Передмова

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2012
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут археології НАН України 2012
Назва видання:Археологія і давня історія України
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/89205
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Передмова // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2012. — Вип. 8. — С. 4. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-89205
record_format dspace
spelling irk-123456789-892052015-12-05T03:01:34Z Передмова 2012 Article Передмова // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2012. — Вип. 8. — С. 4. — укр. 2227-4952 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/89205 uk Археологія і давня історія України Інститут археології НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
format Article
title Передмова
spellingShingle Передмова
Археологія і давня історія України
title_short Передмова
title_full Передмова
title_fullStr Передмова
title_full_unstemmed Передмова
title_sort передмова
publisher Інститут археології НАН України
publishDate 2012
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/89205
citation_txt Передмова // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2012. — Вип. 8. — С. 4. — укр.
series Археологія і давня історія України
first_indexed 2025-07-06T17:07:59Z
last_indexed 2025-07-06T17:07:59Z
_version_ 1836918170178289664
fulltext 4 ПереДМовА Колекції Наукових фондів Інституту археології НАН України на сьогодні є найбільшим зібранням археологічних матеріалів, що надзвичайно широко репрезентують і хронологію, і географію розвитку матеріальної культури на теренах України. Колекції формувалися завдяки зусиллям експедицій Інститу- ту й яскраво ілюструють їх історію, наукові інтереси відділів та персональні доробки окремих дослідників. Багато археологічних знахідок із зібрання фондів доб- ре відомі широкому загалу, багато пам’яток, репрезен- тованих тут, стали хрестоматійними чи навіть епонім- ними. Втім, історія формування колекцій часом була складною, часом напруженою, часом круто змінювала долю дослідників, що не дозволило авторам докладно опублікувати результати розкопок. Значна частина зібрання досі неопублікована, а частина публікацій потребує нового наукового перегляду. Збірка «Колекції Наукових фондів Інституту ар- хеології НАН України. Джерела та дослідження» є другим виданням серії, присвяченої введенню до наукового обігу результатів досліджень нещо- давно відкритих і вже добре відомих пам’яток, републікації матеріалів з уточненням деталей та переглядом висновків, аналізу окремих категорій знахідок, що зберігаються у Наукових фондах Ін- ституту археології. Авторами статей стали не тіль- ки співробітники відділу Наукових фондів, але й представники інших відділів Інституту. Тематика робіт у збірці відображає майже весь хронологіч- ний діапазон старожитностей — від первісної доби до епохи пізнього середньовіччя. Епоху неоліту представлено у роботах Н.С. Ко- тової та Д.Л. Гаскевича. Обидві статті — це пуб- лікації матеріалів розкопок двох багатошарових поселень: Бузьки в Черкаському Подніпров’ї та Мельнична Круча у лісостеповому Побужжі. Трипільські старожитності репрезентовано у статтях Н.Б. Бурдо та Е.В. Овчинникова. Автори звернули увагу на керамічний матеріал трипіль- ських пам’яток — широко відомої Бернашівки та недавніх розкопок поселення-гіганта Небелівки. У першому випадку — це антропоморфна пластика, у другому — посуд. Статтю С.Д. Лисенка, П. Макаровича, С.С. Ли- сенко та Т.Ю. Гошко присвячено металевим виробам доби бронзи, що походять з новітніх досліджень мо- гильника Буківна тшинецького культурного кола. Кілька статей акцентують увагу на добі раннього заліза, а конкретніше — на скіфських матеріалах. Це і публікації матеріалів розкопок з Чмиревої могили та жіночого поховання з курганного могильника Аккер- мень I (автори Ю.В. Болтрик та О.Є. Фіалко) і спроба історіографічного аналізу досліджень виробництва бойових сокир скіфського типу (О.В. Шелехань). Античності присвячено статті А.В. Буйських, Т.М. Шевченко та Н.О. Сон і М.С. Шапцева. Темати- ка усіх трьох робіт пов’язана з керамічним матеріалом різних категорій з причорноморських полісів. Це пуб- лікації матеріалів розкопок Р.І. Ветштейн в Ольвії, теракотової пластики із зображенням Матері богів на троні з левеням з розкопок Л.М. Славіна та червоно- лакового посуду з розкопок Тіри різних років. Інтерпретацію знахідок рубежу та перших століть нашої ери здійснено у роботах Л.О. Цин- дровської і К.В. Корнієнко та О.В. Гопкало. Старо- житності належать двом визначним археологічним культурам — зарубинецькій та черняхівській. Середньовіччя охоплює найбільша кількість ста- тей. Частина з них присвячена окремим категоріям матеріалів — землеробському реманенту з поселен- ня Рашків І (С.А. Горбаненко), гральному набору з заплавного могильника Шестовиці (Н.В. Хамайко), кістяним виробам з Воїнської Греблі (М.С. Сергєєва), а частина — публікаціям матеріалів розкопок мину- лих років: кочівницького могильника рубежу XI— XII ст. поблизу с. Ходорів на Київщині (Н.В. Блаже- вич) та знахідкам середини ХІІІ—XIV ст. з розкопок Т.М. Мовчанівського та В.Й. Довженка стародавнього Вишгорода у 1936—1937 та 1947 рр. (К.М. Капустін). Ми щиро вдячні усім, хто зголосився взяти участь у збірці, адже якісна публікація старожитностей має поєднуватися з високою відповідальністю і кропіткою працею. Втім, і потенціал тут неабия- кий. Археологія — наука, де будь-які узагальнюю- чі висновки «старішають» вже через 5—10 років, а через 15 геніальні гіпотези можуть списуватися «в архів» і набувати цінності радше історіографічної, ніж наукової. Натомість ім’я автора першої пуб- лікації шанобливо згадують і через півтори сотні років. Сподіваємося, що опубліковані у збірці ма- теріали розширять наукову археологічну базу, а інформація, вміщена авторами, буде неодноразово використовуватися і не одне десятиліття фігурува- тиме у посиланнях аналітичних праць.