Поліваріантність поховального обряду населення Нижнього Подніпров’я IX ст. (за матеріалами комплексу з некрополя Мамай-Сурка)
У публікації на прикладі комплексу 1156 могильника Мамай-Сурка поблизу Запоріжжя розглядається вплив аланського, болгарського та угорського этнічних компонентів на особливості формувания поховального обряду населення Нижнього Подніпров’я у IX ст....
Збережено в:
| Дата: | 2011 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2011
|
| Назва видання: | Археологія і давня історія України |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/89139 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Поліваріантність поховального обряду населення Нижнього Подніпров’я IX ст. (за матеріалами комплексу з некрополя Мамай-Сурка) / М.В. Єльников // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2011. — Вип. 7. — С. 166-170. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-89139 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-891392015-12-03T03:02:17Z Поліваріантність поховального обряду населення Нижнього Подніпров’я IX ст. (за матеріалами комплексу з некрополя Мамай-Сурка) Єльников, М.В. У публікації на прикладі комплексу 1156 могильника Мамай-Сурка поблизу Запоріжжя розглядається вплив аланського, болгарського та угорського этнічних компонентів на особливості формувания поховального обряду населення Нижнього Подніпров’я у IX ст. В публикации на примере комплекса 1156 могильника Мамай-Сурка у Запорожья рассматривается влияние аланского, болгарского и угорского этнических компонентов на особенности формирования погребального обряда населения Нижнего Поднепровья в IX в. The paper deals with the components of the Alan, Bulgar and Hungarian origin, which influenced the forming of burial rite of the inhabitants of the low Dnieper area in the eleventh century. 2011 Article Поліваріантність поховального обряду населення Нижнього Подніпров’я IX ст. (за матеріалами комплексу з некрополя Мамай-Сурка) / М.В. Єльников // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2011. — Вип. 7. — С. 166-170. — укр. 2227-4952 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/89139 904.59 (477.7)"08/09" uk Археологія і давня історія України Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
У публікації на прикладі комплексу 1156
могильника Мамай-Сурка поблизу Запоріжжя
розглядається вплив аланського, болгарського
та угорського этнічних компонентів на особливості
формувания поховального обряду населення Нижнього Подніпров’я у IX ст. |
| format |
Article |
| author |
Єльников, М.В. |
| spellingShingle |
Єльников, М.В. Поліваріантність поховального обряду населення Нижнього Подніпров’я IX ст. (за матеріалами комплексу з некрополя Мамай-Сурка) Археологія і давня історія України |
| author_facet |
Єльников, М.В. |
| author_sort |
Єльников, М.В. |
| title |
Поліваріантність поховального обряду населення Нижнього Подніпров’я IX ст. (за матеріалами комплексу з некрополя Мамай-Сурка) |
| title_short |
Поліваріантність поховального обряду населення Нижнього Подніпров’я IX ст. (за матеріалами комплексу з некрополя Мамай-Сурка) |
| title_full |
Поліваріантність поховального обряду населення Нижнього Подніпров’я IX ст. (за матеріалами комплексу з некрополя Мамай-Сурка) |
| title_fullStr |
Поліваріантність поховального обряду населення Нижнього Подніпров’я IX ст. (за матеріалами комплексу з некрополя Мамай-Сурка) |
| title_full_unstemmed |
Поліваріантність поховального обряду населення Нижнього Подніпров’я IX ст. (за матеріалами комплексу з некрополя Мамай-Сурка) |
| title_sort |
поліваріантність поховального обряду населення нижнього подніпров’я ix ст. (за матеріалами комплексу з некрополя мамай-сурка) |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2011 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/89139 |
| citation_txt |
Поліваріантність поховального обряду населення Нижнього Подніпров’я IX ст. (за матеріалами комплексу з некрополя Мамай-Сурка) / М.В. Єльников // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2011. — Вип. 7. — С. 166-170. — укр. |
| series |
Археологія і давня історія України |
| work_keys_str_mv |
AT êlʹnikovmv polívaríantnístʹpohovalʹnogoobrâdunaselennânižnʹogopodníprovâixstzamateríalamikompleksuznekropolâmamajsurka |
| first_indexed |
2025-07-06T17:05:29Z |
| last_indexed |
2025-07-06T17:05:29Z |
| _version_ |
1836918014248747008 |
| fulltext |
166
У публікації на прикладі комплексу 1156
могильника Мамай-Сурка поблизу Запоріжжя
розглядається вплив аланського, болгарського
та угорського этнічних компонентів на особ-
ливості формувания поховального обряду насе-
лення Нижнього Подніпров’я у IX ст.
Ключові слова: алани, болгари, кераміка,
мадяри, Мамай-Сурка, поховання, салтівська
культура.
історико-культурний розвиток Ниж-
нього Подніпров’я другої чверті VIII –
середини X ст. традиційно залишається
«білою плямою», попри відкриття в регіо-
ні цілого ряду пам’яток зазначеного пе-
ріоду. включення С.о. Плетньовою цієї
території до складу II-го степового дон-
ського варіанту салтово-маяцької культу-
ри (Плетнёва 2000, с. 12-13, рис. 1) викли-
кало критику з боку ряду дослідників.
зокрема, в.о. комар, розглянувши ниж-
ньодніпровські салтівські поховальні
комплекси (вільноандріївка, Софієвка,
михайлівка, узвіз, Самарівка, коломий-
ці, Попова-балівка), дійшов висновку про
їх етнічну неоднорідність і відірваність від
«основного салтівського ареалу». висту-
паючи проти ідеї постійного проживання
салтівців у Подніпров’ї, автор пов’язує їх
з різними групами протоболгар та алан,
датуючи ці пам’ятки IX ст. – періодом пе-
ребування у Північному Причорномор’ї
угорського населення (Комар 2004, с. 88-
91).
Поряд з вирішенням завдань щодо
включення салтово-маяцьких пам’яток
Нижнього Подніпров’я до «салтівського
ареалу», важливим є питання про полі-
варіантність поховального обряду VIII –
середини X ст. в цьому регіоні і ступінь
впливу на нього окремих груп населення
іранського, тюркського і фіно-угорського
походження. Складність виділення ознак
обрядовості зумовлена тим, що більшість
поховальних комплексів пониззя дніпра
знайдені випадково, відсутні дані про
форму і конструкцію могильної ями, по-
ложення й орієнтацію небіжчиків тощо.
аналіз керамічного матеріалу IX–X ст. з
пам’яток Степового Подніпров’я засвід-
чив, що вони увібрали в себе як «салто-
їдні» ознаки, так і слов’янські елементи.
це відображає, на думку а.т. Сміленко й
а.о. козловського, неоднорідний склад
населення на цих територіях і вказує на
те, що частина алано-болгарського насе-
лення взяла участь у формуванні давньо-
руської культури регіону (Сміленко 1975,
с. 169-175; Козловський 1992, с. 153-156).
Серед нижньодніпровських салтів-
ських поховальних комплексів значний
інтерес становить ґрунтове поховання
№ 1156 з некрополя мамай-Сурка золото-
удК 904.59 (477.7)"08/09"
М . В . Є л ь н и к о в
(запоріжжя)
пОЛІварІаНТНІСТь пОхОваЛьНОГО Обряду
НаСЕЛЕННя НижНьОГО пОдНІпрОв’я ix ст.
(за матеріалами комплексу з некрополя Мамай-Сурка)
М.В. Єльников. Поліваріантність поховального обряду населення Нижнього Подніпров’я ...
ординського періоду. воно знаходилось у
південно-східній частині могильника, на
його периферії (значна частина пам’ятки
зруйнована каховським водосховищем).
у чорноземному шарі, на глибині 0,45–
0,60 м від сучасної поверхні, був вияв-
лений розвал жолобчатої круглодонної
амфори (рис. 1: 1). збережена її висота
– 29,6 см, діаметр в першій третині тулу-
ба – 21,0 см; поверхня крупнорифлена, зі
слідами білого ангобу; в тісті незначні до-
мішки товченої мушлі і вапняку.
контури могильної ями прямокутно-
овальної в плані форми було зафіксовано
на глибині 0,95 м, на переході чорнозему
в суглинок. яма розмірами 1,93 × 0,74 м,
витягнута по осі захід – схід, східний
край звужений, (рис. 1: 2). Стінки за дов-
гою віссю могили на глибині 0,4-0,5 м
мали незначні приступки, що плавно
звужувалися до дна. у торцевих стінках
містилися ніші-підбої – 0,72 м на сході
і 0,05 м (у первісному вигляді – близько
0,6 м) – до заходу. заповнення складалося
з чорнозему (рихлого в нижній частині),
знайдені 4 фрагменти стінок від рифленої
амфори (рис. 1: 3).
Скелет чоловіка лежав витягнуто на
спині, головою на захід. руки випроста-
ні вздовж тулуба, ноги зведені в ступнях.
На дні могили, біля західної стінки, вище
черепа і праворуч від нього, знаходились
використаний фрагмент ручки амфори
(рис. 1: 4), два уламки стінок від амфори
(рис. 1: 5) і один – від ліпної (рис. 1: 6) по-
судини. ліворуч, дещо вище черепа, стояв
одноручний глечик, вінце якого (зі зли-
вом-?) було втрачене у давнину (рис. 1: 7).
вище голови, біля західної стінки знахо-
дився повний скелет черепахи, два скеле-
ти черепах – справа і зліва від черепа (на
«плечах» небіжчика), ще два – за ступня-
ми. всі п’ять черепах зорієнтовані мор-
дами в західному напрямку, як і кістяк
чоловіка, немов би супроводжуючи його в
потойбічний світ.
у поховальному обряді та інвентарі по-
ховання № 1156 відзначаються аланські,
протоболгарські й угорські компоненти.
до поминальної тризни належить амфора
кримського (візантійського-?) виробни-
цтва, за відсутністю вінця і ручок датуєть-
ся у широкому хронологічному діа па зоні
VIII–X ст. залишки ритуальних трапез є
характерною ознакою пам’яток алансько-
го населення лісостепу, зокрема, дмитрів-
ського могильника на Сіверському дінці
(Плетнёва 2000, с. 40; 2003, с. 57-58).
лискований сіро-коричневого ко-
льору глечик, приземкуватої округло-
конусоподібної форми, висотою 17,4 см, з
діаметрами в центральній, широкій час-
тині – 16,3 см, дна – 11,5 см; з петельчас-
тою ручкою, орнаментований під вінцем
і на тулубі горизонтальними прямими
та хвилястими лініями. Поверхня маст-
ка, з внутрішнього боку горловини є вер-
тикальні розчоси. На зовнішньому боці
ручки нанесені 9 горизонтальних заглиб-
лених ліній-розчосів. за орнаментацією і
формою, глечик близький як до алансько-
го, так і до протоболгарського столового
посуду (Мельникова 2001, с. 116, рис. 1:1;
Баранов 1990, с. 100-101, рис. 35: 2). в той
же час, комбінація ліпного і гончарного
посуду характерна для районів із перева-
жанням аланського населення на Сівер-
ському донці (Флёров 2000, с. 118).
особливе місце посідають залишки
п’яти дорослих болотяних черепах. Че-
репаха відноситься до індо-арійських
жертовних тварин, як хтонічне божество
вона символізує воду, жіноче начало, без-
смертя. залишки цих тварин зустріча-
ються у скіфських, сарматських, черня-
хівських і пеньківських старожитностях.
звертає увагу однакова кількість черепах
з поховання № 1156 мамай-суркінського
некрополя і поховання № 80 черняхів-
ського могильника поблизу радгоспу
«Придніпровський» херсонської обл.
Панцири черепах виявлені і на територі-
ально близьких пам’ятках – у скіфських
похованнях могильника мамай-гора та у
господарських ямах черняхівського посе-
лення Портмашеве (ерохина 2007, с. 169-
174). На салтівських пам’ятках черепахи
виявлені у дмітрієвському і красногір-
ському могильниках. м.в. любичевим
зроблений доволі важливий висновок
щодо зв’язку звичаю поховання черепах
«з присутністю іранців», а також наявніс-
тю поблизу таких пам’яток річки (Люби-
чев 2001, с. 7).
до протоболгарських елементів похо-
вального обряду відноситься конструк-
167
М.В. Єльников. Поліваріантність поховального обряду населення Нижнього Подніпров’я ...
168
Рис. 1. Мамай-Сурка, поховання 1156. План (2) та знахідки (1, 3-7 – кераміка).
ція ґрунтової прямокутної (прямокутно-
овальної) могильної ями і «приступки»
з довгих її боків. На такі «приступки»
укладали дерев’яне перекриття, проте
слідів дерева в похованні 1156 з мамай-
Сурки не зафіксовано. крім того, біль-
шість поховань протоболгар неглибокі,
до одного метра (Плетнева 2000, с. 28). у
розглянутому комплексі дно могили зна-
ходилось на глибині 1,94 м.
С.о. Плетньова відзначала, що в ґрун-
тових ямах протоболгар в області Се-
реднього дінця наявні незначні підбої
в головній частині могили (Плетнёва
2003, с. 66). за підрахунками дослідни-
ків, ніші-підбої в головах і ногах у про-
тоболгарських похованнях вказаного
регіону складають 8,3% (Красильников
1990, с. 31). в.С. аксенов і о.о. тортіка
відзначають, що поява ніш-підбоїв в тор-
цевих стінках могильних ям, укладання
в них або в ноги небіжчика шкури коня
на пам’ятках протоболгарського населен-
ня Подоння слід пов’язувати зі впливом
угорського етнічного компоненту (Аксе-
нов, Тортика 2001, с. 203).
отже, в комплексі 1156 могильни-
ка мамай-Сурка простежуються риси
аланського, протоболгарського й угор-
ського поховальних обрядів. лишається
невизначеним, чи відбулося взаємопро-
никнення цих ознак під час перебування
угрів у дніпро-донському межиріччі у
837–889 рр., або вони з’явились раніше,
ще в період другої міграційної «хвилі»
салтівців. вірогідно, ці міграції були до-
сить потужними. Частина цього строка-
того населення взяла участь у формуванні
місцевої давньоруської культури, окремі
риси попереднього поховального обряду
простежуються до кінця XIV ст. так, у
похованнях золотоординського періоду на
некрополі мамай-Сурка в конструкції мо-
гил відзначені уступи-заплічки і незнач ні
підбої біля голови та в ногах небіжчиків.
останні спостереження потребують до-
даткових досліджень.
Аксенов, Тортика 2001
аксенов в.С. Протоболгарские погребения По-
донья и Придонечья VIII–X вв.: Проблема по-
ливариантности обряда и этноисторической
интерпретации / в.С. аксенов, а.а. тортика //
Степи европы в эпоху средневековья. – т. 2: ха-
зарское время. – донецк: изд-во дон. Ну, 2001.
– С. 191-218.
Баранов 1990
баранов и.а. таврика в эпоху раннего средне-
вековья (салтово-маяцкая культура) / и.а. ба-
ранов. – киев: Наукова думка, 1990. – 168 с.
ерохина 2007
ерохина л.а. останки болотной черепахи в ар-
хеологических комплексах на территории за-
порожской области / л.а. ерохина // музейний
вісник. – запоріжжя: вид. зокм, 2007. – вип.
7. – С. 169-174.
Козловський 1992
козловський а.о. історико-культурний роз-
виток Південного Подніпров’я в IX – XIV ст.
/ а.о. козловський // київ: Наукова думка,
1992. – 184 с.
Комар 2004
комар а.в. Салтовская и «салтоидная» куль-
туры в Поднепровье / а.в. комар // Причерно-
морье, крым, русь в истории и культуре: ма-
териалы II Судакской междунар. научн. конф.
– киев-Судак: академпериодика, 2004. – Часть
III–IV. – С. 87-91.
Красильников 1990
красильников к.и. о некоторых вопросах по-
гребального обряда праболгар Средонечья / к.и.
красильников // ранние болгары и финно-угры
в восточной европе. – казань, 1990. – С. 28-44.
Мельникова 2001
мельникова і.С. Салтівське поховання в околи-
цях кременчука / мельникова і.С. // аллу. –
Полтава: археологія, 2001. – № 2. – С. 116.
Любичев 2001
любичев м.в. об одной группе сакральных па-
мятников поселений верхнего течения Север-
ского донца раннего средневековья / м.в. лю-
бичев // вісник харківського національного
університету. – № 526: історія. – вип. 33. –
харків: Нмц «Сд», 2001. – С. 4-14.
Плетнева 2000
Плетнева С.а. очерки хазарской археологии /
С.а. Плетнева. – москва: мосты культуры; ие-
русалим: гешарим, 2000. – 366 с.
Плетнева 2003
Плетнёва С.а. кочевники южнорусских степей
в эпоху средневековья (IV–XIII века): учебн.
Пособие / С.а. Плетнева. – воронеж: изд-во во-
ронеж. ун-та, 2003. – 248 с.
Флёров 2000
Флёров в.С. о технологии изготовления салтово-
маяцкой лощеной керамики / в.С. Флёров //
археология восточноевропейской лесостепи. –
вып. 14: евразийская степь и лесостепь в эпоху
раннего средневековья. – воронеж: изд-во во-
ронеж. гос. ун-та, 2000. – С. 111-119.
М.В. Єльников. Поліваріантність поховального обряду населення Нижнього Подніпров’я ...
169
ельников М.В.
пОЛивариаНТНОСТь пОГрЕбаЛьНОГО
Обряда НаСЕЛЕНия НижНЕГО пОдНЕ-
прОвья ix в. (по материалам комплекса
из некрополя Мамай-Сурка)
в публикации на примере комплекса 1156
могильника мамай-Сурка у запорожья расс-
матривается влияние аланского, болгарского и
угорского этнических компонентов на особен-
ности формирования погребального обряда на-
селения Нижнего Поднепровья в IX в.
Ключевые слова: аланы, болгары, кера-
мика, мадьяры, мамай-Сурка, погребение,
салтовская культура.
M.V. Elnikov
varieTy Of THe burial riTe Of THe
inHabiTanTs Of THe lOW dnieper area
in THe elevenTH CenTury (after the data
of the Mamay-surka necropolis)
The paper deals with the components of the
Alan, Bulgar and Hungarian origin, which influ-
enced the forming of burial rite of the inhabitants
of the low Dnieper area in the eleventh century.
Key words: Alans, Bulgars, ceramics, Mag-
yars, Mamay-Surka, necropolis, Saltov culture.
М.В. Єльников. Поліваріантність поховального обряду населення Нижнього Подніпров’я ...
170
Єльников Михайло васильович
кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії та міжнародних від-
носин запорізького національного університету, фахівець в галузі золотоордин-
ської археології Півдня україни
e-mail: elnikov@meta.ua, тел.: +38 096 234-63-04
69067 україна, м.запоріжжя-67, вул. Сеченова, 41, кв. 22
|