Особливості використання кам’яної сировини населенням Середнього Подесення за доби верхнього палеоліту
В роботі на прикладі комплексів стоянки Бужанка 2, де зустрінутий аномально високий відсоток кварциту, аналізується стратегія використання різних видів кам’яної сировини палеолітичною людиною у регіоні Середнього Подесення....
Gespeichert in:
| Datum: | 2013 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут археології НАН України
2013
|
| Schriftenreihe: | Археологія і давня історія України |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/89452 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Особливості використання кам’яної сировини населенням Середнього Подесення за доби верхнього палеоліту / Д.В. Ступак // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2013. — Вип. 10. — С. 144-155. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-89452 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-894522015-12-13T03:02:06Z Особливості використання кам’яної сировини населенням Середнього Подесення за доби верхнього палеоліту Ступак, Д.В. Статті В роботі на прикладі комплексів стоянки Бужанка 2, де зустрінутий аномально високий відсоток кварциту, аналізується стратегія використання різних видів кам’яної сировини палеолітичною людиною у регіоні Середнього Подесення. Территория Среднего Подесенья является одним из самых богатых памятниками палеолита регионов Восточной Европы. Во многом этому способствовала обеспеченность Подесенья высококачественными кремневыми ресурсами. Следствием этого является минимальное присутствие иных видов каменного сырья в большинстве комплексов палеолитических стоянок. На этом фоне резко выделяются стоянки, расположенные на юге Среднего Подесенья — Бужанка 1 и особенно Бужанка 2, в комплексах которых кварцит составляет аномально большие проценты. Исходя из анализа каменных комплексов Бужанки 2, делается вывод, что аномально высокая доля использования кварцита вызвана тем, что кремнёвые желваки и их части, которые доставлялись на стоянку, хоть и были высокого качества, но имели не большие размеры. Их объёма хватало для изготовления основных типов орудий — микролитов, резцов, скребков, но было не достаточно для получения в нужном количестве более крупных пластин, востребованных в хозяйстве. Именно на восполнение этой категории изделий было ориентировано использование кварцитового сырья, которое доставлялось на стоянку в виде удобных для раскалывания крупных плиток. The Middle Desna territory is one of the richest in the Paleolithic sites regions of Europe. In many respects the high-quality flint resources supply promotes this situation. In consequence of this peculiarity other types of stone raw materials are observed as few as possible in most complexes of the Paleolithic sites. Against this background the sites located in the South of Middle Desna – Buzhanka 1 and Buzhanka 2 – stand out. The complexes of this sites have substantial proportions of quartzite. Analyzing the stone complexes of Buzhanka 2 the author drew a conclusion that high extent of quartzite using was provoked the fact that flint nodules and their parts, which are delivered to the site though they were of high quality, but were not large. Their volume enough to make the main types of tools — microliths, burins, scrapers but it was not enough to get the right amount of larger blades, demand in the economy. It was to fill this category of products has been focused using quartzite raw materials are delivered to the site in a form suitable for chipping, large tiles. Probably, blocs of argillite transported on the site with blocs of other kind raw materials and, after testing, were not used. 2013 Article Особливості використання кам’яної сировини населенням Середнього Подесення за доби верхнього палеоліту / Д.В. Ступак // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2013. — Вип. 10. — С. 144-155. — укр. 2227-4952 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/89452 903.21-032.5(477.51)”6325” uk Археологія і давня історія України Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Статті Статті |
| spellingShingle |
Статті Статті Ступак, Д.В. Особливості використання кам’яної сировини населенням Середнього Подесення за доби верхнього палеоліту Археологія і давня історія України |
| description |
В роботі на прикладі комплексів стоянки Бужанка 2, де зустрінутий аномально високий відсоток
кварциту, аналізується стратегія використання різних видів кам’яної сировини палеолітичною
людиною у регіоні Середнього Подесення. |
| format |
Article |
| author |
Ступак, Д.В. |
| author_facet |
Ступак, Д.В. |
| author_sort |
Ступак, Д.В. |
| title |
Особливості використання кам’яної сировини населенням Середнього Подесення за доби верхнього палеоліту |
| title_short |
Особливості використання кам’яної сировини населенням Середнього Подесення за доби верхнього палеоліту |
| title_full |
Особливості використання кам’яної сировини населенням Середнього Подесення за доби верхнього палеоліту |
| title_fullStr |
Особливості використання кам’яної сировини населенням Середнього Подесення за доби верхнього палеоліту |
| title_full_unstemmed |
Особливості використання кам’яної сировини населенням Середнього Подесення за доби верхнього палеоліту |
| title_sort |
особливості використання кам’яної сировини населенням середнього подесення за доби верхнього палеоліту |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Статті |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/89452 |
| citation_txt |
Особливості використання кам’яної сировини населенням Середнього Подесення за доби верхнього палеоліту / Д.В. Ступак // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2013. — Вип. 10. — С. 144-155. — укр. |
| series |
Археологія і давня історія України |
| work_keys_str_mv |
AT stupakdv osoblivostívikoristannâkamânoísirovininaselennâmserednʹogopodesennâzadobiverhnʹogopaleolítu |
| first_indexed |
2025-07-06T17:21:55Z |
| last_indexed |
2025-07-06T17:21:55Z |
| _version_ |
1836919046841303040 |
| fulltext |
144 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2013, вип. 10
Д. в. с т у п а к
ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ КАМ’ЯНОЇ СИРОВИНИ
НАСЕЛЕННЯМ СЕРЕДНЬОГО ПОДЕСЕННЯ
ЗА ДОБИ ВЕРХНЬОГО ПАЛЕОЛІТУ *
в роботі на прикладі комплексів стоянки Бужан-
ка 2, де зустрінутий аномально високий відсоток
кварциту, аналізується стратегія використан-
ня різних видів кам’яної сировини палеолітичною
людиною у регіоні середнього Подесення.1
к л ю ч о в і с л о в а: східна европа, середнє Поде-
сення, верхній палеоліт, стоянкa, кам’яна сировина,
кремінь, кварцит, технологія.
Регіон Середньої Десни є однією з найбагат-
ших на пам’ятки верхнього палеоліту територій
Східної Європи. Саме тут розташовані такі відо-
мі стоянки, як Мізин, Пушкарі І, Погон, Бугорок,
Юдіново та багато інших. Така значна освоєність
цієї території у палеолітичний час була зумовле-
на зручним для облаштування стоянок ландшаф-
том, насамперед правого берега Десни, а також
наявністю у достатній кількості фауністичних
ресурсів та, що особливо важливо, забезпеченіс-
тю регіону високоякісною крем’яною сировиною.
Саме місцевий деснянський кремінь, який
широко зустрічається у крейдяних та мергеле-
вих відслоненнях правого берега Десни є основ-
ною кам’яною сировиною для виготовлення зна-
рядь на палеолітичних пам’ятках Середнього
Подесення. Інші різновиди кам’яної сировини
застосовувались для виготовлення знарядь у по-
одиноких випадках. Найбільш поширеною після
кременю сировиною є кварцит. Він присутній на
багатьох стоянках Подесення, але представле-
ний переважно окремими сколами, уламками та
лусочками. Його частка в кам’яних комплексах,
* Стаття виконана в рамках проекту ДФФД–БРФФД
«Палеоекономіка населення лісової зони України та
Білорусі: археологічні реконструкції та моделювання»,
№ Ф41.5/006
як правило, не перевищує і відсотка. Так, напри-
клад, у кам’яному комплексі Мізина частка квар-
циту складає всього 0,5 % [Шовкопляс, 1965].
Набагато активніше кварцит використовував-
ся на пам’ятках Бужанка 1 та 2, розташованих
на півдні Середнього Подесення, приблизно в
25 км нижче Мізина за течією Десни. Так, на сто-
янці Бужанка 1 серед приблизно 500 кам’яних
артефактів, виявлених Ю. Г. Колосовим, частка
кварциту сягала 9,0 % [Бачинський, Колосов,
1963, с. 556—559; Колосов, 1965, с. 324—326; Сту-
пак, 2006, с. 74—76; 2011, с. 51—54].
Ще більш інтенсивно кварцит використовувався
на стоянці Бужанка 2. Вона розташована безпосе-
редньо в центрі села Бужанка Коропського р-ну,
Чернігівської області (N 51°39’5752’’ E 033°69’2160’’)
і займає низинну частину мису, що розташований
у верхів’ї давньої балки, яка прорізала правий бе-
рег Десни. З півночі і заходу стоянка закрита від
вітру більш високими ділянками тераси Десни. Від
самої ріки вона знаходиться на відстані приблизно
1 км. Від стоянки Бужанка 1, вона знаходиться на
відстані трохи більше 1 км (рис. 1) [Ступак, 2005,
с. 40—53; 2006, с. 74—85; 2008, с. 122—130; 2009,
с. 219—230; 2011, с. 54—58].
Навесні 2003 р. під час ремонтних робіт на
ґрунтовій дорозі по вул. Мельниківка мешкан-
цями села були виявлені кістки мамонта. Як
повідомили місцеві селяни через інтенсивне
розмивання дороги весною, ремонтні роботи на
ній проводились ледь не кожен рік. В результаті
їх проведення рівень дороги суттєво знизився і
майже зрівнявся з рівнем залягання культурних
решток. А на окремих ділянках ці роботи пошко-
дили культурний/культурні шари стоянки.
Протягом польових робіт 2003 та 2006 рр.
були виявлені і досліджені два культурні
шари — Верхній та Нижній. В розкопі 2007 р. © Д.В СТУПАК, 2013
УДК 903.21-032.5(477.51)”6325”
145
ступак Д.в. Особливості використання кам’яної сировини населенням середнього Подесення...
ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2013, вип. 10
над Верхнім шаром, на трьох квадратних
метрах, виявлений ще один культурний шар,
який отримав назву Верхній шар 1. Відсут-
ність даного рівня залягання культурних ре-
шток у площині розкопів 2003 та 2006 р., віро-
гідно можна пояснити тим, що рівень дороги
на цих ділянках особливо близько підійшов до
рівня Верхнього культурного шару і на окре-
мих ділянках археологічні матеріали зустрі-
чались вже безпосередньо на поверхні. Якщо
Верхній шар 1 і був на цих ділянках, то він,
найвірогідніше, був зруйнований ремонтними
роботами.
Знахідки Верхнього шару 1 залягали в лесі
вище Верхнього шару на 1—14 см. Верхній
шар 1 складався переважно з незначної кіль-
кості фрагментів мамонтових (Mammuthus
primmigenius) кісток та кам’яних артефактів.
Стан збереженості кісток подібний до стану
збереженості кісток з Верхнього шару. Цікави-
ми є знахідки в даному шарі анатомічної гру-
пи лівої задньої кінцівки вовка (Canis lupus)
та фрагменту черепа ведмедя (Ursus sp.) (Тут і
надалі визначення Стефана Піана).
Матеріали Верхнього шару досліджені на
площі 13 м2. На частині квадратів він залягав
безпосередньо під поверхнею дороги і на окре-
мих ділянках був пошкоджений ремонтними
роботами. Товщина культурного шару, як пра-
вило, не перевищує 5—6 см. Матеріали пере-
важно залягають «у одну знахідку». З Верхнім
шаром пов’язана виявлена у південній частині
розкопу западина, в якій сконцентрована знач-
на кількість великих кісток мамонта та вияв-
лена у північній частині розкопу яма 1.
Основу фауністичного комплексу Верхнього
шару складають кістки мамонта (Mammuthus
primmigenius). Окрім них виявлені кістки
вовка (Canis lupus), лисиці або песця (Alopex
lagopus/Vulpes vulpes), ведмедя (Ursus sp.) та
північного оленя (Rangifer tarandus).
Верхній шар багатий на знахідки вохри. Та-
кож в ньому були виявлені шматочки крейди
та фрагменти белемнітів. Вироби з бивня пред-
ставлені медіальним фрагментом невеличкого
вістря [Ступак, 2005, рис. 5, 1; 2006, рис. 3, 1] та
медіальною частиною списа.
З ями 1 походить радіокарбонова дата, зроб-
лена по трубчастій кістці молодого мамонта —
14350 +/– 60 BP (GrA—38555).
Нижній шар відокремлений від Верхнього
стерильним прошарком товщиною від 10 до
32 см і відрізняється від нього значно меншою
потужністю, характером знахідок і планігра-
фією. Він досліджений на площі 10 м2. Ма-
теріали, як і у Верхньому шарі, залягають «у
одну знахідку».
Фауністичні рештки з Нижнього шару пред-
ставлені кістками мамонта, які мають гіршу
збереженість, за рахунок чого їх легко відріз-
нити від кісток Верхніх шарів. Також з цього
шару походить платівка з бивня та фрагмент
бивня із слідами обробки. Кісткове вугілля
представлене лише кількома фрагментами.
В усіх шарах використовувався кремінь типо-
вий деснянський жовновий чорного або темно-
сірого кольору, іноді з світло-сірими цятками,
який постачався на стоянку у вигляді невелич-
ких жовен, або їх частин. Як правило кремінь
не патинований. Точне розташування покладів
цього кременю в безпосередній близькості від
стоянки нам не відомо. Але, згідно повідомлень
місцевих мешканців, уламки крем’яних конк-
рецій знаходили приблизно в 4 км північніше
стоянки, біля с. Розлети. Ці виходи сировини
були оглянуті у 20-х роках М. Я. Рудинським.
Подібний кремінь був основною сировиною і на
стоянці Бужанка 1 (рис. 1).
Кварцит, зустрінутий в усіх шарах, має пере-
важно сірий колір різних відтінків — від темно-
сірого до світло-сірого. Використані на стоянці
частини сировини мають плитчасту форму. Та-
кий же кварцит використовувався і на Бужан-
ці 1. Найближчі знахідки такої сировини були
зроблені на північній околиці села, біля Десни,
на відстані біля 1 км від стоянки. Також, за
повідомленнями місцевих мешканців, кварцит
знаходили там же, де і кремінь біля с. Розлети.
Поклади такого ж якісного кварциту були ви-
явлені нижче по Десні, за 6 км від с. Бужанка
(hис. 1).
Окрім кременю і кварциту в усіх трьох ша-
рах Бужанки 2 виявлені сколи з аргіліту (виз-
начення д. г. н. К. І. Деревської). Ця сировина
має сіро-зелений колір. Поклади аргіліту ві-
домі на північній околиці села, біля Десни, на
відстані менш ніж 1 км від стоянки, там же де
був знайдений і кварцит (рис. 1).
У Верхньому шарі 1 було виявлено 133
кам’яні знахідки. Крем’яних та кварцито-
вих — приблизно порівну. Крем’яних виявлено
64 (48,1 %), кварцитових — 68 (51,2 %). Аргіліт
представлений лише одним (0,7 %) відщепом
(nабл. 1). Вироби з вторинною обробкою пред-
ставлені виготовленими з кременю кінцевою
скребачкою (рис. 4, 4) та проксимальною части-
ною платівки з ретушшю.
Типологічно серед кам’яних знахідок пере-
важають лусочки. Їх знайдено 45 крем’яних
та 53 кварцитових. Якщо їх не враховувати,
то серед 35 кам’яних знахідок переважають
крем’яні — їх 19 (54,2 %). Кварцитових — 15
(42,8 %), аргілітових 1 (3 %).
Серед крем’яних артефактів платівки та ви-
роби з вторинною обробкою на платівках скла-
дають 14 (73,6 %). Серед кварцитових знахідок
платівки становлять — 7 (46,7 %).
Найбільший інтерес викликають матеріали
з Верхнього шару. Всього тут виявлено 5764
кам’яні знахідки, з яких: 2384 (41,4 %) крем’яні,
3354 (58,2 %) кварцитові та 26 (0,4 %) аргілітові
(табл. 1).
Типологічно серед кам’яних артефактів
переважають лусочки. Їх 1758 крем’яних,
с т а т т і
146 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2013, вип. 10
2815 кварцитових і 12 аргілітових. Якщо їх не
враховувати, то серед 1179 виробів крем’яні
складають 626 (53,1 %), кварцитові — 539
(45,7 %) і аргілітові — 14 (1,2 %).
Серед крем’яних знахідок платівки та вироби
з вторинною обробкою на платівках складають
395 (63 %). Більшість цілих крем’яних платі-
вок мають довжину менше 5 см. Переважають
платівки та їх фрагменти шириною 5—12 мм.
Серед кварцитових знахідок платівки скла-
дають 275 (51 %). Вони більш масивні, ніж
крем’яні. Цілих кварцитових платівок менше,
ніж крем’яних. За наявнимими цілими зразка-
ми та за частиною фрагментів платівок видно,
що вони в середньому були довші за крем’яні.
Ширина більшості кварцитових платівок та їх
фрагментів — 8—17 мм.
Серед знахідок з аргіліту платівок всього 2
(14,3 %).
У Верхньому шарі виявлено 54 вироби з вторин-
ною обробкою, що становить 4,6 % від кам’яних
знахідок без урахування лусочок. Для виготов-
лення знарядь в першу чергу використовувався
кремінь. З нього виготовлено 53 екз. На кварци-
товій заготовці зроблена лише одна скребачка.
Самою численною групою є мікроліти. Віс-
тер, прямокутників та їх уламків — 36 (рис. 2,
1—36). Для їх виготовлення застосовувалась
дрібна стрімка та напівстрімка ретуш, яка, як
правило, не заходила глибоко в тіло платівки
і не сильно змінювала обриси заготовок. Вен-
тральна ретуш застосована лише для виготов-
лення двох мікролітів (рис. 2, 16, 21). Для віс-
тер типовим є розташування бойової частини
на дистальній частині заготовки (рис. 2, 22, 24,
30—36). Серед прямокутників переважають
атипові форми. Більшість з них, як і вістря,
зберегли свою базальну частину необробленою
(рис. 2, 17, 20, 21, 23, 25—29). Найдовші зразки
мікролітів мають розмір 41 мм. Ширина як ці-
лих, так і фрагментованих екземплярів коли-
вається в межах 5—10 мм.
Різців та їх уламків виявлено 13. Переваж-
ну більшість складають бічні на платівках — 8
(рис. 3, 1—8). Серед них один комбінований з куто-
вим (рис. 3, 7), і один бічний двосторонній (рис. 3,
6). Три різця є багатофасетковими (рис. 3, 3, 6, 7).
Серединні різці представлені трьома екземпляра-
ми. З них два виготовлені на платівках (рис. 3, 9;
4, 5) один — на відщепі (рис. 4, 8). Ще два екземп-
ляри являють собою кутовий на уламку кременю
(рис. 4, 9) та уламок різця (рис. 3, 10).
Скребачки представлені одною крем’яною на
платівці (рис. 4, 1) та кварцитовою, виготовленою
на уламку (рис. 4, 6). Вірогідно, з Верхнім, або ж
Верхніми шарами пов’язані дві кінцеві скребач-
ки, виявлені на ділянках стоянки, пошкоджених
дорогою (рис. 4, 2, 3).
До виробів з вторинною обробкою також нале-
жать діагонально тронкована платівка (рис. 4,
7), відщеп з ретушшю та невизначений фрагмент
знаряддя.
Серед нуклеусів 9 крем’яних та 5 кварци-
тових. Серед 9 крем’яних 6 одноплощадкові
(рис. 5, 1, 2, 4—7) та 3 двоплощадкові (рис. 5, 3;
6, 1, 2). Серед одноплощадкових 5 відносяться
до торцевих (рис. 5, 1, 2, 4—6). Серед двопло-
щадкових торцевих — 2 (рис. 5, 3; 6, 1). По біль-
шості нуклеусів видно, що вони сформовані на
уламках кременю. На їх робочих поверхнях
переважають мікроплатівчаті негативи. Бічні
поверхні на окремих нуклеусах несуть сліди їх
формування.
Серед кварцитових нуклеусів 3 одноплощад-
кових, кинутих на ранній стадії розколюван-
ня (рис. 6, 5), 1 двоплощадковий біпоздовжній
(рис. 6, 3) та 1 двоплощадковий біпоздовжньо-
суміжний (рис. 6, 4). Для кварциту характер-
ним є розколювання з торця плитки. Робочі
поверхні несуть негативи відщепів та більш
широкі платівчаті негативи, ніж на крем’яних
нуклеусах.
Серед інших крем’яних знахідок — платівок
реберчастих і платівок формування та підпра-
вок поверхонь нуклеусів з іншими типами ог-
ранки — 42, сколів підживлення площадок —
6, сколів поперечної підправки нуклеусів — 2,
платівок та їх уламків знятих з нуклеусів —
306, відщепів — 171, пре нуклеусів — 1, улам-
ків нуклеусів — 5, уламків кременю — 2, різце-
вих сколів — 29.
Серед інших кварцитових знахідок — платі-
вок реберчастих і платівок формування та під-
правок поверхонь нуклеусів з іншими типами
огранки — 40, сколів підживлення площадок —
3, платівок та їх уламків знятих з нуклеусів —
235, відщепів — 226, уламків кварциту — 3.
Серед знахідок з аргіліту — 1 реберчаста
платівка, 1 фрагмент платівки та 12 відщепів.
У Нижньому шарі виявлено 127 кам’яних
знахідок (табл. 1). Домінують крем’яні — їх
120 (94,5 %), кварцитових — 5 (3,9 %), аргіліто-
вих — 2 (1,6 %).
Найбільшими категоріями в Нижньому шарі
є лусочки та вироби з вторинною обробкою. Ти-
пологічно домінують лусочки. Серед крем’яних
знахідок їх — 92, серед кварцитових — 3. Ар-
гіліт представлений тільки двома лусочками.
Не враховуючи лусочки, серед 30 кам’яних
артефактів переважають крем’яні — 28
(93,3 %). Серед них платівки та вироби з вто-
ринною обробкою на платівках складають —
17 (60,7 %). Кварцит представлений лише дво-
ма відщепами, серед яких один з ретушшю.
Виробів з вторинною обробкою знайдено 11
(36,7 %) (без урахування лусочок). Усі окрім
відщепу з ретушшю виготовлені з кременю.
Переважають різці. Усі виготовлені на платів-
частих заготовках. Три з них бічні (рис. 7,
3—6). До одного з них підібрався фрагмент
різцевого сколу (рис. 7, 5, 6). Два — серединні
(рис. 7, 7, 10), один — кутовий (рис. 7, 9).
Мікроліти представлені 2 фрагментами
(рис. 7, 1, 2). За типами ретуші та тим, що на
147
ступак Д.в. Особливості використання кам’яної сировини населенням середнього Подесення...
ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2013, вип. 10
обох зберігся відбивний горбок, вони нагаду-
ють вироби з Верхнього шару.
Також до виробів з вторинною обробкою, ви-
готовлених з кременю, належить скребачка на
відщепі (рис. 7, 8) та платівка з ретушшю.
Серед крем’яних сколів платівки представ-
лені 1-ю поздовжньо-реберчастою платівкою
та 7-ма платівками, знятими з робочих повер-
хонь нуклеусів. Відщепів та різцевих сколів
знайдено по 5 зразків.
Виходячи із специфіки виготовлення мік-
ролітів — застосування при їх виготовленні
дрібної стрімкої та напівстрімкої ретуші (яка,
як правило, майже не змінювала обриси заго-
товок) та переваги бічних різців на платівках,
знаряддєвий комплекс Верхнього шару (і особ-
ливо елементи оснащення метальної зброї),
найбільш подібний до комплексів пам’яток
типу Межирич. Саме такі особливості харак-
терні для Межирічського комплексу [Глад-
ких, 1971, с. 58—63; Нужний, 2002, c. 64, 65;
Komar, Kornietz, Nuzhnyi, Pean, 2003, p. 264,
265]. Враховуючи, що пам’ятки даного типу
індустрії розташовані більш ніж на 100 км
південніше, Бужанка 2 є найпівнічнішою сто-
янкою з подібною індустрією.
Матеріали Верхнього шару 1 та Нижнього
шару безумовно належать до епіграветського
часу. Нажаль незначна кількість знарядь не дає
можливості для точного визначення їх культур-
ної приналежності. Вірогідніше за все, що вони
є однотиповими з матеріалами Верхнього шару.
Але це питання для майбутніх досліджень.
Що ж стосується технології розколювання,
то судячи по нуклеусам та сколам Верхнього
шару, тут домінувало одноплощадкове торцеве
розколювання. Але, якщо для кварциту тор-
цевий спосіб був обумовлений самою формою
частин сировини, то при розколюванні креме-
ню тяжіння до торцевого способу обумовлено
орієнтацією процесу на постачання платівок
для виготовлення мікролітів. Розколювання
переважно починалось як із зняття природ-
ної реберчастої грані, так і з сколювання, спе-
ціально підготовленого поперечними відщепо-
вими зняттями ребра. В процесі отримання,
як крем’яних, так і кварцитових платівчатих
сколів часто застосовувалась підготовка зони
розколювання редуціюванням та абразивною
обробкою. Привертає увагу наявність інтенсив-
ної абразивної обробки на деяких кварцитових
платівках. Така увага до процесу отримання
сколу, на наш погляд, пов’язана в першу чер-
гу із специфікою самої кварцитової сировини.
Кварцит набагато більш крихкий, ніж кремінь
і з нього важче отримати платівчатий скол ці-
лим. Як показали наші експерименти з роз-
колювання кварцитових плиток, які походять
з родовищ, виявлених поруч із стоянкою, лег-
ше отримати цілими широкі та товсті масив-
ні платівки, аніж платівочки, придатні для
виготовлення мікролітів. Це демонструють
і кварцитові платівки комплексу де цілими
представлені, як правило, широкі та товсті ек-
земпляри.
Судячи з ширини негативів на кварцитових
нуклеусах та з метричних характеристик платі-
вок з кварциту та їх уламків, розколювання
кварциту на стоянці не було жорстко спрямоване
на постачання платівочок, придатних для виго-
товлення мікролітів. Натомість, розколювання
кременю було спрямоване на постачання саме
таких платівчатих заготовок, що видно, як за
негативами крем’яних нуклеусів, так і з метрич-
ними характеристиками платівок та їх уламків.
Останні, на нашу думку, також були обумовлені
і невеличкими розмірами конкрецій крем’яної
сировини, що постачалась на стоянку.
Отже, стратегія використання різних видів
сировини виглядала таким чином: основною,
найбажанішою сировиною для давніх людей
був кремінь. З нього виготовлена переважна
більшість знарядь. Але частини крем’яної си-
ровини, які постачались на стоянку, були пере-
важно невеликих розмірів. Їх об’єму вистачало
для виготовлення основних типів знарядь, але
об’єм крем’яних конкрецій не дозволяв отри-
мувати у потрібній кількості платівки великих
розмірів. Натомість, платівки великих розмірів
можна було чудово отримувати з кварцитових
плиток. Саме на поповнення цієї категорії ви-
робів було спрямоване використання кварциту.
На нашу думку, саме цим можна пояснити ано-
мально високі відсотки кварцитової сировини у
Верхньому шарі та Верхньому шарі 1.
Домінування кременю у кам’яному комплек-
сі Нижнього шару вірогідно слід пояснити спе-
цифікою дослідженої ділянки.
Що ж стосується невеликої долі аргіліту в
комплексах стоянки, то це, вірогідно, пояс-
нюється близькістю розташування його пок-
ладів до стоянки. Скоріш за все, окремі частини
аргіліту потрапляли на стоянку під час транс-
портування на неї кременю та кварциту і піс-
ля апробації відбраковувались через м’якість
матеріалу. Тобто цей вид кам’яної сировини,
на відміну від кременю та кварциту, не грав
будь-якої ролі в господарській стратегії людей
палеолітичної доби.
Бачинський Г. о. Нова пізньопалеолітична стоян-
ка на Україні / Г. О. Бачинський, Ю. Г. Колосов //
Доповіді АН УРСР. — 1963. — 4. — С. 556—559.
Гладких М. І. Крем’яний інвентар пізньопалеолі-
тичного поселення Межиріч / М. І. Гладких // Ар-
хеологія. — 1971. — № 3. — С. 58—63.
колосов Ю. Г. К изучению палеолита бассейна сред-
него течения Десны / Ю. Г. Колосов // Материалы
по четвертичному изучению Украины (к VII конг-
рессу ИНКВА в США). — К., 1965. — С. 321—328.
нужний Д. Ю. Верхньопалеолітичні пам’ятки
типу Межиріч та їх місце серед епіграветтських
комплексів Середнього Дніпра / Д. Ю. Нужний //
Кам’яна доба України. — К., 2002. — Вип. 1—
C. 57—81.
с т а т т і
148 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2013, вип. 10
ступак Д. в. Нова верхньопалеолітична стоянка
Бужанка 2 у Подесенні / Д. В. Ступак // Проблеми
археології Середнього Подніпров’я: До 15-річчя
заснування Фастівського державного краєзнавчо-
го музею. — К.-Фастів, 2005. — С. 40—53.
ступак Д. в. Верхнепалеолитические стоян-
ки возле с. Бужанка / Д. В. Ступак // Деснин-
ские древности. — Брянск, 2006. — Вып. 4. —
С. 74—85.
ступак Д. в. Знаряддя палеолітичної стоянки
Бужанка 2 на Середній Десні / Д. В. Ступак //
Кам’яна доба України. — К., 2008. — Вип. 11. —
С. 122—130.
ступак Д. в. Кам’яні комплекси верхньо-
палеолітичної стоянки Бужанка 2. Варіан-
ти використання сировини / Д. В. Ступак //
Археологический альманах. — Донецк, 2009. —
Вып. 20. — С. 219—230.
ступак Д. в. Дослідження епіграветських стоя-
нок півдня Середньої Десни / Д. В. Ступак // Архе-
ологія. — 2011 — № 1. — С. 51—68.
Шовкопляс и. Г. Мезинская стоянка / И. Г. Шов-
копляс. — К., 1965.
Komar M. S. Mezhirich upper Paleolithic site: the
reconstruction of environmental conditions of the
late Pleistocene and human adaptation in the Mid-
dle Dnieper basin (Nortern Ukraine) / M. S. Komar,
N. L. Kornietz, D. Yu. Nuzhnyi, S. Pean // Кам’яна
доба. — К., 2003. — Вип 4. — C. 262—277.
Nuzhnyy D. The Epigravettian variability of
the Middle Dnieper river basin / D. Nuzhnyy //
Дослідження первісної археології в Україні. —
К., 2008. — С. 96—134.
Д. в. с т у п а к
ОСОБЕННОСТИ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ
КАМЕННОГО СЫРЬЯ НАСЕЛЕНИЕМ
СРЕДНЕГО ПОДЕСЕНЬЯ
В ПАЛЕОЛИТЕ
Территория Среднего Подесенья является одним
из самых богатых памятниками палеолита регионов
Восточной Европы. Во многом этому способствовала
обеспеченность Подесенья высококачественными
кремневыми ресурсами. Следствием этого является
минимальное присутствие иных видов каменного
сырья в большинстве комплексов палеолитических
стоянок. На этом фоне резко выделяются стоянки,
расположенные на юге Среднего Подесенья — Бу-
жанка 1 и особенно Бужанка 2, в комплексах кото-
рых кварцит составляет аномально большие про-
центы. Исходя из анализа каменных комплексов
Бужанки 2, делается вывод, что аномально высо-
кая доля использования кварцита вызвана тем, что
кремнёвые желваки и их части, которые доставля-
лись на стоянку, хоть и были высокого качества,
но имели не большие размеры. Их объёма хватало
для изготовления основных типов орудий — мик-
ролитов, резцов, скребков, но было не достаточно
для получения в нужном количестве более крупных
пластин, востребованных в хозяйстве. Именно на
восполнение этой категории изделий было ориенти-
ровано использование кварцитового сырья, которое
доставлялось на стоянку в виде удобных для раска-
лывания крупных плиток.
D. S t u p a k
The FeATuReS OF uSe
The STOne RAw MATeRIALS
In The MIDDLe DeSnA ReGIOn
The Middle Desna territory is one of the richest in
the Paleolithic sites regions of Europe. In many respects
the high-quality flint resources supply promotes this
situation. In consequence of this peculiarity other types
of stone raw materials are observed as few as possible
in most complexes of the Paleolithic sites. Against this
background the sites located in the South of Middle
Desna – Buzhanka 1 and Buzhanka 2 – stand out. The
complexes of this sites have substantial proportions of
quartzite. Analyzing the stone complexes of Buzhanka 2
the author drew a conclusion that high extent of quartz-
ite using was provoked the fact that flint nodules and
their parts, which are delivered to the site though they
were of high quality, but were not large. Their volume
enough to make the main types of tools — microliths,
burins, scrapers but it was not enough to get the right
amount of larger blades, demand in the economy. It was
to fill this category of products has been focused using
quartzite raw materials are delivered to the site in a
form suitable for chipping, large tiles. Probably, blocs of
argillite transported on the site with blocs of other kind
raw materials and, after testing, were not used.
Автор висловлює щиру подяку за допомогу в роботі експедиції мешканцям села Бужанка
А. М. Гученко, Т. М. Мельник, М. М. Ященко та ін.
149
ступак Д.в. Особливості використання кам’яної сировини населенням середнього Подесення...
ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2013, вип. 10
рис. 1. Карта розташуваня стоянок Бужанка 1 і 2 та місця виходів кременю, кварциту і аргіліту.
Таблиця 1. Типологічне співвідношення кам’яних виробів стоянки Бужанка 2
Шар, сировина /
Назва виробів
Верхній шар 1 Верхній шар Нижній шар
Кремінь Кварцит Аргіліт Кремінь Кварцит Аргіліт Кремінь Кварцит Аргіліт
Пренуклеус 1
Нуклеуси 9 5
Фрагменти нуклеусів 5 1
Уламки 2 10
Платівки 12 7 348 275 2 8 2
Відщепи 5 8 1 179 247 12 5 1
Лусочки 45 53 1758 2815 12 92 3
Різцеві сколи 29 5
Знаряддя 2 53 1 10 1
Разом 64 68 1 2384 3354 26 120 5 2
с т а т т і
150 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2013, вип. 10
рис. 2. Стоянка Бужанка 2. Мікроліти з Верхнього шару
151
ступак Д.в. Особливості використання кам’яної сировини населенням середнього Подесення...
ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2013, вип. 10
рис. 3. Стоянка Бужанка 2. Різці з Верхнього шару
с т а т т і
152 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2013, вип. 10
рис. 4. Стоянка Бужанка 2. 1, 6 — скребачки з Верхнього шару; 2, 3 — скребачки знайдені не in situ;
4 — скребачка з Верхнього шару 1; 5, 8, 9 — різці з Верхнього шару; 7 — діагонально тронкована платівка
з Верхнього шару
153
ступак Д.в. Особливості використання кам’яної сировини населенням середнього Подесення...
ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2013, вип. 10
рис. 5. Стоянка Бужанка 2. Верхній шар. 1, 2, 4—7 — нуклеуси одноплощадкові; 3 — нуклеус двопло-
щадковий біповздовжний
с т а т т і
154 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2013, вип. 10
рис. 6. Стоянка Бужанка 2. Верхній шар. 1—3 — нуклеуси двоплощадкові біпоздовжні; 4 — нуклеус
двоплощадковий біпоздовжньо-суміжний; 5 — нуклеус одноплощадковий
155
ступак Д.в. Особливості використання кам’яної сировини населенням середнього Подесення...
ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2013, вип. 10
рис. 7. Стоянка Бужанка 2. Знаряддя з Нижнього шару
|