Побудова системи управління якістю освітніх послуг у структурному підрозділі ВНЗ
Зміни у зовнішньому середовищі, які виникають у контексті інтеграційних прагнень української політичної еліти, створюють додаткові ризики для операторів ринку освітніх послуг. Єдино правильною реакцією на них має стати посилення уваги з боку власників та менеджменту вітчизняних ВНЗ до імплементації...
Збережено в:
Дата: | 2013 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2013
|
Назва видання: | Вісник економічної науки України |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/89292 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Побудова системи управління якістю освітніх послуг у структурному підрозділі ВНЗ / К. Парсяк // Вісник економічної науки України. — 2013. — № 2 (24). — С. 124–127. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-89292 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-892922015-12-06T03:02:34Z Побудова системи управління якістю освітніх послуг у структурному підрозділі ВНЗ Парсяк, К. Наукові статті Зміни у зовнішньому середовищі, які виникають у контексті інтеграційних прагнень української політичної еліти, створюють додаткові ризики для операторів ринку освітніх послуг. Єдино правильною реакцією на них має стати посилення уваги з боку власників та менеджменту вітчизняних ВНЗ до імплементації систем всеосяжного управління якістю. Теоретичні узагальнення та практичні напрацювання з цього приводу опинилися у центрі уваги авторки статті. Изменения во внешней среде, возникающие в контексте интеграционных устремлений украинской политической элиты, создают дополнительные риски для операторов рынка образовательных услуг. Единственно правильной реакцией на них должно стать усиление внимания со стороны собственников и менеджмента отечественных ВУЗов к имплементации системы всеобщего управления качеством. Теоретические обобщения и практические наработки по этому поводу оказались в центре внимания автора статьи. Changes in the external environment arising in the context of integrational aspirations of Ukrainian political elite are creating additional risks for the operators of the market of educational services. The only proper response should be a greater emphasis on the part of owners and managers of domestic higher educational institutions with respect to implementation of a system of total management of quality. Theoretical generalization and practical achievements in this regard are in the focus of attention of the author of this article. 2013 Article Побудова системи управління якістю освітніх послуг у структурному підрозділі ВНЗ / К. Парсяк // Вісник економічної науки України. — 2013. — № 2 (24). — С. 124–127. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 1729-7206 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/89292 uk Вісник економічної науки України Інститут економіки промисловості НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Наукові статті Наукові статті |
spellingShingle |
Наукові статті Наукові статті Парсяк, К. Побудова системи управління якістю освітніх послуг у структурному підрозділі ВНЗ Вісник економічної науки України |
description |
Зміни у зовнішньому середовищі, які виникають у контексті інтеграційних прагнень української політичної еліти, створюють додаткові ризики для операторів ринку освітніх послуг. Єдино правильною реакцією на них має стати посилення уваги з боку власників та менеджменту вітчизняних ВНЗ до імплементації систем всеосяжного управління якістю. Теоретичні узагальнення та практичні напрацювання з цього приводу опинилися у центрі уваги авторки статті. |
format |
Article |
author |
Парсяк, К. |
author_facet |
Парсяк, К. |
author_sort |
Парсяк, К. |
title |
Побудова системи управління якістю освітніх послуг у структурному підрозділі ВНЗ |
title_short |
Побудова системи управління якістю освітніх послуг у структурному підрозділі ВНЗ |
title_full |
Побудова системи управління якістю освітніх послуг у структурному підрозділі ВНЗ |
title_fullStr |
Побудова системи управління якістю освітніх послуг у структурному підрозділі ВНЗ |
title_full_unstemmed |
Побудова системи управління якістю освітніх послуг у структурному підрозділі ВНЗ |
title_sort |
побудова системи управління якістю освітніх послуг у структурному підрозділі внз |
publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
publishDate |
2013 |
topic_facet |
Наукові статті |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/89292 |
citation_txt |
Побудова системи управління якістю освітніх послуг у структурному підрозділі ВНЗ / К. Парсяк // Вісник економічної науки України. — 2013. — № 2 (24). — С. 124–127. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
series |
Вісник економічної науки України |
work_keys_str_mv |
AT parsâkk pobudovasistemiupravlínnââkístûosvítníhposlugustrukturnomupídrozdílívnz |
first_indexed |
2025-07-06T17:12:16Z |
last_indexed |
2025-07-06T17:12:16Z |
_version_ |
1836918439537541120 |
fulltext |
К. ПАРСЯК
ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ 124
К. Парсяк
м. Миколаїв
ПОБУДОВА СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ОСВІТНІХ ПОСЛУГ
У СТРУКТУРНОМУ ПІДРОЗДІЛІ ВНЗ
Немає ніякого сумніву у тому, що щільніша інтеграція
нашої країни у світовий економічний простір, незалежно
навіть від того за яким вектором вона відбуватиметься, ві-
діб’ється в решті решт і на соціальній сфері. Так вже було
на початку розбудови українського капіталізму. У підсумку
мали: а) неймовірне, як виявилося у подальшому, зростання
кількості вищих навчальних закладів – наслідок сплеску
попиту на вищу освіту, яка набула ознак масової[1, 2];
б) привнесення у академічне середовище підприємницьких
технологій. По-перше, у формі чисельних недержавних
ВНЗ. По-друге, через вульгарне трактування відомого мар-
кетингового постулату: «Клієнт завжди правий!». Тож, осо-
ба, яка виконувала контрактні зобов’язання щодо своєчас-
ного перерахування грошей до університету, визнавалася
гідною диплому, не залежно від результатів її навчання.
Але теперішня ситуація кардинально відрізняється
від попередньої. Потреба у освітніх послугах меншає
(тут і наслідки демографічної кризи, і фінансові негара-
зди домогосподарств), пропозиція ж, навпаки, зростає.
Особливо за рахунок вдосконалення технологій е-
learning, притаманних дистанційному трансферу знань.
Додамо до цього ще й закордонні освітні центри, для
яких створення «зон вільної торгівлі» – гарний привід
для реальної експансії вітчизняного ринку під гаслами
«довершеної освіти», «фантастичних перспектив праце-
влаштування випускників» тощо. Тож попереду чекає
не тривіальне загострення конкуренції (це воно тепер
відбувається!), а справжнє бойовище за «місце під сон-
цем». Переможе у ньому той, хто зробить ставку на
якість. Оскільки далеко не усі топ-менеджери вишів ус-
відомили цю істину, зосередимося на перспективах, які
відкриваються перед їхніми структурними підрозділами.
Відповідь на питання щодо прийнятності вимог
стандартів ISO, інших нормативних й рекомендаційних
документів до систем управління якістю освітніх послуг
у вищих навчальних закладах міститься, як на нас, без-
посередньо у текстах цих документів [3, 4, 5]. Більш то-
го, викладені на їхніх сторінках положення логічно до-
повнюють вимоги до якості «вихідної продукції» ВНЗ –
наукових розробок, знань, компетенцій, методологічної
культури фахівців, їхньої підготовки до самореалізації на
першому ж робочому місці, яке поталанить зайняти піс-
ля завершення навчання.
Очевидно, що ці вимоги аж ні як не зачіпають
професійної діяльності науково-педагогічного персона-
лу, оскільки залишають поза своїм впливом структуру
та зміст освітніх програм, а також технології і методи-
ки, які застосовуються у навчальному процесі. Вони не
поширюється на події, які відбуваються у студентській
аудиторії, де викладачі у повному обсязі користуються
наданою кожному з них академічною свободою щодо
реалізації власного дидактичного потенціалу, мобілі-
зують свої здібності, накопичений досвід та інтуїцію
заради наближення до досконалості, до істини.
Виходячи з наведених міркувань, візьмемо на себе
сміливість визначити головні елементи системи управлін-
ня якістю освітніх послуг (СУЯ ОП), модель якої наведена
на рис 1. Звертаємо увагу на те, що вона, по-перше, відпо-
відає Стандартам та Директивам Європейської мережі
(Асоціації) організацій з гарантії якості (ENQA) у сфері
вищої освіти та,по-друге, узгоджена із принципами мене-
джменту якості, прийнятими у ДСТУ ISO 9001:2009. Крім
того, ми керувалися бажанням аби система була компакт-
ною, зрозумілою для потенційних користувачів, зручною
у імплементації, ефективною, корисною для центру на-
дання освітніх послуг та суб’єктів, зацікавлених у його
розвитку; придатною до сертифікації; інтегрованою у ін-
формаційний простір, що вже створений у ВНЗ.
Пояснення: процес – сукупність взаємопов’язаних та взаємодіючих видів діяльності що перетворюють «вхід» у «вихід»
Рис. 1. Модель управління якістю освітніх послуг
В
и
м
о
ги
т
а
о
ч
ік
у
в
ан
н
я
з
ац
ік
ав
л
ен
и
х
с
то
р
ін
(
д
ер
-ж
ав
и
,
за
м
о
в
н
и
к
ів
,
р
о
б
о
то
д
ав
ц
ів
,
гр
о
м
а
д
сь
к
о
ст
і)
Р
еа
к
ц
ія
з
ац
ік
ав
л
ен
и
х
с
то
р
ін
н
а
о
тр
и
м
ан
и
й
р
ез
у
л
ьт
ат
(з
ад
о
в
о
л
ен
н
я
аб
о
н
ез
ад
о
в
о
л
ен
н
я
)
Система якості освітніх послуг
Відповідальність топ-менеджменту
Документація, яка
регламентує процеси
та види діяльності
Процеси* діяльності з гаранту-
вання якості освітніх послуг
Результат освіт-
ньої послуги
Система вимірювання, моніторингу
та аналізу покращення освітніх послуг
Менеджмент
ресурсів
Ресурси
Публічна
інформація
Екзогенні впливи
Мета, стратегія,
політика у сфері
якості
Планування та пос-
тійне покращення
процесів і процедур
Менеджмент процесів
освітнього центру
Якість ресур-
сів
Якість процесів Якість результа-
тів
К. ПАРСЯК
2013/№2 125
Очевидно, що СУЯ ОП складається з взаємо-
пов’язаних груп компонентів, які містять вимоги за різни-
ми її аспектами. Першою серед цих вимог вважаємо від-
повідальність керівництва центру надання освітніх послуг,
якаполягає у здійсненні організаційних заходів в середині
системи (Йдеться про планування створення і розвитку
системи управління якістю, розподіл відповідальності та
повноважень, забезпечення процесів обміну інформацією,
аналіз з боку керівництва, управління документацією, за-
безпечення доступу до нормативних документів, управ-
ління записами процедури управління – К.П.), а також фо-
рмулюванні мети, бачення, доктрини, стратегії, політики в
сфері якості. Розглянемо кожну з них детальніше.
Мета (Деякі дослідники [5, с. 51] розглядають її як
самостійну формально-логічну складову розробки стра-
тегії та називають місією, що встановлює собою зв’язок
між виконанням певної суспільно-корисної функції та
специфічними цілями організації – К.П.) навчального
закладу – категорія, що визначає фундаментальну та
виключну (у порівнянні з найближчими конкурентами)
роль, яку бажає відігравати, у нашому випадку, Факу-
льтету економіки моря Національного університету ко-
раблебудування імені адмірала Макарова (ФЕМ НУК)
на регіональному ринку освітніх послуг. З позицій
стратегічного менеджменту, мета є генеральною ціллю,
яка визначатиме його призначення та пріоритети; відп-
равним пунктом, з якого починається управління під-
розділом вищого навчального закладу і тим кінцевим
результатом, якого він прагне дістатися. Як на нас, мету
ФЕМ доцільно визначити у наступний спосіб: «У згур-
тованій команді однодумців, об’єднавши спільні ресур-
си – інтелект, знання та досвід, творчу енергію та праг-
нення до досконалості, – разом дістаємося омріяного:
- глибокого за змістом, захоплюючого за формою
навчального процесу з гарантованим отриманням тео-
ретичних знань та сучасних практичних навичок діяль-
ності за фахом – для студентів;
- стрімких кар’єр, яскравого, наповненого творчіс-
тю професійного життя – для випускників;
- довіри та впевненості прийдешніх поколінь тала-
новитої молоді у отриманні бездоганної вищої освіти –
для викладачів й співробітників».
Вважаємо наведену формулу прийнятною, оскільки
вона відповідає обов’язковим властивостям, які мають бу-
ти притаманні меті: однозначність формули, зрозумілість,
реалістичність. Образ ФЕМ у майбутньому, представле-
ний системою характеристик, які відбивають рівень його
розвитку у контексті складових місії, має назву бачення:
«ФЕМ – інноваційний, підприємницького типу центр ви-
щої освіти, визнаний державою та світовим співтоварист-
вом – наділяє своїх вихованців знаннями та досвідом, що
живляться науковими дослідженнями й партнерськими
зв’язками з підприємствами реального сектору економіки.
Кожний його випускник набуває неперевершеної конку-
рентоспроможності на ринку праці, демонструє стрімке
професійне та кар’єрне зростання. Ними пишаються, вони
– взірець для наступних студентських генерацій».
Усвідомивши унікальність факультету, визначимо
головні цінності, додержання яких конкретизує мету і
бачення (табл. 1).
Безпосередньо з місії випливає доктрина ІЕФ – про-
відний принцип, який визначає політику факультету у
сфері надання освітніх послуг; цілі, з досягненням яких
пов’язують впровадження управління якістю; механізми
їхнього досягнення та гарантії реалізації доктрини. Вона
відбиває цивілізаційні прагнення студентів та співробіт-
ників; забезпечує підготовку фахівців, соціально захи-
щених належним рівнем освіти, комплексно підготовле-
них до роботи в умовах мінливого зовнішнього середо-
вища (ринкового, професійного); визначає вектор діяль-
ності академічного співтовариства на формування ком-
петентної особистості, здатної досягти високої якості
життя у новому суспільстві, новій економіці знань.
Таблиця 1
Цінності Факультету економіки моря НУК
Найменування Зміст
Інновативність
Динамічний розвиток фундаментальних та
прикладних наукових досліджень, творчих
експериментів, освітніх методів та технологій
Cпадкоємність
Побудова нових та подальший розвиток чин-
них науково-педагогічних шкіл на підґрунті
інноваційної, підприємницької корпоративної
культури
Збагачення
досвідом
Інтенсивні, взаємовигідні відносини з прові-
дними науковими, промисловими та фінансо-
во-кредитними центрами реального сектору
економіки, державними установами. Участь у
політичному, соціально-економічному та
культурному розвитку Миколаївщини
Активізація дій
Мотивація викладачів, співробітників та сту-
дентів до тісної інтеграції життєздатних ака-
демічних традицій та інтерпренерства, відпо-
відальності за виконання мети ІЕФ
Розвиток
особистості
Формування гармонійно розвинутої особис-
тості, спеціаліста, здатного швидко адаптува-
тися до першого робочого місця, працювати у
команді, бути лідером, діставатися перемог у
конкурентному протистоянні
Безперервна
освіта
Постійна самоосвіта, підвищення кваліфікації
та стажування, підтримання на належному
рівні академічного мобільного тонусу для зба-
гачування власних знань та досвіду, аби весь
час сприяти успішній кар’єрі випускників
Не буде помилкою проголосити доктриною факуль-
тету принцип «Освіта впродовж усього життя». Аргу-
мент на користь такого вибору: по-перше, перетворення
парадигми сучасної освіти з рутинного навчання та ви-
ховання до розвитку особистості, її безперервного вдос-
коналення;по-друге, він є однаково актуальним і для
студентства, і для випускників, і, тим більше, для викла-
дачів, які за знаннями та практичним досвідом завжди
мають бути хоч би на крок по переду своїх вихован-
ців;по-третє, вона якнайкраще віддзеркалює популярний
серед студентів та й у викладацькому середовищі ФЕМ
корпоративний девіз: «Меж для досконалості не існує».
Доктрина визначає змістовне наповнення політики
факультету у сфері якості, а саме його прагнення бути лі-
дером на регіональному ринку освітніх послуг з підготов-
ки: фахівців з вищою економічною та менеджмент профе-
сійною освітою; післядипломною освітою, за програмами
підвищення кваліфікації та перепідготовки; наукових кад-
рів вищої кваліфікації; громадян країни з високим рівнем
національної свідомості та соціальної відповідальності.
Якщо вважати політику образом дій, направлених
на досягнення мети, перед професорсько-викладацьким,
навчально-допоміжним складом та адміністрацією фа-
культету постають наступні завдання:
- безперервно прогнозувати, планувати, забезпечу-
вати та гарантувати покращення якості освітніх послуг,
відчуваючи персональну відповідальність перед кож-
ним замовником, місцевою територіальною громадою,
державою в цілому;
- ефективно діставатися головних результатів осві-
тніх послуг – якісних змін щодо набуття нових знань,
навичок, компетенцій, методологічної культури (озна-
чає практичне освоєння технологій, прийомів, інстру-
ментів професійної, пізнавальної, комунікативної, аксі-
ологічної діяльності – К.П.) та здатності замовника до
самореалізації у суспільстві завдяки спеціально органі-
зованій співпраці з викладачами;
- як центру інтеграції науки й освіти, залучати сту-
дентство до дослідницької роботи для здобуття досвіду
інноваційної діяльності і посилення творчого потенціа-
лу особистості;
К. ПАРСЯК
ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ 126
- поглиблювати традиційне сполучення фундамен-
тальної та прикладної складових професійної підготов-
ки випускників;
- налагоджувати внутрішній зворотній зв'язок із
студентами та співробітниками для адаптації їх особис-
тих рис та якостей, запуску механізмів саморозвитку;
супроводжувати кар’єрне зростання випускників, вико-
ристовуючи для цього зовнішній зворотній зв’язок, ви-
значення їхніх потреб щодо підвищення кваліфікації та
перепідготовки;
- вдосконалювати структуру, зміст та технології
реалізації Освітнього стандарту, яким керуються під-
розділи факультету, а також програм, спираючись на
сучасні тенденції розвитку економіки, дослідження ри-
нку інтелектуальної праці та освітніх послуг;
- гарантувати якість освітніх послуг, вдаючись до
акредитації відповідних програм державою, громадськи-
ми організаціями, академічними професійними співтова-
риствами,закордонними та міжнародними організаціями;
- збагачувати якість економічної освіти сучасними
відомостями про гуманітарні, інженерні, екологічні
здобутки людства, бездоганним практичним застосу-
ванням іноземних мов та інформаційних технологій;
- піднімати якість освітніх послуг до світового рів-
ня через їх інтернаціоналізацію, використання глобаль-
них джерел інформаційних ресурсів.
Базові пріоритети, які постають перед факульте-
том у цьому контексті, систематизовані на рисунку 2.
Рис. 2. Пріоритети управління якістю освітніх послуг
Визначені цілі, стратегії та пріоритети щодо забез-
печення якості освітніх послуг, реалізації окресленої
мети конкретизуються у «Комплексній програмі розви-
тку» – документі, якій затверджується на визначений
термін та переглядається (як і усі попередні планові рі-
шення) з огляду на стан середовища, у якому відбува-
ється діяльність з надання освітніх послуг.
Отже, планування якості означає, зокрема, визна-
чення специфічних потреб основних категорій замовни-
ків (абітурієнтів, студентів, роботодавців), створення
адекватної «товарної номенклатури», розподіл обов’язків
між співробітниками ФЕМ. Логічним продовженням цієї
роботи стає інтеграція зусиль співробітників, формуван-
ня викладацьких колективів з високим професійним рів-
нем, а також студентських груп, налаштованих на актив-
не оволодіння фаховими компетенціями; організація на-
вчального процесу на інноваційних засадах; розробка
показників якості.Особливо наголошуємо на заходах з її
покращення, яке не можливе без виявлення дефектів на-
вчального процесу та причин, які їх обумовлюють. Звід-
си, висновковуємо про обов’язковість корпоративного
контролю та оцінки розробленої мети.
Система аналітики і поліпшення складається
з:моніторингу процесів підготовки спеціалістів, внут-
рішнього аудиту процесів та системи управління якістю
освітніх послуг, вимірювання задоволеності спожива-
чів, відповідності освітнього продукту чинним стандар-
там; аналізу відомостей про поліпшення процесів, роз-
робкою та впровадженням коригуючих та запобіжних
заходів. Увипадках, коли спроби вирішити проблеми за
допомогою стандартних інструментів не мають успіху,
вдаються до «реактивного» вдосконалення, дотримую-
чись наступної послідовності дій(табл. 2).
До управління ресурсами – невід’ємної складової
СУЯ ОП – належать: управління персоналом; управління
інфраструктурою (аудиторним фондом, забезпечення
безпеки, матеріально-технічне забезпечення, фінансови-
Таблиця 2
Послідовність покращення навчального процесу
Етап Зміст
Привід для
покращення
Ідентифікувати проблемну ситуацію та
визначити приводи для діяльності над
покращенням стану справ
Поточна
ситуація
Обрати проблему, охарактеризувати по-
точну ситуацію та сформулювати ціль
покращення
Аналіз
Впевнитися в причинах, що призвели до
проблемної ситуації(визначити та пере-
вірити)
Контрзаходи
Розробити план заходів з протидії, які
здатні виправити основні причини нев-
дач
Результати
Отримання підтвердження того, що пос-
тавлена ціль досягнута: проблемна ситу-
ація «розшита», причини, які сприяли її
виникненню викоренені або суттєво по-
слаблені
Стандартизація
Попередження виникнення проблем (їх-
ніх причин) у майбутньому
Плани на
майбутнє
Оцінка ефективності власних зусиль.
Планування заходів щодо ліквідації
проблем, які залишилися
ми потоками, управління ресурсами наукової бібліотеки
та фондами навчальних кабінетів); управління виробни-
чим середовищем. Зважимо також на важливість інфор-
маційна база, яка регламентує процеси та види діяльнос-
ті, пов’язані із забезпеченням якості. Йдеться, перш за
все, про законодавчі та нормативні акти (положення, ін-
струкції, правила, державні стандарти тощо), положення
про факультет, посадові інструкції персоналу, робочі на-
вчальні плани за спеціальностями, розпорядчі документи
(накази, листи, протоколи з якості (Документи, у яких
сконцентровані відомості про результати або інші свід-
чення щодо діяльності з покращення якості освітніх пос-
Г
р
у
п
и
б
аз
о
в
и
х
п
р
іо
р
и
те
ті
в
Компетентність професорсько-викладацького та наукового складу; професіоналізм
навчально-допоміжного персоналу
Залучення студентів та співробітників до участі й подальшої розбудови корпорати-
вної культури факультету
Сучасні навчальні технології та досконалий рівень
культури наукових досліджень
Оптимізація витрат на підготовку фахівців та
проведення наукових досліджень
Здорові умови для безпечного навчання студентів та роботи викладачів й співробі-
тників, реалізації їх творчого потенціалу
О. ПОКАТАЄВА, О. СЕЛЕЗНЬОВА
2013/№2 127
луг – К.П.) тощо. Контроль за виконанням вимог, які во-
ни містять здійснюють декан факультету, завідувачі ка-
федр. Серед засадничих документів – «Настанова з якос-
ті», яка має, декілька призначень:
а) складає підґрунтя для прийняття рішень щодо
вдосконалення та ефективного застосування СУЯ ОП,
виконує функцію довідкового матеріалу для менеджме-
нту та співробітників;
б) містить зведення критеріїв, корисних під час
проведення внутрішніх аудитів;
в) демонструє відповідність діяльності навчального
закладу вимогам міжнародних та вітчизняних стандартів.
«Настанова з якості» характеризує основні процеси.
Дії ж, які відбуваються в межах кожного з них, регламен-
туються документованими «Процедурами» (інакше, –
методиками, що визначають способи виконання дій). Для
окремих робіт (завдань) готують «Робочі (посадові) ін-
струкції» (завідувачів кафедрами та кабінетами, виклада-
чів, лаборантів). Нарешті, «Записи щодо якості» є докуме-
нтальною реєстрацією виконаних завдань, здійснення
процесів та підпроцесів (кафедральні журнали, індивідуа-
льні робочі плани викладачів в частині звітів тощо).
Управління записами націлено на організацію інформа-
ційних процесів, які забезпечують своєчасне та регулярне
надання керівництву факультету (іншим зацікавленим
сторонам) повної та достовірної інформації, необхідної та
достатньої для прийняття обґрунтованих рішень з питань
підвищення якості освітніх послуг. З цією метою затвер-
джується «Порядок управління записами СУ ЯОП», який
визначає: відповідальність за збирання та зберігання запи-
сів щодо якості; місце, термін зберігання, поновлення за-
писів та право доступу до них; спосіб зберігання записів
щодо якості, запобіганні їхньої втрати, псування, фальси-
фікації, забезпечення швидкого доступу до них.
Управління внутрішньою та зовнішньою документа-
цією регламентується процедурою «Управління докумен-
тацією СУЯОП». Цей документ передбачає наступні ета-
пи життєвого циклу: для документів ендогенного похо-
дження (розробка, узгодження, затвердження, впрова-
дження та застосування, перевірка та актуалізація; збері-
гання, вилучення, анулювання); для документів екзоген-
ного походження (отримання; реєстрація, зберігання кон-
трольних екземплярів; реєстрація змін, зберігання кодифі-
кованого контрольного екземпляру; ознайомлення персо-
налу із змінами у документі; вилучення, знищення або ар-
хівування застарілих та відмінених документів).
У подальшому, виникає потреба:
- виходячи з великих обсягів інформаційних пото-
ків, які супроводжують роботу системи управління які-
стю, запровадити автоматизацію обробки документів;
- безперервно актуалізувати документи, які обслуго-
вують систему управління якістю освітніх послуг, оскіль-
ки вони безперервно розвиваються та вдосконалюються.
Узагальнюючи усе вищевикладене, пропонуємо на-
ступне визначення сутності управління якістю освітніх
послуг: діяльність з планування; організації виконання
вимог щодо якості; контролю за його поточним станом з
фіксацією відхилень від очікуваних (нормативних) пара-
метрів; аналізу причин, які призвели до їх виникнення;
запровадження заходів з корегування роботи персоналу
структурного підрозділу ВНЗ, включаючи заходи щодо
його мотивації. Створення системи управління якістю
освітніх послуг – складна, але цілком реальна справа.
Вважаємо, що зовсім не обов’язково чекати наказів та
розпоряджень МОН України, аби взятися до роботи та
справою, а не лише гучними деклараціями, довести свою
приналежність до цивілізованого освітнього простору.
Список джерел
1. Парсяк К. Маркетингові дослідження ринку освітніх послуг у
контексті управління їхньою якістю / К. Парсяк. – Вісник
економічної науки України. – 2012. - №2. - С. 125-129.
2. Парсяк, В. Систематизація особливостей освітніх послуг як
специфічного товару / В. Парсяк, І. Дибач, К. Парсяк. –
Економіка і держава. – №7. – С. 54-57.
3. Закони України «Про освіту»,23.05.1991, № 1060-XII. Елек-
тронний ресурс. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/
laws/anot/1060-12.
4. Закони України «Про вищу освіту»,від17.01.2002 № 2984-
III. Електронний ресурс. – Режим доступу: http: // zakon2.
rada.gov.ua/laws/show/2984-14.
5. Стандарти і рекомендації щодо забезпечення якості в Європей-
ському просторі вищої освіти». Електронний ресурс. – Режим
доступу: www.enqa.eu/files/ESG%20in% 20Ukrainian.pdf .
5. Чумаченко Н.Г. Теория управленческих решений / Н.Г. Чу-
маченко, Р.И. Заботина. – К.: Вища школа. – 1981. – 248 с.
О. Покатаєва
О. Селезньова
м. Запоріжжя
РЕСУРСНІ ПЛАТЕЖІ ЯК БАЗОВІ ІНСТРУМЕНТИ ЕКОНОМІЧНОГО
МЕХАНІЗМУ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
В умовах ринкової економіки, коли основним моти-
вом економічної політики стає безпосередня орієнтація
держави на ефективне використання природних ресурсів
й збереження навколишнього природного середовища,
виникла потреба у невідкладному реформуванні подат-
кової системи та створенні цілісного, узгодженого, раці-
онального законодавства. З цією метою запроваджено
низку ресурсних платежів, які поряд з іншими податками
та зборами (іншими обов’язковими платежами) повинні
забезпечувати наповнення бюджетів різних рівнів.
Ресурсні платежі у вітчизняному законодавстві по-
винні використовуватися не тільки як джерело дохідної
частини бюджетів, але й як важливий інструмент фінан-
сово-економічного регулювання природокористування
та охорони навколишнього середовища, тому що за ра-
хунок надходження коштів від сплати ресурсних плате-
жів здійснюється фінансування природоохоронних захо-
дів, передбачених Конституцією України та контроль за
обсягами використання природних ресурсів. За цієї умо-
ви особливої актуальності набувають дослідження тео-
ретичних, методологічних та практичних засад вивчення
ефективності справляння ресурсних платежів в Україні.
Сьогодні однією з найважливіших проблем сучас-
ності для України є проблема збереження і ефективного
використання природно-ресурсного потенціалу країни
для забезпечення сталого розвитку економіки держави,
безпечності та комфорту проживання її громадян. Дос-
лідженням проблематики поєднання ефективного ресу-
рсного і екологічного оподаткування та раціонального
використання природно-ресурсного потенціалу та їх
впливу на природокористування присвячені праці таких
фахівців, як: В. Голян, С. Герасимової, Т. Єфименко,
http://zakon1.rada.gov.ua/
|