Мельнична Круча — багатошарова пам’ятка первісної доби на півдні лісостепового Побужжя

Багатошарове поселення Мельнична Круча досліджено у лісостеповому Побужжі в 1930—1940-х рр. У статті вперше повністю публікуються матеріали дослідження поселення, що зберігаються у Наукових фондах Інституту археології НАНУ, наводяться дані про історію вивчення та локалізацію пам’ятки....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2012
Автор:	Гаскевич, Д.Л.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут археології НАН України 2012
Назва видання:	Археологія і давня історія України
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/89207
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Мельнична Круча — багатошарова пам’ятка первісної доби на півдні лісостепового Побужжя / Д.Л. Гаскевич // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2012. — Вип. 8. — С. 13-22. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-89207
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-892072015-12-05T03:01:43Z Мельнична Круча — багатошарова пам’ятка первісної доби на півдні лісостепового Побужжя Гаскевич, Д.Л. Багатошарове поселення Мельнична Круча досліджено у лісостеповому Побужжі в 1930—1940-х рр. У статті вперше повністю публікуються матеріали дослідження поселення, що зберігаються у Наукових фондах Інституту археології НАНУ, наводяться дані про історію вивчення та локалізацію пам’ятки. Поселение Мельнична Круча находится на левом берегу р. Южный Буг неподалеку от с. Сабатиновка Ульяновского района Кировоградской области. Памятник был обследован К.П. Поликарповичем в 1931 г., А.В. Добровольским в 1938 и 1947 гг., и раскопан на значительной площади В.Н. Даниленко в 1949 г. Найденные тут керамическая посуда, изделия из кремня, кости, рога, а также полированные каменные орудия относятся к буго-днестровской культуре неолита, энеолитической трипольской культуре, концу эпохи бронзы — началу железного века. В статье впервые полностью публикуются коллекции материалов памятника из исследований 1947 и 1949 гг., хранящиеся в Научных фондах Института археологии НАН Украины (Киев). Распространение и состав кремневого инвентаря позволяет говорить о заселении местности в дотрипольское время носителями двух различных кремневых индустрий — кукрекской и условно названной «неолитической». При этом вопрос о мезолитическом или неолитическом возрасте изделий кукрекской культурной традиции остается нерешенным. Mel’nychna Krucha site is situated on the left bank of the Southern Buh river close to the Sabatynivka village, Ul’ianovka district, Kirovograd region. The site was surveyed by K. Polikarpovych in 1931, A. Dobrovolsky in 1938 and 1947, and was excavated by V. Danilenko in 1949. Flint, ceramic, bone, antler artifacts and polished stone tools of the Neolithic Buh-Dniestr culture, Eneolithic Trypillia culture and the end of Bronze Age — beginning of Iron Age was found there. Collections of the finds from researches of 1947 and 1949 which are stored in Scientific stocks of Institute of archaeology NAS of Ukraine (Kyiv) are completely published for the first time in the article. Disposition of artifacts and structure of the chipped stone assemblage allows of arguing two episodes of settling of the place in pre-Trypillia time by peoples with different flintknapping traditions — «Kukrek» and «Neolithic» ones. The question about Neolithic or Mesolithic age of the flint artifacts of Kukrek culture tradition from the site is debatable. 2012 Article Мельнична Круча — багатошарова пам’ятка первісної доби на півдні лісостепового Побужжя / Д.Л. Гаскевич // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2012. — Вип. 8. — С. 13-22. — укр. 2227-4952 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/89207 uk Археологія і давня історія України Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
description	Багатошарове поселення Мельнична Круча досліджено у лісостеповому Побужжі в 1930—1940-х рр. У статті вперше повністю публікуються матеріали дослідження поселення, що зберігаються у Наукових фондах Інституту археології НАНУ, наводяться дані про історію вивчення та локалізацію пам’ятки.
format	Article
author	Гаскевич, Д.Л.
spellingShingle	Гаскевич, Д.Л. Мельнична Круча — багатошарова пам’ятка первісної доби на півдні лісостепового Побужжя Археологія і давня історія України
author_facet	Гаскевич, Д.Л.
author_sort	Гаскевич, Д.Л.
title	Мельнична Круча — багатошарова пам’ятка первісної доби на півдні лісостепового Побужжя
title_short	Мельнична Круча — багатошарова пам’ятка первісної доби на півдні лісостепового Побужжя
title_full	Мельнична Круча — багатошарова пам’ятка первісної доби на півдні лісостепового Побужжя
title_fullStr	Мельнична Круча — багатошарова пам’ятка первісної доби на півдні лісостепового Побужжя
title_full_unstemmed	Мельнична Круча — багатошарова пам’ятка первісної доби на півдні лісостепового Побужжя
title_sort	мельнична круча — багатошарова пам’ятка первісної доби на півдні лісостепового побужжя
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2012
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/89207
citation_txt	Мельнична Круча — багатошарова пам’ятка первісної доби на півдні лісостепового Побужжя / Д.Л. Гаскевич // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2012. — Вип. 8. — С. 13-22. — укр.
series	Археологія і давня історія України
work_keys_str_mv	AT gaskevičdl melʹničnakručabagatošarovapamâtkapervísnoídobinapívdnílísostepovogopobužžâ
first_indexed	2025-07-06T17:08:06Z
last_indexed	2025-07-06T17:08:06Z
_version_	1836918177244643328
fulltext	13 Багатошарове поселення Мельнична Круча дослід- жено у лісостеповому Побужжі в 1930—1940-х рр. У статті вперше повністю публікуються матеріали дослідження поселення, що зберігаються у Наукових фондах Інституту археології НАНУ, наводяться дані про історію вивчення та локалізацію пам’ятки. К л ю ч о в і с л о в а: Мельнична Круча, Побужжя, не- оліт, енеоліт, крем’яні вироби, кераміка, планіграфія. Дослідження неоліту Побужжя триває вже по- над 80 років. Одною з перших виявлених у регіоні неолітичних пам’яток стало поселення Мельнична Круча, що знаходиться неподалік с. Сабатинівка Ульяновського р-ну Кіровоградської обл. У різні роки воно не раз ставало об’єктом вивчення архео- логів, а його матеріали були частково опубліковані (Даниленко 1957, с. 37—43; 1969, с. 107—111). Не- щодавнє виявлення у фондах Одеського археологіч- ного музею матеріалів Мельничної Кручі, які три- валий час вважалися втраченими, дало поштовх до нової інтерпретації її неолітичних знахідок (Кіосак, Гаскевич 2011). Своєю чергою, це викликало потре- бу більш ретельного аналізу матеріалів з Мельнич- ної Кручі, що зберігаються в НФ ІА НАНУ. Спроба такого аналізу робиться у пропонованій статті 1. Крім добре відомих археологам матеріалів буго- дністровської неолітичної культури, у ній вперше публікуються матеріали більш пізнього часу, які є невід’ємною частиною колекції. Дослідження 1930-х років. Перші знахідки археологічних знахідок первісної доби на лівому березі р. Південний Буг в околицях с. Сабатинівка були зроблені місцевим мешканцем, ентузіастом- 1. Автор сердечно дякує своїм колегам, співробітникам ІА НАНУ к. і. н. Н.Б. Бурдо, к. і. н. Л.А. Спіциній, к. і. н. М.Ю. Відейку, к. і. н. С.Д. Лисенку, к. і. н. О.О. Яневи- чу, к. і. н. О.П. Журавльову, В.Б. Панковському за над- звичайно цінні консультації при визначенні та описі окремих речей колекції, а також співробітнику ОАМ к. і. н. Д.В. Кіосаку за люб’язно надану інформацію про знахідки Мельничної Кручі з досліджень 1938 р. Д. Л. Г а с к е в и ч МеЛЬНИЧНА КрУЧА — БАГАТоШАровА ПАМ’ЯТКА ПервІСНоЇ ДоБИ НА ПІвДНІ ЛІСоСТеПовоГо ПоБУЖЖЯ краєзнавцем С.І. Чубом не пізніше 1931 р. Про це свідчить звіт БоГЕСівської експедиції 1930—1931 рр., де зазначено, що в серпні 1931 р. С.І. Чуб показав співробітнику експедиції К.П. Полікарповичу кіль- ка виявлених ним археологічних місцезнаходжень. Одне з них розташовувалося в ур. Мелницьке, де на розмитій поверхні краю надзаплави Південного Бугу були зібрані численні кістки тварин, пооди- нокі фрагменти кераміки та 22 крем’яні вироби: 2 скребачки, 10 уламків пластин та 10 відщепів. Крім того, С.І. Чуб передав співробітникам експедиції ще 5 кременів, серед яких згадуються «невеличкий нуклеус та 2 пластини (одна вздовж краю ретушо- вана)». Зібрану тут кераміку визначено як «цілком аналогічну» посуду поселення Сабатинівка І (Козу- бовський 1933, с. 64). Як відомо, останнє містить ма- теріали етапу ВІ трипільської культури енеоліту та сабатинівської культури доби бронзи (Козубовський 1933, с. 63; Добровольський 1952). Впродовж 1933—1938 рр. практично всі спів- робітники БоГЕСівської експедиції були репресо- вані, а дехто страчені (Товкайло 2007, с. 225). Від- повідно, зібраний ними археологічний матеріал не був належним чином опрацьованим та опублі- кованим. За даними В.М. Даниленка, він «потра- пив у провінційні музеї і переважно загинув під час війни» (Даниленко 1969, с. 46). Початок наступного етапу дослідження пам’ятки пов’язаний зі знахідкою у 1936 р. на дні Південно- го Бугу біля берега ур. Мельнична Круча човна-од- нодеревки, що наразі експонується у Центрально- му військово-морському музеї м. Санкт-Петербург. Спочатку його вік було визначено приблизно у 3000 років. Наразі встановлено, що він не переви- щує 600 років (Чубур А., Чубур Ю. 2007, с. 380). Знахідка човна привернула увагу науковців до первісних матеріалів Мельничної Кручі. Так, у НА ІА НАНУ, у фонді А.В. Добровольського зберігаєть- ся лист С.І. Чуба невстановленому адресату, дато- ваний липнем 1936 р. Крім відомостей про знахідку човна, він містить опис всіх археологічних пунктів з околиць Сабатинівки, серед яких згадуються за- Гаскевич Д.Л. Мельнична Круча — багатошарова пам’ятка первісної доби на півдні лісостепового Побужжя 14 лишки двох мушлевих куп, виявлених на розмито- му березі Південного Бугу за 2 км від села. Відстань між купами становила 15 м. У 1937 р. співробітник Одеського історико-археологічного музею (нині — ОАМ) В.І. Селінов прибув у село для участі у робо- тах з підняття човна. У своєму щоденнику, що нині зберігається в ОАМ, він відмітив наявність залиш- ків «древнего становища», зафіксованого «в пологой части левого берега р. Буга на расстоянии 150 м вверх по течению, т. е. на W от местонахождения упомянутой выше лодки». Тут, серед численних кіс- ток тварин та мушель, він зібрав 3 фрагменти гру- бої кераміки, 1 невеликий нуклеус та 2 скребачки. У 1938 р. урочище відвідали співробітники ар- хеологічної експедиції ОАМ на чолі з А.В. Доб- ровольським. З підйомного матеріалу, зібраного ними та С.І. Чубом, у музеї було сформовано колек- цію № 52320. За даними відповідної інвентарної картки, вона складалася зі 157 речей — 9 улам- ків кераміки, 3 шліфованих кам’яних знарядь, 11 кісток тварин, 3 мушель та 131 крем’яного виро- бу. Наразі співробітникам музею Д.В. Кіосаку та Л.Ю. Поліщук вдалося віднайти більше половини з них, зокрема, найцікавіші знахідки — 3 фрагмен- ти неолітичної кераміки, усі шліфовані кам’яні зна- ряддя, 2 крем’яні трапеції (Кіосак, Гаскевич 2011, с. 184—186; Гаскевич, Кіосак 2011, с. 199, 200). Виходячи з характеру зібраних матеріалів, А.В. Добровольський визначив їх дотрипільський вік. Так у згаданому іменному фонді вченого є ма- шинопис, на жаль, так і не виданої статті, датова- ний 1940 р. У ньому дослідник характеризує Мель- ничну Кручу як стоянку, «относящуюся к одной из наиболее ранних стадий развития неолитических явлений в наших степях» та порівнює її з над- порізьким поселенням Собачки. «Прототрипіль- ський» характер ряду знахідок 1938 р. відзначив і Є.Ю. Кричевський, щоправда, називаючи пам’ятку «Млиновим Полем» (Кричевський 1941, с. 394). Дослідження 1940-х років. У 1947 р. Середньо- бузька експедиція ІА АН УРСР під керівництвом А.В. Добровольського відновила дослідження в ра- йоні с. Сабатинівка. В ур. Мельнична Круча, на розмитому повінню березі Південного Бугу, було зібрано підйомний матеріал, що складався з 5 фр. керамічного посуду, 11 крем’яних виробів та 2 улам- ків кальцинованих кісток, а також «в різних місцях зачищено ґрунт, в декількох прокопано від берега до бровки тераси». В ході цих земляних робіт знайдено ще 3 фр. кераміки, 1 крем’яний виріб, 5 черепашок, 12 кісток тварин та 1 фр. щитка черепахи. Надзви- чайно стислий опис робіт та їх результатів містить- ся у польовому щоденнику А.В. Добровольського та складеному ним польовому звіті (Добровольський 1947/3, № 501, с. 2, № 687, с. 156, 175). Про харак- тер проведених земляних робіт можна судити за фотографією траншеї, розміщеною у «Енциклопедії трипільської цивілізації», але помилково тракто- ваній як «місце розкопок поселення Сабатинівка І» (Енциклопедія … Т. 2, 2004, с. 457). Через нечисленність здобутих у 1947 р. мате- ріалів, А.В. Добровольський охарактеризував Мель- ничну Кручу як «залишки майже повністю знище- ної неолітичної стоянки» (Добровольський 1947/3, № 687, с. 174). Це враження дослідника зміцнилося після відвідин ним пам’ятки 1948 р., коли він не виявив тут жодної знахідки (Добровольський, Ма- каревич, Оболдуева 1948/1, № 980, с. 5). Попри це, роботи на пункті відновилися наступ- ного, 1949 р., під керівництвом нового начальника Середньобузької експедиції В.М. Даниленка. Вони тривали лише 6 днів. За цей час у найбільш захід- ній частині стоянки зібрано численний підйомний матеріал, а також проведено зачистку сильно роз- митої ділянки берега довжиною 24 м та шириною близько 2 м, що підвищувалася над рівнем води менше ніж на 1 м (зачистка І). У дещо вищій цен- тральній частині спочатку проведено зачистку ді- лянки берега довжиною близько 75 м та шириною до 0,4 м (зачистка ІІ), а потім перпендикулярно лінії берега закладено траншею І довжиною 8 м і шириною 1 м. Згодом західніше від неї розкрито розкоп І площею 45 м2, та розкоп ІІІ площею 24 м2, а східніше — розкоп ІІ площею 83 м2. У глибині за- плави закладено шурф площею 4 м2 (рис. 1, Б). За результатами досліджень В.М. Даниленком складено 2 польові звіти. Перший — машинопис російською мовою з численними рукописними прав- ками (Даниленко 1949/5, № 2034). Другий — украї- номовний машинопис, що враховує правки першого варіанту (Даниленко 1949/5, № 2037). Саме другий варіант звіту з незначними змінами увійшов до складу статті «Дослідження неолітичних пам’яток на Південному Бузі», виданої у 1957 р. (Даниленко 1957, с. 37—43). розташування. У різних джерелах відомості щодо розташування пункту істотно відрізня- ються. Так у них згадуються урочища з різними назвами: «Мелницьке», «Мельнична Круча» та Рис. 1. А ― місце знаходження пам’ятки; Б ― план роз- копів, зачисток, траншеї та шурфу 1949 р. (за Данилен- ко 1949/25, кресл. 1); 1—9 ― крем’яні вироби: 1, 2 ― мік- ропластини з притупленим краєм (1 ― за Даниленко 1957, с. 40, табл. І, 11); 3, 4 ― вкладені кукрекського типу; 5—7 ― трапеції; 8, 9 ― перфоратори 15 Гаскевич Д.Л. Мельнична Круча — багатошарова пам’ятка первісної доби на півдні лісостепового Побужжя «Млинове Поле». У різних джерелах по-різному визначено і відстань від пам’ятки до с. Сабатинів- ка. У зв’язку з цим автором та Д.В. Кіосаком було проведено спеціальне дослідження, де проаналі- зовано всі доступні текстові описи, плани, крес- лення та схеми пам’ятки, проведено їх співстав- лення між собою та з топографічними картами кінця XIX—XX ст., а також новітніми даними сателітарної фотозйомки. У результаті з’ясовано, що у різні роки збирання підйомного матеріалу могло проводитися на ділянці лівого берега Пів- денного Бугу, що починається за 1,6 км, а закін- чується за 2,4 км вниз за течією ріки від греблі водяного млина, розташованого на південно-за- хідній околиці с. Сабатинівка (Кіосак, Гаскевич 2011, с. 183). Згадана ділянка є частиною витягнутого з північ- ного заходу на південний схід великого заплавного лугу, обмеженого на заході та півдні вигином річи- ща, а на сході та півночі — бортом долини ріки ви- сотою 10—15 м (рис. 1, А). Наразі максимальна дов- жина лугу становить близько 1200 м, ширина у його найширшій, центральній, частині — близько 300 м. Висота заплави у прибережній частині централь- ної ділянки лугу у середині XX ст. становила дещо більше 3 м над рівнем води. Як випливає з архівних джерел, цей прирічищний вал наприкінці 30-х рр. мав ширину близько 50 м. Плавно понижуючись з півдня на північ, він переходив у заболочений діл завширшки близько 100 м. Під час повеней діл за- повнювався водою, а «вал» утворював видовжений вздовж течії ріки острів розміром 500 × 50 м. У його найпівденнішій частині розташовувався мисоподіб- ний виступ площею 100 × 10—15 м. За свідченнями місцевих мешканців, записаними у 1937 р. В.І. Селі- новим, впродовж останніх 23 років внаслідок під- мивання рікою ширина мису зменшилася на 25 м. Саме цей крутий, підмитий водою берег, і називався «Мельничною Кручею». Наразі жодних виступів на згаданій ділянці берега не спостерігається. Більша частина площі урвистої прирічкової ділян- ки Мельничної Кручі була розкопана В.М. Данилен- ком у 1949 р. Але у описах робіт 1930-х та 1947 рр. чітко зазначено, що підйомний матеріал збирався на похилому, сильно розмитому березі. Про це ж свід- чить і раніше згадана фотографія з «Енциклопедії трипільської цивілізації», на якій зафіксовано силь- но розмиту похилу ділянку берега, розташовану дещо західніше від «Кручі». Іншою є й наведена Є.Ю. Кри- чевським назва урочища — «Млинове Поле». Напев- но, це пояснює меншу — лише 1,5 км — відстань від пам’ятки до Сабатинівки, зазначену у працях 1930-х рр. у порівнянні з відстанню 2—2,5 км, наведеною у пізніших роботах В.М. Даниленка. Стратиграфія. Про стратиграфію пам’ятки можна судити за описами з польового щоденника, тексту польового звіту та публікацій В.М. Дани- ленка, а також кресленнями профілю частини пів- нічної стінки східної частини розкопу ІІ та східної стінки розкопу ІІІ (Даниленко 1949/25, № 2034, с. 5, № 2037, с. 5, 6, № 1740, с. 4, 5, № 2038, кресл. 2, 3; 1957, с. 38; 1969, с. 107). У описі геологічних наша- рувань ці джерела не протирічать одне одному. Під гумусом потужністю до 50 см залягає жовтий сугли- нок потужністю близько 40 см. Його підстеляє сірий суглинок потужністю 30 см, під яким знаходиться сіро-зелений мул, насичений мушлями прісновод- них молюсків і твердими конкреціями. За даними польової документації, трипільські матеріали залягали у гумусі та у верхній частині жовтого суглинку, а неолітичні — у верхній частині сірого суглинку. На жаль, ні А.В. Добровольський, ні В.М. Даниленко не зазначали на знахідках гли- бини їх виявлення, за винятком 2 фрагментів ке- раміки із шурфу 1949 р. Лише на 15, переважно керамічних, виробах у шифрі вказано геологічний горизонт. Ці дані в цілому підтверджують наведе- ний стратиграфічний опис з врахуванням того, що деякі уламки кераміки, позначені як «трипільсь- кі», насправді відносяться до пізнішого часу, а 1 з 9 фрагментів неолітичної кераміки залягав не в сірому, а у жовтому суглинку. Менш однозначно вирішується питання про кількість неолітичних горизонтів. У польовій доку- ментації та статті 1957 р. зазначено, що на більшій частині пам’ятки неолітичні матеріали залягали одним горизонтом у верхній частині сірого суглинку і лише на кількох квадратах у східній частині розко- пу ІІ — у вигляді двох горизонтів. При цьому один з них залягав у верхній частині сірого суглинку, а дру- гий — на 10—15 см нижче — у його нижній частині. Сумніви викликає віднесення нижнього горизонту до неолітичного часу, адже з відповідних квадратів (як і в цілому з розкопу ІІ) не походить жодного уламка неолітичної кераміки. Ще більш сумнівним виглядає виділення третього неолітичного горизон- ту у жовтому суглинку, зроблене В.М. Даниленком у монографії 1969 р. на підставі виявлення в ньому лише одного фрагмента неолітичної кераміки. Колекція матеріалів з досліджень А.в. Доб- ровольського 1947 р. Матеріали, виявлені у Мель- ничній Кручі у 1947 р., були передані до НФ ІА НАНУ (кол. № 67). Із 40 знахідок, згаданих у польо- вій документації, на початок 2011 р. автору вдало- ся віднайти лише 28 (табл. 1). Крім того, у колекції зберігаються 3 вироби з рогу, не згадані ні у щоден- нику, ні у польовому описі А.В. Добровольського. Крем’яні вироби представлені 1 дистальним та 1 медіальним уламками пластин, 2 відщепами, 1 нуклеподібним уламком. Кераміка неолітичної доби у колекції пред- ставлена 4 фрагментами від одного уламку ві- нець посудини. Вінця прямі, зведені досередини. Їх внутрішній край дещо потоншений, зріз спло- щений. Товщина — 0,7—0,8 см. Глина містить значну домішку піску та жорстви, а також меншу кількість каміння (максимальний зафіксований розмір — 0,4 см), графіту, органічних волокон та уламків мушель. Орнамент — складна компози- ція із діагонально заштрихованих прямими про- гладженими лініями шириною 0,2 см зон, одме- жованих одна від одної аналогічно виконаними подвійними кривими лініями (рис. 2, 8). Ще один, наразі відсутній у колекції, орнаменто- ваний фрагмент стінки був опублікований В.М. Да- ниленком як уламок щойно описаної посудини (Даниленко 1969, с. 110, рис. 77, 2). Про другий відсутній у колекції та не згаданий у польовій до- кументації 1947 р. неолітичний фрагмент у польо- вому щоденнику згадує В.М. Даниленко, відмічаю- чи «факт находки А.В. Добровольским фрагментов явно неолитической керамики, поднятых на повер- хности местонахождения Мельнична Круча. Среди них выделяется крупный фрагмент прямого венчи- ка, украшенный елочным линейно-проглаженным орнаментом» (Даниленко 1949/25, № 1740, с. 2). Гаскевич Д.Л. Мельнична Круча — багатошарова пам’ятка первісної доби на півдні лісостепового Побужжя 16 Кераміка трипільської культури представлена 3 фр. від 3 посудин. Перший — уламок вінець та шийки кухонної посудини, виготовленої з глини зі значною доміш- кою подрібненої мушлі та нечисленними дрібни- ми галечками. Поверхні сірі, ніздрюваті, сильно еродовані, злам сірий. Діаметр вінець — 10,5 см. Їх край прямий, дещо відхилений назовні, зріз сплощений. Перехід від шийки до плечиків різ- кий. Товщина черепка 0,7 см. Орнамент — ледь помітні шнурові відбитки, нанесені на зріз ві- нець, а також на шийці зовні — у вигляді двох го- ризонтальних ліній, а зсередини — діагональних ліній, що «звисають» від краю вінець (рис. 3, 7). Другий — неорнаментований уламок стінки кухонної посудини, виготовленої з глини зі знач- ною домішкою подрібненої мушлі та незначної кількості гравію. Обидві поверхні вкриті розчоса- ми, зовнішня — світло-сіра, внутрішня — чорна. Злам чорний. Товщина — 0,6 см. Третій — неорнаментований уламок стінки ве- ликої кухонної посудини, ймовірно зерновика, ви- готовленої з глини зі значною домішкою подрібне- ної мушлі та гравію. Поверхні світло-бурі, зовнішня рустована рідкою глиною, внутрішня вкрита розчо- сами. Злам тришаровий. Товщина — 1,3 см. Колекція матеріалів з досліджень в.М. Да- ниленка 1949 р. За даними інвентарного опису, у Мельничній Кручі в ході робіт 1949 р. виявлено 287 знахідок (Даниленко 1949/5, № 1738, кн. І, с. 2—10). У НФ ІА НАНУ вони склали основу ко- лекції № 143, до якої також увійшли 10 уламків кераміки кінця доби бронзи ― початку раннього залізного віку та черняхівської культури з розта- шованого дещо східніше пункту, відомого як «По- селення під Кручею», або «Червоне Озеро-Берег». На лютий 2011 р. у колекції зберігаються 274 знахідки Мельничної Кручі (табл. 1). Ще 2 нині відсутні знахідки відомі за фотографіями та ри- сунками зі звіту та публікацій В.М. Даниленка. Відповідно до застосованої В.М. Даниленком методики, прямо на розкопі знахідки мили і олів- цем проставляли номер розкопа та квадрата. Пізніше, у камеральних умовах, ці написи дуб- лювалися тушшю та заносилися до інвентарного опису. Але у деяких випадках шифри, нанесені на одну річ олівцем та тушшю, не збігаються або відрізняються від відповідного запису у описі. Іноді зазначені в шифрі номери вказують на квадрат, розміщений у іншому розкопі. У таких спірних випадках при статистичному опрацюван- ні колекції автор надавав перевагу первинному напису олівцем перед написом тушшю, шифру на Т а б л и ц я 1. Мельнична Круча. Матеріали, що зберігаються у НФ ІА НАН України (стан на лютий 2011 р.) 1947 р. Колекція № 67 1949 р. Колекція № 143 За о пи со м Н ая вн і П ов ер хн я За чи ст ки За о пи со м Н ая вн і П ов ер хн я За чи ст ка І Ро зк оп І За чи ст ка ІІ Ро зк оп ІІ Ро зк оп ІІ І Ш ур ф Крем’яні вироби 12 5 4 1 234 225 92 12 67 12 35 7 — Вироби з кістки та рогу — 3 3 — 14 13 — 4 1 2 3 2 1 Вироби з каменю — — — — 1 1 1 — — — — — — Уламки кераміки 8 7 4 3 38 35 6 16 1 1 4 5 2 — неоліту н. з. 4 4 — н. з. 9 — 7 1 — — 1 — — енеоліту н. з. 3 — 3 н. з. 16 4 4 — 1 4 1 2 — кінця доби бронзи — раннього залізного віку н. з. — — — н. з. 8 1 4 — — — 3 — — черняхівської к-ри н. з. — — — н. з. 1 1 — — — — — — — сучасності н.з. — — — н. з. 1 — 1 — — — — — Кістки тварин 15 12 — 12 — — — — — — — — — Мушлі 5 4 — 4 — — — — — — — — — разом 40 31 11 20 287 274 99 32 69 15 42 14 3 н. з. — детально не зазначено Рис. 2. Неолітична кераміка 17 Гаскевич Д.Л. Мельнична Круча — багатошарова пам’ятка первісної доби на півдні лісостепового Побужжя речі — перед польовим описом, а зазначеному но- меру квадрата — перед помилково проставленим номером розкопу. Звертає увагу повна відсутність у інвентарному описі записів про знахідки з траншеї І, а у колек- ції — виробів з відповідними шифрами. При цьо- му у польовому щоденнику дослідника зазначено, що у траншеї простежено 2 шари — трипільський та неолітичний. Отже, або у траншеї не виявлено жодної крем’яної чи керамічної знахідки, що є ма- лоймовірним, або вони не підписувалися олівцем і пізніше були об’єднані зі знахідками з поверхні, які також не мають олівцевих шифрів. Кераміка неолітичної доби представлена 9 фрагментами від 3 посудин. Першу посудину представляє 1 уламок вінець, виготовлений з глини з домішкою значної кіль- кості подрібненої мушлі (максимальний зафіксо- ваний розмір — 0,6 см) та нечисленних органіч- них волокон. Вінця прямі, зведені досередини, мають ремонтний отвір. Край зсередини потон- шений, зріз гострий. Зовнішня поверхня темно- бура, залискована, внутрішня — сіро-бура, за- гладжена, злам чорний. Товщина — 0,6—0,7 см. Орнамент — композиція у вигляді фігури, утво- реної подвоєними рядами круглих наколів діа- метром 0,3 см, нанесених невизначеним порож- нистим всередині орнаментиром, на зразок зламу трубчастої кісточки, перетину соломини або пера (рис. 2, 1). Фрагмент походить із західної части- ни розкопу І, опублікований В.М. Даниленком (1957, с. 42, табл. ІІ, 3; 1969, с. 110, рис. 77, 1) До другої посудини відносяться 7 уламків ві- нець та стінок. Глина містить домішку рослинних волокон, піску, жорстви, гравію, каміння (залізисті конкреції з максимальним зафіксованим розміром 0,4 см) та подрібленої мушлі (максимальний зафік- сований розмір — 0,6 см). Вінця прямі, ледь розхи- лені, мають ремонтний отвір. Край потоншений, зріз заокруглений. Поверхні залисковані, зовніш- ня — коричнево-бура, внутрішня — чорна. Злам двошаровий: зовнішній шар бурий, внутрішній — чорний. Товщина — 0,8—1,0 см. Орнамент — зона з груп діагональних прогладжених ліній шириною 0,3—0,4 см, що перемежовуються діагональними рядами глибоких наколів нерегулярної форми. Знизу ця зона обмежена горизонтальною проглад- женою лінією (рис. 2, 2—7). Усі фрагменти походять з площі зачистки І. Зображення посудини опублі- ковані В.М. Даниленком (Даниленко 1957, с. 42, табл. ІІ, 2, 4; 1969, с. 110, рис. 77, 3) та Н.С. Котовою, яка помилково віднесла її до матеріалів поселення Миколина Брояка (Котова 2002, с. 180, рис. 56, 5). Від третьої посудини зберігся 1 неорнаменто- ваний фрагмент стінки товщиною 0,7 см. Формів- на маса комкувата, містить домішку незначної кількості жорстви та тонких органічних волокон. Зовнішня поверхня загладжена, підлискована, сіро-бура, внутрішня — загладжена, чорна, злам — чорний. Уламок виявлено у шарі жовтого суглин- ку на крайніх північних квадратах розкопу ІІІ. Столовий посуд трипільської культури пред- ставлено 6 фр. від 3 посудин, виготовлених із гли- ни з незначною домішкою шамоту. Дві посудини реконструюються як уламки біконічних амфор. Одна з них представлена уламком верхньої части- ни та уламком стінки з горизонтально проколотим «вухом» (рис. 3, 1, 2). Друга — двома фрагментами верхньої частини (рис. 3, 3, 4). Поверхні добре за- гладжені, підлисковані, рожевого та рожево-чер- воного кольору, ангобовані, мають розпис фарбою темно-бурого та вишнево-червоного кольору. Ула- мок третьої посудини — фрагмент стінки з не роз- писаною та не ангобованою поверхнею. Кухонна трипільська кераміка представлена 10 фр. від 10 посудин. Особливу увагу приверта- ють 3 з них. Перший — уламок прямих вертикаль- них вінець. У глині — домішка дрібних уламків мушлі. Край вінець потовщений. Зріз сплощений, прикрашений наколами, нанесеними паличкою, обвитою плетеним шнуром. Злам чорний, поверх- ні — світло-бурі, загладжені, зовні — сліди верти- кальних розчосів (рис. 3, 6). Другий — фрагмент стінки з невеликим конічним наліпом. Зовнішня поверхня грубо загладжена, рожевого кольору. Злам — світло-сірий. У глині — домішка дрібного піску (рис. 3, 5). Третій — уламок верхньої частини посудини, виготовленої із глини з домішкою піску, жорстви та каміння. Вінця прямі, дещо зведені досередини. Їх край потовщений, зріз сплощений. Перехід від шийки до плечиків плавний. Поверхні вкриті розчосами, зовнішня — рожево-бура, внут- рішня — світло-сіра, злам — пістрявий. Зсередини на край вінець нанесено наколи паличкою, обви- тою шнуром, а під краєм — круглі ямки, яким на зовнішній поверхні відповідають невеликі «перли- ни» (рис. 4, 1). На думку Л.А. Спіциної, характер цієї посудини відповідає всім ознакам кераміки енеолітичних пам’яток лісостепового Подніпров’я типу Пивихи. Решта уламків — непрофільовані фрагменти стінок. З них 5 виготовлені з глини Рис. 3. Кераміка трипільської культури Гаскевич Д.Л. Мельнична Круча — багатошарова пам’ятка первісної доби на півдні лісостепового Побужжя 18 з домішкою дрібних уламків мушлі, 1 — піску, 1 — піску та слюди. Зовнішні поверхні світло-бурі, внутрішні — бурі або чорні. У 5 випадках вони за- гладжені, у 3 — вкриті розчосами. За різними даними, трипільський посуд пам’ятки відноситься до періоду BI—II (Енцик- лопедія …, Т. 1, 2004, с. 635), або ВІ (Колекції …, 2007, с. 45). Кераміка кінця доби бронзи — початку ранньо- го залізного віку (визначення С.Д. Лисенка) пред- ставлена 8 уламками від 6 посудин. Найбільш інформативними є 2 фр. стінок та 1 фр. вінець від однієї посудини, виготовленої із глини зі значною домішкою жорстви та каміння. Поверхні бугристі, темно-бурого кольору. Вінця дещо відхилені назов- ні, край потовщений, зріз заокруглений. Товщина стінок — 0,5—0,6 см (рис. 3, 2). Ще 4 фр. є неорна- ментованими уламками стінок посудин, глина яких у двох випадках містить домішку піску, у одному — піску, жорстви та дрібного каміння, ще у одному — піску та шамоту. Випал добрий. Зла- ми одношарові. Поверхні різних відтінків бурого та сірого кольорів, більшість добре загладжені. У одному випадку на внутрішній поверхні помітні сліди тонкого горизонтального розчісування. Тов- щина фрагментів 0,6—1,1 см. Також у колекції є 1 фр. центральної частини плаского денця посуди- ни, виготовленої із глини з домішкою шамоту. Тов- щина денця 1,5 см. Злам та поверхні світло-бурі, зовнішня — бугриста, внутрішня — загладжена. Більшість крем’яних виробів Мельничної Кручі виготовлено із сировини 2 типів. Перший — світло- сірий напівпрозорий кремінь зі світлими, майже білими, а також рожевими та жовтими плямами, дрібними крейдяними включеннями переважно бі- лого, зрідка — червоного кольору. Ближче до краю колір темнішає і стає коричневим, а під самою кір- кою утворює тонкий темно-сірий та / або червонува- тий шар. Кірка крейдяна, вивітрена, брудно-біла, жовтувата або світло-коричнева, має численні ка- верни. Другий тип сировини — темно-сірий, майже чорний напівпрозорий кремінь зі світло-сірими пля- мами та цятками. Під самою кіркою світлішає, стає менш прозорим. Кірка крейдяна, гладка. Значно рідше використовувався прозорий коричневий та темно-коричневий кремінь без включень та плям, іноді — з окатаними гальковими поверхнями. По- одинокі вироби виготовлені із непрозорого сірого, ближче до кірки — жовтішого, зернистого кременю; молочно-білого напівпрозорого кременю; а також прозорого сірого кременю з темнішими та світліши- ми шарами-розводами та непрозорою біло-жовтою підкіркою. В одному випадку невеликий торцевий нуклеус сформовано на давньому, ймовірно, палео- літичному ретушованому виробі. Аналіз техніко-типологічних характеристик крем’яної колекції (табл. 2) свідчить про наяв- ність у ній щонайменше 3 складових. Найяскравішим комплексом представлені виро- би кукрекської культурної традиції. До нього слід зарахувати 2 мікропластини з притупленим краєм (рис. 1, 1, 2), 2 вкладені кукрекського типу (рис. 1, 3, 4), 2 «олівцеподібні» нуклеуси для одержання мікропластин (рис. 5, 1, 2) та спеціальні нуклеуси для одержання відщепів (рис. 5, 7, 8), серії зробле- них з відщепів високих циркулярних і ретушова- них на 3/4 периметру скребачок (рис. 6, 11—16) та різців з широкими пласкими різцевими сколами (рис. 7, 2—5). До останніх типологічно наближа- ються кілька торцевих нуклеусів для одержання коротких пластинок (рис. 5, 6), які у публікаціях В.М. Даниленка фігурують як «нуклеподібні різ- ці» (Даниленко 1957, с. 41; 1969, с. 109). Яскравою кукрекською рисою є значна доля мікропластин серед пластинчастих заготовок (табл. 3). Обличчям другого комплексу, який умовно можна назвати «неолітичним», є 3 симетричні тра- пеції з круто ретушованими боками, виготовлені з рівних тонких пластинок та пластин з регулярною огранкою (рис. 1, 5—7), двогранний різець із такої ж заготовки (рис. 7, 6), а також зроблена з ретушо- ваної пластинки кінцева скребачка (рис. 6, 1). Третій комплекс репрезентують вироби, прита- манні кременеобробці трипільських пам’яток По- бужжя. До них досить впевнено можна віднести 2 перфоратори із довгих масивних пластин (рис. 1, 8, 9) та зроблені з масивних відщепів бокові та кінцево-бокові скребачки з похило ретушованим робочим краєм (рис. 6, 8, 10, 19, 20). Решта виробів — невеликі одноплощадковий одноплощинний конічний та двоплощадковий двоплощинний нуклеуси для одержання пластин та пластинок (рис. 5, 3, 4), нуклевидний ретушер (рис. 5, 9), виготовлені з відщепів звичайні кін- цеві, кінцево-бокові та бокові скребачки (рис. 6, 2—7, 17, 18), стамеска (рис. 7, 1), пластини та пластинки з ретушшю (рис. 7, 7—16) та без неї, ретушовані та не ретушовані відщепи і уламки — не несуть яскраво вираженої культурно-хроноло- гічної специфіки і можуть належати до будь-яко- го з трьох описаних комплексів. Рис. 4. 1 ― кераміка типу Пивиха; 2 ― кераміка кінця доби бронзи — початку залізного віку; 3 ― кам’яна со- кира-молот 19 Гаскевич Д.Л. Мельнична Круча — багатошарова пам’ятка первісної доби на півдні лісостепового Побужжя У матеріалах більшості пізньомезолітичних та ранньонеолітичних пам’яток лісостепового та сте- пового Причорномор’я характерні вироби «кукрек- ського» та «неолітичного» комплексів виявлені разом. Але у Мельничній Кручі спостерігається дуже рідкісний випадок їх планіграфічного розме- Т а б л и ц я 2. Склад крем’яної колекції досліджень 1949 р. П ов ер хн я За чи ст ка І Ро зк оп І За чи ст ка ІІ Ро зк оп ІІ Ро зк оп ІІ І Ра зо м Заготовки та відходи виробництва Відщепи 32 2 10 2 4 1 51 Пластини 10 — 8 1 9 2 30 Пластинки 21 2 9 3 6 1 42 Мікропластини 1 — 5 — — — 6 Нуклеуси 1 1 3 1 3 1 10 — для мікропластин та пластинок 1 1 3 1 1 1 8 — одноплощадкові 1 1 2 — 1 1 6 — кругові олівцеподібні — — 1 — 1 — 2 — торцеві одноплощинні 1 — 1 — — 1 3 — одноплощинні конічні — 1 — — — — 1 — двоплощадкові двоплощинні суміжні зустрічні — — — 1 — — 1 — фрагментовані — — 1 — — — 1 — для відщепів — — — — 2 — 2 — одноплощадкові одноплощинні торцеві — — — 1 — 1 — багатоплощадкові багатоплощинні — — — — 1 — 1 Технологічні сколи 1 — 1 2 — — 4 — різцеві сколи 1 — — — — — 1 — сколи поперечні підправки площадки нуклеусів для пластинок — — 1 2 — — 3 Невизначених виробів уламки 5 1 1 1 2 — 10 Знаряддя Трапеції симетричні на медіальних уламках 2 — 1 — — — 3 — пластин — — 1 — — — 1 — пластинок 2 — — — — — 2 Мікропластина з притупленим краєм 1 — — — — — 1 Вкладні кукрекські на медіальних уламках — — 1 1 — — 2 — пластин — — 1 — — — 1 — пластинок — — — 1 — — 1 Скребачки 6 3 11 — 6 1 27 — на пластинках кінцеві 1 — — — — — 1 — на відщепах та технологічних сколах 4 3 11 — 6 — 23 — циркулярні — 1 1 — 1 — 2 — ретушовані на 3/4 периметру — — 2 — 1 — 3 — кінцеві, з ретушшю, що заходить на краї — — 2 — — 2 — кінцево-бокові 3 1 3 — 2 — 9 — бокові 1 1 3 — 2 — 7 — у т. ч. подвійні 1 — 1 — 1 — 3 — на невизначених заготовках атипові та фрагментовані 1 — — — — 1 2 Різці 2 — 4 — 1 — 7 — на пластинці двогранний асиметричний — — 1 — — — 1 — на відщепах та уламках кременя 2 — 3 — 1 — 6 — ретушні подвійні виямчаторетушні (струги) 1 — — — — — 1 — на зламі — — 2 1 — 3 — багатолезові безсистемні — — 1 — 1 — 2 — однолезові — — 1 — — — 1 — двогранні кутові 1 — — — — — 1 — комбіновані на зламі з двогранними — — 1 — — — 1 Пластини ретушовані 4 1 6 1 2 1 15 — з ретушованим кінцем — — 1 — 1 — 2 — регулярно 3 1 4 1 1 1 11 — нерегулярно 1 — 1 — — — 2 Пластинки ретушовані 4 — 1 — — — 5 Стамески на відщепах — — — — 1 — 1 Перфоратори на пластинах 1 — 1 — — — 2 Ретушери на уламках нуклеподібних — — 1 — — — 1 Відщепи та уламки ретушовані — 1 4 — 1 — 6 Невизначених знарядь уламки 1 1 — — — — 2 разом 92 12 67 12 35 7 225 — з них з вторинною обробкою 21 6 30 2 11 2 72 — з них на пластинчастих заготовках 45 3 33 6 17 4 108 — з них з вторинною обробкою 13 1 11 2 2 1 30 Гаскевич Д.Л. Мельнична Круча — багатошарова пам’ятка первісної доби на півдні лісостепового Побужжя 20 жування. Так, з перерахованих виробів кукрексь- кої традиції лише 1 мікропластина з ретушованим краєм та 2 відщепові різці походять зі зборів на по- верхні, що проводилися переважно на похилому, розмитому березі західної частини урочища. Не виключено, що вони походять із траншеї І, знахід- ки з якої, напевно, були зашифровані як підйом- ний матеріал. Решта кукрекських знахідок похо- дить з розкопів та зачисток центральної, найбільш високої та урвистої ділянки берега. І навпаки — 2 з 3 трапецій та скребачка на пластині виявлені на поверхні, а з розкопу І походить лише 1 трапеція. Отже, матеріали різних комплексів залягали ок- ремими скупченнями, що частково перекривали- ся в межах розкопу І та розташованої перед ним зачистки І. Але вже серед знахідок більш східних розкопів ІІ та ІІІ, а також зачистки ІІ характерні «неолітичні» вироби відсутні взагалі. Своєю чер- гою, крем’яна колекція, зібрана переважно у захід- ній частині урочища у 1938 р., містить 2 трапеції та жодного характерного виробу кукрекської куль- турної традиції (Кіосак, Гаскевич 2011, с. 187). Єдиний у колекції кам’яний шліфований виріб представлений виявленим на поверхні уламком обушкової частини сокири-молота, виготовленого із дрібнокристалічної породи сіро-зеленого коль- ору. Злам припадає на його центральну частину, де знаходиться просвердлений наскрізний отвір діаметром 2 см. Поперечний перетин овальний. Напевно, вже після фрагментації його уламок ви- користовували як ковадло або відбійник, про що свідчить зірчаста забитість на краю та ребрі однієї Рис. 5. Крем’яні вироби: 1—8 ― нуклеуси; 9 ― ретушер Рис. 6. Крем’яні вироби: 1—20 ― скребки Рис. 7. Крем’яні вироби: 1 ― стамеска; 2—6 ― різці; 7— 16 ― ретушовані пластини 21 Гаскевич Д.Л. Мельнична Круча — багатошарова пам’ятка первісної доби на півдні лісостепового Побужжя зі шліфованих поверхонь (рис. 4, 3). Ця знахідка досить впевнено пов’язується з трипільськими матеріалами пам’ятки. У інвентарному описі наведено дані про 14 виробів із кістки та рогу. Наразі у колекції збері- гаються 13 з них. Дев’ять виробів були раніше опубліковані В.М. Даниленком (Даниленко 1957, с. 42, табл. ІІ, 5—8; 1969, с. 108, рис. 73, 1, 2, 6, 7). Найчисленнішими виявилися знахідки вістер, виготовлених із трубчастих кісток кінцівок ко- питних тварин. Два з них — майже ціле та ула- мок вістря веретеноподібної форми — оброблені по всій площі поверхні (рис. 8, 2, 5). Ще 2 вістря представлені уламками середніх, жолобчастих у перетині, частин. Вони несуть сліди згладжуван- ня поздовжніх зламів заготовок та сплощення опуклої зовнішньої поверхні кістки (рис. 8, 1, 3). Обробка ще одного, майже цілого, вістря поля- гала лише у загладжуванні зламів заготовки та загостренні кінця, на якому сформовано майже овальну у перетині робочу частину (рис. 8, 4). Рогових виробів у колекції 4. Всі вони виго- товлені із рогу оленя (тут і далі — визначення О.П. Журавльова). Найбільший з них — фрагмен- тована мотика зі стволової частини рогу, у якій навпроти відпиляного відростку просвердлено круглий отвір діаметром 1,8 см. Губчаста маса ви- далена, борозенки зовнішньої поверхні місцями загладжені, на ній є сліди пиляння та погризів тваринами (рис. 8, 8). Друге знаряддя представ- лено незначним фрагментом зі слідами круглого просвердленого отвору діаметром 1,7 см. Губчаста маса видалена, зовнішня поверхня стесана так, що на ній утворилися рівні гладкі грані. Поперечний перетин знаряддя, ймовірно, був шестигранним (рис. 8, 7). Ще 2 рогові вироби представлені улам- ками видовженої форми з необробленою борозен- частою зовнішньою поверхнею. Губчаста маса ви- далена. Сліди обробки помітні на вирівняних та частково залискованих поздовжніх зламах. Решта 4 кістяні знахідки виготовлені з зубів. При цьому 3 з них — великий уламок ікла вепра та 2 менших за розміром уламки однієї пласти- ни від подібного розшарованого ікла — не мають жодних специфічних слідів обробки. Наявні на них подряпини, залискованості та сколи могли утворитися як за життя тварини, так і внаслідок використання необроблених іклів людиною. Чет- вертий виріб — уламок ікла домашньої свині з просвердленим отвором діаметром 0,6 см — міг використовуватися в якості підвіски (рис. 8, 6). Єдина відсутня у колекції кістяна знахідка є улам- ком загостреної частини тонкого кістяного вістря, ві- домого за фотографією з польового звіту В.М. Дани- ленка (Даниленко 1949/25, № 2036, табл. ІІІ). У польовому звіті та статті 1957 р. В.М. Дани- ленко відніс обидві рогові мотики до трипільської культури, а всі кістяні вістря — до неоліту. Але у монографії 1969 р. рогові знаряддя також відне- сено до неоліту. На жаль, на жодному виробі не проставлено ані геологічний горизонт, ані глиби- на залягання. Відомо лише, що 1 уламок кістя- ного вістря (рис. 8, 2) походить з «дна» шурфу, що відповідає шару сірого суглинку, отже, мезо-не- олітичному часу. Хронологічна інтерпретація кіс- тяних та рогових знарядь на підставі їх типології ускладнена тим, що всі наявні типи виробів з рогу та кістки зустрічаються як у достовірно буго-дніс- тровських матеріалах, так і у колекціях трипіль- ських поселень енеолітичного часу та кукрексь- ких пам’яток мезолітичної доби. Проблеми інтерпретації матеріалів пам’ятки. Першим неоднорідність знахідок Мельничної Кручі зазначив А.В. Добровольський, виділивши серед них вироби трипільського та не- Т а б л и ц я 3. Параметри та характер фрагментації пластинчастих заготовок з колекції досліджень 1949 р. Ра зо м Бе з/ з вт ор ин но ю об ро бк ою Ц іл і З об ла - ма ни м кі нц ем П ро кс и- ма ль ні М ед іа ль ні Д ис та ль ні Мікропластини — до 0,7 см 7 6/1 —/— —/— 4/1 2/— —/— Пластинки — від 0,7 см (включно) до 1,2 см 52 42/10 4/1 10/1 8/3 12/4 8/1 Пластини — від 1,2 см (включно) 49 30/19 9/2 4/8 10/2 5/6 2/1 Разом 108 78/30 13/3 14/9 22/6 19/10 10/2 Рис. 8. Знаряддя з кістки та рогу Гаскевич Д.Л. Мельнична Круча — багатошарова пам’ятка первісної доби на півдні лісостепового Побужжя 22 олітичного часу. Одразу по проведенню власних до- сліджень, В.М. Даниленко поточнив датування не- олітичних матеріалів, віднісши їх до найранішого неоліту Побужжя (Даниленко 1949/25, № 2034, с. 4). У монографії, виданій 20 роками пізніше, він поді- лив їх на більш ранні «печерські» та пізніші «сам- чинські» знахідки. Виділення цих двох комплексів було обґрунтовано типологічною відмінністю різних керамічних посудин та раніше не згадуваними стратиграфічними спостереженнями (Даниленко 1969, с. 107). Порівнявши склад колекцій з ОАМ та НФ ІА НАНУ Д. Кіосак та автор дійшли висновку про наявність у межах урочища Мельнична Круча щонайменше двох планіграфічно відокремлених скупчень, що містили різні типи крем’яних знахі- док (Кіосак, Гаскевич 2011, с. 187). Детальне вивчення колекції Мельничної Кручі з НФ ІА НАНУ дозволило вперше виділити у ній керамічні вироби кінця доби бронзи — початку раннього залізного віку, які раніше вважалися трипільськими. Також підтверджено неоднорід- ність дотрипільських матеріалів пам’ятки. Ос- танній висновок ґрунтується на наявності в ме- жах площі, розкопаної у 1949 р., двох ділянок, що відрізняються за складом знахідок. На західній ділянці були виявлені всі уламки неолітичного посуду, а також крем’яні вироби кукрекської куль- турної традиції та комплексу, умовно названого «неолітичним». Зі східної ділянки походить лише «кукрекський» кремінь, а неолітична кераміка тут відсутня. Відтак, з’явилися підстави постави- ти під сумнів зв’язок виробів кукрекської куль- турної традиції з неолітичною керамікою типів, представлених на пам’ятці. Зроблений висновок носить попередній характер та потребує подаль- шої перевірки ретельним вивченням колекцій інших буго-дністровських поселень регіону та, можливо, новими польовими дослідженнями са- мої Мельничної Кручі. Гаскевич Д.Л., Кіосак Д.В. Неолітичні знахідки Мель- ничної Кручі з досліджень А.В. Добровольського та культурно-хронологічна інтерпретація пам’ятки // Ка- м’яна доба України. — 2011. — Вип. 14. — С. 198—203. Даниленко В.Н. Отчет о работе Среднебугской экспеди- ции в 1949 г. / НА ІА НАНУ. — № 1949/25. Даниленко В.М. Дослідження неолітичних пам’яток на Південному Бузі // Археологія. — 1957. — Т. Х. — С. 36—49. Даниленко В.Н. Неолит Украины: Главы древней исто- рии Юго-Восточной Европы. — К., 1969. Добровольський А.В. Середньобузька експедиція 1947 р. / НА ІА НАНУ. — № 1947/3. Добровольський А.В., Макаревич М.Л., Оболдуева Т.Г. Се- редньобузька експедиція 1948 р. / НА ІА НАНУ. — № 1948/1. Добровольський А.В. Перше Сабатинівське поселення // АП УРСР. — 1952. — Т. 4. — С. 78—83. Енциклопедія трипільської цивілізації. — К., 2004. — Т. 1, 2. Кіосак Д.В., Гаскевич Д.Л. Неолітична стоянка Мель- нична Круча: Історія дослідження та проблеми ін- терпретації крем’яної колекції // Стародавнє При- чорномор’я. — Одеса, 2011. ― Вип. ІХ. — С. 181—188. Козубовський Ф.А. Археологічні дослідження на тери- торії БоГЕСу (1930―1932 рр.). — К., 1933. Колекції Наукових фондів Інституту археології НАН України. Каталог. — К., 2007. Котова Н.С. Неолитизация Украины. — Луганск, 2002. Кричевський Є.Ю. Ранній неоліт і походження три- пільської культури // Палеоліт і неоліт України. — К., 1941. — Т. І. — С. 323—407. Товкайло М.Т. Репресована стаття П.В. Харламповича 1931 року — перша наукова праця з неоліту Побужжя // Кам’яна доба України. — 2007. — Вип. 10. — С. 222—234. Чубур А., Чубур Ю. Середньовічне суднобудування на території Чернігівського князівства // Чернігів у се- редньовічній та ранньомодерній історії Центрально- Східної Європи: Зб. наук. праць, присвяч. 1100-літтю першої літописної згадки про Чернігів. — Чернігів, 2007. — С. 379—389. Д. Л. Г а с к е в и ч МеЛЬНИЧНА КрУЧА — МНоГоСЛоЙНЫЙ ПАМЯТНИК ПервоБЫТНоЙ ЭПоХИ НА ЮГе ЛеСоСТеПНоГо ПоБУЖЬЯ Поселение Мельнична Круча находится на левом берегу р. Южный Буг неподалеку от с. Сабатиновка Ульяновского района Кировоградской области. Памят- ник был обследован К.П. Поликарповичем в 1931 г., А.В. Добровольским в 1938 и 1947 гг., и раскопан на значительной площади В.Н. Даниленко в 1949 г. Най- денные тут керамическая посуда, изделия из кремня, кости, рога, а также полированные каменные орудия относятся к буго-днестровской культуре неолита, эне- олитической трипольской культуре, концу эпохи брон- зы — началу железного века. В статье впервые полно- стью публикуются коллекции материалов памятника из исследований 1947 и 1949 гг., хранящиеся в Научных фондах Института археологии НАН Украины (Киев). Распространение и состав кремневого инвентаря поз- воляет говорить о заселении местности в дотриполь- ское время носителями двух различных кремневых индустрий — кукрекской и условно названной «неоли- тической». При этом вопрос о мезолитическом или не- олитическом возрасте изделий кукрекской культурной традиции остается нерешенным. D. L. G a s k e v y c h MEL’NYCHNA KRUCHA — A MULTILAYERED PREHISTORIC SITE ON THE SOUTH OF FOREST- STEPPE PART OF THE SOUTHERN BUH RIVER BASIN Mel’nychna Krucha site is situated on the left bank of the Southern Buh river close to the Sabatynivka village, Ul’ianovka district, Kirovograd region. The site was sur- veyed by K. Polikarpovych in 1931, A. Dobrovolsky in 1938 and 1947, and was excavated by V. Danilenko in 1949. Flint, ceramic, bone, antler artifacts and polished stone tools of the Neolithic Buh-Dniestr culture, Eneolithic Trypillia cul- ture and the end of Bronze Age — beginning of Iron Age was found there. Collections of the finds from researches of 1947 and 1949 which are stored in Scientific stocks of Insti- tute of archaeology NAS of Ukraine (Kyiv) are completely published for the first time in the article. Disposition of artifacts and structure of the chipped stone assemblage allows of arguing two episodes of settling of the place in pre-Trypillia time by peoples with different flintknapping traditions — «Kukrek» and «Neolithic» ones. The question about Neolithic or Mesolithic age of the flint artifacts of Kukrek culture tradition from the site is debatable.

Мельнична Круча — багатошарова пам’ятка первісної доби на півдні лісостепового Побужжя

Репозитарії

Схожі ресурси