Оборонні укріплення городища в ур. Бабина гора в Олевську як джерело для створення реконструкції
Стаття присвячена археологічним дослідженням оборонних споруд давньоруського часу та здобутим в ході них результатам для моделювання та створення реконструкцій. Безумовно, це є завданням експериментальної археології. Оборонні споруди городища в ур. Бабина гора виявилися складними за своєю конструк...
Gespeichert in:
| Datum: | 2013 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут археології НАН України
2013
|
| Schriftenreihe: | Археологія і давня історія України |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/89448 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Оборонні укріплення городища в ур. Бабина гора в Олевську як джерело для створення реконструкції / В.Ю. Непомящих // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2013. — Вип. 10. — С. 112-118. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-89448 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-894482015-12-13T03:02:15Z Оборонні укріплення городища в ур. Бабина гора в Олевську як джерело для створення реконструкції Непомящих, В.Ю. Статті Стаття присвячена археологічним дослідженням оборонних споруд давньоруського часу та здобутим в ході них результатам для моделювання та створення реконструкцій. Безумовно, це є завданням експериментальної археології. Оборонні споруди городища в ур. Бабина гора виявилися складними за своєю конструкцією. За допомогою свідчень, отриманих під час досліджень, можна визначити конструктивні особливості та час зведення оборонних конструкцій, що важливо для їх натурного відтворення. Археологические исследования оборонительных укреплений городища в ур. Бабина гора имеют важное значение. Результаты, полученные в 2011 г. подтверждают уникальность памятника. В частности установлено, что оборонительные сооружения относятся к двум разным хронологических периодам. Первый датируется древнерусским временем, второй литовской временем. Остатки конструкций, которые удалось зафиксировать демонстрируют при каких обстоятельствах было уничтожено укрепление первого строительного периода. В результате образовались развалины, на которых впоследствии, в литовский период, были созданы новые укрепления городища. На основании результатов археологического разреза тела вала можно будет воспроизвести модель городища с его оборонительными сооружениями как первого строительного периода, так и второго. Городище в ур. Бабина гора находит аналогии как среди отечественных, так и среди зарубежных памятников. The archaeological excavations of the defensive fortifications of the hillfort at Babyna Gora in Olevsk are of great importance. The results obtained in 2011 confirm originality of this site. In particular it was determined that the defensive fortifications cover two different chronological periods: Kievan Rus and Lithuanian. Stated remains of constructions demonstrate the conditions of destruction the defensive fortifications of the first building period. The results of the archaeological bank cut can be a base for fort hill modeling with the defensive fortifications of the first building period as well as the second. The hillfort at Babyna Gora in Olevsk has analogies among Ukrainian sites as well as foreign. 2013 Article Оборонні укріплення городища в ур. Бабина гора в Олевську як джерело для створення реконструкції / В.Ю. Непомящих // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2013. — Вип. 10. — С. 112-118. — укр. 2227-4952 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/89448 [904.4:623.1/.3].004.68(477.42)”653” uk Археологія і давня історія України Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Статті Статті |
| spellingShingle |
Статті Статті Непомящих, В.Ю. Оборонні укріплення городища в ур. Бабина гора в Олевську як джерело для створення реконструкції Археологія і давня історія України |
| description |
Стаття присвячена археологічним дослідженням оборонних споруд давньоруського часу та здобутим в ході них результатам для моделювання
та створення реконструкцій. Безумовно, це є завданням експериментальної археології. Оборонні споруди городища в ур. Бабина гора виявилися
складними за своєю конструкцією. За допомогою
свідчень, отриманих під час досліджень, можна
визначити конструктивні особливості та час зведення оборонних конструкцій, що важливо для їх натурного відтворення. |
| format |
Article |
| author |
Непомящих, В.Ю. |
| author_facet |
Непомящих, В.Ю. |
| author_sort |
Непомящих, В.Ю. |
| title |
Оборонні укріплення городища в ур. Бабина гора в Олевську як джерело для створення реконструкції |
| title_short |
Оборонні укріплення городища в ур. Бабина гора в Олевську як джерело для створення реконструкції |
| title_full |
Оборонні укріплення городища в ур. Бабина гора в Олевську як джерело для створення реконструкції |
| title_fullStr |
Оборонні укріплення городища в ур. Бабина гора в Олевську як джерело для створення реконструкції |
| title_full_unstemmed |
Оборонні укріплення городища в ур. Бабина гора в Олевську як джерело для створення реконструкції |
| title_sort |
оборонні укріплення городища в ур. бабина гора в олевську як джерело для створення реконструкції |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Статті |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/89448 |
| citation_txt |
Оборонні укріплення городища в ур. Бабина гора в Олевську як джерело для створення реконструкції / В.Ю. Непомящих // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2013. — Вип. 10. — С. 112-118. — укр. |
| series |
Археологія і давня історія України |
| work_keys_str_mv |
AT nepomâŝihvû oboronníukríplennâgorodiŝavurbabinagoravolevsʹkuâkdžerelodlâstvorennârekonstrukcíí |
| first_indexed |
2025-07-06T17:21:41Z |
| last_indexed |
2025-07-06T17:21:41Z |
| _version_ |
1836919032612126720 |
| fulltext |
112 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2013, вип. 10
в. Ю. н е п о м я щ и х
ОБОРОННІ УКРІПЛЕННЯ ГОРОДИщА
В ур. БАБИНА ГОРА В ОЛЕВСЬКУ
ЯК ДЖЕРЕЛО ДЛЯ СТВОРЕННЯ РЕКОНСТРУКЦІЇ
стаття присвячена археологічним досліджен-
ням оборонних споруд давньоруського часу та здо-
бутим в ході них результатам для моделювання
та створення реконструкцій. Безумовно, це є за-
вданням експериментальної археології. оборон-
ні споруди городища в ур. Бабина гора виявилися
складними за своєю конструкцією. За допомогою
свідчень, отриманих під час досліджень, можна
визначити конструктивні особливості та час
зведення оборонних конструкцій, що важливо для
їх натурного відтворення.
к л ю ч о в і с л о в а: оборонні укріплення, горо-
дище, вал, рів, розкопки.
Вивчення оборонних укріплень городища
в ур. Бабина гора є результатом досліджень
пам’ятки, що входить до загальної системи
древлянських городищ [Звіздецький, 2008,
с. 43]. Існують різні думки дослідників щодо
хронологічної належності пам’ятки та її
конструктивних особливостей.
Перші обстеження пам’ятки проведено в
70-ті рр. ХХ ст. М. П. Кучерою. За виявлени-
ми матеріалами вчений датує городище та
прилеглий до нього посад ІХ—ХІ ст. [Кучера,
1975; 1982, с. 72—82; 1999, с. 196]. А. В. Ку-
за, використовуючи повідомлення В. Б. Ан-
тоновича та В. Ю Кухаренка датує городище
ХІІ—ХІІІ ст. [Куза, 1996].
З 2009 р. археологічні дослідження про-
водяться в м. Олевськ, зокрема на городи-
щі в ур. Бабина гора, силами житомирської
археологічної експедиції Інституту архео-
логії НАН Україні під керівництвом к. і. н.
А. В. Петраускаса.
Городище займає мисоподібний виступ
берегової тераси правого берега р. Уборть.
Розміри майданчика — 44 × 54 м, загальна
площа — 0,14 га.
Влітку 2011 р. вперше здійснено розріз
захисних споруд означеного городища. Вал
вирізняється своїми великими розмірами. З
боку майданчика його висота 2,4—3,4 м, 66 м
завдовжки та 14—20 м завширшки [Петрау-
скас, 2010, с. 9, 10]. На нашу думку, його по-
тужність обумовлена двома періодами будів-
ництва. Перший відноситься до зведення
у давньоруський час, другий до литовської
доби. В засипці валу та рову відсутні знахід-
ки. Проте, влаштування конструкції валу
мають характерні особливості оборонних
споруд зазначених періодів
Зовнішній схил городища за рахунок наси-
пу валу утворює крутий кут нахилу і перехо-
дить у рів. Очевидно, що природний вигляд
цього боку городища мав дещо інший абрис.
Його схил до зведення оборонних конструк-
цій у давньоруський час був достатньо похи-
лим, і таким чином, легко долався для сход-
ження на майданчик.
Першою оборонною ланкою став рів
завдовжки 70 м, ширина — від 9 до 20 м, з
замитим ґрунтом його глибина 0,7 м. Для
його дослідження було закладено траншею,
в результаті розрізу його глибина — 2 м від
сучасної поверхні, ширина 9 м. Дно рову за-
округлене, укіс внутрішньої стінки з боку
городища — 20°, а на підйомі до валу скла-
дає 45°.
В результаті розрізу валу встановлено,
що край майданчика городища ескарпова-
но. В такий спосіб утворено невелику берму
0,6 м завширшки, що ускладнювало будо-
ву схилу та утворювало більш крутий кут,
що далі продовжувала зрубна конструкція. © В.Ю НЕПОМЯЩИХ, 2013
УДК [904.4:623.1/.3].004.68(477.42)”653”
113
непомящих в.Ю. Оборонні укріплення городища в ур. Бабина Гора як джерело для створення реконструкцій
ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2013, вип. 10
Вона зведена була в два ряди городень, на
заздалегідь підготовленій рівній площад-
ці майданчика 10 см завтовшки. Дерев’яні
конструкція складалися з навпіл розщеп-
лених колод товщиною 0,2 м, рублених «в
обло». Зафіксовано їх згорілі залишки. Конс-
трукція, вочевидь, була квадратної форми,
ширина — 2 м, довжина, яку вдалося зафік-
сувати — 1,6 м, висота — 1,2 м. Після зве-
дення її було забутовано суглинком темно-
жовтого кольору, який видобуто в результаті
викопування рову. До неї з боку майданчика
городища примикала друга городня. На від-
міну від першого цей зруб було забутовано
піском, який видобуто в результаті викопу-
вання рову та підрізання краю схилу горо-
дища. Довжина, яку вдалося зафіксувати —
1 м, висота — 1,6 м та ширина — 2 м. Зруби
були з’єднані між собою спільною попереч-
ною стінкою та розташовувались окремо від
наступного поперечного ряду городень на
відстані одного метра. Ні зовнішня стіна
першого ряду городень, ні вся представлена
конструкція не була засипана зверху ґрун-
том. Таким чином, на городищі в ур. Бабина
гора в давньоруський час було збудовано де-
рево-земляну конструкцію у вигляді стіни,
аж ніяк не вал.
В даному випадку ми поділяємо думку
Ю. Ю. Моргунова, що не має сенсу з інже-
нерної точки зору створювати дубову стіну,
щоб її основу потім засипати ґрунтом. За
розподілом навантаження технічні зруби не
придатні для скріплення насипу та не ма-
ють вплив на крутизну схилу. Коли части-
на городні горіла, то інтенсивніше згорала
її верхня частина, забутовка ґрунту осипа-
лася і засипала нижні вінці, що створювало
ілюзію внутрішніх конструкцій валу [Моргу-
нов, 2009, с. 54; Борисевич, 1987, с. 181].
Отже, в результаті сильної пожежі зов-
нішній зруб згорів, частина плах, вочевидь,
впала на схил та на штучно зроблену бер-
му, а ґрунт забутовки осипався утворивши
стрімкий схил, що створює начебто тіло валу
з дерев’яною конструкцією (рис. 2, 2).
Зверху зрубна конструкція мала продовжен-
ня у вигляді встановленої стіни (бруствер), в
літопису відоме як заборола. Цю частину ук-
ріплень археологічно зафіксувати неможли-
во, але встановити приблизну її висоту можна.
Майданчик, на якому буде знаходитись війсь-
кова дружина, повинен мати таку висоту, що
утворить зручний кут огляду для спостере-
ження і не закриватися насипом або схилом
перед зовнішнім ровом (гласис) та не заважа-
ти вільно тримати в полі зору дно рову. Оче-
видно, це був бруствер, що захищав нижню по-
ловину тіла, при цьому дозволяв зручно вести
обстріл з луків або використовувати іншу ме-
тальну зброю. Поєднання невисокого парапе-
ту з неглибоким ровом могло зупинити натиск
ворога, що був не готовий вести тривалу облогу за
допомогою зброї дальнього бою. Ще ефектив-
ніше така конструкція могла служити на краю
високого берегового схилу [Моргунов, 2009,
с. 70]. Такі параметри конструкції відобража-
ють стандарт укріплень, що утворився емпі-
рично. Він був зручним і тому широко розпов-
сюдженим. Ю. Ю. Моргунов, посилаючись на
дослідження Ф. Ф. Ласковського стверджує,
що мінімально можлива висота фортечних
стін із бруствером дорівнює розмірам косого
сажню (коса сажень = 2,16 м). Тобто умовно це
означає, що за вирахуванням з 2,16 м середніх
значень, висота бруствера сягатиме 0,9—1,2 м,
а висота стіни буде дорівнювати інтервалу між
0,96 і 1,26 м.
Оборонні укріплення були знищені силь-
ним полум’ям. Нижній шар ґрунту, на якому
встановлено зовнішній зруб, обпалений в ре-
зультаті високої температури. Конструкція
не витримала і згораючи впала в бік рову,
в результаті утворився валоподібній насип.
Його в більш пізній час було прилаштовано
в нове укріплення городища.
В період другої половини ХІІІ—ХІV ст.
відбуваються зміни в історії давньорусь-
кої держави, що не могли не відобразитися
не тільки на суспільному житті населення,
вони знайшли деякі зміни в містобудуванні,
зокрема військовому зодчестві.
Укріплення різних районів Русі проходи-
ло вже інакше. В XIV ст. у васальній залеж-
ності Литви опинилися Волинь, Полоцьк,
Київ, Брянськ, чернігівські землі, в зв’язку
з чим військове оборонне будівництво при-
йняло інший характер. Тут під контролем
Литви розпочали будувати укріплені замки
литовських магнатів і феодалів. На відміну
від територій, що були названі вище, в пів-
нічно-західних та північно-східних районах
було збережено самостійність, литовські за-
мки не набули такого поширення [Косточ-
кин, 1962, с. 3—24].
Городище в ур. Бабина гора, очевидно,
стало одним з таких, що було освоєне в ли-
товський період, а отже його укріплення на-
були нового вигляду і представлені другим
періодом будівництва. На стрімкий укіс, що
утворився після зруйнованого пожежею зру-
бу та обвалу його забутовки було зроблено
підсипку у вигляді плямистого піску. Таким
чином було розширено край майданчика і
утворено вал. Зовнішній схил його набув
крутої форми. Зверху на нього насипано
потужний прошарок жорстви, що взято на
протилежному березі безіменного струмка,
що оминає городище з півночі. Він викону-
вав роль своєрідного панцира, що скріпляв
насип і запобігав його зсуву. Таким чином,
утворено вал з крутим зовнішнім схилом
70º, що робило його важким для приступу.
Залишків дерев’яних конструкцій в насипу
с т а т т і
114 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2013, вип. 10
другого періоду будівництва зафіксовано не
було. Внутрішній бік валу облицьовано не-
великих розмірів камінням, що утворюва-
ли своєрідну дорогу з бруківки. Він був ви-
мощений не тільки по насипу валу, а й по
під ним. Археологічно зафіксовано залишки
кам’яного настилу, що розташовується по
периметру майданчика городища. На нашу
думку, по верху валу було встановлено брус-
твер. Очевидно, окоп часів війни знищив
його залишки. Це очевидно, була каркасно-
стовпова конструкція. Вона побутувала ще в
ранні періоди давньоруської держави та ви-
користовувалася часто в більш пізні періо-
ди. Очевидно, як і давньоруські укріплення
городища, це були невисокі конструкції, що
давали змогу вести обстріл та в потрібний
момент сховатися від атаки ворога. Такій
структурі будови дерево-земляних укріп-
лень існують аналогії. Їх відомо дуже мало,
в силу того, що цей період слабо вивчений.
Подібними оборонними спорудами було за-
хищено Звенигород — найдавніше місто
Московського князівства [Рыбаков, 1949,
с. 125]. На думку академіка Б. О. Рибакова
він виник в давньоруський час як порубіж-
ний пункт між володіннями чернігівських
князів у ХІІ ст., та продовжував існувати
до ХVІІ ст. Оборонні споруди Звенигоро-
да датуються XIV—XV ст. З усіх боків його
оточують вали, з тильного розташовується
найбільший за розмірами — 8 м заввишки
та 20 м завширшки, інші три невеликі. В ос-
нові валу було встановлено дерев’яні зруби
з колод, забутовані щільною глиною. В од-
ному з розрізів валу зафіксовано потужне
нашарування вапна. Проте, це був одинич-
ний випадок. Ймовірно, вапно використову-
валося вдруге в ролі будівельного матеріалу,
а спочатку використовувалось для зведення
собору. В інших місцях розрізу його не ви-
явлено. Зовнішній схил валу вимощено гли-
ною. Дослідникам вдалося зафіксувати за-
лишки дерев’яних заборол, що складалися з
коротких колод діаметром 10—20 см. Колоди
розташовувались горизонтальними рядами
вздовж валу. Через кожні 150—160 см вони
перев’язувалися короткими у 80 см завдовж-
ки, що утворювали П-подібну форму зрубу.
Із зовнішнього боку стіна була обмазана гли-
ною, що фіксується в обпаленому вигляді.
Таким чином, над крутими схилами ярів
розташовувався гласис валу, збудований
з глини, над яким встановлено стіну обма-
зану глиною. На думку академіка Б. О. Ри-
бакова, не дивлячись на відсутність зрубів,
стіни були, очевидно, дещо вище людського
зросту та використовувалися для укриття
воїнів [Рыбаков, 1949, с. 131]. Головну роль в
оборонній конструкції Звенигорода відігра-
вали саме круті схили 70°, що спускалися
до низу на 20—25 м. Ширина ярів тут сягає
100—200 м, в такий спосіб ніякі стінобитні
машини не були владні пошкодити стіни
міста. Весь верхній майданчик валу та його
внутрішній схил були вимощені дрібним ка-
менем (5—15 м) кругляком, щільно підігна-
ним один до одного. Дослідники порівнюють
виявлену кам’яну бруківку з велотреком, що
простягався на 720 м. З’ясовано її роль, під
час дощу та утвореної багнюки на майдан-
чику городища, за допомогою бруківки мож-
ливо було зійти на верхню бойову ділянку
(рис. 3) [Рибаков, 1949, с. 131].
Багато спільних рис з оборонними конс-
трукціями городища в ур. Бабина гора ма-
ють укріплення городища в с. Сокільці, що
розташовується на території сучасної Украї-
ни. Вони зводились в два будівельні періоди
XIV—XV ст. та XVI—XVII ст. В XIV—XV ст.
воно являло собою фортецю-замок, було од-
ним з військово-адміністративних осередків.
В насипу валу першого періоду будівниц-
тва зафіксовано засипку глини та жорстви,
а дерев’яні конструкції використовувались
в якості житлових приміщень. Насип жорс-
тви виконував роль скріплення всієї оборон-
ної конструкції від її зсуву [Кучера, 1965,
с. 201—214].
На території сучасної Білорусії, історич-
на доля земель якої не оминула загарбни-
цька діяльність сусідніх Литви та Польщі,
знаходять своє місце пам’ятки з оборонними
укріпленнями XIV—XV ст. Одним з таких
прикладів може бути стародавнє місто Орша
(Рша). Перша літописна згадка 1067 р. —
збудоване за часів Брячислава Полоцько-
го в якості східного порубіжного форпосту
Полоцької землі. Зручне розташування на
місці впадіння р. Рша (нині р. Оршиця) в
Дніпро давало змогу контролювати важливу
ділянку торгівельних, а пізніше перехрестя
стратегічно важливих сухопутних шляхів.
Дослідники називали Оршу ключем від
Смоленська, що замикав головні шляхи у
відносинах з півднем та київською землею.
Значення міста збереглося в наступні століт-
тя [Ткачоў, 1987]. Немає підстав визначити
характер навальних конструкцій, очевидно,
що це був частокіл, зруйнований в першій
половині XIV ст. Майданчик городища було
розширено і вал давньоруського часу розри-
то. По краю збільшеного майданчика наси-
пано новий вал та зведено нові дерев’яні
стіни. Відбулося це, коли Оршу включено
до складу Великого князівства литовського
[Ткачоў, 1987].
Під час дослідження верхнього оборон-
ного валу Полоцька встановлено, що його
конструкція з напільного боку складалася
з товстих колод, що були покладені рядами
хрест на хрест та засипані піском і глиною. З
боку Західної Двіни її не виявлено [Ткачоў,
1987].
115
непомящих в.Ю. Оборонні укріплення городища в ур. Бабина Гора як джерело для створення реконструкцій
ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2013, вип. 10
Дерево-земляні укріплення Верхнього
замку Вітебська ХІІ—XIV ст. разом з крути-
ми схилами 20 м заввишки та водами рік,
робили замок майже неприступним з півночі
та сходу. З інших боків розташовувались ук-
ріплення дещо менших розмірів, оскільки
прикривалися територією посаду. Конструк-
ція валу складалася з насипу 5—6 м заввиш-
ки і 16—20 м завширшки. Фундамент валу із
зовнішнього боку укріпляли палі 0,3—0,8 м
завтовшки, і до 2,5 м довжиною, що запобіга-
ли зсуву валу.
Підсумовуючи все вище сказане, з усією
впевненістю можемо констатувати, що обо-
ронні укріплення городища в ур. Бабина
гора будувалися в різні історичні періоди.
Цей аспект важливий в контексті експери-
ментальної археології, зокрема реконструк-
ції захисних споруд. Топографія городища
максимально використовувалась для зве-
дення конструкцій. В давньоруський час
спостерігається тенденція збереження тра-
дицій військових зодчих, що знаходить ві-
дображення в розмірах зрубів. Прилашту-
вання майданчика для зведення оборонної
стіни, ескарпування схилу, викопування
рову та використання здобутого ґрунту для
засипки городень, а також утворення кута
нахилу схилу в 40—45°, що було оптималь-
ним рішенням для давньоруських укріплень
градів.
Зруйновані в результаті пожежі оборонні
конструкції відновлюються в литовський пе-
ріод, для яких характерне використання за-
лишків давньоруських оборонних укріплень.
Проте, це було не новизною, адже в давньо-
руський час залишки, наприклад, оборонних
валів скіфського часу прилаштовувалися для
функціонування, так звані «змієві вали» —
для захисту рубежів давньоруської держави.
Таким чином, на городищі в ур. Бабина гора
в цей час будуються нові укріплення у виг-
ляді насипного без внутрішніх конструкцій
валу. На ньому, очевидно, встановлювався
бруствер, та створено кам’яну бруківку для
зручного пересування воїнів у випадку не-
погоди.
Оборонні укріплення литовського періоду
існування городища в м. Олевськ знаходять
аналогії серед пам’яток, що розташовують-
ся на території сучасної Росії та Білорусії. В
конструктивних особливостях захисних спо-
руд спостерігаються різноманітні відмінності,
але вони суто індивідуальні у використанні
будівельних матеріалів або із-за специфі-
ки місцевості. Проте, загальний характер і
принцип їх будови залишається спільним.
Пам’ятка та її фортифікація може вважатися
унікальною для території сучасної України,
адже аналогічних городищ на сьогоднішній
день відомо лише одиниці, вони потребують
свого подальшого вивчення. Досліджений
вал та його конструкція є загальною системою
укріплень древлянського граду, невід’ємною
часткою якої є в’їзд, що відігравав важливу
роль в обороні. Це питання заслуговує окре-
мої уваги і є предметом для окремого дослід-
ження.
Археологічні дослідження оборонних спо-
руд становлять основу реконструкцій, що
актуально в експериментальній археології.
Вважливим залишається питання ідентифі-
кації залишків оборонних укріплень, в пер-
шу чергу, час їх створення, конструктивні
особливості. Наприклад городище в ур. Ба-
бина гора захищене валом, але лише після
археологічного дослідження стало відомо,
що це розвалини укріплень двох історичних
періодів. Тому, перш ніж заглиблюватися
в нетрі експериментальної археології, пот-
рібно достеменно вивчити об’єкт, який буде
реконструюватися. Крім того, створення мо-
делі городища з оборонними спорудами в
первинному їх вигляді залежить не тільки
від археологічного дослідження. Неодмінно
важливим для створення реконструкції ре-
альних розмірів оборонної стіни городища
є залучення разом з археологами, фахівців:
архітекторів, художників, топографів.
Борисевич в. Г. Сооружения городища Слободка /
В. Г. Борисевич // Никольская Т.Н. Городище Слобод-
ка ХІІ—ХІІІ вв. — М., 1987. — С. 18—184.
Звіздецький Б. а. Городища ІХ—ХІІІ ст. на території літо-
писних древлян / Б. А. Звіздецький. — К., 2008. — 176 с.
косточкин в. в. Русское оборонное зодчество конца
XIII — начала XVI веков / В. В. Косточкин. — М.: Из-
дательство Академии наук, 1962. — с. 286.
куза а. в. Древнеруссие городища Х—ХІІІ вв.: Свод
Археологических памятников / А. В. Куза. — М.,
1996. — 256 с.
кухаренко Ю. в. Средневековые памятники Полесья /
Ю. В. Кухаренко // Археология СССР. САИ. — Вып.
ЕІ. — М., 1961. — 53 с.
кучера М. П. Нові дані про городища житомирщи-
ни / М. П. Кучера // Археологія. — 1982. — Вип. 41. —
С. 72—82;
кучера М. П. Звіт про розвідку городищ у 1975 р. /
М. П. Кучера // НА ІА НАНУ. — 1975в/27.
кучера М. П. Слов`яно-руські городища VIII—ХІІІ ст.
між Саном та Сіверським Дінцем / М. П. Кучера. — К.,
1999. — 252 с.
кучера М. П. Середньовічне городище біля с. Сокіль-
ці на Південному Бузі / М. П. Кучера // Археологія. —
1965. — Т. ХІХ — С. 201—214.
Моргунов Ю. Ю. Древо-земляные укрепления Южной
Руси / Ю. Ю. Моргунов. — М., 2009. — 300 с.
Петраускас а. в. Звіт про археологічні обстежен-
ня житомирської археологічної експедиції в місті
Олевськ житомирської обл. та його околиць у 2009 р. /
А. В. Петраускас, О. А. Коваль, А. О. Петраускене //
НА ІА НАНУ.
рыбаков Б. а. Раскопки в Звенигороде (1943—
1945 гг.) / Б. А. Рыбаков // МИА. — № 12: Материалы
и исследования по археологи Москвы: Т. ІІ. — М. —
1949 — С. 125—133.
Ткачоў М. а. Замки Беларуси / М. А. Ткачоў. — Минск,
1987. — 222 с.
с т а т т і
116 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2013, вип. 10
в. Ю. н е п о м я щ и х
ОБОРОНИТЕЛЬНЫЕ УКРЕПЛЕНИЯ
ГОРОДИщА В УР. БАБИНА ГОРА В
ОЛЕВСКЕ КАК ИСТОЧНИК ДЛЯ
СОЗДАНИЯ РЕКОНСТРУКЦИЙ
Археологические исследования оборонитель-
ных укреплений городища в ур. Бабина гора име-
ют важное значение. Результаты, полученные в
2011 г. подтверждают уникальность памятника.
В частности установлено, что оборонительные со-
оружения относятся к двум разным хронологичес-
ких периодам. Первый датируется древнерусским
временем, второй литовской временем. Остатки
конструкций, которые удалось зафиксировать де-
монстрируют при каких обстоятельствах было
уничтожено укрепление первого строительно-
го периода. В результате образовались развали-
ны, на которых впоследствии, в литовский пери-
од, были созданы новые укрепления городища.
На основании результатов археологического раз-
реза тела вала можно будет воспроизвести модель
городища с его оборонительными сооружениями
как первого строительного периода, так и второго.
Городище в ур. Бабина гора находит аналогии как
среди отечественных, так и среди зарубежных па-
мятников.
V. N e p o m y a s c h i k h
The DeFenSIVe FORTIFIcATIOnS
OF The hILLFORT AT bAbynA GORA
In OLeVSk AS A SOuRce
TO cReATIOn RecOnSTRucTIOnS
The archaeological excavations of the defensive forti-
fications of the hillfort at Babyna Gora in Olevsk are of
great importance. The results obtained in 2011 confirm
originality of this site. In particular it was determined
that the defensive fortifications cover two different chron-
ological periods: Kievan Rus and Lithuanian. Stated re-
mains of constructions demonstrate the conditions of de-
struction the defensive fortifications of the first building
period. The results of the archaeological bank cut can be
a base for fort hill modeling with the defensive fortifica-
tions of the first building period as well as the second. The
hillfort at Babyna Gora in Olevsk has analogies among
Ukrainian sites as well as foreign.
117
непомящих в.Ю. Оборонні укріплення городища в ур. Бабина Гора як джерело для створення реконструкцій
ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2013, вип. 10
рис. 1. Топографічний план городища в ур. Бабина гора (за А.В. Петраускасом)
с т а т т і
118 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2013, вип. 10
рис. 2. План креслення розрізу валу городища в ур. Бабина гора. 1 — Стратиграфія західного борту розкопу;
2 — Залишки оборонних дерево-земляних споруд давньоруського часу
рис. 3. Оборонні укріплення Звенігорода (реконструкція за Б.О. Рибаковим)
|