З історії Чернігівської державної обласної універсальної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка
Публікація вводить до наукового обігу документ з фондів Державного архіву Чернігівської області, він висвітлює стан утвореної 1934 року Чернігівської обласної бібліотеки....
Saved in:
| Date: | 2015 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2015
|
| Series: | Сiверянський лiтопис |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/88832 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | З історії Чернігівської державної обласної універсальної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка / А. Морозова // Сiверянський лiтопис. — 2015. — № 3. — С. 106-110. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-88832 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-888322015-11-26T03:02:10Z З історії Чернігівської державної обласної універсальної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка Морозова, А. Мовою документів Публікація вводить до наукового обігу документ з фондів Державного архіву Чернігівської області, він висвітлює стан утвореної 1934 року Чернігівської обласної бібліотеки. Публикация вводит в научный оборот документ из фондов Государственного архива Черниговской области, который освещает состояние образованной в 1934 году Черниговской областной библиотеки. The publication introduces into scientific circulation the document from the Funds of State Archives of Chernihiv Oblast, which covers the condition of Chernihiv Regional Library, which was formed in 1934. 2015 Article З історії Чернігівської державної обласної універсальної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка / А. Морозова // Сiверянський лiтопис. — 2015. — № 3. — С. 106-110. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. XXXX-0055 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/88832 94(477) uk Сiверянський лiтопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Мовою документів Мовою документів |
| spellingShingle |
Мовою документів Мовою документів Морозова, А. З історії Чернігівської державної обласної універсальної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка Сiверянський лiтопис |
| description |
Публікація вводить до наукового обігу документ з фондів Державного архіву
Чернігівської області, він висвітлює стан утвореної 1934 року Чернігівської обласної бібліотеки. |
| format |
Article |
| author |
Морозова, А. |
| author_facet |
Морозова, А. |
| author_sort |
Морозова, А. |
| title |
З історії Чернігівської державної обласної універсальної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка |
| title_short |
З історії Чернігівської державної обласної універсальної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка |
| title_full |
З історії Чернігівської державної обласної універсальної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка |
| title_fullStr |
З історії Чернігівської державної обласної універсальної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка |
| title_full_unstemmed |
З історії Чернігівської державної обласної універсальної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка |
| title_sort |
з історії чернігівської державної обласної універсальної наукової бібліотеки ім. в. г. короленка |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
2015 |
| topic_facet |
Мовою документів |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/88832 |
| citation_txt |
З історії Чернігівської державної обласної універсальної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка / А. Морозова // Сiверянський лiтопис. — 2015. — № 3. — С. 106-110. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| series |
Сiверянський лiтопис |
| work_keys_str_mv |
AT morozovaa zístorííčernígívsʹkoíderžavnoíoblasnoíuníversalʹnoínaukovoíbíblíotekiímvgkorolenka |
| first_indexed |
2025-07-06T16:42:05Z |
| last_indexed |
2025-07-06T16:42:05Z |
| _version_ |
1836916539986542592 |
| fulltext |
106 Сіверянський літопис
УДК94(477)
Анна Морозова.
З ІСТОРІЇ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ
ОБЛАСНОЇ УНІВЕРСАЛЬНОЇ НАУКОВОЇ
БІБЛІОТЕКИ ім. В. Г. КОРОЛЕНКА
Публікація вводить до наукового обігу документ з фондів Державного архіву
Чернігівської області, він висвітлює стан утвореної 1934 року Чернігівської обласної
бібліотеки.
Ключові слова: обласна бібліотека, Чернігів, цензура, кадри, репресії.
Історія Чернігівської державної обласної універсальної наукової бібліотеки ім.
В. Г. Короленка розпочалася 28 березня 1877 року, коли, згідно з наказом міністра
народної освіти, була започаткована Чернігівська громадська бібліотека. Своїм
утворенням ця фундація зобов’язана ініціативі громадських, інтелектуальних і куль-
турно-мистецьких діячів Чернігова, серед яких були Олександр Шликевич, Петро
Червинський, Василь Варзар, Микола Константинович, Софія Русова, Олександр
Тищинський. Наприкінці ХІХ ст. з приходом до правління бібліотеки Михайла
Коцюбинського, Миколи Черлюнчакевича та інших діячів чернігівської «Просвіти»
її робота пожвавішала. Але 25 липня 1911 р. діяльність «Просвіти» та громадської
бібліотеки була заборонена чернігівським губернатором М. Маклаковим, бібліотека
відійшла під протекторат органів місцевого самоуправління й у наступні роки її ще
неодноразово закривали.
А з 12 січня 1919 р., коли радянські війська розбили військові частини Директорії
і захопили Чернігів, бібліотека тимчасово призупинила свою діяльність. Згодом усі
просвітницькі заклади було передано наросвіті. Громадська бібліотека, до книжкового
фонду якої були передані й книги націоналізованих бібліотек, перейшла на державне
утримання під контролем губернського відділу народної освіти.
Восени того ж 1919 року бібліотека переїхала до помешкання по вул. Всеволод-
ській (нині – ім. М. Кирпоноса), до трьох кімнат якого було перевезено 4 тис. томів
літератури [1, с. 13].
1921 року міська бібліотека отримала новий статус – рішенням колегії Чернігів-
ської губполітпросвіти від 26 липня 1921 р. створена Центральна бібліотека з при-
своєнням імені В. Короленка [2, арк. 46 – 47; 3, арк. 88].
У 1921 р. сталася пожежа, котра знищила майже все бібліотечне майно і цінну
літературу (а книжковий фонд бібліотеки на цей час становив 20 тис. томів) [1, с. 13].
З приходом до керівництва нових людей бібліотека поступово втрачала дух ін-
телігентно-просвітницького закладу, перетворившись на заклад політосвіти задля
розповсюдження серед населення комуністичної ідеології.
Не спонукали до читання й зубожілі фонди бібліотек, які раз по раз піддавалися
ретельним «чисткам».
Ідеологічний контроль за бібліотеками здійснювали органи цензури, які розроб-
ляли і поширювали державні програми, цензурні циркуляри, спеціальні інструкції,
положення, що визначали головні напрямки бібліотечної роботи.
Протягом 1920-х років Головполітпросвітою було проведено три хвилі чистки
бібліотечних фондів (1923, 1926, 1929 роки).
Насамперед вилучалися твори релігійної тематики; брошури, які видавалися опо-
© Морозова Анна Валеріївна – кандидат історичних наук, головний спеціаліст
відділу використання інформації документів Державного архіву Чернігівської області.
Сіверянський літопис 107
зиційними партіями (кадети, есери, меншовики, анархісти тощо); книги про окуль-
тизм, спіритизм, теологію, сонники тощо; навчальна література з природознавства
ХІХ ст.; історичні матеріали, у яких розглядалася діяльність державних, громадських
діячів дореволюційного періоду тощо.
Найретельніші «чистки» розпочалися з 1929 р. після хвилі арештів, пов’язаних
із процесом СВУ. Насамперед вилучалася література націоналістичного змісту.
Укладалися списки забороненої літератури, які постійно поповнювалися все новими
і новими іменами. У списках значились прізвища найталановитіших українських
діячів науки, культури, освіти, письменників і поетів [5, с. 2 – 3].
До проблем бібліотеки звернулася у квітні 1930 року газета «Червоний стяг». У
кореспонденції йшлося про погані умови, в яких вона перебувала: приміщення мале,
читальний зал вміщав 12 – 15 осіб. Бібліотечний архів всупереч усьому знайшов своє
місце у вбиральні, заповненій книжками. Газета закликала органи влади поліпшити
стан бібліотеки, надавши їй нарешті відповідне приміщення [1, с. 17].
16 листопада 1933 р. в газеті «Більшовик» з’явилася стаття С. Рогана «Бібліотека
ім. В. Г. Короленка потребує допомоги». Йшлося в ній про ідеологічну неохайність
найбільшого книгосховища області. На той час у бібліотеці зберігалося майже 80 тис.
книжок. Автор писав, що «добра половина всіх книжок нерозібрана, лежить запліс-
нявілою, закуреною масою понад півтори роки. Обліку цих книжок нема й невідомо,
що то за твори, яка їхня соціальна вартість і в якому вони стані тощо». Незважаючи
на заборону, бібліотекарка видає читачам «виключені» з відділу книжки.
Саме у такому стані перебувала Чернігівська обласна бібліотека, утворена з 1
січня 1934 року наказом Наркомату освіти УСРР від 1 грудня 1933 року [4, с. 9].
Уперше оприлюднений документ, виявлений в архівному фонді Чернігівської об-
ласної комісії професійної спілки робітників освіти, не лише розкриває матеріальний
стан обласної бібліотеки та підтверджує доступність «забороненої» літератури, але й
яскраво свідчить про ситуацію, що склалася і з кадровим складом однієї з провідних
просвітницьких установ області 1930-х років.
Загалом, починаючи з 1929 р., Україною прокотилися три хвилі масових репресій:
перша у 1929 – 1931 рр.; друга у 1932 – 1934 рр.; третя у 1936 – 1938 рр. Жертвами
репресій передусім стала українська інтелігенція. Потрапили під удар й діячі книго-
знавства, бібліотекознавства, бібліографознавства, насамперед представники «старої
школи», які здобували знання в дореволюційних університетах і в 20-х роках, роках
відносної свободи, започаткували засади національної науки, що ґрунтувалась як на
власному, так і враховувала західний досвід побудови бібліотечної справи.
Кадрова політика, що полягала у чистці бібліотечного персоналу, призвела до
того, що в бібліотеках працювали переважно люди, які взагалі нічого не розуміли у
бібліотечній справі.
Документ друкується мовою оригіналу згідно з сучасними правописними нормами
із дотриманням лексичних і стилістичних особливостей оригіналу.
У коментарях наведено стислу інформацію про осіб, установи та події, що згаду-
ються в документі.
_________________________
1. Духовна скарбниця краю: Від громадської – до універсальної бібліотеки (Іс-
торичний нарис). – Чернігів, 2002. – (Вип. 1). – 56 с.
2. Протоколы заседаний коллегии губполитпросвета. – 17 февраля – 29 декабря
1921 гг. // Державний архів Чернігівської області (далі – Держархів Чернігівської
обл.), ф. Р-593, оп. 1, спр. 686.
3. Протоколы заседаний правлений и общих собраний членов клубов, работников
учреждений, организаций и предприятий города Чернигова, переписка с подведом-
ственными учреждениями о политико-просветительной работе. – 19 декабря 1921 г.
– 12 декабря 1922 г. // Держархів Чернігівської обл., ф. Р-593, оп. 1, спр. 692.
4. Духовна скарбниця краю: Бібліографічний покажчик. – Чернігів, 2002. – (Вип.
2). – 110 с.
108 Сіверянський літопис
5. Очеретянко В. Заґратовані книги. Встановлення партійно-державного
контролю над виданням, розповсюдженням та використанням літератури в Укра-
їні у 20-30-ті роки // Інтернет-публікація : http://www.sbu.gov.ua/sbu/doccatalog/
document?id=42752
Доповідна записка члена президії голові обкому Робос
про стан бібліотеки ім. Короленка
26 січня 1934 р.
Бібліотека ім. Короленка до цього часу була лише міською бібліотекою, обслу-
говуючи лише читачів міста Чернігова. З 1934 р. вона реорганізується на обласну
бібліотеку і зараз іде лише підготовча робота до цього (складання кошторисів, ви-
значення штатів, клопотання про нове приміщення тощо).
Загальний книжковий фонд бібліотеки невідомий*, і лише за думкою адміністрації
та окремих робітників він доходить до 100 тис. книжок. Цей фонд не має інвентарного
опису, більшість книжок бібліотеки ніякими документами не оформлена. Завдяки
цьому ці книжки можуть безконтрольно братись з бібліотеки, виноситись і нічим не-
можна довести, що книжки винесено з бібліотеки. Такий стан з книжковим фондом,
фондом державним є злочинний. Більш того, серед цих книжок є безумовно шкідлива,
категорично заборонена література. Доводиться лише вірити на слово робітникам
бібліотеки, що цю літературу ніхто не бере і ніхто не читає**, інших даних встановити
це немає.
Робочий фонд бібліотеки, що видається на руки читачам, складається по трьох
відділах (дорослих, нацмен, дитячому) з 10 – 11 тис. книжок. Цей фонд серйозно не
перевірявся ніколи і тому він і зараз засмічений. Списки літератури, що підлягає
вилученню, лише недавно поступили з облліту1 і зараз за цими списками її пере-
глядають. Але списки неповні, кваліфікованих знавців книжки нема, і ця перевірка
покладається на робітників бібліотеки, з яких значна частина не знає достатньо
книжку і політично недостатньо підготовлена. А тому немає жодної гарантії, що
будуть вилучені всі дійсно ідеологічно шкідливі книжки.
Бібліотека має цінну наукову літературу, має обов’язковий примірник україн-
ських видань. Але ніхто не працює з цією літературою і в самій бібліотеці немає на
це відповідних умов.
Приміщення бібліотеки тісне, буквально закидано книжками шафи, полиці, підлоги
і до речі зараз холодне і абсолютно не відповідає тому фонду, що зараз є в бібліотеці.
Штат бібліотеки складається з восьми осіб. Керує бібліотекою тов. Гармаш, ко-
лишній член КП(б)У2, якого виключено з партії в 1933 р. в Недригайлівському районі3
за порушення ревзаконності. За соцпоходженням син куркуля. Як адміністратор не
забезпечує будь-якого керівництва бібліотекою, книжку знає недостатньо, серед
співробітників авторитетом не користується. Останні робітники мають невеликий
досвід в біброботі. Найбільший стаж – це бібліотекар Карнович – 5 років, останні від
3 років і до декількох місяців. За соцпоходженням останні: робітники – 1, селяни – 3,
службовці – 2, кустар – 1, членів ЛКСМ4 – 1.
Є профуповноважений тов. Калашник – член ЛКСМ, але роботи її не видно.
Правда, є соцзмагання між робітниками, є ударники, але будь-якої роботи над цим не
провадиться. Характерною рисою в організації праці в бібліотеці є повна відсутність
регламентованих зобов’язань окремих робітників і відсутність відповідальності за
свою роботу і за доручені книжки. Жодного акта про те, що заввідділом прийняв
бібліотеку і відповідає за книжки, жодного документа, який встановлює правила
внутрішнього розпорядку і регламентує роботу нема. Панує повна знеосібка і без-
відповідальність.
Рух читачів у бібліотеці в грудні місяці по єврейському відділу: дорослих – 23,
дітей – 81, з яких на піонерів та жовтенят припадає 74, членів ВКП(б) – 1, ЛКСМ
* Тут і далі виділений курсивом текст у документі підкреслений.
** Після слова читає поставлений знак питання.
Сіверянський літопис 109
– 9; по відділу дорослих всього 1258 чол., за національністю: українців – 727, росіян
– 147, євреїв – 272, інших – 19; по дитячому відділу – 1116 осіб. Разом абонементів
– 2478 осіб.
На всіх абонементів на сьогодні до 11 тис. книжок робочого ядра. Цифра абсо-
лютно незадовільна.
Бібліотека протягом року була без всякого нагляду. Ні міськнаросвіта, ні облнар-
освіта5 цією справою не цікавились, і жодної уваги цій справі не приділяли.
Отже, на підставі зазначеного можна сказати, що стан бібліотеки зараз катастро-
фічний і треба негайно провести такі заходи:
Лінією облнаросвіти:
1. Закінчити реорганізацію бібліотеки в обласну, визначивши конкретно форми
її роботи, забезпечити достатньо кваліфікований штат співробітників і зміцнити
керівництво бібліотекою.
2. Негайно виділити фахівців для перегляду робочого ядра і робочого фонду, ви-
лучити шкідливу літературу.
3. Запросити фахівців для перегляду всього книжного фонду, аби протягом
двох-трьох місяців переглянути всі книжки, заінвентаризувати, виділити потрібні
до книгосховища, шкідливі негайно здати на макулатуру, за винятком тих, що мають
наукову цінність і їх передати до книгосховища.
4. По всіх відділах скласти акти на наявні фонди і передати окремим співробіт-
никам на їх повну відповідальність.
5. Встановити правила внутрішнього розпорядку в бібліотеці, щоб кожен робітник
мав точно визначені функції.
Обкому перевірити свої попередні постанови про бібліотеку, як їх виконано.
6. Головне – це потрібні спільні зусилля для того, аби добитись для бібліотеки
кращого приміщення, або на крайній випадок виділення книгосховища в якесь
окреме приміщення.
В цілому треба сказати, що в бібліотеці, яка для Чернігова має величезне значіння,
цілком відсутня класова більшовицька пильність і умови зараз такі, що для класового
ворога є широке поле діяльності.
Книжки різного змісту, різної ідеології, до контрреволюційної включно, лежать
у бібліотеці, і хоч вони і ізольовані від читача, але ж всі співробітники бібліотеки
мають можливість вільно з них користуватись.
Член президіуму обкому підпис
Резолюція: тов. Сердюку. 28/І– [1934 р.]. Підпис
Держархів Чернігівської області, ф. Р-1136, оп. 1, спр. 138, арк. 3 – 4 зв. Рукопис,
оригінал.
Коментарі:
1. Облліт – обласне управління в справах літератури та видавництв, яке здій-
снювало цензуру друкованих творів і захист державних секретів в засобах масової
інформації в період з 1922 по 1991 роки й мало право забороняти видання і розпо-
всюдження творів, що «містять агітацію проти радянської влади; розголошують
військову таємницю Республіки; збуджують національний і релігійний фанатизм».
2. КП(б)У – Комуністична партія (більшовиків) України – назва до 1952 року
Комуністичної партії України, яка об’єднувала осередки у межах країни та керувала
всіма ділянками суспільного життя. Ідеологічно КП(б)У ґрунтуєтьсяся на марксиз-
мі-ленінізмі, проголошуючи своєю метою «побудову комуністичного суспільства».
3. Недригайлівський р-н – зараз у складі Сумської області.
4. ЛКСМ – Ленінська комуністична спілка молоді України – Всеукраїнська
молодіжна організація, що існувала в УРСР у 1919 – 1991 роках. Відновила свою
діяльність у 1997 році.
110 Сіверянський літопис
5. Міськнаросвіта – відділ народної освіти Чернігівського міськвиконкому –
створений у лютому 1919 р. на підставі постанови РНК УСРР «Про організацію
місцевих органів радянської влади і порядок управління» від 8 лютого 1919 р. Здій-
снював керівництво народною освітою в місті, займався створенням мережі шкіл,
хат-читалень, клубів, дитбудинків, ліквідацією неписьменності серед населення,
керував політико-виховною та культурно-масовою роботою.
Облнаросвіта – відділ народної освіти Чернігівського облвиконкому – створений
у 1932 році з утворенням області. Відновив свою діяльність у 1943 році. Здійснював
організацію та керівництво народною освітою на території області.
Анна Морозова
Из истории Черниговской государственной областной универсальной научной
библиотеки им. В. Г. Короленко
Публикация вводит в научный оборот документ из фондов Государственного ар-
хива Черниговской области, который освещает состояние образованной в 1934 году
Черниговской областной библиотеки.
Ключевые слова: областная библиотека, Чернигов, цензура, кадры, репрессии.
Anna Morozova
From the history of the Chernihiv State Regional Universal Scientific Library
named Korolenko
The publication introduces into scientific circulation the document from the Funds of
State Archives of Chernihiv Oblast, which covers the condition of Chernihiv Regional Library,
which was formed in 1934.
Keywords: Regional Library, Chernihiv, censorship, human resources, repression.
|