Вишгород у золотоординський час (за матеріалами розкопок 1936―1937, 1947 рр.)

Вишгород у золотоординський час (за матеріалами розкопок 1936―1937, 1947 рр.)

Статтю присвячено аналізу знахідок середини ХІІІ—XIV ст. з розкопок Вишгорода 1936—1937, 1947 рр. (дослідження Т.М. Мовчанівського та В.Й. Довженка).

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2012
1. Verfasser: Капустін, К.М.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут археології НАН України 2012
Schriftenreihe:Археологія і давня історія України
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/89223
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Вишгород у золотоординський час (за матеріалами розкопок 1936―1937, 1947 рр.) / К.М. Капустін // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2012. — Вип. 8. — С. 146-151. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-89223
record_format dspace
spelling irk-123456789-892232015-12-05T03:01:38Z Вишгород у золотоординський час (за матеріалами розкопок 1936―1937, 1947 рр.) Капустін, К.М. Статтю присвячено аналізу знахідок середини ХІІІ—XIV ст. з розкопок Вишгорода 1936—1937, 1947 рр. (дослідження Т.М. Мовчанівського та В.Й. Довженка). На протяжении 1934—1937, 1947 гг. экспедицией Института археологии АН УССР проводились археологические раскопки на городище летописного Вышгорода (под руководством Т.М. Мовчановского и В.И. Довженка). В ходе работ были собраны материалы как древнерусского, так и золотоордынского времени. В частности, в северо-восточной части городища удалось зафиксировать культурные слои и отдельные объекты (жилище и хозяйственную постройку в раскопе № 2), датируемые серединой XIII—XIV вв. В их заполнении собрано большое количество фрагментов керамики, металлических изделий, стеклянных браслетов и т.д. Полученные результаты указывают на существование на территории городища (в его северо-восточной части) небольшого поселения середины XIII—XIV вв. Over a period of 1936—1937 and 1947 as well, the scientific expedition of Institute of Archaeology of the Academy of Sciences of the Ukrainian SSR had been carrying out archaeological excavations on the site of ancient settlement of annalistic Vyshgorod (under the direction of T.M. Movchanoskiy and V.Y. Dovzhenok). There were collected the materials both of Old Russian and Golden Horde period while researching. Particularly, in the Northeastern part of the ancient settlement they susseded to record occupation layers and separate objects (namely dwelling and support structures in the excavation № 2), dated to the middle of XIII—XIV century. The large amount of ceramics, ironworks, glass bracelets, etc. were collected in their filling. The received results specify the existence of a small settlement dating back to the middle of XIII—XIV century in the territory of ancient settlement (in its Northeast). 2012 Article Вишгород у золотоординський час (за матеріалами розкопок 1936―1937, 1947 рр.) / К.М. Капустін // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2012. — Вип. 8. — С. 146-151. — укр. 2227-4952 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/89223 uk Археологія і давня історія України Інститут археології НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
description Статтю присвячено аналізу знахідок середини ХІІІ—XIV ст. з розкопок Вишгорода 1936—1937, 1947 рр. (дослідження Т.М. Мовчанівського та В.Й. Довженка).
format Article
author Капустін, К.М.
spellingShingle Капустін, К.М.
Вишгород у золотоординський час (за матеріалами розкопок 1936―1937, 1947 рр.)
Археологія і давня історія України
author_facet Капустін, К.М.
author_sort Капустін, К.М.
title Вишгород у золотоординський час (за матеріалами розкопок 1936―1937, 1947 рр.)
title_short Вишгород у золотоординський час (за матеріалами розкопок 1936―1937, 1947 рр.)
title_full Вишгород у золотоординський час (за матеріалами розкопок 1936―1937, 1947 рр.)
title_fullStr Вишгород у золотоординський час (за матеріалами розкопок 1936―1937, 1947 рр.)
title_full_unstemmed Вишгород у золотоординський час (за матеріалами розкопок 1936―1937, 1947 рр.)
title_sort вишгород у золотоординський час (за матеріалами розкопок 1936―1937, 1947 рр.)
publisher Інститут археології НАН України
publishDate 2012
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/89223
citation_txt Вишгород у золотоординський час (за матеріалами розкопок 1936―1937, 1947 рр.) / К.М. Капустін // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2012. — Вип. 8. — С. 146-151. — укр.
series Археологія і давня історія України
work_keys_str_mv AT kapustínkm višgoroduzolotoordinsʹkijčaszamateríalamirozkopok193619371947rr
first_indexed 2025-07-06T17:09:00Z
last_indexed 2025-07-06T17:09:00Z
_version_ 1836918234299760640
fulltext 146 Статтю присвячено аналізу знахідок середи- ни хІІІ—XIV ст. з розкопок Вишгорода 1936—1937, 1947 рр. (дослідження Т.М. Мовчанівського та В.Й. Довженка). К л ю ч о в і с л о в а: Вишгород, городище, середина хІІІ—XIV ст. Вишгород — одне з визначних міст Середнього Подніпров’я часів середньовіччя — вперше зга- дується в «Повісті минулих літ» у 946 р.: «Бе бо Вышегород град Вользин (Ользин)» (Повесть… 1950, с. 43). За період від 946 р. до 1214 р. місто фі- гурує у літописах 38 разів. Воно було визначним церковно-релігійним осередком, саме тут знахо- дилися мощі перших руських святих — Бориса і Гліба (Довженок 1950, с. 64). Як і інші міста Русі, Вишгород зазнав руйнувань під час монгольсь- кої інвазії середини ХІІІ ст. Невідомо, наскільки тяжкими були наслідки військових подій, але на- прикінці ХІХ ст. Л. Похилевич писав про давнє місто таке: «После опустошения Киева татарами разрушен был и Вышгород в 1240 г. с его церк- вами и монастырями, и дворами… только груды щебня — остатки каменных построек, на каждом шагу попадающиеся, да высокие земляные валы и курганы свидетельствуют о былом величии го- рода» (Похилевич 2009, с. 8). На сучасному етапі історико-археологічних до- сліджень найбільше відомостей маємо про давнь- оруський етап життя міста. Щодо золотоординсь- кого та литовського часів, то тут відчувається брак джерел як наративних, так і археологічних. Як ві- домо, вперше масштабні археологічні розкопки на території Вишгорода провадилися у 1934—1937 рр. експедицією Інституту історії матеріальної куль- тури АН УРСР та у 1947 р. експедицією Інституту археології АН УРСР (рис. 1, 1). У 30-ті роки ХХ ст. досліджувалися городище, посад та територія не- крополя. На жаль, велика кількість знахідок була втрачена під час Великої Вітчизняної війни. У 1947 р. з метою вивчення топографії житлових та господарських комплексів міста дослідження К. М. К а п у с т і н вИШГороД У ЗоЛоТоорДИНСЬКИЙ ЧАС (за матеріалами розкопок 1936―1937, 1947 рр.) були продовжені експедицією В.Й. Довженка (за- кладено 2 розкопи на території городища та один на посаді (Довженок 1952, с. 14). У ході робіт вда- лося зібрати чисельний інформативний матеріал, датований ранньослов’янським, давньоруським та пізньосередньовічним часами. Артефакти, від- найдені під час розкопок, нині зберігаються у На- укових фондах ІА НАН України (кол. № 5). Метою даної статті є введення до наукового обі- гу матеріалів післямонгольського часу з розкопок 1936—1937, 1947 рр. Одразу зазначимо, що кіль- кість таких знахідок невелика, але їх публікація дозволить уточнити хронологію розкритих куль- турних нашарувань та окремих комплексів золо- тоординського часу. Отже, протягом 1936—1937 рр. експедицією Ін- ституту історії матеріальної культури АН УРСР під керівництвом Т.М. Мовчанівського було за- кладено два розкопи у східній частині городища (Шовкопляс 2000, с. 181). Ця ділянка пам’ятки, за повідомленнями дослідників, дуже пошкоджена обвалами та зсувами, внаслідок чого тут утвори- лася значна кількість великих і дрібних ярів та мисоподібних виступів. На цих виступах виявле- но рештки непошкодженого культурного шару. Археологічними розкопками вдалося зафіксувати об’єкти житлового та господарського призначень, розташовані рядами паралельно до східного краю городища. Між ними знаходилася широка смуга незабудованої площі, що була інтерпретована В.Й. Довженком як одна із доріг літописного міс- та (Довженок 1949, с. 8, 9). Цікаві матеріали, які датуються серединою — другою половиною ХІІІ ст. віднайдено в ході роз- копок на ділянці № 1 (кв. 1) та на ділянці № 4 (кв. 16). Ділянка (розкоп) № 1 розташовувалась на північно-східній частині дитинця (40,0 × 5,0 м) (рис. 1, 1). Її було розбито на квадрати 5 × 5 м, ну- мерація яких йшла з півдня на північ (рис. 2, 2). На глибині 0,10 м від денної поверхні зафіксова- но котлован споруди, у заповненні якої знайде- но чисельні уламки глиняного посуду, «гутових» 147 Капустін К.М. Вишгород у золотоординський час (за матеріалами розкопок 1936―1937, 1947 рр.) пляшок, а також монета 1734 р.(Зацепіна 1936, с. 10). У північній частині споруди досліджено залишки печі, складеної із цегли (Зацепіна 1936, с. 11, 12). Із глибини 0,6—0,7 м від денної поверх- ні фіксувалися артефакти давньоруського часу, особливо багато їх виявлено біля глинобитних печей, розташованих у кв. 2 та кв. 3 (рис. 2, 2) (Зацепіна 1936, с. 35—37). Усі печі зведено з гли- Рис. 1. План городища літописного Вишгорода та знахідки кераміки з розкопок 1936 р.: 1 — план городища; 3, 9, 10 — ділянка № 1, кв. 1; 2, 4, 5—8, 11, 12, 13 — ділянка № 4, кв. 16 Рис. 2. План та стратиграфія ділянок № 1 та № 4 (1936 р.): 1 — план та стратиграфія розкопу № 4; 2 — план роз- копу № 1 Капустін К.М. Вишгород у золотоординський час (за матеріалами розкопок 1936―1937, 1947 рр.) 148 ни та обпалено до червоного кольору. На думку Г.М. Зацепіної, досліджені опалювальні споруди датуються києво-руським часом і «могли викорис- товуватись для якихось артільних потреб» (За- цепіна 1936, с. 52—54). Із глибини 0,6—1,2 м від денної поверхні трап- лялися уламки посуду, що за зовнішнім виглядом нагадував давньоруський, але мав певні відмін- ності. Вінця такої кераміки мають потовщення краю у вигляді масивного валика. Верхній край заокруглений, з внутрішнього боку профільова- ний виїмкою для покришки. Виготовлені вони із тіста зі значною домішкою середньозернистого піску та жорстви. Випал рівномірний, черепок на зламі одношаровий (рис. 1, 9—10). Кераміка да- тується другою половиною ХІІІ — XIV ст. (Беляе- ва 1982, с. 76, 77). Окрім того, знайдено уламок горщика із плав- ною шийкою, край вінчика оформлено у вигляді масивного валика, без борозенки під покришку (рис. 1, 3). Таку кераміку С.О. Біляєва відносить до типу 2-ІІ-А і датує кінцем ХІІІ — XIV ст. (Беля- ева 1982, с. 77). Ділянка № 4 розташовувалась між ділянкою № 4 (1935 р.) та шурфом Ж (1935 р.) у північно- східній частині дитинця (Гончаров 1936, с. 1). За- кладений розкоп розміром 40,0 × 5,0 м орієнтова- но довгою віссю по лінії північ—південь і розбито на квадрати 5,0 × 5,0 м, з нумерацією із півдня на північ від 1 до 8 (Гончаров 1936, с. 2). Пізніше прирізали ще 8 квадратів у північному та північ- но-західному напрямку. Таким чином, на ділянці № 4 нараховувалося 16 квадратів розміром 5,0 × 5,0 м (Гончаров 1936, с. 4—18). У ході досліджень у кв. 16 «у верхньому шарі знайдено культур- ні рештки доби раннього феодалізму (уламки кераміки, скляні браслети, вироби із заліза та кольорових металів)» (Гончаров 1936, с. 36). Не- обхідно вказати, що біля північної стінки кв. 16, на глибині 0,5 м виявлено завал печини та битої Рис. 3. План та знахідки із заповнення «напівземлянки» № 2 (1947 р.): 1 — план та розріз об’єктів на розкопі № 2 (східний розкоп); 2—6 — індивідуальні знахідки з «напів- землянки» № 2; 7—22 — кераміка із заповнення «напів- землянки» № 2 149 Капустін К.М. Вишгород у золотоординський час (за матеріалами розкопок 1936―1937, 1947 рр.) плінфи. Автор припускає, що це залишки коваль- ського горна, хоча не виключено, що це рештки наземної житлової споруди, конструкцію якої не вдалося простежити. На південь від завалу до- сліджено житлову споруду розміром 2,5 × 2,8 м, частково заглиблену у материк (рис. 2, 1). У її заповнені зібрано велику кількість уламків гли- няного посуду ХІ—ХІІІ ст., кістки тварин, риб’ячу луску, шиферне пряслице, цвяхи, ножі тощо (Гон- чаров 1936, с. 38—43). У кв. 16 на глибині 1,2 —1,8 м від денної повер- хні, ймовірно із завалу печини та битої плінфи, походять уламки кераміки, які за особливістю про- філювання вінець датуються другою половиною ХІІІ — XIV ст. (рис. 1, 2, 4, 5—8, 11—13). Умовно їх можна розділити на кілька типів: до першого від- носяться фрагменти посуду з короткою, дещо від- хиленою шийкою; вінцем, оформленим у вигляді масивного валика із борозенкою для покришки; другий тип складаюсть фрагменти із короткою, дещо відхиленою шийкою; вінцем, оформленим у вигляді масивного валика; до третього типу належать уламки горщиків, які морфологічно нагадують кераміку Х—ХІ ст., однак відрізня- ються за складом керамічного тіста. Датування такої кераміки є доволі широким і відноситься до другої половини ХІІІ — XIV ст. (Беляева 1982, с. 76, 77). Сьогодні важко робити однозначні висновки щодо датування досліджених матеріалів, адже значна кількість знахідок була втрачена, однак той факт, що із «завалу печини» походять матеріа- ли як першої половини ХІІІ ст., так і середини ХІІІ — XIV ст., дозволяє припускати існування тут якогось комплексу (житлового або господарського призначення) золотоординського часу. У 1947 р.експедицією Інституту археології АН УРСР продовжено дослідження городища літо- писного Вишгорода. Головний розкоп розмірами 52,0 × 12,0 м закладено у східній частині городи- ща, на захід і на північ від нього знаходяться міс- ця розкопок 1934—1937 рр. У ході робіт відкри- то житлові та господарські споруди ХІ—ХІІІ ст., а також доби пізнього середньовіччя (Довженок 1952, с. 17—19). Найбільш цікаві та інформативні матеріали виявлено у північно-східній частині дитинця, де понад північним яром закладено три паралельні траншеї від західного краю городища на схід (роз- міри першої траншеї 28,0 × 1,0 м, другої — 32,0 × 1,0 м, третьої — 40,0 × 1,0 м) (рис. 4, 1). Потуж- ність культурних нашарувань коливалася у ме- жах 0,6—1,4 м в залежності від умов рельєфу. У двох місцях вдалося зафіксувати заглиблення культурного шару, саме тут розбили два розкопи (Довженок 1952, с. 24). У першому (західному) розкопі на глибині 0,7 м від денної поверхні простежено яму неви- разної форми та контурів діаметром 1,4 м (рис. 4, 2). Посередині залягав горілий прошарок, у трьох місцях — скупчення фрагментів печини. Заповнення об’єкту складалося з окремих шмат- ків вугілля та уламків посуду давньоруського часу (Довженок 1952, с. 24). Рис. 4. План плям на ділянці № 8 та знахідки кераміки з розкопок 1947 р.: 1 — план плям в розвідувальних траншеях у північно-східній частині городища; 2 — план плям на ділянці № 8 (розкопи № 1, 2); 3—5, 10, 12 — ділянка VIII, тр. № 3; 6—8, 11 — ділянка VIII, розкоп 2; 7, 10 — ділянка VIII, розкоп 2, землянка № 1 Капустін К.М. Вишгород у золотоординський час (за матеріалами розкопок 1936―1937, 1947 рр.) 150 У другому (східному) розкопі вже з глибини 0,7—0,8 м від денної поверхні траплялися фраг- менти кераміки, яку умовно можна віднести до типів ІІ-1-А, ІІ-2-Б (за С.О. Біляєвою) і датувати другою половиною ХІІІ — XIV ст. (рис. 4, 2, 6—8, 11). За повідомленням В.Й. Довженка, на глибині 1 м від денної поверхні простежено контури двох ям від напівземлянкових приміщень (рис. 3, 1) (Довженок 1952, с. 23, 24). Перша «напівземлянка» (3,1 × 2,2 м) заглиб- лена у материк на 0,6 м, орієнтована стінами за сторонами світу. Вхід до приміщення виявити не вдалося, але автор робіт припускає, що він знаходився у південній частині, де зафіксовано незначне заглиблення (1,4 × 0,8 м), яке безпо- середньо прилягало до стінки землянки. Його долівка знаходилася на 0,5 м вище від долів- ки напівземлянки № 1. Можливо, це залишки якоїсь господарської прибудови, щось на кшталт холодних сіней. Біля північно-східного кута при- будови розкрито рештки входу у вигляді східців шириною 0,20 м (Довженок 1947, с. 13, 14). За ме- жами об’єкту, біля західної стіни, виявлено скуп- чення печини (рис. 3, 1) (Довженок 1952, с. 24). Ймовірно, досліджений котлован є рештками за- глибленої частини наземної житлової споруди із господарською прибудовою у південній частині. На жаль, стратиграфічного розрізу ділянки здій- снено не було, тому конкретніше говорити про ха- рактер або функціональне призначення споруди не можна. У заповненні об’єкту зібрано численний ар- хеологічний матеріал: шматки печини, кістки тварин, фрагмент металевого предмету, уламок скляного браслету, фрагменти кераміки, датова- ної ХІІІ ст. Звідси ж походять уламки посуду так званого архаїчного типу (за М.П. Кучерою), по- ширеного у другій половині ХІІІ — XIV ст. (рис. 4, 7—10). Друга «напівземлянка», розмірами 2,4 × 1,6 м, що знаходилась на південний захід від першої, орієнтована з північного заходу на південний схід. Долівка споруди щільно утрамбована, без слідів обмазки та обпалу, заглиблена у материк на 0,6 м. Стінки нечіткі і погано збереглися у не- міцному рихлому піщаному ґрунті. У південному кутку зафіксовано скупчення печини, сліди попе- лу та вугілля, а також шматки «плиточної цегли» (залишки печі?). Посередині північно-західної стіни досліджено вхід до приміщення шириною близько 0,6 м із східцем, розташованим на 0,25 м вище рівня долівки (рис. 3, 1) (Довженок 1952, с. 25). Вірогідно, досліджений об’єкт є залишками наземної господарської споруди, що знаходилася біля житла і, можливо, становила з ним єдиний житловий комплекс. У заповненні котловану знайдено велику кіль- кість фрагментів кераміки, скляних браслетів, шиферне пряслице, 3 металевих ножа, уламок циліндричного замка, цвяхи, риболовний гачок, фрагмент точильного бруска, кістяну проколку. Колекцію кераміки з «землянки» умовно мож- на розділити на дві хронологічні групи. До пер- шої відносяться горщики з відігнутими назовні вінцями округлої форми, край яких загнутий до середини у вигляді валика (рис. 3, 7—9). Такий посуд датують ХІІ — першою половиною ХІІІ ст. (Кучера 1986, с. 449, 450). Наприкінці ХІІ — на початкуХІІІ ст. поширення набуває ще один тип профілювання вінець — з масивним валиком із закраїнкою з внутрішнього боку та зрізаною ззов- ні площиною (рис. 3, 13—15). До другого типу відносять кераміку так званого архаїчного типу. Такий посуд виготовляли на гончарному колі, у верхній частині могли прикрасити орнаментом у вигляді прямих ліній, хвиль, рідше — зубчастого штампу; вінця відігнуті назовні і зрізані по краю, рідше заокруглені. Склад тіста є своєрідною особ- ливістю такої кераміки: глина із домішками піску та жорстви, на зовнішній та внутрішній поверх- ні наявні дрібні блискучі вкраплення (рис. 3, 16—22) (Оногда 2007, с. 70, 71). За матеріалами розкопок у Сокільцях, Києві, Білій Церкві, Жито- мирі та на інших пам’ятках Південної Русі такий посуд датують другою половиною ХІІІ — XIV ст. (Кучера 1969, с. 174, 175; Беляева 1982, с. 76, 77; Оногда 2007, с. 71). У незначній кількості зустрічаються також фрагменти горщиків із ко- роткою, дещо відхиленою шийкою, з вінцями, оформленими у вигляді овального потовщення без борозенки для покришки (рис. 3, 11—12). За типологією С.О. Біляєвої, такий посуд датовано кінцем ХІІІ — XIV ст. (тип ІІ-2-Б) (Беляева 1982, с. 77). Знайдений у заповненні уламок циліндрично- го замка, який за новгородською класифікацією відноситься до типу В-ІІ, датується кінцем ХІІ — початком ХV ст. (рис. 3, 6) (Колчин 1982, с. 162, 163). Деталлю замка може бути також фрагмент (інв. № 927) металевого виробу (рис. 3, 5). Звідси ж походять уламки трьох ножів різного розміру. Перший зберігся майже повністю, дов- жина леза 12,5 см, руків’я — 4,5 см, ширина леза змінюється від 2,0 до 0,5 см (рис. 3, 2). Другий зберігся частково, довжина леза 7,0 см, руків’я — 4,5 см, ширина леза змінюється від 1,6 до 1,0 см (рис. 3, 3). Третій ніж у задовільному стані: дов- жина леза 5,8 см, руків’я — 4,0 см, ширина леза змінюється від 1,1 до 0,2 см (рис. 3, 4). У інвентарній книзі подано перелік знахідок, відсутніх у колекції, що зберігається у Науко- вих фондах Інституту археології НАН України, а саме: п’ять фрагментів скляних гладких брас- летів, шиферне пряслице, фрагменти залізних цвяхів, риболовний гачок, кістяна проколка та уламок точильного бруска (Довженок 1947а). Загалом, зібраний археологічний матеріал, принаймні за інвентарним описом 1947 р., харак- терний для ХІІІ ст., що дозволяє датувати описа- ний комплекс серединою — другою половиною ХІІІ ст., можливо, початком XIV ст. Знайдені у заповненні скляні браслети, виробництво яких, на думку Ю.Л. Щапової, припинилося у середині ХІІІ ст. (Щапова 1972, с. 173, 174), можуть бути датовані золотоординським часом. Такі висновки, узгоджуються із результатами розкопок М.А. Са- гайдака на території колишнього Братського мо- настиря у Києві. Зокрема, у споруді XIV—XV ст. зібрано уламки кераміки, мідну поясну накладку та уламок скляного браслета; по вул. Сагайдач- ного, 18 (1991 р.) у споруді XIV—XV ст. знайдено кілька уламків скляних браслетів (Сагайдак, Сер- геева 1992, с. 7). Ще одним свідченням датування виявленої споруди післямонгольским часом може бути факт використання плінфи для споруджен- 151 Капустін К.М. Вишгород у золотоординський час (за матеріалами розкопок 1936―1937, 1947 рр.) ня печі — такий технологічний прийом є типовим для пам’яток золотоординської епохи. Таким чином, протягом 1936—1937 рр. та у 1947 р.розкопками Інституту історії матеріальної культури АН УРСР та Інституту археології АН УРСР у північно-східній частині городища вдало- ся зафіксувати археологічні матеріали та окремі об’єкти (можливо, житловий комплекс) другої половини ХІІІ — XIV ст. Можливим буде припус- тити, що, незважаючи на монгольську інвазію, життя на городищі продовжувалося (передусім у північно-східній частині), тут існували окремі житлові та, можливо, виробничі комплекси. Майбутні археологічні дослідження дозволять розширити наші уявлення стосовно історії літо- писного міста у золотоординський та литовський часи, з’ясувати масштаби та наслідки військової інвазії монголів для Вишгорода. Беляева С.А. Южнорусские земли во второй половине XIII — XIV вв. (по археологическим исследованиям). — К., 1982. Гончаров В.К. Щоденник асистента Вишгородської археологічної експедиції 1936 р. / НА ІА НАНУ. — Ф. ІІМК / Вишгород № 44 Довженок В.Й. Розкопки древнього Вишгорода / НА ІА НАНУ. — 1947/18. Довженок В.И. Инвентарная опись находок Вышго- родской археологической экспедиции в 1947 г. / НА ІА НАНУ. — 1947/18. Довженок В.Й. Огляд археологічного вивчення древ- нього Вишгорода за 1934—1937 рр. / НА ІА НАНУ. — Ф. Наук. Роб. № 309. Довженок В.Й. Огляд археологічного вивчення древ- нього Вишгорода за 1934—1937 рр. // Археологія. — 1950. — Т. 3. — С. 64—91. Довженок В.Й. Розкопки древнього Вишгорода // АП УРСР. — К., 1952. — Т. ІІІ. — С. 14—28. Зацепіна Г.Н. Щоденник начальника розкопу ділян- ки № 1 1936 р. / НА ІА НАНУ. — Ф. ІІМК / Вишгород № 46. Колчин Б.А. Хронология новгородських древностей // Новгородский сборник. 50 лет раскопок Новгорода. — М., 1982. — С. 156—178 Кучера М.П. Про одну групу середньовічної кераміки на території УРСР // Слов’яно-руські старожитності. — К., 1969. — С. 174—181. Кучера М.П. Керамика // Археология Украинской ССР. — К., 1986. — Т. 3. — С. 446—455. Оногда О.В. До питання про своєрідну групу кераміки післямонгольського часу // Магістеріум. Археологічні студії. — К., 2007. — Вип. 27. — С. 70—74. Повесть временных лет. — М.; Л., 1950. — Т. 1. Похилевич Л.И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. — Біла Церква, 2009. Сагайдак М.А., Сергеева М.С. Отчет об исследованиях Подольской экспедиции в зоне фундаментов здания Поварни XVII—XVIII вв. на территории бывшего Брат- ского монастыря / НА ІА НАНУ. — 1992/30. Шовкопляс Г.М. Вишгород і його замовчувані дослід- ники // АДУ 1994—1996 рр. — К., 2000. Щапова Ю.Л. Стекло Киевской Руси. — М., 1972. — С. 173, 174. К. М. К а п у с т и н вЫШГороД в ЗоЛоТоорДЫНС- Кое вреМЯ (по материалам раско- пок 1936—1937, 1947 гг.) На протяжении 1934—1937, 1947 гг. экспедици- ей Института археологии АН УССР проводились ар- хеологические раскопки на городище летописного Вышгорода (под руководством Т.М. Мовчановского и В.И. Довженка). В ходе работ были собраны матери- алы как древнерусского, так и золотоордынского вре- мени. В частности, в северо-восточной части городища удалось зафиксировать культурные слои и отдельные объекты (жилище и хозяйственную постройку в рас- копе № 2), датируемые серединой XIII—XIV вв. В их заполнении собрано большое количество фрагментов керамики, металлических изделий, стеклянных брас- летов и т.д. Полученные результаты указывают на существование на территории городища (в его северо- восточной части) небольшого поселения середины XIII— XIV вв. K. N. K a p u s t i n VYSHGOROD IN THE PERIOD OF GOLDEN HORDE (according to materials of excavations of 1936—1937 and 1947) Over a period of 1936—1937 and 1947 as well, the sci- entific expedition of Institute of Archaeology of the Acad- emy of Sciences of the Ukrainian SSR had been carrying out archaeological excavations on the site of ancient set- tlement of annalistic Vyshgorod (under the direction of T.M. Movchanoskiy and V.Y. Dovzhenok). There were col- lected the materials both of Old Russian and Golden Horde period while researching. Particularly, in the Northeast- ern part of the ancient settlement they susseded to record occupation layers and separate objects (namely dwelling and support structures in the excavation № 2), dated to the middle of XIII—XIV century. The large amount of ce- ramics, ironworks, glass bracelets, etc. were collected in their filling. The received results specify the existence of a small settlement dating back to the middle of XIII—XIV century in the territory of ancient settlement (in its North- east).

Ähnliche Einträge