Просторова самоорганізація населення: теоретико-методологічні передумови дослідження
There are discussed the phenomenon of a space self-organization of population and theoretical and methodological premises of its investigation. The author proceeds from assumption that the forming of space preferences reflects the reactions of individuals on certain totality of characteristics of th...
Збережено в:
| Дата: | 2009 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Iнститут соціології НАН України
2009
|
| Назва видання: | Социология: теория, методы, маркетинг |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/89986 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Просторова самоорганізація населення: теоретико-методологічні передумови дослідження / І. Прибиткова // Социология: теория, методы, маркетинг. — 2009. — № 4. — С. 84–98. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-89986 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-899862015-12-21T03:04:13Z Просторова самоорганізація населення: теоретико-методологічні передумови дослідження Прибиткова, І. There are discussed the phenomenon of a space self-organization of population and theoretical and methodological premises of its investigation. The author proceeds from assumption that the forming of space preferences reflects the reactions of individuals on certain totality of characteristics of their surroundings stipulated by economical, social and psychological reasons. The selective attitudes of people towards places of their inhabitancy can serve as a criterion for quality of life at any place within the space of potentialities. They can be regarded also as an identification signs of latent groups of population with their specific social organization, behavior, claims and purposes. The most wide-spread models used in researches of space interactions are analyzed in the article. The author, on her part, adheres to opinion that the study of spatial relations should be based on the mapping to provide the most complete description and comprehension of territorial differences between patterns of human activity. There presented the cartographical models of space self-organization of rural po pulation in Ukraine. The comparison of identical models for a few years in succession gives us the notion about the nature and rate of changes and development of spatial structures and discovers the important spatial relations between movements of rural inhabitants and urbanization in Ukraine. 2009 Article Просторова самоорганізація населення: теоретико-методологічні передумови дослідження / І. Прибиткова // Социология: теория, методы, маркетинг. — 2009. — № 4. — С. 84–98. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 1563-4426 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/89986 uk Социология: теория, методы, маркетинг Iнститут соціології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
There are discussed the phenomenon of a space self-organization of population and theoretical and methodological premises of its investigation. The author proceeds from assumption that the forming of space preferences reflects the reactions of individuals on certain totality of characteristics of their surroundings stipulated by economical, social and psychological reasons. The selective attitudes of people towards places of their inhabitancy can serve as a criterion for quality of life at any place within the space of potentialities. They can be regarded also as an identification signs of latent groups of population with their specific social organization, behavior, claims and purposes. The most wide-spread models used in researches of space interactions are analyzed in the article. The author, on her part, adheres to opinion that the study of spatial relations should be based on the mapping to provide the most complete description and comprehension of territorial differences between patterns of human activity. There presented the cartographical models of space self-organization of rural po pulation in Ukraine. The comparison of identical models for a few years in succession gives us the notion about the nature and rate of changes and development of spatial structures and discovers the important spatial relations between movements of rural inhabitants and urbanization in Ukraine. |
| format |
Article |
| author |
Прибиткова, І. |
| spellingShingle |
Прибиткова, І. Просторова самоорганізація населення: теоретико-методологічні передумови дослідження Социология: теория, методы, маркетинг |
| author_facet |
Прибиткова, І. |
| author_sort |
Прибиткова, І. |
| title |
Просторова самоорганізація населення: теоретико-методологічні передумови дослідження |
| title_short |
Просторова самоорганізація населення: теоретико-методологічні передумови дослідження |
| title_full |
Просторова самоорганізація населення: теоретико-методологічні передумови дослідження |
| title_fullStr |
Просторова самоорганізація населення: теоретико-методологічні передумови дослідження |
| title_full_unstemmed |
Просторова самоорганізація населення: теоретико-методологічні передумови дослідження |
| title_sort |
просторова самоорганізація населення: теоретико-методологічні передумови дослідження |
| publisher |
Iнститут соціології НАН України |
| publishDate |
2009 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/89986 |
| citation_txt |
Просторова самоорганізація населення: теоретико-методологічні передумови дослідження / І. Прибиткова // Социология: теория, методы, маркетинг. — 2009. — № 4. — С. 84–98. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
| series |
Социология: теория, методы, маркетинг |
| work_keys_str_mv |
AT pribitkovaí prostorovasamoorganízacíânaselennâteoretikometodologíčníperedumovidoslídžennâ |
| first_indexed |
2025-07-06T18:00:18Z |
| last_indexed |
2025-07-06T18:00:18Z |
| _version_ |
1836921461871214592 |
| fulltext |
Ірина При бит ко ва
Прос то ро ва са мо ор ганізація на се лен ня
ІРИНА ПРИБИТКОВА,
äîê òîð åêî íîì³÷íèõ íàóê, ïðî ôå ñîð, ïðî â³ä -
íèé íà óêî âèé ñï³âðîá³òíèê â³ää³ëó ñîö³àëü íèõ
ñòðóê òóð ²íñòè òó òó ñîö³îëî㳿 ÍÀÍ Óêðà¿ íè
Прос то ро ва са мо ор ганізація на се лен ня:
те о ре ти ко-ме то до логічні пе ре ду мо ви
досліджен ня
Abstract
There are discussed the phenomenon of a space self-organization of population and
theoretical and methodological premises of its investigation. The author proceeds from
assumption that the forming of space preferences reflects the reactions of individuals on
certain totality of characteristics of their surroundings stipulated by economical, social
and psychological reasons. The selective attitudes of people towards places of their
inhabitancy can serve as a criterion for quality of life at any place within the space of
potentialities. They can be regarded also as an identification signs of latent groups of
population with their specific social organization, behavior, claims and purposes.
The most wide-spread models used in researches of space interactions are analyzed in
the article. The author, on her part, adheres to opinion that the study of spatial
relations should be based on the mapping to provide the most complete description and
comprehension of territorial differences between patterns of human activity.
There presented the cartographical models of space self-organization of rural po -
pulation in Ukraine. The comparison of identical models for a few years in succession
gives us the notion about the nature and rate of changes and development of spatial
structures and discovers the important spatial relations between movements of rural
inhabitants and urbanization in Ukraine.
Кон цепція про сто ро вої са мо ор ганізації на се лен ня:
вихідні по ло жен ня
Те ри торіальні пе реміщен ня на се лен ня відбу ва ють ся в пев но му соціаль -
но-про сто ро во му кон ти ну умі, кож на точ ка яко го ха рак те ри зується пев ним
84 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 4
на бо ром життєвих благ: мож ли вос тей пра цев лаш ту ван ня, при дбан ня жит -
ла, здо бут тя освіти, змістов но го дозвілля, спілку ван ня, відпо чин ку; різни ми
еко логічни ми ха рак те рис ти ка ми, рівнем політич ної стабільності й осо бис -
тої без пе ки, ґарантіями реалізації прав лю ди ни. Су купність цих то чок (ра -
йонів) утво рює про стір мож ли вос тей чи про стір сти мулів, у меж ах яко го
при нцип “лю ди на шукає де кра ще” спраць о вує із не вбла ганністю за ко ну.
Простір мож ли вос тей ди намічний, різно манітний, ха рак те ри зується
різ ни ми рівня ми кон цен трації діяль ності лю ди ни. У ньо му роз гор нені, а
відтак підля га ють ви бо ру мож ли вості діяль ності індивідів у найрізно ма -
нітніших сфе рах.
Фор му ван ня у на се лен ня пре фе ренцій щодо різних діля нок те ри торії
відоб ра жає еко номічно і соціаль но зу мов лені ре акції жи телів на пев ну су -
купність влас ти вос тей се ре до ви ща їх існу ван ня. Сьо годні на про сто ро ву
самоорганізацію на се лен ня суттєвий вплив справ ля ють еко номічний, по -
літич ний, етнічний, кон фесіональ ний і ґло балізаційний чин ни ки. Отже,
вибірко ве став лен ня жи телів до те ри торії їхньо го існу ван ня може слу гу ва -
ти, з од но го боку, кри терієм якості жит тя в тому чи тому ра йоні в меж ах
про сто ру мож ли вос тей, а з іншо го — суттєвою озна кою щодо виз на чен ня ло -
калізації ла тен тних груп на се лен ня із при та ман ною їм соціаль ною орга -
нізацією, по ведінкою та цілями.
Те о ре ти ко-ме то до логічні пе ре ду мо ви досліджен ня фе но ме на про сто -
ро вої са мо ор ганізації на се лен ня утво рю ють три взаємо за лежні по сту ла ти:
— Пе реміщен ня на се лен ня у про сторі мож ли вос тей є са мо ор ганізаційний
про цес суспільної по ведінки індивідів, спря мо ву ва ний сис те мою пре -
фе ренцій.
— Прос то ро ва са мо ор ганізація на се лен ня дістає відоб ра жен ня у вибірко -
во му став ленні жи телів до те ри торії їхньо го існу ван ня: кон цен трації їх в
одних ра йо нах і ро зо се ред жен ня в інших у ре зуль таті пе реміщень на се -
лен ня у про сторі.
— Розміри чи сель ності на се лен ня (або його щільність, або його ди на -
міка) — інтеґраль ний по каз ник, що відоб ра жає дію ба гать ох чин ників,
що ре аль но при вер та ють лю дей у той чи той реґіон. І тому чи сельність
на се лен ня (або його щільність, або його ди наміку) мож на роз гля да ти як
інди ка то ри при ваб ли вості цих ра йонів для пев них груп на се лен ня.
Мо де лю ван ня про цесів
про сто ро вої са мо ор ганізації на се лен ня
Най по ши ренішими мо де ля ми, за сто со ву ва ни ми в досліджен нях роз -
вит ку про сто ро вих сис тем, є ґравітаційні, а та кож мо делі по тенціалів і про -
сто ро вої взаємодії. Різно манітні мо дифікації ґравітаційної мо делі за про по -
но вані Цип фом, Рей вен стай ном, Янгом і Рейлі, про те найвідомішою є ґра -
вітаційна мо дель Стю ар та, ґрун то ва на на кон цепції про ана логію між со -
ціаль ни ми і фізич ни ми яви ща ми. Зап ро по но вані Стю ар том три ба зисні
соціальні по нят тя ба зу ють ся на за ко нах кла сич ної нью тонівської фізики.
Стю арт за про ва див ана логічне силі тяжіння по нят тя де мог рафічної сили;
по нят тя де мог рафічної енергії ана логічне за смис лом ґравітаційній енергії;
третій уве де ний Стю ар том термін — де мог рафічний по тенціал — відповідає
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 4 85
Прос то ро ва са мо ор ганізація на се лен ня
фізич но му по нят тю ґравітаційно го по тенціалу [Stewart, 1950: p. 444]. У
низці вітчиз ня них праць де мог рафічний по тенціал роз гля да ють як міру кон -
цен трації на се лен ня або як виз нач ник суми мож ли вос тей здійснен ня пев ної
діяль ності [Заб лоц кий, 1975: с. 71, 73].
На роз ви ток ґравітаційної мо делі спра ви ли вплив праці С.А.Ста у фе ра.
Зап ро по но ва на ним мо дель для аналізу про сто ро вих взаємодій ґрун тується
на при пу щенні, згідно з яким міґрантів при ваб лю ють у тому чи тому пункті
так звані спри ят ливі мож ли вості, що їх Ста у фер роз гля дає як масу пун кта
тяжіння; як масу пун кта ви хо ду він про по ну вав ви ко рис то ву ва ти по каз ни -
ки чи сель ності на се лен ня [Stouffer, 1940: p. 846]. Мо дель Ста у фе ра є не си -
мет рич ною, по за як на се лені пун кти, що взаємодіють, ма ють якісно відмінні
маси. Мо дель Ста у фе ра опи сується у та кий спосіб:
I G
P P
X
ij
i j
n
n
j
= ×
×
=
−
∑
1
1
,
де Iij — ве ли чи на по то ку міґрантів між пун кта ми i і j;
Pi — чи сельність на се лен ня у пункті i;
Pj — чис ло спри ят ли вих мож ли вос тей у пункті j;
Xn — чис ло спри ят ли вих мож ли вос тей у n-му проміжно му пункті;
n = 1, 2, 3 ... … j–1
G — постійна.
Свою гіпо те зу С.А.Ста у фер сфор му лю вав так: “...зв’язки між рух ли -
вістю на се лен ня і відстан ню не об ов’яз кові; чис ло лю дей, що пе реміща ють ся
на пев ну відстань, пря мо про порційне чис лу спри ят ли вих мож ли вос тей на -
прикінці цієї відстані й об ер не но про порційне чис лу проміжних мож ли вос -
тей; зв’я зок між рух ливістю і відстан ню виз на чається до дат ко вою за леж -
ністю, в якій сума проміжних мож ли вос тей буде функцією відстані” [Stouf -
fer, 1940: p. 846–847]. Відстань у мо делі Ста у фе ра ви ра же на, та ким чи ном,
че рез кількість на яв них між пун кта ми в’їзду і виї зду спри ят ли вих мож ли -
вос тей, які й за три му ють міґрантів. Чим відстань більша, тим більше і
проміжних мож ли вос тей і, отже, мен ший міґраційний потік.
Го лов на пе ре ва га мо делі зіткнен ня мож ли вос тей по ля гає в тому, що
вона спи рається на логіку по ведінки лю ди ни, кот ра праг не знай ти місце ро -
бо ти як най ближ че до місця про жи ван ня, збільши ти свій тру до вий дохід,
поліпши ти умо ви праці, по бу ту і відпо чин ку. Га даю, що мо дель зіткнен ня
мож ли вос тей мож на інтер пре ту ва ти як спосіб відоб ра жен ня за со ба ми ма те -
ма тич но го за пи су змісту фе но ме на про сто ро вої са мо ор ганізації на се лен ня.
Інши ми сло ва ми, в мо делі Ста у фе ра дістає відоб ра жен ня важ ли ва в ме то до -
логічно му плані теза, згідно з якою те ри торіаль на рух ливість на се лен ня
являє со бою са мо ор ганізаційний про цес суспільної по ведінки індивідів,
зумовлюваний сис те мою пре фе ренцій.
По даль шо го роз вит ку гіпо те за С.А.Ста у фе ра на бу ла у пра цях В.Вор -
нца, Г.Пор те ра та Е.Л.Ульма на. На ува гу за слу го ву ють ідеї Ульма на про
ком пле мен тарність, зіткнен ня мож ли вос тей і рух ливість. Ком пле мен тар -
ність Ульман по яс нює так: “Щоби між дво ма те ри торіями ви ник ла взаємо -
86 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 4
Ірина При бит ко ва
дія, має існу ва ти по пит з боку однієї з них і про по зиція з іншої... Щоб роз по -
чав ся взаємо обмін, потрібні чітко виз на чені умо ви для взаємної до пов няль -
ності об’єктів спілку ван ня. Це і є ком пле мен тарність” [Ulman, 1956: p. 867].
З при во ду зіткнен ня мож ли вос тей Ульман на го ло шує, що “ком пле мен -
тарність веде до роз вит ку обміну між дво ма те ри торіями лише в тому разі,
якщо нема втру чан ня з боку іншо го дже ре ла по ста чан ня” [Ulman, 1956: p.
868]. Останній чин ник, не обхідний у сис темі взаємо обміну, пе ре дба чає, за
Ульма ном, “рух ливість пред метів обміну або, іна кше ка жу чи, відстань між
те ри торіями, що взаємодіють, ви ра же ну че рез вит ра ти, влас тиві кон крет но -
му виду зв’яз ку, або че рез вит ра ти часу” [Ulman, 1956: p. 869].
У дослідницькій прак тиці по ряд із ґравітаційни ми ши ро ко за сто со ву -
ють при зна чені для прак тич них роз ра хунків реґресійні мо делі. Застосу -
вання їх по в’я за не з от ри ман ням прак тич них вис новків щодо кон крет них
чинників і рівня їхньо го впли ву на те ри торіальні пе реміщен ня на се лен ня.
Не зрідка реґресійні мо делі да ють не ви сокі зна чен ня коефіцієнтів мно жин -
ної реґресії [При быт ко ва, 1986: с. 111]. Це по яс нюється пе ре довсім тим, що
при пу щен ня сто сов но лінійної за леж ності ре зуль та тив ної озна ки від фак -
тор них не відповідає дійсності. Суттєві об ме жен ня на кла да ють та кож брак
ста тис тич них да них за низ кою важ ли вих для мо де лю ван ня змінних і в низці
ви падків незіставність їх у те ри торіаль но му розрізі. Не за вжди дот ри му -
ється ви мо га не за леж ності дії чин ників. Усе це засвідчує доцільність до пов -
нен ня реґресійно го аналізу пе реміщень на се лен ня у про сторі якісним до -
сліджен ням ме ханізмів їх і не обхідність ре тель ної інтер пре тації от ри ма них
ре зуль татів.
Ши рокі мож ли вості для по яс нен ня про сто ро вих взаємодій і вив чен ня
різно манітних виявів про сто ро вої діяль ності лю ди ни відкри ває імо вір ніс -
ний підхід, по в’я за ний із успіхами відповідно го розділу ма те ма ти ки — теорії
ви пад ко вих про цесів: теорії черг, ме то ду Мон те-Кар ло, теорії мар ко вських
лан цюгів тощо. На сам пе ред слід відзна чи ти досвід ви ко рис тан ня теорії
мар ко вських про цесів для опи су та про гно зу ван ня пе ре роз поділу на се лен -
ня по те ри торії. Про те мар ковські про це си є лише пер шою ме ханічною ап -
рок си мацією ре аль них про цесів, оскільки вони ґрун ту ють ся на при пу щенні
про незмінність у май бут ньо му спос те ре жу ва них у те перішній час тен -
денцій.
Підґрун тя всіх мо де лей те ри торіаль но го роз поділу лю дської діяль ності
ста но вить гіпо те за, згідно з якою в по ведінці лю дей, коли йдеть ся про по до -
лан ня про сто ру, про сте жу ють ся певні за ко номірності, що підля га ють кіль -
кісно му оціню ван ню [Гар нер, 1971: с. 30]. Ця гіпо те за спи рається, своєю
чер гою, на такі по сту ла ти:
— про сто ро вий роз поділ лю дської діяль ності віддзер ка лює впо ряд ко -
ва не при сто су ван ня до чин ни ка відстані;
— рішен ня про розміщен ня при й ма ють ся, ви хо дя чи з при нци пу мінi -
мізації зу силь, що ма ють вит ра ча ти ся на ньо го;
— усі місця роз та шу ван ня тією чи тією мірою дос тупні, але деякі з них
ха рак те ри зу ють ся більшою дос тупністю порівня но з інши ми;
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 4 87
Прос то ро ва са мо ор ганізація на се лен ня
— у різно манітних ви дах людської діяль ності ви яв ляється праг нен ня
аґло ме рації для от ри ман ня ви год, що їх за без пе чує кон цен трація
різних сфер життєдіяль ності в од но му місці;
— орієнтація лю дської діяль ності має ієрархічні за са ди;
— роз се лен ня лю дей має осе ред ко вий ха рак тер [Гар нер, 1971: с. 30–32].
Ма те ма тич не мо де лю ван ня дає мож ливість от ри ма ти лише за галь не
уяв лен ня про ре альні соціаль но-про сто рові й еко номіко-соціальні про це си.
Одна че за сто су ван ню ма те ма тич них ме тодів і сис тем но го підхо ду ма ють пе -
ре ду ва ти серй озні те о ре ти ко-ме то до логічні роз роб ки, а ви яв лені шля хом
ма те ма тич но го мо де лю ван ня кількісні за ко номірності по тре бу ють змісто -
вої соціологічної інтер пре тації.
Кар тог рафічне мо де лю ван ня
про сто ро вої по ведінки на се лен ня
Фор ма за пи су мо делі за ле жить як від при ро ди досліджу ва но го об’єкта,
так і від по став ле ної у дослідженні мети. Не всі об’єкти підда ють ся ма те ма -
тич но му мо де лю ван ню. При вив ченні про сто ро вих відно син пе ре ва гу слід
відда ти карті, яка є мо дел лю про сто ро вої струк ту ри діяль ності лю ди ни.
Кар та являє со бою інфор маційну сис те му, ка нал для пе ре дан ня про сто -
ро вої інфор мації й може роз гля да ти ся як своєрідна зна ко ва сис те ма: основ -
ним за со бом пе ре дан ня інфор мації є кар тог рафічні об ра зи. Мова кар ти має
чи ма ло пе ре ваг. Вона універ саль на, лег ко долає мовні бар’єри, ла конічна,
містка і дає змо гу фор му лю ва ти суд жен ня в лапідарній формі. І зреш тою,
вона ха рак те ри зується дво вимірністю, що знач но роз ши рює інфор маційну
місткість кар ти. Саме дво вимірність кар тог рафічної мов ної сис те ми вмож -
лив лює вив чен ня про сто ро вих відно син. Кар та дає нову, ви що го по ряд ку
інфор мацію про кар то вані яви ща, кот ра у вихідно му ма теріалі за ли шається
при хо ва ною. Кар тог рафічне мо де лю ван ня є, за твер джен ням А.Ф.Асла ніка -
швілі, “єди ним ме то дом от ри ман ня без пе рер вно го відоб ра жен ня про сто ро -
во без пе рер вно го яви ща за дис крет ною фак тич ною інфор мацією” [Асла -
никашвили, 1974: с. 98].
На мою дум ку, кар тог рафічне мо де лю ван ня соціаль но-де мог рафічних
струк тур мож на інтер пре ту ва ти як один із ме тодів ла тен тно-струк тур но го
аналізу (аналізу при хо ва них струк тур), за про по но ва но го П.Ла зар сфель дом
[Ла зар сфельд, 1973: с. 42–53]. Цей аналіз слу гує для ви яв лен ня і розпізна -
ван ня при хо ва них ла тен тних груп на се лен ня з іма нен тною їм соціаль ною
організацією, струк ту рою ма теріаль но го і куль тур но го спо жи ван ня, по -
ведінкою і цілями. Аналіз при хо ва ної струк ту ри роз по чи нається з оціню -
ван ня емпірич но го ма теріалу і роз роб лен ня гіпо те зи про на явність пев ної
сис те ми соціаль них груп, що утво рю ють при хо ва ну струк ту ру. На підставі
фак тич них да них здійснюється мо де лю ван ня, за вдан ням яко го є пе ревірка
гіпо те зи у ста тис тич но му плані. Мо дель при хо ва ної струк ту ри пе ревіряє
факт на яв ності по стуль о ва них груп, про те глиб ше про ник нен ня в сутність
про бле ми по тре бує за лу чен ня до дат ко вої інфор мації. Так, при дослідженні
те ри торіаль ної рух ли вості на се лен ня ла тен тно-струк тур ний аналіз дає змо -
88 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 4
Ірина При бит ко ва
гу ви я ви ти ло калізацію при хо ва них груп міґрантів. Про те ви яв лен ня при -
чин, що спо ну ка ли ту чи ту гру пу на се лен ня до міґрації, пе ре дба чає вив чен -
ня да них, що мо жуть бути осно вою для ви су ван ня при чиннісних гіпо тез,
поглиблення й роз ши рен ня на уко во го по шу ку і, зреш тою, про гно зу ван ня
мож ли вих пе реміщень населення у просторі.
Ви яв лен ня при хо ва ної струк ту ри як інстру мент аналізу може при нес ти
плідні ре зуль та ти в про цесі вив чен ня по ведінки на се лен ня і його став лен ня
до тієї чи тієї про блеми, для ста тис тич ної інтер пре тації по ра йон них від -
міннос тей у струк турі спо жи ван ня на се лен ня, по каз ників його відтво рен ня,
інтен сив ності пе реміщен ня у про сторі, оціню ван ня умов жит тя в меж ах
урбанізо ва них аре алів. Дані, що да ють мож ливість виміряти став лен ня на -
се лен ня до пев ної про бле ми й ви я ви ти па ра мет ри соціаль ної струк ту ри,
мож на або от ри ма ти в пе ребігу соціологічних опи ту вань на се лен ня, або по -
чер пну ти із ма теріалів по точ ної ста тис тич ної звітності. Ме тод бе зу пин но го
ста тис тич но го спос те ре жен ня у ба гать ох ас пек тах ліпший. По-пер ше, він
за без пе чує об’єктив не вив чен ня по ведінки на се лен ня впро довж низ ки ро -
ків; по-дру ге, пе ре дба чає мож ливість вклю чен ня в аналіз будь-яких кон -
тинґентів на се лен ня — від на се лен ня урбанізо ва но го ра йо ну чи міста до на -
се лен ня ве ли ко го реґіону або краї ни за га лом; по-третє, він на ба га то еко -
номніший у плані вит рат часу, коштів і зу силь при вив ченні пре фе ренцій на -
се лен ня. Ра зом із тим за зна чу, що в про цесі емпірич них соціологічних
вимірю вань навіть про фесійні соціоло ги, а тим паче чис ленні ама то ри-
неофіти, час то по ру шу ють тра диційні ме то дичні ви мо ги, що при зво дить до
вик рив лен ня соціологічної інфор мації й об ра зу соціаль ної дійсності, ство -
рю ва но го на підставі да них по льо вих досліджень (див. про це: [Па ни на,
1998: с. 258]).
У про цесі аналізу роз се лен ня й те ри торіаль них пе реміщень на се лен ня
ста тис тич ни ми дже ре ла ми, що за без пе чу ють вимірю ван ня ре зуль татів
взаємодії лю ди ни із на вко лишнім се ре до ви щем, слу гу ють дані по точ но го
обліку на се лен ня за міста ми, се ли ща ми місько го типу і ра йо на ми, а та кож
ма теріали пе ре писів на се лен ня. Ви яв лен ня за ко номірнос тей по ведінки на -
се лен ня в про цесі його про сто ро вої са мо ор ганізації ґрун тується на аналізі
да них за кілька років, опра цю ван ня яких дає не обхідну для мо де лю ван ня
ста тис тич ну інфор мацію. Кар тог рафічна мо дель, по бу до ва на за да ни ми по -
точ но го обліку чи сель ності на се лен ня, дає змо гу ви я ви ти сис те му ра йонів,
жи телі яких вирізня ють ся спе цифічною соціаль но-гру по вою організацією.
Інши ми сло ва ми, така мо дель підтвер джує факт існу ван ня ла тен тних груп
на се лен ня і містить інфор мацію про про сто ро ву ло калізацію їх. Одна че за -
ли ша ють ся не з’я со ва ни ми при чи ни вибірко во го став лен ня жи телів до те -
ри торій; соціаль но-про фесійна й де мог рафічна струк ту ра вста нов ле них ла -
тен тних груп на се лен ня; струк ту ра до ходів і спо жи ван ня індивідів, які до
них на ле жать; їхні ціннісні орієнтації, особ ли вості про сто ро вої по ведінки й
організації їхньої по всяк ден ної діяльності.
Досліджен ня ге не зи та ме ханізму взаємодій у те ри торіаль но ди фе рен -
ційо ваній сис темі відно син “лю ди на — се ре до ви ще існу ван ня” ви ма гає за -
лу чен ня до дат ко вої інфор мації для аналізу ба га то ас пек тних і склад них про -
блем те ри торіаль ної по ведінки на се лен ня, а та кож за лу чен ня до співпраці
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 4 89
Прос то ро ва са мо ор ганізація на се лен ня
пред став ників різно манітних га лу зей знань, які во лодіють спе цифічни ми
дослідниць ки ми ме то да ми і підхо да ми. Так, зок ре ма, еко номічне дослi -
джен ня про цесів те ри торіаль ної по ведінки на се лен ня в урбанізо ва них про -
сто рах пе ре дба чає за сто су ван ня при нци пу “чор ної скринь ки”. В еко но міч -
них мо де лях про сто ро вої са мо ор ганізації на се лен ня як вихідні мож на роз -
гля да ти такі змінні за окре ми ми ра йо на ми, як за й нятість, ди фе ренціація су -
куп них до ходів і вит рат до мо гос по дарств у міській і сільській місце вості,
струк ту ра ВВП і його розмір у роз ра хун ку на од но го жи те ля, гус то та заліз -
ниць і ав то мобільних шляхів на 100 кв. км, рівень роз вит ку соціаль ної
інфрас трук ту ри; як похідні — по каз ни ки щільності на се лен ня і тру до вих ре -
сурсів за ра йо на ми, ди фе ренційо вані за стат тю, віком, соціаль ни ми і про -
фесійно-кваліфікаційни ми гру па ми тощо. Рушійні сили про сто ро вої са мо -
ор ганізації на се лен ня і її ме ханізмів мож на при й ма ти в еко номічних до -
сліджен нях за “чорні скринь ки” й опи су ва ти ста тис тич ни ми мо де ля ми із за -
сто су ван ням ко ре ляційно го, реґресійно го чи факторного аналізу.
Прин цип “чор ної скринь ки” мож на за сто со ву ва ти та кож у ге ог рафічних
досліджен нях про сто ро вої са мо ор ганізації на се лен ня, оскільки вив чен ня
при ро ди взаємодій між лю ди ною і се ре до ви щем її існу ван ня є пред ме том
соціології, соціаль ної пси хо логії, еко логії лю ди ни і низ ки інших дис циплін
і, як пра ви ло, за ли шається за меж ами ком пе тенції ге ог рафів.
Без пе рер вний аналіз інфор мації, що містить ся в ма теріалах по точ ної
ста тис тич ної звітності за низ ку років, ство рює пе ре ду мо ви для органі за -
ції банків емпірич них да них. Стан дар ти зація їх та впо ряд ку ван ня на цій
основі серії карт да ють змо гу за про ва ди ти моніто ринг те ри торіаль ної по -
ведінки на се лен ня і про гно зу ван ня його мож ли вих змін у пер спек тиві; за -
без пе чи ти сис те му ран ньо го по пе ред жен ня не обхідною інфор мацією про
мож ливі не спри ят ливі наслідки про сто ро вої са мо ор ганізації на се лен ня й
ефек тивність ухва лю ва них рішень з реґулю ван ня цьо го про це су [Pribyt -
kova, 2007: p. 137].
Кар тог рафічні мо делі про сто ро вої са мо ор ганізації сільсько го на се лен -
ня Украї ни (рис. 1, 2, 3, 4) да ють мож ливість склас ти уяв лен ня про те ри -
торіаль ну струк ту ру про це су кон цен трації сільсько го на се лен ня, а по рів -
нян ня її умож лив лює про сте жу ван ня струк тур них зсувів у його роз вит ку.
При мо де лю ванні цьо го про це су ав тор ви хо див із при пу щен ня, що те ри -
торіальні пе реміщен ня сільсько го на се лен ня по в’я зані, як пра ви ло, зі змi -
ною місця й ха рак те ру праці і пред став лені, та ким чи ном, пе ре су ван ня ми
пе ре важ но пра цез дат них кон тинґентів. Тому як об’єкт мо де лю ван ня було
об ра но не все сільське на се лен ня, а лише ту його час ти ну, що пе ре бу ває у
пра цез дат но му віці. При цьо му було зроб ле но при пу щен ня, що на рівень
кон цен трації жи телів пра цез дат но го віку в тих чи тих сільських адміністра -
тив них ра йо нах краї ни розмір при род но го при рос ту їхньо го на се лен ня
впли ває не суттєво, оскільки знач на час ти на їх охоп ле на про це са ми де по пу -
ляції. До того ж при род не змен шен ня сільсько го на се лен ня не може підси -
ли ти, а лише зни жує рівень кон цен трації його у більшості сільських ад -
міністра тив них ра йонів краї ни. Щоби пе ре ко на ти ся в цьо му, мож на звер ну -
ти ся до кар ти типів ди наміки сільсько го на се лен ня Украї ни у 1970–1978 ро -
ках [При быт ко ва, 2007: с. 179].
90 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 4
Ірина При бит ко ва
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 4 91
Прос то ро ва са мо ор ганізація на се лен ня
си
Р
.іцор 7691 у
и нїарк
У
юєіро т
и рет уків о го нта дзе царп я нне ле сан о гокьсьліс я нне
щі
мзор ьле до
м анчі
фа рго тра
К .1 .
:я нне ле сан о гокьсьліс ітсо ньле с
ич
йіньла газ у уків о го нта дзе царп я нне ле сан агав а
мо т
и
П
1
;
%0,54
–5,24
—
2
;
%5,74
–1,54
—
3
;
%0,05
–6,74
—
4
;
%5,25
–1,05
—
5
;
%0,55
–6,25
—
6
%5,75
–1,55
—
92 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 4
Ірина При бит ко ва
си
Р
.іцор 3791 у
и нїарк
У
юєіро т
и рет уків о го нта дзе царп я нне ле сан о гокьсьліс я нне
щі
мзор ьле до
м анчі
фа рго тра
К .2 .
:я нне ле сан о гокьсьліс ітсо ньле с
ич
йіньла газ у уків о го нта дзе царп я нне ле сан агав а
мо т
и
П
1
;
%0,54
–5,24
—
2
;
%5,74
–1,54
—
3
;
%0,05
–6,74
—
4
;
%5,25
–1,05
—
5
;
%0,55
–6,25
—
6
;
%5,75
–1,55
—
7
%0,06
–6,75
—
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 4 93
Прос то ро ва са мо ор ганізація на се лен ня
си
Р
.іцор 7791 у
и нїарк
У
юєіро т
и рет уків о го нта дзе царп я нне ле сан о гокьсьліс я нне
щі
мзор ьле до
м анчі
фа рго тра
К .3 .
:я нне ле сан о гокьсьліс ітсо ньле с
ич
йіньла газ у уків о го нта дзе царп я нне ле сан агав а
мо т
и
П
1
;
%0,54
–5,24
—
2
;
%5,74
–1,54
—
3
;
%0,05
–6,74
—
4
;
%5,25
–1,05
—
5
;
%0,55
–6,25
—
6
;
%5,75
–1,55
—
7
%0,06
–6,75
—
94 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 4
Ірина При бит ко ва
си
Р
.іцор 0891 у
и нїарк
У
юєіро т
и рет уків о го нта дзе царп я нне ле сан о гокьсьліс я нне
щі
мзор ьле до
м анчі
фа рго тра
К .4 .
:я нне ле сан о гокьсьліс ітсо ньле с
ич
йіньла газ у уків о го нта дзе царп я нне ле сан агав а
мо т
и
П
1
;
%0,54
–5,24
—
2
;
%5,74
–1,54
—
3
;
%0,05
–6,74
—
4
;
%5,25
–1,05
—
5
;
%0,55
–6,25
—
6
;
%5,75
–1,55
—
7
%0,06
–6,75
—
Кар тог рафічні мо делі про сто ро вої са мо ор ганізації сільсько го на се лен -
ня Украї ни, по бу до вані на підставі да них по точ но го обліку на се лен ня за
низ ку років, дали мож ливість не тільки ви я ви ти за ко номірності зміни кон -
цен трації сільських жи телів у часі та про сторі, а й уяв ни ли важ ливі про сто -
рові відно шен ня цьо го про це су і фе но ме на урбанізації. Зок ре ма, було зроб -
ле но вис но вок, що кон цен трація місько го і сільсько го на се лен ня — два боки
од но го про це су урбанізації.
Міста в про цесі кон цен трації сільсько го на се лен ня ви ко ну ють функції
своєрідних ядер крис талізації но вих соціаль но-про сто ро вих струк тур сіль -
сько го роз се лен ня. І чим більше місто і різно манітніші його на род но гос по -
дарські функції, тим більшим є його вплив на рівень кон цен трації сільсько -
го пра цез дат но го на се лен ня й аре ал її по ши рен ня. Підви ще на пи то ма вага
сільсько го пра цез дат но го на се лен ня, як пра ви ло, спос терігається у при -
міських зо нах об лас них центрів і міст зі знач ним про мис ло вим по тенціалом
(Кре мен чук, Маріуполь, Кри вий Ріг).
У струк турі про це су про сто ро вої са мо ор ганізації сільсько го на се лен ня
постійно відбу ва ють ся зміни, суть яких зво дить ся до по глиб лен ня її те ри -
торіаль ної по ля ри зації, що, своєю чер гою, суп ро вод жується под аль шим
збільшен ням кон цен трації сільських жи телів у зо нах ак тив но го впли ву міст
і роз ши рен ням аре алів її по ши рен ня в урбанізо ва них ра йо нах. По ряд із цим
те ри торіаль ний пе ре роз поділ на се лен ня веде спер шу до ви ник нен ня окре -
мих осе редків, а потім і цілих зон, у яких проґре су ють про це си де кон цен -
трації сільських жи телів.
Так, у меж ах Украї ни сфор му ва ла ся ве ли ка зона, де пи то ма вага пра -
цез дат но го на се лен ня ко ли вається в меж ах 42,5–47,5%. Ця зона, що
роз’єднує приміські ра йо ни Сум і Пол та ви, Пол та ви і Хар ко ва, Пол та ви і
Кре мен чу ка, Кре мен чу ка і Чер кас, Чер кас і Кіро вог ра да, Кре мен чу ка і
Дніпро пет ро вська, Києва і Жи то ми ра, Жи то ми ра і Вінниці, відіграє роль
своєрідно го “во додільно го про сто ру”, в меж ах яко го фор му ють ся і спря мо -
ву ють ся в різні боки по то ки сільсько го на се лен ня пра цез дат но го віку.
Зрос тан ня його чи сель ності та збільшен ня кількості ве ли ких сільських
населених пунктів у приміських зо нах суп ро вод жу ють ся поліпшен ням
демографічної струк ту ри сільсько го на се лен ня в цих ра йо нах, підви щен -
ням його те ри торіаль ної й соціаль ної мобільності та зміною струк ту ри
зайнятості.
У зоні де кон цен трації сільських жи телів фіксу ють ся чис ленні де фор -
мації де мотвірних про цесів, скла ла ся не спри ят ли ва віково-ста те ва струк ту -
ра сільсько го на се лен ня, ско ро чується його реп ро дук тив на діяльність, зрос -
та ють тем пи його старіння. Ці об ста ви ни суттєво впли ну ли на зни жен ня
інтен сив ності на род жу ва ності й по я ву чи ма лої кількості ра йонів із низ ь кою
пи то мою ва гою дітей і підлітків. У цен траль них ра йо нах Украї ни та на
півночі сфор му ва ла ся ве ли ка зона, в якій ско ро чен ня сільсько го на се лен ня
відбу вається в та ких розмірах і та ких тем пах, що це спри чи ни ло ся до роз -
вит ку де по пу ляційних про цесів на цих те ри торіях і по ши рен ня тут осе ред -
ко вої не за се ле ності. У меж ах цієї зони доб ре уви раз ню ють ся аре а ли при -
міських зон об лас них центрів (рис. 4).
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 4 95
Прос то ро ва са мо ор ганізація на се лен ня
Та ким чи ном, де мог рафічні наслідки про сто ро вої са мо ор ганізації сіль -
сько го на се лен ня вель ми різно манітні, по в’я зані між со бою найтіснішим
чином і ви яв ля ють ся пе ре дусім у різно манітних ти пах ди наміки й віко вої
струк ту ри сільсько го на се лен ня в ра йо нах його кон цен трації й де кон цен -
трації.
Сільське несільсько гос по да рське на се лен ня
В індустріаль них і постіндустріаль них суспільствах пе ре роз поділ сіль -
сько го на се лен ня з аґрар но го сек то ру до інших сфер діяль ності не об ов’яз -
ко во суп ро вод жується його пе ре се лен ням до міст.
Люди, які жи вуть у сільській місце вості, але пра цю ють у містах, є лише
час ти ною чис леннішого сільсько го несільсько гос по да рсько го на се лен ня,
фор му ван ня яко го суп ро вод жується зміною його соціаль но-про фесійної
струк ту ри, збільшен ням те ри торіаль ної й соціаль ної мобільності жи телів
села, про ник нен ням міських відно син у сільську місцевість. Несільсько гос -
по да рська за й нятість до волі по ши ре на в меж ах Украї ни. На фор му ван ня
сільсько го несільсько гос по да рсько го на се лен ня впли ва ють різнос пря мо -
вані сили. З од но го боку, місто при ваб лює сільсько го жи те ля ви щи ми за -
робітка ми, ліпши ми умо ва ми праці та по бу ту, шир ши ми мож ли вос тя ми
соціаль но-про фесійно го про су ван ня і куль тур но го зрос тан ня. З іншо го бо -
ку, складність адап тації до жит тя в місті, відсутність жит ла і ро бо ти за фа -
хом мо жуть стри му ва ти при плив до ньо го сільських жителів.
Мож ли вості пе ре хо ду на ро бо ту в несільсько гос по дарські га лузі еко -
номіки реґулю ють ся на явністю в них ва кан тних ро бо чих місць, розміщен ня
яких ха рак те ри зується знач ною нерівномірністю. Як пра ви ло, нові ро бочі
місця ви ни ка ють на те ри торіях ви що го рівня гос по да рсько го освоєння, і пе -
ре дусім у містах. Нез ба лан со ваність ро бо чих місць і ре сурсів ро бо чої сили
впро довж три ва ло го часу по род жує міґраційні по то ки із села до міста. Але
місто не може з низ ки при чин умісти ти всіх по тенційних пе ре се ленців. І не
всі сільські жи телі, які на ма га ють ся пе рей ти на ро бо ту в несі льськогос -
подарські га лузі еко номіки, воліють ста ти го ро дя на ми, про те за люб ки б
жили в без по се редній близь кості від міста й ко рис ту ва ли ся бла га ми міської
цивілізації.
Та ки ми є суттєві об ста ви ни, що де терміну ють про це си про сто ро вої са -
мо ор ганізації сільсько го на се лен ня, зорієнто ва но го на несільсько гос по дар -
ські за нят тя і міський тип життєдіяль ності. Прос то ро ва са мо ор ганізація
знач ною мірою зу мов ле на інвес тиційною політи кою. Ши ро ко мас штаб не
ви роб ни че і жит ло ве будівниц тво, не зба лан со ва не із на яв ни ми тру до ви ми
ре сур са ми, кон цен трація но вих ро бо чих місць у містах і приміських зо нах,
за лиш ко вий при нцип виділен ня капіталь них вкла день на роз ви ток соціаль -
ної інфрас трук ту ри та дис про порції в роз поділі їх між містом і се лом — усі ці
су пут ни ки інвес тиційно го про це су, ха рак тер но го для ек стен сив ної еко но -
міки, знач ною мірою виз на ча ли розміри, ди наміку, інтен сивність і струк ту -
ру про сто ро вої са мо ор ганізації сільсько го на се лен ня в Україні в останні
трид цять років ра дя нсько го періоду.
96 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 4
Ірина При бит ко ва
Однак на по чат ку 1990-х років тен денція те ри торіаль но го перероз -
поділу сільських жи телів пра цез дат но го віку в приміські зони та міста
Украї ни ви чер па ла ся. За умов без робіття, що стрімко роз ви вається, по глиб -
лен ня еко номічної кри зи й пер ма нен тної соціаль но-політич ної не ста -
більності в про сторі мож ли вос тей з’я ви ли ся нові пріори те ти: із міських по -
се лень краї ни до села ру ши ли по то ки зво рот ної міґрації. До Дер жав ної
служ би за й ня тості Украї ни по ча ли над хо ди ти лис ти гро ма дян із за пи та ми
про мож ливість пе ре їзду до сільської місце вості. Офіційна ста тис ти ка 10
років поспіль (1992–2001) фіксу ва ла відплив жи телів із міст до села. За цей
час в укр аїнсько му селі побільша ло меш канців на 380 тис. осіб [На се лен ня
Украї ни, 2002: с. 30–36]. Про те зго дом ге ог рафія міґраційних по токів усе ре -
дині краї ни зно ву на бу ла рис ко лиш ньої, по чат ку 1990-х, сис те ми те ри -
торіаль них пе реміщень на се лен ня між містом і се лом, у якій зно ву домінує
місто.
Вис но вок
Отже, пе реміщен ня на се лен ня у про сторі мож ли вос тей є са мо ор га ніза -
ційним про це сом суспільної по ведінки індивідів, що спря мо вується сис те -
мою пре фе ренцій, а їхня цілес пря мо ва на са мо ор ганізаційна діяльність ви -
значається як розмірами тру до во го до хо ду, так і інши ми чин ни ка ми жит -
тєдіяль ності. Як усі са мо ор ганізаційні про це си, учас ни ки яких оптимізу ють
свою діяльність відповідно до влас них (іма нен тних) інте ресів, про сто ро ва
са мо ор ганізація на се лен ня піддається реґулю ван ню ззовні лише побічно.
Об’єктом керівних впливів вис ту пає не сама про сто ро ва са мо ор ганізація, а
су купність чин ників життєдіяль ності в місцях ви хо ду і вхо ду пе ре се ленців.
Зміню ю чи їх, мож на зорієнту ва ти формування преференцій учасників цьо -
го процесу відповідно до цілей управління.
Лiте ра ту ра
Асланикашвили А.Ф. Ме та кар тог ра фия. Основ ные про бле мы. — Тби ли си, 1974.
Гар нер Б.Дж. Мо де ли ге ог ра фии го ро дов и раз ме ще ния на се лен ных пун ктов // Мо -
де ли в ге ог ра фии. — М., 1971. — С. 29–86.
Заб лоц кий Г.А. Оцен ка со ци аль ных усло вий рас се ле ния и ло ги ко-ма те ма ти чес кое
мо де ли ро ва ние раз ви тия го ро дов // Со ци аль ные усло вия раз ви тия го ро дов (со ци аль -
ные про бле мы рас се ле ния). — М., 1975.
Ла зар сфельд П.Ф. Ла тен тно-струк тур ный ана лиз и те о рия тес тов // Ма те ма ти чес -
кие ме то ды в со ци аль ных на уках. — М., 1973. — С. 42–53.
На се лен ня Украї ни, 2002 рік / Дер жав ний Комітет ста тис ти ки Украї ни. — К., 2003.
Оси пов Г.В., Андреев Э.П. Ме то ды из ме ре ния в со ци о ло гии. — М., 1977.
Па ни на Н.В. Тех но ло гия со ци о ло ги чес ко го ис сле до ва ния : Курс лек ций. — К., 1998.
При быт ко ва И.М. Об ис поль зо ва нии кор ре ля ци он но-рег рес си он но го ана ли за в
пер с пек тив ном пла ни ро ва нии тер ри то ри аль ной под виж нос ти на се ле ния // Орга ни за -
ция и пла ни ро ва ние от рас лей на род но го хо зя йства. — К., 1986. — Вып. 83. — С. 103–114.
При быт ко ва И.М. Миг ра ции и де мог ра фи чес кое раз ви тие Укра и ны // Миг ра ции и
раз ви тие. Сер.: Меж ду на род ная миг ра ция на се ле ния: Рос сия и со вре мен ный мир. — М.,
2007. — Вып. 20. — С. 172–182.
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 4 97
Прос то ро ва са мо ор ганізація на се лен ня
Pribytkova I.M. Cartographical Modeling as a Statistical Method for Monitoring of a
Spatial Behaviour of Population // Recent Advances in Stochastic Modeling and Data
Analysis / World Scientific Publishing Co. Pte. Ltd. — S.l., 2007.
Stewart J.Q. Demographic Gravitation: Evidence and Application // Sociometry. —
1948. — May. — № 11.
Stewart J.Q. Potential of Population and Its Relationship to Marketing // Theory in
Marketing. — Illinois, 1950.
Stouffer S.A. Intervening Opportunities: A Theory Relating Mobility and Distance //
The American Sociological Review. — 1940. — Vol. 5. — № 6.
Ulman E.L. The Role of Transportation and the Basis for Interaction in Man’s Role in
Changing the Face of the Earth. — Chicago, 1956. — P. 868–869.
98 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 4
Ірина При бит ко ва
|