Типологія категоріально-поняттєвого апарату феноменологічної соціології (Закінчення)

The article is devoted to the theoretical problems of phenomenological sociology. The author analyses category-conceptual apparatus of P.L Berger and Th.Luckmann, as followers of A.Schutz. Their works are treated here as a “postclassical” period of phenomenological sociology, although both scientist...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2009
1. Verfasser:	Шульга, О.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Iнститут соціології НАН України 2009
Schriftenreihe:	Социология: теория, методы, маркетинг
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/89983
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Типологія категоріально-поняттєвого апарату феноменологічної соціології (Закінчення) / О. Шульга // Социология: теория, методы, маркетинг. — 2009. — № 4. — С. 56–66. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-89983
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-899832015-12-21T03:02:58Z Типологія категоріально-поняттєвого апарату феноменологічної соціології (Закінчення) Шульга, О. The article is devoted to the theoretical problems of phenomenological sociology. The author analyses category-conceptual apparatus of P.L Berger and Th.Luckmann, as followers of A.Schutz. Their works are treated here as a “postclassical” period of phenomenological sociology, although both scientists don’t accept a possibility of “phenomenological sociology” and speak about phenomenology as a proto-sociology. The analysis is focused on the concept “legitimization” and other concepts which help to understand it, such as: “symbolic universe”, “externalization”, “objectivation”, “internalization”, “habitualization”, and “religious representations”. The author also compares Schutz’s context of the term “life-world” with that of Berger and Luck mann’s concept “world of everyday life”, that has narrower definition. An integral characteristic of their concept is “institutionalization”, they try to find mechanisms which make a life-world as taken-for-granted. To understand this fundamental process helps a conception of legitimization and symbolic universes. As a conclusion, an author makes an emphasis on the necessity of further development of theoretical level of phenomenological sociology. Some concepts of the theoretical systems of Peter L. Berger and Thomas Luckmann could be used for such an aim and have extremely high heuristic and gnoseological potential. 2009 Article Типологія категоріально-поняттєвого апарату феноменологічної соціології (Закінчення) / О. Шульга // Социология: теория, методы, маркетинг. — 2009. — № 4. — С. 56–66. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 1563-4426 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/89983 uk Социология: теория, методы, маркетинг Iнститут соціології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
description	The article is devoted to the theoretical problems of phenomenological sociology. The author analyses category-conceptual apparatus of P.L Berger and Th.Luckmann, as followers of A.Schutz. Their works are treated here as a “postclassical” period of phenomenological sociology, although both scientists don’t accept a possibility of “phenomenological sociology” and speak about phenomenology as a proto-sociology. The analysis is focused on the concept “legitimization” and other concepts which help to understand it, such as: “symbolic universe”, “externalization”, “objectivation”, “internalization”, “habitualization”, and “religious representations”. The author also compares Schutz’s context of the term “life-world” with that of Berger and Luck mann’s concept “world of everyday life”, that has narrower definition. An integral characteristic of their concept is “institutionalization”, they try to find mechanisms which make a life-world as taken-for-granted. To understand this fundamental process helps a conception of legitimization and symbolic universes. As a conclusion, an author makes an emphasis on the necessity of further development of theoretical level of phenomenological sociology. Some concepts of the theoretical systems of Peter L. Berger and Thomas Luckmann could be used for such an aim and have extremely high heuristic and gnoseological potential.
format	Article
author	Шульга, О.
spellingShingle	Шульга, О. Типологія категоріально-поняттєвого апарату феноменологічної соціології (Закінчення) Социология: теория, методы, маркетинг
author_facet	Шульга, О.
author_sort	Шульга, О.
title	Типологія категоріально-поняттєвого апарату феноменологічної соціології (Закінчення)
title_short	Типологія категоріально-поняттєвого апарату феноменологічної соціології (Закінчення)
title_full	Типологія категоріально-поняттєвого апарату феноменологічної соціології (Закінчення)
title_fullStr	Типологія категоріально-поняттєвого апарату феноменологічної соціології (Закінчення)
title_full_unstemmed	Типологія категоріально-поняттєвого апарату феноменологічної соціології (Закінчення)
title_sort	типологія категоріально-поняттєвого апарату феноменологічної соціології (закінчення)
publisher	Iнститут соціології НАН України
publishDate	2009
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/89983
citation_txt	Типологія категоріально-поняттєвого апарату феноменологічної соціології (Закінчення) / О. Шульга // Социология: теория, методы, маркетинг. — 2009. — № 4. — С. 56–66. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.
series	Социология: теория, методы, маркетинг
work_keys_str_mv	AT šulʹgao tipologíâkategoríalʹnoponâttêvogoaparatufenomenologíčnoísocíologíízakínčennâ
first_indexed	2025-07-06T18:00:06Z
last_indexed	2025-07-06T18:00:06Z
_version_	1836921448414838784
fulltext	Олек сандр Шуль га Ти по логія ка те горіаль но-по няттєвого апа ра ту фе но ме но логічної соціології ОЛЕКСАНДР ШУЛЬГА, êàí äè äàò ñîö³îëîã³÷íèõ íàóê, ìî ëîä øèé íà - óêîâèé ñï³âðîá³òíèê â³ää³ëó òåîð³¿, ³ñòîð³¿ òà ìå òî äî ëîã³¿ ñîö³îëîã³¿ ²íñòè òó òó ñîö³îëîã³¿ ÍÀÍ Óêðà¿ íè Ти по логія ка те горіаль но-по няттєвого апа ра ту фе но ме но логічної соціології (Закінчен ня)1 Abstract The article is devoted to the theoretical problems of phenomenological sociology. The author analyses category-conceptual apparatus of P.L Berger and Th.Luckmann, as followers of A.Schutz. Their works are treated here as a “postclassical” period of phenomenological sociology, although both scientists don’t accept a possibility of “phenomenological sociology” and speak about phenomenology as a proto-sociology. The analysis is focused on the concept “legitimization” and other concepts which help to understand it, such as: “symbolic universe”, “externalization”, “objectivation”, “internalization”, “habitualization”, and “religious representations”. The author also compares Schutz’s context of the term “life-world” with that of Berger and Luck - mann’s concept “world of everyday life”, that has narrower definition. An integral characteristic of their concept is “institutionalization”, they try to find mechanisms which make a life-world as taken-for-granted. To understand this fundamental process helps a conception of legitimization and symbolic universes. As a conclusion, an author makes an emphasis on the necessity of further development of theoretical level of phenomenological sociology. Some concepts of the theoretical systems of Peter L. Berger and Thomas Luckmann could be used for such an aim and have extremely high heuristic and gnoseological potential. 56 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 4 1 По ча ток публікації див.: Шуль га О. Ти по логія ка те горіаль но-по няттєвого апа ра ту фе - но ме но логічної соціології // Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг. — 2007. — № 4. — С. 119–131; Шуль га О. Ти по логія ка те горіаль но-по няттєвого апа ра ту фе но ме но логічної соціології (Про дов жен ня) // Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг. — 2008. — № 4. — С. 119–147. У по пе редніх стат тях ав тор про а налізу вав спо чат ку про то соціо ло гіч - ний, або філо со фський, етап ста нов лен ня фе но ме но логічної соціології — транс цен ден таль ну фе но ме но логію Едмун да Гу сер ля, а потім і влас не кла - сич ний етап — сис те му Альфреда Шюца, який фак тич но і став за снов ни ком но вої па ра диг ми в соціології. Я на ма гав ся про яс ни ти філо софські, соц іо - логічні та пси хо логічні підва ли ни за род жен ня но вої соціологічної течії, з’ясувати ево люцію ста рих по нять і логіку ви ник нен ня но вих. Та го лов ною ме тою було ство рен ня ти по логічної схе ми, яка б до по мог ла от ри ма ти ціліс - не ба чен ня фе но ме но логічної сис те ми Шюца і ро зуміння її ка те горіаль - но-по няттєвих зв’язків. Вона є тією гно се о логічною ба зою, від якої відштов - ху ють ся послідов ни ки фе но ме но логічно го вчен ня, ма ю чи, при род но, власні пізна вальні інте ре си. Забіга ю чи да ле ко на пе ред, мож на ска за ти, що цей аналіз, по чи на ю чи з про то соціологічно го (гу серлівсько го), про дов жу ю чи кла сич ним (шюців - ським) та закінчу ю чи по сткла сич ним ета пом роз вит ку фе но ме но логічної соціології, має ме тою ство ри ти підґрун тя для под аль шо го роз вит ку її теорії. У май бутніх публікаціях я пла ную здійсни ти пе ре осмис лен ня ба зо вих по - нять і ка те горій цієї па ра диг ми че рез кон цепцію леґіти мації, впер ше роз роб - лю ва ну у фе но ме но логічно му ключі вже пред став ни ка ми по сткла сич но го ета пу — Піте ром Берґером і То ма сом Лук ма ном. Саме їхні сис те ми та, особ - ли во, спільна пра ця, що ста ла кла сич ною — “Соціаль не ко нстру ю ван ня ре - аль ності”, — по слу гу ють пред ме том аналізу в цій статті [Berger, Luckmann, 1987]. Цю кни гу мож на на зва ти про грам ною пра цею обох уче них, вона ве ли - кою мірою й виз на чи ла їхні пізна вальні інте ре си та коло пи тань, яки ми вони у под аль шо му ґрун тов но за й ма ли ся, — про бле ми соціології знан ня, соціо - логії релігії та соціології мови. Роз роб лен ням сис те ми фе но ме но логічної соціології як цілісно го утво - рен ня, ці вчені не за й ма ють ся. Рад ше вони спи ра ють ся на вже на яв ний те о - ре тич ний до ро бок, щоби роз ви ну ти ви щез га дані га лу зеві соціології. Ра зом із тим П.Берґер і Т.Лук ман про по ну ють свій по гляд на соціаль ну ре альність і шля хи її осмис лен ня, зміщу ють ак цент аналізу, а та кож за леж но від те о ре - тич них цілей пе ре осмис лю ють деякі по нят тя фе но ме но логічної соціології та вво дять нові1. Де таль ний аналіз різно манітних впливів, під яки ми пе ре бу ва ли і пе ре - бу ва ють об ид ва соціоло ги, не вхо дить у за вдан ня цієї статті. Обме жусь лише по зна чен ням основ них ліній впли ву та його носіїв. Най пер шим та най визначнішим, звісно, є Альфред Шюц, який був одним із без по се редніх учи телів Берґера та Лук ма на. Саме його теорія (а за ра зом і праці Едмун да Гу сер ля) ста ла фун да мен том, на яко му в под аль шо му ви бу ду ва ли ся кон - цепції обох його послідов ників. У ньо го вони за по зи чи ли і ка те горіаль но- Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 4 57 Ти по логія ка те горіаль но-по няттєвого апа ра ту фе но ме но логічної соціології 1 Тут я маю на го ло си ти одну дуже важ ли ву об ста ви ну. На дум ку цих уче них, та ко го по нят тя, як “фе но ме но логічна соціологія”, вза галі не може існу ва ти. Ме тод фе но ме но - логії є реф лек сив ним, ме тод на уки — індук тив ний. Тому, на дум ку Лук ма на, фе но ме но - логія, і зок ре ма шюцівський аналіз життєсвіту, є про то соціологією. Де тальніше про це див.: [Ebelre, 2008]. по няттєвий апа рат, і, що го лов не, фе но ме но логічний спосіб мис лен ня1. Крім того, за виз нан ням са мо го Лук ма на, А.Шюц спря му вав їхній інте рес до праг ма тиз му, включ но із кон цепцією Г.Міда та Ч.Кулі [Schütz, Luckmann, 1991: Bd.1, S. 395]2. Іще одна лінія впли ву, без сумніву, по в’я за на з освітою обох уче них. Пітер Берґер здо був те о логічну освіту, і цим по яс нюється його інте рес до про блем соціології релігії. Саме він підштов хнув Т.Лук ма на до цієї про бле ма ти ки, спо чат ку за про по ну вав ши участь у відповідно му до - слідженні. Своєю чер гою, Т.Лук ман здо був філо логічну освіту, тож при род - но, що його особ ли во ціка ви ли пи тан ня соціології мови. Не обхідно за зна чи - ти вплив ан тро по логії на обох соціологів — зок ре ма Арнольда Ґеле на та Гель му та Плес не ра3. У своїй го ловній праці “Соціаль не ко нстру ю ван ня ре аль ності” Берґер і Лук ман за сто со ву ють еле мен ти сис тем та ких, зда ва ло ся б, різних мис ли - телів, як Еміль Дюр кгейм (пред став ник соціологічно го реалізму) та Макс Ве бер (пред став ник соціологічно го номіналізму), вва жа ю чи, що кон цепції останніх не вик лю ча ють одна одну. Своєрідний син тез учені роб лять за до - по мо гою діалек тич но го підхо ду та по сту ла ту К.Мар кса про соціаль ний світ як лю дський про дукт. Тож суспільство у них по стає як діалек тич на єдність, що тво рить лю ди ну і вод но час тво рить ся нею. По вер та ю чись до Альфреда Шюца, слід за зна чи ти його ве ли чез ну ро бо - ту з роз бу до ви фе но ме но логічної соціології та соціологічної теорії в цілому. Ціка ви ли його і про бле ми соціології знан ня4. Поп ри це цілісної кон цепції він не роз ви нув. І цим за й ня ли ся його учні — Берґер та Лук ман. Свою кон - цепцію вони окрес лю ють із са мо го по чат ку. Го лов ни ми по нят тя ми в ній є “ре альність” та “знан ня”. Останнє “ми виз на чаємо, — пи шуть учені, — як упев неність у тому, що фе но мен існує на справді й має певні якості” [Berger, Luckmann, 1987: S. 1]. Крім того, від са мо го по чат ку соціоло ги на го ло шу ють, що їхня соціологія знан ня ма ти ме інший кут зору — не іде о логії, а по всяк - ден не знан ня стає пред ме том аналізу, не теорії, а до те о ре тичні твер джен ня, те, як вони утво рю ють ся, закріплю ють ся та зміню ють ся. З та кої по ста нов ки пи тан ня вип ли ває й мета: соціологія знан ня має аналізу ва ти соціаль не ко н - стру ю ван ня ре аль ності. Зміщен ня лінії аналізу при зво дить до ка те горіаль но-по няттєвих змін. Пе ре дусім це сто сується по нять “життєсвіт” і “по всяк ден ний світ”. Пер ший 58 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 4 Олек сандр Шуль га 1 Не ви пад ко во співав то ром по смер тно ви да ної кни ги Шюца — “Струк ту ри жит - тєсвіту”, яка ста ла кульмінацією усієї праці соціоло га, вис ту пив То мас Лук ман. Саме він зібрав та об ро бив розрізнені за пи си й но тат ки Шюца, ском по ну вав їх у єдину пра цю, до - дав ши до неї і свій розділ. Після відмо ви близь ко го дру га та колеґи Шюца — Арона Ґурвіча — взя ти ся за цей про ект саме То мас Лук ман як один із його кра щих учнів, дістав найбільше ре ко мен дацій. 2 У май бут ньо му те о ре тичні сис те ми цих мис ли телів суттєво впли ну ли на роз роб лен - ня Т.Лук ма на, зок ре ма сто сов но по нят тя “іден тичність”. 3 Г.Плес нер навіть на пи сав пе ре дмо ву до німець ко мов но го ви дан ня “Соціаль но го ко - нстру ю ван ня ре аль ності” [Plessner, 1987: S. 3–20]. 4 Тому підза го лов ком “Соціаль но го ко нстру ю ван ня ре аль ності” є “Трак тат з соціології знан ня”. є ка те горією, до якої останній відно сить ся як підпо ряд ко ва ний. Пов сяк ден - ний світ є однією із ца рин життєсвіту, та ких як, на прик лад, світ сно видінь чи фан тазії. Ра зом із тим він посідає доміна нтне ста но ви ще, адже відзна чається на й ви щим сту пе нем ува ги, на пру жен ня свідо мості й тому є “на й ви щою ре - альністю” (paramount reality). П.Берґер та Т.Лук ман зо се ред жу ють ся на вив ченні саме цієї ре аль ності та про цесів утво рен ня у ній знан ня. Цим са мим вони ще раз на го ло шу ють, що здійсню ють аналіз під особ ли вим для тодішньої соціології знан ня ку том зору. Отже, це по чат ко ва і дуже при нци по ва особ ливість аналітич ної ро бо ти учнів Шюца. Дру гою мож на на зва ти їхню зо се ред женість на по нятті “інсти - туціоналізація”. На відміну від Шюца, який ро бить “інтер суб’єктивність” інтеґраль ною ха рак те рис ти кою ка те горії “життєсвіт”, його послідов ників ціка вить пе ре дзаданість цьо го світу і те, яким чи ном вона зберігається, пе - ре дається, що цьо му сприяє. Тому П.Берґер і Т.Лук ман бе руть як інтеґраль - ну ха рак те рис ти ку “по всяк ден но го світу” (це по нят тя ви ко нує в їхній сис - темі ат ри бу тивні ха рак те рис ти ки ка те горії, а отже, і є ка те горією) його “інсти туціональність” (як ре зуль тат інсти туціоналізації). Най важ ливішими по нят тя ми, що до по ма га ють зро зуміти цю характе - ристику, є “типізація” та “габітуалізація” або “озви чу ван ня”. Вони по зна ча - ють про цес пе ре ве ден ня но во го знан ня у роз ряд зна йо мо го — його фак тич ну ру тинізацію. Пов сяк ден ний рівень взаємної типізації та озви чу ван ня ак - торів є виз на чаль ним для підтрим ки при род ної на ста но ви й утво рен ня за па - су знан ня. На ви що му рівні відбу вається інсти туціоналізація — типізації за - кріплю ють ся на рівні шир шо го ото чен ня (Mitwelt). Та ким чи ном, смис ли та типізації є про дук та ми індивідів, на го ло шу - ється їхня ак тив на роль. З іншо го боку, інсти туціоналізація при зво дить до про ти леж но го про це су. Після того як інсти ту ти вик рис талізу ва ли ся, вони ста ють над індивідами як не за лежні від них. Діалек ти ку цьо го про це су до по - ма гає зро зуміти тріада по нять. Пер шим із них є по нят тя “ек стер налізація”. Цей термін по зна чає про цес ви роб лен ня смислів індивідами, їхню смис лот вор чу ак тивність. У си ту ації об лич чя-до-об лич чя як найбільш без по се ред ньо го варіанта Ми-зв’яз ку ак - тори ма ють змо гу ко нстру ю ва ти смис ли раз ом і в та кий спосіб моди фі кувати їх. Для тих же індивідів, які не бра ли участі в цьо му про цесі, смис ли постають як уже го тові і схоп лю ють ся мо но те тич но. Яскра вим при кла дом є пе ре дан ня знань, ри ту алів і тра дицій на ступ ним по колінням, які зустріча ють сис те му смислів та зна чень як таку, що вже існує, як пе ре дза да ну, безальтернативну, а отже об’єктив ну. Відтак відбу вається їхня об’єкти вація, яку по зна че но від - повідним по нят тям, що відоб ра жає діалек ти ку су спіль ства1. Далі відбу вається інтер налізація, тоб то за своєння індивідами про по но - ва них смислів, вклю чен ня їх до інтер пре та тив ної мат риці. Отже, від мо мен ту ко нстру ю ван ня і до мо мен ту за своєння смис ли на бу - ва ють об’єктив но го ста ту су. На самкінець здійснюється інсти туціо наліза - ція. Цей па ра докс чу жості лю дині смислів, по род же них нею са мою, вчені Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 4 59 Ти по логія ка те горіаль но-по няттєвого апа ра ту фе но ме но логічної соціології 1 Важ ли во відзна чи ти, що це лише один із при кладів. Об’єкти вація смислів за умов су - час но го суспільства має ба га то ме ханізмів та інстру ментів. по яс ню ють по нят тям “реіфікація” — як за бу ван ня індивідами сво го ав то р - ства соціаль но го світу, своєї без по се ред ньої участі в про цесі ко нстру ю ван ня зна чень та смислів і не ро зуміння діалек ти ки суспільства. Відбу вається відчу жен ня про дуктів смис лот вор чої ак тив ності від їхніх про ду центів — індивідів, яке, про те, за ли шається не поміче ним. По ба чи ти та зро зуміти це дає змо гу фе но ме но логічний спосіб мис лен ня та аналіз знан ня. Адже знан - ня — це “сер це ви на фун да мен таль ної діалек ти ки суспільства. Воно про гра - мує ка на ли, за яки ми у про цесі ек стер налізації ство рюється об’єктив ний світ. Воно об’єкти вує цей світ че рез мову та ґрун то ва ний на ній коґнітив ний апа рат, тоб то воно впо ряд ко вує світ в об’єкти, які ма ють сприй ма ти ся як ре - альність, а потім воно зно ву інтер налізується в пе ребігу соціалізації як істи - на, що об’єктив но існує. Знан ня про суспільство є, та ким чи ном, реалізацією в подвійно му сенсі сло ва — в сенсі ро зуміння об’єкти во ва ної соціаль ної ре - аль ності і в сенсі без пе рер вно го ство рен ня цієї ре аль ності” [Berger, Luck - mann, 1987: S. 111]. Перш ніж пе рей ти до под аль шо го роз гля ду, слід зро би ти уза галь нен ня та лапідар но пе ре да ти ка те горіаль но-по няттєві зв’яз ки про по но ва ної у “Со - ціаль но му ко нстру ю ванні ре аль ності” сис те ми. Цен траль ною ка те горією в меж ах цієї сис те ми є “знан ня”. Че рез зміщен - ня ак цен ту в аналізі на по всяк ден не знан ня на підставі своєї особ ли вої точ ки зору соціоло ги ви ко рис то ву ють не ка те горію “життєсвіт”, а по нят тя “по - всяк ден ний світ”, яке має мен ший рівень за галь ності1. Схе ма утво рен ня знан ня ви бу до вується че рез по нят тя типізації та озву - чен ня до інсти туціоналізації. Остан ня, у сенсі закріпле ності та пе ре дза да - ності смис ло вих ком плексів по всяк ден но го світу, а не інтер суб’єктивність стає основ ним фо ку сом ува ги вче них. Діалек ти ка суспільства й індивіда, но во го і ста ро го знан ня опи сується за вдя ки тріаді ек стер налізація — об’єк - ти вація — інтер налізація. А па ра докс за бу ван ня ав то рства лю ди ни, її без - посередньої ролі у тво ренні соціаль но го світу по яс нюється че рез термін “ реіфікація”. Кон цепція леґіти мації, виз на чен ня цьо го про це су, його рівні й пе ре - дусім на й за гальніший із них — сим волічний універ сум — є кон че ціка ви ми для нас і містять ве ли чез ний ев рис тич ний по тенціал, за вдя ки яко му може бути здійсне ний но вий по штовх у роз вит ку фе но ме но логічної теорії. На самкінець важ ли во на го ло си ти, що у праці були на крес лені основні шля хи под аль шо го аналізу та про бле ма ти ка, яка за й ма ла ав торів, особ ли во Лук ма на — соціологія релігії [Luckmann, 1991], мови [Luckmann, 1963], дії [Luckmann, 1992], про бле ма іден тич ності [Luckmann, 2007]2. 60 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 4 Олек сандр Шуль га 1 Про те з огля ду на функції у сис темі Берґера та Лук ма на воно ста но вить ка те горію. 2 По над те, по ру шені у книзі про бле ми та про по но ва на в ній соціологія знан ня, на дум - ку ав торів, ма ють ста ти по штов хом для всієї соціологічної теорії за га лом. “Аналіз сто сов - но об’єкти вації, інсти туціоналізації та леґіти мації, — пи шуть соціоло ги, — має без по се - реднє за сто су ван ня до про блем соціології мови, теорії соціаль ної дії та соціології релігії. Соціологія знан ня ... має при вес ти до того, що соціологія мови та соціологія релігії більше не за ли ша ти муть ся спеціаль ни ми га лу зя ми соціології, на томість зроб лять ви - рішаль ний вне сок до соціологічної теорії” [Berger, Luckmann, 1987: S. 197]. Роз вит ком саме цих га лу зей соціології під но вим ку том зору вчені й за - йнялися. Пітер Берґер не вдовзі опри люд нив кни гу під на звою “Свя щен на завіса” (“Sacred Canopy“), яку він на зи ває пря мо по в’я за ною із сис те мою соціології знан ня, пред став ле ною в “Соціаль но му ко нстру ю ванні ре аль - ності”. “Ця кни га, — пише соціолог, — має особ ли вий зв’я зок із “Соціаль ним конструюван ням ре аль ності — Трак та том з соціології знан ня” (1966), яку я на пи сав раз ом із То ма сом Лук ма ном. Особ ли во розділи 1 і 2 цієї кни ги ма - ють пря ме відси лан ня до де я ких те о ре тич них пер спек тив соціології знан ня” [Berger, 1969: p. 6]. У своєму аналізі він так само ви ко рис то вує кон цепцію діалек тич но го зв’яз ку між про це са ми ек стер налізації, об’єкти вації та інтер - налізації. Ви ко рис то вує він і по нят тя леґіти мації, зо се ре див ши (з огля ду на те ма ти ку кни ги) ува гу на “релігійних леґіти маціях”, ролі релігії у “відчу - женні” (реіфікації) смислів від індивіда і за бу ванні ним своєї ак тив ної ролі у тво ренні соціаль но го світу та про бле мах се ку ля ри зації. У под аль шо му він досліджу вав цю про бле ма ти ку [Berger, 1969;1973; 1999], а та кож за галь ну соціологію [Berger, 1963], про бле ми капіталізму [Berger, 1986], куль тур но го плю ралізму [Berger, 1998] та гло балізації [Berger, 2002; 1974]. Мож на кон - ста ту ва ти, що Пітер Берґер ви хо дить за межі феноменологічного аналізу та розвиває власну систему. Тому для даного аналізу подальший розгляд його доробку не є релевантним. На ба га то цікавішою в на шо му кон тексті є творчість То ма са Лук ма на, який хоча та кож зо се ред же ний на те о ре тич них про бле мах не лише фе но ме - но логії, все одно за ли шається на фе но ме но логічно му фун да менті у влас них роз роб лен нях. Вель ми ціка вим для да но го аналізу є його до ро бок у га лузі соціології релігії та соціології мови. Кон цепція релігії То ма са Лук ма на та - кож є про дов жен ням того, що об ид ва вчені роз роб ля ли у їхній кла сичній праці — ґрун тується на фун да мен тальній тезі про соціаль ну ко нстру йо - ваність ре аль ності та діалек ти ку відно син суспільства й індивіда, що опи - сується вже не одно ра зо во зга ду ва ною тріадою по нять. Утім, логічно, що соціолог іде далі і, роз бу до ву ю чи свою сис те му, вво дить нові по нят тя та зв’яз ки між ними. Одра зу тре ба на го ло си ти, що релігію Лук ман (так само, як і Берґер) роз гля дає з точ ки зору її зв’яз ку із суспільством і як суто соціологічну. Вче но го ціка вить її роль у тво ренні та зміні соціаль ної ре аль - ності. Че рез про це си, які діста ли на зву се ку ля ри зації, мо дернізації та, зреш - тою, по стмо дернізації, а та кож ви дозміни у са мих релігійних сис те мах, учені говорять про поняття “релігії” у специфічному сенсі. У якому саме, до по мо - же зрозуміти аналіз певної низки понять. Най пер шим і на й за гальнішим із них мож на ви ок ре ми ти по нят тя “світо - бу до ва” (Weltansicht). Вона є час ти ною соціаль но ко нстру йо ва ної, об’єкти - во ва ної дійсності, смис ло вим ком плек сом, інтер налізо ва ним у про цесі со - ціалізації, який “задає істо ричні межі, в яких ви бу до вується іден тичність лю дських організмів і че рез який транс цен дується їхня біологічна при ро да” [Luckmann, 1991: S. 93]. Пе ред за даність світо бу до ви індивідові сприяє успіш ній інтер налізації смислів з його боку та інтег рації в на яв ну сис те му. Че рез це світо бу до ва ви ко нує функцію, яку Т.Лук ман на зи ває “еле мен тар - ною релігійною”. Світо бу до ва й по стає осно во по лож ною соціаль ною фор - мою релігії, яку, з огля ду на її інваріантність, мож на зустріти у будь-яко му Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 4 61 Ти по логія ка те горіаль но-по няттєвого апа ра ту фе но ме но логічної соціології суспільстві. Однак че рез свою універ сальність світо бу до ва не є спе ци фіч - ною і про по но ва ною у кон крет них смис лах. За пев них умов вона рад ше сприяє впев не ності у зна чи мості існу ю чо го по ряд ку, ко муніка тив них взір - ців та са мо го соціаль но го світу1. Таку спе цифічність має інше по нят тя — “свя щен ний кос мос” (Heiliger Kosmos), який є час ти ною світо бу до ви (а, отже, пе ре бу ває у підпо ряд ку - ванні) і так само є соціаль но об’єкти во ва ною дійсністю. Втім, свя щен ний кос мос ви ко нує функції, які да ють підста ви на зва ти його спе цифічною та істо рич ною соціаль ною фор мою релігії, адже він задає соціаль ну сис те му ко ор ди нат. Відбу вається це за вдя ки тому, що Т.Лук ман по зна чає як “ре - лігійні реп ре зен тації” (Religiöse Repräsentationen). До них на ле жать усі сим - во ли, що вхо дять до свя щен но го кос мо су і за без пе чу ють по тре бу в орієн тації в соціаль но му світі. Сама ж об’єкти вація свя щен но го кос мо су відбу вається че рез три го ловні ас пек ти: взірці по ведінки, об ра зи та, що важ ли во від - мітити, за вдя ки мові2. Тож свя щен ний кос мос укоріне ний у всю со ціаль ну сис те му. І в цьо му місці ми зно ву по вер таємося до про бле ми, яка є най - цікавішою для цьо го роз гля ду — про бле ми леґіти мації. Адже “релігійні реп - ре зен тації, — як пише То мас Лук ман, — леґіти му ють лю дську по ведінку в усіх соціаль них си ту аціях” [Luckmаnn, 1991: S. 99]. До кон цепції леґіти мації че рез аналіз про блем соціології релігії вче ний додає по нят тя “релігійні реп ре зен тації”. “Імовірність того, — за зна чає со - ціолог, — що “логіка” свя щен но го кос мо су більше не вва жа ти меть ся само - зрозумілою, збільшується за леж но від того, чим більш ге те ро ген ним є со - ціаль ний роз поділ релігійних реп ре зен тацій” [Luckmann, 1991: S. 104]. Тоб - то релігійні реп ре зен тації мо жуть всту па ти і всту па ють між со бою у бо роть - бу за по яс нен ня та утвер джен ня сис те ми орієнтирів — свя щен но го кос мо су, за пра во ви ко ну ва ти функцію соціаль ної фор ми релігії. Релігія із са мо го по - чат ку, згідно з Лук ма ном, слу гу ва ла інтеґрації членів суспільства, утвер - джен ню ста ту су кво. Відбу ва ло ся це саме че рез леґіти мацію — тоб то вип рав - дан ня та пояснення і, зрештою, переведення у розряд самозрозумілих тих чи тих систем смислів. Досі ми роз гля да ли лише кон цепцію соціології релігії. Те пер же мож на пе рей ти до соціології мови Т.Лук ма на, яка до по ма гає кра ще зро зуміти діа - лек ти ку суспільства та, зно ву ж таки, го лов ну для на шо го аналізу про бле - му — леґіти мацію. Вище йшло ся про знан ня та релігію, про те, що суспіль - ство є діалек тич ною єдністю, а, згідно з го лов ною те зою Берґера та Лук ма на, соціаль на ре альність є про дук том ко нстру ю ван ня та ре ко нстру ю ван ня, по - стійно здійсню ва но го ак то ра ми. У цьо му зв’яз ку не одно ра зо во вка зу ва ло ся на ек стер налізацію та об’єкти вацію смислів. При цьо му я не ак цен ту вав ува - ги на тому, за вдя ки чому, на дум ку соціоло га, вза галі мож ливі ці про це си, а саме на мові. Її Автор на зи ває го лов ним медіумом соціаль но го ко нстру ю - 62 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 4 Олек сандр Шуль га 1 Тут до сить доб ре вид но зв’я зок цьо го по нят тя із по нят тям “при род на на ста но ва”, яке ви ко рис то ву ють у мікро соціологічно му аналізі. 2 Про соціологічний аналіз мови, здійсне ний То ма сом Лук ма ном, іти меть ся далі. Однак уже за раз мож на ска за ти, що соціологія релігії, соціологія мови та соціологія знан - ня Лук ма на органічно по в’я зані між со бою в єдину сис те му. ван ня ре аль ності та роз поділу знан ня. Смис ли, ек стер налізо вані інди віда - ми чи гру па ми, об’єкти ву ють ся і ста ють дос туп ни ми іншим індивідам та гру пам, які не бра ли участі у їх тво ренні, саме завдяки мові. Для мене особливо цікаві виокремлені Лукманом функції мови, застосовні до мого аналізу. На надіндивіду аль но му рівні Лук ман го во рить про діах ронічну та син - хронічну функції мови. Пер ша по ля гає в тому, що че рез мову відбу вається об’єкти вація “ре цептів роз в’я зан ня про блем” у виг ляді на бо ру укоріне них са моз ро зумілос тей. Дру га ви яв ляється у вста нов ленні мо вою виз на че них ко муніка тив них взірців для інсти тутів, соціаль них класів і груп та їхньої взаємодії між со бою. На індивіду аль но му рівні мова ви ко нує та кож ді а - хронічну та син хронічну функції. Діах ронічна: мова є осно вою фіксації та пе ре дан ня конфіґурацій зна чень, які є осно вою суб’єктив но го смис лу та ро - зуміння остан ньо го пар тне ра ми по взаємодії. До того ж че рез мову бу ду ють - ся і про по ну ють ся індивідові соціаль но уста лені інтер пре тації ми ну ло го і за да ють ся орієнти ри на май бутнє. Син хронічна функція за без пе чує по ро - зуміння між ак то ра ми в про цесі по всяк ден ної взаємодії. Інши ми сло ва ми, йдеть ся про інтер суб’єктив ний ха рак тер мови, яка цією інтер суб’єк тив - ністю по род жується та, своєю чер гою, сама її за без пе чує. Окрім цьо го, Лук - ман вирізняє до поміжні функції мови. Пе ре дусім інди ка тив ну: “мовні зна ки вис ту па ють од но час но як сим во ли, як інди кації” [Luckmann, 1963: S. 1084]. Із неї вип ли ває інша функція — фа тич на: мова, її ви ко рис тан ня за вжди по - зна чає індивіда як пред став ни ка якоїсь групи, ідентифікує його як на леж но - го до певного соціального поля, відіграє визначну роль стосовно со лідар - ності та ідентифікації і навпаки. Усе це підво дить нас до не обхідності роз гля ду зв’яз ку мови із про це сом леґіти мації. “Сис те ми знаків за га лом і особ ли во мова, — пише Лук ман, — відігра ють іще одну суспільно важ ли ву функцію. Вони є інстру мен та - ми леґіти мації сим волічних універ сумів. Мова на ле жить до ґарантів “уста - ле них відно син”. Її набір зна чень, так само як і ри то ричні мож ли вості, відіграє знач ну роль у роз бу дові взірців леґіти мації на соцієталь но му рівні та на рівні окре мих інсти тутів, класів і груп. Досліджен ня зв’яз ку між соціаль но ско нстру йо ва ною струк ту рою са моз ро зумілос тей та зна ко ви ми сис те ма ми при во дить до про блем но го поля соціології знан ня та ви хо дить за межі пізна валь но го інтересу теорій мови й комунікації” [Luckmann, 1963: S. 1111]. Справді, цей зв’я зок є фун да мен таль ним і вка зує на гли бинні шари соціаль ності, які все своє жит тя на ма гав ся знай ти й дослідити фун да тор фе - но ме но логічної соціології — Альфред Шюц. Мова є про дук том і осно вою інтер суб’єктив ності, мова задає рам ки по ро зуміння та орієнтації в соціаль - но му про сторі, мова є основ ним медіумом роз поділу знан ня та інстру мен - том, за вдя ки яко му відбу вається ек стер налізація–об’єкти вація–інтер на л i - за ція, і на самкінець, мова є інстру мен том леґіти мації. Так мож на ко рот ко підсу му ва ти її роль у про цесі ко нстру ю ван ня соціаль ної ре аль ності. Со - ціологія знан ня, соціологія релігії та соціологія мови — ці три дис ципліни роз ви ва ють учні Шюца — Берґер та Лук ман на по сткла сич но му етапі фено- Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 4 63 Ти по логія ка те горіаль но-по няттєвого апа ра ту фе но ме но логічної соціології ме но логічної соціології1. Вони пе ре осмис лю ють ре зуль та ти кон сти ту тив - ної фе но ме но логії при род ної на ста но ви та при вно сять до сво го аналізу ме - то до логію інших течій і па ра дигм. Найбільш вда ли ми, на мій по гляд, є діалек тич не поєднан ня вче ни ми соціологічно го реалізму й номіналізму на фе но ме но логічно му фун да менті та їхня кон цепція тріадич ності про це су конструювання і ре ко нстру ю ван ня ре аль ності, опи су ва но го в по нят тях екстерналізації, об’єкти вації та інтер налізації. Органічно по в’я за ним із цим є по нят тя леґіти мації, яке П.Берґер і Т.Лук ман пер ши ми пе ре осмис лю ють у фе но ме но логічно му ключі й че рез ньо го при хо дять до цілої гру пи по нять, які да ють змо гу по гли би ти аналіз тво рен ня соціаль ної ре аль ності. Одним із та ких по нять є “сим волічний універ сум”. І “леґіти мація”, і “соціаль ний універ сум” містять ве ли чез ний ев рис тич ний по тенціал, тож у под аль шо му ма ють бути обґрун то вані як категорії. Так само важ ли вим є пе ре осмис лен ня вче ни ми по нят тя “життєсвіт”, а точніше зміщен ня аналізу на по нят тя “світ по всяк ден но го жит тя”, що має мен ший об’єм, порівня но з пер шим. Цим на го ло шується фо ку со ваність ува - ги соціологів на по всяк ден но му рівні та при та ман них йому про це сах озви - чу ван ня, типізації та габітуалізації. До того ж Берґера та Лук ма на пе ре дусім ціка вить пе ре дза даність соціаль но го світу, його інсти туціональність і саме на дослідженні цієї його ха рак те рис ти ки вони зо се ред жу ють ся. Якщо Шюц більше ува ги приділяв інтер суб’єктив ності життєсвіту, яка була в ньо го інтеґраль ною ха рак те рис ти кою, то його учні як таку ха рак те рис ти ку ви ко - рис то ву ють інституціональність (розглядаючи при цьому світ по всяк ден - но го життя). Пог ли би ти аналіз ко нстру ю ван ня та ре ко нстру ю ван ня соціаль ної ре - аль ності до по ма га ють роз роб лен ня на основі но вої точ ки зору щодо но вої кон цепції — соціології релігії та соціології мови (особ ли во здійсню вані Томасом Лукманом). Та ким чи ном, мож на за вер ши ти ти по логізацію ка те горіаль но-по нят - тєвого апа ра ту фе но ме но логічної соціології, про а налізу вав ши її ста нов лен - ня на трьох ета пах: про то соціологічно му, або філо со фсько му, кла сич но му та по сткла сич но му. В осно ву кож но го з цих етапів ляг ли сис те ми та ких уче - них, як Едмунд Гу серль, Альфред Шюц, Пітер Берґер та То мас Лук ман. Вод но час ба га то ува ги було приділено інте лек ту аль но му впли ву інших дослідників та цілих теоретичних течій на цих класиків феноменології. Мож на кон ста ту ва ти, що фе но ме но логічна соціологія стоїть пе ред фундаментальною про бле мою за стиг лості, “за це мен то ва ності”, не ру хо - мості сво го те о ре тич но го рівня. Адже її по нят тя та ка те горії найґрун товніше роз гля да ли ся і були соціологічно інтер пре то вані лише Альфредом Шю цем. Саме він зро бив на черк (і дуже успішний) фе но ме но логічної соціології як сис те ми, сфор му лю вав її пізна вальні при нци пи. Одна че Альфред Шюц як дослідник, при род но, мав влас ний дослідниць кий інте рес, що спря мо ву вав 64 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 4 Олек сандр Шуль га 1 Зно ву на го ло шу, що про термін “фе но ме но логічна соціологія” самі вчені воліють не го во ри ти. Кра ще ска за ти, що ці три соціологічні дис ципліни ма ють своїм підґрун тям фе - но ме но логію як ме то до логію, як спосіб мис лен ня, особ ли вий кут зору на соціаль ну ре - альність. його по шук, і це не мог ло не відби ти ся на його сис темі. Шюц праг нув вив ча - ти при род ну на ста но ву та її кон сти ту ю ван ня. Та кий аналіз мав на меті роз - кри ти фун да мен тальні осно ви соціаль ності, саму її мож ливість. Утім, раз ом із виз нач ни ми на уко ви ми ре зуль та та ми зо се ред женість на при родній на ста - нові мала і зво рот ний ефект. Зок ре ма, при зве ла до не до сить вда ло го і чітко - го опи сан ня соціаль них струк тур. Це на сам пе ред сто сується по нят тя “світ шир шо го ото чен ня” (Mitwelt). Крім того, фо ку су ван ня на кон сти ту ю ванні при род ної на ста но ви, на мою дум ку, істот но зву жу ва ло пізна вальні мож ли - вості фе но ме но логічної соціології. Послідов ни ки ж Шюца — Берґер та Лук - ман — вза галі за пе ре чу ють можливість “феноменологічної соціології”, на зи - ва ю чи її протосоціологією. До того ж вони не займаються дослідженням категоріально-поняттєвого апарату феноменології. По над те, су часні фе но ме но логічні досліджен ня пе ре важ но сто су ють ся окре мих кон цепцій чи по нять “кла сиків” чи вза галі є спро ба ми за сто су ва ти фе но ме но логічну ме то до логію у при клад них досліджен нях. Ви хо дить, що ме то до логічний по тенціал за ли шається на по значці се ре ди ни ХХ століття, а про спірність са мо го терміна “фе но ме но логічна соціологія” годі й ка за ти. За та ких умов уна галь нюється по тре ба в пе ре осмис ленні вже на яв но го ка те - горіаль но-по няттєвого апа ра ту, дослідженні його як сис те ми. Га даю, що кро ком у цьо му на прямі мало б ста ти ви ко рис тан ня цілої низ ки по нять, на й - важ ливішим із яких є “леґіти мація”. Фе но ме но логічно інтер пре то ва на вже Берґером та Лук ма ном, за под аль шо го роз роб лен ня й аплікації кон цепція леґіти мації до по мо же по-но во му по гля ну ти на зв’яз ки та за леж ності в струк ту рах по нять і ка те горій фе но ме но логічної соціології, а також умож - ли вить спробу уточнення предмета цієї теоретичної системи. Однак це вже завдання для наступних розвідок. Літе ра ту ра Berger P.L., Luckmann Th. Die gesellschaftliche Konstruktion der Wirklichkeit: Eine Theorie der Wissenssoziologie. — Frankfurt am Main, 1987. Berger P.L. The Sacred Canopy: Elements of Sociological Religion. — Garden City, 1969. Berger P.L. A Rumor of Angels: Modern Society and the Rediscovering of the Super - natural. — Garden City, 1969. Berger P.L. The Social Reality of Religion. — Harmondsworth, 1973. Berger P.L. The desecularization of the world: resurgent religion and world politics. — Washington, 1999. Berger P.L. Invitation to sociology: a humanistic perspective. — Garden City, 1963. Berger P.L. The Capitalist Revolution: Fifty Propositions about Prosperity, Equality and Liberty. — New York, 1986. Limits of Social Cohesion: Conflict and Mediation in Pluralistic Societies / Ed. by P.L.Berger. — Boulder, 1998. Many globalizations: Cultural Diversity in the Contemporary World / Ed. by P.L.Ber - ger. — Oxford, 2002. Berger P.L. Pyramids of Sacrifice: Political Ethics and Social Change. — New York, 1974. Eberle Th.S. Phänomenologie und Ethnomethodologie // Phänomenologie und So - ziologie. Theoretische Positionen, aktuelle Problemfelder und empirische Umsetzungen / Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 4 65 Ти по логія ка те горіаль но-по няттєвого апа ра ту фе но ме но логічної соціології Hrsg. J.Raab, M.Pfadenhauer, P.Stegmaier, J.Dreher, B.Schnettler. — Weisbaden, 2008. — S. 151–162. Luckmann Th. Soziologie der Sprache // Handbuch von empirischen Sozialforschung / Hrsg. R.König. — Bd. 2. — Stuttgart, 1963. Luckmann Th. Theorie des sozialen Handelns. — Berlin; New York, 1992. Luckmann Th. Lebenswelt, Identität und Gesellschaft. Schriften zur Wissensund Pro to - soziologie / Hrsg. J.Dreher. — Konstanz, 2007. Luckmann Th. Unsichtbare Religion. — Frankfurt am Main, 1991. Plessner H. Zur deutschen Ausgabe // Berger P.L., Luckmann Th. Die gesellschaftliche Konstruktion der Wirklichkeit: Eine Theorie der Wissenssoziologie. — Frankfurt am Main, 1987. — S. 3–20. Schütz A., Luckmann Th. Strukturen der Lebenswelt. — Frankfurt am Main, 1991. — Bd. 1. 66 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 4 Олек сандр Шуль га

Типологія категоріально-поняттєвого апарату феноменологічної соціології (Закінчення)

Institution

Ähnliche Einträge