Альтернативний ґендерний словник
Останніми рока и соціологи пишуть про ґендерні проблеми дедалі більше “доброго і різного”. Але, як на мене, пишуть надто серйозно — без огляду на належність до тієї чи тієї соціологічної школи і власну ґендерну належність, яку, втім, кожен із нас відчуває, мабуть, навіть частіше за національну чи...
Gespeichert in:
Datum: | 2009 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Iнститут соціології НАН України
2009
|
Schriftenreihe: | Социология: теория, методы, маркетинг |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/89982 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Альтернативний ґендерний словник / Головаха Є. // Социология: теория, методы, маркетинг. — 2009. — № 4. — С. 172–176. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-89982 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-899822015-12-21T03:02:59Z Альтернативний ґендерний словник Головаха, Є. Социологическая публицистика Останніми рока и соціологи пишуть про ґендерні проблеми дедалі більше “доброго і різного”. Але, як на мене, пишуть надто серйозно — без огляду на належність до тієї чи тієї соціологічної школи і власну ґендерну належність, яку, втім, кожен із нас відчуває, мабуть, навіть частіше за національну чи соціально-класову. Зважаючи на актуальність проблематики та її унікальний вплив на суспільство і кожного, хто в ньому перебуває як потенційний респондент чи дослідник, я й намагався скласти спеціалізований словник, котрий якщо й не допоможе глибше пізнати природу і соціальну зумовленість ґендеру, то, принаймні, дасть змогу без надмірної драматизації сприймати деякі ґендерні проблеми, що втратять свою неабияку привабливість, якщо їх зможуть розв’язати відповідно до науково обґрунтованих висновків і рекомендацій. 2009 Article Альтернативний ґендерний словник / Головаха Є. // Социология: теория, методы, маркетинг. — 2009. — № 4. — С. 172–176. — укр. 1563-4426 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/89982 uk Социология: теория, методы, маркетинг Iнститут соціології НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Социологическая публицистика Социологическая публицистика |
spellingShingle |
Социологическая публицистика Социологическая публицистика Головаха, Є. Альтернативний ґендерний словник Социология: теория, методы, маркетинг |
description |
Останніми рока и соціологи пишуть про ґендерні проблеми дедалі більше “доброго і різного”. Але, як на мене, пишуть надто серйозно — без огляду на належність до
тієї чи тієї соціологічної школи і власну ґендерну належність, яку, втім, кожен із нас
відчуває, мабуть, навіть частіше за національну чи соціально-класову. Зважаючи на
актуальність проблематики та її унікальний вплив на суспільство і кожного, хто в
ньому перебуває як потенційний респондент чи дослідник, я й намагався скласти
спеціалізований словник, котрий якщо й не допоможе глибше пізнати природу і соціальну зумовленість ґендеру, то, принаймні, дасть змогу без надмірної драматизації
сприймати деякі ґендерні проблеми, що втратять свою неабияку привабливість,
якщо їх зможуть розв’язати відповідно до науково обґрунтованих висновків і рекомендацій. |
format |
Article |
author |
Головаха, Є. |
author_facet |
Головаха, Є. |
author_sort |
Головаха, Є. |
title |
Альтернативний ґендерний словник |
title_short |
Альтернативний ґендерний словник |
title_full |
Альтернативний ґендерний словник |
title_fullStr |
Альтернативний ґендерний словник |
title_full_unstemmed |
Альтернативний ґендерний словник |
title_sort |
альтернативний ґендерний словник |
publisher |
Iнститут соціології НАН України |
publishDate |
2009 |
topic_facet |
Социологическая публицистика |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/89982 |
citation_txt |
Альтернативний ґендерний словник / Головаха Є. // Социология: теория, методы, маркетинг. — 2009. — № 4. — С. 172–176. — укр. |
series |
Социология: теория, методы, маркетинг |
work_keys_str_mv |
AT golovahaê alʹternativnijgendernijslovnik |
first_indexed |
2025-07-06T18:00:01Z |
last_indexed |
2025-07-06T18:00:01Z |
_version_ |
1836921443463462912 |
fulltext |
Євген Го ло ва ха
Альтернативний ґен дер ний слов ник
СОЦІОЛОГІЧНА ПУБЛІЦИСТИКА
ЄВГЕН ГОЛОВАХА,
äîê òîð ô³ëî ñî ôñüêèõ íàóê, çàâ³äó âà÷ â³ää³ëó
³ñòîð³¿, òåî𳿠³ ìå òî äî ëî㳿 ñîö³îëî㳿 ²íñòè -
òó òó ñîö³îëî㳿 ÍÀÍÓ, ãî ëîâ íèé ðå äàê òîð
÷à ñî ïè ñó "Ñîö³îëîã³ÿ: òåîð³ÿ, ìå òî äè, ìàð êå -
òèíã"
Альтернативний ґендерний словник
Останніми ро ка ми соціоло ги пи шуть про ґен дерні про бле ми де далі більше “доб ро -
го і різно го”. Але, як на мене, пи шуть над то серй оз но — без огля ду на на лежність до
тієї чи тієї соціологічної шко ли і влас ну ґен дер ну на лежність, яку, втім, ко жен із нас
відчу ває, ма буть, навіть частіше за національ ну чи соціаль но-кла со ву. Зва жа ю чи на
ак ту альність про бле ма ти ки та її унікаль ний вплив на суспільство і кож но го, хто в
ньо му пе ре бу ває як по тенційний рес пон дент чи дослідник, я й на ма гав ся склас ти
спеціалізо ва ний слов ник, кот рий якщо й не до по мо же глиб ше пізна ти при ро ду і со -
ціаль ну зу мов леність ґен де ру, то, при наймні, дасть змо гу без надмірної дра ма ти зації
сприй ма ти деякі ґен дерні про бле ми, що втра тять свою не а би я ку при ваб ливість,
якщо їх змо жуть роз в’я за ти відповідно до на уко во обґрун то ва них вис новків і ре ко -
мен дацій
АМАЗОНКИ — во йов ничі фун да тор ки фемінізму — вчен ня про об ме же ну ко ристь і
не об ме же ну шко ду чо ловічої при сут ності.
АМУР — єди ний стрілок, чия влучність спри я ла не при пи нен ню, а відтво рен ню
жит тя.
АНДРОГІННІСТЬ — поєднан ня в лю дині найліпших жіно чих і на й кра щих чо -
ловічих якос тей: жіно чої вірності, чуй ності, відповідаль ності, доб ро ти і чо -
ловічої здат ності всі ці якості вправ но ви ко рис то ву ва ти.
АТОМІЗОВАНА СІМ’Я — сім’я, в якій настільки зни же но соціаль ний кон троль,
що її чле ни сприй ма ють один од но го не лише як дітей, дру жин і чо ловіків, а й як
лю дей.
БЕЗШЛЮБНИЙ СТАН — стан, що може пе ре ду ва ти шлю бу, може на ста ва ти після
ньо го, але, на жаль, не може з ним співісну ва ти.
172 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 4
ВЗАЄМНЕ КОХАННЯ — зго да двох у тому, що вони більше нікому не потрібні.
ВІРНІСТЬ — імен ник, що по в’я за ний довічни ми пу та ми із час ткою “не” і вкрай
рідко їй зрад жує.
ГЛАВА СІМ’Ї — на й впли вовіший член сім’ї: у патріар халь но му суспільстві — чо -
ловік, у су час но му — де далі частіше інші до машні тва ри ни.
ГОМОФОБІЯ — хво роб ли ва відра за до го мо сек су алізму, яка, втім, більшою мірою
відповідає духу часу, ніж здо ро ва.
ҐАЛАНТНІСТЬ — да ни на чо ловічої по ва ги жіночій не розбірли вості.
ҐЕНДЕР — рід, що буває жіно чим — що збуд жує чо ловіків; чо ловічим — що збуд жує
жінок, і се реднім — що збуд жує філо логів.
ҐЕНДЕРНА ІДЕОЛОГІЯ — су час не ро зуміння ста те вої ди фе ренціації, що сприяє
пе ре тво рен ню чо ловіка і жінки на чо ловічий ґен дер і жіно чий ґен дер.
ҐЕНДЕРНИЙ ПЕРЕВОРОТ — нова по зиція жінки щодо чо ловіка у су час но му
суспільстві, уя ви ти яку за часів тор жес тва чо ловічого шовінізму не мог ли навіть
ав то ри “Кама сут ри”.
ДВОЄЖЕНСТВО — діяння, виз на не зло чин ним на тій підставі, що воно при ни жує
жіночу гідність і надміру підно сить чо ловічу.
ДОМАШНЄ НАСИЛЬСТВО — фор ма сімей них сто сунків, по ши реність якої свід -
чить про міцні підва ли ни інсти ту ту сім’ї, котрі не мож ли во ви би ти жод ни ми
побоями.
ДОМАШНЯ ПРАЦЯ — єдина сфе ра тру до вої діяль ності, в якій жінки страж да ють
від без робіття на ба га то рідше за чо ловіків.
ДРУЖИНА — жінка, при ре че на все жит тя сте жи ти не так за со бою, як за чо ловіком.
ДРУЖИНИ ДЕКАБРИСТІВ — ге роїчні жінки, які здійсни ли те, на що ніколи б не
на ва жи ли ся чо ловіки де каб рис ток.
ЕДІП — ле ген дар ний цар, не вда лий шлюб яко го сфор му вав ком плекс у враз ли во го
Фрой да та у його не менш враз ли вих послідов ників і пацієнтів.
ЕМАНСИПАЦІЯ — відмо ва жінок від чис лен них тра диційних чес нот за ра ди того,
щоби чо ловікам зреш тою діста ла ся не “пре крас на стать”, на яку вони не за слу го -
ву ють, а цілком за слу же на — урівне на з ними.
ЕФЕКТ “РОЖЕВИХ ОКУЛЯРІВ” — не ба жан ня за ко ха них ба чи ти вади ко ха них
аж до того мо мен ту, коли хтось із них фун да мен таль но от ри має “по оку ля рах”.
ЕФЕКТ ПРИСУТНОСТІ ІНШИХ — успішніше роз в’я зан ня про стих за вдань і
менш успішне — склад них у при сут ності спос терігачів; от чому політика по тре -
бує публічності, а секс — інтим ності.
ЄВА — жінка, кот ра пер шою збаг ну ла, що шлях до сер ця чо ловіка ле жить че рез шлу -
нок.
ЖІНКА — на й жор сто ко сердніший кат, який і після того, як вир вав виз нан ня, і далі
ви ма гає його.
ЖІНОЧА ПСИХОЛОГІЯ — пси хо логія, кот ру, всу пе реч по ши реній думці, мож на
зро зуміти — було би чим.
ЖІНОЧИЙ КОНСЕРВАТИЗМ — ак тивніше го ло су ван ня жінок за кон сер ва тивні
партії як вияв їхньо го одвічно го праг нен ня збе рег ти усе, що чо ловіки на ма га -
ють ся зруй ну ва ти.
ЖІНОЧІ РУХИ — рухи жінок, які чо ловікам при но сять на й мен ше за до во лен ня.
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 4 173
Альтернативний ґен дер ний слов ник
ЗАКОХАНІСТЬ — по чут тя, че рез яке чо ловіки та жінки втра ча ють го ло ви, а реш та
бере шлюб.
ЗІЗНАННЯ В КОХАННІ — зізнан ня, яке лише по си лює відповідальність, якщо
воно щи ро сер де.
ЗРАДА — дру га, за мірою серй оз ності, за гро за для ро ман тич них відно -
син; пер ша — об тяж ли ва незмінність їх.
ІО — жри ця Гери, яка ста ла сим во лом рев нощів, оскільки Зевс у ній ба чив чарівли ву
кра су ню, а його дру жи на — лише ко ро ву.
КЛАСИЧНИЙ ТРИКУТНИК — двоє не люб лять треть о го.
КОНФЛІКТ БАТЬКІВ І ДІТЕЙ — соціаль ний конфлікт, в який кож на лю ди на
всту пає двічі: спер шу не ро зуміючи, як мож на бути та ки ми не чуй ни ми бать ка -
ми, а потім — як мож на бути та ки ми не вдяч ни ми дітьми.
КОХАННЯ — без ко рис ли ве по чут тя, що не віддає пе ре ва ги тим, хто на ньо го
більше за слу го вує.
“КРАЩА ПОЛОВИНА” — та, кот ру, як за вжди, має “гірша”.
ЛИЦАРІ — бла го родні ка ва ле ри, які в ми ну ло му за вжди були го тові відда ти жит тя
за пре крас них дам, а в наш час за вжди го тові за них ви пи ти.
ЛІБЕРАЛЬНИЙ ФЕМІНІЗМ — помірна течія у фемінізмі, при хиль ниці якої не на -
по ля га ють на хірургічно му ви да ленні чо ловічого шовінізму, сподіва ю чись, що
за вдя ки ре фор му ван ню він сам по сту по во відпа де.
МАСКУЛІННІСТЬ — ком плекс ти по вих рис, що відрізня ють чо ловіка від лю ди ни.
МІЗОГАМІЯ — відра за до шлю бу, яка у хво роб ливій формі ви яв ляється на пе ре -
додні шлю бу, а в здо ровій — після.
МУЗИ — бо жес твенні жінки, які над и ха ють чо ловіків-творців; у жінок-творців ана -
логічну функцію ви ко ну ють істо ти зі схо жою на звою — “му жи ки”.
НАВ’ЯЗЛИВІСТЬ — спосіб чо ловічого став лен ня до жінок у та ких фор мах, як на -
в’яз ли ва ува га і ще більш на в’яз ли ва не уважність.
НОВИЙ ЧОЛОВІК — тип чо ловіка, який від шовіністської мо делі “мужнє по -
веління — жіноч на підлеглість” дійшов до феміністської мо делі муж ньої підлег -
лості жіноч но му по велінню.
ОДНОСТАТЕВИЙ ШЛЮБ — проміжний етап сімей ної ево люції — від тра ди -
ційно го шлю бу до за кон но го шлю бу між фе ти шис том і жіно чи ми кол гот ка ми.
ОЛЕНА ПРЕКРАСНА — ве ли ко душ на жінка, яка вирішила, що кра ще за на пас ти ти
Трою, аніж зіпсу ва ти жит тя ко ха но му чо ловікові.
ПАРТНЕРСЬКА ЛЮБОВ — по чут тя, що ви ни кає в разі три ва лих сто сунків як
щось се реднє між ро ман тич ним ко хан ням і лю бов ’ю до батьківщи ни.
ПЕРЕЛЮБСТВО — смер тний гріх, з яко го роз по ча ла ся лю дська історія і без яко го
ри зи кує закінчи ти ся.
ПЕРСОНАЛЬНИЙ ПРОСТІР — про стір на вко ло лю ди ни, в який вона не го то ва
до пус ти ти інших лю дей; рам ки цьо го про сто ру, як пра ви ло, збіга ють ся із рам -
ка ми при стой ності.
ПЛАТОНІЧНЕ КОХАННЯ — по чут тя, що підтри мує віру в те, ніби мож на ко ха ти
лю ди ну, навіть не во лодіючи нею, а не тільки во лодіти, не ко ха ю чи.
174 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 4
Євген Го ло ва ха
ПОДРУЖНІЙ ОБОВ’ЯЗОК — за старіла пра во ва нор ма, згідно з якою под руж жя
мало одне пе ред одним такі бор ги, за які роз пла ти ти ся мож на лише на ту рою.
ПРОСТИТУЦІЯ — на й давніша про фесія, по ши реність якої засвідчує, що без кош -
тов ний сир буває лише в ми шо ловці.
РАДИКАЛЬНИЙ ФЕМІНІЗМ — край ня по зиція у бо ротьбі з дис кримінацією
жінок, яка пе ре дба чає, що у чо ловіків тре ба вир ва ти не тільки вла ду, а й шкідли -
ве її дже ре ло.
РЕВНОЩІ — по чут тя, кот ре якщо й по в’я за не з лю бов ’ю, то лише з лю бов ’ю до себе.
РОЗІРВАННЯ ШЛЮБУ — пра во ва про це ду ра, в ре зуль таті якої чо ловік і жінка пе -
ре ста ють бути чо ловіком і дру жи ною і зно ву ста ють чо ловіком і жінкою.
РОЗЛУЧЕННЯ — уза ко не ний ме ханізм, що доз во ляє не щас ли во му под руж жю
спро бу ва ти ще раз ста ти іншим не щас ли вим под руж жям.
РОЗРИВ ПОКОЛІНЬ — взаємне не по ро зуміння між бать ка ми, які вже не спов на
ро зу му, і дітьми, які ще не спов на ро зу му.
САМІТНІСТЬ — об тяж ли вий стан, коли по ряд немає близь кої душі, якій мож на
його пе ре да ти.
СЕКСУАЛЬНА АКТИВНІСТЬ — суспільна ак тивність у мо ло дості.
СЕКСУАЛЬНА ПОВЕДІНКА — єдина фор ма соціаль ної по ведінки, що дає змо гу
от ри му ва ти за до во лен ня всім учас ни кам про це су відтво рен ня суспільних від -
но син.
СЕКСУАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ — ре во люція, в ре зуль таті якої при гноб лені маси
от ри ма ли куди більше за до во лен ня, ніж від усіх соціаль но-еко номічних раз ом.
СЕРІЙНА МОНОГАМІЯ — су час на фор ма полігамії, що доз во ляє от ру ю ва ти жит -
тя не всім чо ловікам од ра зу, а кож но му по черзі.
СОРОМ — мо раль не по чут тя, яке лю ди на здо бу ває, всту па ю чи у сфе ру ста те вих
сто сунків, і втра чає, всту па ю чи у сфе ру політич них...
“СПРАВЖНІЙ ЧОЛОВІК” — іде аль ний тип чо ловіка, який нікого не за ли шає — ну,
хіба що, невтішну вдо ву.
СУБЛІМАЦІЯ — пси хо логічний ме ханізм з пе ре роб лен ня оргаз му в ка тар сис.
ТРАНСВЕСТИТИ — чо ловіки, які вда ють із себе жінок за пра ви ла ми мімікрії:
якщо не мо жеш бути гідним, тоді хоч іноді вда вай із себе та ко го.
ТРАНССЕКСУАЛИ — осо би, що змінили стать: і де далі частіше — чо ловіки, які за -
вбач ли во за ли ша ють лави при ре че них.
ТУРИЗМ СЕКСУАЛЬНИЙ — нос тальґічна фор ма ту риз му — по до рожі пам ’ят ни -
ми місця ми.
ФЕМІНІЗМ — рух жінок за те, щоб у суспільстві їх помічали навіть без макіяжу.
ФЕМІНІСТИЧНА МЕТОДОЛОГІЯ — підхід до соціології, ґрун то ва ний на тому,
що кла сич на соціологія ство ре на чо ловіками, і якщо вона бо дай чо гось гідна, то
це суто чо ловіча гідність.
ФЛІРТ — лю бов на гра, яка за ли ша ла ся б цілком без не вин ною, якби не чис ленні
шулери.
ХОЛОСТЯК — лю ди на, в якої інстинкт са моз бе ре жен ня пе ре вер шує інстинкт про -
дов жен ня роду.
ЦНОТЛИВІСТЬ — скар би патріар халь но го суспільства, роз гра бо вані в пе ребігу
сек су аль ної ре во люції.
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 4 175
Альтернативний ґен дер ний слов ник
ЧОЛОВІК — істо та, непідвлад на ан тро по ге не зу, яка й досі за ли шається або звіром,
або до маш ньою тва ри ною.
ЧОЛОВІК — па ра док саль на істо та, здат на од но час но пе ре бу ва ти і над каблуком, і
під ним.
ЧОЛОВІЧА ЛІБЕРАЛІЗАЦІЯ — рух за ліквідацію за бо бо ну про те, що чо ловік не
зда тен піклу ва ти ся про ди ти ну. І пра виль но, про ди ти ну — зда тен, це про себе
не зда тен.
ЧОЛОВІЧА ПСИХОЛОГІЯ — не така вже примітив на пси хо логія, як за ве де но
вва жа ти — до речі, й у цапа вона не така вже примітив на....
ШЛЮБНЕ СТИСНЕННЯ — брак чо ловіків для не заміжніх жінок, який ви ни кає
че рез те, що ба га то чо ловіків го тові рад ше вмер ти, ніж одру жи ти ся.
ШЛЮБНИЙ ВІК — вік, до на стан ня яко го від мож ли вості взя ти шлюб лю ди ну ще
може вря ту ва ти за кон.
ЮНАКИ — істо ти чо ловічої статі, що при вер та ють ува гу дівчат за шанс ста ти доб -
ри ми діду ся ми для їхніх любих онуків.
176 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 4
Євген Го ло ва ха
|