Ходосівське городище зарубинецького часу
Стаття присвячена публікації та інтерпретації матеріалів зарубинецької культури, знайдених на городищі в с. Х одосівка на Київщині.
Gespeichert in:
Datum: | 2012 |
---|---|
Hauptverfasser: | , |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інститут археології НАН України
2012
|
Schriftenreihe: | Археологія і давня історія України |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/89217 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Ходосівське городище зарубинецького часу / Л.О. Циндровська, К.В. Корнієнко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2012. — Вип. 8. — С. 104-108. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-89217 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-892172015-12-05T03:01:37Z Ходосівське городище зарубинецького часу Циндровська, Л.О. Корнієнко, К.В. Стаття присвячена публікації та інтерпретації матеріалів зарубинецької культури, знайдених на городищі в с. Х одосівка на Київщині. Ходосовское городище — самое северное из известных зарубинецких памятников Среднего Поднепровья, где сохранились остатки оборонительных сооружений этого времени (вал, ров, частокол). Исследован небольшой участок в южной части холма, на котором обнаружен мощный культурный слой и жилище. На памятнике найдены фрагменты лепной кухонной, столовой, а также античной керамики, орудия и наконечники стрел сарматского типа из черного металла, глиняные пряслица, украшения (бусы), бронзовая фибула среднелатенской схемы и др. Городище датируется I в. до н. э. ― серединой I в. н. э. Khodosivske hillfort — northernmost the most famous Zarubynetska culture monument in the Middle Dnieper river valley, where were found the remains of the fortifications of the Zarubynetska culture (bank, ditch, pailing). There was examinated a small area in the southern part of the hill where were detected a thick cultural layer and the building. In this archeological monument were found fragments of molded, most high grade and antique pottery, iron implements, arrowheads of Sarmatian type, clay spindle whorles, jewelry (beads), a bronze fibula of middle Laten, etc. The hillfort is dated between I century BC — middle I century AD. 2012 Article Ходосівське городище зарубинецького часу / Л.О. Циндровська, К.В. Корнієнко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2012. — Вип. 8. — С. 104-108. — укр. 2227-4952 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/89217 uk Археологія і давня історія України Інститут археології НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
description |
Стаття присвячена публікації та інтерпретації
матеріалів зарубинецької культури, знайдених на городищі в с. Х одосівка на Київщині. |
format |
Article |
author |
Циндровська, Л.О. Корнієнко, К.В. |
spellingShingle |
Циндровська, Л.О. Корнієнко, К.В. Ходосівське городище зарубинецького часу Археологія і давня історія України |
author_facet |
Циндровська, Л.О. Корнієнко, К.В. |
author_sort |
Циндровська, Л.О. |
title |
Ходосівське городище зарубинецького часу |
title_short |
Ходосівське городище зарубинецького часу |
title_full |
Ходосівське городище зарубинецького часу |
title_fullStr |
Ходосівське городище зарубинецького часу |
title_full_unstemmed |
Ходосівське городище зарубинецького часу |
title_sort |
ходосівське городище зарубинецького часу |
publisher |
Інститут археології НАН України |
publishDate |
2012 |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/89217 |
citation_txt |
Ходосівське городище зарубинецького часу / Л.О. Циндровська, К.В. Корнієнко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2012. — Вип. 8. — С. 104-108. — укр. |
series |
Археологія і давня історія України |
work_keys_str_mv |
AT cindrovsʹkalo hodosívsʹkegorodiŝezarubinecʹkogočasu AT korníênkokv hodosívsʹkegorodiŝezarubinecʹkogočasu |
first_indexed |
2025-07-06T17:08:40Z |
last_indexed |
2025-07-06T17:08:40Z |
_version_ |
1836918213278957568 |
fulltext |
104
Стаття присвячена публікації та інтерпретації
матеріалів зарубинецької культури, знайдених на го-
родищі в с. ходосівка на Київщині.
К л ю ч о в і с л о в а: зарубинецька культура, хо-
досівка.
Ходосівське зарубинецьке городище входить до
ряду більш відомих і ширше досліджених подібних
пам’яток цього часу, розташованих на правобере-
жжі Середнього Подніпров’я (Пилипенкова Гора,
Бабина Гора, Монастирок, Зарубинці та ін.). Даний
об’єкт привертає увагу і тим, що досі є найпівніч-
нішим городищем на вказаній території. Попри те,
що пам’ятка неодноразово обстежувалася і шурфо-
валася спеціалістами починаючи з 50-х років ми-
нулого сторіччя (Махно 1959, с. 96; Максимов 1972,
с. 38), відносно планомірні розкопки на ній були
проведені лише у 1976 р. експедицією Інституту ар-
хеології АН УРСР, якою керував Є.В. Максимов. Як
під час попередніх шурфовок, так і під час розко-
пок, тут, окрім скіфського, було виявлено досить по-
тужний і насичений зарубинецький шар. На жаль,
за час роботи експедиції вдалося дослідити зовсім
незначну площу пам’ятки (Максимов 1976).
Матеріали з розкопок Ходосівського городища
зберігаються у Наукових фондах ІА НАНУ (ко-
лекція № 909 ), окремі предмети експонуються в
Археологічному музеї ІА НАНУ.
При підготовці даної публікації, під час опра-
цювання археологічних матеріалів та польової до-
кументації, авторам довелося зіткнутися з рядом
невизначеностей та невідповідностей. Зокрема, це
стосується відсутності конкретних прив’язок знахі-
док до плану, вказівок глибини їх місцезнаход-
ження (першочергово — індивідуальних знахідок).
Спостерігається деяка невідповідність між текстом
звіту та польовими кресленнями: відсутні зобра-
ження та конкретна прив’язка розкопів до пошуко-
вих траншей на загальному плані, не завжди спів-
падають розміри, існують деякі невідповідності в
кресленнях житла тощо. Крім того, не весь матеріал
було передано до фондів Інституту археології НАН
України. Усе це значно ускладнило опрацювання,
інтерпретацію та введення до наукового обігу ма-
теріалів з цієї неординарної пам’ятки.
Городище знаходиться на південній околиці
с. Ходосівка Києво-Святошинського р-ну Київсь-
кої обл. Пам’ятка розташована на високому пла-
то (близько 80 м над рівнем заплави) правого
корінного берега Дніпра. У плані останець має
видовжену вздовж лінії північ — південь форму
завширшки 50—80 м, завдовжки понад 100 м. З
трьох боків пагорб обмежений крутими трасова-
ними схилами, а в північно-західній частині має
пологий виступ-площадку, де, вірогідно, в давни-
ну було розміщено в’їзд. Сама площадка рівна з
незначним нахилом до півдня, обмежена по кра-
ях ледь помітними залишками валу. На більш
пологому південному схилі простежено рештки
другого валу (рис. 1, 2).
Попередні шурфовки виявили найбільше скуп-
чення матеріалу на південній ділянці пам’ятки,
якe і було обрано найперспективнішою для роз-
копок. Дослідження проводилися за методикою
прокладання пошукових траншей з метою визна-
чення потужності культурного шару та виявлен-
ня окремих об’єктів. Шість таких траншей, орієн-
тованих по лінії схід — захід, шириною 0,5 м,
довжиною від 16 до 44 м були закладені саме на
південному краю площадки (рис. 3). У крайніх з
півдня траншеях культурний шар сягав товщини
близько 1 м, у той час, як у центральній та захід-
ній частинах городища його майже не виявлено.
На основі темних плям заповнення об’єктів, що
були простежені у вказаних траншеях, закладено
розкоп, де виявлено рештки житла (рис. 4).
Житло прямокутної в плані форми, стіни
орієнтовано по сторонах світу. Розміри житла
становили 6,8 × 4 м, підлога заглиблена у ма-
терик на 0,5 м. Впритул до східної (коротшої)
стіни знаходилися рештки глиняного вогнища
круглої форми діаметром близько 0,9 м. Подібне
розташування вогнища не характерне для зару-
Л. О. Ц и н д р о в с ь к а, К. В. К о р н і є н к о
ХоДоСІвСЬКе ГороДИЩе
ЗАрУБИНеЦЬКоГо ЧАСУ
105
Циндровська Л.О., Корнієнко К.В. Ходосівське городище зарубинецького часу
бинецьких жител Середнього Подніпров’я, але
відоме на поселенні Оболонь в Києві (Башкатов
2004, с. 39—48). Уздовж західної стіни житла за-
фіксоване підвищення материкового ґрунту, яке
утворювало своєрідну площадку висотою 0,3 м,
завширшки від 1,1 до 1,6 м. Функціональне при-
значення такої площадки неясне. Можливо, вона
слугувала лежанкою або ж своєрідною полицею
для розміщення посуду та припасів. Конструкція
стін житла також не визначена; вхід, вірогідно,
був із південного боку.
Заповнення житла не вирізняється особливою на-
сиченістю матеріалом. Тут знайдено дрібні уламки
посуду (близько двох десятків лощених та понад чо-
тири десятки кухонних), серед яких можна виділити
фрагмент диска-сковорідки. Із житла також походять
глиняне пряслице, уламок глиняного грузила, фраг-
мент вінець гончарної сіро-глиняної посудинки.
Більш насиченим знахідками та різноманітніс-
тю матеріалів виявився культурний шар розкопу та
траншей. Загалом, матеріал концентрувався в цен-
тральній, східній та південній частинах на глибині
0,3—0,7 м. Так, неподалік від житла, на північ від
нього, були знайдені великий залізний риболовний
гачок та знаряддя праці типу ложкаря. На південь
від житла культурний шар виявився багатшим на
знахідки. З цієї ділянки походять залізний наконеч-
ник стріли, уламок залізної шпильки, фрагменти
залізних ножів, бронзова фібула середньолатенської
схеми, різноманітні скляні та пастові намистини,
глиняні пряслиця, уламки античних амфор і столо-
вих посудин. Найчисельнішим матеріалом, знайде-
ним під час розкопок, є ліпна кераміка: фрагменти
кухонного посуду (горщиків, корчаг), чорнолощених
мисок, горщиків, кухлів. У значній кількості знай-
дені уламки груболіпних конічних посудин — кри-
шок, а також пласких дисків — сковорідок. Усього в
колекції Ходосівського городища на-
раховується понад 800 фрагментів за-
рубинецької кераміки, серед якої 72 %
складають уламки кухонного посуду,
а 28 % — столового (лощеного).
Асортимент кухонної кераміки,
судячи за фрагментами вінець та ви-
разними уламками стінок і денець,
представлений типовими для зару-
бинецької культури формами. Це
корчаги, горщики, конічні кришки та
диски-сковорідки. Корчаги і горщики
різняться розміром, товщиною стінок,
у деяких випадках — характером обробки поверхні
та складом домішок у глиняному тісті. Розміри кор-
чаг в середньому досягають 40—50 см висоти, діа-
метр вінець — 30—40 см, товщина стінок — близько
1 см. У глині наявні значні домішки шамоту та дре-
сви. Поверхня корчаг в ряді випадків вкрита недба-
ло виконаними розчісами. Краї вінець переважно
орнаментовані пальцевими вдавленнями або за-
щипами, у окремих випадках — косими насічками.
Такі посудини переважно використовувалися для
зберігання продуктів (рис. 6, 1, 2). Для кухонних гор-
щиків характерні менші розміри і більш старанно
оброблена поверхня, висота не перевищує 25—28 см,
діаметр вінець — 15—20 см. Поверхня стінок аку-
ратна і навіть загладжена, домішки в тісті значно
дрібніші (рис. 6, 3, 4).
Функціонально з горщиками можуть бути
пов’язані посудини-кришки. Вони мають широкий
Рис. 1. Ходосівське городище. Вид з півдня на північну
частину
Рис. 2. Ходосівське городище. Вид з півдня на північну
частину
Рис. 3. Схематичний план Ходосівського городища
Рис. 4. Ходосівське городище. План роз-
копу
Циндровська Л.О., Корнієнко К.В. Ходосівське городище зарубинецького часу
106
конічний корпус і досить виразну ручку конічної
або циліндричної форми, у більшості випадків
порожнисту. Діаметр вінець таких посудин сягає
15—20 см, висота ручок — до 5 см (рис. 7, 1).
До кухонного посуду дослідники відносять і так
звані сковорідки. Таких на городищі знайдено 9
фрагментів від 6 екземплярів. Вони мають форму
диска діаметром 20—25 см, товщиною 1—1,5 см. Як
правило, поверхня сковорідок з одного боку гладень-
ка і залощена, з іншого — прикрашена пальцевими
вдавленнями, які складаються в орнамент (рис. 7,
2). Вважається, що такі вироби використовувалися
для випікання коржиків-хлібців. Не виключено, що
вони могли слугувати і покришками для горщиків.
Столовий (лощений) посуд представлено менш
широко: це переважно фрагменти мисок, кухлів і
горщиків. Глина, з якого він виготовлений, містить
домішки дуже дрібного шамоту або піску, тісто доб-
ре відмулене. Поверхня столових посудин ретельно
загладжена як із зовнішнього, так і з внутрішньо-
го боків. Щоправда, якість лощіння, так само, як
і якість обпалу, не завжди однакова. Показовим є
колір посудин — здебільшого чорний, іноді — тем-
но-сірий або брунатний. Плями різних кольорів, що
трапляються на поверхні столових посудин свідчать
про посередню якість випалу. Традиційно лощений
посуд додатково не декорувався.
Миски за формою являють собою широкогорлі
посудини з округлим або реберчастим корпусом,
прямими вертикальними або трохи відігнутими
назовні вінцями та нешироким дном. У окремих
випадках зовні під вінцями наявний виступ-реб-
ро. Денця мисок пласкі, лише у кількох випадках
оформлені у вигляді кільцевого піддону. Діаметр
вінець мисок (реконструкція по фрагментах) ста-
новить приблизно 18—22 см, діаметр денець —
8—12 см (рис. 6, 5—7). Чорнолощені горщики за
формою та параметрами майже не відрізняються
від кухонних. В окремих випадках спостерігають-
ся більш акуратно сформовані вінця, які можуть
відділятися від плечиків прокресленою лінією.
Знахідки фрагментів горщиків на городищі нечис-
ленні. Кухлі різняться від горщиків розмірами та
наявністю ручки. Висота таких посудин не переви-
щує 15 см. Ручки, як правило, з’єднують край або
середину вінець з плечем посудини. За формою
ручки круглі або овальні в перетині та круглі (пе-
тельчасті) або гострокутні (колінчасті) в профілі.
Окрім посуду, керамічні вироби представлені
також знаряддями праці — пряслицями та улам-
ком грузила. На городищі виявлено три екземпля-
ри пласких пряслиць: два біконічні (мають чітко
виражене ребро), третє — дисковидне з заокругле-
ним бочком. Діаметр пряслиць 3—3,5 см, товщина
1—1,2 см, діаметр отворів 0,8—1,2 см. Вироби такої
форми трапляються на зарубинецьких пам’ятках
перехідного та пізнього періодів (рис. 8, 1).
Місцеву зарубинецьку кераміку з Ходосівки до-
повнюють знахідки фрагментів імпортних античних
посудин, яких нараховується близько двох десятків.
Поряд із достатньо традиційними для зарубинецьких
пам’яток фрагментами амфор, тобто тарного посуду,
у культурному шарі виявлена представницька серія
уламків гончарних сіроглиняних, червоноглиняних
та червонолакових столових посудин. На жаль, ці
фрагменти переважно дрібні ти маловираз-
ні, але у ряді випадків, враховуючи форму
вінець, дна та товщину стінок (приблизно
2—3 мм), можна припустити, що йдеться про
чашки, тарілки і, можливо, глеки. Амфорні
фрагменти представлені світлоглиняними
та червоноглиняними екземплярами, се-
ред яких можна виділити стінки та уламок
двоствольної ручки (рис. 8, 3). Узагальнююча
дата цих виробів — І ст. до н. е. — І ст. н. е.
На Ходосівському городищі знайдено до-
сить цікавий набір знарядь праці з чорного
металу. Слід зазначити, що майже всі вони
(14 предметів) були піддані металографічно-
му аналізу (Гопак 1984, с. 88—92). Результати
цих досліджень показали відносно невисокий
рівень ковальського ремесла на городищі,
який, тим не менше, був близьким до інших
північних пам’яток середньодніпровського
регіону, таких як Лютіж та Оболонь.
Найбільшу групу складають ножі (6 екз.),
що відносяться до типу «з прямою спинкою».
Леза ножів збереглися не повністю, довжина
коливається від 5 до 10 см, максимальна ши-
рина — 1,4 см, товщина біля спинки — 0,2—
0,3 см. Ножі мають невеликий (завдовжки
Рис. 5. Ходосівське городище. План і розрізи житла
Рис. 6. Ходосівсь-
ке городище. Ке-
раміка з культур-
ного шару
107
Циндровська Л.О., Корнієнко К.В. Ходосівське городище зарубинецького часу
2—4 см) черешок конічної форми, відокремлений
від леза плавним переходом (рис. 9, 6—11). Метало-
графічний аналіз показав, що 5 екземплярів були
Рис. 7. Ходосівське городище. Кераміка з культурного
шару
Рис. 8. Ходосівське городище. Індивідуальні знахідки
Рис. 9. Ходосівське городище. Вироби з металу
Рис. 10. Ходосівське городище. Рештки спаленого час-
токолу
Циндровська Л.О., Корнієнко К.В. Ходосівське городище зарубинецького часу
108
виготовлені з погано прокованого кричного заліза
з великою кількістю домішок шлаку в металі, один
виявився суцільно стальним.
Унікальною знахідкою є залізний ложкар —
інструмент для обробки дерева, зокрема для виго-
товлення дерев’яних ложок. Він досить масивний
(27 г), з прямим держаком у вигляді пластини
та вигнутим дугою лезом. З іншого кінця держа-
ка — перпендикулярний шип для кріплення руч-
ки. Довжина інструменту понад 10 см, ширина
держака — близько 2 см, ширина робочої зони —
близько 3 см (рис. 9, 12). Виготовлено лезо ложка-
ря методом ковальського зварювання із сталевої
та залізної поздовжніх смуг.
Ще одним виробом зарубинецьких майстрів,
що не часто трапляється на пам’ятках, є швацька
голка. Знайдений екземпляр, довжиною 5,3 см,
квадратний в перетині, з розплющеним вушком
у верхній частині (рис. 9, 13). Виготовлено голку з
кричного заліза.
На городищі також знайдено рибальський га-
чок досить великого розміру (вага 14 г), виготов-
лений із квадратного в перетині дроту з погано
прокованого кричного заліза з великою кількістю
домішок шлаку. Довжина гачка — 13 см, на кінці
має петлю для прив’язування (рис. 9, 14).
З чотирьох наконечників стріл сарматського типу
з невеликим трилопатевим жалом та довгим, круг-
лим в перетині, черешком два — суцільно залізні,
один — із середньо-вуглецевої сталі. Вага кожного з
них близько 2 г, довжина — 2,5—3 см (рис. 9, 2—5).
Важливими знахідками є фібули, які, завдя-
ки детально розробленій типології та хронології,
часто стають основним датуючим матеріалом. На
Ходосівському городищі знайдено бронзову фібулу
середньолатенської схеми, дротяну, одночленну, з
прогнутою спинкою — тип Д/А за С.П. Пачковою
(Пачкова 2006, с. 80), що датують І ст. до н. е. — І ст.
н. е. Вузьку ніжку відігнуто догори і прикріплено
до спинки майже біля чотиривиткової пружини.
Пластину прикрашено рельєфним орнаментом.
Довжина фібули 4,8—5 см (рис. 9, 1).
На пам’ятці знайдено 1 пастову і 7 скляних на-
мистин різної форми, дві з яких подвійні і дві пот-
рійні. Останні являють собою круглі скляні намис-
тини з матового скла білого кольору, з’єднані між
собою впритул або ж коротенькими перемичками.
Довжина цих намистин-пронизок — 1—1,5 см.
Крім того, виявлено дві круглі намистини з непро-
зорого білого скла та фрагмент з синього. Дві перші
однакового розміру (діаметром 1 см), поверхня од-
нієї ребриста. Пастова намистина синього кольору,
розмірами 1,8 × 1 см, має форму зрізаного конуса,
орнаментована довільними лініями-зигзагами бі-
лого кольору (рис. 8, 2). Такі прикраси традиційно
імпортувалися на Середнє Подніпров’я з античних
міст Північного Причорномор’я, де були поширені
протягом І ст. до н. е. — І ст. н. е.
Вірогідно, до зарубинецького часу належать і обо-
ронні споруди городища. Залишки земляних валів
добре помітні вздовж края площадки, зокрема, у
південно-західній її частині. При розрізі цієї ділян-
ки траншеєю, були виявлені рештки оборонної сис-
теми, яка складалася із згаданого земляного валу,
рову перед ним на схилі і ще однієї пари — вала
і рову — розташованої нижче. По верхньому валу
проходила каркасно-глиняна стіна, залишки якої
представлені масивом перепаленої під час пожежі
глиняної обмазки, яка завалилася у верхній рів, і
обгорілими нижніми частинами стовпів завтовшки
близько 20 см, що були основою цієї стіни (рис. 10).
Звідси ж походять фрагменти перепаленої заруби-
нецької кераміки. Поблизу були знайдені згадувані
наконечники стріл сарматського типу. Подібна
система і конструкція оборонних споруд відома на
зарубинецьких городищах Канівщини — Пили-
пенковій Горі, Бабиній Горі, Монастирку, де також
були знайдені сарматські наконечники стріл.
Дослідження, проведені на Ходосівському горо-
дищі, виявили культурний шар двох історичних
періодів: скіфського та ранньослов’янського (заруби-
нецького). Під час розкопок були знайдені фрагмен-
ти скіфської кераміки, рештки кам’яних викладок та
яма скіфського часу. Зарубинецький шар пам’ятки
датується І ст. до н. е. — серединою І ст. н. е.
Башкатов Ю.Ю. Особливості житлобудування та гос-
подарчої діяльності мешканців заплавного поселення
Луг ІV (Оболонь) // Археологія давніх слов’ян. — К.,
2004. — С. 39—48.
Гопак В.Д. Ковальська справа у мешканців Ходосівсь-
кого городища на рубежі нашої ери // Археологія. —
1984. — Вип. 48. — С. 88—92.
Максимов Е.В. Зарубинецкая культура на территории
УССР. — К., 1982.
Максимов Е.В., Терпиловский Р.В., Цындровская Л.А.
Отчет о работе Среднеднепровской раннеславянской эк-
спедиции в 1976 году / НА ІА НАНУ. — 1976/21.
Махно Е.В. Раскопки зарубинецких поселений в Киевс-
ком Приднепровье в 1950 г. // МИА. — 1959. — № 70. —
С. 94—102.
Пачкова С.П. Зарубинецкая культура и латенизиро-
ванные культуры Европы. — К., 2006.
Максимов Е.В. Среднее Поднепровье на рубеже нашей
эры. — К., 1972.
Л. А. Ц ы н д р о в с к а я, Е. В. К о р н и е н к о
ХоДоСовСКое ГороДИЩе
ЗАрУБИНеЦКоГо вреМеНИ
Ходосовское городище — самое северное из известных
зарубинецких памятников Среднего Поднепровья, где
сохранились остатки оборонительных сооружений этого
времени (вал, ров, частокол). Исследован небольшой учас-
ток в южной части холма, на котором обнаружен мощный
культурный слой и жилище. На памятнике найдены
фрагменты лепной кухонной, столовой, а также античной
керамики, орудия и наконечники стрел сарматского типа
из черного металла, глиняные пряслица, украшения
(бусы), бронзовая фибула среднелатенской схемы и др.
Городище датируется I в. до н. э. ― серединой I в. н. э.
L. A. T s y n d r o v s k a, K. V. K o r n i i e n k o
KHODOSIVSKE HILLFORT
OF ZARUBYNTSY PERIOD
Khodosivske hillfort — northernmost the most famous
Zarubynetska culture monument in the Middle Dnieper
river valley, where were found the remains of the fortifica-
tions of the Zarubynetska culture (bank, ditch, pailing).
There was examinated a small area in the southern part
of the hill where were detected a thick cultural layer and
the building. In this archeological monument were found
fragments of molded, most high grade and antique pot-
tery, iron implements, arrowheads of Sarmatian type, clay
spindle whorles, jewelry (beads), a bronze fibula of middle
Laten, etc. The hillfort is dated between I century BC —
middle I century AD.
|