Наукове товариство імені Шевченка та археологічні студії на Заході України до Першої світової війни

У статті розглянуто процес формування академічної археологічної науки на заході України. Головну увагу звернуто на Наукове товариства імені Шевченка. Досліджено кілька аспектів його археологічної діяльності, це — польові дослідження, формування музейних збірок, публікація археологічної літератури...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2012
1. Verfasser:	Булик, Н.М.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут археології НАН України 2012
Schriftenreihe:	Археологія і давня історія України
Schlagworte:	Статті
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/89364
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Наукове товариство імені Шевченка та археологічні студії на Заході України до Першої світової війни / Н.М. Булик // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2012. — Вип. 9. — С. 58-67. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-89364
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-893642015-12-10T03:02:15Z Наукове товариство імені Шевченка та археологічні студії на Заході України до Першої світової війни Булик, Н.М. Статті У статті розглянуто процес формування академічної археологічної науки на заході України. Головну увагу звернуто на Наукове товариства імені Шевченка. Досліджено кілька аспектів його археологічної діяльності, це — польові дослідження, формування музейних збірок, публікація археологічної літератури. Прослідковано наукові контакти львівських археологів з іншими вченими. В статье рассмотрен процесс формирования академической археологической науки на западе Украины. Основное внимание сосредоточено на научном обществе имени Шевченко. Исследовано несколько аспектов его археологической деятельности, это — полевые исследования, формирование музейных коллекций, публикация археологической литературы, отслежены научные контакты львовских археологов с другими учеными. Одну из центральных позиций занимает личность Михаила Грушевского в НОШ и его вклад в украинскую археологию в целом и, в частности, исследования эпонимного памятника высоцкой культуры. Не оставлены без внимания автора молодые исследователи В. Гребеняк, Б. Януш и их вклад в формирование Музея Общества. Отдельно проанализированы научные форумы в Украине и за рубежом, участие в них львовских археологов, а также сотрудничество между ними. Анализ источников и литературы позволяет утверждать, что именно НОШ в преддверии Первой мировой войны заложило крепкий фундамент для развития археологической науки на западе Украины The article deals with process of academic archaeological science formation in Western Ukraine. Main attention is paid to Shevchenko Scientific Society. Several aspects of its archaeological work has been researched: field studies, museum collections formation, publication of archaeological literature. Scientific contacts of Lviv archaeologists with other scientists are also observed. Person of Mykhailo Hrushevskyi occupies one of the central positions in Shevchenko Scientific Society. As well his contribution to Ukrainian archeology in general is huge, and in particularly — research of eponymic site of Vysotska culture. Young researchers such as V. Hrebenyak, B. Janusz and their contribution to formation of Museum of the Society are mentioned as well. Special attention is paid to scientific forums in Ukraine and abroad and of Lviv archaeologists participation in them, as well as cooperation between them. Analysis of sources and literature gives us reason to approve that Shevchenko Scientific Society before World War I made a solid base for development of archaeological studies in Western Ukraine. 2012 Article Наукове товариство імені Шевченка та археологічні студії на Заході України до Першої світової війни / Н.М. Булик // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2012. — Вип. 9. — С. 58-67. — укр. 2227-4952 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/89364 [902(091):061.22](477.8)”18/19” uk Археологія і давня історія України Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Статті Статті
spellingShingle	Статті Статті Булик, Н.М. Наукове товариство імені Шевченка та археологічні студії на Заході України до Першої світової війни Археологія і давня історія України
description	У статті розглянуто процес формування академічної археологічної науки на заході України. Головну увагу звернуто на Наукове товариства імені Шевченка. Досліджено кілька аспектів його археологічної діяльності, це — польові дослідження, формування музейних збірок, публікація археологічної літератури. Прослідковано наукові контакти львівських археологів з іншими вченими.
format	Article
author	Булик, Н.М.
author_facet	Булик, Н.М.
author_sort	Булик, Н.М.
title	Наукове товариство імені Шевченка та археологічні студії на Заході України до Першої світової війни
title_short	Наукове товариство імені Шевченка та археологічні студії на Заході України до Першої світової війни
title_full	Наукове товариство імені Шевченка та археологічні студії на Заході України до Першої світової війни
title_fullStr	Наукове товариство імені Шевченка та археологічні студії на Заході України до Першої світової війни
title_full_unstemmed	Наукове товариство імені Шевченка та археологічні студії на Заході України до Першої світової війни
title_sort	наукове товариство імені шевченка та археологічні студії на заході україни до першої світової війни
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2012
topic_facet	Статті
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/89364
citation_txt	Наукове товариство імені Шевченка та археологічні студії на Заході України до Першої світової війни / Н.М. Булик // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2012. — Вип. 9. — С. 58-67. — укр.
series	Археологія і давня історія України
work_keys_str_mv	AT buliknm naukovetovaristvoímeníševčenkataarheologíčnístudíínazahodíukraínidoperšoísvítovoívíjni
first_indexed	2025-07-06T17:14:25Z
last_indexed	2025-07-06T17:14:25Z
_version_	1836918574129610752
fulltext	58 Н. М. б у л и к НАуКОвЕ ТОвАРисТвО ІМЕНІ ШЕвчЕНКА ТА АРхЕОЛОГІчНІ сТуДІї НА ЗАхОДІ уКРАїНи ДО ПЕРШОї свІТОвОї вІЙНи у статті розглянуто процес формування ака- демічної археологічної науки на заході україни. Головну увагу звернуто на Наукове товариства імені Шевченка. Досліджено кілька аспектів його археологічної діяльності, це — польові досліджен- ня, формування музейних збірок, публікація архео- логічної літератури. Прослідковано наукові кон- такти львівських археологів з іншими вченими. К л ю ч о в і с л о в а: історія археології, Наукове товариства імені Шевченка, археологічні студії, археологічні колекції, польові дослідження, висоць- ка культура. У ХІХ ст. Львів виокремився як один з по- тужних археологічних наукових центрів в Україні. Львівська археологія розвивалася паралельно з європейською. Вона пройшла кілька етапів. Археологію ХІХ ст. можемо умовно поділити на романтичну археологію (бл. 1818—1875), позитивістичну (1875—1892) і на зламі ХІХ—ХХ ст. — період культурно-іс- торичної школи. Саме на третьому етапі від- бувається формування академічної науки. Археологія Львова на зламі ХІХ—ХХ ст. представлена Львівським університетом та Науковим товариством імені Шевченка (далі НТШ). Відрадно, що у НТШ працювали фах- івці, які студіювали археологію в універси- теті — Володимир Гребеняк, Ярослав Пастер- нак, а також талановитий самоук, який хоч і не був студентом університету, все ж слухав лекції з археології першого професора кафед- ри класичної археології Кароля Гадачека — Богдан Януш. Саме ці молоді кадри, отримавши відповід- ну освіту, допомогли забезпечити належний рівень розвитку археології у стінах НТШ. До виникнення НТШ львівська українсь- ка археологія уже мала певні наукові здо- бутки. Доцільно пригадати розкопки літо- писних Галича, Львова, Звенигорода, які проводили представники Ставропігійсько- го інституту під керівництвом Антона Пет- рушевича та Ісидора Шараневича, фор- мування археологічних відділів у музеях, організацію виставок тощо [Булик, 2008, с. 407—428; 2009, с. 307—321; 2011, с. 415—428]. Однак, у 1890-х роках старше покоління діячів Ставропігії відходить від археології, а молоде — переходить на москвофільсь- кі позиції, археологія перестає бути однією з головних галузей наукових досліджень. В цей час у Ставропігії з’являється гідний кон- курент — Наукове товариство імені Шевчен- ка, яке консолідує наукові сили українського національного спрямування. Діяльність Товариства та особистий вне- сок у його розвиток Михайла Грушевського (фото на с. 59) заслуговує на особливу увагу у науковому та культурному житті Львова кінця ХІХ ст. і займає далеко не останнє міс- це у історії археології заходу України. Вчений розвинув навколо НТШ масштабну археологічну діяльність у кількох напрям- ках, зокрема, це польові дослідження, фор- мування музею, публікація археологічних матеріалів, участь у конференціях і з’їздах, налагодив контакти з провідними вченими галузі. На окрему увагу заслуговує позиція М. Грушевського та НТШ щодо національних проблем, про яку голосно заговорили під час проведення Археологічних з’їздів. Проаналі- зувати ці аспекти діяльності НТШ і є метою запропонованої статті. © Н.М БУЛИК, 2012 УДК [902(091):061.22](477.8)”18/19” 59 Булик Н.М. Наукове товариства імені Шевченка та археологічні студії на Заході України до Першої світової війни ОРГАНІЗАЦІЯ НАуКи Перші загальні збори, тоді ще, Літератур- ного товариства імені Шевченка, відбулися 4 червня 1874 р. До контрольної комісії увійшов археолог І. Шараневич [Гнатюк, 1986, c. 41]. Після реорганізації у наукову установу в берез- ні 1892 р. НТШ перетворюється на всеукраїнсь- ку Академію наук. Основним завданням Това- риства, згідно статуту, став збір та збереження пам’яток старовини [Грицак, 1990, c. 70]. У 1894 р. до Львова переїхав молодий та над- звичайно талановитий М. Грушевський (1866— 1934), якого обрали головою НТШ (1897). Незважаючи на те, що М. Грушевський все життя був вірний історії, його заслуги перед львівською археологією важко переоцінити. Без перебільшення можемо стверджувати, що впродовж 1894—1914 років навколо постаті М. Грушевського розвивалася вся українсь- ка історична та археологічна наука у НТШ. Насамперед, від М. Грушевського можна гово- рити про розвиток археології у Львові у повно- му сенсі цього поняття. Це не применшує ролі його попередників, які заклали добре підґрун- тя для розвитку науки, хоча дослідження про- водили здебільшого на аматорському рівні. Історико-філософська секція під керівниц- твом М. Грушевського багато уваги приділяла археологічному напряму роботи. В її межах до- поміжними клітинами були Археологічна та Статистична комісії [Кубійович, 1991, с. 21]. Така позиція вченого не була простою даниною моді на археологію у ХІХ ст. М. Грушевський був учнем відомого археолога Володимира Ан- тоновича і власним прикладом сприяв розвит- ку цієї молодої науки про старожитності у НТШ, свідченням чого, насамперед, є його власний науковий доробок. Вже у першому томі «Історії України-Руси» вчений писав: «до недавніх часів історія народів починалася першими історич- ними письменними звістками про них. Тепер дві молоді науки — археологія з антрополо- гією й порівняльне язикознавство розширили науковий обрій далеко поза сі границі» [Гру- шевський, 1898, c. 13]. Дослідник наголошував, що лише із залученням археологічних джерел можна реконструювати найдавнішу історію людства [Брайчевський, 1992, с. 202]. На порядок денний ставилися доповіді та точилися дискусії на археологічну темати- ку. Так, з 1894 по 1913 р. апробовано 32 теми, підготовлених на археологічних матеріалах [Крип’якевич, 1991, с. 396]. Про інтерес до археології свідчить і те, що на засідання історико-філософської секції 26 лис- топада 1913 р. М. Залізняк подав проект за- снування Археологічно-етнографічної комісії. Через місяць прийнято рішення про утворення Археологічної комісії, але активувати її виріше- но пізніше [Крип’якевич, 1991, c. 410]. Однак реалізувати нові плани не вдалося, оскільки у розвиток науки у Львові внесла свої корективи Перша світова війна. НТШ стало українською науковою устано- вою, з якою пов’язаний розквіт української ар- хеології на зламі ХІХ—ХХ ст. ПОЛьОвІ ДОсЛІДжЕННЯ Без досліджень в терені немислимий пов- ноцінний розвиток археології. Перші польові роботи Товариства розпочав М. Грушевський у 1895 р. на великому могильнику біля сіл Чехи (зараз Лугове) і Висоцько на Львівщині [Пе- тегирич, Павлів, 1991, с. 412; Бандрівський, Крушельницька, Купчинський, 1998, с. 6; Сит- ник, 2005, с. 14]. Відкриття пам’ятки належить І. Шараневичу, про що свідчать скупі замітки у літературі та пресі [Сподарикъ, 1929, с. 118— 120; Археологічні нахідки, 1895]. На жаль, сьогодні важко визначити, який формат мали стосунки двох професорів — мо- лодого М. Грушевського і поважного І. Шара- невича. Видається, що на початку робіт вони досить прихильно ставилися один до одного і працювали спільно. Учасник експедиції Я. Спо- дарик згадує «въ половине мая пріхеалъ Шара- невичъ съ проф. Михаиломъ Грушевскимъ. Я нашелъ ихъ в сеняхъ одной хаты» [Сподарикъ 1929, с. 118]. Роботи тривали упродовж 1895— 1898 рр. Як зазначає сам М. Грушевський, Михайло Грушевський (1866—1934) Булик Н.М. Наукове товариства імені Шевченка та археологічні студії на Заході України до Першої світової війни 60 І. Шараневич дозволив йому користуватися своїми зарисовками «...я користувався автен- тичними дневниками р. 1895—1898 уділеними мені проф. Шараневичем» [Грушевський, 1899, с. 369]. Розкопки могильника проводились за но- вою методикою, яку переніс М. Грушевський з київського у львівський науковий центр [Пас- тернак, 1962, с. 9]. Йдеться про розкриття ве- ликих площ. У результаті кількарічної роботи досліджено понад 370 поховань. Аналіз речо- вого матеріалу дав змогу виділити пам’ятку в окрему археологічну культуру і надати їй на- зву за місцем знаходження — культура Чехи- Висоцько. Дослідження могильника проведено фахово, свідченням чого є докладна фіксація матеріалів, вивчення стратиграфії пам’ятки, детальний аналіз речового комплексу, спроба пошуків аналогій з іншими культурами. Ок- рім цього, із розкопок захоронень залишились ситуаційні плани та фотоматеріали, які під- креслюють професіоналізм дослідників. Ці відкриття стали новим етапом розвитку української археології Львова. На прикладі пам’ятки бачимо зміни, що відбулися у мето- диці археологічних досліджень у 1890-х роках. Розкопки провели видатні представники двох різних генерацій українських археологів — І. Шараневич і на 37 років молодший М. Гру- шевський, вихований в іншій епосі, а також в іншому науковому середовищі. Можливо тому, на інформацію М. Грушевського, як більш до- стовірну, покладалися сучасники. Прикладом є лист Ф. Вовка до В. Гнатюка від 20 вересня 1900 р.: «Якщо здобудете мені працю Шара- невича то буду дуже дякува(ти). А усе-таки мені цікавішим було мати розрізи могил зроб- лені д. Грушевським бо між нами кажучи, на археологію Шараневичову покладатися дуже не можна» [Листування Федора Вовка, 2001, c. 35]. Практична археологія охоплює короткий період наукової діяльності М. Грушевського, однак, польові дослідження мали вплив на його подальші роботи про найдавніше мину- ле. Ставлення і розуміння М. Грушевським результатів археологічних досліджень ілюс- трують висновки до статті 1904 р., де автор пише: «ми повинні залишити археології те, що вона мусить і може нам дати — історію культури певної території, нехай вона се зробить свобідно, не в’яжучись з історич- ними відомостями» [Грушевський, 1904, с. 330]. Роботи дослідника були лише початком масштабних польових робіт, які проводили на теренах заходу України члени НТШ. Се- ред молодих послідовників історика відзна- чилися Володимир Гребеняк та Богдан Януш (фото вгорі). Були вони приблизно однолітка- ми і у львівській науці початку ХХ ст. пред- ставляли нове покоління археологів. Б. Януш займався археологією до Першої світової війни. Він здійснив чимало розвідок по Галичині з метою збору матеріалу. Його близький колега В. Антонєвич згадував, «мало хто так знав свій терен як власне б. Януш і що часом мандрівки свої здійснював без гро- ша в кишені знали лише товариші по манд- рівках» [Antoniewicz, 1931—32, s. 166—167]. Однак, стаціонарних розкопок в цей час він не проводив. Володимир Гребеняк познайомився з прак- тичною археологією ще будучи студентом уні- верситету. Разом з своїм товаришем Ярославом Пастернаком вони взяли участь у експедиції у печеру Вертеба під керівництвом антрополога Я. Чекановського (Див. фото на с. 61). Згодом В. Гребеняка зацікавили пам’ятки скіфського часу. Йому належить особлива заслуга у вив- ченні висоцької культури. Він першим зробив комплексне зіставлення її пам’яток і аргумен- тував їх окремішність серед інших культур [Бандрівський, 1998, с. 80]. За фінансової під- тримки НТШ він проводив масштабні розвідки і невеличкі розкопки у Галичині. МуЗЕЙ НТШ Ще одним кроком у розвитку археології у НТШ було створення музею (1893). М. Гру- шевський першим очолив його управу [Хроні- ка, 1903, c. 8]. Колекція формувалася до ут- ворення археологічного відділу, однак, до 1900 р. у музеї зберігалися лише окремі екс- понати [ЦДІАУ у Львові, ф. 309, оп. 1, спр. 42, арк. 42]. Богдан Януш (1889(?)—1930) 61 Булик Н.М. Наукове товариства імені Шевченка та археологічні студії на Заході України до Першої світової війни Археологічний відділ у музеї виокремився у 1900 р. [Петегирич, 1996, с. 61]. Складався він з двох частин: систематичної збірки предметів та копій з західноєвропейських розкопок і збір- ки предметів, виявлених на території України [Тимчасовий Каталог, 1911, с. 5]. Для поповнення фондів НТШ видало кіль- ка відозв до населення. У 1901 р. М. Грушевсь- ким особливий акцент було зроблено на архе- ологічні знахідки: «...просимо надсилати до нашого музею всякі потрібні для цього річи, а то — старинности: предмети з розкопок і припадкових находок на українсько-руській території (з можливо докладним означенням місця й обставин нахідки) — вироби з каменя, кости й бронзи, уламки шкляних наручників і намиста, хрестики й окраси, старосвітські залізні приряди...» [Грушевський, 1901, с. 3]. Не стояли осторонь формування музейної збір- ки й інші члени НТШ. Зокрема І. Франко та В. Гнатюк у 1902 р. опублікували у «Літера- турно-науковому віснику» звернення, у якому писали: «Наш край багатий історичними та археологічними пам’ятками тисячолітнього життя як мало котрий інший ... всіх наших читачів, усіх прихильників нашого розвою про- симо уклінно збирати такі пам’ятки і посила- ти їх до НТШ» [Франко, Гнатюк, 1902, c. 77]. Важливим питанням у формуванні архео- логічного відділу музею стала систематизація колекції з археології. М. Грушевський запропо- нував сформувати фондові збірки за проблем- но-хронологічним принципом. Необхідними елементами вчений вважав: а) колекцію захід- ноєвропейських типів археологічних культур палеоліту, неоліту; б) колекцію доби бронзи і ранньозалізного віку з середньодунайських і західноєвропейських земель; в) колекцію різних хронологічних періодів з українських земель [Крип’якевич, 1991, с. 410]. Щоб екс- позиція була хронологічно повноцінною М. Гру- шевський звернувся до Ф. Вовка з проханням закупити колекцію знарядь з палеолітичних стоянок у Франції. Завдяки Ф. Вовку у 1903 р. музей НТШ поповнився унікальними зразками ашельських ручних рубил [Ситник, 1999, с. 9]. Крім того, Ф. Вовк надсилав до Львова рідкісні знахідки придбані у Італії, Швейцарії, Єгипті [Петегирич, 1996, с. 61]. У 1904 р. Ф. Вовк осо- бисто займався впорядкуванням археологічної збірки Музею [Кубійович, 1991, c. 28]. У 1907 р. археологічні фонди музею попов- нено колекцією зі Східної Волині, яка налі- чувала більше 1,3 тис. виробів кам’яної доби [Кубійович, 1991, с. 28]. Впорядкуванням її займався Б. Януш, який з 15 грудня 1907 до Кафедра антропології Львівського університету. Стоять: В. Гребеняк (четвертий зліва), Я. Пастернак (другий зправа) Булик Н.М. Наукове товариства імені Шевченка та археологічні студії на Заході України до Першої світової війни 62 жовтня 1908 року працював в археологічному відділі музею НТШ. Б. Януш мав вроджений талант впорядковувати археологічні збірки. Не випадково перші наукові розвідки Б. Яну- ша були присвячені діяльності музею та ха- рактеристиці його археологічних колекцій [Janusz, 1909]. Музей мав проблеми з приміщенням. Кімна- ти Академічного Дому (фото вгорі), які викорис- товувалися для експонування речей з 1907 р., не відповідали музейним вимогам [Берест, Та- равська, 2000, с. 230]. За таких обставин В. Гре- беняк писав: «...в тісних мурах Академічного Дому Музей робить враження не столичного, Будинок Академічного Дому Будинок Наукового товариства імені Шевченка на вул. Винниченка, 24 63 Булик Н.М. Наукове товариства імені Шевченка та археологічні студії на Заході України до Першої світової війни а провінційного музею» [Залізняк, 1911, с. 58]. Станом на 1908 р. всі археологічні та етногра- фічні колекції музею НТШ містилися у великій залі засідань товариства [Тимчасовий Каталог, 1911, с. 3]. Збірки музею постійно поповнювалися. У 1910 р. матеріали з городища «Княжа Гора», датовані ХІІ—ХІІІ ст. передав М. Біляшевсь- кий [ЦДІАУ у Львові, ф. 309, оп. 1, спр. 34, арк. 34]. У 1912 р. Товариство купило кам’яницю на вул. Чернецького, 24 (зараз Винниченка) і пе- ренесло туди музей (фото на с. 62). Для музею відводилось п’ять залів, два з яких займала ар- хеологія [ЦДІАУ у Львові ф. 309, оп. 1, спр. 35, арк. 8; Гнатюк, 1986, c. 142]. З 1913 р. на посаді апліката музею НТШ працював В. Гребеняк. Саме в НТШ студент Iv курсу університету починає формуватися як вчений-археолог. Завдяки роботі В. Гребе- няка підготовлено тимчасовий каталог музею (рис. 1). Тоді археологічна колекція налічува- ла 5012 од. зб. [ЦДІАУ у Львові, ф. 309, оп. 1, спр. 31, арк. 14]. Цікавою видається співпраця музею НТШ з іншими музеями Львова. У 1913 р. велися пе- реговори з Національним музеєм про передачу до нього ікон та іконостасів. У червні 1914 р. укладено угоду між музеями про поділ прав на збирання експонатів, згідно якої музей НТШ мав право збирати етнографічні, археологічні та фізіографічні експонати [Хить, 2003, с. 93; Олійник, 2005, c. 13]. Напередодні Першої світової війни археоло- гічна збірка музею НТШ була найбільшою у Східній Галичині (фото на с. 64). Кількість екс- понатів перевищувала 19 тис. од. зб., в той час як у 1909 р. налічувалося менше 2 тис. Варто зауважити, що працівники музею на досить високому рівні опрацьовували археоло- гічні знахідки, систематизували їх і каталогі- зували [Тимчасовий Каталог, 1911]. ПубЛІКАЦІЯ МАТЕРІАЛІв Окрім польової роботи і інвентаризації отри- маних знахідок важливе значення для науки має оприлюднення результатів досліджень на сторінках друкованих видань. І в цьому на- прямку роботи НТШ зробило величезний вклад у розвиток археології України. Друковані праці на археологічну тематику були представлені кількома рубриками, це — публікації результатів власних досліджень, оп- рацювання випадкових знахідок, хроніка най- важливіших подій, рецензії тощо. Серед перших дописувачів на теми археоло- гії бачимо М. Грушевського, Ф. Вовка, І. Фран- ка, В. Гнатюка. Двох останніх не можемо зара- хувати до археологічного середовища Львова, але для вчених такого рангу у ХІХ ст. зацікав- лення археологією — річ закономірна. Початок ХХ ст. додав до цього переліку ще кілька імен. Насамперед варто відзначити В. Гребеняка, Б. Януша, Й. Пеленського. Головним друкованим органом, поза вся- ким сумнівом, були «Записки НТШ», 120 томів яких побачили світ під редакцією М. Грушевського [Крип’якевич, 2001, с. 242]. Редактор і започаткував археологічну тема- тику на їх сторінках. У 1895 р. він опубліку- вав попередні результати досліджень у Чехах [Грушевський, 1895, с. 11—12; 1895а, с. 1]. Підсумовуюча стаття про похоронне поле в Чехах побачила світ в цьому ж збірнику у 1899 р. [Грушевський, 1899, с. 1—22]. М. Грушевський неодноразово звертався до пам’яток археології княжої доби. Цій темати- ці присвячено велику теоретичну статтю про літописний Звенигород [Грушевський, 1899а, c. 1—28.]. Автор розв’язав дискусійне питан- ня про локалізацію літописного Звенигорода. Він перший використав підвісні свинцеві пе- чатки від князівських грамот у справі локалі- зації стольного міста [Бандрівський, 2004, c. 611]. Ще одна стаття «Молотівське срібло» [Гру- шевський, 1898а, с. 1—6], про скарб срібних речей виявлений у 1896 р. в с. Демидові на Львівщині, розв’язала наукову дискусію між українськими і польськими дослідниками, в якій останні намагалися довести, що руські бояри не мали своїх печаток [Зарубій, 2009, с. 18]. Рис. 1. Титульна сторінка каталогу Музею НТШ Булик Н.М. Наукове товариства імені Шевченка та археологічні студії на Заході України до Першої світової війни 64 На сторінках Записок НТШ публікує свої пер- ші статті Богдан Януш [Януш, 1907]. З’являються археологічні нотатки В. Щербаківського «Лопу- шанський «Святовид» та І. Франка «Неолітичні знахідки в околицях Нагуєвич». У квітні 1914 р. членом Етнографічної комісії НТШ став В. Гребеняк. На сторінках «Записок НТШ» він друкує цілком зрілі статті [Гребеняк, 1914; 1915]. Окрім цього, В. Гребеняк був постій- ним дописувачем рубрики «Наукова хроніка», його перу належала велика кількість рецензій на археологічні праці та відгуків на наукові фо- руми. Після заснування «Літературно-наукового вісника» (1898) та збірника «Матеріали до ук- раїнсько-руської етнології» (1899) ця молода, і до певної міри модна наука про старожитності зайняла належне місце у структурі згаданих збірників. У «Матеріалах до українсько-русь- кої етнології» опубліковано велику узагальню- ючу статтю Ф. Вовка [Вовк, 1905, с. 1—27]. Тут вийшли результати досліджень Кирилівської стоянки. Археологічна тематика на його сторін- ках представлена також невеличкими замітка- ми інформаційного характеру. Автор ставив за мету донести до наукових кіл події археологіч- ного життя в Україні, зокрема інформував про проведення форумів не лише в Україні, а й за її межами [Вовк, 1900, с. 174; с. 180—181]. В. Гре- беняк, маючи досвід роботи в галузі антрополо- гії, ініціював створення антропологічного розді- лу у «Матеріалах до української етнографії». КОНТАКТи І учАсТь у НАуКОвих ФОРуМАх Розглядаючи питання становлення архео- логії у НТШ видається цікавим простежити й особисті контакти між археологами, їх участь і позиції на різного роду наукових форумах, знайомство із західноєвропейською археоло- гією. В цьому аспекті на увагу заслуговують три- валі і неоднозначні контакти Михайла Гру- шевського із Федором Вовком (1847—1918) (Див. фото на с. 65). В архіві НТШ збереглося чимало матеріалів, які ілюструють наукові контакти обох вчених. На початку 1895 р. М. Грушевський від імені НТШ запрошу- вав Ф. Вовка переїхати з Парижу до Львова, для редагування етнографічних матеріалів в НТШ, однак цього не сталося. З 1896 р. Ф. Вовк співпрацював з Това- риством. Видається, Ф. Вовк не завжди на- лежно оцінював науковий талант молодого М. Грушевського, що ставало причиною час- тих конфліктів у різних наукових питаннях. Наприклад, організовуючи видання етногра- фічних матеріалів за кордоном, Ф. Вовк час- то затримував матеріали, чим докучав голові Товариства. Остаточний розрив у стосунках М. Грушевського і Ф. Вовка відбувся у жовтні 1898 р. У листі М. Грушевського до Ф. Вовка, читаємо «Кілька років, я в інтересах розвою наукової роботи пробував щось свого особово- го зробити для етнологічного видавництва, але все ми якось не могли з собою прийти до ладу. Тому уважаю ліпшим раз на завсіди зро- бити кінець нашим кореспонденціям. в нау- ковім товаристві є досить місця аби могли працювати осібно обоє, не наступати собі на нагнітки» [Франко, 1994, с. 45]. Більше трьох років вони не спілкувалися. У 1899 р. НТШ отримало запрошення взя- ти участь у ХІ археологічному з’їзді в Києві. Наукове товариство запропонувало 30 ціка- вих виступів [В Києві готуються, 1899, с. 66; Крип’якевич, 1935, c. 37; 2001, c. 245]. Програ- му роботи львівської делегації склав І. Франко [Крушельницька, 1998, c. 102]. Були заплано- вані доповіді М. Грушевсько- го, Ф. Вовка. Сам І. Франко мав виголосити доповідь про локалізацію літописного Зве- нигорода [Вовк, 1909; Берест, 2006, с. 13]. Однак львів’янам не дозволили виголосити до- повіді українською мовою. Перед початком роботи з’їзду Міністерство освіти дало доз- віл на виголошення рефератів українською мовою лише на закритих засіданнях, де кіль- кість присутніх не перевищу- ватиме 25 осіб. За таких умов НТШ відмовилося від участі у з’їзді [Франко, Гнатюк, 1899, c. 197—198], а реферати були Фрагмент експозиції музею 65 Булик Н.М. Наукове товариства імені Шевченка та археологічні студії на Заході України до Першої світової війни видані окремим томом Записок НТШ [Запис- ки НТШ, 1899]. Аргументована відмова галицьких вчених на чолі з М. Грушевським від участі у з’їзді забез- печила українському питанню значний резо- нанс у наукових колах Росії [Каковкіна, 1998, с. 1]. Ця подія прислужилася до того, що про українську науку заговорили в різних частинах імперії. Згодом на сторінках Львівського «Літе- ратурно-наукового вісника» І. Франко помістив відгук одного з учасників, професора з Чехії К. Кадлєца, який зазначав, що недопущення української мови на з’їзд у Києві внесло у роботу з’їзду дисгармонію [Франко, 1900, с. 127; Берест, 2006, с. 14]. Цей фрагмент ілюструє, що галиць- кі вчені не лише працювали на благо науки, а й дбали про свою національну мову та культуру. У 1900 р. у Парижі відбувся ХІІ Міжнародний конгрес передісториків, антропологів та архео- логів. Офіційним делегатом від НТШ на ньому був Ф. Вовк, який виголосив реферат М. Гру- шевського «Похоронні поля в Чехах». Після оприлюднення на міжнародному рівні резуль- татів дослідження українськими археологами могильника, про них заговорила Європа. Текст виступу було передано Ф. Вовку через І. Фран- ка [Франко, 1997, с. 91]. Влітку 1903 р. Ф. Вовк прочитав курс лекцій з археології в НТШ у Львові [Франко, 2001, c. 226]. Він намагався представити львівським вченим найновіші досягнення західноєвропейської ар- хеології. Демонструючи колекцію, привезену з Франції, Ф. Вовк прочитав курс лекцій про археологічну періодизацію Габріеля Мортільє (1821—1898), чиї термінологія та основи хроноло- гії використовуються досі [Brézillon, 1969, s. 161]. Згодом Товариство опублікувало її українською мовою у перекладі Ф. Вовка. Завдяки Ф. Вовку відбувався обмін літературою, поповнювались археологічні колекції. Важливо підкреслити, що львівські дослідни- ки доволі добре були ознайомлені з археологіч- ними публікаціями. Одним із свідчень цьому є численні рецензії опубліковані М. Грушевським, В. Гребеняком на праці Л. Нідерлє, В. Хвойки, В. Антоновича, М. Біляшівського, а також поль- ських археологів А. Кіркора, В. Деметрикевича, К. Гадачека [Петегирич, Павлів, 1991, с. 414]. Членами Товариства були такі відомі археоло- ги як, Л. Нідерлє, Є. Сіцинський, В. Антонович. ∗ ∗ ∗ Підводячи підсумки археологічної діяльності НТШ напередодні І світової війни варто відзна- чити, що це була провідна наукова установа, у якій археології відводилося окреме місце. Това- риство стало повноцінним археологічним цент- ром на заході України, у якому розвивалися різ- ні напрямки наукових досліджень. Саме з НТШ пов’язані найбільші польові роботи ХІХ ст., одна з найкраще укомплектованих і опрацьованих музейних збірок, поважний список археологіч- ної літератури, участь у важливих наукових форумах. Без перебільшення можемо стверджу- вати, що Наукове товариство імені Шевченка заклало традицій академічної археології Льво- ва, які розвиваються досі. Археологічні нахідки в с. Чехах повіта Бродського // Діло. — Львів, 1895. — № 181. бандрівський М. Все ще недооцінений археолог Во- лодимир Гребеняк (1892—1915) / М. Бандрівський // Постаті української археології. МДАПВ. — Львів, 1998. — Вип. 7. — С. 79—81. бандрівський М. Коментар (до статті М. Грушевсько- го «Звенигород Галицький (історично-археологічна розвідка)») / М. Бандрівський // Михайло Грушевсь- кий. Серія історичні студії та розвідки. — Львів, 2004. — Т. 6. — С .611 бандрівський М. Від редакторів тому / М. Бандрівсь- кий, Л. Крушельницька, О.Купчинський // Записки НТШ. Праці археологічної комісії. — Львів, 1998. — Т. CCXXXv. - С. 5—16. берест Р. Внесок Івана Франка у розвиток археоло- гічної науки в Галичині / Р. Берест // АДЛУ. — Львів, 2006. — Вип. 9. — С. 11—16. берест Р. До питання про формування археологічних збірок Музею НТШ у Львові в кінці ХІХ — на почат- ку ХХ ст. / Р. Берест, Л. Таравська // АДЛУ. — Львів, 2000. — Вип. 4. — С. 228—231. брайчевський М. Михайло Грушевський та архео- логія / М.Брайчевський // Український історик. — 1992. — № 1—4. — С. 200—217. булик Н. Археологічні колекції у музеях Львова (1823—1914) / Н. Булик // МДАПВ. − Львів, 2008. − Вип. 12. — С. 407—428. Федір Вовк (1847—1918) Булик Н.М. Наукове товариства імені Шевченка та археологічні студії на Заході України до Першої світової війни 66 булик Н. Археологія у науковій спадщині Антона Петрушевича / Н. Булик // МДАПВ— Львів, 2011. — Вип. 15. — С. 415—428. булик Н. Формування української археології в Гали- чині у ХІХ столітті: Ісидор Шараневич (1829—1901) / Н. Булик // МДАПВ. — Львів, 2009. — Вип. 13. — С. 307—321. в Києві готуються до ХІ археологічного з’їзду // ЛНВ. — Львів, 1899. — Т. vІ. — Кн. І. — С. 66. вовк Ф. Археологічний конгрес у Києві 1899 р. / Ф. Вовк // Матеріали до українсько-руської етнології. — Львів, 1900. — Т. 3. — С. 174. вовк Ф. Міжнародний археологічно-антропологіч- ний конгрес у Парижі / Ф. Вовк // Матеріали до ук- раїнсько-руської етнології. — Львів, 1900. — Т. 3. — С. 180—181. вовк хв. Вироби передмікенського типу у неолітич- них становищах на Україні / Хв. Вовк // Матеріали до українсько-руської етнології. Львів, 1905. — Т. 4. С. 1—27. вовк Ф. Звістки і листи. Археологічний Конгрес у Києві у 1899 р. / Ф. Вовк. — Львів, 1909. Гнатюк в. Наукове товариство імені Шевченка у Львові / В. Гнатюк. — Мюнхен-Париж, 1986. — 244 с. Гребеняк в. Нові археологічні нахідки на території Східної Галичини / В. Гребеняк // Записки НТШ. — 1915. — Т.122. — С. 5—28. Гребеняк в. Сліди скитської культури в Галичині / В. Гребеняк // Записки НТШ. — Львів, 1914. — Т. СХvII—CXvIII. — С. 9—23. Грицак Я.Й. Формування академічного статусу НТШ / Я.Й. Грицак // Т.Шевченко і українська національна культура: Матеріали наукового симпозіуму. — Львів, 1990. — С. 70—74. Грушевський М. Похоронне поле каменного віку в с. Чехах (пов. Брідський) / М. Грушевський // Записки НТШ. — 1895. — Т. vІ. — С. 11—12. Грушевський М. Дальші розкопки в с. Чехах / М. Гру- шевський // Записки НТШ. — 1895а. — Т. vII. — С. 1. Грушевський М. Історія України-Руси: В 11 т. / М. Грушевський. — Львів, 1898. — Т.І: До початку ХІ віка. — 628 c. Грушевський М. Молотівське срібло. Археологічна замітка / М. Грушевський // Записки НТШ. — Львів, 1898а. — Т. ХХv. — С. 1—6. Грушевський М. Похоронне поле в с. Чехах (археоло- гічна розвідка) / М. Грушевський // Записки НТШ. — Львів, 1899. — Т. 31—32. — С. 1—22. Грушевський М. Звенигород Галицький / М. Гру- шевський // Записки НТШ. — Львів, 1899а. — Т. 31— 32. — С. 1—28. Грушевський М. Відозва «В справі музея при Нау- ковім Товаристві ім. Шевченка» / М. Грушевський // Записки НТШ. — Львів, 1901. — Т. 43. — С. 1—3. Грушевський М. Етнографічні категорії й культурно- археольогічні типи в сучасних студіях Східної Євро- пи / М. Грушевський // Статьи по славяноведению. — СПб., 1904. — Вып. 1. — С. 322—330. Залізняк М. Стан Музею / М. Залізняк // Хроніка НТШ. — Львів, 1911. — Ч. 45. — С. 58. Зарубій Е. Золоті та срібні прикраси княжої доби в колекції Львівського історичного музею / Е. За- рубій. — Київ, 2009. — 144 с. Каковкіна О. М. Археологічні з’їзди другої половини ХІХ — початку ХХ ст. в Україні. Науковий та суспіль- но-політичний аспекти / О.М. Каковкіна. — Автореф. дис....канд. іст. наук. — Дніпропетровськ, 1998. — 14 с. Крип’якевич І. Історико-філософічна секція НТШ під керівництвом Михайла Грушевського в 1894— 1913 рр. / І. Крип’якевич // Записки НТШ. Праці історико-філософської секції. — Львів, 1991. — Т. ССХХІІ. — С. 396. Крип’якевич І. Михайло Грушевський. Життя і діяль- ність / І. Крип’якевич. — Львів, 1935. — 67 с. Крушельницька Л. Іван Франко і археологія / Л. Крушельницька // Постаті української археології. МДАПВ. — Львів, 1998. — Вип. 7. — С. 101—102. Кубійович в. Нарис історії НТШ (1873—1949) / В. Кубійович. — Львів, 1991. — 52 с. Листування Федора Вовка з Володимиром Гна- тюком / Упоряд. та комент. В. Наулка, Н. Руден- ко, О. Франко; передм. В. Наулка. — Львів — К., 2001. — 216 с. Олійник в. Музейництво Західної України під час Першої світової війни (1914—1918 рр.) / В. Олійник // Історичні пам’ятки Галичини. Матер. третьої наук.- краєзн. конф. 19 листопада 2004 р. — Львів, 2005. — С. 12—19. Пастернак Я. Ті, що розкрили підземний архів України (Пам’яті видатних археологів України) / Я. Пастернак // Терем. — Детройт, 1962. — Р. І. — Ч. І. — С. 7—12. Петегирич в.М. Доля археологічних колекцій музею НТШ / В.М. Петегирич // Бібліотека Наукового това- риства ім. Шевченка: книги і люди. — Львів, 1996. — С. 59—67. Петегирич в. Археологія у дослідженнях членів НТШ / В. Петегирич, Д. Павлів // Записки НТШ. Праці історико-філософської секції. — Львів, 1991. — Т. ССХХІІ. ситник О.с. Хведір Вовк — перший професійний дослідник палеоліту України / О.С. Ситник // Ар- хеологічна збірка Херсонської інспекції охорони пам’яток. — Херсон, 1999. — № 1. — С. 64—79. ситник О. Постаті археології Львівського універси- тету у фокусі столітньої історії / О. Ситник // АДЛУ. — Львів, 2005. — Вип. 8. — С. 11—45. сподарикъ Я. О раскопкахъ въ с. Чехи и Высоцко / ваврикъ в.Р. Основныя черты литературной деятель- ности Исидора Ивановича Шараневича // Временни- къ Ставропігійскаго Института съ месяцесловомъ на 1930 г. — Львовъ, 1929. — Ч. 2. — С. 118—120. Тимчасовий Каталог українського національно- го музею при Науковім товаристві імени Шевченка у Львові. Відділи археології і етнографії. — Львів, 1911. — 31 с Франко О. Неопублікована епістолярія Михайла Гру- шевського з Федором Вовком (1895—1913) / О. Фран- ко // Михайло Грушевський і Західна Україна. До- повіді й повідомлення наукової конференції (м. Львів, 26—28 жовтня 1994). — Львів, 1995. — С. 45. Франко О. Федір Вовк — вчений і громадський діяч / О. Франко. — Київ, 2001. — 226 с. Франко І. Два поклики / І. Франко, В. Гнатюк // ЛНВ. — Львів, 1902. — Т. 17. — С. 77. Франко І. Письмо до Комітету археольогічного з’їзду у Києві 20. 8. 1899 «Справа участи делегатів Науко- вого Товариства ім. Шевченка у археольогічному з’їзді» / І. Франко, В. Гнатюк // ЛНВ. — 1899 — Т. 7. — Кн. 9. — С. 197—198. Франко І. В справі ХІ археологічного з’їзду / І. Фран- ко // ЛНВ. — Львів, 1900. — Т. Х. — кн. 5. — С. 127. Франко О. Діяльність Федора Вовка в Науковому то- варистві ім. Шевченка / О. Франко // З історії Науко- вого товариства імені Шевченка. Збірник доповідей і повідомлень наукових сесій НТШ у Львові. — Львів, 1997. — С. 84—101. 67 Булик Н.М. Наукове товариства імені Шевченка та археологічні студії на Заході України до Першої світової війни хроніка Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові. — Львів, 1903. — Ч. 2. — 54 с. ЦДІАу у Львові, ф. 309 (Наукове товариство імені Шевченка), оп. 1, спр. 31, арк. 14 ЦДІАу у Львові, ф. 309, оп. 1, спр. 34, арк. 34. ЦДІАу у Львові, ф. 309, оп. 1, спр. 35, арк. 8. ЦДІАу у Львові, ф. 309, оп. 1, спр. 42, арк. 42. хить М. Історія музею Наукового товариства імені Шевченка у документах фонду НТШ ЦДІА Ук- раїни у Львові / М. Хить // Матеріали ІІ наукової краєзнавчої конференції «Історичні пам’ятки Га- личини», 21 листопада 2002 р. — Львів, 2003. — С. 89—94. Януш б. Камінь з загадковими знаками в с. За- здрости (Теребовлянського пов.) Б. Януш // Запис- ки НТШ. — Львів, 1907. — Т. 80. — С. 125—128. Antoniewicz w. Bohdan Janusz / W. Antoniewicz // Wiadomości Numizmatyczno-archeologiczne. — Kra- ków, 1931—1932. — T. XIv. — S. 165—171. Brézillon m. Dictionnaire de la préhistoire / m. Brйzillon. — Paris, 1969. — S. 161. janusz B. muzeum Naukowego Towarzystwa im. Szewczenki / B. Janusz // Na ziemi naszej. — 1909. — № 17. Н. М. б у л ы к НАучНОЕ ОбщЕсТвО иМЕНи ШЕвчЕНКО и АРхЕОЛОГичЕсКиЕ иссЛЕДОвАНиЯ НА ЗАПАДЕ уКРАиНы ДО ПЕРвОЙ МиРОвОЙ вОЙНы В статье рассмотрен процесс формирования ака- демической археологической науки на западе Укра- ины. Основное внимание сосредоточено на научном обществе имени Шевченко. Исследовано несколько аспектов его археологической деятельности, это — полевые исследования, формирование музейных коллекций, публикация археологической литерату- ры, отслежены научные контакты львовских архео- логов с другими учеными. Одну из центральных позиций занимает лич- ность Михаила Грушевского в НОШ и его вклад в украинскую археологию в целом и, в частности, ис- следования эпонимного памятника высоцкой куль- туры. Не оставлены без внимания автора молодые исследователи В. Гребеняк, Б. Януш и их вклад в формирование Музея Общества. Отдельно проанализированы научные форумы в Украине и за рубежом, участие в них львовских архео- логов, а также сотрудничество между ними. Анализ источников и литературы позволяет ут- верждать, что именно НОШ в преддверии Первой ми- ровой войны заложило крепкий фундамент для разви- тия археологической науки на западе Украины. n. B u l y k ShEvchEnko SciEntific SociEty And ArchAEologicAl StudiES in wEStErn ukrAinE BEforE world wAr i The article deals with process of academic archaeo- logical science formation in Western Ukraine. main at- tention is paid to Shevchenko Scientific Society. Several aspects of its archaeological work has been researched: field studies, museum collections formation, publication of archaeological literature. Scientific contacts of lviv archaeologists with other scientists are also observed. Person of mykhailo Hrushevskyi occupies one of the central positions in Shevchenko Scientific Society. As well his contribution to Ukrainian archeology in general is huge, and in particularly — research of eponymic site of vysotska culture. Young researchers such as v. Hre- benyak, B. Janusz and their contribution to formation of museum of the Society are mentioned as well. Special attention is paid to scientific forums in Ukraine and abroad and of lviv archaeologists partici- pation in them, as well as cooperation between them. Analysis of sources and literature gives us reason to ap- prove that Shevchenko Scientific Society before World War I made a solid base for development of archaeologi- cal studies in Western Ukraine.

Наукове товариство імені Шевченка та археологічні студії на Заході України до Першої світової війни

Institution

Ähnliche Einträge