Сучасний краєзнавчий музей та археологія: шляхи співпраці та взаємодопомоги
У статті, на прикладі діяльності Історико-краєзнавчого музею м. Винники, розглянуто, як у тісній співпраці зі спеціалістами-археологами сучасні краєзнавчі музеї збирають, систематизують, вивчають, зберігають і експонують археологічні першоджерела. Окреслено головні проблеми та наведено, як вони ви...
Gespeichert in:
Datum: | 2012 |
---|---|
Hauptverfasser: | , , |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інститут археології НАН України
2012
|
Schriftenreihe: | Археологія і давня історія України |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/89362 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Сучасний краєзнавчий музей та археологія: шляхи співпраці та взаємодопомоги / Н.М. Білас, І.В. Тимець, О.П. Целуйко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2012. — Вип. 9. — С. 45-50. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-89362 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-893622015-12-10T03:01:59Z Сучасний краєзнавчий музей та археологія: шляхи співпраці та взаємодопомоги Білас, Н.М. Тимець, І.В. Целуйко, О.П. Статті У статті, на прикладі діяльності Історико-краєзнавчого музею м. Винники, розглянуто, як у тісній співпраці зі спеціалістами-археологами сучасні краєзнавчі музеї збирають, систематизують, вивчають, зберігають і експонують археологічні першоджерела. Окреслено головні проблеми та наведено, як вони вирішуються в конкретному музеї. Археологические исследования и формирование археологических фондов — одни из приоритетных направлений деятельности Историко-краеведческого музея г. Винники с момента его создания в 1991 г. Самостоятельные или проведенные совместно с другими научными учреждениями экспедиции (всегда не только сугубо археологические, а междисциплинарные), сотрудничество музейных работников со специалистами при работе с археологическими коллекциями, создании временных и постоянных выставок археологических артефактов, публикация археологических материалов, тематические научные конференции — вот далеко не полный список направлений, по которым краеведческий музей и археолог не только могут, но и должны сотрудничать. The accumulation of archaeological collections combined with the field archaeology become major trend of Vynnyky Museum of Local History from the very moment of its formation in 1991. There are many forms of cooperation between the museums and archaeologists that could and should be implied. Such are common field archaeological studies (archaeological or interdisciplinary) organized either by museums all alone or together with other institutions, working relationship of museum curators and archaeologists in making up the archaeological collections, joint presentation of the temporary or permanent exhibitions of archaeological artifacts, publication of the archaeological materials, thematic scientific conferences and etc. 2012 Article Сучасний краєзнавчий музей та археологія: шляхи співпраці та взаємодопомоги / Н.М. Білас, І.В. Тимець, О.П. Целуйко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2012. — Вип. 9. — С. 45-50. — укр. 2227-4952 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/89362 [902(091):069](477.83) uk Археологія і давня історія України Інститут археології НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Статті Статті |
spellingShingle |
Статті Статті Білас, Н.М. Тимець, І.В. Целуйко, О.П. Сучасний краєзнавчий музей та археологія: шляхи співпраці та взаємодопомоги Археологія і давня історія України |
description |
У статті, на прикладі діяльності Історико-краєзнавчого музею м. Винники, розглянуто, як
у тісній співпраці зі спеціалістами-археологами
сучасні краєзнавчі музеї збирають, систематизують, вивчають, зберігають і експонують археологічні першоджерела. Окреслено головні проблеми та наведено, як вони вирішуються в конкретному музеї. |
format |
Article |
author |
Білас, Н.М. Тимець, І.В. Целуйко, О.П. |
author_facet |
Білас, Н.М. Тимець, І.В. Целуйко, О.П. |
author_sort |
Білас, Н.М. |
title |
Сучасний краєзнавчий музей та археологія: шляхи співпраці та взаємодопомоги |
title_short |
Сучасний краєзнавчий музей та археологія: шляхи співпраці та взаємодопомоги |
title_full |
Сучасний краєзнавчий музей та археологія: шляхи співпраці та взаємодопомоги |
title_fullStr |
Сучасний краєзнавчий музей та археологія: шляхи співпраці та взаємодопомоги |
title_full_unstemmed |
Сучасний краєзнавчий музей та археологія: шляхи співпраці та взаємодопомоги |
title_sort |
сучасний краєзнавчий музей та археологія: шляхи співпраці та взаємодопомоги |
publisher |
Інститут археології НАН України |
publishDate |
2012 |
topic_facet |
Статті |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/89362 |
citation_txt |
Сучасний краєзнавчий музей та археологія: шляхи співпраці та взаємодопомоги / Н.М. Білас, І.В. Тимець, О.П. Целуйко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2012. — Вип. 9. — С. 45-50. — укр. |
series |
Археологія і давня історія України |
work_keys_str_mv |
AT bílasnm sučasnijkraêznavčijmuzejtaarheologíâšlâhispívpracítavzaêmodopomogi AT timecʹív sučasnijkraêznavčijmuzejtaarheologíâšlâhispívpracítavzaêmodopomogi AT celujkoop sučasnijkraêznavčijmuzejtaarheologíâšlâhispívpracítavzaêmodopomogi |
first_indexed |
2025-07-06T17:14:18Z |
last_indexed |
2025-07-06T17:14:18Z |
_version_ |
1836918567201669120 |
fulltext |
45
Н. М. б і л а с, І. в. Т и м е ц ь, О. П. Ц е л у й к о
сучАсНиЙ КРАєЗНАвчиЙ МуЗЕЙ ТА АРхЕОЛОГІЯ:
ШЛЯхи сПІвПРАЦІ ТА вЗАєМОДОПОМОГи
у статті, на прикладі діяльності Історико-
краєзнавчого музею м. винники, розглянуто, як
у тісній співпраці зі спеціалістами-археологами
сучасні краєзнавчі музеї збирають, систематизу-
ють, вивчають, зберігають і експонують археоло-
гічні першоджерела. Окреслено головні проблеми
та наведено, як вони вирішуються в конкретному
музеї.
К л ю ч о в і с л о в а: краєзнавчий музей, археоло-
гія, музейні фонди, експозиція.
Предмети і колекції, виявлені під час архе-
ологічних розкопок, окремі випадкові знахід-
ки відносяться до Музейного фонду України
[Про затвердження Положення, 2000, п. 6].
Специфіка краєзнавчих музеїв, які збира-
ють, вивчають та експонують матеріали, що
розповідають про природу, історію і культу-
ру певного краю, полягає у тому, що, маючи
широкий діапазон експозицій, вони є музеями
комплексного профілю і більшість зберігає у
своїх фондах пам’ятки матеріальної культури,
виявлені під час археологічних досліджень.
Тому таким музеям необхідно мати в штаті
спеціаліста-археолога, або ж співпрацювати
з профільними науково-дослідними установа-
ми. Оскільки кадрова проблема в галузі ар-
хеології в Україні є дуже відчутною, одиниці
серед музейних установ можуть похвалитися
не тільки виконанням першої, а навіть другої
умови. У даній статті хочемо навести приклад
сучасного музею, який і співпрацює активно з
науковими археологічними установами, і має
у штаті спеціалістів-археологів — Історико-
краєзнавчий музей м. Винники (м. Львів —
Винники).
Відмітимо, що Історико-краєзнавчий музей
м. Винники обрано не випадково, адже із мо-
менту створення у 1991 р. один із головних на-
прямків роботи цього закладу — формування
археологічної колекції. Самостійно та у спів-
праці із науковцями Львівського національно-
го університету імені Івана Франка, Інституту
українознавства імені Івана Крип’якевича,
Інституту археології НАН України науковими
працівниками музею було проведено ряд екс-
педицій на території Львівської обл. та поза її
межами. Результатом такої роботи стали чис-
ленні знахідки, що відклались у фондах музею
та частково представлені у постійній експози-
ції. Відображені вони й у ряді наукових пуб-
лікацій, надрукованих у фахових виданнях
України. Археологічна тематика займає ваго-
ме місце і на сторінках музейного наукового
періодичного видання «Наукові студії: збірник
наукових праць / Історико-краєзнавчий му-
зей м. Винники» [Наукові студії, 2008; 2009;
2010; 2011], до редакційної колегії котрих вхо-
дять археологи Д. Козак, Н. Білас, Т. Милян.
Така наукова діяльність вказаної установи є
не випадковою, адже сучасний музей повинен
відігравати не лише роль збирача та експона-
тора рідкостей, але й провадити відповідну до-
слідницьку роботу.
Щоб не бути голослівними, наведемо деякі
цифри. Загальна кількість фондової збірки
музею на початок 1999 р. становила 13914 оди-
ниць збереження, з них 8912 — археологічні
матеріали. У 2009 р. фонди музею поповнили
4273 археологічні знахідки, у 2010 р. — 14731,
у 2011 р. — 6535, а за п’ять місяців 2012 р. вже
маємо 5012 одиниць збереження. Таким чином,
за три з половиною роки археологічна колекція
музею зросла на 30,5 тис.© Н.М. БІЛАС, І.В. ТИМЕЦЬ, О.П. ЦЕЛУЙКО, 2012
УДК [902(091):069](477.83)
Білас Н.М.,Тимець І.В., Целуйко О.П. Сучасний краєзнавчий музей та археологія: шляхи співпраці та взаємодопомоги
46
Відмітимо, що в археологічній музейній ко-
лекції Історико-краєзнавчого музею м. Винни-
ки зберігають не лише індивідуальні знахідки
або більш-менш презентабельні чи експози-
ційні матеріали, а всі артефакти, отримані під
час розкопок. У разі одночасного надходження
великої кількості однорідних предметів, перед
реєстрацією у книгу надходжень їх системати-
зують, розподіляють на основний і науково-до-
поміжний фонд.
Матеріали, які надходять до музею внаслідок
діяльності археологічних експедицій, облікову-
ються спочатку комплексами за колекційними
або польовими описами. Якщо зазначені комп-
лекси передаються з експедицій інших органі-
зацій, то передання їх до музею здійснюється
за актами приймання з предметними описа-
ми, у яких однотипні предмети записуються
групами, а унікальні — окремо. Обов’язковим
додатком до акту прийняття є польовий або ко-
лекційний опис, який надається начальником
експедиції. В подальшому, при заповненні ін-
вентарних карток та книг, наукові працівни-
ки музею також можуть консультуватися, при
потребі, з дослідниками, які передали в музей
археологічні колекції.
Тепер дещо конкретики щодо експедиційної
діяльності. У 2004—2005 рр. спільно з Інститу-
том археології ЛНУ ім. І. Франка, Галицькою
експедицією Інституту археології НАН Украї-
ни проведено розвідково-пошукові роботи в
околицях м. Винники (с. Підберізці, с. Верхня
Білка, с. Романів), а по проекту «Бурштино-
вий шлях» — територією Перемишлянського
р-ну Львівської обл. та Бережанського р-ну
Тернопільської обл. вздовж русла р. Золота
Липа (відкрито низку нових археологічних
пам’яток — близько 90); проведено археологіч-
ні розкопки в с. Підгородище Перемишлянсь-
кого р-ну Львівської обл., рятівні археологічні
роботи в ур. Кут м. Винники. У 2006 р. про-
ведено археологічні розкопки в с. Виннички
Пустомитівського р-ну та с. Підгородище Пе-
ремишлянського р-ну Львівської обл.; рятів-
ні археологічні дослідження в ур. Торговиця
м. Винники.
У 2007—2008 рр. проведено археологічні
розкопки на території Підгорецького монасти-
ря (с. Підгірці, Бродівського р-ну Львівської
обл.), рятівні археологічні роботи в с. Підберіз-
ці (ур. Діброва та ур. Лазки), рятівні археоло-
гічні розкопки на місці церкви святого Духа у
м. Львові. У 2009 р., під час роботи етнографіч-
ної експедиції в с. Пісочне Сокальського р-ну
Львівської обл., було виявлено кілька археоло-
гічних пам’яток, згодом обстежених разом з ек-
спертною групою НДЦ «РАС» ІА НАН України.
Зауважимо, що працівники музею протягом
кількох років успішно співпрацюють з НДЦ
«РАС» ІА НАН України в рамках проведення
наукової археологічної експертизи проектів
землеустрою у м. Винники та околицях.
У 2010 р. проведено розвідкові археологічні
дослідження у м. Винники (ур. «Під дібровою»)
на нововідкритій пам’ятці культури лійчастого
посуду, а в 2011 р. — у с. Лисиничі та с. Під-
берізці Пустомитівського р-ну.
Особливістю експедицій, які організовує му-
зей, є їхній міждисциплінарних характер. Зок-
рема, разом з археологами завжди паралельно
працюють етнологи, які, з одного боку, здобува-
ють інформацію цікаву і для археологів, напри-
клад щодо топоніміки, а з іншого — проводять
збір експонатів для музею, записують спогади,
дають заповнювати попередньо складені ан-
кети та питальники (наприклад, для депор-
тованих з території Польщі у 1944—1946 рр.,
політв’язнів) тощо.
Мусимо зазначити, що коштів на експеди-
ційну діяльність у бюджеті музею не передба-
чено (науковим працівникам музею можуть
бути оплачені лише відрядження), однак поп-
ри це установа щороку організовує експедиції.
Більше того, поступово в музеї вдалося сфор-
мувати власну експедиційну матеріальну базу
(починаючи від тих таки лопат, наметів, польо-
вої кухні, фотоапарату, металодетектора тощо),
якою можуть користуватися співорганізатори
експедицій, зокрема якщо мова йде про забез-
печення проведення студентської археологіч-
ної практики.
Одним із найголовніших у співпраці з архео-
логами є не просто зберігати, а саме експонувати
матеріали, адже закриті у фондах, вони цікаві
для дуже вузького кола спеціалістів. Постійна
експозиція чи тимчасова виставка дозволяє не
просто показати загалу результати роботи архе-
олога, а, подавши за принципом найоптималь-
нішого виявлення змісту, форми, фактури тощо,
популяризувати археологічні джерела.
Наприклад, у 2006 р. організовано виставку
«Скарб гальштатсько-латенської доби», де пре-
зентовано скарб (35 предметів), віднайдений у
вивалі ґрунту під корінням поваленого дерева
в с. Підгородище Перемишлянського р-ну та
експоновано матеріали розкопок, проведених
на пам’ятці. До виставки було опубліковано її
каталог [Скарб, 2006]. Згодом частина скар-
бу знайшла своє місце у постійній експозиції
музею, однак частіше експонати зі щорічних
виставок «Нових археологічних надходжень
музею» залишаються у фондах, оскільки мож-
ливості помістити всіх їх у постійну експозицію
звичайно ж немає. Разом з тим зауважимо, що
при побудові таких виставок завжди залуча-
ються спеціалісти-археологи. Це дозволяє му-
зейникам отримати певні фахові рекомендації
щодо самих артефактів, а археологам зрозуміти
специфіку виставкової діяльності, розрахова-
ної зазвичай не на науковців, а на різні цільові
групи, а також навчитися поєднувати науково-
дослідну функцію з освітньою.
Особливо успішною виявилася археологічна
виставка «Відкрита минувшина», приуроче-
47
Білас Н.М.,Тимець І.В., Целуйко О.П. Сучасний краєзнавчий музей та археологія: шляхи співпраці та взаємодопомоги
на до 20-річчя музею. Загалом зауважимо, що
більшість сучасних експозицій являє собою ста-
тичну демонстрацію предметів, які повинні го-
ворити самі за себе, тоді як останні світові тен-
денції свідчать про великі зміни у цій галузі.
Тепер особливе значення надається інтерпре-
тації й інтерактивності. Тому, окрім представ-
лення найцікавіших експонатів, що зберіга-
ються у фондах, засобами експериментальної
археології на виставці «Відкрита минувшина»
було відтворено процеси обробки каменю, шкі-
ри, дерева, реконструйовано знаряддя праці та
зброю (сокири, серпи, стріли тощо), показано
коли і як виникли землеробство та скотарство,
гончарство та ткацтво, ковальство та торгівля,
як розвивалася та змінювалася палеоекономі-
ка. Паралельно з виставкою було презентовано
етно-проект «Крізь віки», для реалізації якого
та проведення майстер-класів народних реме-
сел, мистецьких та етно-ярмарків на території
музею реконструйовано давньоруське житло. І
при здійсненні цієї реконструкції, і при підго-
товці виставки музейні працівники зверталися
за консультаціями до археологів.
Однією з актуальних та «болючих» проблем
українського музейництва є брак коштів та
фахівців для здійснення консервації та рес-
таврації музейних предметів та колекцій. В
Історико-краєзнавчому музеї м. Винники є
один штатний художник-реставратор, який,
однак, не має відповідної кваліфікації для ро-
боти з археологічними матеріалами, тому між
музеєм та Львівським державним коледжем
декоративно-прикладного мистецтва імені
І. Труша було досягнуто домовленості про те,
що музей надає студентам коледжу предме-
ти для реставрації, яку останні проводять в
рамках виконання курсових робіт для музею
безкоштовно. Натомість працівники музею
консультують студентів з приводу реставро-
ваних предметів (культурна приналежність,
хронологічні рамки, технологічно-виробничі
особливості епохи тощо). Таким чином, до-
волі фахово реставруються керамічні вироби
з археологічної колекції музею, адже сама
реставрація здійснюється студентами колед-
жу під керівництвом і наглядом викладачів.
Наприклад, у 2011 р. так було відреставро-
вані 23 предмети. Також науковими праців-
никами музею надаються консультації для
здійснення сучасних реконструкцій давнього
посуду (на основі тогочасних технологічних
прийомів) дипломантам Львівської академії
мистецтв імені І. Труша. Передані реконс-
трукції використовуються в експозиційній
діяльності.
Протягом останніх років на базі музею
студенти 1 курсу історичного факультету
Львівського національного університету імені
Івана Франка проходять в липні археологіч-
но-краєзнавчу практику. У програмі прак-
тики, окрім участі в польових археологічних
дослідженнях, передбачено і камеральне оп-
рацювання археологічних матеріалів (шифру-
вання, консервування, графічне зображення
експонатів тощо). Таким чином, студенти під
керівництвом наукових співробітників музею
працюють з археологічними колекціями, які
проходять наукову інвентаризацію в музеї.
Сучасний музей немислимий без вико-
ристання сучасних технологій, інтерактивної
подачі матеріалів. Комп’ютерна програма
інвентаризації фонду «Археологія» та вірту-
альна експозиція трьох залів постійної екс-
позиції музею була розроблена самими пра-
цівниками музею, зокрема В. Оліярником.
Його розробка базується на одній з найпоши-
реніших мов, що використовуються у сфері
веб-розробок, — PHP. Вона підтримується
переважною більшістю хостинг-провайдерів і
дозволяє розмістити віртуальну експозицію в
Інтернеті.
Для виведення програми на екран вико-
ристовується сервер Apache та mozilla Firefox
(безплатний веб-оглядач з відкритим кодом).
Сервер, один з найуживаніших веб-серверів у
мережі Інтернет, є відкритий для UNIX-подіб-
них, microsoft Windows, Novell NetWare та ін-
ших операційних систем. Сервер базується на
linux, що є монолітним ядром, та використо-
вується для створення UNIX-подібних опера-
ційних систем, які є одними з найкращих при-
кладів розробки з відкритими джерельними
кодами (open source) та вільного програмного
забезпечення (free software). На відміну від
комерційних операційних систем, на кшталт
microsoft Windows та macOS X, джерельні коди
linux доступні усім для використання, модифі-
кації та розповсюдження абсолютно безкош-
товно.
Створення віртуальної експозиції дозволи-
ло значно розширити межі постійної експози-
ції музею, повністю оновленої у 2008 р. При
розробці наукової концепції, складанні тема-
тико-експозиційного плану, доборі експонатів,
написанні пояснювальних текстів постійної
експозиції зали «Археологія» та наповненні
віртуальної експозиції разом з музейниками
працювали археологи Н. Білас, В. Конопля та
Н. Стеблій.
Докладніше зупинимося на віртуальній екс-
позиції зали «Археологія». Вона складається з
п’яти інформаційних блоків. Вкладка «Почат-
кова» докладно інформує про дописемну історію
Винників, зокрема про історію вивчення архе-
ологічних пам’яток, результати проведених тут
археологічних розкопок та розвідок. Загалом
в археологічному дослідженні території міста
Винники та його околиць можна виділити кіль-
ка знакових етапів: 1 — 70—90-ті роки ХІХ ст.
(А. Шнайдер, І. Шараневич, М. Грушевський);
2 — 30-ті роки ХХ ст. (М. Смішко, Я. Пастер-
нак); 3 — кінець 50-х років ХХ ст. (Б. Возниць-
кий, І. Свєшніков); 4 — 60—80-ті роки ХХ ст.
Білас Н.М.,Тимець І.В., Целуйко О.П. Сучасний краєзнавчий музей та археологія: шляхи співпраці та взаємодопомоги
48
(В. Зварич, Д. Козак, М. Пелещишин); 5 — 90-
ті роки ХХ ст. (М. Бандрівський, П. Довгань,
В. Конопля, Л. Мацкевий, М. Пелещишин,
С. Терський). З початком ХХІ ст. розпочався
новий (шостий) етап в історії вивчення пра-
давнього минулого містечка за археологічними
матеріалами, що реалізується в першу чергу
завдяки започаткованій у 1990-х рр. співпра-
ці Історико-краєзнавчого музею м. Винники
з провідними науковими інституціями Льво-
ва. Зрештою, у ХХІ ст. музей розширив свою
діяльність далеко за межі Винників, оскільки
став базовим для створення Музейного комп-
лексу історії, культури та побуту етнічних ук-
раїнців Надсяння, Холмщини, Лемківщини
та Підляшшя з сектором історії української
еміграції, який згідно Указу Президента Ук-
раїни № 1330/2005 має бути збудований саме
у м. Винники.
Зауважимо, що територія м. Винники та
його околиці багаті на археологічні пам’ятки.
Свій слід тут залишили носії культур ліній-
но-стрічкової кераміки (ур. «Лазки» м. Винни-
ки; ур. «Загуменки» с. Підберізці), маліцької
(ур. «Торговиця» і «Лазки» м. Винники), лій-
частого посуду та трипільської (ур. «Голянівка»
та «Лазки» м. Винники, г. Жупан і г. Лисівка),
шнурової кераміки та комарівської (ур. «Лазки»
м. Винники; г. Чортова скеля; ур. «Підлужжя»
та «Загуменки» с. Підберізці). Пам’ятки ран-
ньозалізного віку зафіксовані в урочищах
«Лазки», «Лісничівка», «Кут», «Голянівка»
м. Винники, на г. Чортова скеля (біля с. Лиси-
ничі), в урочищах «Підлужжя» та «Загуменки»
с. Підберізці. У першій половині нової ери тут
з’являються племена пшеворської, зубриць-
кої та черняхівської культур (ур. «Торговиця»,
«Кут» м. Винники; ур. «Підлужжя» с. Підберіз-
ці).
Наступна вкладка — «Експозиція» — у
культурно-хронологічній послідовності подає
як фото експонатів, розміщених у вітринах
(макрозйомка предметів з різних ракурсів),
так і їхній детальних опис згідно інвентарних
карток. Також саме тут можна ознайомитися з
частиною тих артефактів, які не виставлені (за
браком місця, станом збереженості тощо) у віт-
ринах, але зберігаються у фондах музею.
Наприклад, у віртуальній експозиції подано
значну кількість матеріалів неолітичної куль-
тури лінійно-стрічкової кераміки з розкопок
М. Пелещишина.
Мідний вік на території Винників пред-
ставлений маліцькою, трипільською (пізній
період) та лійчастого посуду культурами. Пер-
шу демонструють в експозиції матеріалами з
розкопок М. Бандрівського та С. Терського,
другу — В. Коноплі та М. Пелещишина. Од-
нак найбільше проекспонована культура лій-
частого посуду. Окрім крем’яних та кістяних
знарядь, реставрованих посудин та їх орна-
ментованих фрагментів (зокрема, з наліпним
хрестом на денці), які були виявлені експе-
диціями під керівництвом М. Пелещишина,
представлено пластичну реконструкцію чере-
па носія цієї культури (автор — антрополог, к.
мед. н. С. Горбенко).
Бронзовий та ранньозалізний віки в експо-
зиції представлений матеріалами з розкопок
М. Бандрівського, В. Коноплі та М. Пелещи-
шина. Однак окрасою археологічної експози-
ції музею є предмети зі скарбу, виявленого, як
зазначалося вище, в с. Підгородище Переми-
шлянського р-ну Львівської обл. Скарб скла-
дається з трьох нашийних гривен, двох діадем,
27 браслетів, одного бруска (заготовки), дзерка-
ла та прикраси у вигляді кільця з потрійного
ланцюга. Предмети зі скарбу і ті, що знайдені
на пам’ятці експедицією Історико-краєзнавчо-
го музею м. Винники під керівництвом М. Фи-
липчука (зокрема, потрійний п’ятисекційний
(поясний?) ланцюг з трапецієподібними підвіс-
ками), зустрічаються на території Центральної
і Південно-Східної Європи в vIII—І ст. до н. е.
Окреме місце в експозиції займають матеріа-
ли пшеворської, зарубинецької, зубрицької та
черняхівської культур з розкопок, проведених
в околицях Львова (у ряді сіл Пустомитівсько-
го р-ну Львівської обл.) Д. Козаком у 70-х рр.
ХХ ст. Ці археологічні колекції були передані
в фонди музею у 2004 р. та 2007 р. Інститутом
археології НАН України.
У княжі часи на місці сучасних Винників
вірогідно існувала дерев’яна фортеця із посе-
ленням. І хоча даний період історії міста дослід-
жений археологами ще недостатньо, в експози-
ції представлені металеві та скляні прикраси
та речі культового призначення, побутові речі,
знаряддя праці Х—ХІІІ ст.
Також у вкладці «Експозиція» подано коротку
інформацію українською та англійською мова-
ми з наступних тем: «Культура лінійно-стрічко-
вої кераміки», «Маліцька культура», «Трипіль-
ська культура», «Культура лійчастого посуду»,
«Доба бронзи», «Ранньозалізний вік», «Скарб»,
«Пізньоримський час», «Слов’яноруський час»,
«Кам’яна баба». Остання стосується унікальної
середньовічної (?) кам’яної статуї, віднайденої
експедицією музею у с. Ганачівка Переми-
шлянського р-ну Львівської обл. у 2007 р.
Вкладка «Експедиції музею» дозволяє за-
цікавленим ознайомитися з науковими звіта-
ми, ілюстративними та фотоматеріалами за
результатами роботи археологічних експеди-
цій, організатором або співорганізатором яких
виступав музей.
Добірку наукових статей або ж рекомендо-
ваних джерел та літератури з різних проблем
археологічної науки можна знайти, відкривши
інформаційний блок «Археологічні статті». Від-
мітимо, що наповненням саме цієї вкладки ак-
тивно займаються студенти п’ятого курсу істо-
ричного факультету ЛНУ імені Івана Франка
в рамках виконання індивідуальних завдань
49
Білас Н.М.,Тимець І.В., Целуйко О.П. Сучасний краєзнавчий музей та археологія: шляхи співпраці та взаємодопомоги
з курсів «Актуальні проблеми української ар-
хеології» та «Актуальні проблеми європейської
археології». Звичайно, дана добірка стосується
тих археологічних культур, комплексів чи ар-
тефактів, які зустрічаються на території Вин-
ників та околиць.
Остання вкладка — «Географія Винник» —
має два підрозділи («Мапа Винник» та «Крає-
види Винник»), які дозволяють побачити, де
саме знаходяться археологічні пам’ятки і як за-
раз виглядають ті місця, де вони локалізовані.
Важливою складовою частиною експозиції
є пояснювальні тексти (власне тексти та ети-
кетаж), які в постійній експозиції всі двомов-
ні (українсько-англійські), а у віртуальній, у
зв’язку із більшим об’ємом інформації, що на-
дається, перекладені англійською мовою лише
частково, оскільки на професійний спеціалізо-
ваний переклад такої кількості наукових текс-
тів у музеї наразі немає коштів.
Невдовзі стане доступним оновлений сайт
музею (перший був розроблений і функціону-
вав з 2005 р.), а також завершена робота по
наповненню персональної сторінки музею в ін-
новаційному проекті vIRTUAl.ua (http://lviv.
virtual.ua/?cat=culture_museums&id=1), кон-
цепцією якого є створення віртуальних 3D-турів
з інформацією про заклади різних соціальних
сфер Львівщини. Віртуальний 3D-тур — най-
сучасніший спосіб максимально реалістично
презентувати інтер’єр та екстер’єр музею, адже
3D-панорама, на відміну від «статичного» фото,
що охоплює тільки певний ракурс, дає мож-
ливість користувачу самостійно оглядати про-
стір у будь-якому напрямку «навколо себе» на
360°. Наступне завдання — 3D-презентація
найцікавіших експонатів музею.
Сучасні українські музеї поступово, але таки
перетворюються із установ, які просто зберіга-
ють пам’ятки минулого та демонструють їх за-
галу, у повноцінні наукові інституції, котрі про-
вадять відповідні пошуки у визначених згідно
свого профілю ділянках наукової роботи. Для
цього у музейних установ України є відповідна
база — їхні фонди та високого рівня кваліфі-
кації наукові працівники. Вже стала звичною
практика участі музеїв у роботі багатьох між-
народних наукових конференцій, а тому ініціа-
тива Історико-краєзнавчого музею м. Винники,
котрий став організатором міжнародних семі-
нарів дослідників історичної спадщини нашої
держави, також заслуговує на увагу.
11—12 листопада 2010 р. на базі музею,
спільно з НДЦ «РАС» Інституту археології НАН
України, проведено перший міжнародний на-
уковий семінар «Археологія українсько-поль-
ського пограниччя» (35 доповідей, понад 50
учасників). У семінарі взяли участь науковці
зі Львова, Тернополя, Галича, Луцька, Києва,
Полтави (Україна), Замостя, Холма, Любліна,
Кракова (Польща), Кіля (Німеччина). Фахів-
ці обговорили проблеми дослідження спільної
історичної спадщини, а саме археологічних
пам’яток у межиріччі Дністра та Західного
Бугу, шляхи їхнього збереження та відновлен-
ня.
У межах семінару була відкрита виставка
предметів, знайдених під час археологічних
досліджень на українському пограниччі, про-
експонована матеріалами із фондів Історико-
краєзнавчого музею м. Винники, Археологіч-
ного музею ЛНУ імені Івана Франка, Відділу
археології Інституту українознавства імені Іва-
на Крип’якевича НАН України та Львівсько-
го історичного музею. Семінар та тематична
виставка отримали схвальні відгуки від нау-
ковців та громадськості, були висвітлені у за-
собах масової інформації. Матеріали виступів
були опубліковані на сторінках наукових ви-
дань музею [Наукові студії…, 2010; 2011].
10—11 листопада 2011 р. проведено між-
народний науковий семінар «Декоративні та
культові вироби з Вісло-Дніпровського регіону»
(47 доповідей, близько 70 учасників). У семінарі
взяли участь науковці зі Дубна, Києва, Луць-
ка, Львова, Рівного, Севастополя, Тернополя,
Хмельницька, Черкас, Чернівців, Чернігова
(Україна), Гданська, Замостя, Кракова, Люблі-
на, Жешува (Польща), Москви, Санкт-Петер-
бургу (Росія), Мінська (Білорусія), Кишинева
(Молдова).
До семінару була приурочена виставка деко-
ративних та культових артефактів, знайдених
під час археологічних досліджень в окреслено-
му регіоні. Матеріали для виставки були на-
дані Історико-краєзнавчим музеєм м. Винники,
Львівським історичним музеєм, Археологічним
музеєм ЛНУ ім. Івана Франка, Археологічним
музеєм Інституту українознавства ім. Івана
Крип’якевича, Історико-краєзнавчим музеєм
«Мостищина», Львівським музеєм історії релігії.
Очевидно, що проведення такого роду заходів
продиктоване вимогою часу й соціокультурни-
ми запитами сучасного українства, яке потре-
бує кардинальної переоцінки етнокультурної та
мистецької спадщини та її нової інтерпретації
гуманітарними науками.
Якщо ж говорити про співпрацю та взаємодо-
помогу між музеями та археологами, то приклад
Історико-краєзнавчого музею м. Винники засвід-
чує, що створення колективу однодумців, котрий
прагне досягнути певного результату, дозволяє
виконувати поставлені завдання, не зважаючи
на будь-які труднощі чи перепони.
Наукові студії / Історико-краєзнавчий музей м. Вин-
ники. — Львів—Винники, 2008. — Вип. 1. — 148 с.
Наукові студії / Історико-краєзнавчий музей м. Вин-
ники. — Львів—Винники, 2009. — Вип. 2 — 250 с.;
Наукові студії / Історико-краєзнавчий музей м. Вин-
ники. — Львів—Винники, 2010. — Вип. 3. — 292 с.
Наукові студії / Історико-краєзнавчий музей м. Вин-
ники. — Львів—Винники, — 2011. — Вип. 4. —
292 с.
Білас Н.М.,Тимець І.В., Целуйко О.П. Сучасний краєзнавчий музей та археологія: шляхи співпраці та взаємодопомоги
50
Про затвердження Положення про Музейний фонд
України. Постанова Кабінету Міністрів України
№ 1147 від 20.07.2000 р. Положення про Музейний
фонд України.
скарб гальштатсько-латенської доби: каталог / Авт.
кол.: М.А. Филипчук, Н.М. Білас, І.В. Тимець. —
Винники, 2006. — 24 с.
Н.Н. б и л а с, и.в. Т ы м е ц, А.П. Ц е л у й к о
сОвРЕМЕННыЙ КРАЕвЕДчЕсКиЙ
МуЗЕЙ и А РхЕОЛОГиЯ:
ПуТи сОТРуДНичЕсТвА и
вЗАиМОПОМОщи
Археологические исследования и формирование
археологических фондов — одни из приоритетных
направлений деятельности Историко-краеведческо-
го музея г. Винники с момента его создания в 1991 г.
Самостоятельные или проведенные совместно с дру-
гими научными учреждениями экспедиции (всегда
не только сугубо археологические, а междисцип-
линарные), сотрудничество музейных работников
со специалистами при работе с археологическими
коллекциями, создании временных и постоянных
выставок археологических артефактов, публикация
археологических материалов, тематические науч-
ные конференции — вот далеко не полный список
направлений, по которым краеведческий музей и
археолог не только могут, но и должны сотрудни-
чать.
n. B i l a s, i. t y m e t s, A. t s e l u y k o
modErn muSEumS of locAl
hiStory And ArchAEology:
tEAmwork And coopErAtion
The accumulation of archaeological collections com-
bined with the field archaeology become major trend of
vynnyky museum of local History from the very mo-
ment of its formation in 1991. There are many forms of
cooperation between the museums and archaeologists
that could and should be implied. Such are common
field archaeological studies (archaeological or interdis-
ciplinary) organized either by museums all alone or
together with other institutions, working relationship
of museum curators and archaeologists in making up
the archaeological collections, joint presentation of the
temporary or permanent exhibitions of archaeological
artifacts, publication of the archaeological materials,
thematic scientific conferences and etc.
|