Теоретико-методологічні аспекти формування економічної стійкості сільськогосподарських підприємств

Визначено особливості економічної стійкості сільськогосподарських підприємств. Означено основні чинники її формування. Запропоновано алгоритм дослідження економічної стійкості та рекомендації щодо її формування....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2014
Автор:	Дяченко, В.С.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2014
Назва видання:	Економічний вісник Донбасу
Теми:	Менеджмент
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/88674
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Теоретико-методологічні аспекти формування економічної стійкості сільськогосподарських підприємств / В.С. Дяченко // Економічний вісник Донбасу. — 2014. — № 1(35). — С. 131-138. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-88674
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-886742015-11-21T03:01:27Z Теоретико-методологічні аспекти формування економічної стійкості сільськогосподарських підприємств Дяченко, В.С. Менеджмент Визначено особливості економічної стійкості сільськогосподарських підприємств. Означено основні чинники її формування. Запропоновано алгоритм дослідження економічної стійкості та рекомендації щодо її формування. Определены особенности экономической устойчивости сельскохозяйственных предприятий. Обозначены основные факторы ее формирования. Предложены алгоритм исследования экономической устойчивости и рекомендации по ее формированию. The features of the economic sustainability of agricultural enterprises have been determined. The factors of its formation have been identified. Algorithm research of economic stability and recommendations for its formation have been suggested. 2014 Article Теоретико-методологічні аспекти формування економічної стійкості сільськогосподарських підприємств / В.С. Дяченко // Економічний вісник Донбасу. — 2014. — № 1(35). — С. 131-138. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 1817-3772 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/88674 631.1 uk Економічний вісник Донбасу Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Менеджмент Менеджмент
spellingShingle	Менеджмент Менеджмент Дяченко, В.С. Теоретико-методологічні аспекти формування економічної стійкості сільськогосподарських підприємств Економічний вісник Донбасу
description	Визначено особливості економічної стійкості сільськогосподарських підприємств. Означено основні чинники її формування. Запропоновано алгоритм дослідження економічної стійкості та рекомендації щодо її формування.
format	Article
author	Дяченко, В.С.
author_facet	Дяченко, В.С.
author_sort	Дяченко, В.С.
title	Теоретико-методологічні аспекти формування економічної стійкості сільськогосподарських підприємств
title_short	Теоретико-методологічні аспекти формування економічної стійкості сільськогосподарських підприємств
title_full	Теоретико-методологічні аспекти формування економічної стійкості сільськогосподарських підприємств
title_fullStr	Теоретико-методологічні аспекти формування економічної стійкості сільськогосподарських підприємств
title_full_unstemmed	Теоретико-методологічні аспекти формування економічної стійкості сільськогосподарських підприємств
title_sort	теоретико-методологічні аспекти формування економічної стійкості сільськогосподарських підприємств
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2014
topic_facet	Менеджмент
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/88674
citation_txt	Теоретико-методологічні аспекти формування економічної стійкості сільськогосподарських підприємств / В.С. Дяченко // Економічний вісник Донбасу. — 2014. — № 1(35). — С. 131-138. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.
series	Економічний вісник Донбасу
work_keys_str_mv	AT dâčenkovs teoretikometodologíčníaspektiformuvannâekonomíčnoístíjkostísílʹsʹkogospodarsʹkihpídpriêmstv
first_indexed	2025-07-06T16:33:12Z
last_indexed	2025-07-06T16:33:12Z
_version_	1836915981863092224
fulltext	131 Економічний вісник Донбасу № 1 (35), 2014 Економічна стійкість сільськогосподарських під приємств є одним із визнача льних чин ників їх функціонування в сучасних умовах. У зв’язку з цим суттєво зростають роль і значення аналізу та пошуку чинників підвищен ня економічної стійкості і для са- мого підприємства, і для його партнерів по бізнесу. Запобігання порушенню економічно стійко- го стану підприємств можливе лише завдя ки своє- часному виявленню дестабілізуючих фа кторів, що впливають на рівень економічної стійкості та ви- робленню стратегії подальшого розвитку з їх ураху- ванням. У працях таких вітчизняних та зарубіжних до - слід ників як Андрійчук В. Г. [1], Ареф’євої О. В. [2], Бала банової Л. В. [3], Василенко В. А. [4], Дру - кера П. Ф. [5], Завадського Й. С. [7], Шершньо - вої З. Є. [11] та ін. досліджуються проблеми за - безпечення стійкого еко номічного розвитку підпри- ємств. Значна увага нада ється дослідженню факто- рів впливу на економічну стійкість, виокремленню її видів. Різні підходи до визначення та аналізу складо- вих економічної стійкості підприємств свідчать про те, що питання алгоритму моніторингу стану еконо- мічної стійкості підприємств є недостатньо опрацьо- ваним. Постановка завдання: створити алгоритм мо- ні торингу стану економічної стійкості сільсько- господарських підприємств . Мета дослідження – доповни ти наявну кла - сифікацію економічної стійкості низкою ознак; по- будувати модель дослідження економічної стійкості підприємств, яка б максимально враховувала еконо- мічний потенціал та з допустимим мінімальним від- хи ленням від рівноважного стану. Основним джерелом стійкого та інтенсивного розвитку економічної системи нашої держави являєть- ся агропромисловий комплекс, адже ефективний роз- виток і функціонування продовольчого ринку є одним з основних пріоритетів при вирішенні питання про- довольчої безпеки України. Сьогодні особливо актуальним є питання роз- робки та використання у практиці вітчизняних сільськогосподарських підприємств такої системи менеджменту, яка б ставила за головну мету забез - пе чити стійке та максимально ефективне функціону- вання сільськогосподарських підприємств і створен- ня високого потенціалу їх розвитку в перспективі. У результаті проведених ринкових перетворень відбулися суттєві зміни умов функціонування сіль- ськогосподарських підприємств, що вплинуло і на ефективність діяльності. Так за підсумками 2012 року обсяг сільсько- господарського виробництва знизився, порівняно з 2011 роком, на 4,2%. У той же час, аграрні підприємства збільшили обсяги реалізації сільгосппродукції власного вироб- ництва. Вони реалізували сільгосппродукції загалом на 42% більше, зокрема обсяг реалізації продуктів рослинництва зріс на 84%, тварин ництва – на 2%. Тому питання формування економічної стій- кості сільськогосподарських підприємств наразі є пріоритетним та вимагає системної поточної діа- гностики. Під час проведення системного моніторингу стану економічної стійкості сільськогосподарсько- го під приємства необхідно проводити дослідження кожного чинника, який впливає на її формування, це створить більш повну картину для ґрунтовного ана- лізу та надасть можливість проведення стратегічно- го планування відповідно до перспектив розвитку. Економічна стійкість як одна із найважливіших характеристик господарської діяльності сільсько- господарських підприємств визначається і зовніш- німи, і внутрішніми факторами [11]. Зовнішніми чинниками є такі: • політичні; • економічні; • законодавчі; • наукові. Проте, не лише врахування зовнішніх, а й сис - темний аналіз всіх складових внутрішньої еко- номічної стійкості забезпечуватиме оптимальні умо- ви ефективного господарювання. Забезпечення необхідного рівня самофінан- сування виробничого розвитку – головна мета управління фінансовою стійкістю сільськогоспо- дарського підприємства. Для оцінки ефективності діяльності сільсько- господарських підприємств необхідно використову- вати показники ефективності використання авансо- вого капіталу, показники собівартості продукції та УДК 631.1 В. С. Дяченко, аспірант, Національний університет біоресурсів та природокористування, м. Київ ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ СТІЙКОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ В. С. Дяченко 132 Економічний вісник Донбасу № 1 (35), 2014 В. С. Дяченко продуктивності праці [1], адже фінансова стійкість – коефіцієнт поточної ліквідності, коефіцієнт фінансо- вої стійкості, коефіцієнт покриття тощо. Успіх фінансово-господарської діяльності сільсько- господарського підприємства, а отже і його економічна стійкість, багато в чому залежить від показників забезпе- ченості підприємства засобами та відповідними джере- лами їх формування. Для характеристики джерел форму- вання запасів визначають три основних показники: 1. Наявність власних обігових коштів (ВОК) – визначається як різниця між капіталом і резервами та необоротніми активами. Цей показник характери- зує чистий оборотний капітал. Його збільшення по- рівняно з попереднім періодом свідчить про подаль- ший розвиток діяльності підприємства. У формалі- зованому вигляді наявність обігових коштів можна записати: ВОК = КіР – ПА, де КіР – сума капіталу і резервів; ПА – позаобігові активи. ЧИННИКИ ВПЛИВУ НА ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ СТІЙКОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ МАКРОЕКОНОМІЧНІ МЕЗОЕКОНОМІЧНІ МІКРОЕКОНОМІЧНІ 1. Чинна державна система економічного управління. 2. Державна аграрна політика. 3. Чинна законодавчо- правова база. 4. Стан податкової та фінансово-кредитної систем. 5. Рівень державної підтримки сільсько- господарських підприємств 1. Особливості природно- кліматичних умов регіону. 2. Рівень інвестиційної привабливос ті регіону. 3. Рівень регіональної державної під тримки сільськогосподарських підприємств. 4. Рівень внутрішньо-галузевої кон куренції у процесі виробництва основних видів продукції. 5. Особливості аграрної політики, що визначають оптимальність імпорту продовольчих товарів у регіон. 6. Наявність доступних каналів реалізації продукції. 1. Рівень забезпеченності ос новними виробничими фондами. 2. Наявність та рівень кваліфікації управлінських кадрів. 3. Стан механізму мотивації. 4. Рівень застосування нормативної системи управління підприємством. 5. Вибір економічно вигід них каналів реалізації про дукції. Рис. 1. Чинники впливу на економічну стійкість сільськогосподарських підприємств ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ СТІЙКОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ ЗОВНІШНІ ЧИННИКИ ВНУТРІШНІ ЧИННИКИ Рис. 2. Чинники формування економічної стійкості сільськогосподарських підприємств 133 Економічний вісник Донбасу № 1 (35), 2014 В. С. Дяченко 2. Наявність власних довгострокових пози- кових джерел формування запасів і витрат (ВД) – визначається шляхом збільшення значення попе- реднього показника на суму довгострокових пасивів: ВД = ВОК + ДП, де ДП – довгострокові пасиви. 3. Загальний розмір основних джерел форму- вання запасів і витрат (ОД) – визначається шляхом збільшення попереднього показника на суму корот- кострокових позичкових коштів: ОД = ВД + КПК, де КПК – короткострокові позикові кошти. Цим показникам наявності джерел формування запасів відповідають три показники забезпеченості запасів джерелами їхнього формування: 1. Надлишок (+) або нестача (-) власних обіго- вих коштів (ДВОК): ДВОК = ВОК – З, де З – запаси. 2. Надлишок (+) або нестача (-) власних та довгострокових джерел формування запасів (ДВД): ДВД = ВД – 3. 3. Надлишок (+) або нестача (-) загальної вели- чини основних джерел формування запасів (ДОД): ДОД = ОД – 3. У процесі виявлення моніторингом недостат- нього рівня фінансової стійкості сільськогосподар- ського підприємства, необхідно реалізувати такі дії: • врегулювати рух фінансових ресурсів сіль- ськогосподарського підприємства та скоординувати фінансові відносини; • розробити стійку фінансову стратегію під- приємства; • коригувати перспективні та поточні фінан- сові плани; • провести моніторинг плану продаж і корегу- вати, відповідно до нього, плани капіталовкладень та собівартості продукції тощо; • окреслити джерела фінансування госпо- дарської діяльності, включаючи бюджетне фінан- ВНУТРІШНЯ ЕКОНОМІЧНА СТІЙКІСТЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ Фінансова Виробнича Маркетингова Інноваційна Кадрова Управлінська Інвестиційна Соціальна Екологічна Рис. 3. Складові внутрішньої економічної стійкості сільськогосподарських підприємств Показник Технологія розрахунку Коефіцієнт фінансової автономії (незалежність), Кфін.авт. Питома вага власного капіталу в його загальному обсязі. Він характеризує ступінь незалежності підпри- ємства від зовнішніх джерел фінансування. Мінімаль- не (нормативне) значення коефіцієнта – більше за 0,5. Коефіцієнт фінансової залежності, Кфін.зал. Частка позикового капіталу в загаль ній валюті ба- лансу. Коли його зна чення наближається до 1, це означає, що власники повністю фінансують своє підприємство. Коефіцієнт довгострокової фінансової незалежності (фінансова стійкість), Кфін.ст. Відношення власного й позикового капіталу до загальної валюти балансу. Нормальним вважається стан, коли коефіцієнт більший за 1. Коефіцієнт ліквідної платоспроможності, Клікв.пл. Відношення загальної суми поточних активів до загальної суми фінансових і поточних зобов’язань. Бажано, щоб цей коефіцієнт перевищував 1. Коефіцієнт фінансового ризику, Кфін.риз. Відношення позикового капіталу до власного. Нор- мативне значення цього коефіцієнта не повинно перевищувати 1. Таблиця 1 Перелік показників для аналізу фінансової складової сільськогосподарських підприємств 134 Економічний вісник Донбасу № 1 (35), 2014 В. С. Дяченко сування, довго- та короткострокове кредитування тощо; • внести корективи в дії всіх підрозділів сіль- ськогосподарського підприємства. Важливим об’єктом моніторингу повинна бути виробнича стійкість сільськогосподарського під- приємства, адже саме за рахунок постійного кон - т ролю за підвищенням ефективності виробництва й ресурсним забезпеченням можна забезпечити ви- конання основних цілей виробничого процесу сіль- ськогосподарських підприємств: • оптимальний обсяг продаж; • якість виготовленої продукції; • задоволення споживача; • одержання прибутку; • зміцнення іміджу сільськогосподарського під приємства; • постійний контакт з клієнтами; • післяпродажне обслуговування. З огляду на складність виробничих відносин на сільськогосподарському підприємстві та різно- манітність виконуваних ним функцій його виробни- ча стійкість визначається багатьма внутрішніми та зовнішніми факторами, кожний з яких впливає на постачання та відновлення якісного, конкуренто- спроможного продукту. Управління виробничим процесом через ви- робничий менеджмент найуспішніше здійснюється завдяки: • гнучким планам; • раціональному використанню елементів ви- робничої системи; • дієвому контролю над усіма видами діяль- ності сільськогосподарських підприємств. Маркетингова складова підприємства поля- гає у забезпеченні оптимального співвідношення між попитом і пропозицією продукції визначально- го виду і асортименту, досягнення найдоцільнішої швидкості просування товарів (послуг) на шляху від виробника до кінцевого споживача [7]. Інноваційна діяльність підприємства сто- сується й економічної, і соціальної, виробничої та маркетингової сторін його стійкого розвитку. Видатний практик з маркетингу, відомий аме- риканський економіст Пітер Фердинанд Друкер сказав, що в бізнесі є дві базові функції, що здат- ні генерувати прибуток – маркетинг та інновації, а все інше – витрати [5]. Законом України „Про інноваційну діяльність” від 04.07.2002 р. № 40-IV передбачаються правові, економічні та організа- ційні заходи державного регулювання інновацій- ної діяльності, встановлення форм стимулювання державою інноваційних процесів, спрямованих на підтримку розвитку економіки України інновацій- ним шляхом. Саме у вищезгаданому Законі перед- бачені найважливіші економічні стимули – гарантії та пільги суб’єктам інноваційної діяльності (СІД). Серед них : • можливість повного безвідсоткового креди- тування за рахунок коштів відповідних бюджетів; • компенсація відсотків за кредитування інно- ваційних проектів, які оплачують СІД комерційним банкам, за рахунок бюджетних коштів; • можливість впровадження прискореної амор - тизації основних фондів групи 3 (при річній нормі амортизації 20%); • пільговий режим оподаткування інновацій- ної діяльності; • встановлення пільгової оплати земельного податку (зменшення ставки на 50%). Відповідно до вищезгаданого закону державну підтримку одержують суб’єкти господарчої діяль- ності всіх форм власності, які реалізують в Україні інноваційні проекти, а також підприємства усіх форм власності, які мають статус інноваційних [10, с. 89]. Практика господарювання на ринкових засадах вимагає від сільськогосподарських підприємств під- вищення ефективності виробництва на основі вико- ристання новітніх досягнень науково-технічного про- гресу та ефективних форм організації виробництва і праці, активізації підприємницької діяльності тощо. Це, в свою чергу, потребує істотного підвищен- ня економічного рівня підготовки спеціалістів вищої кваліфікації аграрного профілю, які були б спро- можні на високому професійному рівні вирішувати організаційно-технічні, економічно-технічні та ви- робничо-господарські проблеми, що виникають пе- ред сільськогосподарськими підприємствами Украї- ни [6, с. 3]. Забезпечення кадрової складової підприєм- ства передбачає оцінку професійного рівня підго- товки менеджерів, фахівців і робітників, мотивації персоналу, підприємницької активності менеджерів, рівня конфліктності колективу, стилю керівництва менеджерів. Управлінська складова виражається через її складові компоненти: • володіння мистецтвом управління; • наявності творчості; • лідерства. Саме через поєднання ідеї, політики та стра- тегії управління з творчістю народжується спосіб управління, що зумовлює особливий характер роз- витку підприємства. Потенціал загального рівня управлінської скла- дової формується з компонентів, зведених в табл. 2, успішна реалізація яких забезпечує ефективність управлінського процесу та реалізацію інших скла- дових економічної стійкості сільськогосподарських підприємств. 135 Економічний вісник Донбасу № 1 (35), 2014 Інвестиційна складова, насамперед, означає стабільність капіталовкладень, сукупних затрат, довго- строкових вкладень коштів, що визначаються сукуп- ністю економіко-психологічних показників, які оціню- ють можливість отримання інвестором максимального прибутку при мінімальному ризику вкладення коштів. Для оцінки інвестиційної стійкості доцільно використовувати таку систему показників (табл. 3) Враховуючи концепцію сталого розвитку, еко- номіка будь-якого сільськогосподарського підприєм- ства повинна забезпечувати ефективну соціально- екологічну стійкість, динаміку змін якої необхідно контролювати. Соціальне забезпечення – один із факторів формування економічної безпеки, що сприяє захи- щеності підприємства від зовнішніх та внутрішніх загроз та досягається шляхом гармонізації та взає- моузгодження інтересів підприємства, відповідно з інтересами суб’єктів внутрішнього та зовнішнього середовища у часі та просторі. Дослідження економічної стійкості сільсько- господарських підприємств необхідно проводити з В. С. Дяченко врахуванням існуючих закономірностей та специ- фічних залежностей між станом чинників зовніш- нього і характеристиками внутрішнього середовища сільськогосподарського підприємства, даючи мене- джерам можливість своєчасно передбачити виник- нення невідповідностей між запланованими показ- никами та своєчасним усуненням їх, попереджаючи таким чином спад темпу зростання економічної стій- кості підприємства [9, с. 217]. З урахуванням системи закономірностей та спе- цифічних залежностей між станом чинників зовніш- нього та характеристиками внутрішнього середо- вища сільськогосподарського підприємства моніто- ринг економічної стійкості підприємства необхідно проводити з окресленням всього кола зацікавлених груп в наявності достовірної інформації про діяль- ність підприємства [8] (табл. 4). Моніторинг стану формування економічної стійкості сільськогосподарського підприємства, на нашу думку, необхідно проводити з урахуванням циклічності самого процесу, дотримуючись певної послідовності (рис. 4). Показник Технологія розрахунку Обсяг інвестицій у виробницт во до загального обсягу вироб леної продукції, Оінв.у вироби.до заг.обс.в прод. Відношення суми нематеріальних активів, незавершеного будівництва, основних засобів до обсягів реалізованої продукції Коефіцієнт прибутковості власного капіталу, Кприб.вл.капіт Відношення фінансового результату від звичайної діяльності до середньо річної вартості власного капіталу Коефіцієнт прибутковості активів (рентабель- ність активів), Кприб.акт. Відношення чистого прибутку до середньорічної вартості активів підприємства Рентабельність фінансових інвестицій, Рфін.інв. Відношення суми доходів за цінни ми паперами та доходу від пайової участі до величини довгостро кових та корот- кострокових фінан сових інвестицій Таблиця 3 Перелік показників для аналізу інвестиційної складової підприємств [2, с. 80] Складові управлінського Процессу Чинник Організаційні фактории Організаційний клімат (бажання реагувати) Характер мислення Культура, структура, повноваження Компетенції (спроможність реагувати) Посада, талант (здібності) Структура системи, загальний досвід Можливість дії (діапазон реакції) Наявність кадрів Організаційні передумови Таблиця 2 Потенціал управлінського процесу [2, с. 81] 136 Економічний вісник Донбасу № 1 (35), 2014 Алгоритм створено автором. Дієвість моніторингу передбачає застосування регулюючих дій, спрямованих на усунення відхилень, збоїв, недоліків у керованій системі шляхом розроблен- ня та впровадження відповідних коригуючих заходів. Коригуючі заходи передбачають вирішення таких питань: • усунення відхилень; • порівняльний аналіз із визначеними страте- гічним цілями підприємства; • порівняльний аналіз із прогнозним значен- ням показників економічної стійкості підприємств; • усунення відхилень шляхом перегляду кри- теріїв досягнення економічної стійкості підприєм- ства. Залежно від характеру виявлених моніторин- гом поточних перешкод чи недоліків коригування може відбуватись у конкретних блоках: в плануван- ні, в організації чи шляхом мотивації. Завдяки тактичним і стратегічним заходам мо- ніторингу можна своєчасно коригувати дії з метою досягнення економічної стійкості сільськогосподар- ських підприємств за будь-яких загроз зовнішнього середовища. Заходи з формування економічної стійкості сільськогосподарського підприємства повинні мати системний характер. Завдання такої системи захо- дів – реалізувати взаємозв’язок дій розроблених заходів з урахуванням особливостей сільськогоспо- дарського підприємства, сучасних розробок з питань менеджменту та відповідно до стратегічних цілей самого підприємства. Відповідно до цієї системи заходів завданням технології моніторингу економіч- ної стійкості сільськогосподарського підприємства є організація ефективної інвестиційно-управлінської діяльності та забезпечення на цій основі фінансової стійкості сільськогосподарського підприємства як результату виробничої стійкості підприємств за ра- хунок кадрової та маркетингової складових. Відповідно до визначеної системи заходів щодо підтримки економічної стійкості сільськогосподар- ського підприємства необхідно зазначити, що вона повинна включати: • постійний моніторинг за зовнішнім і внутріш- нім станом сільськогосподарського підприємства; • розробку заходів зниження зовнішньої враз- ливості сільськогосподарського підприємства; • посилення гнучкості всередині сільськогос- подарського підприємства, зокрема структурної, за рахунок забезпечення дивізіонних структур, дочір- ніх підприємств, а також малих підприємств шляхом виділення їх із складу великих; • розробку підготовчих планів під час виник- ненні проблемних ситуацій, здійснення попередніх заходів для їхнього забезпечення: створення стра- хових фондів, стратегічних фінансових і технічних засобів, комплектування групи ситуаційного управ- ління із кращих менеджерів; • упровадження планів практичних заходів під час виникнення кризової ситуації. У цих умовах менеджер повинен уміти оперативно налагоджувати роботу окремих груп і фахівців для виконання по- Групи зацікавлених в інформації Мета зацікавленості 1. Власники (акціонери) Для оцінки ефективності та ризикованості бізнесу, визначення перспек- тивних напрямів вкладення коштів, гарантій отримання запланованих результатів у майбутньому 2. Виробники Для оцінки ефективності використання ресурсів 3. Споживачі Для оцінки якості та споживчої вартості продукції 4. Постачальники Для прийняття рішення про доцільність короткострокового та довгостро- кового співробітництва з підприємством 5. Кредитори Для обґрунтування доцільності видачі кредитів 6. Інвестори Для оцінки ймовірності повернення позикових коштів у процесі формування інвестиційного портфеля 7. Страхові компанії Для оцінки ймовірності настання страхового випадку 8. Інші Для оперативної оцінки надійності та „вигідності” партнерства Таблиця 4 Зацікавлені в достовірній інформації групи В. С. Дяченко 137 Економічний вісник Донбасу № 1 (35), 2014 ставлених завдань, приймати ризикові і нестандартні рішення у випадку відхилення розвитку ситуації від допустимого ходу подій, координувати дії всіх учас- ників і постійно контролювати хід виконання заходів та їхні результати. Саме тому сільськогосподарським підприєм- ствам необхідно мати: – власні аналітичні центри, які були б здатні збирати, систематизувати й трансформувати інфор- мацію відповідно до поставлених цілей та визначати динаміку змін функціональних складових економіч- ної стійкості; – власну службу економічної безпеки, яку не- обхідно відокремити від усіх основних функціональ- них відділів як структурний підрозділ, що виконує певну аналітично-контрольну роль. До її функцій слід додати: • систематичну координацію роботи під- приємства з формування та навчання антикризових груп захисту підприємства від загроз і протиправних дій чинників зовнішнього та внутрішнього середо- вища [4]; • раннє виявлення несподіваних змін і у вну- трішньому середовищі, і поза підприємством, швид- ке реагування на виклики, пошук оптимальної вза- ємодії системи управління економічною стійкістю підприємствами з цільовими підсистемами управ- ління [3]. ДІАГНОСТИКА ЕКОНОМІЧНОЇ СТІЙКОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА Моніторинг рівня економічної стійкості підприємства Моніторинг ресурсного, виробничого, інноваційного, соціально- екологічного потенціалу підприємства Визначення цілей, завдань та стратегії управління економічною стійкістю підприємства Створення експертних груп з управління факторами економічної стійкості Розробка методик діагностики факторів економічної стійкості Визначення резервів підвищення економічної стійкості підприємства Моделювання програм реалізації резервів підвищення економічної стійкості Впровадження програм підвищення економічної стійкості Верифікація результатів реалізації розроблених програм підвищення економічної стійкості Досягнення стратегічних цілей з формування економічної стійкості Частково Так Ні Продовження програм формування економічної стійкості Рис. 4. Діагностика економічної стійкості сільськогосподарських підприємств В. С. Дяченко 138 Економічний вісник Донбасу № 1 (35), 2014 Отже, методологія наукового агроекономічно- го дослідження передбачає всебічне, об’єктивне та ґрунтовне вивчення економічних явищ і процесів, їх характеристик, зв’язків на підставі розроблених у науці принципів і методів пізнання, а також отри- мання корисних для діяльності підприємств ре- зультатів, упровадження їх у сільськогосподарське виробництво для підвищення його ефективності та стійкості. З метою формування економічної стійкості сільськогосподарських підприємств як здатності підприємства зберігати певний (заздалегідь заданий) рівень досягнення цілей в умовах динамічних тран- сформацій бізнес середовища, яка передбачає його здатність до управління внутрішніми чинниками та пристосування до зовнішніх чинників діяльності, необхідно: • підвищити якість підготовки спеціалістів та керівників сільськогосподарських підприємств до роботи в умовах економічної свободи, конкуренції та факторної мобільності; • системно проводити поточний моніторинг стану формування економічної стійкості сільсько- господарських підприємств; • розробляти стратегічні плани розвитку з врахуванням результатів моніторингу; • за результатами моніторингу корегувати по- точне та стратегічне планування діяльності. Література 1. Андрійчук В. Г. Економіка аграрних підпри- ємств : підручник / В. Г. Андрійчук. – К. : ГІМН. – 1996. – 512 с. 2. Ареф’єва О. В. Управління економічною стійкістю підприємств: монографія / О. В. Ареф’єва, Д. М. Городинська. – К. : Видав. Європейського ун-ту, 2011. – 230 с. 3. Балабанова Л. В. Маркетинг : під- ручник / Л. В. Балабанова. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К. : Знання-Прес, 2004. – 645 с. 4. Василенко В. А. Менеджмент устойчивого развития предприятий : монография / В. А. Василенко. – Киев : Центр учебной литературы, 2005. – 648 с. 5. Друкер П. Ф. Практика менеджмента / Пітер Фердінанд Друкер. – М. : „Вильямс”, 2003. – 397 с. 6. Єрма ков О. Ю. Економіка і підприємництво, менеджмент : навч. посіб. для студ. вищ. закл. освіти ІІІ – ІV рівня акредитації з напряму підготовки 6.090101 „Агрономія” / О. Ю. Єрма ков, Т. І. Балановська. – К. : НУБіП України, 2011. – 352 с. 7. Завадський Й. С. Менедж- мент: Management: в 3 т. / Й. С. Завадський. – Т.1. – 3-тє вид., доп. – К. : Вид-во Європ. ун-ту., 2001. – 542 с. 8. Козловський С. В. Теоретико-методоло- гічні підходи визначення стійкості економічних систем [Електронний ресурс] / С. В. Козловський. – Режим доступу : http://econjournal.vsau.org/files/pdfa/ 836.pdf 9. Лях Л. М. Визначення суті категорії „фінан- сова стійкість сільськогосподарських підприємств” / Л. М. Лях // Наук. вісн. Нац. аграрного ун-ту. – Вип. 23. – К. : Нац. аграрний ун-т, 2000. – С. 216 – 219. 10. Ля- шенко В. И. Финансово-регуляторные режимы сти мулирования экономического развития: вве- дение в экономическую режимологию : моногра- фія / В. И. Ляшенко ; НАН Украины, Ин-т экономи- ки пром-сти. – Донецк, 2012. – 370 с. 11. Шершньо- ва З. Є. Стратегічне управління / З. Є. Шершньова, С. В. Оборська. – К. : КНЕУ, 1999. – 384 с. Дяченко В. С. Теоретико-методологічні ас- пекти формування економічної стійкості сіль- ськогосподарських підприємств Визначено особливості економічної стійкості сільськогосподарських підприємств. Означено основ - ні чинники її формування. Запропоновано алгоритм дослідження економічної стійкості та рекомендації щодо її формування. Ключові слова: економічна стійкість, сільсько- господарське підприємство, чинники економічної стійкості, моніторинг економічної стійкості. Дяченко В. С. Теоретико-методологические аспекты формирования экономической устойчи- вости сельскохозяйственных предприятий Определены особенности экономической ус той чивости сельскохозяйственных предприятий. Обозначены основные факторы ее формирования. Предложены алгоритм исследования экономи чес - кой устой чивости и рекомендации по ее формиро- ванию. Ключевые слова: экономическая устойчивость, сельскохозяйственное предприятие, факторы эконо- мической устойчивости, мониторинг экономической устойчивости. Dyachenko V. S. Theoretical and Methodological Aspects of the Formation of Economic Sustainability of Agricultural Enterprises The features of the economic sustainability of agricultural enterprises have been determined. The factors of its formation have been identified. Algorithm research of economic stability and recommendations for its formation have been suggested. Key words: economic sustainability, agricultural enterprise, the factors of economic sustainability, the monitoring of economic sustainability. Стаття надійшла до редакції 08.09.2013 Прийнято до друку 12.03.2014 В. С. Дяченко

Теоретико-методологічні аспекти формування економічної стійкості сільськогосподарських підприємств

Репозитарії

Схожі ресурси