Американська соціологія сьогодні (Суб’єктивні нотатки зі 104-ї конференції Американської соціологічної асоціації у Сан-Франциско)
Gespeichert in:
| Datum: | 2009 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Iнститут соціології НАН України
2009
|
| Schriftenreihe: | Социология: теория, методы, маркетинг |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/89985 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Американська соціологія сьогодні (Суб’єктивні нотатки зі 104-ї конференції Американської соціологічної асоціації у Сан-Франциско) / А. Мельников // Социология: теория, методы, маркетинг. — 2009. — № 4. — С. 177–185. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-89985 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-899852015-12-21T03:03:00Z Американська соціологія сьогодні (Суб’єктивні нотатки зі 104-ї конференції Американської соціологічної асоціації у Сан-Франциско) Мельников, А. Научная жизнь 2009 Article Американська соціологія сьогодні (Суб’єктивні нотатки зі 104-ї конференції Американської соціологічної асоціації у Сан-Франциско) / А. Мельников // Социология: теория, методы, маркетинг. — 2009. — № 4. — С. 177–185. — укр. 1563-4426 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/89985 uk Социология: теория, методы, маркетинг Iнститут соціології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Научная жизнь Научная жизнь |
| spellingShingle |
Научная жизнь Научная жизнь Мельников, А. Американська соціологія сьогодні (Суб’єктивні нотатки зі 104-ї конференції Американської соціологічної асоціації у Сан-Франциско) Социология: теория, методы, маркетинг |
| format |
Article |
| author |
Мельников, А. |
| author_facet |
Мельников, А. |
| author_sort |
Мельников, А. |
| title |
Американська соціологія сьогодні (Суб’єктивні нотатки зі 104-ї конференції Американської соціологічної асоціації у Сан-Франциско) |
| title_short |
Американська соціологія сьогодні (Суб’єктивні нотатки зі 104-ї конференції Американської соціологічної асоціації у Сан-Франциско) |
| title_full |
Американська соціологія сьогодні (Суб’єктивні нотатки зі 104-ї конференції Американської соціологічної асоціації у Сан-Франциско) |
| title_fullStr |
Американська соціологія сьогодні (Суб’єктивні нотатки зі 104-ї конференції Американської соціологічної асоціації у Сан-Франциско) |
| title_full_unstemmed |
Американська соціологія сьогодні (Суб’єктивні нотатки зі 104-ї конференції Американської соціологічної асоціації у Сан-Франциско) |
| title_sort |
американська соціологія сьогодні (суб’єктивні нотатки зі 104-ї конференції американської соціологічної асоціації у сан-франциско) |
| publisher |
Iнститут соціології НАН України |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Научная жизнь |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/89985 |
| citation_txt |
Американська соціологія сьогодні (Суб’єктивні нотатки зі 104-ї конференції Американської соціологічної асоціації у Сан-Франциско) / А. Мельников // Социология: теория, методы, маркетинг. — 2009. — № 4. — С. 177–185. — укр. |
| series |
Социология: теория, методы, маркетинг |
| work_keys_str_mv |
AT melʹnikova amerikansʹkasocíologíâsʹogodnísubêktivnínotatkizí104íkonferencííamerikansʹkoísocíologíčnoíasocíacííusanfrancisko |
| first_indexed |
2025-07-06T18:00:14Z |
| last_indexed |
2025-07-06T18:00:14Z |
| _version_ |
1836921457759748096 |
| fulltext |
На у ко ве жит тя
На у ко ве жит тя
НАУКОВЕ ЖИТТЯ
Американська соціологія сьо годні
(Суб’єктивні но тат ки зі 104-ї кон фе ренції Американської
соціологічної асоціації у Сан-Фран цис ко)
На по чат ку сер пня 2009 року в Сан-Фран цис ко відбу ла ся 104-та щорічна кон -
фе ренція Американської соціологічної асоціації (АСА). За галь на тема кон фе ренції
діста ла відоб ра жен ня у назві до повіді пре зи ден та асоціації Пат риції Гіл Колінз —
“Нова політика спільно ти”. Ця тема, за зна чи ла Колінз, пе ре дба чає пе ре осмис лен ня
фе но ме на спільно ти, який під впли вом ґло балізаційних про цесів, соціаль них рухів і
роз вит ку тех но логій змінюється так само швид ко, як і світ за га лом. Раніше апо -
літичні сфе ри спільно ти те пер де далі більше за лу ча ють ся до різно манітних по лi -
тич них про цесів і ста ють по туж ни ми чин ни ка ми фор му ван ня соціаль них і політич -
них іден тич нос тей. Ви ни ка ють спільно ти но во го типу, на прик лад, на ґрунті вірту -
аль них ко мунікацій. Зрос тан ня смис ло вої ба га то вимірності все ре дині й за меж ами
спільно ти при зво дить до ви ник нен ня су перечлив их по зицій і пер спек тив. Усе це
коло про блем по слу гу ва ло лей тмо ти вом на уко вих дис кусій кон фе ренції.
Поп ри існу ван ня цілісно го те ма тич но го про сто ру, кон фе ренціям АСА дуже
важ ко дати уза галь не ну ха рак те рис ти ку. Ви раз Ци це ро на Е Pluribus Unum вель ми
точ но го дить ся для виз на чен ня аме ри ка нської ре аль ності, і цей девіз мож на сміливо
пе ренес ти з дер жав но го гер ба США на ло го тип соціологічної асоціації. Крім рас ово -
го, етнічно го і куль тур но го плю ралізму ба га то маніття по в’я за не із си лою-си лен ною
учас ників щорічних кон фе ренцій АСА. Я вже відвіду вав одну із та ких кон фе ренцій
у Нью-Йор ку 2007 року й можу ствер джу ва ти, що як тоді, так і цьо го разу, у
Сан-Фран цис ко, за галь на кількість учас ників цьо го про фесійно го фо ру му ста но ви -
ла 8–10 ти сяч. Якщо зорієнту ва ти ся на офіційні дані, ця циф ра сягає не менш як 6
ти сяч. Ве ли чез ний мас штаб кон фе ренції підтвер джує її опубліко ва на про гра ма, ва -
го мий том якої має близь ко 350 сторінок. Вра жає та кож організація події. У двох го -
те лях, одним із яких незмінно є “Ґілтон”, ли шень упро довж чо тирь ох днів було про -
ве де но кілька ти сяч різно манітних за ходів, включ но із суб кон фе ренціями, сим -
позіума ми, сесіями та секціями, круг ли ми сто ла ми, пре зен таціями тощо. Ко жен
учас ник, на лаш то ва ний на плідну пра цю й чис ленні зустрічі, мав за зда легідь і ре -
тель но пла ну ва ти свій візит. Саме так вчи нив і я, з огля ду на свій досвід Нью-
йоркської кон фе ренції.
Моя по їздка до США цьо го року мала дві основні мети. Пер ша по ля га ла у ви -
ступі на щорічній зустрічі То ва рис тва сим волічно го інте ракціонізму (ТСІ)1. У ма -
теріалах до повіді раз ом із про фе со ром Аризонського універ си те ту Джо ном Джон -
со ном ми на ма га ли ся на порівняль них за са дах про а налізу ва ти по ведінкові стра тегії
лю дей за си ту ації нинішньої еко номічної кри зи. Забіга ю чи на пе ред, за зна чу, що не -
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 4 177
1 Society for the Study of Symbolic Interaction (див.: http://www.espach.salford.ac.uk/sssi/).
сподіва ним для нас ре зуль та том було те, що, не зва жа ю чи на аб со лют но різні мак ро -
по каз ни ки у США й в Україні, ми ви я ви ли фак тич но одна кові “стра тегії ви жи ван -
ня” на рівні по всяк ден но го жит тя1.
Да ю чи за галь ну ха рак те рис ти ку ТСІ, мож на відзна чи ти, що ця організація
налічує у своїх ла вах не більш як сто членів і видає влас ний ча со пис “Symbolic
Interaction”, а та кож щорічну серію ко лек тив них мо ног рафій “Studies in Symbolic
Interaction”. ТСІ ви ник ла близь ко со ро ка років тому внаслідок того, що мож на на -
зва ти ру хом “якісно го” про тес ту про ти “кількісно го” соціологічно го мейнстри му,
про те сьо годні фак тич но інтеґру ва ла ся в за галь ну струк ту ру АСА. Інтеґрація ви яв -
ляється, приміром, у про ве денні щорічних зборів в од но му місці та в один час, а та -
кож у тому, що більшість членів то ва рис тва од но час но є чле на ми АСА. Щось
подібне при та ман не іншим аме ри ка нським соціологічним організаціям2, котрі, по -
дібно до ТСІ, діста ли у про гра мах АСА виз на чен ня “sister associations”. Насмілюся
при пус ти ти, що про ці на укові то ва рис тва, до яких мали і ма ють сто су нок соціоло ги
світо во го рівня, май же нічого невідомо у по стра дя нсько му про сторі.
Евіатар Зе ру ба вель
Збо ри ТСІ три ва ли три дні і скла да ли ся із 25 секцій, при свя че них найрізно -
манітнішим те мам: “Нові до сяг нен ня в теорії сим волічно го інте ракціонізму”; “Му -
зи ка й інте ракція”; “Мас-медіа і про па ган да”; “Досліджен ня девіан тної по ведінки”;
“Мова і сим волічна інте ракція”; “Ґен дер, на с ильство і віктимізація” тощо. Се ред
вис тупів, що про лу на ли, мож на на зва ти до повіді Нор бер та Вілі3 (семіот и ка кри зи),
Сай мо на Гот шаль ка (ет ног рафія Інтер нет-про сто ру), Джо зе фа Ко тар би (со -
ціологія му зи ки), Ган са Ба ке ра (сільські гро ма ди). Збо ри за вер ши ли ся дво ма дуже
ціка ви ми за хо да ми. Пер шим із них була лекція з теми “Ге не а логічна уява: рід і по -
коління у по всяк ден но му житті”, яку про чи тав учень І.Гоф ма на, ав тор коґнітив ної
178 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 4
На у ко ве жит тя
1 Johnson J., Melnikov A. Studying Economic Behavior in Context. Paper presented at the
annual meeting of the Society for the Study of Symbolic Interaction / 104th ASA Annual
Conference. San Francisco, USA, August 8–11. Forthcoming.
2 Нап рик лад, То ва рис тво з вив чен ня соціаль них про блем, Асоціація соціології релігії,
“Соціоло ги за пра ва жінок у суспільстві” тощо.
3 Нор бер та Вілі українські соціоло ги зна ють за вдя ки праці: Історія і політика су час ної
соціо логічної теорії // Соціологічна теорія сьо годні / За ред. В.Тан че ра. — К., 1994. Це
один із не ба гать ох, якщо не єди ний, пе ре кла де ний російською мо вою текст ав то ри тет но -
го аме ри ка нсько го те о ре ти ка.
теорії соціаль но го часу Евіатар Зе ру ба вель1. Вис туп вик ли кав жва вий інте рес і
дис кусії, а слідом за цим роз по ча ла ся уро чис та ве че ря, під час якої було вру че но
щорічні премії та підби то підсум ки ро бо ти то ва рис тва за ми ну лий період. Го лов ну
премію імені Джор джа Гер бер та Міда за ви дат ний вне сок у роз ви ток сим волічно го
інте ракціонізму було вру че но цьо го року Джо зе фові Ко тарбі із Г’юс то нсько го унi -
вер си те ту. Мій співав тор Дж.Джон сон був виз на ний гідним премії “Mentor Award”
за ви датні до сяг нен ня в підго товці май бут ньо го по коління соціологів. Та кож була
вру че на премія імені Ча рльза Гор то на Кулі за кра щу публікацію року в тра диції
сим волічно го інте ракціонізму (кни га Ка ролін Еліс “Пог ляд на зад: ав то ет ног рафічні
роз ду ми про жит тя і ро бо ту”) і премія імені Гер бер та Блу ме ра за кра щу пра цю се ред
аспірантів (стат тя Рай мон да Ґарет-Пітер са “Якщо мені не потрібно більше пра цю -
ва ти, хто тоді я?”).
Ла у ре ат Премії Міда 2009 року
Джо зеф Ко тар ба
Вру чен ня на го род є не менш по ши ре ною тра дицією не тільки в ТСІ, а й на рівні
АСА за га лом. Щорічно відбу вається го ло су ван ня у дев ’я ти го лов них і май же ста
секційних номінаціях. Так, го лов ну премію за на й кра щу книж ку року цьо го разу
здо був Сти вен Епштейн за пра цю “Інклюзія: політика відмінності в ме дич но му
дослідженні”. У книжці про а налізо ва но про бле му нерівності та ме ханізми соціаль -
ної політики у сфері охо ро ни здо ров ’я2. Наз ву ще одну премію, а точніше — при -
вілей. Сво го часу ра дя нським соціоло гам було відомо про існу ван ня у США премії
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 4 179
На у ко ве жит тя
1 Евіатар Зе ру ба вель — ав тор кни жок “Patterns of Time in Hospital Life” (1979), “Hid -
den Rhythms” (1981), “The Seven Day Circle” (1985), “The Fine Line” (1991), “Terra
Cognita” (1992), “Social Mindscapes” (1997), “The Clockwork Muse” (1999), “Time Maps”
(2003), “The Elephant in the Room” (2006).
2 Ще були вру чені такі го ловні на го ро ди АСА за 2009 рік: Public Understanding of
Sociology Award (J.Levin, Northeastern University); Distinguished Contributions to Teach -
ing Award (C.Howery, retired); Jessie Bernard Award (C.Ridgeway, Stanford University);
Cox-Johnson-Frazier Award (A.Morris, Northwestern University); Distinguished Career
Award for the Practice of Sociology (S.M.Miller, Commonwealth Institute); Excellence in
Reporting of Social Issues Award (B.Ehrenreich); W.E.B.DuBois Award of Distinguish -
ed Scholarship (S.Stryker, Indiana University); Dissertation Award (C.Laurier Decoteau,
University of Illinois-Chicago, “The Bio-Politics of HIV/AIDS in Post-Apartheid South
Africa”).
імені Со рокіна, яку було за сно ва но ще за жит тя Піти ри ма Олек сан дро ви ча1. Її
лауреатами були П.Блау (премія 1968 року за пра цю “Американська струк ту ра
зайнятості”, на пи са ну у співав торстві з О.Дан ка ном і А.Тайрі), І.Ва лер стайн (пре -
мія 1975 року за книж ку “Су час на світ-сис те ма”) та інші ви датні соціоло ги. Остан -
ня така премія була вру че на 1979 року, після чого вона пе ре тво ри ла ся на “Со -
рокінські лекції”, з яки ми сьо годні ма ють змо гу вис ту пи ти ла у ре а ти провідних
премій АСА.
Ду айт Сан дер сон,
31-й пре зи дент АСА і фун да тор її першої секції
По ряд із преміями не мен шою мірою вра жа ють своїм ба га то маніттям секції
АСА. За раз налічується со рок вісім секцій, це ли шень на сім секцій мен ше, ніж
у Міжна родній соціологічній асоціації (МСА). Про те аме ри ка нська асоціація в
кілька разів пе ре вер шує МСА за чи сельністю, бо за галь на кількість членів усіх її
секцій ста но вить близь ко 25 ти сяч. Звісно, щоб до сяг ти та ко го рівня роз вит ку та
спеціалізації, зна до би ло ся не одне де ся тиліття. Май же так само, як і в історії роз вит -
ку Соціологічної асоціації України, упро довж 16 років від мо мен ту ви ник нен ня
Американського соціологічно го то ва рис тва 1905 року не існу ва ло жод них секцій. І
лише у 1921 році були за сно вані дві перші секції — секція із соціології села, на чолі з
май бутнім пре зи ден том АСА, про фе со ром Кор н ельсько го універ си те ту Ду ай том
Сан дер со ном, та секція соціаль них досліджень. У 1930-му році налічу ва ло ся вже
дев ’ять секцій і при близ но стільки їх зберіга ло ся цілих со рок років, поки роз по ча ло -
ся повільне, але постійне зрос тан ня. У се ред ньо му від по чат ку 1970-х що ро ку ство -
рюється одна нова секція2.
Сьо годні найбільши ми секціями АСА, кількість членів яких тро хи пе ре ви щує
ти ся чу, є секції “Ме дич на соціологія”, “Соціологія куль ту ри”, “Організації, за й -
нятість і ро бо та”, “Стать і ґен дер”. До волі ве ли ки ми (близь ко 800 членів) є секції
“Соціологія освіти”, “Сім’я”, “Теорія соціології”, “Ко лек тив на по ведінка і соціаль -
180 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 4
На у ко ве жит тя
1 Зас ну ван ня цієї премії, що є свідчен ням на й ви що го виз нан ня, тішило Со рокіна в
останні місяці жит тя. Зок ре ма, він зга дує про це у своєму лис ту ванні з І.С.Ко ном. Див.:
Из эпис то ляр но го на сле дия Пи ти ри ма Со ро ки на: пе ре пис ка с И.С.Ко ном // Жур нал со -
ци о ло гии и со ци аль ной ан тро по ло гии. — 1998. — Т. 1. — Вып. 2. — С. 20–35.
2 Док ладніше про історію АСА див.: Rhoades L. A History of the American Sociological
Association, 1905–1980. — Washington, DC, 1981; Rosich K. A History of the American
Sociological Association, 1981–2004. — Washington, DC, 2005.
ний рух”, “Ра сові й етнічні мен ши ни”, “Раса, ґен дер і клас”, “Політич на соціологія”,
“Еко номічна соціологія”, “Вик ла дан ня і на вчан ня соціології”. У решті секцій на -
лічується від 176 (секція “Тва ри ни і суспільство”) до 730 членів (секція “Порівняль -
но-істо рич ної соціології”), а в се ред ньо му цей по каз ник ко ли вається в меж ах 450
осіб. До новітніх груп за інте ре са ми, що ма ють ста тус “на стадії фор му ван ня”, на ле -
жать секції “Пра ва лю ди ни”, “Інвалідність і суспільство”, “Альтруїзм і соціаль на
солідарність” та “Соціологія тіла”. Не хай це не про фесійна оцінка, але га даю, що за
рівнем роз вит ку тих чи тих секцій мож на су ди ти про на й ак ту альніші сфе ри, про бле -
ми й тен денції роз вит ку аме ри ка нської соціології за га лом.
У червні 2009 року пішов із жит тя
Ральф Да рен дорф
Мож на ска за ти, що кожні секційні збо ри асоціації цьо го року ста но ви ли інте рес
із про фесійної точ ки зору, а чи був цей інте рес більшим або мен шим, уже за ле жа ло
від спеціалізації та кола на уко вих інте ресів того чи того учас ни ка. Відбу ла ся ціла
серія так зва них “пре зи д ентських сесій”, при свя че них різним ас пек там цен траль ної
теми кон фе ренції. За тра дицією на по чат ку го лов ної з цих сесій, де вру ча ли на го ро -
ди АСА і про лу на ла пре зи д ентська до повідь, при сутні вша ну ва ли пам ’ять ви дат них
соціологів із різних країн, які пішли з жит тя торік. Так я дізнав ся, що 17 чер вня 2009
року, у віці 80 років, у німець ко му Кельні по мер один із кла сиків соціології Ральф
Да рен дорф1. І дуже при кро, що се ред соціологів, які пішли з жит тя у 2009 році, так і
не було на зва но ім’я А.Г.Здра во мис ло ва, яко го не ста ло за три тиж ня після смерті
Да рен дор фа.
Якщо зва жи ти на незмінний інте рес аме ри ка нських соціологів до політики, то
не див но, що окре мий сим позіум у рам ках кон фе ренції був при свя че ний Ба ра ку
Обамі та його діяль ності на по саді пре зи ден та. За галь ну спря мо ваність цьо го за хо ду
найліпшим чи ном відоб ра жа ють клю чові пи тан ня, що об го во рю ва ли ся під час різ -
них сесій сим позіуму: “Фе но мен Оба ми”, “Чому Оба ма виг рав ви бо ри і про що це
свідчить сто сов но де мок ратії у США?”, “Чи потрібен соціолог в адміністрації Оба -
ми?”, “Пре зи дент Оба ма і рас ові, ґен дерні та кла сові про бле ми” тощо. Роз гля да ли і
вплив політики Оба ми на ви ник нен ня й діяльність різних спільнот і соціаль них
рухів. Утім, на за гал прихід но во го пре зи ден та до вла ди був сха рак те ри зо ва ний аме -
ри ка нськи ми соціоло га ми не іна кше як “істо рич на подія”.
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 4 181
На у ко ве жит тя
1 У вітчиз ня них підруч ни ках з історії соціології за зви чай відсут ня інфор мація про те,
що Ральф Ґустав Да рен дорф мав ти ту ли ба ро на і лор да, був чле ном бри та нської Па ла ти
Лордів, обіймав ви сокі по са ди в уряді Німеч чи ни та Євро пе йсько го Со ю зу.
Не мен шої ува ги за слу го ву ють інші за хо ди кон фе ренції. Свої збо ри про ве ла
секція “Соціологія емоцій”, яка ди намічно роз ви вається. Тут об го во рю ва ли пи тан -
ня те о ре тич них й емпірич них пер спек тив у цій дослідницькій ца рині. У дис кусіях
взя ли участь Рен дал Колінз, Джо на тан Тьор нер1, Пітер Бур ке та інші соціоло ги.
На го ло шу при нагідно, що Рен дал Колінз по сту по во пе ре тво рюється на од но го із
най впливовіших те о ре тиків США. У відповідях колеґ на моє за пи тан ня про те, кого
сьо годні мож на на зва ти ліде ра ми про фесії, на й частіше лу на ло саме його ім’я, а та -
кож імена Раль фа Тьор не ра і Джефрі Александера. Крім цьо го, на кон фе ренції було
ого ло ше но, що Р.Колінз обійма ти ме по са ду пре зи ден та АСА у 2011 році, що за й вий
раз підтвер джує його ліде рську по зицію.
На євро пе йських соціологічних кон фе ренціях існує тра диція про во ди ти пре -
зен тації но вих кни жок під на звою “Зустрічаємо ав то ра”. У США така тра диція
діста ла на зву “Автор зустрічає кри ти ку”. Два роки тому в Нью-Йор ку я був при -
сутній на такій пре зен тації, коли Дж.Александер “зустрічав кри ти ку” своєї книж ки
“Гро ма дя нська сфе ра”, що вже вва жається однією із на й ви датніших праць останніх
де ся тиліть у ца рині соціологічної теорії2. Вис ло ви ли ся три кри ти ки, після чого в ав -
то ра була мож ливість вис ту пи ти у відповідь. Пам ’я таю, як по жар ту ва ла тоді одна із
кри тиків, Марґарет Со мерс, роз по чав ши свої за ува жен ня при близ но з та ко го: “...у
кого в ау ди торії є ця книж ка? Я бачу, вона є у Дже фа”. Александер підняв свою
книж ку над го ло вою і всі по ба чи ли ве ли чез ний том. “У цій ве ли чезній книжці 800
сторінок... , — ска за ла Со мерс, — ...і це — пер ше кри тич не за ува жен ня! ” Цьо го року в
Сан-Фран цис ко я відвідав ана логічний захід, про ве де ний під еґідою секції “По -
рівняль но-істо рич ної соціології”, де Р.Колінз вис ту пив як кри тик Ре бе ки Імай, з її
книж кою про еко номіку се ред ньовічної Італії “Не роз ви неність капіталізму”, а та -
кож Пола Макліна — ав то ра праці “Мис тец тво по бу до ви ме реж: стра тегічні взаємо -
дії і пат ро наж у Фло ренції доби Ре не сан су”.
Рен дал Колінз у ролі кри ти ка
Ви дат ний аме ри ка нський фахівець з історії соціології Чарльз Камік вис ту пив
цьо го року організа то ром одра зу двох сесій. На першій те ма тичній сесії “Де ко нстру -
ю ван ня соціологічних ко нструкцій аме ри ка нської спільно ти” вис ту пи ли соціоло ги
З.Робінсон, Н.Мар вел, Д.Гейні, К.Грин га ус. Теми їхніх до повідей відтво рю ва ли
про бле ма ти ку спільно ти пе ре важ но крізь при зму соціології міста. На другій сесії,
182 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 4
На у ко ве жит тя
1 Не що дав но вий шла дру ком про грам на стат тя Дж.Тьор не ра, при свя че на соціології
емоцій: The Sociology of Emotions: Basic Theoretical Arguments // Emotion Review. —
2009. — Vol. 1 — No. 4 (October). — P. 340–354.
2 Див.: Ти та рен ко Л.Г. Ре цен зия на кни гу Дж.Александера “Граж дан ская сфе ра” // Со -
ци о ло ги чес кие ис сле до ва ния. — 2008 . — № 2. — С. 151–154.
про ве деній під спільним пат ро на том секцій “Історія соціології” та “Порівняль -
но-істо рич на соціологія”, Камік очо лив дис кусію з про бле ми “Істо ри зу ю чи істо рич -
ну соціологію”.
Доб ре зна йо мий укр аїнським соціоло гам ме та те о ре тик і ав тор ши ро ко відо мої
“теорії мак до наль ди зації” Дж.Рітцер та кож узяв цьо го року участь у двох за хо дах.
На суб кон фе ренції секції “Теорія соціології” він до повідав із теми “Мак ро соціологія
за доби ґло балізації”. За галь на тема цієї щорічної суб кон фе ренції була спря мо ва на
на осмис лен ня мак ро-мікроз в’язків у соціологічній теорії, а її учас ни ки, при хиль ни -
ки різних те о ре тич них підходів (крім Дж.Рітце ра — Дж.Ґолдсто ун, П.Бур ке,
П.Но лан, У.Робінсон), вис ло ви ли влас ну дум ку з при во ду по точ них дослідниць -
ких про блем і ак ту аль них тен денцій у цій сфері. Крім цьо го, раз ом із соціоло га ми з
Нью-Йор ка Г.Мо лот чем і Ш.Зукін, Дж.Рітцер вис ту пив у ролі кри ти ка но вої
книж ки Е.Саса “Без печ ний шопінг: як ми пе рей шли від за хис ту довкілля до за хис ту
себе”. Як во че вид нюється з на зви книж ки і з са мо го фак ту її ши ро ко го об го во рен ня,
ма со ве праг нен ня спо жи ван ня біологічно чис тих про дуктів і по в’я зані з цим яви ща
ста ють ак ту аль ною соціаль ною і дослідниць кою про бле мою.
Сум но кон ста ту ва ти, що ціла пле я да ви дат них соціологів США по сту по во за -
ли шає ко лишні по зиції. Зок ре ма, пред став ник пізньої Чи казь кої шко ли, фун да тор
“теорії навішу ван ня яр ликів” і ав тор соціологічно го бес тсе ле ра “Аутсайдери” Го -
вард Бе кер1 цьо го року вже не вис ту пав із до повіддю, ма буть, че рез по хи лий вік (81
рік). Про те він був за яв ле ний учас ни ком дис кусій на сесіях “Інтеґру ю чи ме то ди
якісно го і кількісно го аналізу” і “Що но во го на пе ре тині куль ту ри та еко номіки? ”.
На першій сесії по ру шу ва ло ся одвічне соціологічне пи тан ня про співвідно шен ня
теорії й емпірич них да них. У чо тирь ох до повідях, що про лу на ли, про по ну ва ли ся
нові відповіді на це пи тан ня, у тому числі з по зицій best practice, як аме ри канські
соціоло ги на зи ва ють одну із соціологічних технік, що ста но вить фор малізацію
унікаль но го успішно го досвіду. У меж ах дру гої сесії за участі Бе ке ра, організо ва ної
секцією “Соціології куль ту ри” під керівниц твом М.Фор кей да, висвітлю ва ли ся ко -
мерційні ас пек ти мис тец тва (П.Левін, Е.Кос лор), об го во рю вав ся фе но мен інте ре су
в бізнес-куль турі (Л.Спілмен) і ціла низ ка інших про блем.
Стис ло про деякі інші сесії. Гар в ардський політо лог Р.Пат нем за гли бив ся в
сфе ру релігійних про блем, а та кож дав цьо го року до ро гу мо ло до му по колінню. На
збо рах секції “Соціологія релігії” він пред став ляв свою спільну пра цю із соціоло гом
Ч.Лімою, кот рий лише два роки тому за хис тив дис ер тацію з теми “Ме режі, мо -
білізація та участь гро ма дян у політиці” у тому ж таки Гар варді. Наз ва праці Пат не -
ма і Ліма “Потаємна мо лит ва — не роз ва га: релігія, соціальні ме режі і суб’єктив ний
доб ро бут”. Ви дат ний німець кий соціолог Ульріх Бек з Універ си те ту Мюн хе на за -
ли шив ся вірним своїм дослідниць ким інте ре сам і взяв участь у те ма тичній сесії
№539 за на звою “Кос мо політанізм і спільно та”. Лу на ли у Сан-Фран цис ко й україн -
ські мо ти ви. Секція “Міжна родні міґрації” організу ва ла серію круг лих столів, на од -
но му з яких було под а но до повідь Н.Шапкіної з Кан зась ко го дер жав но го універ си -
те ту з теми “Ри зик-ме нед жмент в ан тик риміна льних ініціати вах у Росії й Україні”.
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 4 183
На у ко ве жит тя
1 Утім, ви я ви ло ся, що не лише українські, а й ба га то хто з аме ри ка нських соціологів не
зна ють, що в США було два ви датні Го вар ди Бе ке ри. Їхні повні імена різнять ся лише
однією літе рою (Го вард Сол Бе кер, нар. 1928 і Го вард Поль Бе кер, 1899–1960), із чим
було по в’я за но чи ма ло курй оз них ви падків. У ре аль но му житті ці соціоло ги зустріча ли -
ся лише од но го разу і з’я су ва ли, що не пе ре бу ва ють у ро дин них сто сун ках. Див. спо га ди
про це мо лод шо го Бе ке ра на його пер со наль но му сайті
(http://home.earthlink.net/~hsbecker/news_two_howies.html). Своєю чер гою, стар ший
Бе кер був відо мий нам як 50-й пре зи дент АСА і як співав тор Алвіна Бос ко ва по пе ре кла -
деній російською мо вою книжці “Сов ре мен ная со ци о ло ги чес кая те о рия” (1961).
На сесії “Тран снаціональні спільно ти” С.Со ларі з Каліфорнійсько го універ си те ту в
Берклі ви го ло си ла до повідь “Між Євро пою й Африкою: будівниц тво “но вої” Украї -
ни на пле чах жінок-міґрантів”. Круг лий стіл “Пам ’ять, фрей ми і куль ту ра” секції
“Ко лек тив на по ведінка і соціаль ний рух” очо ли ла К.Гор бен ко з Універ си те ту Пен -
сільванії. Тема її до повіді — “Че Ге ва ра в Києві: ство рен ня леґітим ності в медіа-дис -
курсі”.
Зреш тою, під час візитів до США, а та кож мірою за ну рен ня “у си ту ацію” мене не
за ли ша ло відчут тя того, що, по при оче вид ний проґрес аме ри ка нської соціології в
цілому, в ній зни кає жива історія й зі сце ни іде доба “ве ли ких імен”. Я чи тав ве ли -
чезні спис ки членів АСА і не зна хо див там зна йо мих прізвищ, хоча вже кілька років
серй оз но вив чаю аме ри ка нську соціологію. Якщо ви под и ви те ся на прізви ща пре зи -
дентів АСА, по ба чи те таке: якщо раніше асоціацію очо лю ва ли Т.Пар сонс, С.Сто у -
фер, П.Со рокін, П.Ла зар сфельд, Дж.Го манс та інші всесвітньо відомі соціоло ги, то
імена пре зи дентів останніх років на вряд чи так само ши ро ко відомі світовій со -
ціологічній спільноті: А.Ка ле берґ (2008); Ф.Півен (2007); С.Епштейн (2006); Т.Дас -
тер ( 2005). Усе це зму си ло мене за мис ли ти ся, коли я на ма гав ся здійсни ти дру гу
головну мету моєї по до рожі че рез Атлантику, тоб то зустрітися з Едвар дом
Тірік’яном — “жи вим кла си ком”, про яко го я за вер шую дис ер тацію і праці яко го ре -
тель но вив чаю впро довж останніх п’я ти років. Упер ше я спро бу вав зустрітися із
Тірік’я ном ще два роки тому на кон фе ренції АСА в Нью-Йор ку. На жаль, він не був
тоді офіційно за яв ле ний у про грамі й знай ти його мені не вда ло ся.
Цьо го року в Сан-Фран цис ко все скла ло ся успішно. Тірік’ян був організа то ром
те ма тич ної сесії “Уяв лю вані спільно ти у XXI столітті”, при свя че ної пе ре осмис лен -
ню ідей Б.Андерсона, вик ла де них у його зна ме нитій книзі 1983 року1. На сесії про -
лу на ли до повіді К.Каль гу на, Г.Фай на, Б.Вел ма на і Е.Ґлен, у яких було зроб ле но
спро бу оцінити ак ту альність кон цепції Андерсона за но вих, су час них умов, а та кож
співвіднес ти по нят тя “нація” і “спільно та”. Про ве ден ню сесії пе ре ду вав один вель ми
ціка вий, але май же не поміче ний епізод. “Сан-Фран цис ко со рок років по тому” — під
та кою на звою за кілька місяців до кон фе ренції вий шла не ве ли ка стат тя Тірік’я на в
періодич но му ви данні АСА “Footnotes”. У цій не ве ликій розвідці йшло ся про те, що
кон фе ренція у Сан-Фран цис ко 2009 року має сво го роду істо рич ний ха рак тер для
аме ри ка нської соціології. Саме со рок років тому, 1969 року, кон фе ренція АСА та -
кож про хо ди ла у Сан-Фран цис ко і збігла ся із відо мою куль тур но-політич ною кри -
зою та сту д ентськи ми вис ту па ми. За во ру шен ня за тор кну ли тоді й саму соціо ло -
гічну асоціацію. Гру па її членів, пе ре важ но сту дентів, вис ло ви ла про тест офіційній
організації і про ве ла окремі збо ри, при свя чені пам ’яті П.Со рокіна в ме то дистській
церкві Ґлайд Ме моріал на Еліс-стрит. Учас ни ки зборів мали знач ки з на пи са ми “Со -
рокін жи вий! ”, “Рух за звільнен ня соціології” і “Ре во люція — це не за хо ди із при ду -
шен ня по встан ня” — ан ти воєнни ми за кли ка ми про ти ви ко рис тан ня соціології в
кон тексті будь-яких на силь ниць ких дій. Там же про лу нав скан даль ний вис туп
Алвіна Ґоулдне ра, який вдав ся до глу зу ван ня із Со рокіна і за я вив, що в соціаль них
на уках було лише два ра ди кальні мис ли телі — Карл Маркс, кот ро го немає в жи вих, і
він сам. Це ста ло ся менш ніж за рік до опри люд нен ня його зна ме ни то го тво ру “ На -
стання кри зи західної соціології”.
Свою розвідку Тірік’ян за вер шив сло ва ми про те, що осо бистість Со рокіна за -
ли шається за пи ту ва ною в наші дні, й пообіцяв при й ти зі знач ком со ро карічної дав -
ни ни на кон фе ренцію цьо го року. Цю обіцян ку важ ко інтер пре ту ва ти іна кше, ніж
сим волічно. Як же я зди ву вав ся, коли вже на відкритті секції з “уяв лю ва них спіль -
нот” я по ба чив на гру дях у Тірік’я на круг лий, яс кра во по ма ран че вий зна чок із на пи -
184 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 4
На у ко ве жит тя
1 Див. російський пе ре клад: Андерсон Б. Во об ра жа е мые со об щес тва. Раз мыш ле ния об
ис то ках и рас прос тра не нии на ци о на лиз ма. — М., 2001.
сом “Со рокін жи вий! ”. Після кількох вступ них фраз Тірік’ян по ка зав на ньо го і за -
пи тав у ау ди торії: “Хто був на тих збо рах у Ґлайд Ме моріал 1969 року?”. У при -
міщенні пе ре бу ва ло десь близь ко п’ят де ся ти лю дей, але руку підняв лише один зі
слу хачів, який сидів по руч зі мною, і це був Дж.Джон сон...
За два дні до кон фе ренції
Едвар дові Тірік’я ну ви пов ни ло ся вісімде сят років.
На його гру дях зна чок із на пи сом “Со рокін жи вий!”
Я зустрівся із Тірік’я ном уве чері того ж дня, і ми дов го роз мов ля ли й гу ля ли
вечірнім Сан-Фран цис ко. Він зга ду вав, як упер ше відвідав кон фе ренцію АСА май -
же 60 років тому, і ка зав, що вже май же не ба чить тут нікого зі своїх од нолітків. Я ди -
вив ся на ньо го і под умки пе релічу вав його вчи телів, близь ких друзів і колеґ: Піти -
рим Со рокін, Тал кот Пар сонс, Джордж Го манс, Клайд Клак год, Ґордон Оллпорт,
Са му ель Сто у фер, Нейл Смел зер, Ро берт Бела, Га рольд Марфінкель, Збігнев Бже -
зи нський, Жак Ма ри тен, Жорж Ба ландьє, Жорж Ґурвич... І це був лише по ча ток
спис ку. Нез вичні відчут тя ви ни ка ли, коли в кон тексті бесіди я зга ду вав із пев ної на -
го ди імена де я ких кла сиків, а Тірік’ян ка зав щось на кшталт “...так, дав но ми з ним не
зустріча ли ся... ”. Яко юсь мірою я відчу вав те, що ко лись відбу ва ло ся з М.Пок ро в -
ським, коли той зустрічав ся із Тірік’я ном і все не міг звик ну ти до того, що “Боб” — це
Ро берт Мер тон1.
У той день Тірік’ян зга ду вав ще чи ма ло над зви чай них фактів і подій, вик лад
яких на вряд чи мож на знай ти на сторінках його на уко вих праць. Він роз повів мені
про свої зустрічі з Альбертом Ейнштей ном у Прінстоні та про те, що на пи сав кілька
оповідань і навіть п’єсу, що була по став ле на. За два дні до на шої зустрічі Тірік’я ну
ви пов ни ло ся 80 років, а вище ака демічне зван ня в аме ри канській науці (Professor
Emeritus) він за слу жив іще п’ять років тому. Про те він поділив ся ве ли ки ми пла на ми
на май бутнє і, як з’я су ва ло ся, він не лише не зби рається при галь мо ву ва ти темп своєї
на уко вої діяль ності, а й у пев но му сенсі го то вий збільши ти його, на пи сав ши кілька
підсум ко вих уза галь ню валь них праць, одна з яких ма ти ме ав тобіографічний ха рак -
тер, утім, це, як то ка жуть, вже зовсім інша історія. А на оста нок до дам лише одне.
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 4 185
На у ко ве жит тя
1 Пок ров ский Н.Е. Ран ний ве чер на утрен них хол мах (суб ъ ек тив ные за мет ки о Ро бер те
Мер то не) // Со ци о ло ги чес кие ис сле до ва ния. — 1992. — № 6. — С. 80–88.
|