Дослідження давньоруських старожитностей Чернігівщини співробітниками Чернігівського державного музею у 20—30-х рр. ХХ ст.
Стаття присвячена археологічним дослідженням пам’яток ІХ—ХІІІ ст. на Чернігівщині. Висвітлюється історія їх вивчення, повертаються імена забутих дослідників.
Gespeichert in:
| Datum: | 2012 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут археології НАН України
2012
|
| Schriftenreihe: | Археологія і давня історія України |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/89355 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Дослідження давньоруських старожитностей Чернігівщини співробітниками Чернігівського державного музею у 20—30-х рр. ХХ ст. / Л.В. Ясновська // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2012. — Вип. 9. — С. 351-356. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-89355 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-893552015-12-10T03:02:27Z Дослідження давньоруських старожитностей Чернігівщини співробітниками Чернігівського державного музею у 20—30-х рр. ХХ ст. Ясновська, Л.В. Статті Стаття присвячена археологічним дослідженням пам’яток ІХ—ХІІІ ст. на Чернігівщині. Висвітлюється історія їх вивчення, повертаються імена забутих дослідників. В статье рассматриваются результаты археологических исследований памятников ІХ—ХІІІ вв. на территории Черниговщины сотрудниками Черниговского государственного музея. Сделана попытка проследить историю их изучения, напомнить фамилии незаслуженно забытых исследователей, выяснить их вклад в изучение древнерусского историко-культурного наследия и исторических событий в регионе. The paper covers the results of archaeological researches on sites dated IX—XIII cent. This studies have been held on the territory of Chernihiv Oblast by Chernihiv state museum. Paper submits the history of study, open the names of forgotten researchers and shows their contribution to the reconstruction of historical events in the region. 2012 Article Дослідження давньоруських старожитностей Чернігівщини співробітниками Чернігівського державного музею у 20—30-х рр. ХХ ст. / Л.В. Ясновська // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2012. — Вип. 9. — С. 351-356. — укр. 2227-4952 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/89355 [902(091):069](477.51)”192/193” uk Археологія і давня історія України Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Статті Статті |
| spellingShingle |
Статті Статті Ясновська, Л.В. Дослідження давньоруських старожитностей Чернігівщини співробітниками Чернігівського державного музею у 20—30-х рр. ХХ ст. Археологія і давня історія України |
| description |
Стаття присвячена археологічним дослідженням пам’яток ІХ—ХІІІ ст. на Чернігівщині.
Висвітлюється історія їх вивчення, повертаються імена забутих дослідників. |
| format |
Article |
| author |
Ясновська, Л.В. |
| author_facet |
Ясновська, Л.В. |
| author_sort |
Ясновська, Л.В. |
| title |
Дослідження давньоруських старожитностей Чернігівщини співробітниками Чернігівського державного музею у 20—30-х рр. ХХ ст. |
| title_short |
Дослідження давньоруських старожитностей Чернігівщини співробітниками Чернігівського державного музею у 20—30-х рр. ХХ ст. |
| title_full |
Дослідження давньоруських старожитностей Чернігівщини співробітниками Чернігівського державного музею у 20—30-х рр. ХХ ст. |
| title_fullStr |
Дослідження давньоруських старожитностей Чернігівщини співробітниками Чернігівського державного музею у 20—30-х рр. ХХ ст. |
| title_full_unstemmed |
Дослідження давньоруських старожитностей Чернігівщини співробітниками Чернігівського державного музею у 20—30-х рр. ХХ ст. |
| title_sort |
дослідження давньоруських старожитностей чернігівщини співробітниками чернігівського державного музею у 20—30-х рр. хх ст. |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2012 |
| topic_facet |
Статті |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/89355 |
| citation_txt |
Дослідження давньоруських старожитностей Чернігівщини співробітниками Чернігівського державного музею у 20—30-х рр. ХХ ст. / Л.В. Ясновська // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2012. — Вип. 9. — С. 351-356. — укр. |
| series |
Археологія і давня історія України |
| work_keys_str_mv |
AT âsnovsʹkalv doslídžennâdavnʹorusʹkihstarožitnostejčernígívŝinispívrobítnikamičernígívsʹkogoderžavnogomuzeûu2030hrrhhst |
| first_indexed |
2025-07-06T17:13:55Z |
| last_indexed |
2025-07-06T17:13:55Z |
| _version_ |
1836918542580056064 |
| fulltext |
351
Л. в. Я с н о в с ь к а
ДОсЛІДжЕННЯ ДАвНьОРусьКих сТАРОжиТНОсТЕЙ
чЕРНІГІвщиНи сПІвРОбІТНиКАМи чЕРНІГІвсьКОГО
ДЕРжАвНОГО МуЗЕЮ у 20—30-х рр. хх ст.
стаття присвячена археологічним дослід-
женням пам’яток Іх—хІІІ ст. на чернігівщині.
висвітлюється історія їх вивчення, повертаються
імена забутих дослідників.
К л ю ч о в і с л о в а: історія археології, чер-
нігівський державний музей, чернігів, Шестовиця,
розкопки.
Важливу роль у вивченні давньоруських
старожитностей відіграли музейні заклади
Чернігівщини. Музейна справа на Чернігів-
щині розвивалася як невід’ємна складова істо-
рико-краєзнавчого руху. Виникнення музеїв,
з одного боку, було об’єктивно зумовлене логі-
кою життя, потребами подальшого вивчення
історії, географії, економіки і культури краю,
а з іншого боку, краєзнавчі та історико-архео-
логічні музеї являли собою матеріалізований
результат регіональних досліджень [Ткаченко,
2007, с. 33].
Центром музейної справи регіону був Чер-
нігів, де натоді функціонували п’ять осеред-
ків, що виникли в результаті реорганізації
музейної мережі [ДАЧО, ф. Р—593, оп. 1,
спр. 1516, арк. 67 зв., 69]. 1-й Радянський му-
зей був створений на базі Музею українських
старожитностей ім. В.В. Тарновського. Заві-
дувачем музею було призначено археолога і
нумізмата В.А. Шугаєвського. 2-й Радянський
музей успадкував зібрання Історико-археоло-
гічного музею Чернігівської губернської вченої
архівної комісії. Очолив цей музей археолог
П.І. Смолічев. 3-й Радянський музей, або «Му-
зею панського побуту за часів кріпацтва», було
засновано 1919 р. на базі націоналізованої са-
диби Милорадовичів. Завідувачем музею було
призначено Г.М. Вакуловського. 4-й Радянсь-
кий музей — етнографічний, виник з ініціа-
тиви Чернігівського наукового товариства у
вересні 1920 р. Директором його став відомий
етнограф Б.К. Пилипенко. 5-й Радянський му-
зей — музей культів — був створений у 1921 р.
на базі Єпархіального давньосховища. Його за-
відувачем було призначено відомого краєзнав-
ця В.Г. Дроздова.
Наприкінці 1923 р. усі ці заклади були
об’єднані в один — Чернігівський державний
музей (далі — ЧДМ), першим директором яко-
го став Ю.В. Оландер [НА ІА НАНУ, ф. ВУАК,
оп. 1, спр. 46/24, арк. 12]. Він, з огляду на не-
абиякий науковий потенціал співробітників
ЧДМ, звернувся до Всеукраїнської археологіч-
ної комісії (далі — ВУАК) з проханням, врахо-
вуючи складну процедуру видачі «окремих доз-
волів вуАК на кожну розкопку ДержМузею»,
надати музею постійний дозвіл на проведення
археологічних досліджень на території Чер-
нігівщини [НА ІА НАНУ, ф. ВУАК, оп. 1, спр.
38, арк. 17].
До ВУАК було направлено список співробіт-
ників, що мали досвід археологічних робіт, але
дозволу на самостійне проведення робіт ЧДМ
не отримав. Натомість ВУАК порадив спів-
робітникам музею звернути увагу на «попе-
редні розшуки і збори з поверхні землі, аніж
розкопки могил», зважаючи на «незвичайне
багатство чернігівщини на пам’ятки
сіверянської культури». ВУАК рекомендував
музейникам передусім практикувати «збори на
поверхні городищ та по дюнах» [НА ІА НАНУ,
ф. ВУАК, оп. 1, спр. 34, арк. 12].
Водночас ВУАК намагався спрямувати архе-
ологічні студії в регіоні. У виданих Відкритих
листах чітко визначалися території та старо-© Л.В. ЯСНОВСЬКА, 2012
УДК [902(091):069](477.51)”192/193”
Ясновська Л.В. Дослідження давньоруських старожитностей Чернігівщини співробітниками Чернігівського державного музею у 20–30‑х рр. …
352
житності для досліджень чернігівських архео-
логів. Так, В.А. Шугаєвському було запропоно-
вано провести розкопки пам’яток на околицях
сіл Радичів, Городище, Розльоти, Псарівка
(сучасна Свердловка) на території Новгород-
Сіверського Подесення; В.Г. Дроздову — дослі-
дити мумії, виявлені у крипті церкви Різдва
Богородиці в Седневі; С.Г. Баран-Бутовичу —
обстежити сіверянські могили поблизу сіл Гу-
чин, Рогоща, Мохнатин, Довжик з метою збе-
реження археологічних пам’яток, що можуть
«загинути через нищення місцевим населен-
ням»; П.І. Смолічеву — розкопати кургани біля
с. Шестовиця і виявити додаткову інформацію
«до дослідів Д.Я. самоквасова та його виснов-
ків» [НА ІА НАНУ, ф. 6, оп. 1, спр. 40, арк 25].
Навесні 1925 р. до с. Шестовиці був від-
ряджений студент Чернігівського інституту
народної освіти для проведення «політико-
освітньої роботи» Я. Поплавський, який за-
цікавився місцевими пам’ятками старовини та
«відношенням до них» мешканців села. Повер-
нувшись до Чернігова, він повідомив ЧДМ про
факт руйнації курганів у ході вирубки лісу, ви-
борки піску, розширення присадибних ділянок
та іншої господарської діяльності, відзначаючи
«небезпечний стан тих, що залишилися» [НА
ІА НАНУ, ф. 6, оп. 1, спр. 40, арк. 2].
З травня 1925 р. директором ЧДМ призна-
чили М.Г. Вайнштейна. До кола його інтересів
потрапили як археологічні, так і архітектур-
ні пам’ятки Чернігово-Сіверщини. За ма-
теріалами ВУАК перші археологічні досліди
М.Г. Вайнштейн провів у Конотопському повіті
біля с. Червоний Ранок (тепер Коропський р-н
Чернігівської області).
Зважаючи на загрозливий стан унікаль-
них пам’яток біля с. Шестовиці, ЧДМ влітку
1925 р. спорядив експедицію під керівництвом
П.І. Смолічева. Кошти на проведення розкопок,
що з перервами тривали три польові сезони,
асигнували місцеві органи влади. Як зазначав
сам П.І. Смолічев, вони відбулися завдяки «до-
помозі зав. наросвітою тов. Ф.М. виленського
та енергії зав. Держмузеєм М.Г. вайнштейна»
[НА ІА НАНУ, ф. 6, оп. 1, опр. 29, арк. 4—5]. За
авторитетним твердженням Д.І. Бліфельда, це
були перші серйозні дослідження давньорусь-
ких курганів на Чернігівщині за радянського
часу [Бліфельд, 1955, с. 9, 11].
Власне, розкопки у Шестовиці П.І. Смолі-
чев розпочав ще в березні 1925 р. під час об-
стеження разом з першим директором ЧДМ
Ю.В. Оландером тамтешнього археологічного
комплексу. Тоді він дослідив могилу під одним
з курганів [НА ІА НАНУ, ф. 6, оп. 1, спр. 25,
арк. 9]. Крім того, було знято план усіх курган-
них груп, городища й посаду, яким і досі корис-
туються сучасні дослідники. Для з’ясування
культурно-хронологічної приналежності горо-
дища П.І. Смолічев заклав 2 невеликі розвід-
кові шурфи у південно-східній частині май-
данчика і помилково зафіксував материк на
глибині 0,25 м, прийнявши за нього розсунутий
насип валу. Тому, в подальшому він зосередив
зусилля на розкопках курганів.
Загалом П.І. Смолічев дослідив 42 кургани
Х ст., що містили поховання за обрядами тру-
поспалення і трупопокладення, а також кілька
кенотафів, причому розкопки велися, головним
чином, колодязем і траншеями.
Протягом першого польового сезону було роз-
копано 12 курганів у різних групах. П.І. Смолі-
чев наголосив, що йому вдалося зафіксувати
могили з трупопокладенням, «характер яких
не був відомий таким дослідникам культури
та побуту сіверянського племені, як проф. Д.
Я. самоквасову та проф. в.б. Антоновичеві»
[НА ІА НАНУ, ф. 6, оп. 1, спр. 29, арк. 5]. Особ-
ливий інтерес становили парні поховання з
конем у дерев’яних гробницях і могильній ямі.
За результатами розкопок дослідник констату-
вав, що «могили з трупопокладанням, без сум-
ніву, мають найтісніший зв’язок з варязькою
культурою, як не є цілком варязьким» [Смолі-
чев, 1926, с. 180]. Згодом цю думку розвинули
вчені, які вели розкопки в Шестовиці у повоєн-
ні роки. Здобуті П.І. Смолічевим матеріали
мали важливе значення для вивчення процесу
становлення феодальних відносин на території
Київської Русі. Тому не випадково у 1925 р.
археолог став членом ВУАК, а пізніше — спів-
робітником комісії Лівобережної України при
Історичній секції УАН [Курінний, 1994, с. 128].
У роботі експедиції активну участь взяли
співробітники музею — В.А. Шугаєвський,
С.Г. Баран-Бутович, М.Г. Вайнштейн. Фото-
фіксацію здійснював фотограф П.К. Проута,
який приїздив з Чернігова [НА ІА НАНУ, ф. 6,
оп. 1, спр. 24, арк. 57, 82, 89].
Під час перерви в розкопках Шестовицько-
го могильника, через брак коштів, дослідники
провели розвідку в нижній течії Десни, огля-
нувши околиці с. Морівська, поблизу якого, за
матеріалами П.С. Уварової, знаходилась кур-
ганна група з 5 насипів. П.І. Смолічев уперше
обстежив ур. Валок і зробив висновок, що його
територія являє собою «старое городище». Він
також встановив, що з 5 курганів у цій місцині
залишилося лише 2, причому один з яких вже
наполовину розкопаний [НА ІА НАНУ, ф. 6,
оп. 1, спр. 23б, арк. 47зв.]. Про успіхи першої
експедиції П.І. Смолічева музей звітувався пе-
ред Укрнаукою, визначаючи, що «при першій
змозі необхідно продовжувати розкопки в ши-
рокому масштабі» [ЦДАВО України, ф. 166,
оп. 5, спр. 729, арк. 403зв.].
Протягом третього польового сезону
П.І. Смолічев зміг розкопати 17 курганів.
Цікавим було подвійне поховання з конем у
зрубній гробниці та багатим інвентарем, а та-
кож рідкісне для території Київської Русі похо-
вання загнузданого коня без будь-яких решток
людських кісток. Останнє було вирізане
353
Ясновська Л.В. Дослідження давньоруських старожитностей Чернігівщини співробітниками Чернігівського державного музею у 20–30‑х рр. …
монолітом, вміщене у спеціально виготовлений
ящик і по Десні доставлене до Чернігова для
подальшого експонування у ЧДМ. Наприкінці
серпня 1927 р. експедиція припинила подаль-
ші досліди у Шестовиці, через те, що П.І. Смолі-
чев на початку вересня за вказівкою ВУАК
виїхав на Дніпропетровщину для проведення
розкопок селища та могильника ХІ—ХІІІ ст. на
острові Кічкас [НА ІА НАНУ, ф.6, оп. 1, спр. 103,
арк. 4—4 зв.].
Саме тоді розпочалось будівництво комплек-
су Дніпрогесу, в ході якого історичні пам’ятки
регіону зазнали руйнації. Для їх досліджен-
ня бракувало не тільки коштів і часу, але й
кваліфікованих кадрів. У пошуках виходу з
цієї скрути ВУАН і Наркомосвіта вдалися до
створення спеціальної експедиції для дослід-
ження території Дніпробуду на чолі із завіду-
вачем Дніпропетровським історико-археологіч-
ним музеєм акад. Д.І. Яворницьким.
З листування С.С. Гамченка та П.І. Смоліче-
ва відомо, що на Дніпробуд були відряджені й
досвідчені співробітники ЧДМ з досвідом про-
ведення археологічних розкопок — С.Г. Баран-
Бутович і Т.М. Головинська, а також фотогра-
фи — Вахгаузен і Прута [НА ІА НАНУ, ф. 3,
оп. 1,спр. 86, арк. 1—1 зв.]. Протягом 1928 —
1930 рр., з травня по листопад, П.І. Смолічев,
незважаючи на заперечення директора ЧДМ
М.Г. Вайнштейна, проводив розкопки на тери-
торії Дніпропетровщини. У такий спосіб було
проігноровано плани ЧДМ, який з року в рік
замовляв Відкриті листи та виділяв фінансу-
вання для проведення П.І. Смолічевим розко-
пок у Шестовиці та Радичеві [ЦДАВО України,
ф. 166, оп. 6, спр. 7660, арк. 80, 242, 352].
Незважаючи на ці обставини, П.І. Смолічев
і надалі опікувався Шестовицькими старожит-
ностями. Залишаючись завідувачем археоло-
гічного відділу ЧДМ, П.І. Смолічев розумів,
що виявлені артефакти потребували «негайних
заходів, що до консервації». Відтак, він по-
рушив клопотання про направлення його у
лютому —березні 1929 р. у відрядження до
Державної Академії історії матеріальної куль-
тури у Ленінграді для опанування технології
консервації, закріплення та реставрації екс-
понатів, що «конче вимагають інтереси та
потреби чернігівського Державного Музею»
[ЦДАВО України, ф. 166, оп. 6, спр. 3462,
арк. 95—95 зв.]. Під час відрядження до Ленін-
града у квітні 1929 р. П.І. Смолічев виступив
у ДАІМК з доповіддю «Раскопки по Днепру
и Десне в 1925—1928 гг.», проаналізувавши
результати своїх досліджень і виділивши три
головні групи поховань літописних сіверян
Х ст. [НА ІА НАНУ, ф. 6, оп. 1, спр. 83].
Набутий археологом досвід здобув гідну
оцінку з боку керівництва ВУАК — академік
О.П. Новицький у червні 1930 р. запросив
П.І. Смолічева взяти участь у розробці інструк-
ції щодо проведення польових археологічних
досліджень та форм наукової звітності про
них [НА ІА НАНУ, ф. 6, оп. 1, спр. 85]. Ціну-
вали П.І. Смолічева і в ЧДМ. М.Г. Вайнштейн
клопотався про підвищення заробітної плати
П.І. Смолічеву, що дозволило б «йому працю-
вати виключно в Музеї й принести Музею ту
користь, що він міг би принести» [ЦДАВО Ук-
раїни, ф. 166, оп. 6, спр. 3462, 72].
Значну увагу П.І. Смолічев приділяв музей-
ній роботі. Як відомо, 1922 р. місцеві музейні
заклади були підпорядковані Головполітосвіті,
функціонери якої у 1923 р. розробили спеціаль-
ну програму їх подальшого розвитку музейної
мережі. Йшлося передусім про посилення ідео-
логічної складової музейної справи. У листі до
П.П. Курінного від 18 січні 1926 р. П.І. Смолі-
чев висловив свої побоювання з цього приво-
ду: «боюся, аби умови роботи не змінилися в
нашому музеї взагалі. сьогодні повернувся з
харкова М.Г. вайнштейн (наш завідуючий) і
привіз не дуже гарні, на мій погляд, відомості,
а саме — чернігівський музей є думка повер-
нути в соціяльний, на зразок Полтавського.
Такою ж жертвою намічається ще й жито-
мирський музей. Перехід до Головнауки, що
до повної мірі гарантувало б музей від таких
експериментів, чомусь затримується, а на
ванштейна нажимають, хоч к чести його
треба сказати, що він, особисто, не поділяє
погляду Головполітосвіти на будування со-
ціяльних музеїв на зразок Полтавського. Але
ж я боюся коли б він не здався, а тоді працюва-
ти буде важко. Можливо, що все це ще переме-
леться, але ж в сучасний мент справа стоїть
так. Я цілком розумію зараз і його станови-
ще, він, безумовно, не хоче псувати музею, але
ж від нього будуть вимагати, — становище
тяжке» [НА ІА НАНУ, ф. 6, спр. 43, арк. 2].
Тенденція до реорганізації музеїв, засто-
сування вульгарно-соціологічного підходу до
оцінки історичних і культурних явищ, як відо-
мо, не виправдали себе і згубно позначилися
на розвитку науки. Від цього найбільше пост-
раждали археологічні відділи та колекції. Чер-
нігівський музей вдалося відстояти. В 1926 р.
історико-археологічний відділ музею було роз-
ділено на археологічний відділ, де завідувачем
залишився П.І. Смолічев, та історичний. У НА
ІА НАНУ зберігається проспект «Чернігівсь-
кий державний музей. Археологічний відділ»,
написаний П.І. Смолічевим 1926 р. У його
особовому архіві відклалася також доповідна
записка про значення музеїв для розвитку на-
уки і культури та методи удосконалення їхньої
роботи [НА ІА НАНУ, ф. 6, оп. 1, спр. 17].
На початку 1927 р. ВУАН, виконуючи поста-
нову президії Укрнауки, включив Спасо-Пре-
ображенський собор та Іллінський монастир
у Чернігові до числа видатних пам’яток ук-
раїнської культури. У зв’язку з цим, на початку
травня 1927 р. було створено Комісію по дослід-
женню пам’яток матеріальної культури при
Ясновська Л.В. Дослідження давньоруських старожитностей Чернігівщини співробітниками Чернігівського державного музею у 20–30‑х рр. …
354
Чернігівському окрвиконкомі, до складу якої
було включено М.Г. Вайнштейна і П.І. Смолі-
чева. Протягом 6 — 9 травня 1927 р. члени
комісії оглянули Спаський собор, Іллінську та
Введенську церкви, монастирську дзвіницю з
метою підготовки кошторису для проведення
ремонтно-реставраційних робіт [НА ІА НАНУ,
ф. ВУАК, оп. 1, спр. 40, арк. 13—16].
Підсумки вивчення давньоруських старожит-
ностей у цей час було підведено у збірнику нау-
кових праць «Чернігів і Північне Лівобережжя»
(1928), виданому за редакцією акад. М.С. Гру-
шевського. Значний інтерес становить вміщена
в ньому студія П.І. Смолічева «Чернігів та його
околиці за часів великокнязівських» [Смолічев,
1928]. Він критично проаналізував результати
досліджень своїх попередників О.Ф. Шафонсь-
кого, М.Є. Маркова, М.А. Маркевича, П.В. Го-
лубовського, О. К. Яригіна та ін. Передусім,
П.І. Смолічев порушив питання — чи був Чер-
нігів у перші часи свого існування «осередком
сіверянської землі, чи таким осередком був
сновейськ». На його думку, переваги місцез-
находження Чернігова «яко економічного осе-
редку» з часом примусили перенести до нього
й «адміністративно-політичний осередок»
[Смолічев, 1928, с. 122].
Походження назви Чернігова П.І. Смолічев
пов’язав з «великими, темними (чорними) га-
ями, що навколо оточували його». Традиційну
версію, що пов’язувала назву міста з князем
Чорним, на думку П.І. Смолічева, спросто-
вують матеріали розкопок Чорної Могили у
1872—1873 рр., яка «відноситься до х сторіч-
чя» [Смолічев, 1928, с. 123].
П.І. Смолічев звернувся до аналізу топогра-
фії міста і, в першу чергу, стародавнього дитин-
ця. Він уточнив інформацію О.К. Яригіна про
фортечні вали з північно-західного та західно-
го боків на території давньоруського дитинця,
які були зруйновані «після 1803 року, коли за-
тверджено було нове планування міста чер-
нігова» [Смолічев, 1928, с. 127]. Дослідник вис-
ловив припущення щодо формування території
Третяка внаслідок «збільшення населення та
розширення його території» [Смолічев, 1928,
с. 130].
Найбільшу увагу П.І. Смолічев приділив
пам’яткам давньоруської архітектури — Спась-
кому та Борисоглібському соборам. Водночас
він наголосив на необхідності встановлення
місцезнаходження Михайлівської та Благо-
віщенської церков. Натоді більшість дослід-
ників пов’язувала розкопані Т.В. Кибальчи-
чем, Д.Я. Самоквасовим, П.С. Кармалеєм та
М.А. Сахновським рештки кам’яної споруди з
Михайлівською церквою. Натомість П.І. Смолі-
чев наполягав на тому, що «підмурки, що існу-
ють в садибі кол. повітового земства, є ос-
танки церкви благовіщення» [Смолічев, 1928,
с. 136—139]. Це повністю відповідає висновкам,
яких дійшов Б.О. Рибаков у процесі розкопок
1946—1947 рр. [Рыбаков, 1949, с. 89—90].
П.І. Смолічев підтримав думку Ф.Ф. Горно-
стаєва про час спорудження П’ятницької церкви
наприкінці ХІІ ст. або на початку ХІІІ ст. Крім
того, він, на підставі досліджень І.В. Морги-
левського, Успенський собор Єлецького монас-
тиря датував ХІІ ст., а Іллінську церкву визнав
пам’яткою ХІ ст. [Смолічев, 1928, с. 142—144].
Зазначимо, що П.І. Смолічев згадав про рятів-
ні археологічні розкопки С.Г. Баран-Бутовича
влітку 1924 р. на території колишнього Перед-
городдя, в історичному центрі Чернігова на розі
вулиць Шосейної та Богоявленської (сучасні
вул. Шевченка та проспект Миру), під час яких
було виявлено три поховання у цегляних сар-
кофагах, вкритих шиферними плитами [НА ІА
НАНУ, ф. ВУАК, оп. 1, спр. 40/2, арк. 1]. Він
вважав, що на цьому місці «існувала церква,
на цвинтарі якої й були ці могили або — це
взагалі міське кладовище» [НА ІА НАНУ, ф. 6,
оп. 1, спр. 9, арк. 42].
П.І. Смолічев все ж таки змінив місце робо-
ти — скоріше за все, не з власної волі. У серп-
ні 1931 р. Його було призначено на посаду
завідувача сектора послідовної зміни культур
Державного музею Дніпробуду. Свої повнова-
ження завідувача археологічного відділу ЧДМ
він передав завідувачу історичного відділу
С.Г. Баран-Бутовичу [НА ІА НАНУ, ф. 6, оп. 1,
спр. 17; Арендар, 1996, с. 48].
До узагальнюючих праць з історії Чернігова
по праву можна віднести підготовлену С.Г. Ба-
ран-Бутовичем брошуру «Чернігів як об’єкт істо-
рично-краєзнавчих екскурсій» (1931 р.). Скорі-
ше за все вона, була підготовлена для тих, хто
мав би проводити екскурсії по території засно-
ваного нещодавно Чернігівського державного
заповідника. С.Г. Баран-Бутович, характери-
зуючи топографію Чернігова та його мурова-
ну архітектуру, детальніше зупиняється, ніж
це було в роботі П.І. Смолічева, на пам’ятках
«малярства великокнязівської доби» — фрес-
ковому живопису Спаського та Успенського со-
борів.
Як археолог С.Г. Баран-Бутович досліджу-
вав пам’ятки різних епох. Так, влітку 1931 р.
він розкопав землянку «великокнязівських
часів» на околиці Чернігова — Бобровиці. В
особистому фонді С.Г. Баран-Бутовича в ДАЧО
зберігається замальовка житла ХІ—ХІІІ ст.,
яке знаходилось «на 100 метрів від Лукової
площі, що прилягає до кручі, з боку боброви-
ці» [ДАЧО, Ф. Р—3011, оп. 1, спр. 63, арк. 14;
ДАЧО, ф. Р—3011, оп. 1, спр. 68, арк. 1].
С.Г. Баран-Бутович скаржився, що майже
півроку в археологічному відділі ЧДМ не було
жодного співробітника [ДАЧО, ф. Р—3011,
оп. 1, спр. 30, арк. 9]. Поява у 1934 р. у складі
музею О.О. Попка у перспективі могла вип-
равити ситуацію. Він брав участь у роботах
Поліської археологічної експедиції ІІМК УРСР
355
Ясновська Л.В. Дослідження давньоруських старожитностей Чернігівщини співробітниками Чернігівського державного музею у 20–30‑х рр. …
у 1936—1939 рр., Деснянської експедиції
М.В. Воєводського і разом з Б.О. Рибаковим до-
сліджував роменські культурні шари на Пуш-
карівському городищі у 1939 р., але самостій-
них розвідок та розкопок на території області у
довоєнний період не проводив.
До ЧДМ надходили також виявлені під час
земляних робіт окремі знахідки та скарби.
Особливий інтерес становив скарб ювелірних
прикрас з с. Гущин. У науковій літературі за-
значалось, що він був знайдений на початку
30-х рр. ХХ ст. «біля одного з курганів» або «в
районе курганной группы» [Корзухина, 1854,
с. 86; Черненко, 1996, с. 77]. Під час проведен-
ня розвідкових робіт на території Гущинського
городища у 1988 р., шляхом опитування місце-
вих мешканців, автором цієї статті було вста-
новлене точне місце знахідки — за 300 м на
південний-схід від давньоруського городища
[Коваленко, Марченко, 1991, с. 48].
Як і раніше, до музею регулярно передавав
свої знахідки мешканець с. Гориця Ф.Г. Любен-
ко. У 1928 р. М.Г. Вайнштейн звернувся до Нар-
комосвіти УРСР з проханням відзначити його
грошовою премією, але натомість у місцевій
газеті була надрукована подяку, «зазначивши
характеристику та цінність речей. Це було
б доцільно в справі популяризації ідеї охорони
пам’яток між громадянами», а також «видати
селянину Любенку окремо <…> подяку» [ЦДА-
ВО України, ф. 166, оп. 6, спр. 2740, арк. 4—5].
Отже, наведені факти археологічної діяль-
ності співробітників ЧДМ по вивченню давньо-
руських старожитностей протягом 20—30-х рр.
XX ст. дають можливість виділити кілька ета-
пів їх дослідження. Перший, найбільш плід-
ний, з 1923 по 1928 рр., на якому активно
працювали П.І. Смолічев, В.А. Шугаєвський,
М.Г. Вайнштейн, С.Г. Баран-Бутович, Т.М. Го-
ловинська характеризується розгортанням
систематичних археологічних досліджень на
терені Чернігівщини шляхом створення архео-
логічної експедиції ЧДМ. Другий етап охоплює
1931 — 1939 рр., і пов’язаний з епізодичними
роботами С.Г. Баран-Бутовича та О.О. Попка у
складі інших археологічних експедицій.
На жаль, внаслідок політичних репресій
у 30-х рр. ХХ ст., значною мірою спрямова-
них проти представників наукової та творчої
інтелігенції, науковий осередок Чернігівського
державного музею було знекровлено і студію-
вання давньоруської історико-культурної спад-
щини краю фактично згорнуто.
Арендар Г. Чернігівський історичний музей у
20 — 90-і роки / Г. Арендар, С. Лихачова // Ро-
довід. — К., 1996. — № 14. — С. 45—53.
бліфельд Д.І. Деснянська археологічна експе-
диція 1949 р. / Д. І. Бліфельд // Археологічні
пам’ятки УРСР. — К., 1955. — Т. v. — С. 16—21.
ДАчО, ф. Р—593, оп. 1, спр. 1516, 124 арк. (Чер-
новые доклады и отчеты по отделам и секциям
Губнадзора, Комитету охраны памятников стари-
ны и искусств).
ДАчО, ф. Р—3011, оп. 1, спр. 30, 17 арк. (Пере-
писка проф. Баран-Бутовича С. Г. с ЦК союза по-
литпросветработников по обвинению его в буржу-
азном национализме при построении экспозиции
в Черниговском государственном историческом
музее).
ДАчО, ф. Р—3011, оп. 1, спр. 63, 14 арк. (Зарисов-
ка остатков жилища-землянки смерда (крестья-
нина) ХІ — ХІІІ ст. на Бобровице).
ДАчО, ф. Р—3011, оп. 1, спр. 68, 12 арк. (Матери-
алы научного обследования костей мамонта, най-
денного в окрестностях г. Чернигова, и чертеж-
схема археологических раскопок на Бобровице).
Коваленко в.П. Гущинское городище близ Черни-
гова / В. П.Коваленко, В. Н.Марченко // Археоло-
гия и история Юго-Востока Руси. — Курск, 1991. —
С. 46—48.
Корзухина Г. Ф. Русские клады ІХ — ХІІІ вв. /
Г. Ф. Корзухина. — М.—Л., 1954. — 123 с.
Курінний П. Історія археологічного знання про
Україну / П. Курінний. — Полтава, 1994. — 140 с.
НА ІА НАНу, ф. 3, оп. 1, спр. 86, 2 арк. (Лист
П. І. Смолічева до С. С. Гамченка).
НА ІА НАНу, ф. 6, оп. 1, спр. 9, 43 арк. (Старий
Чернігів та його околиці за часів великокнязівсь-
ких, 14 лютого 1925 р., 43 арк.).
НА ІА НАНу, ф. 6, оп. 1, спр. 17, 1 арк. (Акт пе-
редачі археологічного відділу Чернігівського дер-
жавного музею).
НА ІА НАНу, ф. 6, оп. 1, спр. 23 б, 47 арк. (Щоден-
ник розкопок у с. Шестовиці на Чернігівщині на
городищі “Коровель”).
НА ІА НАНу, ф. 6, оп. 1, спр. 24, 90 арк. (Дневник
раскопок северянских курганов в с. Шестовице,
Черниговского округа, произведенных по пору-
чению Черниговского государственного музея
П. И. Смоличевым летом 1925 г.).
НА ІА НАНу, ф. 6, оп. 1, спр. 25, 70 арк. (Щоден-
ник розкопів сіверянських могил в с. Шестовиці,
Чернігівської округи, переведених за дорученням
Чернігівського державного музею П. І. Смоліче-
вим влітку 1925 р.).
НА ІА НАНу, ф. 6, оп. 1, спр. 29, 7 арк. (Розкопки
сіверянських могил в с. Шестовиці на Чернігів-
щині влітку 1925 р.).
НА ІА НАНу, ф. 6, оп. 1, спр. 40, 33 арк. (Могили
біля с. Шестовиці на Чернігівщині).
НА ІА НАНу, ф. 6, спр. 43, 2 арк. (Лист П.І. Смолі-
чева до П.П. Курінного).
НА ІА НАНу, ф. 6, оп. 1, спр. 83, 4 арк. (Раскопки
по Днепру и Десне в 1925 — 1928 гг. (Доклад в
Государственной академии истории материаль-
ной культуры, Ленинград)).
НА ІА НАНу, ф. 6, оп. 1, спр. 85, 12 арк. (Чер-
нігівський державний музей. Реєстраційна карт-
ка для позамузейних памяток).
НА ІА НАНу, ф. 6, оп. 1, спр. 103, 16 арк. (Копії
листів Дніпропетровського краєвого інспектора
охорони пам’яток культури П. Козара до Головна-
уки Наркомосу з приводу археологічних робіт на
Дніпробуді).
НА ІА НАНу, ф. ВУАК, оп. 1, спр. 34, 21 арк.
(Листування з установами та з окремими архео-
логами з приводу видачі їм Відкритих листів на
право переведення археологічних розкопок на те-
риторії УРСР).
НА ІА НАНу, ф. ВУАК, оп. 1, спр. 38, 355 арк.
(Стан пам’яток культури. Листування в справах
Ясновська Л.В. Дослідження давньоруських старожитностей Чернігівщини співробітниками Чернігівського державного музею у 20–30‑х рр. …
356
охорони пам’яток культури, археологічних та іс-
торичних знахідок, розкопок та ін.)
НА ІА НАНу, ф. ВУАК, оп. 1, спр. 40, 50 арк. (Рестав-
раційні роботи в Чернігові (Спаський собор, Єлець-
ка церква, Іллінська церква), 10 червня 1925 р. —
10 березня 1930 р.).
НА ІА НАНу, ф. ВУАК, оп. 1, спр. 40/2, 4 арк. (З пові-
домлення ВУАК Комісії по дослідженню пам’яток
матеріальної культури Чернігівського інституту
краєзнавства при Губвиконкомі, 29 липня 1924 р.)
НА ІА НАНу, ф. ВУАК, оп. 1, спр. 46/24, 12 арк.
(Чернігівський музей. В справі археологічних роз-
копів та список наукових співробітників музеїв Чер-
нігівщини, 4 квітня 1925 р.).
НА ІА НАНу, ф. ВУАК, оп. 1, спр. 64, 72 арк. (Листу-
вання з ВУАН, з музеями та з окремими особами в
справах дозволу на розкопки, штатів ВУАК, коштів
ВУАК, протоколи засідань ВУАК та ін.).
Рыбаков б.А. Древности Чернигова / Б.А. Рыбаков //
Материалы и исследования по археологии СССР. —
№ 11. — М.—Л., 1949. — С. 7—99.
смолічев П.І. Розкопки сіверянських могил в
с. Шестовиці, на Чернігівщині улітку 1925 року /
П. І. Смолічев // Україна. — 1926. — Кн. 1. —
С. 179—180.
смолічев П. Чернігів та його околиці за часів вели-
кокнязівських / П. Смолічев // Чернігів та Північне
Лівобережжя. — К., 1928. — С. 118—146.
Ткаченко в.в. Історичне краєзнавство: Чернігово-
Сіверщина у перше пожовтневе двадцятиріччя /
В. В. Ткаченко. — К.: Знання, 2007. — 215 с.
черненко О.є. Давньоруські скарби Чернігівського
музею / О. Є. Черненко // Родовід. — 1996. — Число
2 (14). — С. 75—77.
ЦДАвО україни, ф. 166, оп. 5, спр. 729, 829 арк. (Зві-
ти Волинського, Всеукраїнських ім. Артема, Шев-
ченка, Полтавського, Харківського, Чернігівського
державних музеїв та Катеринославської, Одеської
публічних бібліотек про їх роботу за 1924/1925 рр. і
матеріали до них.).
ЦДАвО україни, ф. 166, оп. 6, спр. 2740, 10 арк.
(Листування з Чернігівським державним музеєм про
його роботу, 24 жовтня 1927 р. — 20 серпня 1930 р.)
ЦДАвО україни, ф. 166, оп. 6, спр. 3462, 125 арк.
(Листування з Чернігівським державним музеєм
про його штат, особистий склад та виплату зарплати
співробітникам).
ЦДАвО україни, ф. 166, оп. 6, спр. 7660, 463 арк.
(Матеріали про організацію і проведення науково-
археологічних розкопок на території України та охо-
рону пам’ятників старовини).
Л. в. Я с н о в с к а я
иссЛЕДОвАНиЯ ДРЕвНЕРуссКих
ДРЕвНОсТЕЙ чЕРНиГОвщиНы
сОТРуДНиКАМи чЕРНиГОвсКОГО
ГОсуДАРсТвЕННОГО МуЗЕЯ
в 20—30-е гг. хх в.
В статье рассматриваются результаты археоло-
гических исследований памятников ІХ—ХІІІ вв. на
территории Черниговщины сотрудниками Черни-
говского государственного музея. Сделана попытка
проследить историю их изучения, напомнить фа-
милии незаслуженно забытых исследователей, вы-
яснить их вклад в изучение древнерусского истори-
ко-культурного наследия и исторических событий в
регионе.
l. y a s n o v s k a
thE Study of old ruSSiAn
AntiquitiES from chErnihiv
rEgion By chErnihiv StAtE
muSEum in 20 — 30s
of XX cEntury
The paper covers the results of archaeological re-
searches on sites dated IX—XIII cent. This studies
have been held on the territory of Chernihiv Oblast by
Chernihiv state museum. Paper submits the history
of study, open the names of forgotten researchers and
shows their contribution to the reconstruction of his-
torical events in the region.
|