Антропоморфні статуетки ранньотрипільського поселення Бернашівка

Подано результати аналізу колекції антропоморфних статуеток з найдавнішого в Україні ранньотрипільського поселення Бернашівка, матеріали з розкопок якого, проведених у 1970-і рр., зберігаються у Наукових фондах та експонуються в Археологічному музеї ІА НАНУ....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2012
Автор:	Бурдо, Н.Б.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут археології НАН України 2012
Назва видання:	Археологія і давня історія України
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/89208
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Антропоморфні статуетки ранньотрипільського поселення Бернашівка / Н.Б. Бурдо // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2012. — Вип. 8. — С. 23-29. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-89208
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-892082015-12-05T03:01:34Z Антропоморфні статуетки ранньотрипільського поселення Бернашівка Бурдо, Н.Б. Подано результати аналізу колекції антропоморфних статуеток з найдавнішого в Україні ранньотрипільського поселення Бернашівка, матеріали з розкопок якого, проведених у 1970-і рр., зберігаються у Наукових фондах та експонуються в Археологічному музеї ІА НАНУ. В статье проанализирована хранящаяся в Научных фондах ИА НАНУ коллекция антропоморфных статуэток из раннетрипольского поселения Бернашевка, полученная в результате раскопок, проведенных на этом памятнике В.Г. Збеновичем. Охарактеризованы технологические, морфологические и стилистические особенности фигурок из Бернашевки. Большая часть фигурок не орнаментирована, представлена двумя основными типами: стоящие и сидящие статуэтки. Сравнительный анализ бернашевской скульптуры с материалами разных поселений Триполья А—Прекукутень и других нео-энеолитических культур позволяет установить культурно-исторические контакты населения древнего поселка. Article devoted to figurines, which were found be V.G. Zbenovich during excavations of Bernashivka — Trypillia A settlement on Dnister. The most from figurines are without decorations and presented by two types: standing and seated statues. Comparative analysis of Bernashivka sculptures with materials from the different sites of Trypillia A and also with the other Neo/Eneolithic Cultures allows us to establish some historical and cultural contact between the population of the ancient village. 2012 Article Антропоморфні статуетки ранньотрипільського поселення Бернашівка / Н.Б. Бурдо // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2012. — Вип. 8. — С. 23-29. — укр. 2227-4952 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/89208 uk Археологія і давня історія України Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
description	Подано результати аналізу колекції антропоморфних статуеток з найдавнішого в Україні ранньотрипільського поселення Бернашівка, матеріали з розкопок якого, проведених у 1970-і рр., зберігаються у Наукових фондах та експонуються в Археологічному музеї ІА НАНУ.
format	Article
author	Бурдо, Н.Б.
spellingShingle	Бурдо, Н.Б. Антропоморфні статуетки ранньотрипільського поселення Бернашівка Археологія і давня історія України
author_facet	Бурдо, Н.Б.
author_sort	Бурдо, Н.Б.
title	Антропоморфні статуетки ранньотрипільського поселення Бернашівка
title_short	Антропоморфні статуетки ранньотрипільського поселення Бернашівка
title_full	Антропоморфні статуетки ранньотрипільського поселення Бернашівка
title_fullStr	Антропоморфні статуетки ранньотрипільського поселення Бернашівка
title_full_unstemmed	Антропоморфні статуетки ранньотрипільського поселення Бернашівка
title_sort	антропоморфні статуетки ранньотрипільського поселення бернашівка
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2012
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/89208
citation_txt	Антропоморфні статуетки ранньотрипільського поселення Бернашівка / Н.Б. Бурдо // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2012. — Вип. 8. — С. 23-29. — укр.
series	Археологія і давня історія України
work_keys_str_mv	AT burdonb antropomorfnístatuetkirannʹotripílʹsʹkogoposelennâbernašívka
first_indexed	2025-07-06T17:08:09Z
last_indexed	2025-07-06T17:08:09Z
_version_	1836918180800364544
fulltext	23 Подано результати аналізу колекції антропоморфних статуеток з найдавнішого в Україні ранньотрипільсько- го поселення Бернашівка, матеріали з розкопок якого, проведених у 1970-і рр., зберігаються у Наукових фондах та експонуються в Археологічному музеї ІА НАНУ. К л ю ч о в і с л о в а: ранньотрипільська культура, Бернашівка, антропоморфна пластика, статуетки, фігурки, класифікація, сакральна символіка. Поселення Бернашівка Могилів-Подільського р-ну Вінницької обл. розташоване на лівому бе- резі р. Дністер біля впадіння у нього р. Жванець (Євдокимов, Збенович 1973). Це найдавніше в Ук- раїні трипільське поселення, яке належить до пе- ріоду Трипілля — Прекукутень ІІ. Розкопки посе- лення було проведено експедиціями ІА НАНУ під керівництвом В.Г. Збеновича впродовж 1972— 1975 рр. Для поселення Бернашівка по зразкам кістки з жител № 5 та № 6 (Бурдо, Ковалюх 1998, с. 61; Бурдо 2001—2002, с. 435) та фрагментам ке- раміки отримано ізотопні дати, які дають змогу визначити час існування пам’ятки другою поло- виною VI тис. до н. е. (табл. 1). Результати польових досліджень викладено у монографії, окремий підрозділ якої присвячено предметам пластики, зокрема й антропоморфним фігуркам (Збенович 1980, с. 129—138). Окремі ан- тропоморфні статуетки з Бернашівки згадуються в огляді ранньотрипільської пластики в іншій моно- графії В.Г. Збеновича (Збенович 1989, с. 109—119), а також в інших узагальнюючих працях, присвя- чених трипільській пластиці (Бурдо 2001). Втім, Н. Б. Б у р д о АНТроПоМорФНІ СТАТУеТКИ рАННЬоТрИПІЛЬСЬКоГо ПоСеЛеННЯ БерНАШІвКА докладний аналіз колекції антропоморфної плас- тики з Бернашівки так і не було представлено. Дані В.Г. Збеновича стосовно кількості знайде- них антропоморфних фігурок коливаються: наво- диться кількість у 67 або 66 одиниць, що пояснюєть- ся невизначеністю деяких фрагментів. Частина уламків предметів пластики не може бути чітко визначена, як належна до групи антропоморфних зображень, або не може бути чітко атрибутована саме як фрагменти статуеток, а не будь-яких ін- ших пластичних антропоморфних деталей. Отже, подібні зразки, на нашу думку, не варто включати в огляд антропоморфних статуеток. Колекція антропоморфної пластики з Берна- шівки — одна з найбільш представницьких для етапу Трипілля А. Особливість фігурок, які знай- дено на цьому поселенні, полягає в тому, що біль- шість з них виявлено під час розкопок залишків жител. По різних об’єктах статуетки розподіляли- ся нерівномірно (табл. 2). Жодних цікавих особливостей у місцезнаход- женні антропоморфних статуеток в об’єктах не було простежено. За даними В.Г. Збеновича, під час розкопок залишків житла № 4, фрагмент однієї статуетки знайдено на великій кам’яній плиті біля південного краю будівлі, поруч лежа- ли фрагменти ще двох фігурок (Збенович 1980, с. 129). Є інформація про те, що уламки статуеток знаходили разом зі шматками обпаленої глини, фрагментами кераміки, кістками та рогами тва- рин, кременями. Зокрема, подібна картина заля- гання фрагментів антропоморфних фігурок серед «скупчення культурних решток» простежена під Т а б л и ц я 1. Дати поселення Бернашівка Зразок Лабораторний індекс Дата ВР Cal. BC Кістка Кі-6670 6440 ± 60 5367 ± 56 Кістка Кі-6681 6510 ± 55 5450 ± 65 Кераміка Кі-11472 6445 ± 90 5365 ± 76 Кераміка Кі-11473 6520 ± 90 5425 ± 86 Т а б л и ц я 2. Розподіл антропоморфних статуеток в об’єктах поселення Бернашівка (у колекції Наукових фондів / за даними В.Г. Збеновича) Житло 1 Житло 2 Житло 3 Житло 4 Житло 5 Житло 6 П/м 2/2 (1) 18/20 (21) 11/14 (16) 9/11 реаліст. 4/4 8/10 6 Бурдо Н.Б. Антропоморфні статуетки ранньотрипільського поселення Бернашівка 24 час розкопок залишків жител № 2, № 3 (Збенович 1980, с. 21, 24). Фрагмент антропоморфної стату- етки зафіксовано у нижній частині культурного шару — нижче рівня залягання шматків обпале- ної глини, що залишилися від житла № 4 — ра- зом із знахідками знарядь праці з кістки, ікла кабана та кременю, дном від посудини (Збенович 1980, с. 35). Такий контекст знахідок не дає будь- яких даних для припущення про використання антропоморфних фігурок. У колекції антропоморфної пластики з Берна- шівки присутня лише одна ціла схематична ста- туетка, яка вирізняється індивідуальними рисами та належить до окремого типу (рис. 2, 12). Десять фігурок можна вважати майже цілими, за умови втрати окремих деталей: голівки, нижньої части- ни ніг тощо (рис.1, 5, 6, 8; рис. 2, 1, 4, 7, 8; рис. 3, 7, 8, 11). Найчастіше знаходять середні частини фігурок, близько 25 % фрагментів належить тор- сам, верхнім частинам фігурок, голівкам, ніжкам. Фрагментарний стан антропоморфної пластики Бернашівки дещо знижує інформативність фігу- рок, а уявити зовнішній вигляд найбільш поши- реного типу антропоморфної пластики можливо лише завдяки реконструкції (рис. 3, 15, 16), що має більш-менш вірогідний характер. Такий стан антропоморфної пластики типовий для трипіль- ської культури (Погожева 1985, с. 11). Технологічні особливості. Більшість антропо- морфних статуеток з різних об’єктів поселення Бер- нашівка виготовлено з майже однакової тонкост- руктурної глиняної маси. Дослідники припускають, що глину для керамічних виробів трипільці брали з глинистого намулу Дністра, невеликих річок або струмків. При візуальному дослідженні в глині, з якої ліпилися фігурки, помітні включення кварци- ту, здебільшого дрібні, але іноді й великого розміру (рис. 1, 7). У деяких випадках виявлено золотисті мікрочастинки, які є, вірогідно, природними доміш- ками у глині. Крім того, у керамічній масі деяких статуеток помітні сліди дрібних вигорілих органіч- них домішок. Дуже рідко трапляються окремі час- тинки від черепашок. Ці домішки очевидно також, не були спеціальними, а потрапили у глину при- родним шляхом. Глиняна маса деяких статуеток містить домішки дрібнотовченого шамоту (рис. 2, 7; рис. 3, 4, 9) (іноді доволі велику частку), а також дрібних мінеральних включень (рис. 3, 2). Рис. 2. Антропоморфні статуетки ранньотрипільського поселення Бернашівка Рис. 1. Антропоморфні статуетки ранньотрипільського поселення Бернашівка 25 Бурдо Н.Б. Антропоморфні статуетки ранньотрипільського поселення Бернашівка У тісто деяких статуеток домішувалися зер- на, їх відбитки чітко помітні на поверхні (рис. 3, 1—3). Виявлено фрагмент статуетки, до маси якої було додано подрібнене зерно (рис. 3, 10). У масі окремих фігурок (рис. 2, 9) помітні сліди вигорі- лої органіки. Таким чином, бачимо, що формувальна маса, з якої виготовлялися статуетки Бернашівки, хоч і була в цілому однорідною, але по такому пара- метру, як домішки, показує варіабельність. Це не співпадає зі спостереженнями А.П. Погожевої, яка вважає, що склад глиняної маси був однако- вий для всіх типів пластики на одному поселенні (Погожева 1971, с. 24). Привертає увагу подібність формувальної маси більшості антропоморфних фігурок поселень Бер- нашівка та Лука-Врублівецька. Обидві пам’ятки розташовані на лівобережжі Дністра, однак, знахо- дяться на протилежних боках хронологічної шка- ли Трипілля А. Подібність формувальної маси ан- тропоморфних статуеток цих пам’яток підкреслює єдність традицій виготовлення антропоморфної пластики, а також джерело отримання глини. Колір поверхні бернашівських статуеток пере- важно світло-жовтий, сірий, палевий, пластика з червоною та майже чорною поверхнею представлена поодинокими екземплярами. Поверхня деяких ста- туеток плямиста, що може свідчити про їх повторний випал. Як правило, колір поверхні не співпадає з ко- льором у зламі — середина фігурок буває переважно темно-сірою. Усі статуетки обпалено приблизно при однаковій, достатньо високій, температурі. Спостереження над зламами фігурок дозволяють простежити процес їх формовки. Принаймні нижня частина статуетки зліплювалася з двох заготовок — вертикальних половинок (рис. 3, 5, 9). Потім послі- довно нарощувалися шари глини, за рахунок чого моделювалися пишні форми фігурок (рис. 3, 4, 11). Верхня частина фігурки, починаючи від талії, ви- тягувалася з одного шматка глини. Зліплену, віро- гідно, з трьох частин — верхньої та двох половинок нижньої, статуетку вкривали тонким шаром глини, який приховував усі шви, та ретельно загладжу- вали. Після цього наліплювали груди, стеком про- водили лінії та позначали очі, рот, пупок. Подібне моделювання призводило до того, що груди втрача- лися і від них залишалися лише сліди на місцях їх розташування (рис. 1, 1, 6, 7). Обличкування поверхні статуеток білою фар- бою, як і заповнення білою пастою жолобків, зроблених стеком, відбувалося, вірогідно, після випалювання статуеток. Це пояснює погану збе- реженість білої фарби, сліди якої помітні лише на окремих екземплярах (рис. 1, 5, 10; 2, 9). Морфологічні особливості. Загалом стиль ан- тропоморфної пластики з Бернашівки визначається як натуралістично-схематичний. Фрагментарність знахідок ускладнює аналіз характерних особли- востей. Майже цілі екземпляри показують певні пропорції, що витримувалися під час моделювання фігурок. Висота (приблизна) та ширина по стегнам статуетки співвідносяться у мм як 65/35, висота ста- туетки до верхньої частини — 65/25, до нижньої — 65/35, ширина талії до ширини стегон — 17/35. Подібні параметри фігурок свідчать про те, що вони відрізняються приземкуватістю, дещо вкоро- ченими пропорціями, особливо верхньої частини до талії. Статуетки мають підкреслено тонку талією та дуже широкі стегна і сильно випнуті сідниці, що визначають як стеатопігію. Саме нижня частина домінує у пластичному зображенні (рис. 1, 6, 8; 2, 1, 7, 8; 3, 4, 6—8) і надає йому рис натураліз- му. Підкреслено натуралістичні широкі стегна та випнуті великі сідниці припадають приблизно на центр статуетки, а торс та ноги мають конічну форму і виконані доволі схематично. Голівки — найбільш вразлива частина пласти- ки, тому зберігаються дуже погано. У бернашівсь- ких фігурок голівки мають вигляд стрижня з ок- руглим закінченням. Виступаючий ніс та великі очі, відтворені глибокими наколами, надають голівці птахоподібного вигляду. У деяких випад- ках наколом показано рот (рис. 1, 1—3). В одному випадку на голівці статуетки великого розміру очі показано дугами (рис. 1, 3). Плечові виступи у фігурок зазвичай не проробле- но, винятком є лише дві статуетки із заокругленими Рис. 3. Антропоморфні статуетки ранньотрипільського поселення Бернашівка Бурдо Н.Б. Антропоморфні статуетки ранньотрипільського поселення Бернашівка 26 плечовими виступами (рис. 1, 4; 2, 7) та велика ор- наментована фігурка1 з натуралістичними рисами у моделюванні обличчя, яка має прямокутні плечі з отворами (рис. 2, 6), що характерно для антропо- морфної пластики більш пізніх етапів Трипілля. Руки у статуеток, за винятком окремих випадків, відсутні. Зі спини верхня частина фігурки пласка, а спереду опукла. Торс в області талії у перетині має напівкруглу або овальну форму (рис. 1, 9). Нижня конусоподібна частина статуеток від- творює щільно стулені ноги, спереду і ззаду розді- лені вертикальною рискою. Прокресленими рис- ками, іноді подвійними (рис. 3, 7), підкреслено лоно та низ живота. Короткі риски іноді нанесено на закінченні ніг (рис. 1, 6; 3, 11). Виявилося, що лише один параметр може бути використаний для характеристики співвідношення розмірів статуеток — ширина стегон. Майже поло- вина фігурок з Бернашівки може бути проміряна по цьому параметру. Аналіз ширини стегон фігурок дозволяє виділити статуетки малого, середнього та великого розміру. До малих (рис. 2, 2) зараховано екземпляри з шириною стегон 10—20 мм, до серед- ніх, яких у колекції виявилася переважна більшість, належать фігурки з шириною стегон 20—50 мм, до великих — більше 50 мм (табл. 3). Стилістичні особливості. Майже усі ста- туетки, знайдені у Бернашівці, не мають орна- ментації. Виключенням є лише два фрагменти від великих статуеток, оздоблених прокресле- ним візерунком. Морфологічні та технологічні особливості верхньої частини теракоти з рисами натуралізму у моделюванні обличчя та нижньої частини стовпчастої фігурки хоча й поєднуються способом орнаментації, в іншому різняться. Еле- менти декору цих фігурок не знаходять близьких аналогій у ранньотрипільській орнаментації. Фрагмент однієї з фігурок Бернашівки, оздобле- ний орнаментом у вигляді рисок на стегнах (рис. 3, 17), може бути віднесений до орнаментації типу b за А.П. Погожевою. Дослідниця вважає, що подібний візерунок імітує зображення зерен. Він зафіксований на окремих статуетках на різних поселення Трипіл- ля А — Прекукутень (Погожева 1983, с. 47—49). У колекціях пластики Прекукутень трапляються окремі статуетки з групами рисок на стегнах та но- гах (Marinescu-Bоlcu 1974, fig. 8, 7). Декілька фігу- рок з подібним оздобленням походять з ритуального комплексу з Ісайї (Ursulescu, Tencaru 2006, pl. V). Класифікація антропоморфних статуеток поселення Бернашівка. Групувати антропоморф- ні статуетки можливо за різними ознаками: розмір, стать, стилістичні особливості, морфологічні. Втім, на практиці не усі перелічені вище ознаки можуть виступати у якості типоутворюючих, зокрема, це є актуальним і для бернашівської теракоти. Класи- фікація ранньотрипільської пластики, запропоно- вана свого часу А.П. Погожевою (Погожева 1971) носить дещо загальний характер, тому хоч вона і враховується нами при створенні класифікації ста- туеток Бернашівки, але потребує суттєвої трансфор- мації та доповнення у деталях з врахуванням конк- ретних особливостей колекції кожної пам’ятки. До основи нашої класифікації, яка має значно менше ступенів, покладено І ступінь А.П. Погожевої 1. На думку В.Г. Збеновича, це антропоморфне зображен- ня могло бути ручкою ковша (Збенович, 1980, с. 133). (Погожева 1983, с. 21) — «вид», виділений за позою статуеток: «стоячі» та «сидячі». За позою фігурки Бернашівки розділяються на два типи: І — сидячі, ІІ — стоячі. Далі у нашій класифікації підтипи виді- лено з урахуванням особливостей фігурок у стоячій або сидячій позі (рис. 4). Такі ознаки, як стать, наяв- ність орнаментації та ступень схематизації, застосо- вані А.П. Погожевою, не має сенсу використовувати для бернашівської пластики, оскільки у колекції не виявлено жодного достовірно чоловічого зображен- ня, наявні лише два фрагменти від орнаментованих статуеток, а майже усі теракоти виконані у нату- ралістично-схематичному стилі. Доцільно зосереди- ти увагу на окремих фігурках з індивідуальними рисами, що не враховані при класифікації. До класифікації А.П. Погожевої залучено 90 % фігурок з ранньотрипільських пам’яток (Погожева 1971, с. 14). На жаль, бернашівські теракоти не да- ють таких можливостей: для цієї колекції, що налі- чує лише кілька десятків виробів, не має сенсу опе- рування відсотками, скоріше можна з впевненістю засвідчити наявність або відсутність певних ознак. Слід зауважити, що хоча стояча поза частини статуеток є поза сумнівом, вони не можуть самостій- но триматися на поверхні, отже спосіб їх фіксації у вертикальному стані нам невідомий. Втім, подіб- на особливість характерна для більшості підтипів стоячих теракот наступних етапів Трипілля. Особ- ливістю моделювання ранньотрипільської пласти- ки є розташування верхньої та нижньої частин фі- гурки під певним кутом, що й використовується для визначення пози як стоячої або сидячої. Однак, подібне визначення не таке просте, як здається на перший погляд. Стоячими прийнято вважати статуетки, що мають кут нахилу між вер- хньою та нижньою частиною більший 140—150°, а менший — сидячими. Втім, це не дуже певна озна- ка, оскільки масивні сідниці ранньотрипільських фігурок дозволяють розташовувати їх у сидячій позі, навіть якщо їх покласти у позі лежачій. Це викликає плутанину, наприклад, В.Г. Збе- нович описує статуетку з житла № 3 як сидячу з відхиленою назад спиною (Збенович 1980, с. 131), а на зображенні вона подана як стояча (Збенович Т а б л и ц я 3. Проміри ширини стегон фігурок, мм Малі Середні Великі 11 22 30 40 50 15 25 30 40 52 27 32 40 55 27 33 40 56 27 33 42 28 34 43 35 44 35 47 35 35 36 37 2 екз. 6 екз. 12 екз. 8 екз. 4 екз. Загальна кількість проміряних — 32 екз. 27 Бурдо Н.Б. Антропоморфні статуетки ранньотрипільського поселення Бернашівка 1980, рис. 79, 3). В.Г. Збенович вважає, що біль- шість статуеток з Бернашівки зображують сидячу жіночу фігуру з витягнутими ногами та відхиле- ною назад спиною, про що свідчить, на його дум- ку, сплощення знизу ніг та сідниць деяких тера- кот (Збенович 1980, с. 131). А.П. Погожева навпаки припускає, що неза- лежно від кута нахилу тулуба до ніг, що за її дани- ми коливається у межах 120—180°, поза більшості фігурок була стоячою, на що вказує наявність у деяких теракотах вертикального отвору в області стоп, який припускає використання стрижня для їх фіксації у вертикальному, ледь нахиленому по- ложенні (Погожева 1971, с. 25). Комплекси знахідок, до яких входили різно- манітні ритуальні речі, у першу чергу антропо- морфні фігурки, того ж типу, що й ранньотрипіль- ські, зокрема й бернашівські, та керамічні моделі стільців для них знайдено в Подурі (Monah D. et al. 2003, р. 107—111, Ursulescu, Tencaru 2006, pl. IV) та Ісайї (Ursulescu, Tencaru 2006, pl. V). Цікаво, що стільці мають дещо відхилену назад спинку, що відповідає «напівлежачій» позі стату- еток. Але в обох згаданих ритуальних комплексах кількість статуеток перевищувала число стільців для них. Зваживши усі наведені аргументи, мож- на припустити, що ранньотрипільські фігурки найбільш розповсюдженого типу могли в різних ритуалах встановлюватися у різних позах — як сидячі, так і стоячі (рис. 1, 6). Підтип І.1 — стоячі фігурки з нахиленим уперед корпусом, конусоподібними ногами та випнутими сідницями (рис. 1, 6, 8; рис. 2, 5; рис. 3, 4, 14). Втім, морфологічні особливості статуеток цього підтипу дуже подібні до «напівлежачих» фігурок підтипу ІІ.1. b. У підтип І.1.а виділено унікальну статуетку, нижня частина якої модельована у вигляді поста- менту. Майже ціла статуетка походить з житла № 6 поселення Бернашівка. Незважаючи на наявність постаменту, ця фігурка не утримується у верти- кальному стані (рис. 2, 1). З боків на фігурці помітні сліди маленьких наліпив, які, вірогідно, зображува- ли крильця. У формувальній масі цієї знахідки по- мітна домішка вигорілої органіки. Близька анало- гія цій фігурці походить з ритуального комплексу, знайденого на поселенні Ісайя (Ursulescu, Tencaru 2006, p. 101). Подібна статуетка виявлена також на ранньотрипільському поселенні Солончени (Яку- бенко 2004, с. 548). Статуетки цього підтипу близькі до орнітоморфної трипільської пластики, пов’язаної з образом Богині-Птахи (Бурдо 2004, с. 407). Підтип І.2 — стоячі фігурки з майже прямим корпусом та випнутими сідницями. Майже цілу статуетку цього підтипу знайдено у житлі № 3 Бернашівки (рис. 2, 7). Особливістю цієї фігурки є моделювання заокруглених плечових та стег- нових виступів, загалом не характерне для бер- нашівської скульптури. Ці деталі фігурки знахо- дять аналогії серед статуеток шару Прекукутень Подурі (Monah D. et al. 2003, р. 108). Рис. 4. Типологія антропоморфних статуеток раннь- отрипільського поселення Бернашівка Бурдо Н.Б. Антропоморфні статуетки ранньотрипільського поселення Бернашівка 28 Ще два підтипи стоячих фігурок презентовано унікальними екземплярами. Підтип І.3 — до нього віднесено стовпчасту нижню частину статуетки, оздобленої прокрес- леним орнаментом з геометричними мотивами (рис. 2, 9). Форма стовпчастої ніжки цієї фігурки знаходить аналогії у культурі Боян фази Відра (Comşa 1974, fig. 74, 11). Подібне моделювання нижньої частини антропоморфної скульптури характерне для культури Вінча різних регіонів (Hansen 2007, taf. 251, 7; 252, 13, 19), зокрема у Трансільванії в Расті (Hansen 2007, taf. 299— 300). Підтип І.4 представлено унікальною стовпчас- тою фігуркою, яка вкрай умовно відтворює антро- поморфну фігуру з ледь наміченими рисами об- личчя (рис. 2, 12). Статуеток, які з впевненістю можна віднести до типу сидячих зображень, у колекції пластики з Бернашівки менше, ніж тих, позу яких тракту- ють як стоячу з нахиленим уперед корпусом або «напівлежачу». Підтип ІІ.1 презентовано сидячими фігурка- ми з відхиленим назад корпусом та стуленими конусоподібними ногами (рис. 2, 8; рис. 3, 7, 11). Статуетки підтипу ІІ.1.а характеризуються розсу- нутими ногами (рис. 2, 4), а підтипу ІІ.1.b «напів- лежачою» позою (рис. 1, 6). Підтип ІІ.2 презентують сидячі фігурки з май- же прямою спиною. Одна з таких фігурок виріз- няється слідом від наліпних грудей, оформлених у вигляді валиків (рис. 1, 7), що не є характерним для ранньотрипільської пластики. До підтипу ІІ.2.а відносяться сидячі фігурки з майже пря- мим корпусом та роздільно виліпленими ногами (рис. 3, 12), іноді зігнутими у колінах (рис. 3, 6). До підтипу ІІ.2.b виділено унікальну сидячу ста- туетку з прямою спиною та схиленою уперед вер- хньою частиною корпусу (рис. 3, 8). Деякі фрагменти бернашівської пластики лише з певною долею вірогідності можна віднести до певної групи антропоморфних зображень. Це нижня частина циліндричної ніжки (рис. 2, 10) та фрагмент нижньої частини керамічного пред- мету, який міг бути частиною брязкальця (рис. 2, 11). Колекція антропоморфних фігурок з Берна- шівки вирізняється своєрідними рисами, серед яких найбільш виразна — моделювання конусо- подібної верхньої частини фігурки без виділення плечей. Цікаво, що подібна морфологічна особ- ливість знаходить найближчі аналогії у пластиці найдавнішої пам’ятки Прекукутень, а саме Тра- ян-Дялул Вей (Marinescu-Bоlcu 1974, fig. 1, 3, 10), серед скульптури поселень Прекукутень ІІ у Вла- день (Marinescu-Bоlcu 1974, fig. 2, 2), Миндришка (Marinescu-Bоlcu 1974, fig. 2, 3), Ісайя (Ursulescu, Tencaru 2006, pl. VI, 1—3) та Подурь (Monah D. et al. 2003, р. 110), а серед пластики Прекуку- тень ІІІ — Трипілля А у Тирпешть (Marinescu- Bоlcu,1974, fig. 3, 1, 2, 5; 5, 1; 8, 1, 6), Бернове-Луці (Pogoževa 1985, abb. 142—145) та Сабатинівці ІІ (Pogoževa 1985, abb. 60). Далі звернімося до індивідуальних особливос- тей антропоморфних статуеток з Бернашівки. Мо- делювання голівок фігурок нагадує окремі екзем- пляри пластики культур Боян фази Джулешть (Comşa 1974, fig. 74, 3, 10), Усоє (Тодорова, Вайсов 1993. 205, рис. 86) та Петрешть, поселення Casolt (Paul 1992. Pl. LI, 4, 5). У колекції присутній фрагмент нижньої час- тини статуетки з вертикальним отвором, який, вірогідно, використовувався для встановлення фігурки у вертикальному положенні (рис. 2, 3). Подібні теракоти представлено більш вираз- ними знахідками на таких ранніх поселеннях, як Флорешти (Pogoževa 1985, abb. 15) та Окопи (Pogoževa 1985, abb. 43), що належать до єдино- го хронологічного періоду з Бернашівкою — Три- пілля А — Прекукутень ІІ, а також в колекціях Трипілля А — Прекукутень ІІІ з Олександрівки (Бурдо 2001, табл. 20, 4), Подурь (Monah D. et al. 2003, р. 162, № 102), Трипілля ВІ з Нових Русешт (Pogoževa 1985, abb. 445), а також з горизонту Три- пілля ВІ—ВІІ поселення Поливанів Яр (Pogoževa 1985, abb. 495). Особливий інтерес серед колекції антропомор- фної пластики Бернашівки являють фрагменти статуеток з округлою порожниною в області живо- та (рис. 3, 5, 13). Вірогідно, що так було передано «вагітність» фігурок. Порожнини, що символізують вагітність, зафіксовані для пластики всіх етапів Трипілля, зокрема на ранньотрипільських посе- леннях Флорешти ІІІ (Погожева 1983, рис. 9, 11), Олександрівка (Бурдо 2001, рис. 20, 2, 3), Лука- Врублівецька (Погожева 1983, рис. 9, 4, 13). У колекції Бернашівки представлено окремі деформовані теракоти. Характер деформації свід- чить про те, що їх використовували одразу після ліплення: сплощеність сідниць сидячої фігурки з житла № 6 вказує на те, що її клали горизонталь- но до того, як глина підсохла (рис. 3, 8). У гли- няній масі однієї з таких фігурок чітко помітні відбитки дроблених зерен (рис. 3, 10). Особливий інтерес у бернашівській колекції викликають статуетки з схематично модельова- ними руками. За даними А.П. Погожевої серед ранньотрипільської пластики відомо лише 18 статуеток, у яких модельовано руки, три з них походять з Бернашівки (Погожева 1983, с. 38). Одна така статуетка великого розміру майже ціла, але її поверхня спереду пошкоджена. Руки цієї схематичної стоячої фігурки показані наліп- ними валиками з горизонтальними насічками, які починаються в області талії та сходяться під гострим кутом на грудях, можливо щось трима- ють, притискуючи до грудей (рис. 1, 8). Оздоблен- ня рук прокресленими рисками характерне для ранньотрипільської пластики (Погожева 1983, рис. 8, 6—10, 13, 14), зокрема і для фігурок Бер- нашівки. Натомість, положення рук цієї фігур- ки є унікальним та не знаходить аналогій серед пластики Прекукутень—Трипілля А (Погожева 1983, с. 39). Подібний жест нагадує положення рук у шу- мерській зображувальній традиції протописем- ного та ранньодинастичного періодів (История… 1983, рис. 35а, 53в, 70в, 71а, 74а), хоча у фігур руки складено під менш гострим кутом. Він інтер- претується дослідниками, як ритуальний жест, пов’язаний із жертвоприношенням. На нижній частині бернашівської статуетки помітно слід від якогось наліпленого предмету, який втрачено при пошкодженні поверхні. У подібний спосіб було модельовано руки на верхній частині статуетки невеликого розміру, 29 Бурдо Н.Б. Антропоморфні статуетки ранньотрипільського поселення Бернашівка втім жест відтворено інший — права рука пок- ладена на голову, а ліва, ніби підтримуюча її, на груди (рис. 1, 11). Подібні торси статуеток з лівою рукою, піднятою до обличчя, походять з поселень Бернове-Лука (Погожева 1983, рис. 8, 16), Ларга Жижія (Marinescu-Bоlcu 1974, fig. 10, 1). У гори- зонті Прекукутень ІІІ поселення Тирпешть знай- дено також цілу фігурку, у якої ліва рука піднята до голови, а права її підтримує (Marinescu-Bоlcu 1974, fig. 10, 3, 6). Піднято до обличчя з проти- лежного боку також праву руку фігурки з Подурі (Monah D. et al. 2003, р. 107). висновки. Формальний аналіз колекції ант- ропоморфних статуеток з Бернашівки дозволяє зробити низку спостережень, пов’язаних з гене- зою, культурно-історичними контактами та сак- ральною практикою мешканців найдавнішого в Україні трипільського поселення. У бернашівській колекції антропоморфної пластики присутні основні типи статуеток, що будуть поширені на пам’ятках наступних фаз Трипілля А. За іконографічними типами антро- поморфної скульптури вірогідно стоять певні сак- ральні образи, які вперше фіксуються на початко- вих фазах розвитку Трипілля—Кукутень. Аналогії окремим елементам бернашівської пластики знаходимо у скульптурі різних нео- енеолітичних культур Південно-Східної та Цен- тральної Європи. Окремі риси бернашівської теракоти знаходять відповідності серед антропо- морфної пластики найдавнішого поселення Пре- кукутень Траян-Дялул Вей, що характеризується своєрідними типами фігурок (Marinescu-Bоlcu 1974, fig. 1). Такі риси бернашівських фігурок, як масивні стегна, випнуті великі сідниці, моделю- вання нижньої частини скульптури з двох верти- кальних половинок, знаходять аналогії у куль- турі Кьореш-Криш (Hansen 2007, taf. 122; 129, 3). Простежуються вже згадані вінчанські елементи. Втім, незважаючи на певні аналогії, в цілому комплекс антропоморфної пластики Бернашівки характеризується своєрідним сполученням мор- фологічних та стилістичних ознак, що відповіда- ють характеру скульптури архаїчних поселень Трипілля А—Прекукутень. Аналогії бернашівсь- кій пластиці серед матеріалів давніх неолітичних культур Європи вказують на витоки сакральних традицій носіїв трипільської культури. Бурдо Н.Б. Теракотова пластика трипільської культу- ри // Давня кераміка України. — К., 2001. — Ч. 1. — С. 61—144. Бурдо Н.Б. Новые данные для абсолютной датировки неолита и раннего энеолита на территории Украины // Stratum plus. — 2001—2002. — № 2. — С. 431—446. Бурдо Н.Б. Сакральний світ трипільської цивілізації // Енциклопедія трипільської цивілізації. — К., 2004. — Т. І. — С. 344—419. Бурдо Н.Б., Ковалюх М.М. Нові дані про абсолютне датування Трипілля А // АВУ 1997—1998 рр. — К., 1998. — С. 60, 61. Євдокимов Г.Л., Збенович В.Г. Ранньотрипільське по- селення поблизу с. Бернашівка на Віннчині // Археоло- гія. — 1973. — Вип. 10. — С. 61—65. Збенович В.Г. Поселение Бернашевка на Днестре: к происхождению трипольской культуры. — К., 1980. Збенович В.Г. Ранний этап трипольской культуры на территории Украины. — К., 1989. История Древнего Востока. Зарожление древнейших классових обществ и первые очаги рабовладельческой цивилизации. Ч. I. Месопотамия / Ред. И.М. Дьяко- нов. — М., 1983. Погожева А.П. Глиняная антропоморфная пластика трипольской культуры (Триполье А): Автореф. дис. ... канд. ист. наук. — М., 1971. Погожева А.П. Антропоморфная пластика Трипо- лья. — Новосибирск, 1983. Тодорова х., Вайсов И. Нова-каменнота епоха в Бълга- рия (краят на седмо-шесто хилядолетие преди новате ера). — София, 1993. Якубенко О.О. Трипільські колекції Національного музею історії України // Енциклопедія трипільської цивілізації. — К., 2004 . — Т. ІІ. — С. 548, 549. Comşa E. Istoria comunitatilor culturii Boian. — Bucureş- ti, 1974. Marinescu-Bоlcu S.. Plastica in terracotta della cultura Precucutena // Rivista di scienze prehistoriche. — Bucu- reşti, 1974. — Т. XXIX, 2. — Р. 400—436. Hansen S. Bilder von Menschen der Steinzeit // Archaologit in Eurasien. — 2007. — T. I, II. — B. 20. Monah D., Monah F., Dumitroaia G., Preotesa C., Mun- teanu R., Nicola D. Poduri-Dealul Gindaru, o Troe in Sub- karpatii Moldovei. — Piatra-Niamţ, 2003. Paul I. Cultura Petreşti. — Bucureşti, 1992. Pogoževa A.P. Die Statuetten Tripolje-Kultur // Beitrage zur Allgemeinen und Vergleichenden Archäologie. — 1985. — Т. 7. — S. 95—242. Ursulescu N., Tencaru F.A. Religie şi magie la east de Car- paţi acun 7000 de ani // Tezaurul cu obiecte de cult de la Isaiia. — Iaşi, 2006. Н. Б. Б у р д о АНТроПоМорФНЫе СТАТУЭТКИ рАННеТрИПоЛЬСКоГо ПоСеЛеНИЯ БерНАШевКА В статье проанализирована хранящаяся в Научных фондах ИА НАНУ коллекция антропоморфных статуэ- ток из раннетрипольского поселения Бернашевка, по- лученная в результате раскопок, проведенных на этом памятнике В.Г. Збеновичем. Охарактеризованы техно- логические, морфологические и стилистические особен- ности фигурок из Бернашевки. Большая часть фигурок не орнаментирована, представлена двумя основными типами: стоящие и сидящие статуэтки. Сравнитель- ный анализ бернашевской скульптуры с материалами разных поселений Триполья А—Прекукутень и дру- гих нео-энеолитических культур позволяет установить культурно-исторические контакты населения древнего поселка. N. B. B u r d o FIGURINES FROM TRYPILLIA A SETTLEMENT BERNASHIVKA Article devoted to figurines, which were found be V.G. Zbenovich during excavations of Bernashivka — Trypillia A settlement on Dnister. The most from figu- rines are without decorations and presented by two types: standing and seated statues. Comparative analysis of Bernashivka sculptures with materials from the different sites of Trypillia A and also with the other Neo/Eneolithic Cultures allows us to establish some historical and cultur- al contact between the population of the ancient village.

Антропоморфні статуетки ранньотрипільського поселення Бернашівка

Репозитарії

Схожі ресурси