Фіно-угорська проблематика на археологічних з’їздах в Україні
У статті розглядаються питання фіно-угорської проблематики, що стали приводом до обговорення на археологічних з’їздах в Україні у кінці ХІХ – на початку ХХ ст.
Збережено в:
| Дата: | 2011 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2011
|
| Назва видання: | Археологія і давня історія України |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/89123 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Фіно-угорська проблематика на археологічних з’їздах в Україні / В.В. Скирда, І.М. Скирда // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2011. — Вип. 7. — С. 194-197. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-89123 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-891232015-12-03T03:02:17Z Фіно-угорська проблематика на археологічних з’їздах в Україні Скирда, В.В. Скирда, І.М. У статті розглядаються питання фіно-угорської проблематики, що стали приводом до обговорення на археологічних з’їздах в Україні у кінці ХІХ – на початку ХХ ст. Из пятнадцати Археологических съездов, которые были проведены в Российской империи, шесть принимали города Украины: два из них были проведены в Киеве и по одному: в Одессе, Харькове, Екатеринославе и Чернигове. В результате исследования материалов съездов было установлено, что финно-угорская проблематика поднималась не на всех украинских съездах, так как это соответствовало реальной ситуации знаний того времени о финно-уграх на территории Украины. Out of the fifteen Archaeological Congresses held in the Russian Empire the six took place in the Ukraine: two in Kiev, and once in Odessa, Kharkov, Ekaterinoslav and Chernigov. The study of these congresses resulted conclusion that the Finno-Ugric problematic was not a necessary part of the Ukrainian congresses. 2011 Article Фіно-угорська проблематика на археологічних з’їздах в Україні / В.В. Скирда, І.М. Скирда // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2011. — Вип. 7. — С. 194-197. — укр. 2227-4952 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/89123 903/904 (=511.1):[061.3/902] uk Археологія і давня історія України Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
У статті розглядаються питання фіно-угорської проблематики, що стали приводом до
обговорення на археологічних з’їздах в Україні
у кінці ХІХ – на початку ХХ ст. |
| format |
Article |
| author |
Скирда, В.В. Скирда, І.М. |
| spellingShingle |
Скирда, В.В. Скирда, І.М. Фіно-угорська проблематика на археологічних з’їздах в Україні Археологія і давня історія України |
| author_facet |
Скирда, В.В. Скирда, І.М. |
| author_sort |
Скирда, В.В. |
| title |
Фіно-угорська проблематика на археологічних з’їздах в Україні |
| title_short |
Фіно-угорська проблематика на археологічних з’їздах в Україні |
| title_full |
Фіно-угорська проблематика на археологічних з’їздах в Україні |
| title_fullStr |
Фіно-угорська проблематика на археологічних з’їздах в Україні |
| title_full_unstemmed |
Фіно-угорська проблематика на археологічних з’їздах в Україні |
| title_sort |
фіно-угорська проблематика на археологічних з’їздах в україні |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2011 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/89123 |
| citation_txt |
Фіно-угорська проблематика на археологічних з’їздах в Україні / В.В. Скирда, І.М. Скирда // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2011. — Вип. 7. — С. 194-197. — укр. |
| series |
Археологія і давня історія України |
| work_keys_str_mv |
AT skirdavv fínougorsʹkaproblematikanaarheologíčnihzízdahvukraíní AT skirdaím fínougorsʹkaproblematikanaarheologíčnihzízdahvukraíní |
| first_indexed |
2025-07-06T17:04:32Z |
| last_indexed |
2025-07-06T17:04:32Z |
| _version_ |
1836917953211138048 |
| fulltext |
У статті розглядаються питання фіно-
угорської проблематики, що стали приводом до
обговорення на археологічних з’їздах в Україні
у кінці ХІХ – на початку ХХ ст.
Ключові слова: Археологічний з’їзд, ста-
рожитності, фібула, фіно-угри.
На археологічних з’їздах, які поча-
ли проводитися в російській імперії з
1869 р., значна увага приділялася ет-
нічній атрибуції різноманітних архео-
логічних пам’яток та етнографічним
дослідженням народів, що мешкали на
території колишньої російської держа-
ви. з п’ятнадцяти з’їздів шість відбу-
лося в україні: два з них – в києві, і по
одному в одесі, харкові, катериносла-
ві та Чернігові. Перший із них відбув-
ся у 1874 р. в києві (ііі археологічний
з’їзд). На цьому з’їзді спеціальної уваги
фіно-угорській проблематиці дослідни-
ки, які брали участь в його роботі, не
приділяли (Труды, 1878, т. 1; 1878, т.
2). хоча м.П. дашкевич у доповіді, при-
свяченій значенню болохівській землі в
російській історії, згадував про те, що у
1233 р. князь данило галицький, разом
із володимиром рюриковичем, висту-
пили в похід проти угрів, які відступа-
ли від Перемишля до галича (Дашкевич
1878, с. 77). однак, на нашу думку, такі
згадки важко вважати спеціальними до-
слідженнями з фіно-угорської проблема-
тики.
Наступний археологічний з’їзд на
території україни відбувся у 1886 р. в
одесі (Vі археологічний з’їзд). На цьому
з’їзді а.Ф. ліхачов виступив із доповід-
дю про наявність скіфських елементів
у чудських старожитностях (Лихачев
1886, с. 135-188). вважаючи чудь східно-
фінським населенням і спираючись на
дані археологічних розкопок у межах ка-
занської губернії (в першу чергу ананьїв-
ського могильника та пам’яток поблизу
білярська), дослідник доводив, що фіно-
угорське населення волго-камського
регіону, починаючи з кіммерійських ча-
сів, підтримувало зв’язки із населенням
Північного Причорномор’я. а.Ф. ліхачов
підкреслював, що вироби мистецтва чуді
мали витоки в азії. вчений також від-
значав, що значна кількість дослідників
відносила до фінського етносу відомих
за писемними джерелами аорсів та сіра-
ків (Лихачев 1886, с. 185, 188). розгля-
даючи населення, що залишило по собі
ананьївський могильник, дослідник
особливу увагу звернув на свідоцтва про-
фесора е.і. ейхвальда, який вважав, що
цю пам’ятку залишило населення, спо-
ріднене з гунами, котре «…под именем
угорской или югорской чуди занимало
194
удК 903/904 (=511.1):[061.3/902]
В . В . С к и р д а , І . М . С к и р д а
(харків)
фІНО-уГОрСьКа прОбЛЕМаТиКа
На архЕОЛОГІчНих З’ЇЗдах в уКраЇНІ
долины северного урала, оттуда пошли
на юг и под именем угров поселились на
дунае» (Лихачев 1886, с. 167).
На цьому ж з’їзді м.Ю. бранденбург,
спираючись у першу чергу на матеріали,
здобуті ним під час розкопок середньо-
вічних курганів в південному Прила-
дожжі, зробив спробу визначити етніч-
ну належність фібул, що були знайдені
під час археологічних розкопок у похо-
ваннях на території Європейської росії
(Бранденбург 1886, с. 208-215). головну
увагу дослідником було приділено шка-
ралуподібним, щитоподібним та брошко-
подібним фібулам. вчений відзначав, що
всі види цих фібул, хоча й мали аналогії
серед норманських матеріалів, були виго-
товлені місцевим фінським населенням й
особливо часто зустрічалися в курганних
похованнях мерян – фіно-угорського на-
селення. На думку м.Ю. бранденбурга,
меряни могли бути русами, про яких зга-
дував ібн-Фадлан, вказуючи на наявність
в них шкарлуподібних фібул. існування
подібних прикрас було засвідчено й етно-
графічними даними у мордви (Там само,
с. 212-213). до того ж, дослідник виділив
особливий тип фібул, який зустрічався
лише у похованнях мерян. ці фібули мали
форму рівностороннього трикутника із
закругленими кутами і ввігнутими сто-
ронами. їх лицьова поверхня була вкри-
та орнаментом і позолотою. до винятково
мерянських матеріалів м.Ю. бранден-
бург відніс знайдені ним кільцеподібні та
підковоподібні пряжки. Подібні до них
пряжки продовжували використовувати
фінські народи Півночі росії для застібу-
вання вороту сорочки й у хіх ст. (Бран-
денбург 1886, с. 214-215).
д.м. анучін виступив на Vі археоло-
гічному з’їзді з доповіддю про деякі фор-
ми стародавніх руських мечів (Анучин
1886, с. 235-252), в якій також приділя-
лася увага фіно-угорській тематиці. По-
перше, дослідник відзначав, що скіфські
мечі мали схожість з бронзовими та мід-
ними чудськими кинджалами (Там само,
с. 241). Стосовно середньовічної епохи,
д.м. анучін відзначав, що більшість ме-
чів, які були знайдені на території Євро-
пейської росії, за своєю типологією, були
фактично тотожними скандинавським.
але він не виключав можливості наяв-
ності у слов’янського і фіно-угорського
населення регіону мечів власної форми.
до числа таких місцевих виробів вчений
відніс фрагменти клинків, знайдених у
муромі та кілька уламків мечів з ярос-
лавських та володимирських курганів.
особливу увагу д.м. анучін приділив
мечу, знайденому в курганному похованні
у рибинському повіті ярославської губер-
нії (Анучин 1886, с. 250, табл. 1, рис. 2).
Фіно-угорська проблематика на з’їзді
в одесі розглядалася й в етнографічних
працях. зокрема, П.і. вісковатов навів
дані про незначну кількість естів – фін-
ського населення, яке в хіх ст. мешкало
на території Псковської губернії, описую-
чи їх обряди та звичаї (Вистоватов 1889,
с. 83-86). дослідником було зазначено, що
в цього населення він зустрічав прикраси
у вигляді фібул і пряжок, аналогічні ми-
рянським, про які вказував у своїй допо-
віді м.Ю. бранденбург (Там само, с. 85).
з доповідей, що були проголошені на
хі археологічному з’їзді, який проходив
у києві в 1899 р., до фіно-угорської про-
блематики слід віднести виступ о.л. По-
годіна про співвідношення індоєвро-
пейських племен до фінів. дослідник,
спираючись на дані археологічних роз-
копок, відзначав, що давній народ, який
мешкав на території Південної росії та
угорщини, за своїми антропологічними
ознаками, відносився до доліхоцефаль-
ного чистого типу, який змінювався у за-
лежності від того, як він віддалявся від
карпат на південь, схід або захід. це дало
підставу о.л. Погодіну стверджувати ет-
нічну та антропологічну близькість індо-
германських та фіно-угорських народів
(Протоколы, 1889, с. 102).
На цьому археологічному з’їзді до-
слідники ще кілька разів поверталися
до фіно-угорської проблематики в про-
цесі обговорення доповідей. зокрема,
к.м. мельник, беручи участь у обгово-
ренні виступу о.і. Черепніна, ставила
питання про належність семилопатевих
сережок, знайдених під час розкопок ря-
занських курганів, фіно-угорському на-
селенню. однак, о.і. Черепнін та в.і. Сі-
зов висловились за те, що такий тип
сережок був беззаперечно слов’янським
В.В. Скирда, І.М. Скирда. Фіно-угорська проблематика на археологічних з’їздах в україні
195
(Протоколы 1889, с. 127). обговорюючи
доповідь о.П. Покровського про черепи
кочівників, угорський дослідник белла
Пошта висловив припущення, що один із
них міг бути угорським. однак більшість
дослідників виступили за сумнівність
такого припущення, через наявність у
черепа монголоїдних рис (Там само, с. 151-
152). до фіно-угорської проблематики на
хі археологічному з’їзді зверталися не
лише археологи. д.і. багалій зробив ко-
роткий огляд доповіді м.Є. Сєвєрного, в
якій стверджувалося, що більшість гео-
графічних назв на території тульської і
калузької губерній мали не слов’янське,
а фінське походження (Там само, с. 146).
хіі археологічний з’їзд, який 1902 р.
проходив у місті харкові, також не від-
різнявся широким спектром питань,
пов’язаних із фіно-угорською проблема-
тикою. тим не менше, досить широкого
резонансу отримала доповідь в.о. город-
цова, присвячена розгляду матеріалів,
пов’язаних із похованнями, супровідни-
ми залишками скелетів коней. згадки
про цю доповідь з’явилися не лише у фа-
хових виданнях, а й у засобах масової ін-
формації (ХІІ АС 1902; ОПИ ГИМ, л. 212,
253). На думку вченого, обряд поховання
з конем на територію Європейської части-
ни росії був привнесений з азії представ-
никами урало-алтайської мовної гілки і,
в першу чергу, сприйнятий фіномовним
населенням (Известия ХІІ АС, 1902, с. 30;
Протоколы 1902, с. 286). однак, більша
частина учасників з’їзду не підтрима-
ла гіпотезу дослідника (Известия 1902,
с. 30-32).
На хііі археологічному з’їзді, який
проходив у 1905 р. в катеринославі, фіно-
угорська проблематика також спеціально
не підіймалася, але, з приводу доповіді
в.з. завітневича, присвяченої класифіка-
ції курганів за типами, де які дослідники
висловися за певні риси курганних похо-
вань, що були характерні для фінського
населення (Протоколы 1907, с. 151-153).
На останньому всеросійському архео-
логічному з’їзді, який проходив в україні
у 1908 р. в Чернігові, фіно-угорська про-
блематика також не розглядалася (Труды
1910-1911).
таким чином, розглянуті нами ма-
теріали дають змогу дійти наступно-
го виснов ку: не зважаючи на те, що
фіно-угорська проблематика не була
провідною на археологічних з’їздах,
що відбувалися в україні, дослідники
неод норазово зверталися до неї у зв’язку
з її важливістю. цей факт слід поясни-
ти тим, що коло питань археологічних
з’їздів, у першу чергу, було пов’язане з
вивченням старожитностей місцевос-
тей, де проходили ці наукові форуми,
а в україні пам’ятки, пов’язані з фіно-
угорським населенням, на той час були
майже невідомі.
Труды 1878
труды ііі аС в россии, бывшего в киеве в авгу-
сте 1874 года. – киев: изд. мао, 1878. – т. 1.
Труды 1878
труды ііі аС в россии, бывшего в киеве в авгу-
сте 1874 года. – киев, 1878. – т. 2.
Шашкевич 1878
дашкевич Н.П. болоховская земля и ее значе-
ние в русской истории / Н.П. дашкевич // тру-
ды ііі аС в россии, бывшего в киеве в августе
1874 года. – киев, 1878. – т. 2.
Лихачев 1886
лихачев а.Ф. Скифские элементы в чудских
древностях казанской губернии / а.Ф. лихачев
// труды Vі аС в одессе (1884 г.). – одесса, 1886.
– т. 1.
Бранденбург 1886
бранденбург Н.е. к вопросу о типах фибул,
встречаемых в древних могилах европейской
россии / Н.е. бранденбург // труды Vі аС в
одессе (1884 г.). – одесса, 1886. – т. 1.
Анучин 1886
анучин д.Н. о некоторых формах древнейших
русских мечей / д.Н. анучин // труды Vі аС в
одессе (1884 г.). – одесса, 1886. – т. 1.
Висковатов 1902
висковатов П.и. Некоторые сведения об эстах,
живущих в пределах Псковской губернии
/ П.и. висковатов // труды Vі аС в одессе
(1884 г.). – одесса, 1889. – т. 4.
Протоколы 1902
Протоколы заседаний хі археологического
съезда // труды хі аС в киеве 1899. – москва.,
1902. – т. 2.
ХІІ АС 1902
хіі археологический съезд // Южный край. –
г. днепропетровск. – 1902. – 17 августа.
ОПИ ГИМ
оПи гим. – Ф. 17. – оп. 1. – д. 632.
В.В. Скирда, І.М. Скирда. Фіно-угорська проблематика на археологічних з’їздах в україні
196
Известия ХІІ АС 1902
известия хіі археологического съезда в харь-
кове, 15-27 августа 1902 г. – харьков, 1902.
Протоколы 1905
Протоколы заседаний хіі съезда // труды хіі
аС в харькове. 1902. – харьков, 1905. – т. 3.
Протоколы 1907
Протоколы заседаний хііі съезда // труды хііі
аС в катеринославе. – москва, 1907. – т. 2
Труды ХІV АС 1910-1911
труды хіV аС в Чернигове 1908 г. – москва,
1910-1911. – т. 1-3.
Скирда В.В., Скирда И.Н.
фиННО-уГОрСКая прОбЛЕМаТиКа
На архЕОЛОГичЕСКих СъЕЗдах
в уКраиНЕ
из пятнадцати археологических съездов,
которые были проведены в российской импе-
рии, шесть принимали города украины: два
из них были проведены в киеве и по одному: в
одессе, харькове, екатеринославе и Черниго-
ве. в результате исследования материалов съез-
дов было установлено, что финно-угорская про-
блематика поднималась не на всех украинских
съездах, так как это соответствовало реальной
ситуации знаний того времени о финно-уграх
на территории украины.
Ключевые слова: археологический съезд,
древности, фибула, финно-угры.
V.V. Skirda, I. N. Skirda
THe finnO-ugriC prObleMaTiC
aT THe arCHaeOlOgiCal COngresses
in THe ukraine
Out of the fifteen Archaeological Congresses
held in the Russian Empire the six took place in
the Ukraine: two in Kiev, and once in Odessa,
Kharkov, Ekaterinoslav and Chernigov. The study
of these congresses resulted conclusion that the
Finno-Ugric problematic was not a necessary part
of the Ukrainian congresses.
Keywords: Archaeological Congress, antiq-
uities, fibula, Finno-Ugric.
В.В. Скирда, І.М. Скирда. Фіно-угорська проблематика на археологічних з’їздах в україні
197
Скирда Ірина Миколаївна
викладач харківського училища культури, пошукач кафедри історіографії, джере-
лознавства та археології історичного факультету харківського національного уні-
верситету ім. в.Н. каразіна
e-mail: skirina1974@mail.ru
61077 україна, м. харків-77, пл. Свободи, 4, харківський національний універси-
тет
|