Підходи до класифікації метрополійних функцій регіональних метрополій

Здійснено огляд існуючих методологічних підходів до визначення метрополійності міст - обласних центрів (регіональних метрополій) на основі виділення їх головних функцій. Обґрунтовано необхідність класифікації метрополійних функцій регіональних метрополій та запропоновано авторський підхід до їх клас...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2013
Автори:	Мельник, М., Щеглюк, С.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2013
Назва видання:	Вісник економічної науки України
Теми:	Наукові статті
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/89286
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Підходи до класифікації метрополійних функцій регіональних метрополій / М. Мельник, С. Щеглюк // Вісник економічної науки України. — 2013. — № 2 (24). — С. 95–100. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-89286
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-892862015-12-06T03:02:23Z Підходи до класифікації метрополійних функцій регіональних метрополій Мельник, М. Щеглюк, С. Наукові статті Здійснено огляд існуючих методологічних підходів до визначення метрополійності міст - обласних центрів (регіональних метрополій) на основі виділення їх головних функцій. Обґрунтовано необхідність класифікації метрополійних функцій регіональних метрополій та запропоновано авторський підхід до їх класифікації. Визначено основні напрями активізації та розвитку метрополійних функцій. Осуществлен обзор существующих методологических подходов к определению метрополитарности городов-областных центров (региональныхметрополий) на основе выделения их главных функций. Обоснована необходимость классификации метрополитарных функций региональных метрополий и предложен авторский подход к их классификации. Определены основные направления активизации и развития метрополитарных функций. Made the survey of existing methodological approaches to determining metropolitan city-regional centers (regional metropolises) based on the allocation of their main functions. The necessity of classification functions metropolitan regional metropolises and proposed architectural approach to their classification. The basic directions of intensification and development metropolitan functions are identified. 2013 Article Підходи до класифікації метрополійних функцій регіональних метрополій / М. Мельник, С. Щеглюк // Вісник економічної науки України. — 2013. — № 2 (24). — С. 95–100. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 1729-7206 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/89286 uk Вісник економічної науки України Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наукові статті Наукові статті
spellingShingle	Наукові статті Наукові статті Мельник, М. Щеглюк, С. Підходи до класифікації метрополійних функцій регіональних метрополій Вісник економічної науки України
description	Здійснено огляд існуючих методологічних підходів до визначення метрополійності міст - обласних центрів (регіональних метрополій) на основі виділення їх головних функцій. Обґрунтовано необхідність класифікації метрополійних функцій регіональних метрополій та запропоновано авторський підхід до їх класифікації. Визначено основні напрями активізації та розвитку метрополійних функцій.
format	Article
author	Мельник, М. Щеглюк, С.
author_facet	Мельник, М. Щеглюк, С.
author_sort	Мельник, М.
title	Підходи до класифікації метрополійних функцій регіональних метрополій
title_short	Підходи до класифікації метрополійних функцій регіональних метрополій
title_full	Підходи до класифікації метрополійних функцій регіональних метрополій
title_fullStr	Підходи до класифікації метрополійних функцій регіональних метрополій
title_full_unstemmed	Підходи до класифікації метрополійних функцій регіональних метрополій
title_sort	підходи до класифікації метрополійних функцій регіональних метрополій
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2013
topic_facet	Наукові статті
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/89286
citation_txt	Підходи до класифікації метрополійних функцій регіональних метрополій / М. Мельник, С. Щеглюк // Вісник економічної науки України. — 2013. — № 2 (24). — С. 95–100. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
series	Вісник економічної науки України
work_keys_str_mv	AT melʹnikm pídhodidoklasifíkacíímetropolíjnihfunkcíjregíonalʹnihmetropolíj AT ŝeglûks pídhodidoklasifíkacíímetropolíjnihfunkcíjregíonalʹnihmetropolíj
first_indexed	2025-07-06T17:11:53Z
last_indexed	2025-07-06T17:11:53Z
_version_	1836918415352135680
fulltext	М. МЕЛЬНИК, С. ЩЕГЛЮК 2013/№2 95 З отриманих розрахунків можна отримати наступ- ні висновки: Найбільш впливовим є фондовий ринок США. В розглянутій вибірці він впливає на чотири інші ринки (Велика Британія, Індія, Бразилія, Росія). Країни, що розвиваються, зокрема країни БРІК, знаходяться під впливом фондових ринків розвинутих країн (США, Японії, Великої Британії), але Китай за- ймає окрему позицію – на нього впливає лише ЄС. Вза- ємодія фондових ринків країн БРІК між собою слабка: лише Росія знаходиться під деяким впливом Бразилії. На досліджуваному періоді ринок України знахо- диться осторонь впливу ринків розвинутих країн, але залежить від ринку Китаю. Список джерел 1. Aloui R.,Aissa M. S., Nguyen D. K. Globalfinancialcrisis, extremeinterdependences, and contagioneffects: therole ofeconomicstructure? // Journal of Banking and Finance. – 2011. – №35. – P. 130-141. 2. Bhar R., Nikolova B. Return, volatilityspillovers and dynamic correlationinthe BRIC equitymarkets: Ananalysisusing a bivariate EGARCH framework // Global Finance Journal. – 2009. – № 19. – P. 203-218. 3. Cavaliere G., Phillips P., Smeekes S., Taylor R., Lag Length Selection for Unit Root Testsinthe Presence of Nonstationary Volatility // COWLES FOUNDATION DISCUSSION PAPER. – 2012. – №1844. 4. Chittedi K.R. Global stock markets development and integration: with special reference to BRIC countries // [Електронний ре- сурс]. – Реж. доступу: http://mrpa.ub.uni-muenchen.de/18602/. 5. Choosing the Lag Lengthfor the ADF Test // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://eurequa.univ-paris1.fr/ membres/Ahamada/cours/nsss.pdf. 6. Chowdhury A.R. Stock market inter dependencies: evidence from the Asian NIEs // Journal of Macroeconomics. – 1994. – № 16. – P. 629-651. 7. Fahami N.A. The structure of linkages and causal relation ships between BRIC and develope de quity markets // International Conferenceon Informationand Finance. – 2011. – №21. 8. Granger C.W. Investigating causal relations by econometric and cross-sectional method // [Електронний ресурс]. – Режим до- ступу: http://webber.physik.uni-freiburg.de/~jeti/studenten_ seminar/stud_sem_SS_09/grangercausality.pdf. 9. Ibrahim M.H. Financial integration and diversification among ASEAN equitymarkets: a Malaysia perspective // Capital Market Review. – 2005. – №8. – P. 25-40. 10. Johansen S., Juselius K. Maximum like lihoodestimation and inference on cointegration with applications to dem and formoney // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://nhjy.hzau.edu.cn/kech/hgjjx/Article/UploadFiles/tese/xue xiziyuan/jdwxxd/lwl/8.pdf. 11. Majid M.S., Kassim S.H. Impactofthe 2007 US financial crisison the emerging equity markets // International Journal of Emerging Markets. – 2009. – №4. – P. 341-57. 12. Majid M.S., Meera A.K., Omar M.A. Inter dependence of ASEAN-5 stock market sfrom the US andJapan // Global Economic Review. – 2008. – №37. – P. 201-225. 13. Markowitz H. Portfolioselection // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.math.ust.hk/~maykwok/ courses/ma362/07F/markowitz_JF.pdf. 14. Syriopoulos T. International portfolio diversification to Central Europeans to ckmarkets // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ideas.repec.org/a/taf/apfiec/ v14y2004i17p1253-1268.html. 15. Taylor M.P., Tonks I. The international is ation of stockmar- kets and the abolition of UK exchange control, [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ideas.repec.org/ a/tpr/restat/v71y1989i2p332-36.html. М. Мельник, С. Щеглюк м. Львів ПІДХОДИ ДО КЛАСИФІКАЦІЇ МЕТРОПОЛІЙНИХ ФУНКЦІЙ РЕГІОНАЛЬНИХ МЕТРОПОЛІЙ Найбільші міста України визнано потужними соціа- льно-економічними центрами для навколишньої території держави. Вони мають здатність до одночасної концентра- ції та генерації масштабних фінансово-економічних соці- окультурних, матеріальних, людських та інформаційних потоків. Однак, вирішальну роль не тільки у територіаль- ній організації суспільства, а у прийнятті управлінських рішень починають відіграють нові надпотужні міста – ме- трополії, які формуються великим містом та його прилег- лою територією, щільно пов’язаною із центральним міс- том різноманітними взаємозв’язками. Міста, які володі- ють метрополійними функціями, стають унікальними яд- рами науково-технічного прогресу, вогнищами дифузії територіально-структурних процесів як в центрах таких метрополійних ареалів, так і в їх периферійних зонах. Причому місто, що претендує на статус «метрополії», по- винне також не тільки організовувати і контролювати «свою» територію, а й активно брати участь у функціону- ванні всієї відповідної урбаністичної системи, бути «пред- ставленим» (інформаційно, фінансово, тими чи іншими культурними акціями та ін.) в рівних йому за статусом і параметрах містах, тобто характеризуватися високим сту- пенем залучення в сучасні мережеві взаємодії і бути сприйнятливим до різного роду інновацій. Дослідженням процесів метрополізації вітчизняних міст як реакції на глобалізаційні тренди сучасності прис- вячені наукові розвідки О. Денисенко, Г. Петришин, Г. Підгрушного, Б. Посацького, Т. Мазур, О. Шаблія, Л. Шевчук та інших. Водночас мало розкритим є питан- ня формування та особливості розвитку метрополійних функцій міст-центрів метрополій, що суттєво відрізняє їх від окремих великих міст, агломерацій тощо. Мета даної публікації полягає у виявленні, систе- матизації та класифікації метрополійних функцій міст- центрів для подальшої їх активізації та ефективного ро- звитку метрополії у конкурентному середовищі. Як зазначають вчені, проблемою прикладного ас- пекту виявлення функцій метрополії є обґрунтування залежності соціально-економічного розвитку території від доступності центру з певним функціонально- ієрархічним статусом та динамікою розвитку [6, с. 28]. Отже, функції, які виконує метрополійне місто суттєво відрізняють його діяльність від інших міст у ієрархічній структурі. Тому, визначення метрополійних функцій у містах, які є центрами регіонів (обласних центрів) потребує окремого дослідження. Сучасна метрополія – це продукт процесів глобалізації і регіоналізації, синтез якості і кількості, сплав адаптивності до інноваційних змін (включаючи здатність до генерування інновацій) і стійкості терито- ріальних і соціально-економічних інститутів [2]. Регіональні метрополії – це свого роду вузли, у http://webber.physik.uni-freiburg.de/~jeti/studenten_ М. МЕЛЬНИК, С. ЩЕГЛЮК ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ 96 яких переплітаються потоки мереж різного географіч- ного масштабу, це місця, де регіони «підключаються» до глобальних зв’язків і процесів. А це означає, що чи не найістотнішою функцією метрополії може вважати- ся «перенесення» імпульсів розвитку, що виникають на основі відповідних міжнародних зв’язків, на навколиш- ні території та субрегіони. На відміну від попередніх десятиліть, розвиток великих міст тепер генерує у сво- єму оточенні ефекти так званого «позитивного метро- полійного поширення», що проявляються у відповідних структурних змінах в економіці усього регіону, а відтак – і в формуванні додаткових умов для зростання рівня життя місцевих мешканців [8]. Сучасні найбільші міста виступають місцем пере- розподілу та акумулювання прибутку, місцем прожи- вання найбільш заможної частини населення регіону, полюсом влади, багатства і відповідно надспоживання [3]. Щоб відповідати цим умовами, місто повинне бути конкурентоспроможним економічно, володіти сучас- ною, орієнтованою на інновації структурою господарс- тва, сферою послуг, освіти, високотехнологічним інду- стріальним комплексом, розвиненою інфраструктурою, простором для розвитку та прогресу. В умовах глобалізації саме урбанізовані центри, особливо найбільші міста, виступають каркасними еле- ментами територіальної організації суспільства. Проблеми розвитку метрополійних функцій обла- сних центрів Західного регіону полягають в ускладнен- ні зв’язків між ними та периферією, обміні товарами, ресурсами, інформацією, людьми, який не завжди є ек- вівалентним, що в результаті призводить до трансфор- мації функцій міста. Еволюція таких процесів відбувається шляхом на- копичення економічного, культурного й інформаційно- го потенціалу суспільства у великих міських центрах, що сприяє підвищенню інтенсивності й ефективності соціально-економічного розвитку – це створює переду- мови для формування вищих досягнень і зразків мате- ріальної й духовної культури. Поступово ці досягнення транслюються й освоюються іншими нецентральними містами й сільськими поселеннями, що, у свою чергу, дає новий імпульс для нарощування потенціалу в вели- ких міських центрах. Такі головні міста отримують на- зву метрополій, а процес виділення головних урбаніс- тичних осередків, як вузлів цивілізаційного розвитку називається метрополізацією [4]. Метрополія підпорядковує собі периферію: малі міста, села через торгівлю, інвестиції, філіалізацію сер- вісних структур, включаючи банки і страхові компанії, вищі навчальні заклади. Метрополія також є просторо- вим осередком регіональних ринків праці та породжує і посилює ефект територіально-соціальної сегрегації, ві- дриву (за основними соціально-економічним індикато- рами) ядер метрополії (найбільших міст) від решти те- риторії. Найбільші міста-метрополії в результаті дефо- рмують і себе, і прилеглу територію, оскільки в усьому просторі метрополізації вибудовується асиметрична соціально-територіальна взаємозалежність: периферія ідентифікується з метрополією, віддає їй свої ресурси, залежна від центрально-периферійних зв'язків; а стій- кість і потенціал центру залежить від сформованості та рівня розвитку його периферії, від ресурсоформуючого впливу. В той же час регіональна метрополія розпо- всюджує свій вплив на периферію і стає все більш не- доступною для взаємодії з нею через ціни на житло, ді- лову нерухомість та завищену вартість пропонованих на території міста послуг тощо [2]. Головна проблема периферії – започаткування про- цесів, що унеможливлюють їх ефективний розвиток. Не- обхідність створення «критичної маси» (виробництва товарів, послуг, інвестицій, інновацій), здатної активізу- вати місцевий розвиток, полягає у активізації можливос- тей метрополійних функцій та дифузійних процесів пе- ренесення інновацій з центральних місць до периферії. Метрополія часто трактується як місто-ядро агло- мерації, котре виконує столичні функції відносно регі- ону, в якому воно розташоване. В окремих досліджен- нях поняття агломерації ототожнюється з дефініцією метрополії, але при цьому завжди акцентується увага на столичних, регіональних, міжрегіональних чи навіть міжнародних функціях. Відмінності агломерацій від метрополії полягають у тому, що до складу метрополії входить приміська зо- на, яка тісно пов’язана з центральним містом трудови- ми міграціями незалежно від того, зливаються населені пункти приміської території з центральним містом, чи ні. Окрім того, спосіб делімітації метрополійних тери- торій (ареалів) відрізняється у різних країнах, що уне- можливлює коректні міжнародні порівняння [6]. Кож- ний метрополійний ареал є агломерацією або групою міст, однак не кожна агломерація, чи група поселень має передумови, щоб отримати статус метрополійного ареалу, оскільки основним критерієм є певний ранг групи розселення внаслідок накопичення нею різнома- нітних міжнародних функцій [4]. Регіональні метрополії характеризуються, окрім особливої якості міського середовища, значно вищою кількістю населення, в порівнянні з оточуючими їх міс- тами, високим потенціалом споживчого ринку та гос- подарських можливостей, бюджетно-фінансовим поте- нціалом, що, у свою чергу, трансформується у сучасні торговельні комплекси, вищий рівень розвитку транс- портної інфраструктури та зв’язку, кращі вузи і медичні центри, розвинену рекреаційну і спортивну сфери. Для трансформації великого міста (у тому числі і регіонального центру) в повномасштабну метрополію істотним є комплекс взаємозв’язаних чинників: розмір і потенціал контрольованої території, демографічно- економічний масштаб самої метрополії, її структурні особливості, характер взаємодії з іншими метрополія- ми, у тому числі і в рамках процесу глобалізації [2]. Співвідношення даних факторів, їх масштабність та пропорційність, дозволяє окреслити основні переду- мови для метрополійності того чи іншого міста. При цьому, на думку більшості експертів, визначальним є вплив загального територіального соціально-економіко- культурного контексту, специфіка того чи іншого регі- ону, країни в цілому. Отже, для метрополії характерним є виконання фу- нкції економічного центру регіону або столиці країни, яка виходять за межі адміністративного впливу. Тому економічний підхід до дослідження метрополізації поля- гає у вивченні зростання економічної й геополітичної ролі центру метрополії – головного міста у соціально- економічному житті всього регіону та за його межами. Метрополізація є більше функціональним, аніж морфологічним поняттям [9]. А це означає детермінуючу роль певних функціональних критеріїв (тут мається на увазі передусім виконання метрополійним центром пев- них метрополійних функцій та їх подальший розвиток). Метрополійні функції сучасного великого міста генеруються: наявністю представництв і підприємств транснаціональних фірм; присутністю транснаціональ- них фінансових і кредитних установ; зручними транс- портними зв’язками національного і міжнародного рів- ня; наявністю установ і закладів обслуговування вищо- го рівня готелів, громадського харчування, відпочинку; наявністю вищих навчальних закладів (університетів), науково-дослідних інститутів та технологічних центрів; наявністю значних і відомих культурних установ (музе- їв, театрів, симфонічних оркестрів), організацією куль- турних заходів національного і міжнародного рівня; М. МЕЛЬНИК, С. ЩЕГЛЮК 2013/№2 97 специфічним «духом місця», «красою місця», обумов- леним просторовим характером [10]. . Серед існуючих класифікацій метрополійних фун- кцій варто виділити працю Г. Підгрушного та О. Денисенко, які до основних функцій міст-метрополій віднесли: організаційно-управлінську, інноваційно- креативну, інформаційно-репрезентативну, духовно- культурну, транспортно-комунікаційну [5, c. 69]. Проведений аналіз існуючих підходів до розумін- ня суті метрополізації та критична оцінка класифікації функцій метрополії за Г. Підгрушним та О. Денисенко, дозволило нам доповнити існуючі підходи та виділити головні функції метрополій за сферою їх прояву: орга- нізаційно-управлінська, економічна, інноваційно-креа- тивна, інформаційно-маркетингова, туристично-рекре- аційна, духовно-культурна, транспортно-логістична, со- ціальна. Подамо коротку характеристику визначених метрополійних функцій з рекомендаціями щодо їх ак- тивізації для ефективного розвитку обласних центрів – регіональних метрополій. Організаційно-управлінська функція пов'язана з ор- ганізацією, координацією та управлінням сукупністю ви- дів суспільної діяльності, зокрема, господарської та полі- тичної, і визначається присутністю певних об’єктів, які виконують відповідні метрополійні функції: дипломатичні та адміністративні (штаб-квартири ТНК, у тому числі й транснаціональних банків, фінансові та товарні біржі мак- рорегіонального й світового значення, штаб-квартири мі- жнародних, зокрема неурядових, організацій, а також по- сольства й консульства), з якими пов'язаний прямий вплив явища «столичності» на прилеглі території. Дипломатична функція визначається діяльністю дипломатичних представництв та штаб-квартир різно- манітних міжнародних організацій. Коректність інтерп- ретації даної функції метрополій через виявлення зосе- редженості штаб-квартир ТНК пов’язана з тим, що саме у центральних офісах визначають загальні принципи функціонування компанії та ведення бізнесу, корпора- тивну політику, приймають стратегічні рішення щодо умов функціонування регіональних підрозділів по всьому світу. Це найвищий рівень корпоративного кон- тролю і координації рішень, що в окремих випадках ви- значає діяльність цілих секторів господарства світу. Таким чином, на сучасному етапі соціально- економічного розвитку, метрополії, з одної сторони, репре- зентують найбільш важливі місця концентрації та акуму- ляції міжнародного капіталу, та, з іншої, виступають клю- човими місцями виникнення та трансляції рішень управ- лінського характеру. Тобто, присутність центрального офі- су принаймні однієї з 500 світових компаній (ТНК) дозво- ляє інтерпретувати місто як організаційно-управлінський центр світового рангу завдяки значному економічному ма- сштабу діяльності розміщених компаній [1]. Складність оцінки організаційно-управлінської функції полягає у загальній закритості, непублічності і непрозорості вітчизняних об’єднань як щодо структури їх власності, так і управління нею. Як перспективні аге- нти корпоративно-управлінського впливу світогоспо- дарського рівня можна розглядати декілька вітчизняних фінансово-промислових груп (ФПГ). Вони мають висо- кі показники доходів, частина їхніх активів концентру- ється у визначених секторах економіки, в окремих з яких їх роль є дуже високою. Адміністративна функція метрополійного міста полягає у формуванні програм міжмуніципальної спів- праці, узгодження пріоритетів розвитку метрополії та периферії. Реалізації такої метрополійної функції спри- яє також залучення громадських організацій щодо управління містом – регіональним центром для задово- лення груп інтересів мешканців, виробництва, забудов- ників корпоративних питань тощо. Організаційно-управлінська функція метрополії проявляється також у локалізації органів влади, яка ак- тивно розвивається через домінування у регіональному центрі певних вигод від близькості до інститутів прийн- яття рішень, а також через низку механізмів: рентний, ціновий, бюджетний [1]. Економічна функція пов'язана з ступенем освоєн- ня економічного простору метрополії, який оцінюється такими показниками: концентрація фінансового та ін- вестиційного потенціалу, власності і домінантних влас- ників, диверсифікованість видів економічної діяльності, ефективність використання ресурсів, ступінь заванта- женості комунікаційних ліній, виробничої інфраструк- тури, наявність центроорієнтованих вертикальних і го- ризонтальних економічних зв’язків, концентрація виро- бничих та збутових підприємств, ступінь розвиненості технологій та техніки, операційної діяльності, насиче- ність різноманітними конфігураціями і циклами еконо- мічних взаємодій, сприятливістю інвестиційного кліма- ту і бізнес-середовища та ін. Сучасними дослідженнями метрополізації в євро- пейському просторі акцентується увага на двох ключо- вих висновках: 1. Нові форми просторового поділу праці характери- зуються двома тенденціями, а саме: тенденція деконцент- рації в контексті виробництва товарів супроводжується тенденцією концентрації в сфері високоякісних бізнес- послуг та у фінансовому секторі, що рівнобіжно прохо- дять на фоні зміни ієрархії у міських системах розселення. 2. «Баланс сил», як особлива форма потенціалу економічного контролю, між національними державами та метрополіями (глобальними містами, світовими міс- тами, «ключовими» містами) змістився в бік останніх, а саме: метрополії отримали настільки сильний контроль над промисловим виробництвом, фінансовими потока- ми та потоками інформації, що їх світогосподарська значимість у певних секторах стала набагато більша, ніж вага національних держав. Інноваційно-креативна функція метрополії вияв- ляється у безпосередньому створенні нових знань, тех- нологій і техніки та їхньому поширенні у конкретних просторово-часових координатах. Якщо розглядати роль метрополій у реалізації такої функції, то тут актуалізу- ється їх прогресовизначальна місія в загальному розвит- ку регіонів. Беручи до уваги наявність у регіональній ме- трополії розвиненого техніко-технологічного, науково- дослідного, освітньо-кваліфікаційного потенціалу, його комунікацію з іншими метрополіями, агломераціями, ре- гіонами та включеність у міжрегіональні науково-освітні мережі, можна стверджувати, що місто як осередок мет- рополійної інноваційно-креативної функції, є центром дифузії та комунікації у сфері продукування суспільних інновацій та науково-технологічного досвіду. Метрополії відіграють визначальну роль у впрова- дженні інновацій у суспільну практику завдяки значним фінансовим, технологічним, організаційним та іншим ви- дам ресурсів, а також загальній спрямованості метропо- лійного середовища на впровадження нововведень та «виштовхування» застарілих видів діяльності [5, с.70] за рахунок розвиненого конкурентного середовища. Це по- тужні ареали концентрації найвищого трудового потенці- алу, який через соціальний капітал виражається в кількіс- но-якісному продукуванні нових знань та технологій. Об’єктами, які найбільшою мірою виражають ефе- ктивність реалізації інноваційно-креативної функції, є науково-дослідні і проектно-конструкторські установи, провідні вищі навчальні заклади, інноваційні та техно- логічні парки, а також підприємницькі структури, що здебільшого є замовниками та осередками впроваджен- ня інновацій. Зазначимо, що ці об’єкти не лише пов’язані з генеруванням суто технологічних інновацій, М. МЕЛЬНИК, С. ЩЕГЛЮК ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ 98 а й завдяки високоякісній освіті, професійним та виро- бничо-технологічним зв’язкам впливають на продуку- вання суспільних нововведень загалом [5]. Метрополійні функції в регіоні визначають зазви- чай процес відносин між ядром метрополії та її прилег- лою територією чи метрополійним простором. Визна- чаючи освітню функцію метрополій можна визначити декілька загальних трендів, що розповсюджуються від метрополії на прилеглу територію в її метрополійний простір. Серед них: - територіальна сегрегація: неперервну освіту в ре- гіоні в повному обсязі зазвичай можна отримати тільки в метрополійному центрі; - трансфер освітніх послуг: нові види освітніх пос- луг зазвичай розвиваються спочатку в метрополійному центрі, та потім після апробації та успішного впрова- дження розповсюджуються на прилеглу територію; - центр перекваліфікації, підвищення кваліфікації та сертифікації. У той же час від міста з метрополійними функціями відбувається трансфер інноваційних та освітніх послуг в регіон. Зараз це можна спостерігати в динаміці на прикладі статистики приватних навчальних закладів у великих об- ласних центрах та регіонах, де вони починають відкрива- тись з запізненням. В той же час низький рівень соціально- економічного розвитку на периферії та скорочення кілько- сті дітей, учнів та студентів погано впливає на її розвиток, що приводить, в свою чергу, до відтоку молодих людей в великі міста в пошуках освітніх послуг, де вони зазвичай пізніше після здобуття освіти і залишаються працювати. Проблеми з навчанням у регіонах будуть й надалі накопи- чуватися на фоні низької народжуваності та високого рівня бажання здобувати освіту, а пізніше і працювати в великих містах, що буде приводити до послаблення ролі перифе- рійної території в регіональних освітніх системах, подаль- ший відтік молодого активного населення з них та пробле- ми на ринку праці. Для подолання цих негативних тенден- цій необхідно розробити комплекс заходів, який би, по- перше, покращив ситуацію на ринку надання освітніх пос- луг в регіонах та, по-друге, дозволив отримувати освіту на всіх етапах без переміщення до великих міст, що підвищи- ло б шанси знаходження місця праці за проживанням. Ви- хід з такого становища полягає в низці заходів спрямова- них на розвиток приватного сектору освіти, сприяння роз- витку регіональної освіти та розробці нових інноваційних напрямків – дистанційного та віддаленого навчання. Однією з позитивних метрополійних функцій по від- ношенню до освітнього процесу великого міста з ознаками метрополії щодо регіонів повинно стати формування та по- силення його ролі як центру з: підвищення кваліфікації, сертифікації, перекваліфікації, центру дистанційної освіти. Збереження такого балансу в регіональній структурі дозволило б вибудувати горизонтальну систему з транс- фером знань від центрів до периферії зі збереженням соці- ально-економічних інтересів метрополійного простору. Для реалізації інноваційно-креативної функції ме- трополії окрім освітніх об’єктів визначальну роль відіг- рають наукові структури. Вагомим індикатором ефек- тивності реалізації інноваційно-креативної функції ме- трополії є також простеження рівня розвитку сфери ін- формаційних технологій. У сучасному постіндустріальному суспільстві зрос- тає роль креативних видів діяльності, які підвищують конкурентоспроможність міст та є потужними драйверами економіки для всього регіону. Серед креативних видів діяльності виділяють підприємців (менеджерів- управлінців), продюсерів шоу-бізнесу, художників, ар- хітекторів, дизайнерів (модна індустрія), підприємців у сфері туризму та дозвілля (реклами, розваг, масових шоу тощо). Зв'язок між розвитком творчості та еконо- мічним зростанням міст обґрунтовано у працях Р. Фло- ріди та його послідовників. Креативна економіка набу- ває потужних обертів у світовій економіці. Механізм управління розвитком інноваційно- креативної функції регіональної метрополії повинен базу- ватися на узагальненні європейського досвіду у сфері роз- витку креативної економіки, що передбачає вибір най- більш ефективних з них та розробки інструментів реаліза- ції конвергентних підходів зближення економік регіона- льних метрополій. Для цього слід підвищувати репрезен- тативність місцевих ініціатив у креативних індустріях, пе- редусім у таких сферах, як виробництво інформаційних товарів та послуг, бізнесових та митецьких заходів. Роз- ширення внутрішнього ринку креативних індустрій мож- ливе завдяки активізації механізмів стимулювання попиту і пропозиції з боку всіх цільових сегментів. Конвергенція з європейськими метрополіями повинна ґрунтуватися на посиленні позитивного іміджу центрів регіональних мет- рополій (обласного центру) і визнання з боку міжнародно- го креативного класу та розширення державного фінансу- вання інтелектуальної складової міського господарства. Отже, інноваційно-креативна метрополійна функція міста обласного центру особливо виражена через складові освіти, науки, інновацій та розвитку креативних індустрій. Метрополійний простір даної функції поширюється далеко за межі передмість та області, отримуючи притік студентів та спеціалістів з інших регіонів. Підсилення позитивного впливу поширення знань та інновацій у райони області та інші (у першу чергу сусідні) регіони дозволили б отримати максимальну користь для соціально-економічного розвит- ку самого міста як метрополійного центру, прилеглих те- риторій, області, Західного регіону та України загалом. Інформаційно-маркетингова функція. Розвиток метрополійних функцій обласного центру концентрації та дифузії новітніх форм суб’єктно-об’єктних взаємодій та рішень управлінського характеру у напрямку периферій його метрополійних ареалів безумовно пов'язаний з проце- сами продукування та трансляції потоків інформації в про- сторі метрополії. Інформаційні потоки міста-метрополії, їх інтенсивність та домінантність обумовлюються не лише наявністю у просторі метрополії джерел-продуцентів ін- формації (телеканали, друковані засоби масової інформації тощо), але і формуванням певного образу міста-метрополії, що пов’язується з наявністю у ньому осередку ключових (харизматичних) осіб, установ, організацій, що характери- зуються високим ступенем довіри у продукуванні потоків інформації та детермінують їх поширення. Зокрема, посиленню інформаційно-маркетингової фу- нкції міста-метрополії сприяє функціонування у його прос- торі великих рекламних агенцій, консалтингових, аудитор- ських та аналітичних компаній, активна виставкова діяль- ність, регулярне проведення визначних та суспільно значи- мих зустрічей національного та міжнародного рівня (фору- ми, конгреси, номінації, конференції, прес-конференції, брифінги, круглі столи тощо). Результативне функціону- вання таких інституцій сприяє інтенсифікації інформацій- них потоків в межах впливу метрополії та формує еталонні зразки соціального досвіду, що є прикладом для насліду- вання у периферійних щодо метрополії просторах. Інформаційно-маркетингова функція міста-метрополії значною мірою детермінується активністю та масштабніс- тю виставкової діяльності, що завдячує її здатності гене- рувати потужні інформаційні потоки по обміну ринковою інформацією, налагодженню ефективних ділових контак- тів та співпраці в майбутньому. Виставкова діяльність сприяє науково-технічному та технологічному оновленню виробництва, збільшенню обсягів експорту конкурентос- проможної продукції (послуг), підвищенню міжнародного іміджу регіону та держави, активізації інноваційних про- цесів тощо. Усі ці фактори-детермінанти виставкової дія- льності у сукупності є основою поширення впливу міста- метрополії на периферійні метрополійні ареали. М. МЕЛЬНИК, С. ЩЕГЛЮК 2013/№2 99 Таблиця 1 Пропозиції щодо активізації розвитку метрополійних функцій обласного центру Тип функції Напрями формування та розвитку О р га н із а ц ій н о - уп р а вл ін сь к а Дипломатична Створення передумов для розміщення (локалізації) у місті дипломатичних представництв, інших мі- жнародних установ. Формування умов для активізації співпраці метрополійного міста з іншими АТО Західного регіону. Сприяння у розміщенні регіональних представництв зарубіжних фірм і ТНК. Адміністративна Посилення міжмуніципального співробітництва; співпраця з неприбутковими громадськими організаціями Е к о н о м іч н а Інвестиційна Розробка програми активізації інвестицій. Сприяння залученню іноземних інвестицій Фінансова Покращення фінансового клімату. Підтримка розвитку малого і середнього бізнесу. Господарська Розробка програми реструктуризації промисловості і господарсько-економічного розвитку метропо- лії. Стратегія диверсифікованого економічного розвитку Вертикальна і горизонтальна економічна інтеграція Формування сприятливого інвестиційного клімату і бізнес-середовища Сервісна Розвиток сфери послуг: модернізація ЖКГ, надання якісних послуг населенню тощо Ін н о в а ц ій н о -к р еа т и в н а Освітня Підвищення рівня та якості освіти, включення у міжрегіональні науково-освітні мережі. Посилення ролі центру з підвищення кваліфікації, сертифікації, перекваліфікації, центру дистанційної освіти. Формування умов для підвищення рівня викладання іноземних мов у школах. Подальший розвиток системи студентських гуртожитків і студентських містечок. Наукова Інтеграція академічного середовища метрополії з науковим середовищем вищих навчальних закладів метрополійного ареалу. Активізація проведення міжнародних конференцій, конгресів, форумів. Сприяння розвитку науково-технічних центрів, наукових видавництв та технологічних парків. Грантова підтримка наукових проектів, що сприяють розвитку обласного центру. Інноваційна Підтримка інтеграції освіти, науки і виробництва (науково-дослідних, проектно-конструкторських установ, провідних вищих навчальних закладів, інноваційних, технологічних парків та підприємни- цьких структур) для генерування і впровадження інноваційних ідей, розвитку інноваційної інфра- структури та продукування суспільних нововведень. Креативна Створення креативних кластерів, планування та підтримка сектору креативних видів діяльності Активізація механізмів стимулювання попиту і пропозиції з боку різних цільових сегментів внутріш- нього ринку креативних індустрій Ін ф о р м а ц ій н о - м а р к ет и н го в а Видавнича Розвиток метрополійного центру як інформаційного центру загальнонаціонального рівня (радіо та телевізійні станції, видавництва, інформаційні агенції) з високим ступенем довіри у продукуванні потоків інформації. Розвиток видавничо-поліграфічної діяльності. Інформаційна Сприяння розвитку сфери ІТ (ІТ-послуги, надання доступу до широкосмугового Інтернету, розбудова Wi-Fi мережі) Маркетингова Формування й поширення позитивного іміджу про метрополійне місто на надрегіональному та націо- нальному рівнях. Брендинг та ребрединг метрополійного центру при допомозі рекламних агенцій, консалтингових, аудиторських та аналітичних компаній, активної виставкової діяльності, регулярного проведення ви- значних та суспільно значимих зустрічей національного та міжнародного рівня (форуми, конгреси, номінації, конференції, прес-конференції, брифінги, круглі столи тощо). Т ур и ст и ч н о - р ек р еа ц ій н а Туристична Розробка заходів на підтримку і формування нових туристичних продуктів. Сприяння розвитку готе- льного і ресторанного бізнесу, вдосконалення якості надання послуг, підвищення кваліфікації персо- налу. Рекреаційна Сприяння розвитку центрів рекреації та лікувально-оздоровчого туризму. Д ух о в н о - к ул ь т ур н а Культурна Розробка програми оновлення культурного середовища метрополії. Підтримка великих проектів у сфері культури. Промоція існуючих музейних колекцій. Розробка заходів щодо активізації діяльності закладів культури: підтримка проведення фестивалів Духовна Сприяння наданню приміщень (площ) та інформаційна підтримка проведення релігійних заходів Залучення громадських організацій релігійного спрямування (релігійних осередків) до просвітницької діяльності і проектів розвитку міста Спортивна Підтримка розвитку спорту. Сприяння розвитку спортивних команд, що беруть участь у змаганнях національного, європейського та світового рівнів. Завантаженість спортивної інфраструктури для проведення спортивних змагань найвищого рівня. Т р а н сп о р т - н о - л о гі ст и ч н а Транспортна Покращення комунікаційної доступності міста. Розробка заходів, спрямованих на активізацію розвитку метрополійного центру як вузла міжнародних транспортних коридорів та магістралей. Покращення умов паркування легкових автомобілів у обласному центрі. Логістична Розвиток логістичної інфраструктури. С о ц іа л ь н а Медична Сприяння розвитку медичної освіти та науки. Формування мережі медичних закладів, що відповідають сучасним стандартам. Демографічна Активізація зайнятості населення метрополії. Сприяння підвищенню народжуваності. Протидія міграції висококваліфікованого капіталу з метрополії. *складено авторами О. МІРОШНИЧЕНКО ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ 100 Транспортно-логістична функція виявляється в контексті руху та розподілу фізичних потоків за допо- могою транспорту (реалізується через портові комплек- си, міжнародні аеропорти, магістралі й транспортні ко- ридори міжнародного значення, великі залізничні вуз- ли, міжрегіональні митниці, логістичні термінали), а також розвитку інфраструктури для забезпечення про- відних видів зв’язку (оптико-волоконні лінії). Логістична роль метрополії визначається її роллю у підтримці зв’язків на далекі відстані, зважаючи на те, що основні транспортні коридори проходять через най- важливіші міста, вони є місцем розташування аеропор- тів макрорегіонального і світового значення. Підґрунтям виокремлення духовно-культурної фун- кції міста-метрополії є зосередження у його метрополій- ному ареалі релігійних святинь, культурно-мистецьких закладів (будинки опери, театри, галереї, музеї світового рівня), проведення вагомих суспільних подій та акцій (конгреси, фестивалі тощо) [5, c.71]. Основними переду- мовами посилення духовно-культурної метрополійної фу- нкції є проведення фестивалів та мистецьких заходів, фу- нкціонування музеїв, арт-галерей, професійних театрів, більше сотні храмів різних конфесій тощо. Розвиток духовно-культурного потенціалу метро- полії слід пов’язувати із розширенням географії учасни- ків дійств даного сегменту міського простору, розвитком технологій культурного менеджменту у питаннях підви- щення попиту на культурно-мистецький продукт, залу- ченням місцевих жителів метрополійного ареалу до його споживання та розширеного креативного відтворення. Саме інтенсифікація суб’єктно-об’єктних взаємодій (як на міжособистісному рівні, так і на рівні реалізації у просторі міста основних видів людської діяльності та спрямованості людських зусиль), їх значимість та дифузія рішень управлінського характеру слугують критерієм, що детермінує наявність (відсутність) метрополійної функції в тій чи іншій просторовій формі організації суспільства. Підвищенню конкурентоспроможності регіональ- них метрополій сприятиме система заходів, спрямована на формування необхідних умов для активізації усього спектру метрополійних функцій (табл. 1). Отже, розвиток метрополійних функцій великого мі- ста набуває особливої ваги з огляду на необхідність спри- яння збалансованості просторового розвитку, забезпечен- ня національного господарського простору потужними ядрами продукування та реалізації інновацій, становлення ефективного процесу адаптації структури економіки міста до умов і тенденцій розвитку світової господарської сис- теми, зростання ролі міст-метрополій як суспільно- просторових центрів у процесі територіальної інтеграції. Список джерел 1. Денисенко О.О. Локалізація штаб-квартир ТНК як прояв організаційно-управлінської функції центрів світового го- сподарства // УГЖ. – 2009. – №3. – С. 36. 2. Дружинин А.Г. Метрополизация как доминантная тенденция территориальной организации общества в постсоветский пери- од: универсальные проявления и южно-российская специфика / А.Г. Дружинин // Географический вестник. – 2009. – №3. [Эле- ктрон. ресурс]– Реж. доступа: http://www.geo-vestnik.psu.ru/ files/vest/174_metropolizaciq_kak_dominantnaq_tendenciq.pdf. 3. Дружинин А.Г. Пространственное развитие города- миллионера: тенденции постсоветского периода. Ростов н/Д: Изд-во Южного федерального ун-та, 2008. 192 с. 4. Мазур Т. Еволюція змісту термінів метрополізація, метро- полія, метрополійний ареал, метрополійний простір у кон- тексті урбанізаційних процесів XX – початку XXI століть [Електронний ресурс] / Т. Мазур, Є. Король. – Режим дос- тупу: http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/ 6969/1/07.pdf. 5. Підгрушний Г. Міста-метрополіси як новітня форма територі- альної організації суспільства / Г. Підгрушний, О. Денисенко // Досвід та перспективи розвитку міст України. Збірник нау- кових праць. – 2010. – № 18. – С. 65-78. http://archive. nbuv.gov.ua/portal/natural/dprmu/ 2010_18/6_PidDen.pdf 6. Підгрушний Г.П. Київ та прилегла територія в системі центро-периферійної взаємодії / Г.П. Підгрушний, О.О. Денисенко // УГЖ. – 2013. – №1. – С.27-34. С.28 7. Самые населѐнные городские агломерации [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://ru.wikipedia.org. 8. Domański B. Rozwój polskich metropolii a regiony peryferyjn- e– bezpowrotna separacja czy współzależność rozwoju? / B. Domański // Studia KPZK PAN. – 2008. – Z. 120. – S. 135- 143. 9. Markowski T. Metropolie, obszary metropolitalne, metropoliz- acja. Problemy i pojęcia podstawowe / T. Markowski, T. Marszał. – Warszawa : KPZK PAN, 2006. – 26 s. 10. Marszal T. Someremarkson metropolitan development/ Stu- diaRegionalia. Volume 14. Urban and regional development – concepts and experiences. Warszawa, 2004. – S. 129-131. О. Мірошниченко академік АЕН України м. Миколаїв СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РЕФОРМУВАННЯ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ Процес безперервної трансформації податкової сис- теми став вже невід’ємною ознакою становлення незале- жної України. Оскільки в умовах ринкової економіки саме податкові надходження є головною складовою доходної частини бюджету, проблеми побудови оптимальної пода- ткової системи та забезпечення економічної безпеки є не- розривно пов’язаними між собою. При цьому так само, як складова економічної безпеки вважається основною скла- довою у системі національної безпеки, зокрема через те, що, з одного боку – критичний стан економіки обумовлює можливість виникнення загроз в інших сферах нацбезпе- ки, а з іншого – саме стан економічного розвитку країни визначає рівень можливість фінансування виконання дер- жавних програм по забезпеченню необхідного рівня без- пеки по всіх напрямках [1, с. 8], можна вважати, що і по- даткова система виступає в якості визначального елементу системи економічної безпеки. З цим зокрема погоджується ряд дослідників, які зазначають, що податки та податкова політика об’єктивно включені до системи економічної і фінансо- вої безпеки, по-перше, як ресурсний фактор, що знахо- диться у руках держави, по-друге, як інструмент впливу на економічні та соціальні процеси, по-третє, як фактор зворотного зв’язку і залежності держави від платників податків та регіонів [2, с. 159; 3, с. 184]. Це також підт- верджується і тим, що на законодавчому рівні нестабі- льність у правовому регулюванні відносин у сфері еко- номіки, у тому числі фінансової (фіскальної) політики держави та «тінізація» національної економіки визна- чаються в якості загроз національним інтересам і наці- ональній безпеці України в економічній сфері [4]. Проблема у загальному вигляді полягає в тому, що у кризових або трансформаційних умовах питання без- пеки набувають особливої актуальності, оскільки їх на- http://www.geo-vestnik.psu.ru/%20files/vest/174_metropolizaciq_kak_dominantnaq_tendenciq.pdf http://www.geo-vestnik.psu.ru/%20files/vest/174_metropolizaciq_kak_dominantnaq_tendenciq.pdf http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/ http://ru.wikipedia.org/

Підходи до класифікації метрополійних функцій регіональних метрополій

Репозитарії

Схожі ресурси