосування. Визначено вимоги до вхiдних даних та вказано на обмеження у використаннi запропонованих класифiкацiйних дiаграм. Изложен методологический поход и впервые предложены диаграммные средства для классифицирования метасоматических пород по химическим характеристикам. Работа содержит формулировки категорий (объект, предмет и критерии) классификации метасоматитов и показано их отличие от категорий классификаций горных пород иного происхождения (метаморфических, магматических и др.). Приведена методика построения диаграмм и на конкретных примерах показано их практическое применение. Определены требования к исходным данным и указано на ограничения при использовании предложенных классификационных диаграмм. A methodology is presented, and diagrams as a tool are first proposed to perform a classification of metasomatites based on chemical characteristics. The definitions of classification categories (object, subject, and criteria) for metasomatic rocks are formulated and they are compared with such categories for the rocks of another origin (metamorphic, igneous, etc.) to show the differences. The technique of plotting is described, and some application examples of the diagrams are presented. The requirements to initial data are given, and the limitations of a usage for the proposed diagrams are pointed. 2014 Article Діаграми трендів атомних співвідношень як засіб хімічної класифікації метасоматитів / В.О. Синицин // Доповiдi Нацiональної академiї наук України. — 2014. — № 12. — С. 99-105. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 1025-6415 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/88612 553(02) uk Доповіді НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Науки про Землю
Науки про Землю
spellingShingle Науки про Землю
Науки про Землю
Синицин, В.О.
Діаграми трендів атомних співвідношень як засіб хімічної класифікації метасоматитів
Доповіді НАН України
description Викладено методологiчний пiдхiд i вперше запропоновано дiаграмнi засоби класифiкацiї метасоматичних порiд за хiмiчними характеристиками. Робота мiстить формулювання категорiй (об’єкт, предмет i критерiї) класифiкацiї метасоматитiв i показано їх вiдмiнностi вiд категорiй класифiкацiї гiрських порiд iншої природи (метаморфiчних, магматичних тощо). Наведено методику побудови дiаграм та на конкретних прикладах показано їх практичне застосування. Визначено вимоги до вхiдних даних та вказано на обмеження у використаннi запропонованих класифiкацiйних дiаграм.
format Article
author Синицин, В.О.
author_facet Синицин, В.О.
author_sort Синицин, В.О.
title Діаграми трендів атомних співвідношень як засіб хімічної класифікації метасоматитів
title_short Діаграми трендів атомних співвідношень як засіб хімічної класифікації метасоматитів
title_full Діаграми трендів атомних співвідношень як засіб хімічної класифікації метасоматитів
title_fullStr Діаграми трендів атомних співвідношень як засіб хімічної класифікації метасоматитів
title_full_unstemmed Діаграми трендів атомних співвідношень як засіб хімічної класифікації метасоматитів
title_sort діаграми трендів атомних співвідношень як засіб хімічної класифікації метасоматитів
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate 2014
topic_facet Науки про Землю
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/88612
citation_txt Діаграми трендів атомних співвідношень як засіб хімічної класифікації метасоматитів / В.О. Синицин // Доповiдi Нацiональної академiї наук України. — 2014. — № 12. — С. 99-105. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.
series Доповіді НАН України
work_keys_str_mv AT sinicinvo díagramitrendívatomnihspívvídnošenʹâkzasíbhímíčnoíklasifíkacíímetasomatitív
first_indexed 2025-07-06T16:24:42Z
last_indexed 2025-07-06T16:24:42Z
_version_ 1836915447053680640
fulltext УДК 553(02) В.О. Синицин Дiаграми трендiв атомних спiввiдношень як засiб хiмiчної класифiкацiї метасоматитiв (Представлено членом-кореспондентом НАН України О.М. Пономаренком) Викладено методологiчний пiдхiд i вперше запропоновано дiаграмнi засоби класифiкацiї метасоматичних порiд за хiмiчними характеристиками. Робота мiстить формулю- вання категорiй (об’єкт, предмет i критерiї) класифiкацiї метасоматитiв i показано їх вiдмiнностi вiд категорiй класифiкацiї гiрських порiд iншої природи (метаморфiчних, магматичних тощо). Наведено методику побудови дiаграм та на конкретних прикладах показано їх практичне застосування. Визначено вимоги до вхiдних даних та вказано на обмеження у використаннi запропонованих класифiкацiйних дiаграм. У базових геологiчних науках про речовинний склад (петрографiя та петрологiя) удоско- налення класифiкацiй гiрських порiд має першочергове значення. Наразi багаторiчний дос- вiд у цьому напрямi знайшов вiдображення в узагальнюючих роботах, якi мають статус мiжнародних або нацiональних документiв, наприклад таких, що стосуються ендогенних порiд [1–4]. Аналiз наукових публiкацiй показує: в частинi, де описуються метасоматичнi породи, рiвень однозначностi, узгодженостi, повноти та обгрунтування запропонованих кла- сифiкацiй помiтно поступається тим, якi розробленi й широко використовуються для оса- дових, метаморфiчних та магматичних порiд [5]. Цей висновок повною мiрою стосується подiлу порiд за хiмiчними властивостями (далi — хiмiчна класифiкацiя). В цiлому класифi- кацiї метасоматитичних порiд традицiйно передбачають видiлення таксономiчних одиниць за хiмiчними ознаками: кислотнi, лужнi, основнi, калiєвi, натрiєвi, кальцiєвi метасомати- ти [1, 2]. Проте досi вiдсутнi загально прийнятi методологiчнi пiдходи та кiлькiснi критерiї для встановлення цих класифiкацiйних пiдроздiлiв (подiбно до класифiкацiйних таблиць або дiаграм для магматичних порiд). Мета роботи — розробка методологiї хiмiчної класифiкацiї метасоматичних порiд за до- помогою класифiкацiйних дiаграм, принципи побудови яких грунтуються на емпiричних за- кономiрностях хiмiчного складу метасоматитiв i на теоретичних положеннях про їх природу. Розглянемо базовi положення подiлу метасоматитiв за їх хiмiчними характеристиками. Oб’єкт класифiкацiї метасоматитiв . Як i для гiрських порiд iншого походженнi, об’єктом класифiкацiї метасоматитiв є продукт вiдповiдного породоутворювального проце- су. Згiдно з теорiєю метасоматичної зональностi [6], при метасоматозi таким продуктом є метасоматична колонка — сукупнiсть порiд (парагенезисiв), що розмiщуються в певнiй послiдовностi та утворюються в результатi взаємодiї розчину i породи за певних умов (зна- чення температури i тиску, склад вихiдної породи й дiючого розчину). Тобто об’єкт кла- сифiкацiї метасоматитiв, що приймається в цьому повiдомлення, вiдрiзняється вiд об’єктiв класифiкацiї порiд iншого походження. Критерiї та предмет хiмiчної класифiкацiї метасоматитiв. Iзохiмiчнi по- роди (магматичнi, метаморфiчнi) класифiкуються за хiмiчними характеристиками iндивi- дуальної породи, якi вказують на хiмiчнi властивостi субстрату, з якого ця порода утворю- валась. Наприклад, високий вмiст SiO2 в магматичнiй породi вказує на кислотнi, а лугiв © В. О. Синицин, 2014 ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2014, №12 99 на лужнi властивостi розплаву. Таким чином, дискретнi межi вмiсту кремнезему i лугiв у iзохiмiчнiй породi є критерiями подiлу порiд за кислотно-лужними характеристиками вихiдного субстрату. Хiмiчнi властивостi метасоматичних порiд визначаються як хiмiчним складом вихiдної породи (субстрату), так i хiмiчними властивостями метасоматичного роз- чину (флюїду). Останнiй фактор є вирiшальним у тому розумiннi, що залежно вiд складу субстрату пiд дiєю флюїду з певними властивостями утворюються метасоматичнi породи рiзного складу, якi мають бути вiднесеними до одного класифiкацiйного пiдроздiлу. От- же, предметом хiмiчної класифiкацiї метасоматитiв є хiмiчнi властивостi розчину (див. та- кож [1]), а не субстрату, як це прийнято для iзохiмiчних порiд. Проте властивостi метасо- матичного розчину не визначаються безпосередньо з хiмiчного складу iндивiдуальної ме- тасоматичної породи, зважаючи на те, що її склад залежить також вiд спiввiдношення компонентiв у вихiдному субстратi. Ця особливiсть складу метасоматичних порiд походить iз вказаної вище теорiї [6], а також з узагальнення досвiду з дослiдження речовинного складу метасоматитiв. Так, у роботi [1] констатується, що класифiкацiйнi таксони (стосов- но хiмiзму) у випадку iзохiмiчних порiд базуються на принципi безперервної змiни хiмiчної характеристики, а розмiрнiсть цих таксонiв є дискретною. Для метасоматитiв розмiрнiсть таксонiв хiмiчної класифiкацiї є векторною [1]. Це означає, що класифiкацiя в межах таксо- ну виконується не за числовим значенням хiмiчної характеристики, а за спрямованiстю її змiни. Зважаючи на прийняте визначення об’єкта класифiкацiї метасоматитiв, критерiями хiмiчної класифiкацiї мають бути такi характеристики, якi показують напрям змiни (вектор або тренд) хiмiчних характеристик порiд, що складають метасоматичну колонку. В цьому повiдомленнi за критерiї хiмiчної класифiкацiї метасоматитiв приймаються тренди змiни спiввiдношень атомних кiлькостей хiмiчних елементiв у породах, що складають метасома- тичну колонку (табл. 1). У контекстi цiєї роботи трендом є спрямоване розмiщення точок на дiаграмах у координатах атомних часток хiмiчних елементiв. Положення початкової точ- ки тренду визначається складом субстрату, а кiнцевої — складом породи центральної зони метасоматичної колонки. Як таксони хiмiчної класифiкацiї метасоматитiв традицiйно [1, 2] приймаються кислотнiсть–лужнiсть та катiонна спецiалiзацiя. Саме цi характеристики розчинiв визна- чають змiну хiмiчного складу порiд у метасоматичних колонках внаслiдок взаємодiї роз- чин — порода. Для класифiкацiї метасоматитiв за кислотно-лужними властивостями дiючого розчину використовували трикомпонентну барицентричну дiаграму (А на рис. 1) у координатах, кожна з яких визначається сумою атомних часток (Xi) хiмiчних елементiв, що мають рiзнi Таблиця 1. Прийнятi визначення базових категорiй хiмiчної класифiкацiї метасоматитiв у порiвняннi з вiдповiдними категорiями для iзохiмiчних порiд Категорiї хiмiчної класифiкацiї Породи метасоматичнi iзохiмiчнi (магматичнi, метаморфiчнi) Об’єкт Метасоматична колонка Iндивiдуальна гiрська порода Предмет Хiмiчнi властивостi метасоматичного розчину Хiмiчнi властивостi субстрату Критерiй Тренди змiни спiввiдношень атомних кiлькостей хiмiчних елементiв у породах, що складають метасоматичну колонку Числовi значення хiмiчних характеристик iндивiдуальної породи 100 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2014, №12 Рис. 1. Дiаграми змiщених трендiв атомних спiввiдношень для хiмiчної класифiкацiї метасоматитiв. А — за кислотно-лужними властивостями; Б й В — за катiонною спецiалiзацiєю дiючого розчину. Фiгуративне положення точок в координатах змiщених атомних часток хiмiчних елементiв для порiд метасоматичних колонок: затемнене коло — вихiднi породи для всiх метасоматитiв; метасоматичнi породи зон: квадрат — ураноноснi альбiтити (данi автора, див. табл. 2, 3), ромб — аргiлiзити Закарпаття [8], коло — кварц-плагiоклаз-епiдотовi метасоматити Токiвського масиву [9]. Цифра бiля вiдповiдних позначок — номер зони ISSN 1025-6415 Д оповiдi Н ацiональної академ iї наук У країни, 2014, № 12 101 кислотно-лужнi властивостi: I — Si, Ti, Al (елементи зi слабокислотними й амфотерними властивостями); II — Fe, Mn, Mg, Ca (елементи, що мають основнi властивостi); III — Na, K (лужнi метали). Вiдмiнностi хiмiчних властивостей вказаних груп елементiв зумовлюють їх поведiнку пiд дiєю розчинiв рiзної кислотностi [1]. Так, у напрямi вiд вихiдної породи (субстрату) до породи в центральнiй зонi метасоматичної колонки реалiзуються такi закономiрностi: пiд дiєю кислотних розчинiв на алюмосилiкатнi породи вмiст елементiв I-ї групи збiль- шується, а в разi дiї лужних розчинiв зменшується; вмiст елементiв II-ї групи збiльшується внаслiдок взаємодiї порiд з нейтральним розчином, а в разi кислих розчинiв — зменшуєть- ся; елементи III-ї групи надходять у вихiдну породу з лужними розчинами, а виносяться кислотними. Таким чином, спрямування тренда змiни хiмiчного складу порiд у координатах XSi+Al+Ti−XFe+Mn+Mg+Ca−XNa+K вказує на кислотно-лужнi властивостi розчину, що дiє на субстрат, створюючи вiдповiдну метасоматичну колонку. Вiднесення метасоматитiв до класифiкацiйних пiдроздiлiв за катiонною спецiалiзацiєю розчинiв пропонується виконувати з використанням трикомпонентних барицентричних дiаг- рам (див. Б й В на рис. 1) у координатах, що визначаються атомними частками або сумою атомних часток хiмiчних елементiв, якi вiднесенi до II-ї й III-ї груп. Спрямування тренда змiни хiмiчного складу порiд на дiаграмi в координатах XNa−XK−XFe+Mn+Mg+Ca має вка- зувати на натрiєву, калiєву або лужноземельну катiоннi спецiалiзацiї розчину, а на дiаграмi в координатах XFe+Mn−XMg−XCa на залiзоманганову, магнезiальну або кальцiєву катiоннi спецiалiзацiї. Хiмiчний склад субстрату визначає положення початкової точки тренда на дiаг- рамах в координатах атомних часток, а також впливає на розмiщення точок тренда, якi вiдповiдають складу порiд у зонах метасоматичної колонки. Виходячи з положення, що спрямованiсть змiни хiмiчного складу порiд у метасоматичнiй колонцi визначається хiмiч- ними властивостями дiючого розчину, а не складом субстрату, на дiаграмах (див. рис. 1) хiмiчний склад вихiдних порiд умовно приймається таким, де початковi точки розмiщують- ся в центрi трикутної барицентричної дiаграми з координатами Xi = 1/3 (Xi — величини, що є координатами дiаграми). Тодi змiщенi фiгуративнi точки складу метасоматичних порiд набувають координат: (XJ i ) ′ = XJ i +∆Xi, ∆Xi = 1 3 −X0 i , де ∆Xi — змiщення i-ї координати; X0 i — атомнi частки (суми) хiмiчних елементiв, якi розрахованi з аналiтичних даних про склад вихiдної породи; XJ i — аналогiчно для породи j-ї зони метасоматичної колонки (нумерацiя зон починається з “1” для зони, що межує з вихiдною породою). Вхiдними даними для винесення точок на класифiкацiйнi дiаграми є результати ви- вчення хiмiчного складу субстрату i порiд, якi складають j-i зони метасоматичної колонки. Традицiйно цi результати представляють у вагових вiдсотках оксидiв, якi необхiдно перера- хувати в атомнi кiлькостi хiмiчних елементiв (табл. 2). Координатами фiгуративних точок на класифiкацiйних дiаграмах є змiщенi значення атомних часток — (XJ i ) ′, приклад роз- рахунку яких наведено в табл. 3 за величинами атомних кiлькостей вiдповiдних елементiв (див. табл. 2). Розрахованi значення (XJ i ) ′ виносяться на класифiкацiйнi дiаграми А, Б й В (див. рис. 1), на яких отриманi фiгуративнi точки складають змiщений тренд атомних спiввiдношень для певної метасоматичної колонки. На рисунку крiм даних автора для ура- 102 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2014, №12 ноносних альбiтитiв (див. табл. 2, 3) показано також змiщенi тренди метасоматичних коло- нок аргiлiзитiв Закарпаття [8] та кварц-плагiоклаз-епiдотових метасоматитiв Токiвського гранiтоїдного масиву [9]. Аналiз класифiкацiйних дiаграм (див. рис. 1) дозволяє визначити належнiсть розгляну- тих метасоматитiв до вiдповiдних пiдроздiлiв хiмiчної класифiкацiї. Ураноноснi альбiтити Новоукраїнського гранiтоїдного масиву вiднесено до слаболужних (дiаграма А), натрiєвих (дiаграма Б) метасоматитiв. Слiд звернути увагу на те, що на дiаграмi Б координати (Xj K)′ (див. табл. 3) для метасоматичних порiд у зонах 1, 2 й 3 набувають негативних значень. Таблиця 2. Хiмiчний склад порiд метасоматичної колонки ураноносних гранат(андрадит)-дiопсидових аль- бiтитiв у гранiтах Новоукраїнського масиву (метасоматичнi тiла зони Адабаського розлому [7]) J∗ Масовi частки оксидiв∗∗, % SiO2 TiO2 Al2O3 Fe2O ∗∗∗ 3 MnO MgO CaO Na2O K2O 0 70,14 0,28 14,42 2,94 0,04 0,58 1,06 3,14 5,81 1 69,25 0,39 14,41 2,67 0,04 0,77 2,21 7,57 0,16 2 70,01 0,31 15,36 2,06 0,04 0,57 1,16 8,58 0,05 3 64,93 0,51 15,07 4,87 0,04 0,71 1,92 8,65 0,16 Атомнi кiлькостi хiмiчних елементiв Si Ti Al Fe Mn Mg Ca Na K 0 1,167 0,0034 0,288 0,0368 0,000613 0,0144 0,0188 0,104 0,123 1 1,152 0,00494 0,288 0,0335 0,000554 0,0191 0,0394 0,251 0,00346 2 1,165 0,00385 0,307 0,0258 0,000522 0,0142 0,0206 0,285 0,00115 3 1,08 0,00643 0,301 0,0610 0,000616 0,0177 0,0342 0,288 0,00349 ∗Тут i в табл. 3 — номер зони метасоматичної колонки (0 — вихiдна порода; 1, 2, 3 — метасоматичнi породи, починаючи з зони, що межує з вихiдною породою); ∗∗ данi автора, результати рентгенофлуоресцентного аналiзу (Науково-дослiдна лабораторiя геологiчного факультету Київського нацiонального унiверситету iм. Тараса Шевченка, аналiтик В. В. Загороднiй); ∗∗∗загальне залiзо у формi Fe2O3. Таблиця 3. Розрахунок значень (XJ i ) ′ для побудови змiщених трендiв атомних спiввiдношень на класифi- кацiйних дiаграмах (див. рис. 1) j Дiаграма А Дiаграма Б Дiаграма В Значення сум атомних часток або атомних часток елементiв Xj Si+Ti+Al Xj Fe+Mn+Mg+Ca Xj Na+K Xj Fe+Mn+Mg+Ca Xj Na Xj K Xj Fe+Mn Xj Mg Xj Ca 0 0,822 0,023 0,155 0,092 0,416 0,492 0,018 0,425 0,557 1 0,791 0,039 0,17 0,133 0,855 0,012 0,009 0,323 0,668 2 0,788 0,023 0,189 0,075 0,921 0,004 0,015 0,402 0,583 3 0,770 0,035 0,195 0,108 0,881 0,011 0,012 0,337 0,651 Змiщення i-х координат ∆XSi+Ti+Al ∆XFe+Mn+Mg+Ca ∆XNa+K ∆XFe+Mn+Mg+Ca ∆XNa ∆XK ∆XFe+Mn ∆XMg ∆XCa −0, 489 0,310 0,178 0,242 −0, 083 −0, 158 0,315 −0, 091 −0, 224 Координати точок змiщених трендiв (Xj Si+Ti+Al) ′ (Xj Fe+Mn+Mg+Ca) ′ (Xj Na+K) ′ (Xj Fe+Mn+Mg+Ca) ′ (Xj Na) ′ (Xj K) ′ (Xj Fe+Mn) ′ (Xj Mg) ′ (Xj Ca) ′ 0 0,333 0,333 0,333 0,333 0,333 0,333 0,333 0,333 0,333 1 0,303 0,349 0,348 0,375 0,772 −0, 147 0,325 0,231 0,444 2 0,299 0,334 0,367 0,317 0,838 −0, 154 0,330 0,311 0,359 3 0,281 0,346 0,373 0,349 0,798 −0, 147 0,327 0,246 0,427 Пр и м i т ка. Величини, що наведенi в цiй таблицi, розраховано за вихiдними даними (атомними частками хiмiчних елементiв) з табл. 2. ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2014, №12 103 Це є наслiдком застосування операцiї змiщення, яка призводить до розташування вiдпо- вiдних фiгуративних точок у межах класифiкацiйного поля натрiєвих метасоматитiв поза межами стандартного барицентричного трикутника. Аргiлiзити Закарпаття вiднесено до кислотних, калiй-натрiєвих (дiаграми А й Б) метасоматитiв, а кварц-плагiоклаз-епiдотовi метасоматити Токiвського масиву до слабокислотних базифiкатiв кальцiєвої спецiалiзацiї (дiаграми А, Б, В вiдповiдно). З точки зору хiмiчної класифiкацiї альбiтитiв та аргiлiзи- тiв немає необхiдностi застосовувати дiаграму В, однак її аналiз дозволяє зробити певнi висновки щодо перерозподiлу лужноземельних елементiв вихiдних порiд внаслiдок дiї вiд- повiдних метасоматичних розчинiв. На пiдставi викладеного матерiалу можна зробити висновок, що застосування запро- понованої методологiї обмежене певними вимогами до об’єкта дослiдження. По-перше, для проведення класифiкацiйної процедури необхiднi результати вивчення хiмiчного складу се- рiї порiд, якi складають метасоматичну колонку за вихiдними породами певного складу. По-друге, метасоматична колонка, що дослiджується, має бути продуктом одностадiйного метасоматичного замiщення. Цi вимоги обмежують коло природних об’єктiв класифiкацiї та ставлять високi вимоги до попереднього мiнералого-петрографiчного дослiдження зразкiв для визначення хiмiчного складу порiд. Певнi обмеження можуть також виникати внас- лiдок незначної потужностi окремих зон. Автор сподiвається, що нагромадження досвiду використання цiєї методологiї сприятиме розробцi спецiальних прийомiв i методик спря- мованих на подолання названих обмежень, наприклад шляхом використання можливостей локального рентгеноспектрального (мiкрозондового) аналiзу. 1. Петрографический кодекс России: магматические, метаморфические, метасоматические, импактные образования. – 3-е изд., испр. и доп. / О.А. Богатиков, О.В. Петров и др. – Ст.-Петербург: ВСЕГЕИ, 2009. – 200 с. 2. Петрографiчний кодекс України / Пiд. ред. I. Б. Щербакова. – Київ: Мiжвiд. петрограф. комiтет України, 1999. – 81 с. 3. Igneous rocks: a classification and glossary of terms, 2nd ed. / Ed. R. W. Le Maitre. – Cambridge: Cambridge Univ. Press, 2002. – 236 p. 4. Metamorphic rocks: a classification and glossary of terms / Eds. D. Fettes and J. Desmonds. – Cambridge: Cambridge Univ. Press, 2007. – 256 p. 5. Синицин В.О., Сьомка В.О., Кривдiк С. Г. Аналiз та шляхи удосконалення систематики, класифi- кацiї i номенклатури метасоматичних порiд // Тези доп. наук. конф. “Теоретичнi питання i практика дослiдженя метасоматичних порiд i руд (до 70-рiччя Вiктора Степановича Монахова)”, Київ, 14–16 бер. 2012 p. – Київ: Iн-т геохiмiї, мiнералогiї та рудоутворення iм. М.П. Семененка НАН України, 2012. – С. 73–76. 6. Коржинский Д.С. Теория метасоматической зональности. – Москва: Наука, 1969. – 112 с. 7. Михальченко И.И., Шафранская Н.В. Структурная позиция тел ураноносных щелочных натриевых метасоматитов в зоне Адабашского разлома // Мiнерал. журн. – 2011. – 33. – С. 79–87. 8. Щербань И.П., Копылова Л.В., Матковский О.И. и др. Околорудные метасоматиты Закарпатья. – Киев: Наук. думка, 1988. – 195 с. 9. Курило С. I., Степанюк Л.М., Бункевич О.Л., Синицин В.О. Середньотемпературнi кварц-плагiок- лаз-епiдотовi метасоматити Токiвського гранiтоїдного масиву // Геохiмiя та рудоутворення. – 2012. – Вип. 31. – С. 67–76. Надiйшло до редакцiї 20.08.2014Київський нацiональний унiверситет iм. Тараса Шевченка 104 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2014, №12 В.А. Синицын Диаграммы трендов атомных соотношений как средство химической классификации метасоматитов Изложен методологический поход и впервые предложены диаграммные средства для клас- сифицирования метасоматических пород по химическим характеристикам. Работа содер- жит формулировки категорий (объект, предмет и критерии) классификации метасомати- тов и показано их отличие от категорий классификаций горных пород иного происхожде- ния (метаморфических, магматических и др.). Приведена методика построения диаграмм и на конкретных примерах показано их практическое применение. Определены требования к исходным данным и указано на ограничения при использовании предложенных классифи- кационных диаграмм. V.A. Sinitsyn Trend diagrams of atomic relations as a tool for the chemical classification of metasomatites A methodology is presented, and diagrams as a tool are first proposed to perform a classificati- on of metasomatites based on chemical characteristics. The definitions of classification categories (object, subject, and criteria) for metasomatic rocks are formulated and they are compared with such categories for the rocks of another origin (metamorphic, igneous, etc.) to show the differences. The technique of plotting is described, and some application examples of the diagrams are presented. The requirements to initial data are given, and the limitations of a usage for the proposed diagrams are pointed. ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2014, №12 105