Нові матеріали з історії Чернігівського кафедрального Борисоглібського монастиря у другій половині XVIII ст.

Виявлені у Державному архіві Чернігівської області документи, що вперше запроваджуються до наукового обігу, висвітлюють різні аспекти історії Чернігівського кафедрального Борисоглібського монастиря у другій половині XVIII ст....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2015
Автор:	Тригуб, О.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2015
Назва видання:	Сiверянський лiтопис
Теми:	Церковна старовина
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/88982
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Нові матеріали з історії Чернігівського кафедрального Борисоглібського монастиря у другій половині XVIII ст. / О. Тригуб // Сiверянський лiтопис. — 2015. — № 4. — С. 84-91. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-88982
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-889822015-11-29T03:01:58Z Нові матеріали з історії Чернігівського кафедрального Борисоглібського монастиря у другій половині XVIII ст. Тригуб, О. Церковна старовина Виявлені у Державному архіві Чернігівської області документи, що вперше запроваджуються до наукового обігу, висвітлюють різні аспекти історії Чернігівського кафедрального Борисоглібського монастиря у другій половині XVIII ст. Выявленные в Государственном архиве Черниговской области документы, которые впервые вводятся в научный оборот, освещают разные аспекты истории Черниговского кафедрального Борисоглебского монастыря во второй половине XVIII в. The documents, which were discovered at the State Archives of Chernihiv Oblast and put into scholarly circulation for the first time, cover different episodes of the history of Chernigov Mother Monastery of SS Boris and Gleb in the second half of eighteenth century. Chronologically, they cover period of 1770–1787. In particular, some documents reflect examples of biographies of different people, which wanted to become a monks of Chernigov Mother Monastery of SS Boris and Gleb, describes a complicated process substitution of managerial positions in the monastery and provide information about stealing things from SS Boris and Gleb Cathedral. 2015 Article Нові матеріали з історії Чернігівського кафедрального Борисоглібського монастиря у другій половині XVIII ст. / О. Тригуб // Сiверянський лiтопис. — 2015. — № 4. — С. 84-91. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. XXXX-0055 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/88982 94(477.51) «17»: 271 uk Сiверянський лiтопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Церковна старовина Церковна старовина
spellingShingle	Церковна старовина Церковна старовина Тригуб, О. Нові матеріали з історії Чернігівського кафедрального Борисоглібського монастиря у другій половині XVIII ст. Сiверянський лiтопис
description	Виявлені у Державному архіві Чернігівської області документи, що вперше запроваджуються до наукового обігу, висвітлюють різні аспекти історії Чернігівського кафедрального Борисоглібського монастиря у другій половині XVIII ст.
format	Article
author	Тригуб, О.
author_facet	Тригуб, О.
author_sort	Тригуб, О.
title	Нові матеріали з історії Чернігівського кафедрального Борисоглібського монастиря у другій половині XVIII ст.
title_short	Нові матеріали з історії Чернігівського кафедрального Борисоглібського монастиря у другій половині XVIII ст.
title_full	Нові матеріали з історії Чернігівського кафедрального Борисоглібського монастиря у другій половині XVIII ст.
title_fullStr	Нові матеріали з історії Чернігівського кафедрального Борисоглібського монастиря у другій половині XVIII ст.
title_full_unstemmed	Нові матеріали з історії Чернігівського кафедрального Борисоглібського монастиря у другій половині XVIII ст.
title_sort	нові матеріали з історії чернігівського кафедрального борисоглібського монастиря у другій половині xviii ст.
publisher	Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
publishDate	2015
topic_facet	Церковна старовина
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/88982
citation_txt	Нові матеріали з історії Чернігівського кафедрального Борисоглібського монастиря у другій половині XVIII ст. / О. Тригуб // Сiверянський лiтопис. — 2015. — № 4. — С. 84-91. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.
series	Сiверянський лiтопис
work_keys_str_mv	AT trigubo novímateríalizístorííčernígívsʹkogokafedralʹnogoborisoglíbsʹkogomonastirâudrugíjpoloviníxviiist
first_indexed	2025-07-06T16:54:04Z
last_indexed	2025-07-06T16:54:04Z
_version_	1836917294776713216
fulltext	84 Сіверянський літопис УДК 94(477.51) «17»: 271 Олександр Тригуб. НОВІ МАТЕРІАЛИ З ІСТОРІЇ ЧЕРНІГІВСЬКОГО КАФЕДРАЛЬНОГО БОРИСОГЛІБСЬКОГО МОНАСТИРЯ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVIII ст. Виявлені у Державному архіві Чернігівської області документи, що вперше запро- ваджуються до наукового обігу, висвітлюють різні аспекти історії Чернігівського кафедрального Борисоглібського монастиря у другій половині XVIII ст. Ключові слова: Чернігів, Борисоглібський монастир, документи, архів. У Державному архіві Чернігівської області зберігається значна кількість докумен- тів, котрі можна використати для відтворення історії місцевих храмів та монастирів. Значним інформативним потенціалом, зокрема, відрізняється фонд Чернігівської духовної консисторії (ф. 679), який містить чимало матеріалів з історії монастирів Чернігівської єпархії. Переважно це судові справи, купчі та дарчі записи, клірові відомості, тестаменти тощо. Частина з них безпосередньо стосується Чернігівського кафедрального Борисоглібського монастиря. Останній, як відомо, було фондовано ще за часів Київської Русі, однак внаслідок монголо-татарської навали обитель занепала і була відбудована не раніше кінця XIII ст. Достеменно відомо про існування монас- тиря у XV–XVI ст. [1, с. 41; 2, с. 96]. 1 грудня 1627 р. польський король Сигізмунд ІІІ передав обитель у власність Домініканському ордену, котрий перетворив його на католицький кляштор. У 1672 р. з ініціативи чернігівського архієпископа Лазаря Барановича Борисоглібський монастир набув статусу кафедрального та перетворився на резиденцію місцевих архієреїв. Період другої половини XVII – середини XVIII ст. став часом найвищого розквіту та піднесення Борисоглібського монастиря. У той час і аж до свого закриття у 1786 р. він був одним з найбільших та найвпливовіших на території Північного Лівобережжя. Утім, незважаючи на досить поважний статус, інформація про обитель зазвичай обмежувалася загальними історичними нарисами та публікаціями, присвяченими архітектурі Борисоглібського собору [3]. А відтак важливого значення набуває про- цес послідовного введення у науковий обіг нових документів з історії монастиря, що у майбутньому дозволить створити ґрунтовне дослідження історії колишньої Чернігівської кафедральної обителі. Представлені нижче документи охоплюють 70–80-ті рр. XVIII ст. і висвітлюють різні аспекти монастирського життя. Документи № 1–4 відображають досить склад- ний процес заміщення керівних посад у монастирі. У документах № 5–6 представлені життєписи осіб, що прагнули прийняти монастирський постриг у кафедральній обителі. Документи № 7–10 репрезентують листування між монастирським риз- ничим Іпатієм та Чернігівською духовною консисторією щодо крадіжки речей з Борисоглібського собору. Текст документів подається мовою оригіналу згідно із сучасними правописними нормами зі збереженням фонетичних та стилістичних особливостей оригіналу. Не- © Тригуб Олександр Олександрович – кандидат історичних наук, молодший на- уковий співробітник відділу музейної та науково-фондової діяльності Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній». Сіверянський літопис 85 розібрані місця в тексті позначені трикрапкою у квадратних дужках […], пропущена частина тексту – трикрапкою у кутових дужках <…>, слова, у прочитанні яких бракує певності, – знаком питання у квадратних дужках [?]. Археографічне опрацювання здійснено на підставі правил передачі тексту кириличних документів XVI–XVIII ст. популярним методом [4]. У примітках наведено відомості про деяких осіб та установи, що згадуються в документах. Посилання 1. Раппопорт П. А. Русская архитектура X–XIII вв.: каталог памятников / П. А. Рап- попорт / [под общ. ред. Б. А. Рыбакова]. Вып. Е1-47. – Л.: Наука, Ленинград. отд-ние, 1982. – 135 с. 2. Историко-статистическое описание Черниговской епархии. [В 7 кн.]. – Кн. 4. Жен- ские и закрытые монастыри. – Чернигов: Земская типография, 1873. – 458 с. 3. Тригуб О. О. Чернігівський кафедральний Борисоглібський монастир у світлі історич- них студій / О. О. Тригуб // Церква – наука – суспільство: питання взаємодії. Матеріали Дванадцятої Міжнародної наукової конференції (28–30 травня 2014 р.) / Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник. – К., 2014. – С. 109–113. 4. Страшко В. Правила передачі тексту кириличних документів XVI–XVIII ст. дипло- матичним і популярним методами та рекомендації для застосування правил у виданнях наукового і науково-популярного типів / В. Страшко. – К., 1992. – 23 с. № 1 Лист намісника Чернігівського кафедрального Борисоглібського монастиря Германа до архієпископа Чернігівського і Новгород-Сіверського Кирила Ляше- вецького 1 з проханням про звільнення з посади через хворобу 28 лютого 1770 р. Великому Господину ясне Его Преосвященству Кириллу, епископу Чернигов- скому и Новгород-Северскому. Когда я еще прежде трудил Преосвященство Ваше о увольнении меня от на- местнической должности, то и тогда, изъясняя, что обет монашества моего всякого послушания, а яко и общное наместническое мое послушание, не по моей силе; для того и таки Преосвященства Вашего нижайше прошу от оного наместнического послушания меня уволити и с милостию, когда другого де определенно мне будет в кафедре Преосвященства Вашего послушания, отпустити на мое обещание в Камен- ский монастырь 2 и о том учинить милостивое архипастырское свое определение. О сем просит Преосвященства Вашего нижайший послушник наместник игумен Герман. Державний архів Чернігівської області, ф. 679, оп. 1., спр. 1005, арк. 2. Оригінал. № 2 Повідомлення Чернігівської духовної консисторії про звільнення намісника Чер- нігівського кафедрального Борисоглібського монастиря Германа і направлення його до Свято-Успенського Кам’янського монастиря 30 квітня 1770 р. <…> Из Духовной Черниговской консистории, Успенского Каменского монастыря игумену иеромонаху Иосифу Миткевичу 3 з братиею; по доношению Преосвященно- му Господину Кириллу, епископу Черниговскому и Новгород-Северскому катедры Черниговской от наместника игумена Германа с прошением о увольнении его от наместнического звания и о отпуске его на обещание в Каменский монастырь, сего апреля 27 дня 1770 году поданному; состоявшейся Его Преосвященства резолюци- ею велено: его, наместника игумена Германа, по неоднократному его прошению от наместнической должности уволить, а определить до имеемого быть праздного игу- менного места в Каменский монастырь, где ему как келью, так и порцию по его чину определить, и о том и Вам послать указ; в силу же Его Преосвященства резолюции, 86 Сіверянський літопис сей указ и Вам посылается, и Успенско-Каменского монастыря игумену иеромонаху Иосифу Миткевичу з братиею учинить по сему Ея Императорского Величества указу. Державний архів Чернігівської області, ф. 679, оп. 1., спр. 1005, арк. 3. Копія. № 3 Лист намісника Чернігівського кафедрального Борисоглібського монастиря Гер- мана до архієпископа Чернігівського і Новгород-Сіверського Феофіла Ігнатови- ча 4 з повторним проханням про звільнення з посади через хворобу 11 лютого 1771 р. Прошлого апреля 27 числа 1770 году подавал я умершему Преосвященному Кириллу, епископу Черниговскому и Новгород-Северскому, просительное об уволь- нении меня за слабостью здоровья и особливую внутреннею болезнью, о которой Его Преосвященство и сам известен был, от наместнического послушания и о отпуске меня на мое обещание у Каменский монастырь, доношение. По которому доношению Его Преосвященством от того послушания я был уволен и при указе (оного на благо- усмотрение Преосвященству Вашему при сем прилагаю копию) в оный Каменский монастырь на мое обещание того ж апреля 30 и отпущен был, а когда последовала того же мая 14 Его Преосвященства блаженная кончина, то консистория Черниговская 5 […] определила и указу Его Преосвященства, и паки указу меня в катедру сослала и по прежнему в оную наместническую должность определила. Когда же се, как вышепоказано за слабостью здоровья моего, немогучи в том наместническом быть послушании, подавал прошлого июня 21 в оную Консисторию, о отпуске меня за сим покойного преосвященнического определения в тот же Каменский монастырь на мое обещание, просительное доношение, то оная Консистория на мое доношение объявила, что доношение свое предоставлено будет Святейшему Синоду 6 и пока от Святейшего Синода на особое доношение не получит Консистория повеления, то как от наместничества не уволен, так и в Каменский монастырь не буду отпущен. По якому преставлению в полученном в Консистории Черниговской от Святейшего Синода прошлого октября 14 дня 1770 года указу повелено отправлять мне в катедре Черниговской наместническую должность до будущего в епархии Черниговской преосвященного архиерея, какую должность по слабости здоровья моего с немалою трудностью и до ныне я отправляю; более же оного наместнического послушания за слабостью здоровья моего отправлять не могу, для того покорнейше Преосвя- щенства Вашего прошу о увольнении меня по-прежнему в Каменской монастырь, на основании покойного Преосвященного Кирилла учиненной резолюции, учинить Высокомилостивое архипастырское определение. Высокопастырского Вашего нижайший послушник и наместник игумен Герман. Державний архів Чернігівської області, ф. 679, оп. 1., спр. 1005, арк. 6–7. Копія. № 4 Наказ Чернігівської духовної консисторії про звільнення намісника Чернігів- ського кафедрального Борисоглібського монастиря Германа і призначення на його посаду економа Борисоглібського монастиря Євсевія 3 березня 1771 р. <…> Из Духовной Черниговской консистории в духовный катедры Черниговской собор, сего 1771 году февраля 28 катедры Черниговской наместник игумен Герман через поданное Его Преосвященству доношение просил о увольнении его от намест- нической должности и о отпуске его на обещание в Каменский монастырь. По коему прошению за увольнением от наместнической должности его игумена Германа, Его Преосвященством учинена, на его Германа доношение, резолюция, коей соизволил определить наместником катедральным эконома соборного, старца иеромонаха Ев- севия, коему, что имеется, как по послушанию игумена Германа, так и по казенному имуществу все от Его Преосвященства передано; и духовному катедральному собору Сіверянський літопис 87 о вышеписанном ведать, а дабы и братия катедрального монастыря о вышеписанном ведала же, его объявить. Архимандрит Елецкий Черниговский Панкратий Иоиль архимандрит Троицко-Иллинский Черниговский Протоиерей Григорий Канцелярист Иван Ямко [?] Державний архів Чернігівської області, ф. 679, оп. 1., спр. 1005, арк. 8–8 зв. Копія. № 5 Лист уніатського священика Антонія Заварського до архієпископа Чернігівсько- го і Новгород-Сіверського Феофіла Ігнатовича про дозвіл прийняти чернечий постриг у Борисоглібському монастирі 17 травня 1779 р. Родился я нижайший Польской области, Киевского воеводства, местечка Ржище- ва 7. Родителей благочестивых и по обычаю христианскому крещен и миропомазан и, живучи при оных чрез 20 лет, изучился русской грамоте; по ошествовании моих ро- дителей в Малороссию на жительство, ходя в Польши по разным приходам дьяковал, а потом, как одружился, то епископом Пинским и Туровским Гедеоном Дашкевичем 8 в его вельможности владения Богуша, ловчего повету Мозерского 9, рукоположен священником униатским, где, живучи чрез 16 лет, ту должность исправлял; как же мне в сей должности за неспособно усмотрелось, то за дозволением официала той епископии Илли Бородича отойшол в митрополию Киевскую к границе Российской, повету Речицкого и по дозволению Брагинского протопопа Александра Рубановича викарствовал в селе Храповичах 10 чрез 2 года; а потом, вспомня моих родителей благочестие, отойшол в Малороссию для отыскания себе к уеденению способного места. Но как я, ведая, что мне […] нужной безподорожной проход будет, явился к Сорокошицкой таможни 11 и спросил для свободного по Малороссии проходу билет, кой, при поданном от меня Вашему Высокопреосвященству, для увидения доношении приложен. А как я, нижайший, далее приискивать для принятия монашества места не намереваю, а желаю жизнь свою безисходно в Черниговской катедре Вашего Высокопреосвященства пребывание иметь и чина монашества в сем же монастыре, для того Вашего Высокопреосвященства всенижайшее прошу повелеть кому подле- жит по желанию моему в катедралный Вашего Высокопреосвященства монастырь на безисходное пребывание принять и в монашеской чин постричь, неоставить и о сем учинить Высокомилостевое архипастырское рассмотрение и определение. Державний архів Чернігівської області, ф. 679, оп. 1., спр. 1150, арк. 2–2 зв. Оригінал. № 6 Звернення вихідця з Молдови ієромонаха Леонтія до архієпископа Чернігів- ського і Новгород-Сіверського Феофіла Ігнатовича про дозвіл оселитись у Борисоглібському монастирі 2 липня 1779 р. <…> Родился я, нижайший, Малороссийского Стародубского полку, города По- чепа 12 в родителей звания мещанского, при коих проживя до 13 лет возраста сво- его, отлучился в Молдавию самопроизволно и, за приходом туда на другой год, по желанию моему в катедралном Романском благочестивыя воли монастыре принял обет монашества по дозволению тамошнего епископа Иоанникия; потом 1770 году в том же монастыре другим тамошним Преосвященным Леонидом посвящен был в иеродиакона и иеромонаха. Тогда же, на последовавшее тем же Преосвященным Лео- нидом, определен в Благочестивый Музацкой монастырь игуменом, о чем и грамоту от его на то мне данную у себя имею. Сего же 1779 года по требованию его Преосвя- щенства Господина генерал-порутчика Ржевского 13 отлучился с того монастыря за пашпортом к нему, и был послан от него за сыском беглых солдат для увещения; за 88 Сіверянський літопис поворотом же оттоль, отправлен от его Ржевского […] ему Высокопреосвященству для определения на жилье в катедралный монастырь при данном от него пашпорте. И о всем вышеписанном Вашему Высокопреосвященству изъявя, всенижайшее прошу определить меня в катедру на безисходное пребывание. Державний архів Чернігівської області, ф. 679, оп. 1., спр. 1143, арк. 1. Оригінал. № 7 Повідомлення Чернігівської духовної консисторії про діяльність ієромонаха Чернігівського кафедрального Борисоглібського монастиря Леонтія на території Османської імперії 29 липня 1779 р. <…> 1779 года апреля 3 дня по именному требованию генерал-порутчика Степана Матвеевича Ржевского от Его Преосвященства Леона отпущен к оному генералу Ржевскому, от коего с милостивыми Ея Императорского Величества указами в разные турецкие города для увещивания живших тамо бежавших разного звания военных российских людей о возвращении им в свою империю он отправлен был с таковым от упомянутого генерала поручением, что он должное за его Леонтия труды награждение от Двора Российского получить имеет, где, по сыску им, иеромонахом, христиан 893 человек, за данными от его же иеромонаха, порознь человекам по 10 больше и меньше, свидетельствами, отправлен к оному же генералу Ржевскому; и по отправке оных, сам он, Леонтий, в турецком же городе Далмаци, над рекою Дунаем обстоящим, взят был турками; по объявлении им отсюда в тюрьму, где его, оковав железом, держали в оной тюрьме трое суток; когда же известился он, Леонтий, от волохов, что уже на утрешний день отрубают голову, то, попоивши берегших его 3-х человек сторожей, и на тот час имевшейся у него пилкою, перепеливши оковы, бежал оттоль к генералу Ржевскому, который намеревал было его, Леонтия, прямо к Его Сиятельству графу Румянцеву-Задунайскому 14 препроводить, и о доставленных от Леонтия в Россию с турецкой области беглецах […], но, по желанию его, Леонтия, отправлен был к Феофилу Черниговскому епископу в катедралный Борисоглебский монастырь, в коем и ныне находится. Как же де его служба заслуживает ему подвышения чина и о том, как вышеупомянутый генерал Ржевский обещался, и отправил за его услугу к сиятельству Румянцеву-Задунайскому рапорт, требует надобность его отлучится к оному графу, дабы неоставлен был, потерявши свое прежнее место <…>. Державний архів Чернігівської області, ф. 679, оп. 1., спр. 1143, арк. 37–37 зв. Оригінал. № 8 Доповідна записка ризничого і казначея Чернігівського кафедрального Борисо- глібського монастиря ієромонаха Іпатія архієпископу Чернігівському і Новго- род-Сіверському Феофілу Ігнатовичу про крадіжку церковних речей з Чернігів- ського кафедрального Борисоглібського собору 21 вересня 1781 р. Минувшего июля первых чисел приметил я, что недавно пред сим бывшие в священнослужении наплечной архиерейский крест и барсовой шелковый платок наличными не являются; и спрашивал об оных церковников, с которых одни незнани- ем отзывались, а другие «не между ризницею ль где спрятались» говорили, и искали, только и поныне не сыскиваются; сего ж сентября между десятым, одиннадцатым и двенадцатым числами запертой моим замком ларчик при гробе святителевом 15 стоял и, по-моему, пред показанными числами, примечательно мало не полный, через замок без моего ключа вытрушен; и хотя я, как о сих деньгах, так и о кресте, и о платке моих помощников спрашивал, однак, они добровольно не сознаются; для чего Вашего Высокопреосвященства прошу повелеть под присягою спросить всех ныне на лицо имеющихся моих помощников, так же и отрешенных в сем месяце от должности и отпущенных в домы, дабы впредь в коротком времени испрашиваны. А при том, укомплектовано бы пятью человеками холостыми паламарской штат и на- Сіверянський літопис 89 ходился бы оный в полной ризничего власти с должным повиновением, и всех пяти рукоположити в стихари, которые, кроме паламарской, и подъяконскую должность исправлять могут, а мещанина черниговского Федора Полякова, яко свободного человека, и от начала сего года и по ныне без контракта живущего при исправле- нии паламарской должности, от оной уволить с награждением за долговременную службу приличным; и о сем, не соблагоизволите ль Ваше Высокопреосвященство архипастырскую резолюцию учинить, докладываю. Вашего Высокопреосвященства нижайший послушник, дому архиерейского ризничий и казначей иеромонах Ипатий. Державний архів Чернігівської області, ф. 679, оп.4, спр. 354, арк. 1. Оригінал. № 9 Наказ Чернігівської духовної консисторії домовій конторі архієпископа Черні- гівського і Новгород-Сіверського Феофіла Ігнатовича вжити заходів для ви- явлення церковних речей, викрадених з Чернігівського кафедрального Борисо- глібського собору 15 жовтня 1787 р. <…> Духовная Черниговская консистория, слушав дому Архиерейского ризниче- го и казначея иеромонаха Ипатия прошение, коим представляя, что с числа разных вещей по примечанию его от первых чисел прошлого июля неявилось наплеченого архиерейского креста и барсового шелкового платка, а сентября между 10 и 12 числом запертой было его ризничего замком ларчик при гробе святителевом состоящий мало, что неполный через замок вытрушен; и хотя де он ризничий о тех деньгах и кресте, и о платке помощников его спрашивал, однак те добровольно не сознаются, просил спросить под присягою всех его ризничего на лицо ныне имеющихся помощников. ОПРЕДЕЛИЛИ: предписать указом домовой Его Преосвященства конторе взять объяснение от ризничего: какой именно по описанию крест неявляется, буди тот, который при служении архиерейском употребляется вместе с панагиею, то гладкой ли сребренной и вызолоченной или усыпанный камушками и какими именно, каких цветов и в каком количестве с финифтами ли или без финифтов и в каких изображе- ниях оные; такоже на цвет сребной и вызолоченной или золотой, и в какую весь оной крест священный цену; платок какой цветом и чего стоит. Ларчик или кружечной ящик утвержден ли цепью к тому месту, на котором стоит, кто именно его ризничего помощники; от ризницы в себе ль содержит ключи, и сам ли один в оную ходит или и другим от ризницы ключи поверяет, и как часто; позначенные вещи крест и пла- ток прямо ли из ризницы или из алтаря уворованы; кому именно и кем в смотренье препоручены были. Такоже и ящик с деньгами опорожнен с под чьего смотрения, к хождению в гроб святителя кто от него ризничего определен и всегда ли один ходит туда или и другие еще и с чьего на то повеления. И, по взятии в таковых обстоятель- ствах объяснения, которое учинить надлежащие исследование и с мнением оное представить в консисторию. Сие же определение записать в книгу и сообщить к делу. Державний архів Чернігівської області, ф. 679, оп. 4, спр. 354, арк. 2. Оригінал. № 10 Рапорт домової контори архієпископа Чернігівського і Новгород-Сіверського Феофіла Ігнатовича Чернігівській духовній консисторії щодо заходів, вжитих для виявлення церковних речей, викрадених з Чернігівського кафедрального Борисоглібського собору Грудень 1787 р. Во исполнение полученной из Духовной Черниговской консистории по прошению ризничего иеромонаха Ипатия указа, каково учинено при конторе о поворованных из церкви дому Архиерейского ризничих вещах как то: о наплечном архиерейском кресте с камушками, и о платку шелковом, да о вытрушенных из ларчика, что при гробе святителя Феодосия 16 деньгах, сметаемых туда от молельщиков, сведения оные в подлинных допросах от паламарей и от других до кого что касалось, при 90 Сіверянський літопис увещении священническом, под присягою взятых путное поясниение в повеленых тем же указом обстоятельствах от ризничего истребованием при сем на рассмотре- ние в консисторию препровождается, з донесением, что контора не нашла при сем случаю сказанных вещей и денег сущего похитителя, ибо хотя иеродиакон Рафаил, как по делу значится, был зазреваем в деньгах от ларчика и в других вещах, но при означенном священническом увещании ничему не повинился, не был больше ни от кого, ни в чем явно изобличен вышепрописаных ризничих вещей хищением […]. Сего ради домовая его Преосвященства контора полагает нижеследующее мнение: 1-е о помянутой пропаже допросить под присягами, бывших в дому архиерейском в июне и в июле месяцах сего году пономарей, ныне в домах своих находящихся Николая Кондратовича и Павла Сокацкого; и ежели они оной не повинятся равно и не откроют похитителя, то 2-е поелику собственное ризничего признание по делу значащееся изъявляет, что он в противность строгому над ризницею и церковью смотрение вверил вход и без себя иеродиакону Рафаилу в ризницы, куда только одному ему входить подлежало, имев по тому свободный вход и быв допущаем ко всяким ризничим и церковным вещам еще меньше их самих в порученном по их должности бережливости имели. Следовательно, надлежало бы со всех их взыскать цену утерянных вещей, распределив оную на три равных части и сложа первые две на ризничего и Рафаила, а последнюю на тех пономарей, кои во время похищения прописанных вещей действительно при должностях были. Количество оной за непо- казанием по описям положить примерно другим таковым же вещам по исчислении металла и каменьев через мастеров, почитая при том и деньги сворованные з ларчика тем только числом, что до того или после того в месяцах собиралось. Иначе сие дело и виновного в нем предать одному только суду и мщению Божию, притвердив однако ризничему и всем его помощникам, что бы они впредь по их должности старались загладить проступок свой лучшим от прежнего смотрением. Архиерейского дому эконом иеромонах Каллист Духовник иеромонах Николай Крестовой иеромонах Серапион Державний архів Чернігівської області, ф. 679, оп. 4, спр. 354, арк. 5–6. Оригінал. 1. Кирило Ляшевецький обіймав єпископську кафедру в Чернігові з 1761 по 1770 р. Був одним з найбільш освічених ієрархів свого часу. Уславився даром проповідництва. Помер 14 травня 1770 р. Похований у Борисоглібському соборі. 2. Свято-Успенський Кам’янський монастир заснований у 1687 р. старцем Іоною Волховським за сприяння гетьмана І. Мазепи. Знаходився на правому кам’янистому березі р. Снов (нині – територія Брянської області Російської Федерації) – звідти й назва. У 1786 р. до монастиря перевели 100 черниць із закритого Печеницького Успенського монастиря і відтоді він діяв як жіночий. Рішенням Брянського губви- конкому від 15 жовтня 1928 р. монастир було закрито. 3. Іоасаф Миткевич – ігумен Свято-Успенського Кам’янського монастиря у 1754–1784 рр. 4. Феофіл Ігнатович посідав єпископську кафедру в Чернігові з 1770 по 1788 рр. При ньому на території Борисоглібського монастиря у 1780 р. було збудовано но- вий кам’яний архієрейський будинок, в якому нині знаходиться Державний архів Чернігівської області. 5. Чернігівська духовна консисторія (дикастерія) – верховний орган духовного управління в єпархії, створена в першій чверті XVIII ст. Ліквідована 1919 р. згідно з постановою Всеросійського церковного собору про реорганізацію консисторій в єпархіальні ради. 6. Святійший Синод – вищий державний орган церковно-адміністративної влади Російської імперії, заснований у 1721 р. Петром І. Синод замінив патріарха в частині загальноцерковних функцій та зовнішніх відносин (номінально існував до 1 лютого 1918 р.). Сіверянський літопис 91 7. Ржищев – містечко Канівського повіту Київської губернії (нині – селище Ка- гарлицького району Київської області). 8. Гедеон Дашкевич – єпископ Пінський і Туровський. 9. Мозирський повіт – адміністративна одиниця в складі Мінського воєводства Великого князівства Литовського (потім – Речі Посполитої). Був ліквідований у 1793 р. після приєднання його території до Російської імперії після другого поділу Речі Посполитої. 10. Храповичі – село на території сучасного Вітебського району Вітебської області Республіки Білорусь. 11. Сорокошицька прикордонна таможня була розташована на території Сороко- шицької волості Київського полку. З 1773 р. її очолював прем’єр-майор П. Б. Тирков. 12. Почеп відомий з кінця XV ст. До 1523 р. входив до складу Рильського уділь- ного князівства, з 1618 р. у складі Великого князівства Литовського, а з 1654 р. – Стародубського полку. В 1750 р. імператриця Єлизавета Петрівна подарувала Почеп гетьману К. Розумовському. 13. Ржевський Степан Матвійович (1732–1782) – генерал російської армії. Від- значився під час російсько-турецької війни 1768–1774 рр. 27 липня 1770 р. отримав щойно заснований орден св. Георгія 3-го ступеня. Брав участь у штурмі Ізмаїла, де командував гренадерською колоною, за що отримав чин генерал-майора. Генерал- поручик (з 10 липня 1775 р.). 14. Петро Олексійович Рум’янцев-Задунайський (1725–1796) – граф, російський державний діяч і полководець, генерал-фельдмаршал. Відзначився як командувач армії під час російсько-турецьких війн 1768–1774 рр. та 1787–1792 рр. У 1764 р. був призначений президентом Другої Малоросійської колегії й генерал-губернатором Лівобережної України. 15. Йдеться про поховання Феодосія Углицького. 16. Архієпископ Чернігівський Феодосій Углицький помер 6 лютого 1696 р. і був похований у Борисоглібському соборі, у склепі, влаштованому в південній наві. Тригуб А. А. Новые материалы с истории Черниговского кафедрального Бо- рисоглебского монастыря во второй половине XVIII в. Выявленные в Государственном архиве Черниговской области документы, которые впервые вводятся в научный оборот, освещают разные аспекты истории Черниговского кафедрального Борисоглебского монастыря во второй половине XVIII в. Ключевые слова: Чернигов, Борисоглебский монастырь, документы, архив. Tryhub O. O. From new documents to the history of the Chernigov mother Mon- astery of SS Boris and Gleb in the second half eighteenth century The documents, which were discovered at the State Archives of Chernihiv Oblast and put into scholarly circulation for the first time, cover different episodes of the history of Chernigov Mother Monastery of SS Boris and Gleb in the second half of eighteenth century. Chrono- logically, they cover period of 1770–1787. In particular, some documents reflect examples of biographies of different people, which wanted to become a monks of Chernigov Mother Monastery of SS Boris and Gleb, describes a complicated process substitution of managerial positions in the monastery and provide information about stealing things from SS Boris and Gleb Cathedral. Keywords: Chernigov, SS Boris and Gleb Monastery, documents, archive.

Нові матеріали з історії Чернігівського кафедрального Борисоглібського монастиря у другій половині XVIII ст.

Репозитарії

Схожі ресурси