Передмова
Gespeichert in:
| Datum: | 2011 |
|---|---|
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут археології НАН України
2011
|
| Schriftenreihe: | Археологія і давня історія України |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/89126 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Передмова // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2011. — Вип. 7. — С. 5-8. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-89126 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-891262015-12-03T03:02:09Z Передмова 2011 Article Передмова // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2011. — Вип. 7. — С. 5-8. — укр. 2227-4952 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/89126 uk Археологія і давня історія України Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| format |
Article |
| title |
Передмова |
| spellingShingle |
Передмова Археологія і давня історія України |
| title_short |
Передмова |
| title_full |
Передмова |
| title_fullStr |
Передмова |
| title_full_unstemmed |
Передмова |
| title_sort |
передмова |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2011 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/89126 |
| citation_txt |
Передмова // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2011. — Вип. 7. — С. 5-8. — укр. |
| series |
Археологія і давня історія України |
| first_indexed |
2025-07-06T17:04:43Z |
| last_indexed |
2025-07-06T17:04:43Z |
| _version_ |
1836917964242157568 |
| fulltext |
завершення ранньосередньовічної іс-
торії Південного Сходу Європи пов’яза не із
появою на історичній арені та у Середньо-
му Подніпров’ї угрів або «старих» мадяр.
дослідники встановили їх належність до
уг ро-фін ської мовної групи народів, вва-
жаючи останніх за уродженців Півден-
ноуральських степів, які ще в середині
іх ст. називалися великою угорщиною.
Ще Плано карпіні і вільгельм рубрук у
середині хііі ст. вважали батьківщиною
угрів степи на схід від волги (Путешест-
вие 1957, с. 48, 57, 72).
більшість учених притримуються
точки зору, що з Vі–Vіі ст. мадяри по-
чали поступово просуватися на захід. їх
шлях проліг вздовж межі лісостепів та
степів через башкирію, Середнє Повол-
жя, Подоння. Перші райони розселення
цих племен отримали назву країни ле-
ведії (Данилевский, Грот 1883, с. 295;
Иванов 1996, с. 192-198). локалізація ле-
ведії (лебедії) й досі має чимало невизна-
ченостей, адже останню розташовують
як на схід і захід від волги, на східній
межі володінь хозарського каганату, так
і між доном та дунаєм або Сіверським
дінцем і дніпром, у передстепах між
києвом та воронежем (к. грот, і. ерде-
лі, в. мавродін, е. мольнар та ін.) (огляд
точок зору: Толочко 1999, с. 26; Приход-
нюк 2001, с. 101). Часом леведію ототож-
нюють з ателькузу (етелькез) – новим
місцем проживання угрів напередодні
переселення до «нової батьківщини» –
між дніпром і дунаєм (Мольнар 1955,
с. 127). варто нагадати думку м.і. ар-
тамонова, що «мадяри прорвалися пря-
мо у степи Причорномор’я і невдовзі під
тиском хозар відійшли на західний край
хозарських володінь, у межиріччя дніп-
ра і дунаю, в ателькузу» (Артамонов
1962, с. 344). Про це йдеться у письмових
джерелах часу візантійсько-болгарських
воєн 836-837 рр., коли мадяри жили в
країні ателькез (угор. «межиріччя»),
розташованій поблизу дунаю. звідти їх
895 р. витіснили за карпати болгари і
печеніги, спонукавши опанувати «нову
батьківщину» в центрі Європи (Приход-
нюк 2001, с. 101).
Щодо леведії, то аналіз чималої кіль-
кості джерел і численних публікацій,
здійснений П.П. толочком, дозволив об-
межитися висновком про її розташуван-
ня на схід від ателькузу, на землях за-
волжя, що межували з хозарією (Толочко
1999, с. 26). за константином багряно-
родним відомо про те, що мадяри «жили
разом із хозарами на протязі трьох років»
(Багрянородный 1989, с. 159). відомо та-
кож, що покинути леведію угрів змусили
саме печеніги, звідки перші двома вели-
кими групами переселилися до Персії та,
5
пЕрЕдМОва
Передмова
6
на чолі зі зверхником леведією, до атель-
кез (етелькез) (Там же, с. 159, 161).
Певно, шлях під час переселення до
нових земель проходив безпосередньо
через Подніпров’я, де мадяр зустрічали
839 р. посланці русі у візантію. 882 р.
літопис зберіг першу згадку про «гори
угорські» у києві, а 898 р. угри з’явилися
біля міста і «стали вежами» неподалік
від нього (Літопис Руський 1989, с. 13,
14). ці історичні факти, вірогідно, відо-
бражають кілька «хвиль» переселень на
шляху до Подунав’я і Паннонії. якщо
перше переміщення до ателькузу (етель-
кез) на початку другої третини іх ст.
здійснювалося у Нижньодунайські лі-
вобережні степи, за покровительства хо-
зарського кагана, і, вірогідно, включало
населення однієї з орд (Плетнёва 2003,
с. 114), то друге – було міграцією значних
груп угорського населення, стривожено-
го просуванням печенігів.
Про військові і суто мирні контакти
слов’янського населення з уграми, збір
данини останніми, за дорученням хозар,
напади на окремі городища існує досить
значна література (Хвольсон 1869, с. 25-
28; Шушарин 1961, с. 132-149; 1971, с. 95;
1997, с. 180-288; Артамонов 1962, с. 338-
344; Москаленко 1965, с. 130-132; Ново-
сельцев 1965, с. 389-390; Эрдели 1984,
с. 20-25; 1986, с. 310-346; 2000 с. 141-142;
Седов 1987, с. 236-239; Толочко 1999, с. 27-
30; Приймак 1998, с. 93-103; 2007, с. 93-
97; Комар, Сухобоков 2004, с. 159-173; та
ін.). дослідники вважають, що після від-
ходу більшості угрів за карпати 895 р., у
Середньому Подніпров’ї ще залишалася
певна кількість мадяр, частина з яких і
могла з’явилися під києвом 898 р. (При-
ходнюк 2001, с. 101). Напевне, цими «від-
відувачами» київських околиць з бажан-
ням отримати данину були насельники
Наддніпрянського терасового лісостепу,
витіснені печенігами з життєдайних пе-
редстепів узбережжя дніпра.
окраїнні лісостепові малозаселені
простори межиріччя Самари і Псла, аж
до пониззя Сули, ідеально відповідали
господарському ладу мадяр, котрі за-
ймалися кочовим скотарством і плуж-
ним землеробством. отже, в цих районах
має бути виявлена і переважна більшість
вцілілих старожитностей угрів, зали-
шених упродовж середини – останньої
чверті іх – початку х ст. Час їх прожи-
вання у Подніпров’ї обмежений, на дум-
ку С.о. Плетньової, віком лише одного
покоління – 25-30 роками (Плетнёва
2003, с. 114). Саме коло найбільш харак-
терних поховань давніх угрів Середнього
Подніпров’я виділяється в останній час
о.в. комаром у групу пам’яток Суботиць-
кого типу (Комар 2009; Komar 2009).
цілком можливо, що незначна час-
тина мадяр на початку х ст. ще займала
передстепи Правобережжя, могла потра-
пити до васальної залежності від окремих
правителів печенігів, а пізніше увійти до
складу їх кочових орд.
На кінець хх ст. дослідники оперу-
вали не більше 15 комплексами давньоу-
горських поховань і скарбів іх – початку
х ст. в україні (Fettich 1937; Орлов 1984,
с. 24-44; Бокий, Плетнёва 1988, с. 99-115;
Приходнюк 2001, с. 101-106; Плетнёва
2003, с. 110-114). знахідки угорських ре-
чей на слов’янських городищах, зокрема,
Пастирському, Новотроїцькому й ін., ви-
явилися також поодинокими, обмежу-
ючись за номенклатурою прикрасами
і зразками озброєння (Ляпушкин 1958,
с. 28-30, 52, 157, 159, рис. 16, табл. 1; Прий-
мак 1998, с. 93-98; 2007, с. 93-94; При-
ходнюк 2001, с. 102, рис. 104:1-10; Комар,
Сухобоков 2004, с. 168-169), як і на горо-
дищах Подоння (Москаленко 1956, с. 93,
рис. 32; Толочко 1999, с. 31). так склалося,
що матеріальна культура угрів середини
іх – початку х ст., коли вони сусідили зі
слов’янами у передстепах Подніпров’я,
крім окремих прикрас, озброєння та до-
рогоцінного посуду, значно краще відома
за поховальними старожитностями тери-
торії угорщини рубежу іх–х і початку
х ст., виявленими на схід від дунаю (ер-
дели 1986, с. 111-121; Полескі 1996, с. 159;
Толочко 1999, с. 32).
зважаючи на це та на порівняну рід-
кість давньоугорських поховань у Схід-
ноєвропейських степах і лісостепах, пуб-
лікація нових, нещодавно досліджених
поховальних комплексів має бути акту-
альною і цікавою для дослідників дав-
ніх етапів угорської історії. Не менше
значення вона має і для вивчення історії
та археології доби становлення давньої
русі, ранішніх етапів історичного розви-
тку україни, на теренах якої позначився
й угорський «слід».
відкриття некрополю давніх угрів у
пониззі Псла, що належить до часу їх без-
посереднього переселення у Паннонські
степи, є доволі важливою археологічною
знахідкою (Супруненко, Маєвська 2007;
Супруненко 2007). і саме група з тьох
дитячих поховань у дмитрівці під ком-
сомольськом на Полтавщині й стала при-
водом до проведення міжнародної конфе-
ренції та підготовки цієї збірки наукових
праць українських і російських дослідни-
ків, зініційованої і випущеної в світ пол-
тавцями. Нажаль, через певні об’єктивні
причини наукові доробки угорських ко-
лег не ввійшли до цього видання і після
їх підготовки будуть обов’язково опублі-
ковані у наукових збірках києва та Пол-
тави.
Артамонов 1962
артамонов м.и. история хазар / м.и. артамо-
нов. – ленинград: изд-во гЭ, 1962. – 522 с.
Багрянородный 1989
багрянородный константин. об управлении
империей / константин багрянородный / Под
ред. литаврина г.г., Новосельцева а.П. – моск-
ва: Наука, 1989. – 493, 3 с.
Бокий, Плетнёва 1988
бокий Н.м. захоронение семьи воина-кочевника
х в. в бассейне ингула / Н.м. бокий, С.а. Плет-
нёва // Сов. археология. – москва: Наука, 1988.
– № 2. – С. 99-113.
Данилевский, Грот 1883
данилевский Н.я. заметки «о пути мадьяр с
урала в лебедию» / данилевский Н.я., грот
к.я. // известия российского географического
общества. – Санкт-Петербург, 1883. – т. 19. –
С. 220-246.
Иванов 1996
иванов в.а. урало-волжская часть пути ма-
дьяр на запад / в.а. иванов // культуры евра-
зийских степей второй половины I тысячеле-
тия н. э. – Самара: изд. Самар. обл. км, 1996.
– С. 192-198.
Комар 2009
комар о.в. давні мадяри / а.в. комар // укра-
їна: хронологія розвитку. – т. 2: давні слов’яни
та київська русь. – київ: кріоН, 2009. – С. 166-
169.
Комар, Сухобоков 2004
комар а.в. городище «монастырище» и древ-
нерусский ромен / а.в. комар, о.в. Сухобоков
// Стародавній іскоростень і слов’янські гради
VIII–X ст. – київ: корвін Пресс, 2004. – С. 159-
173.
Літопис Руський 1989
літопис руський за іпатським списком / Пе-
рекл. махновець леонід. – київ: дніпро, 1989.
– 592 с.
Ляпушкин 1958
ляпушкин и.и. городище Новотроицкое: о
культуре восточных славян в период сложе-
ния киевского государства / и.и. ляпушкин
// миа. – москва-ленинград: изд-во аН СССр,
1958. – № 74. – 327 с.
Мольнар 1955
мольнар Эрик. Проблемы эногенеза и древ-
ней истории венгерского народа / мольнар
Эрик // Studia Historika Akademie Scientiarum
Hunharikae. – Budapestini, 1955. – C. 115-128.
Москаленко 1956
москаленко а.Н. раскопки на архангельском
городище в 1952-1953 гг. / а.Н. москаленко //
кСиимк. – москва-ленинград, 1956. – вып.
62. – С. 84-94.
Москаленко 1965
москаленко а.Н. городище титчиха: из
истории древнерусских поселений на дону /
а.Н. москаленко. – воронеж: изд-во вгу, 1965.
– 311 с.
Новосельцев 1965
Новосельцев а.П. восточные источники о вос-
точных славянах и руси VI–IX вв. / а.П. Но-
восельцев // древнерусское государство и его
международное значение. – москва: Наука,
1965. – С. 355-419.
Орлов 1984
орлов р.С. Північнопричорноморський центр
художньої металообробки х –хі ст. / р.С. орлов
// археологія. – київ: Наукова думка, 1984. –
№ 47. – С. 24–44.
Плетнёва 2003
Плетнёва С.а. кочевники Южнорусских сте-
пей в эпоху средневековья. IV – XIII века /
С.а. Плетнёва. – воронеж: изд-во воронеж. ун-
та, 2003. – 248 с.
Полескі 1996
Полескі яцек. кочівники у Середній Європі
у V – X столітті / Полескі яцек // Koczownicy
Ukrainy: Katalog wystawy / Red. Chochorowski
Jan. – Katowice: Museum Slaskie, 1996. – S. 139-
159.
Приймак 1998
Приймак в.в. ямні поховання городища Ново-
троїцьке / в.в. Приймак // археологія. – київ:
Наукова думка, 1998. – № 2. – С. 93-103.
Приймак 2007
Приймак в.в. дискусія щодо ямних поховань
за обрядом кремації городища Новотроїцького
/ Приймак в.в. // аллу. – Полтава: археоло-
гія, 2007. – № 1-2 (21-22). – С. 93-97.
Передмова
7
Приходнюк 2001
Приходнюк о.м. Степове населення україни
та східні слов’яни (друга половина і тис. н.е.) /
о.м. Приходнюк. – київ-Чернівці: Прут, 2001.
– 285 с.
Путешествие 1957
Путешествие в восточные страны Плано кар-
пини и рубрука / ред., вступ. статья, прим.
Шастиной Н. – москва: госгеографиздат, 1957.
– 270 с.
Седов 1987
Седов в.в. венгры в восточной европе //
Финно-угры и балты в эпоху средневековья. –
москва: Наука, 1987. – С. 236-239. – (археоло-
гия СССр).
Супруненко 2007
Супруненко о.б. курган з угорським некропо-
лем у пониззі Псла / Супруненко о.б., за учас-
тю кулатової і.м., маєвської С.в., Шерстюка
в.в. – київ-Полтава: вид-во «гротеск», вц «ар-
хеологія», 2007. – 110 с.
Супруненко, Маєвська 2007
Супруненко о.б. даньоугорське поховання в
кургані в пониззі Псла / Супруненко о.б., ма-
євська С.в. // аллу. – Полтава: археологія,
2007. – № 1-2 (21-22). – С. 32-45.
Толочко 1999
толочко П.П. кочевые народы степей и киев-
ская русь / П.П. толочко. – киев: абрис, 1999.
– 200 с.
Хвольсон 1869
хвольсон д.а. известия о хозарах, буртасах,
болгарах, мадьярах, славянах и русах ибн да-
ста / д.а. хвольсон. – Санкт-Петербург, 1869.
– 199 с.
Шушарин 1961
Шушарин в.П. русско-венгерские отношения в
IX в. / в.П. Шушарин // международные связи
россии до XVII в. – москва: изд-во аН СССр,
1961. – С. 132-149.
Шушарин 1971
Шушарин в.П. венгерские племена до прихода
в Среднее Подунавье / в.П. Шушарин // исто-
рия венгрии. – москва: Наука, 1971. – С. 87-
96.
Шушарин 1997
Шушарин в.П. ранний этап этнической исто-
рии венгров: Проблемы этнического самосозна-
ния / в.П. Шушарин. – москва: расспен, 1997.
– 512 с.
Эрдели 1984
Эрдели и. венгры на дону / и. Эрдели // маяц-
кое городище: тр. советско-болгарско-венгер-
ской экспедиции. – москва: Наука, 1984. –
С. 20-25.
Эрдели 1986
Эрдели и. археология венгрии IV – XI вв. /
и. Эрдели // археология венгрии: конец II ты-
сячелетия до н.э. – I тысячелетие н.э. – москва:
Наука, 1986. – С. 111-121; 310-346.
Эрдели 2000
Эрдели и. Новая концепция интерпретации по-
гребальных памятников древних мадьяр – обре-
тателей родины / и. Эрдели // культуры степей
евразии второй половины I тысячелетия н. э. –
Самара: изд. Самар. обл. км, 2000. – С. 141-142.
Fettich 1937
Fettich N. Die Metallkunst der Landneahmen den
Ungarn / Fettich N. // Archaeologia Hungarica. –
Budapest, 1937. – Bd. XXXI.
Komar 2009
Komar O. Ancient Hungarians of Etelkoz (ar-
chaeological evidence) / Komar O. // Medieval
Nomads: Third International Conference on the
Medieval History of the Eurasian Steppe. – Mis-
kolc, 2009. – P. 15-16.
Передмова
8
|