Нові матеріали до археологічної карти Олевського району на Житомирщині

До обігу вводяться нові матеріали розвідок на території Олевського району, що дозволяє доповнити археологічну карту регіону.

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2013
Автори: Тарабукін, О.О., Ігруніна, С.О.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут археології НАН України 2013
Назва видання:Археологія і давня історія України
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/89531
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Нові матеріали до археологічної карти Олевського району на Житомирщині / О.О. Тарабукін, С.О. Ігруніна // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2013. — Вип. 11. — С. 208-214. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-89531
record_format dspace
spelling irk-123456789-895312015-12-15T03:02:12Z Нові матеріали до археологічної карти Олевського району на Житомирщині Тарабукін, О.О. Ігруніна, С.О. Публікації До обігу вводяться нові матеріали розвідок на території Олевського району, що дозволяє доповнити археологічну карту регіону. Собранные в процессе разведок материалы дополняют археологическую карту региона. For a long time in the Olevskyy district of Zhytomyr region, archaeological works were not carried out. After establishing the preservation work in the area and the creating appropriate structures, a systematic study of Olevskyy district became possible. Department of Archaeology of the Regional Inspectorate for Protection of Cultural Heritage at the Department of Culture and Tourism of the regional state administration, occasionally, during 2005 - 2009 years carried out archaeological researches in the specified area. As a result, it was revealed 13 new archaeological sites. In addition, since 2005, the beginning of the study to identify and examine burial complexes and gravestones, stone crosses of late Middle Ages and modern times. The region managed to record 27 stone crosses, including that one that had inscriptions. Among them, the most interesting was the cross of the XVII century, in the wall of the Orthodox Church, with Latin inscriptions. Collected materials help to complement the archaeological map of the region. 2013 Article Нові матеріали до археологічної карти Олевського району на Житомирщині / О.О. Тарабукін, С.О. Ігруніна // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2013. — Вип. 11. — С. 208-214. — укр. 2227-4952 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/89531 uk Археологія і давня історія України Інститут археології НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Публікації
Публікації
spellingShingle Публікації
Публікації
Тарабукін, О.О.
Ігруніна, С.О.
Нові матеріали до археологічної карти Олевського району на Житомирщині
Археологія і давня історія України
description До обігу вводяться нові матеріали розвідок на території Олевського району, що дозволяє доповнити археологічну карту регіону.
format Article
author Тарабукін, О.О.
Ігруніна, С.О.
author_facet Тарабукін, О.О.
Ігруніна, С.О.
author_sort Тарабукін, О.О.
title Нові матеріали до археологічної карти Олевського району на Житомирщині
title_short Нові матеріали до археологічної карти Олевського району на Житомирщині
title_full Нові матеріали до археологічної карти Олевського району на Житомирщині
title_fullStr Нові матеріали до археологічної карти Олевського району на Житомирщині
title_full_unstemmed Нові матеріали до археологічної карти Олевського району на Житомирщині
title_sort нові матеріали до археологічної карти олевського району на житомирщині
publisher Інститут археології НАН України
publishDate 2013
topic_facet Публікації
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/89531
citation_txt Нові матеріали до археологічної карти Олевського району на Житомирщині / О.О. Тарабукін, С.О. Ігруніна // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2013. — Вип. 11. — С. 208-214. — укр.
series Археологія і давня історія України
work_keys_str_mv AT tarabukínoo novímateríalidoarheologíčnoíkartiolevsʹkogorajonunažitomirŝiní
AT ígrunínaso novímateríalidoarheologíčnoíkartiolevsʹkogorajonunažitomirŝiní
first_indexed 2025-07-06T17:27:03Z
last_indexed 2025-07-06T17:27:03Z
_version_ 1836919371194171392
fulltext 208 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2013, вип. 11 о. о. Тарабукін, с. о. Ігруніна НОВІ МАТЕРІАЛИ ДО АРхЕОЛОГІчНОї КАРТИ ОЛЕВСьКОГО РАЙОНу НА жИТОМИРщИНІ До  обігу  вводяться  нові  матеріали  розвідок  на  території олевського району, що дозволяє доповни- ти археологічну карту регіону. ключові слова: пам’ятки, археологічна карта,  розвідки, кам’яні хрести. Тривалий час на території Олевського райо ну жито мирської області археологіч- них робіт не проводилось. З налагодженням пам’яткоохоронної справи в області і утворен- ням відповідних структур з’явилась можли- вість для систематичного вивчення її регіо- нів, зокрема й Олевського району. Відділом археології обласної інспекції з охорони куль- турної спадщини при управлінні культури і туризму облдержадміністрації упродовж 2005–2009 рр. епізодично проводились архе- ологічні розвідки на теренах зазначеного ра- йону. Роботами охоплено території та околиці більше 10 населених пунктів: м. Олевська, сс. Ковальово, Лопатичі, Кишин, Озеряни, Артинськ, Варварівка, Рудня–Бистра, Зуб- ковичі, Копище, Майдан Копищенський. У результаті виявлено 13 нових археологічних пам’яток. Крім цього, розпочато роботи по виявленню та вивченню поховальних комп- лексів доби пізнього середньовіччя і нового часу. Старовинні кладовища з численними кам’яними хрестами та надмогильними ка- менями зафіксовані на піщаній дюні в с. Ко- пище, на кладовищі в с. Озеряни, у лісі біля с. Майдан Копищенський. Загалом на тери- торії району виявлено 27 кам’яних хрестів. Цікавий хрест з латинськими написами по- чатку ХVІІ ст. зафіксовано у межах право- славного храму в м. Олевську. Нижче наводи- мо опис обстежених об’єктів. І. Археологічні об’єкти Ковальово–І. Залишки поселення доби неоліту за 650–700 м на схід від с. Ковальово північніше сільського кладовища, на території Зольнянської сільської ради. Виявлено 09 липня 2007 р. Займає північ- ний пологий схил піщаного підвищення ліво- го берега р. Уборть. Висота над рівнем води близько 1,5–2,4 м. Поверхня задернована, раніше розорювалася. У центральній части- ні та вздовж північного схилу підвищення в напрямку із кладовища до річки проходить польова ґрунтова дорога. Розміри: 110×35 м (0,38 га). На поверхні та оголеннях польової ґрунтової дороги знайдено крем’яну пластинку, скребок на відщепі, уламок кінцевого скребка на краю пластини, скол, а також фрагмент стінки ліп- ної посудини. Лопатичі–І. Поселення епохи бронзи – ран- ньозалізного віку за 450–500 м на південний схід від південної околиці с. Лопатичі, на тери- торії Лопатицької сільської ради. Виявлено 02 квітня 2008 р. Займає північ- но–західний пологий схил піщаного підви- щення надзаплавної тераси правого берега р. Уборть. Висота над рівнем заплави складає близько 3,9–4 м. Поверхня задернована, рані- ше розорювалася. Край тераси частково поріс деревами та чагарником. У південно–східній частині проходить підземна лінія зв’язку. Роз- міри: 150×45–60 м (близько 0,9 га). На поверхні та оголеннях піщаного ґрунту зібрані уламки ліпного посуду, а також окремі фрагменти кружального посуду ХVІІІ–ХІХ ст. Білокоровичі–перга–І. Залишки поселен-© о.о. ТараБУкІн, с.о. ІГрУнІна, 2013 209 Тарабукін О.О., Ігруніна С.О. Нові матеріали до археологічної карти Олевського району на Житомирщині ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2013, вип. 11 ня доби бронзи за 4,8–4,9 км на північний захід від с. Білокоровичі, на території Білокоровиць- кої сільської ради. Виявлено 02 квітня 2008 р. Займає вершину та південно–західний пологий схил піщаного підвищення правого берега р. Перга. Висота над рівнем води близько 1,2–1,8 м. Поверхня поросла трав’янистими рослинами. У східній частині знаходиться дот періоду Великої Ві- тчизняної війни. Розміри: 135×40–45 м (близь- ко 0,60 га). На поверхні зібрані уламки ліпного посуду та крем’яні відщепи. Білокоровичі–перга–ІІ. Залишки посе- лення доби бронзи за 4,7–4,8 км на північний захід від с. Білокоровичі, на території Білоко- ровицької сільської ради. Виявлено 02 квітня 2008 р. Займає півден- но–західний пологий схил піщаного підвищен- ня правого берега р. Перга. Висота над рів- нем води близько 1,8–2,4 м. Поверхня поросла трав’янистими рослинами. Розміри: 65×30 м (0,19 га). На поверхні зібрані уламки ліпного посуду, крем’яна пластинка, відщеп, а також окремі фрагменти кружального посуду доби пізнього середньовіччя. Кишин–І, І-а, І-б. Сліди поселення доби неоліту та епохи бронзи за 1,2–1,3 км на пів- нічний схід від північної околиці с. Кишин, на землях запасу Кишинської сільської ради. Виявлено 15 квітня 2008 р. Займає верши- ну та північно–східний пологий схил піщаного пагорбоподібного підвищення серед заболоче- ної місцевості лівого берега безіменного струм- ка (ліва притока Олевської канави, басейн р. Уборть). Висота над рівнем води близько 1,6– 2,5 м. Поверхня переважно оголена, частково задернована. У центральній частині вздовж лісу проходить польова ґрунтова дорога. Зна- хідки поширені на ділянці від лісу в напрямку до річки на трьох піщаних підвищеннях і за- ймають площу, витягнуту із південного заходу на північний схід приблизно на 310 м при ши- рині 45–60 м (близько 1,86 га). На поверхні та оголеннях піщаного ґрунту зібрані уламки ліпного посуду епохи бронзи, а також крем’яні відщепи та пластинки зі сліда- ми обробки. З північно–східного боку пагорба у напрям- ку до струмка спостерігаються два невеличких піщаних дюноподібних підвищення, на яких зібрані археологічні артефакти. Місцезнахо- дження умовно названі Кишин–І–а та І–б. На поверхні зібрані фрагменти ліпного по- суду з рослинними домішками в глиняному тісті, крем’яні пластинки та їх уламки з рету- шованими краями, скребок на відщепі, а також фрагмент кружальної посудини доби пізнього середньовіччя. Кишин–ІІ. Поселення епохи бронзи за 1,0– 1,1 км на північний схід від північної околиці с. Кишин, на землях запасу Кишинської сіль- ської ради. Виявлено 15 квітня 2008 р. Займає східний пологий схил невисокого піщаного підвищен- ня серед заболоченої місцевості лівого берега безіменного струмка (ліва притока Олевської канави, басейн р. Уборть). Висота над рівнем заплави складає близько 1,8–2,2 м. Відстань від струмка становить близько 150–200 м. По- верхня задернована, частково розорана. Пів- нічно–західна частина покрита змішаним со- сново–березовим лісом. Розміри: 100×45–50 м (близько 0,5 га). На поверхні та оголеннях піщаного ґрун- ту зібрані уламки ліпного посуду та крем’яну пластинку. Кишин–ІІІ. Окремий курган за 2,0–2,1 км на північний схід від північної околиці с. Ки- шин, на території Кишинської сільської ради. Виявлено 15 квітня 2008 р. В глибині со- снової посадки на піщаному підвищені пра- вого берега Олевської канави (права притока р. Уборть) виявлено невеликий курган. Насип низький, майже напівсферичної форми. Висо- та – 1,1 м, діаметр 11—14 м. Поверхня задер- нована, поросла сосновими деревами. Ровиків не спостерігається. Площа кургану становить приблизно 11×14 м (0,0154 га). Кишин–Іv. Курганний могильник у лісі за 2,0–2,1 км на північний схід від північної око- лиці с. Кишин та за 550–600 м на південь від автодороги Київ–Ковель. Виявлений 15 квітня 2008 р. Займає неви- соке ледь помітне піщане підвищення. Рані- ше територія могильника була покрита сосно- вим лісом. Поверхня задернована, поросла трав’янистими рослинами. Могильник склада- ється із трьох насипів напівсферичної форми висотою 1,0–1,3 м, діаметром 10–14 м. Відстань між курганами становить близько 26–60 м. На- сипи курганів частково пошкоджені під час ви- рубки лісу. На одному з них спостерігаються лисячі нори. На поверхні курганів та приле- глій до них території археологічних артефактів не зафіксовано. Озеряни–Кладовище. Курганний могиль- ник на сільському кладовищі, що біля півден- ної околиці с. Озеряни, території Новоозерян- ківської селищної ради. Виявлений 22 квітня 2008 р. Займає північ- но–східну частину кладовища. В чагарниках зафіксовано три кургани із кам’яними обклад- ками в основі. Насипи напівсферичної та купо- лоподібної форми висотою до 1,6 м, діаметром 6–7 м. Поверхня задернована, поросла дерева- ми і чагарниками. На території кладовища також зафіксовані надмогильні пам’ятники у вигляді кам’яних хрестів. Артинськ–Кладовище. Сліди поселення епохи бронзи – раннього заліза простежені за 850–900 м від північно–західної околиці с. Ар- П у б л і к а ц і ї 210 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2013, вип. 11 тинськ та за 45–50 м на північ від сільського кладовища, на землях запасу Тепеницької сільської ради. Виявлено 03 березня 2009 р. Займає верши- ну піщаного підвищення правого берега без- іменного струмка (права притока р. Уборть). Висота над рівнем води близько 7–10 м. По- верхня розорюється, зайнята хмільниками. У північно–західній частині вздовж краю лісу проходить польова ґрунтова дорога. Розміри: 100×35–40 м (близько 0,4 га). На поверхні зі- брані уламки ліпного посуду. Варварівка–І. Поселення епохи бронзи за 600–650 м на північ від с. Варварівка, на тери- торії Руднє–Бистрянської сільської ради. Виявлено 24 березня 2009 р. Займає верши- ну високого мисоподібного підвищення правого берега р. Уборть. Висота над рівнем води скла- дає близько 10–13 м. Поверхня задернована, місцями розорюється, зайнята городами. Пів- нічна частина пошкоджена ямою, з якої виби- рали пісок. В стінках ями культурний шар не простежується. Розміри: 110×35–40 м (близько 0,44 га). На поверхні та ріллі зібрані уламки ліпного посуду, а також окремі фрагменти кружальної кераміки доби пізнього середньовіччя і нового часу. Варварівка–ІІ. Поселення епохи бронзи за 400–450 м на північ від с. Варварівка, на тери- торії Руднє–Бистрянської сільської ради. Виявлено 24 березня 2009 р. Займає вер- шину високого підвищення правого берега р. Уборть. Висота над рівнем води становить близько 12–15 м. Поверхня задернована, міс- цями розорюється, зайнята городами. Розміри: 170×45–50 м (близько 0,85 га). На ріллі зібрані уламки ліпної кераміки, крем’яні сколи, а також окремі фрагменти кру- жального посуду доби пізнього середньовіччя і нового часу. Рудня–Бистра–І. Поселення епохи бронзи біля західної околиці с. Рудня–Бистра за 90– 100 м на південний захід від господарського двору, на території Руднє–Бистрянської сіль- ської ради. Виявлено 13 квітня 2009 р. Займає північ- но–східний пологий схил піщаного підвищен- ня правого берега р. Лукавка (ліва притока р. Уборть). Висота над рівнем води близько 3,4–3,7 м. Поверхня переважно задернована, раніше розорювалася. У південно–східній час- тині зайняте городом. Розміри: 115×35–42 м (близько 0,48 га). На поверхні та ріллі зібрані уламки ліпного посуду, а також окремі фрагменти кружально- го посуду і уламок шлаку доби пізнього серед- ньовіччя та нового часу. ІІ. Кам’яні хрести М. Олевськ, вул. Свято–Миколаївська. В центральній частині міста на церковному по- гості та зовнішній стінці Миколаївської церкви у 2005 р. виявлено два кам’яних хрести. хрест № 1 знаходиться майже за 1 м від стіни храму. Виявлений 12 липня 2005 р. Виготовле- ний із граніту світло–сірого кольору. Розміри: висота – 0,78 м, ширина 0,29–0,33 м, товщина 0,15–0,27 м. Перехрестя завдовжки 0,56 м, за- втовшки 0,15–0,20 м, завширшки 0,18–0,20 м. На поверхні ззовні на рівні перехрестя та ниж- ньої частини продубльовано рельєфне зобра- ження, а на фронтальній стороні – вирізьблене зображення 4–кінцевого хреста. хрест № 2 вмурований у стінку праворуч від входу в храм. Виявлений 16 листопада 2005 р. Виготовлений із граніту темно–сіро- го кольору. Розміри: висота – 0,90 м, ширина 0,30–0,32 м. Перехрестя завдовжки 0,59 м, завширшки 0,25–0,26 м. Плечі ледь похилі донизу, кінці рамен напівовальні. Ззовні по всій поверхні збереглося вирізьблене зобра- ження 4–х кінцевого хреста та напис латин- ською мовою у вісім рядків: «INSPTE / RNAM MMRIAMMA / TRIKRCEM / HANC / STATU / 1618 / MAKA». С. Озеряни. На сільському кладовищі біля південної околиці села 28 квітня 2008 р. вияв- лено 13 кам’яних хрестів різних форм і розмі- рів. На багатьох написи і зображення відсутні. За браком часу детально вивчений лише один хрест латинського типу, на якому зафіксовані написи. Знаходиться у північно–західній час- тині кладовища. Орієнтований на схід. Розмі- ри: висота від рівня землі – 1,24 м, ширина – 0,22–0,23 м, товщина – 0,19–0,23 м. Перехрестя завдовжки 0,62 м, завширшки 0,24–0,26 м, за- втовшки 0,12–0,17 м. Плечі рівні, кінці рамен підпрямокутної форми. На східному боці зобра- ження вирізьбленого хреста та написи у шість рядків, які важко прочитати. С. Зубковичі. На сільському кладовищі у північно–східній частині села 13 серпня 2009 р. виявлено 1 кам’яний хрест. Хрест знаходиться у західній частині кладо- вища. Розміри: висота від рівня землі – 0,80 м, ширина – 0,23–0,25 м, товщина – 0,11–0,13 м. Перехрестя коротке, завдовжки 0,40 м, за- вширшки 0,26–0,27 м, завтовшки 0,08–0,09 м. Написів і зображень на поверхні не спостері- гається. С. Копище. житель с. Копище В.К. Сні- гур (1946 року народження) розповів, що біля церкви у 50–60-х рр. ХХ ст. були старовинні поховання. На поверхні землі було видно над- гробки у вигляді вертикально вкопаних у зем- лю кам’яних брил, плит та кам’яних хрестів. На той час кам’яних хрестів було чимало. До нашого часу вони не збереглися. Під час огляду 12 жовтня 2009 р. вдалося виявити вертикаль- но вкопані та лежачі кам’яні брили різноманіт- них форм переважно без написів. На одному зафіксовано дату 1842 р., а на іншому – вирізь- блене зображення хреста незвичайної форми. С. Копище. Старовинний могильник із 211 Тарабукін О.О., Ігруніна С.О. Нові матеріали до археологічної карти Олевського району на Житомирщині ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2013, вип. 11 кам’яними хрестами на піщаній дюні у захід- ній частині села. Оглянуто 12 жовтня 2009 р. Займає не- величке піщане підвищення правого берега р. Уборть. Висота підвищення становить близь- ко 0,8–1,0 м. Поверхня переважно оголена, міс- цями задернована, покрита трав’янистою рос- линністю. На поверхні знайдено уламок ліпної посудини. У південно–західній частині підви- щення виявлено 4 кам’яних хрести та уламки ще одного. У двох місцях ділянки з хрестами оточені дерев’яною огорожею. На відміну від інших хрестів, вони низькі і мають короткі ра- мена. хрест № 1 знаходиться у південно–захід- ній частині підвищення. Виготовлений із гра- ніту темно–червоного кольору. Орієнтований по лінії північний захід – південний схід. Ра- мена короткі. Розміри: висота – 0,46 м, шири- на – 0,16–0,18 м, товщина – 0,11 м. Перехрестя коротке, завдовжки 0,33 м, завширшки 0,19– 0,20 м, завтовшки 0,13 м. Написів і зображень на поверхні не спостерігається. хрест № 2 знаходиться у південно–західній частині підвищення неподалік хреста № 1. Ви- готовлений із граніту світло–сірого кольору з жовтуватими прошарками. Орієнтований по лі- нії захід–схід. Рамена короткі. Розміри: висота – 0,36 м, ширина – 0,16–0,17 м, товщина – 0,12 м. Перехрестя коротке, завдовжки 0,26 м, завширш- ки 0,13–0,14 м, завтовшки 0,12–0,13 м. Написів і зображень на поверхні не спостерігається. хрест № 3 знаходиться у південно–західній частині підвищення неподалік хреста № 1. Ви- готовлений із граніту світло–сірого кольору. Вріс у землю до середини перехрестя. хрест № 4 знаходиться у південно–захід- ній частині підвищення дещо осторонь інших хрестів. Виготовлений із граніту світло–сірого кольору. Лежить, покритий землею до рівня перехрестя. С. Майдан–Копищенський. Старовинний могильник із кам’яними хрестами у лісі за 1,5– 1,6 км на північний схід від села. На місце могильника вказав житель с. Ко- пища В.К. Снігур. У місцевого населення щодо походження могильника існує дві версії. За од- нією з них могильник був заснований войовни- чими варягами, які по р. Уборті переправляли на північ здобуті під час військових дій здобич і багатства. Тих, хто вмирав на цій землі, ховали на вказаному могильнику. За іншою версією, на цьому місці зустрілись дві весільні групи, які йшли з різних сіл. За традицією ніхто ніко- му не міг поступитися, оскільки це вважалося поганою прикметою, що в подальшому житті призводило до негативних наслідків. Внаслі- док тривалих перепалок, як правило, чоловіки переходили до більш жорстких форм протисто- яння – бійки, у якій зазвичай з того чи іншо- го боку хтось гинув. Саме на цьому місці було засновано спеціальне кладовище, де за хрис- тиянським звичаєм поховали загиблих у бійці чоловіків. Обидві наведені вище версії щодо походжен- ня могильника, на нашу думку, необґрунтовані. Могильник оглянуто 12 жовтня 2009 р. За- ймає західний схил високого піщаного підви- щення надзаплавної тераси правого берега р. Уборть. Займає ділянку витягнуту вздовж схилу із півночі на південь. Поверхня задерно- вана, поросла сосновим лісом та мохом. У меж- ах кладовища зафіксовано 7 кам’яних хрестів, вертикально вкопані брилу та плиту. Опис хрестів розпочнемо із найкрупнішого. хрест № 1 досить масивний, знаходиться у північній частині могильника. Виготовлений із граніту темно–сірого кольору. Орієнтований по лінії захід–схід. Рамена короткі. Розміри: висота – 0,92 м, ширина – 0,26–0,35 м, товщи- на – 0,22–0,24 м. Перехрестя коротке, завдовж- ки 0,55 м, завширшки 0,23–0,28 м, завтовшки 0,18–0,24 м. Написів і зображень на поверхні не спостерігається. хрест № 2 знаходиться у північно–західній частині могильника. Лежить на землі. Виго- товлений із граніту темно–сірого кольору. Ра- мена короткі, одне з них пошкоджено. Розміри: висота – 0,65 м, ширина – 0,22–0,25 м, товщи- на – 0,23 м. Перехрестя коротке, завдовжки 0,44 м, завширшки 0,20–0,22 м, завтовшки 0,20 м. Написів і зображень на поверхні не спо- стерігається. хрест № 3 знаходиться у північно-західній частині могильника. Похилений вбік. Виготов- лений із граніту темно-сірого кольору. Орієнто- ваний зображенням на південний схід. Рамена короткі. Розміри: висота – 0,68 м, ширина – 0,18–0,20 м, товщина – 0,19–0,21 м. Перехрестя коротке, завдовжки 0,34 м, завширшки 0,20 м, завтовшки 0,17–0,18 м. Ззовні на рівні перехрес- тя вирізьблене зображення 4–кінцевого хреста. хрест № 4 знаходиться у південно–східній частині могильника. Виготовлений із граніту світло–сірого кольору. Орієнтований по лінії за- хід–схід. Рамена короткі. Розміри: висота – 0,68 м, ширина – 0,19–0,23 м, товщина – 0,12–0,13 м. Пе- рехрестя коротке, завдовжки 0,35 м, завширшки 0,21–0,24 м, завтовшки 0,08–0,12 м. Написів і зо- бражень на поверхні не спостерігається. хрест № 5 знаходиться у південно–східній частині могильника. Лежить на землі. Одне рамено відбите. хрест № 6 знаходиться у південно-західній частині могильника. Невеликий, дещо похиле- ний. Вріс у землю до рівня перехрестя. Виго- товлений із граніту світло–сірого кольору. хрест № 7 знаходиться у південно-західній частині могильника. Невеликий, дещо похиле- ний набік. Вріс у землю до рівня перехрестя. Виготовлений із граніту світло–сірого кольору. Ззовні на рівні перехрестя вирізьблене зобра- ження 4-кінцевого хреста. П у б л і к а ц і ї 212 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2013, вип. 11 Безпалько І. М. Щоденник н/с Поліської експедиції історії техніки АН УСРР, 1936 р. / І. М. Безпалько // НА ІА НАНУ, ф. ІІMK, № 2, с. 12. Гурин М. Ф. Древнее железо бeлopуccкoгo поднепро- вья (I тысячелетие н. э.) / М. Ф. Гурин. — Минск: На- ука и техника, 1982. — 384 c. колчин Б. а. Чёрная металлургия и металлообработ- ка в Древней Руси (домонгольский период) /Б. А. Кол- чин // МИА. — 1953. — № 32. — 257 c. коробкин в. а.  Углежжение (теория и практи- ка) / В. А. Коробкин, под ред. М. А. Павлова. — Свердловск—М.: Металлургиздат, 1948. — 340 c. очерки по истории древней железообработки в Вос- точной Европе / Н. Н. Терехова, Л. С. Розанова, В. И. Завьялов и др. — М.: Наука, 1997. — 388 с. Північна  експедиція ІА НАН України: Матеріали і дослідження. Вип. 1: Поселення між Ходосівкою і Ліс- никами. Дослідження 2003 р. — К., 2007. — 264 с. Петраускас а. в. Ремесла та промисли сільського населення Середнього Подніпров’я в ІХ—ХІІІ ст. / А. В. Петраускас. — К.: КНТ, 2006. — 200 с. [Попов]  коваль  Богдан: Кузнечная традиция Руси. Древесный уголь / Богдан [Попов]  Коваль // [Елек- тронний ресурс] http://www.kuznya.kiev.ua/doc/coal. htm (від 24.10.2012). рыбаков Б. а. Ремесло Древней Руси / Рыбаков Б. А. — М.: Изд-во Академии Наук СССР, 1948. — 803 с. Radwan  M. Interpretacja odslonietych miclerzy swie- tok-rzyskich / M. Radwan.— KHKM, R. VII. — 1959. — № 3. — S. 476. а.а. Тарабукин, с.а. игрунина НОВыЕ МАТЕРИАЛы К АРхЕОЛОГИчЕСКОЙ КАРТЕ ОЛЕВСКОГО РАЙОНА НА жИТОМИРщИНЕ Продолжительное время на территории Олевско- го района житомирской области археологические работы не проводились. С налаживанием памят- никоохранного дела в области и созданием соот- ветствующих структур появились возможности для систематического изучения её регионов, в частности и Олевского района. Отделом археологии областной инспекции по охране культурного наследия при управлении культуры и туризма областной государ- ственной администрации на протяжении 2005–2009 гг. эпизодически проводились археологические раз- ведки на территории указанного района. В результа- те выявлено 13 новых археологических памятников. Кроме того, с 2005 г. положено начало выявлению и изучению погребальных комплексов и надмогиль- ных памятников, в частности каменных крестов периода позднего средневековья и нового времени. На территории региона удалось зафиксировать 27 каменных крестов, в том числе с надписями. Среди них наиболее интересным оказался крест ХVІІ в. с латинскими надписями, встроенный в стену право- славного храма. Собранные в процессе разведок материалы до- полняют археологическую карту региона. Удалось зафиксировать 27 каменных крестов, в том числе с надписями. Среди них, наиболее инте- ресным оказался крест ХVІІ века, вмурованный в стену православного храма, на котором обнаружены латинские надписи. Собранные в процессе разведок материалы, в определённой мере, дополняют археологическую карту региона. A. Tarabukin, S. Igrunina new mATeriAls TO ArchAeOlOgicAl mAP Of OlevsK disTricT, zhyTOmyr regiOn For a long time in the Olevskyy district of Zhytomyr region, archaeological works were not carried out. After establishing the preservation work in the area and the creating appropriate structures, a systematic study of Olevskyy district became possible. Department of Ar- chaeology of the Regional Inspectorate for Protection of Cultural Heritage at the Department of Culture and Tourism of the regional state administration, occasio- nally, during 2005 - 2009 years carried out archaeolo- gical researches in the specified area. As a result, it was revealed 13 new archaeological sites. In addition, since 2005, the beginning of the study to identify and examine burial complexes and gravestones, stone cros- ses of late Middle Ages and modern times. The region managed to record 27 stone crosses, including that one that had inscriptions. Among them, the most intere- sting was the cross of the XVII century, in the wall of the Orthodox Church, with Latin inscriptions. Collected materials help to complement the archa- eological map of the region. 213 Тарабукін О.О., Ігруніна С.О. Нові матеріали до археологічної карти Олевського району на Житомирщині ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2013, вип. 11 рис. 1. с. Озеряни, курган на кладовищі рис. 2. . с. Кишин, знахідки з пункту І–а та І–б П у б л і к а ц і ї 214 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2013, вип. 11 рис. 3. Кам’яні хрести та надгробки Олевського району: 1 – м. Олевськ; 2 – с. Озеряни; 3–4 – с. Копище; 5–6 – с. Майдан Копищенський