Аналіз співпраці українських вищих навчальних закладів з європейською програмою Tempus

У статті розглянуто динаміку фінансування вищої освіти в Україні. Проаналізовано структуру та обсяги фінансування проектів українських вищих навчальних закладів програмою Tempus. Виявлено зміни в системі вищої освіти України завдяки участі у міжнародних проектах. Запропоновано рекомендації щодо акти...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2014
Hauptverfasser:	Шабаліна, Л.В., Литвак, А.О.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут економіки промисловості НАН України 2014
Schriftenreihe:	Економічний вісник Донбасу
Schlagworte:	Менеджмент персоналу
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/88683
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Аналіз співпраці українських вищих навчальних закладів з європейською програмою Tempus / Л.В. Шабаліна, А.О. Литвак // Економічний вісник Донбасу. — 2014. — № 1(35). — С. 204-209. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-88683
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-886832015-11-21T03:01:37Z Аналіз співпраці українських вищих навчальних закладів з європейською програмою Tempus Шабаліна, Л.В. Литвак, А.О. Менеджмент персоналу У статті розглянуто динаміку фінансування вищої освіти в Україні. Проаналізовано структуру та обсяги фінансування проектів українських вищих навчальних закладів програмою Tempus. Виявлено зміни в системі вищої освіти України завдяки участі у міжнародних проектах. Запропоновано рекомендації щодо активізації участі українських університетів у міжнародних програмах. В статье рассмотрена динамика финансирования высшего образования в Украине. Проанализированы структура и объемы финансирования проектов украинских высших учебных заведений программой Tempus. Выявлены изменения в системе высшего образования Украины благодаря участию в международных проектах. Предложены рекомендации по активизации участия украинских университетов в международных программах. The dynamics of financing higher education in Ukraine are revealed in the article. The structure and funding of projects by Tempus programme in Ukrainian universities were analyzed. The changes in the education system through participation in international projects are described in the paper. There are recommendations to the Ukrainian universities in international programs are given. 2014 Article Аналіз співпраці українських вищих навчальних закладів з європейською програмою Tempus / Л.В. Шабаліна, А.О. Литвак // Економічний вісник Донбасу. — 2014. — № 1(35). — С. 204-209. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. 1817-3772 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/88683 378.014.24(4:477) uk Економічний вісник Донбасу Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Менеджмент персоналу Менеджмент персоналу
spellingShingle	Менеджмент персоналу Менеджмент персоналу Шабаліна, Л.В. Литвак, А.О. Аналіз співпраці українських вищих навчальних закладів з європейською програмою Tempus Економічний вісник Донбасу
description	У статті розглянуто динаміку фінансування вищої освіти в Україні. Проаналізовано структуру та обсяги фінансування проектів українських вищих навчальних закладів програмою Tempus. Виявлено зміни в системі вищої освіти України завдяки участі у міжнародних проектах. Запропоновано рекомендації щодо активізації участі українських університетів у міжнародних програмах.
format	Article
author	Шабаліна, Л.В. Литвак, А.О.
author_facet	Шабаліна, Л.В. Литвак, А.О.
author_sort	Шабаліна, Л.В.
title	Аналіз співпраці українських вищих навчальних закладів з європейською програмою Tempus
title_short	Аналіз співпраці українських вищих навчальних закладів з європейською програмою Tempus
title_full	Аналіз співпраці українських вищих навчальних закладів з європейською програмою Tempus
title_fullStr	Аналіз співпраці українських вищих навчальних закладів з європейською програмою Tempus
title_full_unstemmed	Аналіз співпраці українських вищих навчальних закладів з європейською програмою Tempus
title_sort	аналіз співпраці українських вищих навчальних закладів з європейською програмою tempus
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2014
topic_facet	Менеджмент персоналу
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/88683
citation_txt	Аналіз співпраці українських вищих навчальних закладів з європейською програмою Tempus / Л.В. Шабаліна, А.О. Литвак // Економічний вісник Донбасу. — 2014. — № 1(35). — С. 204-209. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.
series	Економічний вісник Донбасу
work_keys_str_mv	AT šabalínalv analízspívpracíukraínsʹkihviŝihnavčalʹnihzakladívzêvropejsʹkoûprogramoûtempus AT litvakao analízspívpracíukraínsʹkihviŝihnavčalʹnihzakladívzêvropejsʹkoûprogramoûtempus
first_indexed	2025-07-06T16:33:51Z
last_indexed	2025-07-06T16:33:51Z
_version_	1836916022002581504
fulltext	204 Економічний вісник Донбасу № 1 (35), 2014 УДК 378.014.24(4:477) Л. В. Шабаліна, кандидат економічних наук, А. О. Литвак, магістр, Донецький національний технічний університет АНАЛІЗ СПІВПРАЦІ УКРАЇНСЬКИХ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ З ЄВРОПЕЙСЬКОЮ ПРОГРАМОЮ TEMPUS На сьогодні день перед українськими універ - ситетами постає питання щодо їх фінансування для подальшого роз витку і впровадження інновацій- них методів управ ління та удосконалення навчальних програм. У цьому зв’язку необхідно сформувати систему фі нансового забезпечення навчальних за- кладів, що буде сприяти господарсько-економічній самостійності університетів за рахунок використання різноманітних джерел фінансування. Одним з таких джерел є гранти. Це достатньо новий для України позабю джетний фінансовий інструмент, що допоможе зробити значний внесок у поліпшення якості освіти та підвищення інтелектуального рівня населення в цілому. У розвинених країнах для функціонування та розвитку навчальних закладів використовується значна частка позабюджетних джерел, наприклад, у США – 52%, Великобританії – 38%, Канаді – 39% та Японії – 57% [1]. Тоді як в Україні ця частка складає 5%, бюджетних – 35% та плата за навчання – 60% [2]. У цьому зв’язку виникає необхідність аналізу співпраці українських вищих навчальних закладів з донорськими організаціями, що фінансують проек- ти, пов’язані з наукою та вищою освітою. Однією з перших крупних програм, що почала діяти в Україні після отримання незалежності, це освітня програма Європейського Союзу – Tempus. Значний внесок у розробку завдань, пов’язаних з питаннями фінансування вищої освіти, зроби- ли Величко А. В., Гойко А. Ф., Долішній М. І., Євтушенко Г. І., Козак В. Є., Куценко В. І., Лопуш- няк Г. С., Новіков В. М. та ін. Питання фінансування вищої освіти за рахунок грантів розглядали у своїх ро- ботах Михайлов М. О., Звонар В. П. та Калініна К. В. Метою роботи є аналіз співпраці українських вищих навчальних закладів з Європейською про- грамою Tempus. Головною проблемою освітньої діяльності України є обмеження обсягів державного фі нан- сування [3]. Проте спостерігається тенденція до зростання частки витрат на освіту у ВВП України. Так, за останні п’ять років вони зросли на 12,5%, з 6,4% в 2008 р., до 7,2% в 2012 р. У Європі цей по- казник в середньому складає 5%, що нижче на 2,2% від українського. Всі додаткові ресурси залучаються за рахунок недержавного фінансування у вигляді грантів. Проте в Україні з року в рік потреба університетів у фінансуванні зростає, яку за рахунок державного бюджету не можливо задовольнити (табл. 1). Механізм фінансування системи вищої освіти України полягає тільки в залученні державних коштів, у зв’язку з цим виникає ряд проблем. Розглянемо основні з них. По-перше, недостатня матеріально-техніч- на база університетів. Так, за аналізований період фі нансування скоротилось на 93%, якщо у 2008 р. показник складав – 9533,7 тис. грн, то у 2012 р. – 654,2 тис. грн [5]. По-друге, низька заробітна плата викладачів, яка не відповідає середньому рівню в країні. Так, напри- клад, в 2012 р. середній показник заробітної плати в Україні складав 369 дол., тоді як в системі освіти – 308 дол., що нижче на 17% [6]. При цьому 80% ви- кладачів живуть тільки за рахунок коштів, що одер- жують за викладацьку діяльність і тільки 16% мають зарплату понад 547 дол., яку одержують не за основ- ним місцем роботи. Для порівняння, американські викладачі отримують близько 3 тис. дол. на місяць, що майже в 9,7 разів більше, ніж в Україні. Для США це вважається порівняно невеликою сумою, проте, цілком достатньою для оренди квартири, оплати рахунків та проведення дозвілля [7]. По-третє, низький рівень інтеграції українських університетів у світове співтовариство. Академічна мобільність викладачів перебуває на початковому етапі розвитку, оскільки більшість університетів не мають міжнародних зв’язків, які б забезпечили спільні програми навчання, або підвищення кваліфікації викладачів. Так, досвід викладання в закордонних університетах мають 1,2% професорсько-викладаць- кого персоналу, проводили дослідження за кордо- ном – 4,5% та 18,3% – брали участь у міжнародних конференціях [8]. При тому, що практично всі з них навчались в закордонних університетах або брали участь в міжнародних навчальних програмах. По-четверте, обмеженість фінансової авто- номності університетів, оскільки вони не в змозі приймати рішення самостійно відносно витрат бю- джетних коштів на необхідні потреби [9]. По-п’яте, застарілі підходи до навчання сту- дентів. За відсутності коштів університети не оновлюють бібліотечні фонди, не використовують дистанційну форму навчання у повному обсязі та практично не залучають іноземних спеціалістів для викладання. Співпраця українських університетів з закордонними під час реалізації спільних освітніх програм ускладнюється тим, що згідно з політикою Л. В. Шабаліна, А. О. Литвак 205 Економічний вісник Донбасу № 1 (35), 2014 Міністерства освіти і науки України навчальні плани можна змінювати лише в обсязі 5 – 10% за циклами дисциплін [10]. Усі ці проблеми призводять до зниження кон- курентоспроможності України на ринку освітніх послуг. Українські університети мають досвід виконан- ня проектів з міжнародного співробітництва, який може бути адаптований до сучасних умов з обміну студентами та викладачами, створення навчальних про грам, спеціальностей тощо. [11]. Освіта завжди була пріоритетом в програмах співробітництва Європейського Союзу з країнами за його межами і особливо з сусідніми країнами. Серед таких програм є Tempus, яка фінансує реалізацію освітніх проектів. Її філософія довела свою дієвість на практиці завдяки закладеним в ній принципам: підхід „знизу верх”, обмін знаннями, а також передача досвіду між коле- гами з різних країн. Перший принцип спрямовано на виявлення потреб суспільства, їх задоволення та розповсю- дження результатів. У деякому сенсі програма робить ставку на мотивацію людей змінити щось у цьому світі. Незважаючи на те, що програма базується на ши- роких політичних завданнях і конкурсах, які повинні відповідати загальним національним пріоритетам, зацікавленим сторонам завжди надається свобода самостійно керувати проектами. Другий принцип – це передача експертного до- свіду, не тільки теоретичних знань, але що є більш важливим, – технологій, вмінь і практичного досвіду. Третій принцип спрямовано на сприяння „живо- му” спілкуванню між людьми, що було основним для руйнування стереотипів пострадянського суспільства та укріплення міжкультурного взаєморозуміння. За- вдяки цьому принципу почалася міжнародна програма мобільності для студентів та викладачів університетів. У межах Tempus реалізуються проекти двох видів: спільні проекти (Joint Projects) та проекти структурних заходів (Structural Measures), що допо- магає налагодити зв’язок між усіма суб’єктами освітньої сфери [12]. Спільні проекти складають основу програми Tempus, які представляють собою багатосторонні партнерства між університетами Європейського Союзу та країн-партнерів з метою співпраці. Ці проекти розробляються за трьома напрямками: ре- формування навчальних програм, реформування в галузі управління та вища освіта і суспільство. Про- екти цього виду направлено на покращення методів викладання та методичних матеріалів, закріплення ролі університетів і їх зв’язків з ринком праці, а також підтримку інноваційної діяльності вищих начальних закладів. Значну частину проектів спрямовано на модернізацію систем управління університетами, що відображається в проектах з управління фінансами, розвитку діяльності бібліотек, кадрових служб та по- слуг для студентів [13]. Проекти структурних заходів спрямовано на приведення системи вищої освіти до європейських стандартів, що розробляються за двома напрямами: ре- формування в галузі управління освітою та вища освіта і суспільство [13]. Першу частину проектів направлено на покращення системи управління університетами та збільшення їх автономії. Другу частину – на підвищення якості освіти за рахунок впровадження єдиної системи оцінювання ЕСТS, реструктуризацію системи кваліфікацій, розробку необхідних норматив- но-правових актів для підтримки реформ у сфері вищої освіти в рамках Болонської декларації. У програмі Tempus існує три вимоги до проектів – термін, консорціум та фінансування. 1. Термін виконання проектів повинен бути не менше 24 місяців та не перевищувати 36 місяців. 2. За складом учасників, що входять в кон- сорціум проекти бувають двох типів – національні та багатонаціональні. Національні реалізуються за участю організацій та університетів з однієї країни- партнера і відповідають національним пріоритетам цієї країни. У реалізації багатонаціональних про- ектів беруть участь представники кількох країн- партнерів (як мінімум двох). Такі проекти мають відповідати регіональним пріоритетам в тому ви- падку, якщо в проекті беруть участь країни-партнери * складено самостійно авторами Роки Місцеві бюджети Приріст, % Державний бюджет Приріст, % Зведений бюджет Приріст, % % від ВВП 2008 53,5 - 24,6 - 78,1 - 6,4 2009 51,8 - 3,18 24,4 -0,81 76,1 2,56 7,3 2010 54,4 5,02 25,5 4,51 79,9 4,99 7,1 2011 59,0 8,46 27,1 6,27 86,1 7,76 6,6 2012 71,3 20,85 30,2 11,44 101,5 17,89 7,2 Таблиця 1 Динаміка фінансування освіти в Україні в 2008 – 2012 рр. [4; 5] в цінах 2012 р. (млрд грн) Л. В. Шабаліна, А. О. Литвак 206 Економічний вісник Донбасу № 1 (35), 2014 з одного регіону, або країни-учасниці з різних регіонів повинні бути об’єднані загальним для всіх пріоритетом. Консорціум націо нальних проектів повинен включати як мінімум три університети з країни-партнера і як мінімум три університети з трьох різних країн Європейського Союзу. Консорціум багатонаціональних проектів – як мінімум по два університети з кожної країни-партнера і як мінімум три університети з трьох різних країн Європейського Союзу. 3. Об’єм фінансування проектів від 500 тис. до 1500 тис. євро. Участь України в програмі Tempus розпочалася в 1993 р. та пройшла в своєму розвитку чотири етапи. Кожен етап характеризується своїми пріоритетами, цілями та завданнями, що вирішують певні проблеми. Перший та другий етапи програми Tempus (1993 – 1999 рр.). На цьому етапі було реалізовано 34 спільні європейські проекти загальним бю- джетом 19,21 млн євро (табл. 3). Значну кількість проектів було пов’язано з розробкою, удосконален- ням та модернізацією навчальних програм з техніки перекладу, іноземних мов, міжнародної економіки, еконо метрики, економіки підприємства, екології, психології, європейських досліджень, інженерії та права. Іншу частину проектів було направле- но на створення нових спеціальностей таких як: банківська справа, сільськогосподарська і продо- вольча економіка, економіко-статистичні методи, управління персоналом, екологія, харчові технології, видавництво та соціальна політика. Декілька проектів було направлено на створення електронних бібліотек та інтернет-курсів в області соціальних наука і про- грам європейської інтеграції. Третій етап програми Tempus (2000 – 2006 рр.). Метою цього етапу було створення європейського простору вищої освіти, що забезпечило мобільність між різними навчальними закладами та сприяло по легшенню порівнянню і взаємному визнанню дипломів. Було встановлено головні пріоритети – забезпечення мобільності студентів та викладачів. На цьому етапі відбулося приєднання України до Болонського процесу та європейських стандартів вищої освіти. Було профінансовано 107 проектів, бюджет яких склав 34,08 млн євро. У програмі Tempus ІІІ з 2000 по 2002 рр. були тільки спільні проекти, а вже з 2003 р. з’явилися структурні заходи, бюджет яких склав 3,10 млн євро, при цьому збільшилось фінансування спільних проектів на 61% (табл. 3). На цьому етапі було розроблено та модер- нізовано навчальні програми з соціальних наук, міжнародних відносин, екології, права, прикладної економіки, інженерії, ветеринарної медицини, статис- тичних методів в економіці, управління морським транспортом, міжнародних фінансів, управління пер- соналом, сільського господарства, ІТ-менеджменту, архітектури, журналістики, міжнародного економіч- ного права, економіки, туризму, педагогіки, фінансової аналітики, державного управління, забезпечення якості, логістики, кризисного аналізу, інформаційної безпеки та авіації. Низку проектів було направлено на підготовку спе ціалістів для сільського господарства, аерокосмічної, металургійної та авіаційної галузі, забезпечення еко номічної освіти інженерам, а також створення центрів вищої освіти для людей з обмеже- ними можливостями. Профінансовано проекти, що сприяли покра- щенню методик управління університетом, за ра- хунок інформаційних і комунікативних технологій, педагогічних інновацій та налагодження зв’язків між університетом і ринком праці, а також засто- сування європейського досвіду фандрайзингу. Про - довжено створення віртуальних бібліотек та консал- тингових центрів з е-learning, розробку веб-курсів з дистанційного навчання та навчання дистанційному викладанню. Низку проектів було присвячено поліп - шенню системи електронного навчання українських університетів та створенню прозорої системи дис- танційного навчання для перепідготовки кадрів. Специфіка інших профінансованих проектів цього етапу полягала в тому, що було удосконалено управ- ління водними ресурсами, розроблено стійкі моделі бізнесу, посилено взаємодію між університетами та промисловістю, а також побудовано мережі спе- ціалізованих навчальних центрів з англійської мови. Останню частину проектів було направлено на сприяння академічній мобільності між Європейським Союзом та Україною за рахунок адаптації країни до вимог Болонської декларації. Ці проекти було пов’язано з розробкою принципів ECTS, створенням мережі консультативних регіональних пунктів ECTS, розробкою міжвузівської рейтингової системи та про- грамами освіти третього циклу, а також акредитацією та ліцензуванням. Четвертий етап програми Tempus (2007 – 2013 рр.). Проекти Tempus ІV було розділено на спільні проекти та структурні заходи за напрямками дослідження. Так, спільні проекти було поділено на реформування навчальних програм, реформу- вання управління вищою освітою та вищу освіту і суспільство. Структурні заходи поділено на рефор- мування управління вищою освітою та вищу освіту і суспільство. За результатами шести конкурсів україн - ські університети та інші інституції отримали фінан - сування 94 проектів, з яких: 76 спільних, 18 структур- них заходів, 20 національних та 74 багатонаціональ- них (табл. 4). Так, можна сказати, що більшість про ектів цього етапу – це спільні національні та багатонаціональні проекти з реформування та модернізації навчальних програм. На цьому етапі було розроблено та модер - ні зовано багато навчальних програм, таких як Л. В. Шабаліна, А. О. Литвак 207 Економічний вісник Донбасу № 1 (35), 2014 інтелектуальна власність, соціальні науки, туризм, космічні технології, екологія, менеджмент, інженерія, контроль якості харчової продукції, управління зе- мельними ресурсами та залізничним транспортом. Також було удосконалено наступні дисципліни: геодезія, картографія, медицина, психологія, логістика, урбаністика, іноземні мови, журналістика, філософія, право, інноваційна діяльність, IT-менеджмент та без- пека промисловості. Ряд проектів було направлено на удосконалення управління університетами, а саме: використання інтегрованих інформаційних систем, покращення умов для розширення автономії, розвиток лідерських якостей у керівництва та покращення діяльності відділів, що займаються міжнародними справами. Проекти з управління освітою було направлено на контроль та забезпечення якості системи вищої освіти, розвиток міжуніверситетської мережі з діяльністю підприємств та підготовку фахівців третього циклу. Частину проектів з вищої освіти було направ- лено на підвищення кваліфікації та конкуренто- спроможності фахівців у галузі гуманітарних наук та метеорології, створення мереж дистанційного навчан- ня в сфері туризму та інженерії, активізацію трикут- ника знань, а також підвищення рівня співробітництва між університетами. Інша частина проектів з вищої освіти сприяла реалізації стратегії партнерства університетів і підприємств з IT-аутсорсингу та про- суванню студентських проектів. Цей тип проектів спрямовано на покращення законодавчої бази з комерціалізації інновацій, проведення тренінгів з автоматизації, обмін ноу-хау з комп’ютерної інженерії, а також відкриття центрів передового досвіду для молодих вчених. Один проект за історію існування програми Tempus – тематичні мережі було направлено на підвищення якості викладання та на- вчання в університетах. Якщо проаналізувати фінансування програми Tempus IV (табл. 5), то можна побачити, що бюджет спільних проектів порівняно з попередніми етапами програми Tempus збільшився на 49%, тоді як струк- турних заходів – у 5,5 разів. П’ятий етап Erasmus plus (2014 – 2020 рр.). Цей етап спрямовано на підвищення знань і професійних здібностей, а також підтримку та модернізацію викла- дання й навчання. Запланований бюджет становить 14,5 млрд євро на всі країни, що приймуть участь у проектах. Якщо побудувати рейтинг українських уні- верситетів за кількістю отримання фінансування в проектах Тempus за 20 років, то можна побачити, що в першу п’ятірку увійшли НТУ „Харківський по - літехнічний інститут” – 25 проектів, НТУ „Київський політехнічний інститут” – 21 проект, НАУ „Харків- ський авіаційний інститут” – 19 проектів, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка – 18 проектів та Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського – 17 проектів. Отже, можна складено самостійно авторами Етапи та види проектів Tempus Tempus І – ІІ Спільні проекти Структурні заходи Роки Кількість проектів (од.) Бюджет (млн євро) Кількість проектів (од.) Бюджет проекту (млн євро) Загальний бюджет (млн євро) 1994 3 2,29 - - 2,29 1995 5 3,36 - - 3,36 1996 6 3,82 - - 3,82 1997 8 4,00 - - 4,00 1998 6 2,91 - - 2,91 1999 6 2,83 - - 2,83 Tempus ІІІ 2000 11 5,09 - - 5,09 2001 10 3,82 - - 3,82 2002 14 6,17 - - 6,17 2003 9 4,19 2 0,12 4,31 2004 9 3,41 5 0,45 3,86 2005 8 3,28 7 0,93 4,21 2006 18 5,02 14 1,60 6,62 Загальний бюджет (млн євро) 113 50,19 28 3,10 53,29 Таблиця 3 Кількість проектів програми Tempus І – ІІІ за участю України [14] Л. В. Шабаліна, А. О. Литвак 208 Економічний вісник Донбасу № 1 (35), 2014 зробити висновок про те, що проявляють більшу активність крупні та наближені до обласних центрів університети. За двадцять років існування програми Тempus кількість країн, що бере в ній участь, збільшується з кожним роком. Ця програма першою серед євро- пейських програм розширила свої кордони у країнах СНД, а також продовжує розповсюджувати свою діяльність у Центральній Азії та Кавказі. Серед країн СНД практично за всіма типами проектів лідером є Російська Федерація та Україна. Причому, рівень виконання проектів покращується з року в рік і, від- повідно, збільшується кількість підтриманих Євро- пейським Союзом проектів. В Україні з кожним конкурсним етапом збіль- шується кількість університетів, що беруть активну участь в поданні проектних заявок та їх реалізації. Однак, слід зазначити, що найчастіше активну участь приймають більш відомі українські університети, тоді як невеликі комерційні вищі навчальні заклади майже не задіяні в міжнародній проектній діяльності. Окрім програми Tempus, потрібно налагодити університетам зв’язки з різними донорськими орга- нізаціями, оскільки у кожній з них є свої програми та проекти, що є дуже важливим для освітньої діяльності в умовах інтеграції в міжнародний ринок освітніх послуг. Наприклад, це такі організації, як DAAD (Німеччина), GIZ (Німеччина), FP7 (ЄС), програма ім. Фулбрайта, Американська рада міжнародних досліджень та обміну (IREX), Міжнародний фонд „Відродження” (IRF) та ін. [16]. Вважається, що вітчизняним університетам потрібно налагодити співпрацю з університетами складено самостійно авторами Тип проекту Всього проектів Спільні проекти Структурні заходи Роки Реформування навчальних прогр. (од.) Реформування управл. вищою освітою (од.) Вища освіта і суспільству (од.) Тематичні мережі (од.) Реформування управл. вищою освітою (од.) Вища освіта і суспільству (од.) 2008 7 1 3 1 - - 12 2009 5 1 3 - 2 1 12 2010 4 1 - - - - 5 2011 7 - 1 - 1 - 9 2012 11 1 4 - 3 4 23 2013 15 1 10 - 2 5 33 Всього проектів 49 5 21 1 8 10 94 Таблиця 4 Кількість проектів програми Tempus IV за участю Україна [15] складено самостійно авторами Тип проекту Загальний бюджет Спільні проекти Структурні заходи Роки Реформування навчальних прогр. Реформування управл. вищою освітою Вища освіта і суспільство Тематичні мережі Реформування управл. вищою освітою Вища освіта і суспільство 2008 6,96 0,66 2,52 0,56 - - 10,14 2009 4,44 1,22 2,80 - 1,98 1,04 11,48 2010 4,16 1,12 - - - - 5,27 2011 7,88 - 0,78 - 0,79 - 9,45 2012 12,02 0,84 3,72 - 3,01 3,95 23,53 2013 15,19 0,97 8,87 - 1,66 4,77 31,45 Загальний бюджет 50,65 4,80 18,69 0,56 7,43 9,75 91,88 Таблиця 5 *Бюджет проектів програми Tempus IV за участю Україна (2008 – 2013 рр.)[15] (млн євро) Л. В. Шабаліна, А. О. Литвак 209 Економічний вісник Донбасу № 1 (35), 2014 і різними інституціями на просторі СНД та євро- пейськими університетами, що дозволить створи- ти консорціуми для подачі проектних заявок та співпраці в галузі науки і освіти. В перспективі Міністерству освіти і науки України потрібно розро- бити мотиваційний механізм залучення до проектної роботи вищі навчальні заклади різних форм власності та розмірів. Література 1. Панасюк Л. Проблеми і перспективи фінансового забезпечення вищих закладів освіти / Л. Панасюк // Економіст. – 2011. – № 4. – С. 78 – 80. 2. Лапіна Т. В. Фінансування вищої освіти України в контексті інтеграційних процесів / Т. В. Лапіна // Економічний простір. – 2008. – № 15. – С. 112 – 118. 3, Куліков А. І. Фінансування вищої освіти України за рахунок позабюджетних коштів / А. І. Куліков // Держава та регіони . – Запоріжжя, 2012. – С. 195 – 200. 4. Офіційний сайт Міністерства фінансів України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www. minfin.gov.ua 5. Офіційний сайт Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.mon.gov.ua 6. Офіційний сайт Державного комітету статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua 7. Незалежне бюро новин [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http:// nbnews.com.ua/ua/tema/98469/ 8. Пащенко С. Ю. Вплив академічної мобільності на особливості професійної діяльності педагога ВНЗ / С. Ю. Пащен- ко // Теоретичні і прикладні проблеми психології. – 2013. – № 1. – С. 263 – 278. 9. Каюмова О. Стратегія розвитку орга нів студентського самоврядування ви - щих навчальних закладів України на 2011 – 2021 рр. [Електронний ресурс] / О. Каюмова, А. Корнієнко, О. Романцова. – Режим доступу :http://studmp.org.ua/ wp-content/uploads/2013/04/Стратегія-розвитку-ОСС. pdf 10. Чулкова Л. О. Автономія університетів як основний принцип і умови підвищення якості про- фесійної підготовки [Електронний ресурс] / Чулкова. – Режим доступу : http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_ gum/znpbdpu/Ped/2011_3/Chul.pdf. 11. Яковець С. Фандрайзингова діяльність загальноосвітнього на- вчального закладу [Електронний ресурс] / С. Яковець. – Режим доступу : http://archive.nbuv.gov.ua/portal/ Soc_Gum/Npd/2012_2/1yakovec.pdf 12. Офіційний сайт Темпус в Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.tempus.org.ua/uk/ tempus/tempus-v-ukraini/79-2009-05-19-20-52-43. html 13. Tempus programme [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://eacea.ec.europa.eu/tempus/ programme/action1_en.php 14. Темпус I, ІІ, III [Елек- тронний ресурс]. – Режим доступу : http://www. tempus.org.ua/uk/tempus/proekty-tempus-v-ukraini- 2000-2008/96--i-iii-2000-2007.html 15. Selection results [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http:// eacea.ec.europa.eu/tempus/results_compendia/results_ en.php. 16. Холявко Н. І. Міжнародна освітня Про- грама ЄС Tempus: особливості та перспективи участі України та країн СНД / Н. І. Холявко // Інновації. – 2010. – № 2 (6). – С. 91 – 98. Шабаліна Л. В., Литвак А. О. Аналіз співпраці українських вищих навчальних закладів з європейською програмою Tempus У статті розглянуто динаміку фінансування вищої освіти в Україні. Проаналізовано структуру та обсяги фінансування проектів українських вищих навчальних закладів програмою Tempus. Виявлено зміни в системі вищої освіти України завдяки участі у міжнародних проектах. Запропоновано рекомендації щодо активізації участі українських університетів у міжнародних програмах. Ключові слова: вища освіта,фінансування, уні- верситет, міжнародні проекти, навчальні програми, програма Tempus, спільні проекти, структурні заходи. Шабалина Л. В., Литвак А. О. Анализ сотруд- ничества украинских высших учебных заведений с европейской программой Tempus В статье рассмотрена динамика финансирования высшего образования в Украине. Проанализирова- ны структура и объемы финансирования проектов украинских высших учебных заведений программой Tempus. Выявлены изменения в системе высшего образования Украины благодаря участию в между- народных проектах. Предложены рекомендации по активизации участия украинских университетов в международных программах. Ключевые слова: высшее образование, финан- сирование, университет, международные проекты, учебные программы, программа Tempus, совместные проекты, структурные меры. Shabalina L. V., Lytvak A. О. Analysis of Ukrainian University’s Cooperation with the European Program Tempus The dynamics of financing higher education in Ukraine are revealed in the article. The structure and funding of projects by Tempus programme in Ukrainian universities were analyzed. The changes in the education system through participation in international projects are described in the paper. There are recommendations to the Ukrainian universities in international programs are given. Key words: higher education, funding, universities, international projects, curriculum, program Tempus, joint projects, structural measures. Стаття надійшла до редакції 10.10.2013 Прийнято до друку 12.03.2014 Л. В. Шабаліна, А. О. Литвак

Аналіз співпраці українських вищих навчальних закладів з європейською програмою Tempus

Institution

Ähnliche Einträge