Зображення українських міст у графіці ХVІІІ ст.

Зображення українських міст у графіці ХVІІІ ст.

Стаття присвячена графічним зображенням українських історичних міст у народних картинках ХVІІІ ст.

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2015
1. Verfasser: Адруг, А.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2015
Schriftenreihe:Сiверянський лiтопис
Schlagworte:
Історія міст і сіл
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/89074
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Зображення українських міст у графіці ХVІІІ ст. / А. Адруг // Сiверянський лiтопис. — 2015. — № 5. — С. 14-17. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-89074
record_format dspace
spelling irk-123456789-890742015-12-02T03:02:01Z Зображення українських міст у графіці ХVІІІ ст. Адруг, А. Історія міст і сіл Стаття присвячена графічним зображенням українських історичних міст у народних картинках ХVІІІ ст. Статья посвящена графическим изображениям украинских исторических городов у народных картинках ХVІІІ ст. The article is dedicated to the graphics of the Ukrainian historical cities in the national pictures of the ХVІІІ с. 2015 Article Зображення українських міст у графіці ХVІІІ ст. / А. Адруг // Сiверянський лiтопис. — 2015. — № 5. — С. 14-17. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. XXXX-0055 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/89074 94 (477) uk Сiверянський лiтопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Історія міст і сіл
Історія міст і сіл
spellingShingle Історія міст і сіл
Історія міст і сіл
Адруг, А.
Зображення українських міст у графіці ХVІІІ ст.
Сiверянський лiтопис
description Стаття присвячена графічним зображенням українських історичних міст у народних картинках ХVІІІ ст.
format Article
author Адруг, А.
author_facet Адруг, А.
author_sort Адруг, А.
title Зображення українських міст у графіці ХVІІІ ст.
title_short Зображення українських міст у графіці ХVІІІ ст.
title_full Зображення українських міст у графіці ХVІІІ ст.
title_fullStr Зображення українських міст у графіці ХVІІІ ст.
title_full_unstemmed Зображення українських міст у графіці ХVІІІ ст.
title_sort зображення українських міст у графіці хvііі ст.
publisher Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
publishDate 2015
topic_facet Історія міст і сіл
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/89074
citation_txt Зображення українських міст у графіці ХVІІІ ст. / А. Адруг // Сiверянський лiтопис. — 2015. — № 5. — С. 14-17. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
series Сiверянський лiтопис
work_keys_str_mv AT adruga zobražennâukraínsʹkihmístugrafícíhvíííst
first_indexed 2025-07-06T17:01:59Z
last_indexed 2025-07-06T17:01:59Z
_version_ 1836917793334755328
fulltext 14 Сіверянський літопис ІСТОРІЯ МІСТ І СІЛ УДК 94 (477) Анатолій Адруг . ЗОБРАЖЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ МІСТ У ГРАФІЦІ ХVІІІ ст. Стаття присвячена графічним зображенням українських історичних міст у на- родних картинках ХVІІІ ст. Ключові слова: графіка, історичні міста України, народні картинки. У багатьох виданнях наукового і популярного характеру можна бачити графічні зображення історичних українських міст. Найчастіше це – Чернігів, Батурин, Глухів. Датують ці графічні аркуші по- різному, походження їх залишається достеменно не- відомим. Ця публікація є спробою заповнити згадані прогалини. Перш за все потрібно з’ясувати, що це за твори і коли вони були створені. Такі твори називають лубками чи лубочними народними картинками. Назва походить від слова «луб», тобто липової до- шки, на якій різьбили зображення для отримання відбитків на папері. Згідно з іншим варіантом, назва походить від кошиків з липової кори, в яких носили картинки для продажу. Вважається, що найдавніші лубки з’явились у Китаї. Спочатку вони просто малювались, а з восьмого сто- ліття виконувались у техніці гравюри на дереві. У Європі перші лубки в цій техніці відомі з ХV ст., у ХVІІ ст. почали їх робити і в техніці гравюри на міді, а в ХІХ ст. в літографії. Становлення і роз- виток європейського лубка пов’язані з таким видом образотворчої продукції як паперові іконки, які продавалися на ярмарках, поширювалися серед па- ломників. Також набули популярності листівки, які виконували функції засобів масової інформації. У Росії лубочні картинки з’явились у кінці ХVІІ – на початку ХVІІІ століть, а в Україні у ХVІІІ ст. Сюжети лубочних картинок були найрізноманітніші – легенди, казки, оповіді, пісні, приказки, літературні твори. Для них властиві простота тех- нічного виконання, лаконізм виражальних засобів, прихильність до оповідності. Побачили світ цілі серії лубочних картинок, книжки-картинки, призначені для масового поширення серед людей, і вони набули великої популярності. Ними люди прикрашали свої житла. На це в ХІХ ст. звернув увагу М. В. Гоголь [1]. Любов народу до лубочних картинок засвідчив І. П. Котляревський у поемі «Енеїда». Він описав, як готувались у царя Латина до зустрічі Енея. © Адруг Анатолій Кіндратович – кандидат мистецтвознавства, доцент Чернігівсько- го національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка, член Національної спілки художників України та Національної спілки краєзнавців України. Сіверянський літопис 15 Послав гінця до богомаза, Щоб мальовання накупить, І также розного припаса, Щоб що було і їсть і пить... Ось привезли і мальовання Роботи первійших майстрів, Царя Гороха пановання, Патрети всіх богатирів: Як Александр цареві Пору Давав із військом добру хльору; Чернець Мамая як побив, Як Муромець Ілля гуляє, Як б’є половців, проганяє, – Як Переяслів боронив; Бова з Полканом як водився, Один другого як вихрив; Як Соловей-харциз женився, Як в Польщі Желізняк ходив. Патрет був француза Картуша, Против його стояв Гаркуша, А Ванька Каїн впереді. І всяких всячин накупили, Всі стіни ними обліпили; Латин дивився їх красоті! [2]. У ХІХ ст. лубочні картинки почали колекціонувати і вивчати. У тому числі звернули увагу і на зображення міст Росії, включаючи історичні міста України. Їхнє зображення із пояснювальним текстом оприлюднив Михайло Максимович, про які повідомив йому І. М. Снєгірьов. Згідно з його описом, лубочна картина із чотирьох склеєних аркушів має назву «Описание славных и великих правинциальных градов Всероссийской Имперіи». Вгорі посередині двоголовий орел з Андрієм Первозванним на грудях. Праворуч від нього «высокопрестольный град Москва», ліворуч «царству- ющий Санкт-питер-бурх новопрестольная Россійская столица». Другий ряд починає зображення Києва. Під ним розлогий напис: «Богохранимый славный град перьвопрестольная Російская столица. В нем же множество честных монастырей святых церквей от него же благодать Божія возсіяла в Россійскую землю чрез стого Апостола Андрея и стого равноапостольнаго великого князя Владимира иже Россійскій народ стым крещением просветивших и от тьмы идолослужения к христіанской вере обративших. В киевской епархии соборов 21, церквей 143, мона- стырей и пустынь 41; в растояніи от Москвы и до Киева чрез Калугу 960 версты». Крім Києва, вміщено ще чотири зображення українських історичних міст. До зо- браження Чернігова додано напис: «Град Чернігов також де преизрядный и великій при реке Десне, в растояніи от Москвы чрез Калугу 640 верст. В Черниговской епархіи соборов 10 церквей 500, манастырей и пустынь 20». Про Переяслав сказано таке: «Град Переяславль чрез Калугу в растояніи от Москвы 700 верст. В Переялавской епархіи 20 со- боров, церквей 573, манастырей и пустынь 51». Про Глухів: «Град Глухов також де преизрядный в растояніи от Москвы чрез Калугу 560 верст». Про Батурин: «Град 16 Сіверянський літопис Батурин во стране Черкасской в растояніи от Москвы чрез Калугу 660 верст». В нижній частині арку- ша вміщено розлогий напис, в якому зокрема говориться: «яже и ныне ея Императорскаго Величества Елисавет Петровна и Самодержи- ца Всероссійская благополучным здравием и непременным щастием Всероссійское Имперіе славою и честію процветает» [3]. Як відомо, Єлизавета Петрівна була імператрицею в 1741 – 1761 роках. У 1744 р. під час подорожі Україною відвідала Глухів, Козелець, Київ [4]. Тому можна припустити, що графічні аркуші із зображеннями українських історичних міст були створені приблизно в се- редині ХVІІІ ст. Такої ж думки дотримувався і П. М. Жолтовський. Він справедливо зауважив, що ці зображення не носять документального характеру, а є схематичні й умовні. Можливо, через те, що вони були не первинними і мали якийсь більш ранній першотвір [5]. З цими думками не можна не погодитись. На користь цього свідчить і згадка Д. О. Ровинського про 50 видів міст Росії кінця ХVІІІ ст. Серед них є зо- браження українських міст. Під панорамою Києва такий самий напис (як і в раніше згаданому зображенні Києва) з доданням слова «намісництво». Про Чернігів сказано так: «Град Чернигов наместничество славное и великое стоит при реке Десне в рас- тоянии от Москвы 676 верст». Про Батурин: «Град Батурин в стране черкасской в растоянии от Москвы 633 верст». Про Глухів: «Град Глухов Новгородского намест- ничества тако же преизрядный в растоянии от Москвы 550 верст». Згадуються також два Переяслави. Один Рязанського намісництва (від Москви 180 верст) і Переславль Заліського намісництва Володимирського (від Москви 125 верст). Про українське місто Переяслав в цьому документі не йдеться. У заключній фразі замість імператриці Єлизавети Петрівни (як було раніше) вміщено ім’я Катерини Олексіївни (імпера- триця Катерина ІІ) [6]. Як відомо, Катерина ІІ правила Росією у 1762 – 1796 роках, а намісництва існували з 1782 року до 1796 року. Отже, можна уточнити датування цих творів – у проміжку між 1782 і 1796 роками, тобто приблизно біля 1790 року. Таким Сіверянський літопис 17 чином, зафіксовано два варіанти зображень міст Росії (в тому числі і українських) у ХVІІІ ст. Можливо, існував і більш ранній першотвір, який правив за взірець для наступних зображень. 1. Балдина О.Д. Русские народные картинки / Ольга Балдина. – М..: Молодая гвардия, 1972. – С. 3 – 9. 2. Котляревський І. Енеїда : поема / Іван Котляревський. – К.: Дніпро, 1988. – С.111 – 112. 3. Максимович М. Лубочныя изображения малороссийских городов / М.Максимович // Киевлянин. – 1850. – Кн. 3. – С. 186 – 190. Максимович М.А. Лубочныя изображения малороссийских городов / М.А.Максимович // Максимович М.А. Собрание сочинений. – К., 1877. – Т.ІІ. – С.380 – 382. Лубочныя картинки русского народа в московском мире / Сочинение И.М.Снегирева . – М.: В университетской типографии, 1861. – С. 74 – 75. Перше видання цієї книги побачило світ у Москві 1849 р. Д.О.Ровинський у своїй праці про народні картинки навів цитати про ці зображен- ня із згаданої праці І.М.Снєгірьова (Рускія народныя картинки / Собрал и описал Д.Ровинский. – СпБ. – 1881. – Кн. ІV. – С.383 – 385). 4. Панашенко В.В. Єлизавета Петрівна / В.В. Панашенко // Енциклопедія історії України. – К., 2005. – Т.3. – С.116 – 117. 5. Жолтовський П.М. Визвольна боротьба українського народу в пам’ятках мистецтва ХVІ – ХVІІІ століть / П.М.Жолтовський. – К.: Видавництво АН УРСР, 1958. – С.69 – 71. 6. Русскія народныя картинки / Собрал и описал Д.Ровинский. – СпБ. – 1881. – Кн..ІV. – С.474 – 479. Статья посвящена графическим изображениям украинских исторических городов у народных картинках ХVІІІ ст. Ключевые слова: графика, исторические города Украины, народные картинки. The article is dedicated to the graphics of the Ukrainian historical cities in the national pictures of the ХVІІІ с. Key words: graphics, Ukrainian historical cities, national pictures.

Ähnliche Einträge