Городища на «Археологічній карті Волинської губернії» В. Б. Антоновича

У статті розглянуто історію створення та структуру Археологічної карти Волинської губернії В.Б. Антоновича та на підставі даних карти проведено моніторинг городищ....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2013
Автор:	Пічкур, С.С.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут археології НАН України 2013
Назва видання:	Археологія і давня історія України
Теми:	Історія науки
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/89533
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Городища на «археологічній карті Волинської губернії» В. Б. Антоновича / С.С. Пічкур // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2013. — Вип. 11. — С. 224-229. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-89533
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-895332015-12-15T03:01:55Z Городища на «Археологічній карті Волинської губернії» В. Б. Антоновича Пічкур, С.С. Історія науки У статті розглянуто історію створення та структуру Археологічної карти Волинської губернії В.Б. Антоновича та на підставі даних карти проведено моніторинг городищ. Начиная с 70-х гг. XIX века В.Б. Антонович работал над созданием Археологических карт Киевской и Волынской губернии. Разрабатывал методику исследования курганов и городищ, используя ее неоднократно на практике. Одним из источников, использованным В.Б. Антоновичем при составлении Археологической карты Волынской губернии, было археологическое анкетирование, которое имело как позитивные, так и негативные стороны. Проведенный нами мониторинг городищ Волынской губернии показал, что ученый самостоятельно обследовал большое количество памятников, а также в некоторых случаях был их первооткрывателем. Исследования В.Б. Антоновича оказали не только сильное влияние на развитие археологического картографирования, но и заложили мощный фундамент для развития науки в целом. Его роботы и по сей день остаются актуальными. Since 1870es V.B. Antonovych worked on archaeological maps of Kyiv and Volyn provinces. He developed methodology of excavations of the kurgans (burial mounds) and hillforts, and applied it in practice. Archaeological questionnaire was one of the sources that were used in the completion of map of the Volyn province. However, it had both positive and negative effects. Monitoring of hillforts in Volyn province has shown that the scholar researched numerous sites, and found many of them by himself. Studies of V.B. Antonovych had a strong impact on the development of archaeological maps, and became a base for the development of science in general. His papers are still topical. 2013 Article Городища на «археологічній карті Волинської губернії» В. Б. Антоновича / С.С. Пічкур // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2013. — Вип. 11. — С. 224-229. — укр. 2227-4952 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/89533 uk Археологія і давня історія України Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Історія науки Історія науки
spellingShingle	Історія науки Історія науки Пічкур, С.С. Городища на «Археологічній карті Волинської губернії» В. Б. Антоновича Археологія і давня історія України
description	У статті розглянуто історію створення та структуру Археологічної карти Волинської губернії В.Б. Антоновича та на підставі даних карти проведено моніторинг городищ.
format	Article
author	Пічкур, С.С.
author_facet	Пічкур, С.С.
author_sort	Пічкур, С.С.
title	Городища на «Археологічній карті Волинської губернії» В. Б. Антоновича
title_short	Городища на «Археологічній карті Волинської губернії» В. Б. Антоновича
title_full	Городища на «Археологічній карті Волинської губернії» В. Б. Антоновича
title_fullStr	Городища на «Археологічній карті Волинської губернії» В. Б. Антоновича
title_full_unstemmed	Городища на «Археологічній карті Волинської губернії» В. Б. Антоновича
title_sort	городища на «археологічній карті волинської губернії» в. б. антоновича
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2013
topic_facet	Історія науки
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/89533
citation_txt	Городища на «археологічній карті Волинської губернії» В. Б. Антоновича / С.С. Пічкур // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2013. — Вип. 11. — С. 224-229. — укр.
series	Археологія і давня історія України
work_keys_str_mv	AT píčkurss gorodiŝanaarheologíčníjkartívolinsʹkoíguberníívbantonoviča
first_indexed	2025-07-06T17:27:12Z
last_indexed	2025-07-06T17:27:12Z
_version_	1836919378793201664
fulltext	224 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2013, вип. 11 с. с. Пічкур ГОРОДИщА НА «АРхЕОЛОГІчНІЙ КАРТІ ВОЛИНСьКОї ГуБЕРНІї» В. Б. АНТОНОВИчА У  статті  розглянуто  історію  створення  та  структуру археологічної карти волинської губер- нії в.Б. антоновича та на підставі даних карти  проведено моніторинг городищ. ключові  слова: історія археології, археологіч- на  карта,  городища,  археологічне  анкетування,  в.Б. антонович, волинська губ. Територія Волині має надзвичайно багату археологічну спадщину. За більш ніж сто років, що пройшли від часу видання В.Б. Антонови- чем першої карти старожитностей Волинської губернії, картографуванням пам’яток різних епох та культур займалося чимало дослідників. Щорічно розвідувальними роботами відкри- вається десятки нових поселень, могильників тощо. Проте, науковий доробок В.Б. Антонови- ча у дослідженні пам’яток Волинської губернії і до сьогодні, безперечно, є актуальним. Метою роботи є моніторинг Археологічної карти Волинської губернії задля отримання ці- лісної картини представлених у ній городищ, їх кількості, місцезнаходження, походження джерел для її складання. Цілеспрямоване вивчення городищ на те- риторії Південного Заходу Російської імперії розпочалося у другій половині XIX століття. Лише через століття цю роботу було продовже- но М.П. Кучерою [Кучера, 1999] та А.В. Кузою [Куза, 1996], які склали свій каталог городищ, що частково включав матеріали В.Б. Антоно- вича. Серед сучасних досліджень варто відзна- чити статтю В.К. Козюби [Козюба, 2007], в якій автор дав прив’язки розташування городищ житомирщини за В.Б. Антоновичем, відповід- но до сучасного адміністративно-територіаль- ного поділу України та співставив їх з ката- логом А.В. Кузи та М.П. Кучери. У публікації розглянуто 15 планів літописних городищ, які розташовані у межах сучасної житомирської області та подані В.К. Козюбою у вигляді та- блиці, з детальним описом. Сама ідея створення археологічних карт із загальноприйнятими графічними символами для позначення різних археологічних пам’яток зародилася у ХІХ ст. Це питання серед на- уковців піднімалося не раз, на археологічних з’їздах та на регіональному рівні. Процес створення В.Б. Антоновичем проекту археологічної карти тривав не одне десятиліт- тя. Так, на ІІ Археологічному з’їзді в Санкт- Петербурзі (1871 р.) В.Б. Антонович висловив думку, що «при систематическом исследова- нии курганов, раскопки должны бы состав- лять один из позднейших приемов исследова- ния, но, для уяснения раскопок, им должны предшествовать некоторые предварительные работы, которые могут сами по себе бросить некоторый свет на историческое значение курганных насыпей, а так же послужить в известной мере путеводительною нитью для раскопок». До таких попередніх робіт вчений відносить наступні прийоми: «1) определение географического распределения курганов и нанесение их на карту; 2) определение группи- ровки курганов по отношению их друг к другу; 3) возможное определение некоторых курганов письменными о них свидетельствами; 4) сли- чение распределения курганов с известными нам данными исторической этнографии» [Ан- тонович, 1881, с. 44–45]. Напевне, що ця теза стосувалася не лише курганів, а й усіх археоло- гічних об’єктів.© С.С. ПІЧКУР, 2013 225 Пічкур С.С. Городища на «археологічній карті Волин ської губернії» В.Б. Антоновича ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2013, вип. 11 У 1873 р. на захисті дисертації Д.Я. Само- квасова, В.Б. Антонович виступив з доповіддю, в якій закликав всіх науковців, які використо- вують у своїх наукових пошуках літописні дже- рела, підкріплювати цю інформацію археоло- гічними матеріалами [Самоквасов, 1906, с. 5]. Саме з того часу й розпочалася співпраця двох талановитих науковців у галузі археологічних досліджень. Висловлену тезу В.Б. Антоновича про об’єднання літописних джерел та архео- логічних матеріалів, вперше втілив у життя Д.І. Багалій, учень В.Б. Антоновича у своїй ди- пломній роботі «История Северской земли до половины XIV века» [Багалей, 1882], яка була удостоєна золотої медалі в університеті Св. Во- лодимира. На ІІІ Археологічному з’їзді в Києві (1874 р.) була розроблена «Инструкция для описания городищ, курганов и пещер и для производ- ства раскопок курганов» [Самоквасов, 1878]. В.Б. Антонович входив до складу членів комі- сії. Після з’їзду вчений здійснив археологіч- ні екскурсії (в колишні землі сіверян, полян, древлян, тиверців) і провів розкопки курганів, застосувавши на практиці методи вироблені в інструкції. На V Археологічному з’їзді у Тифлісі (1881 р.) було прийняте рішення доручи- ти В.Г. Тизенгайзену, В.Б. Антоновичу та Д.М. Анучину підготовку проекту археологіч- ної карти [Протоколы, 1887, с. ХСІ]. Готовий проект постановили передати Московському археологічному товариству для ознайомлен- ня і доповнень та переслати в інші Археоло- гічні товариства на опрацювання, кінцевий результат представити на VI Археологічно- му з’їзді в Одесі [Анучин, 1884, с. 1]. Про- те, В.Б. Антонович у силу різних обставин не приймав участі у розробці цього проекту. Опублікована у 1884 році робота Д.М. Ану- чина «К вопросу о составлении легенды для археологической карты России (по доистори- ческой археологии)» [Анучин, 1884] відобра- жає французьку легенду для складання ар- хеологічної карти, оскільки основною метою було не придумати щось нове, а розробити таку легенду, яка б відповідала міжнарод- ним стандартам. У Європі такі карти вже іс- нували, і навіть більше, – на конгресі з архе- ології та антропології 1874 року в Стокгольмі, було затверджено міжнародні знаки для ар- хеологічних карт [Бердникова, 1997, с. 147]. Адаптована Д.М. Анучиним інструкція засто- совувалася дослідниками при складанні ар- хеологічних карт у Російській імперії. Карти В.Б. Антоновича виконані згідно з легендою, проте автор вніс деякі власні зміни. Врешті, ідея створення археологічної кар- ти була втілена В.Б. Антоновичем наприкінці ХІХ ст., коли в результаті багатолітньої кропіт- кої праці були видані загальні карти археоло- гічних пам’яток Київської (1895 р.) [Антонович, 1895] та Волинської губерній (1900 р.) [Антоно- вич, 1900]. Археологічна карта Волинської губернії є яскравим та наочним прикладом скрупульоз- ної багатолітньої праці В.Б. Антоновича. Дже- рельну базу Археологічної карти Волинської губернії становить інформація, яку вчений черпав з: 1) опублікованих словників, підруч- ників, монографій; рукописних матеріалів: 2) Церковних літописів приходів та відомостей, надісланих з повітів Волинської губернії у ви- гляді анкет, розісланих з дозволу Централь- ного статистичного комітету (1873 р.) та Мос- ковського археологічного товариства (1888 р.), археологічних заміток колег, справ надісланих до Імператорської археологічної комісії та Мос- ковського археологічного товариства; 3) колек- цій предметів старовини, які належали музеям і приватним колекціонерам; 4) із своїх власних археологічних досліджень. Зупинимося докладніше на анкетуванні як, на наш погляд, одному з найцікавіших джерел, використаних В.Б. Антоновичем при складанні Археологічних карт. Перші анке- ти з’являються у 1872 році, вони ініційовані Д.Я. Самоквасовим з метою складання архе- ологічної карти пам’яток Чернігівської губ. У 1873 р., з дозволу Міністерства Внутрішніх Справ, їх зразки були розіслані в статистичні комітети різних губерній Російської імперії. Отримані відповіді були відправлені Д.Я. Са- моквасову у Варшаву [Императорская архео- логическая комиссия, 2009, с. 840]. В тексті до Археологічної карти Волинської губ. автором зазначено про використання ним відомостей, зібраних Волинським Центральним статис- тичним комітетом, проте, в архіві Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського серед матеріалів В.Б. Ан- тоновича, зберігаються анкети, зібрані з до- зволу статистичного комітету: «Статистичес- кие сведения о городищах и древних могилах, находящихся в селениях. Составлены 1873 г.» та «Список вопросов, по которым желательны были бы ответы для составления археологи- ческих карт губерний. Составлены 1888 г.» по Київській та Подільській губ. Можливо, В.Б. Антонович анкети по Волинській губ. пе- редав у користування колегам чи відправив до Імператорської Археологічної Комісії, - про це достеменно не відомо. Анкета розіслана у 1873 році складалася з 12 пунктів запитань, які тематично були роз- ділені на дві групи пам’яток: городища та кур- гани, також від руки, повітовими старостами чи старшинами заповнювалася точна дата складання анкети і в кінці прізвище уклада- ча. Запитання з 1 по 12 мали приблизно та- кий зміст: «Статистические сведения о городищах и древних могилах, находящихся в селе- ниях. Составлены 1873 г. І с т о р і я н а у к и 226 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2013, вип. 11 1–10. Имеются ли в местности древния земляные насыпи или окопы или батареи, которые называются городищами или город- ками, и если таковые имеются, то где именно, у каких городов, сел, деревень, хуторов, рек и других урочищ, – в каком от них направлении и расстоянии от последних? (…) 11–12. Имеются ли в волости курганы, т.е. земляные насыпи и где именно? Кем и когда они были раскопаны? (…)» Звичайно, ця анкета була цінним джерелом інформації, про те в 1888 році з’являються нові опитувальники. Нами була відтворена точна копія анкети, яка зберігається в архіві ІР НБУВ, нижче наводимо її зразок (Див. До- даток 1). Інформація, отримана через анкетування, з одного боку повинна була б полегшити ро- боту дослідника, проте її заповнювали люди, які абсолютно не розбиралися в пам’ятках старовини. Відповідно, отриману інформацію спочатку потрібно було ретельно перевірити, а також відсіяти зайве, оскільки зазвичай окрім відповіді на запитання, мало місце відобра- ження фольклоризованого уявлення місцево- го населення про оточуючий ландшафт, від себе додавалися повір’я, легенди, здогадки та багато зайвого матеріалу. Тому В.Б. Антоно- вич їздив на місця і самотужки звіряв наді- слану інформацію. Розглянемо структуру Археологічної карти Волинської губернії. Археологічна карта пред- ставляє собою: топографічну карту Волинської губернії з нанесеними на неї графічними по- значками, які відповідають різним хроноло- гічним епохам та археологічним культурам, також на ній позначені монетні клади. На- приклад, городища позначені квадратом. До карти додається текст з поясненням графіч- них знаків, список використаної літератури, опис населених пунктів, в яких розташовані пам’ятки, географічний та предметний по- кажчики. Одним з пунктів предметного по- кажчика є городища, які й привернули до себе наш інтерес. Хоча спектр наукових інтересів В.Б. Антоно- вича був досить широким - від пам’яток доби палеоліту до Київської Русі, нам видається, що основною складовою роботи по створенню Архе- ологічної карти постає саме його кропітка пра- ця в області вивчення городищ. Так, на X Археологічному з’їзді в Ризі (1896 р.) В.Б. Антонович виступив з рефератом «Попытки группировки городищ по их конту- рам в бассейне Днепра» [Антонович, 1900а, с. 104–107]. За допомогою свого власного мето- ду, вченому вдалося класифікувати городища басейну середньої течії Дніпра за типами: горо- дища-майдани, циркулярні городища, городи- ща княжої та литовської доби. Ця класифікація в той час для науки стала проривом [Беляшев- ский, 1896, с. 12–17], а виступ В.Б. Антонови- ча отримав схвалення колег. Так, В.Ю. Дани- левич, читаючи курс «Русских древностей» на Вищих жіночих курсах, використовував класи- фікацію вченого: «Лучшая и наиболее полная классификация южно-русских городищ при- надлежит проф. В.Б. Антоновичу» [Данилевич, 1908, с. 93]. Про зацікавленість В.Б. Антоновича горо- дищами згадував ще один учень професора В.Г. Ляскоронський: «Особенно интересовался Владимир Бонифатьевич городищами, встре- чающимися во многих местах Южной Руси. Он тщательно собирал о них сведения, и во время своих многочисленных экскурсий лич- но осмотрел, измерил и снял на план большое количество таких городищ…» [Ляскоронський, 1908, с. 69] Прискіпливо, з притаманною лише йому скрупульозністю, вчений збирав відомос- ті, особисто оглянув, виміряв та зробив плани багатьох городищ. В.Б. Антонович показував учням плани городищ та збирався опубліку- вати їх окремим виданням. Проте, на жаль, ця робота була не завершена у зв’язку зі смер- тю вченого. В Центральному державному іс- торичному архіві України, м. Київ (ЦДІАК України), в особистому фонді В.Б. Антоновича зберігається 56 планів літописних городищ [ЦДІАК, ф. 832, оп. 1, № 158], які собою пред- ставляють малюнки, швидше за все зроблені самим В.Б. Антоновичем. Ми також вирішили звернутися до Архео- логічної карти Волинської губернії як першо- джерела і спробували провести моніторинг всіх городищ на карті Волинської губернії. У предметному покажчику до карти зазначе- но, що В.Б. Антоновичем зібрано відомості про 348 городищ Волинської губернії, локалізова- них у дванадцяти уїздах, у тому числі деякі з них мають свої власні назви. Після ретельного перегляду текстового до- датку до карти була підрахована загальна кількість городищ по уїздах, оскільки окремого списку чи таблиці городищ у тексті не подано. Для наочності ми виділили окремою групою го- родища, відкриті В.Б. Антоновичем. У резуль- таті проведеної роботи було нараховане 341 го- родище, а не 348 як заявлено в предметному покажчику до тексту карти. У наведеній нижче таблиці, подано інформацію про городища, яка містить: порядковий номер та назву уїзду, кіль- кість городищ, із них у числовому та відсотко- вому значенні вирахувані пам’ятки, відкриті В.Б. Антоновичем. Отже, у таблиці подана інформація про 341 городище, із них відкрито та частково дослі- джено В.Б. Антоновичем – 53, що в свою чергу становить 15 % від загальної кількості горо- дищ, які знаходяться на досліджуваній тери- торії. Таким чином, таблиця наглядно демон- струє коефіцієнт відкритих В.Б. Антоновичем городищ із уже відомих на той момент у Волин- ській губернії. Масштаб польової археологічної 227 Пічкур С.С. Городища на «археологічній карті Волин ської губернії» В.Б. Антоновича ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2013, вип. 11 діяльності вченого вражає, адже з 12 уїздів Во- линської губернії, В.Б. Антоновичем було до- сліджено – 9. Як було зазначено вище, нами було нарахова- но лише 341 городище з зазначених 348. Задля того, щоб з’ясувати різницю в 7 пам’яток між тек- стом карти та нашими власними підрахунками, проведемо порівняльний аналіз предметного покажчика (пункт 5 городища) та текстового до- датку до карти. Городищ, які мають власні на- зви у предметному покажчику зазначено близь- ко сотні, навпроти кожного вказані сторінки за якими відомості про них розміщені у текстовому додатку. Таким чином було виявлено п’ять горо- дищ, які мають власні назви, але в тексті вони не зазначені як городища: 1). Ровенський уїзд – «Ровно. В трех верстах от города, по шоссе есть укрепление, называемое Батарея» (с. 39); 2). Луцький уїзд – «Чарторыйскъ. В одной версте от местечка есть земляная насыпь, называемая Батарея; по преданию, насыпана в 1812 г.» (с. 51); 3). Ковельський уїзд – «Смидинъ. Близ села на урочище «Вырвихвосты» есть возвышенный остров, называемый Замчище» (с. 57); 4). Володимирський уїзд – «Овлучимъ. Есть земляная насыпь, называемая Башта; в ней крестьяне находили много кирпичей крупного размера» (с. 66); 5). Кременецький уїзд – «Куты. В селе, на возвышенности, окруженной болотами, есть фундаменты каменного замка – урочище называется Замчисько» (С. 84) Отже, в жодному з вищенаведених п’яти на- селених пунктів не зазначено, що там розташо- ване городище, яке має власну назву. Тільки за допомогою співставлення текстового до- датку до карти та предметного покажчика, ці пам’ятки були нами локалізовані. Інформацію про два городища, на жаль, ми не змогли від- шукати. Єдине, що відомо достеменно – ці горо- дища власної назви не мають і в тексті вони не прописані, як городища. Під час співставлення предметного покаж- чика з текстом, також були виявлені незначні технічні помилки, щодо місця розташування двох городищ із сторінки 26: Буняково горо- дище та Замок княгині Маруші. Виходячи з інформації, поданої в покажчику, вони оби- два локалізуються в Новоград-Волинському уїзді, хоча насправді: Буняково городище – знаходиться м. Миропіль Новоград-Волин- ського уїзду (с. 28); Замок княгині Маруші – с. Марковичі Володимирського уїзду (с. 62). Отже, без сумніву, В.Б. Антоновичем була проведена надзвичайно кропітка робота по дослідженню городищ Волинської губер- нії. Це відзначали ще його сучасники. Так, Д.Я. Самоквасов, характеризуючи опубліко- вані археологічні карти Київської та Волин- ської губерній, зазначав: «городищ в Киевской губернии описано 435, в Волынской – 348, а в двух губерниях – 783. Можно с уверенностью сказать, что во всех государствах Западной Европы не сохранилось и половины того ко- личества древних земляных насыпей, какое показал нам В.Б. Антонович только в двух центральных губерниях России» [Самоква- сов, 1906, с. 16]. Загалом Археологічна карта Волинської губ. була не лише першим каталогом пам’яток цьо- го регіону, а й до сьогодні залишається цінним та неповторним джерелом інформації. Хоча з-поміж нанесених на згадану карту пам’яток локалізувати зараз можна далеко не всі – у зв’язку зі зміною територіального поділу, столітньою руйнацією археологічних об’єктів чи неточними першопочатковими географічними прив’язками, наукова цінність роботи В.Б. Ан- тоновича від цього не зменшується, а навпаки відкриває нові горизонти для досліджень. № Назва уїзду Городища Відкрито Антоновичем Відкрито Антоновичем у % відношенні 1 житомирський 49 8 16,3 2 Овруцький 10 0 0 3 Новоград-Волинський 39 11 28,2 4 Ровенський 34 4 11,8 5 Луцький 26 1 3,8 6 Ковельський 9 0 0 7 Володимирський 28 3 10,7 8 Дубенський 42 12 28,6 9 Кременецький 35 9 25,7 10 Острозький 39 4 10,3 11 Заславський 18 1 5,5 12 Старокостянтинівський 12 0 0 І с т о р і я н а у к и 228 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2013, вип. 11 Додаток 1. Императорское Московское археологическое общество Москва, Берсеньевка, собственный дом. Список вопросов, по которым желательны были бы ответы для составления археоло- гических карт губерний: а) по находкам каменных изделий. 1) Не были ли находимы где либо на пашнях или в других местах каменные молотки и кремневые (громовые) стрелки, и если на- ходимы, то где именно, много ли и не из- вестно ли о них чего либо старикамъ? б) по находкам медных и бронзовых топориков и стрел. 2) Не были ли находимы где либо на пашнях или в других местах медные или бронзовые топорки, копьеца, стрелки? в) по находкам старинных монет. 3) Не находили ли где кладов старинных де- нег, серебряных или медных, и где именно (у каких рек, деревень и т.д.)? г) по находкам старинного оружия. 4) Не находили ли где на пашнях или в других местах старинного оружия – мечей, копий шишаков, кольчуг, ружей и проч.? д) по находкам костей. 5) Не находили ли где в поле, на пашне – или в каком другом месте – человеческие кости, вместе с медными или железными старин- ными вещами, или глиняной посудой (хотя бы в черепках)? е) по пещерам. 6) Нет ли где в волости пещер или ходов в го- рах или земле и если есть, то где именно, как велики, и не было ли в них когда что находимо? ж) по насыпным валам. 7) Имеются ли в местности длинные насыпные валы или лесные засеки и, если имеются, то где именно, - мимо каких деревень, лесов, рек, в каком от них расстоянии, в каком на- правлении и на какую длину они тянутся (примерно на сколько сажень – или верст). Не имеется ли следов древних засекъ или сохранилось ли название их? з) по городищам. 8) Имеются ли в местности древния земляные насыпи или окопы или батареи, которые называются городищами или городками, или по литовски пилискальникъ, и если таковые имеются, то где именно, у каких городов, сел, деревень, хуторов, рек и дру- гих урочищ, – в каком от них направлении и расстоянии, а если на берегу реки, то на котором – правом или левом? 9) Как велика площадь городища или городка? 10) Какая форма городища или городка? Кру- глая, четырехугольная, трехугольная, под- ковою или какая другая? 11) На каком месте находится городище или городок? В лесу, на поле, на горе, на берегу речки, между двух оврагов или как иначе? 12) С каких сторон городище или городок окру- жено оврагами, спусками, выкопанными рвами и насыпными валами? Есть ли вход или въезд, и если есть, то с какой стороны? Какая длина и ширина рвов и валов, если они сохранились? 13) Нет ли в народе каких либо преданий об этих городищах, о том – когда, кем и зачем они были сооружены, а если они сохрани- лись не вполне или разрушены, то от чего они разрушались? 14) Не было ли сделано каких либо находок в этих городищах или по близости их, и если было, то какие (кости ли звериные или чело- веческие, или вещи костяные, медные и т.д.)? и) О курганах. 15) Имеются ли в волости курганы, т.е. земля- ные насыпи, называемые народом то курга- нами, то панками, сопками, жальниками, копцами, марами, волотовками, чудками и, если имеются, то где именно, у каких горо- дов, сел, деревень, рек или других урочищ, на чьей земле и, примерно, в каком числе (один, два, пять, десять или более) и какой величины (в вышину аршинъ или два, три или несколько сажень)? 16) Если такие курганы или сопки были раска- пываемы, то не известно ли, когда и с какой целью? Не было ли находимо в них угольев, золы, костей, черепков, медных или других старинных вещей? 17) Нет ли в народе каких либо преданий об этих курганах и кем они были насыпаны? і) по каменным бабам. 18) Не встречается ли где либо на курганах или в других местах каменных столбов, об- тесанных на подобие человека или бабы, которых и называют «каменными бабами»? Если встречаются, то где именно, на каких курганах, у какого леса, реки и т.д. какой величины и что изображают? к) по изображениях на камнях или на скалах. 19) Не встречается ли где скал или камней с из- сеченными или написанными на них древ- ними знаками, например изображением креста, людей, зверей, или какими другими знаками и отметками, и если встречаются, то где именно, какой величины камни и что на них можно разобрать?» 229 Пічкур С.С. Городища на «археологічній карті Волин ської губернії» В.Б. Антоновича ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2013, вип. 11 антонович  в.Б. Археологическая карта Волын- ской губернии / В.Б. Антонович. – М., 1900. антонович в.Б. Археологическая карта Киевской губернии / В.Б. Антонович. – М., 1895. антонович в.Б. О курганах в юго-западном крае / В.Б. Антонович // Труды II Археологического съез- да в Санкт-Петербурге, 1871 г. – СПб., 1881. – Вып. 2. – С. 43–49. антонович в.Б. Попытка группировки городищ по их контурам в бассейне Днепра / В.Б.Антонович // Труды Х Археологического съезда в Риге, 1896 г. – М., 1900а. – Т. 3. – С. 104–107. анучин Д. К вопросу о составлении легенды для археологической карты России (по доисторической археологии) / Д. Анучин. – М., 1884. – 8 с. Багалей Д.и. История Северской земли до полови- ны XIV века / Д. Багалей. – К., 1882. – 329 с. Беляшевский  н. Археологический съезд в Риге / Н. Беляшевский. – К., 1896. – 45 с. Бердникова н. Археологическое картографирова- ние: современное состояние и некоторые пробле- мы / Н. Бердникова, Е. Ощепкова // Дуловские чте- ния 1997 г.: Материалы докладов и сообщений. – Иркутск, 1997. – С. 146–151. Данилевич в.е. Курс русских древностей / В.Е. Да- нилевич. – К., 1908. – 187 с. императорская археологическая комиссия (1859– 1917). К 150-летию со дня основания: У истоков от- ечественной археологии и охраны культурного на- следия. – СПб.: Дмитрий Булавин, 2009. – 1192 с. козюба  в.к. Рукописні плани давніх городищ України В.Б. Антоновича / В.К. Козюба // Звя- гель – Новоград-Волинський: від сивої давнини до сьогодення. – житомир, 2007. – Т. І. – С. 124–130. куза  а.в. Древнерусские городища Х–ХІІІ вв. Свод археологических памятников / А.В. Куза. – М., 1996. кучера  М.П. Слов’яно-руські городища VІІІ– ХІІІ ст. між Сяном і Сіверським Дінцем / М.П. Ку- чера. – К., 1999. ляскоронский  в.Г. В.Б. Антонович. Некролог: Оттиск из «журнала Министерства Народного Просвещения». – К., 1908. – С. 51–75. Протоколы заседаний Съезда // Труды V Археоло- гического съезда в Тифлисе, 1881 г. – М., 1887. – CVII, 411 с. самоквасов Д.я. Археологические карты В.Б. Ан- тоновича. – К., 1906. – 19 с. самоквасов  Д. Инструкция для описания горо- дищ, курганов и пещер и для производства рас- копок курганов / Д. Самоквасов, Л. Ивановский, В. Антонович // Труды III Археологического съезда в Киеве, 1874 г. – К., 1878. – Т. 1. – С. LXIX–LXXIII. цДІак, ф. 832, оп. 1, № 158, 56 арк. Рукописные планы древних городищ на Украине. C.C. Пичкур ГОРОДИщА НА «АРхЕОЛОГИчЕСКОЙ КАРТЕ ВОЛыНСКОЙ ГуБЕРНИИ» В.Б. АНТОНОВИчА Начиная с 70-х гг. XIX века В.Б. Антонович работал над созданием Археологических карт Киевской и Во- лынской губернии. Разрабатывал методику исследо- вания курганов и городищ, используя ее неоднократно на практике. Одним из источников, использованным В.Б. Антоновичем при составлении Археологической карты Волынской губернии, было археологическое анкетирование, которое имело как позитивные, так и негативные стороны. Проведенный нами мониторинг городищ Волынской губернии показал, что ученый са- мостоятельно обследовал большое количество памят- ников, а также в некоторых случаях был их первоот- крывателем. Исследования В.Б. Антоновича оказали не только сильное влияние на развитие археологи- ческого картографирования, но и заложили мощный фундамент для развития науки в целом. Его роботы и по сей день остаются актуальными. S. Pichkur hillfOrTs frOm «ArchAeOlOgicAl mAP Of The vOlyn PrOvince» Of v. AnTOnOvych Since 1870es V.B. Antonovych worked on archaeologi- cal maps of Kyiv and Volyn provinces. He developed meth- odology of excavations of the kurgans (burial mounds) and hillforts, and applied it in practice. Archaeological questionnaire was one of the sources that were used in the completion of map of the Volyn province. However, it had both positive and negative effects. Monitoring of hillforts in Volyn province has shown that the scholar researched numerous sites, and found many of them by himself. Studies of V.B. Antonovych had a strong impact on the development of archaeological maps, and became a base for the development of science in general. His papers are still topical.

Городища на «Археологічній карті Волинської губернії» В. Б. Антоновича

Репозитарії

Схожі ресурси