Застосування стратегії узгодження концептів у теоретичній валідизації (на прикладі дослідження поведінкових практик студентів)
The article is seeking to carry out two tasks: formulation of principles of theoretical validation; and description of the strategy of concept mapping as a procedure appli cab le at the initial stages of theoretical validation. The author singles out such principles of theoretical validation: socio-...
Збережено в:
| Дата: | 2009 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Iнститут соціології НАН України
2009
|
| Назва видання: | Социология: теория, методы, маркетинг |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/89987 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Застосування стратегії узгодження концептів у теоретичній валідизації (на прикладі дослідження поведінкових практик студентів) / С. Дембіцький // Социология: теория, методы, маркетинг. — 2009. — № 4. — С. 99–114. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-89987 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-899872015-12-21T03:03:03Z Застосування стратегії узгодження концептів у теоретичній валідизації (на прикладі дослідження поведінкових практик студентів) Дембіцький, С. The article is seeking to carry out two tasks: formulation of principles of theoretical validation; and description of the strategy of concept mapping as a procedure appli cab le at the initial stages of theoretical validation. The author singles out such principles of theoretical validation: socio-cultural relevance; concept-based repre sen ta tiveness and significance; operationalization; temporal and socio-spatial order liness; the complexity and cohesion of qualitative and quantitative approaches. The strategy of such a reconciliation of concepts is the structured process focused on the research conception or theme. It is a framework of producing conceptual map by the group of participants of the discussion. This method allows research participants to think more effectively as a collective subject without losing their individuality. The method is intended to particularize the basic idea of the prospective research and give it in detail. The concept mapping procedure is to be executed in six stages: preparation, statements (propositions) generation, statements (propositions) structurization, presentation of statements (propositions) on a conceptual map, interpretation, and application. 2009 Article Застосування стратегії узгодження концептів у теоретичній валідизації (на прикладі дослідження поведінкових практик студентів) / С. Дембіцький // Социология: теория, методы, маркетинг. — 2009. — № 4. — С. 99–114. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 1563-4426 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/89987 uk Социология: теория, методы, маркетинг Iнститут соціології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
The article is seeking to carry out two tasks: formulation of principles of theoretical validation; and description of the strategy of concept mapping as a procedure appli cab le at the initial stages of theoretical validation. The author singles out such principles of theoretical validation: socio-cultural relevance; concept-based repre sen ta tiveness and significance; operationalization; temporal and socio-spatial order liness; the complexity and cohesion of qualitative and quantitative approaches. The strategy of such a reconciliation of concepts is the structured process focused on the research conception or theme. It is a framework of producing conceptual map by the group of participants of the discussion. This method allows research participants to think more effectively as a collective subject without losing their individuality. The method is intended to particularize the basic idea of the prospective research and give it in detail. The concept mapping procedure is to be executed in six stages: preparation, statements (propositions) generation, statements (propositions) structurization, presentation of statements (propositions) on a conceptual map, interpretation, and application. |
| format |
Article |
| author |
Дембіцький, С. |
| spellingShingle |
Дембіцький, С. Застосування стратегії узгодження концептів у теоретичній валідизації (на прикладі дослідження поведінкових практик студентів) Социология: теория, методы, маркетинг |
| author_facet |
Дембіцький, С. |
| author_sort |
Дембіцький, С. |
| title |
Застосування стратегії узгодження концептів у теоретичній валідизації (на прикладі дослідження поведінкових практик студентів) |
| title_short |
Застосування стратегії узгодження концептів у теоретичній валідизації (на прикладі дослідження поведінкових практик студентів) |
| title_full |
Застосування стратегії узгодження концептів у теоретичній валідизації (на прикладі дослідження поведінкових практик студентів) |
| title_fullStr |
Застосування стратегії узгодження концептів у теоретичній валідизації (на прикладі дослідження поведінкових практик студентів) |
| title_full_unstemmed |
Застосування стратегії узгодження концептів у теоретичній валідизації (на прикладі дослідження поведінкових практик студентів) |
| title_sort |
застосування стратегії узгодження концептів у теоретичній валідизації (на прикладі дослідження поведінкових практик студентів) |
| publisher |
Iнститут соціології НАН України |
| publishDate |
2009 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/89987 |
| citation_txt |
Застосування стратегії узгодження концептів у теоретичній валідизації (на прикладі дослідження поведінкових практик студентів) / С. Дембіцький // Социология: теория, методы, маркетинг. — 2009. — № 4. — С. 99–114. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| series |
Социология: теория, методы, маркетинг |
| work_keys_str_mv |
AT dembícʹkijs zastosuvannâstrategííuzgodžennâkonceptívuteoretičníjvalídizacíínaprikladídoslídžennâpovedínkovihpraktikstudentív |
| first_indexed |
2025-07-06T18:00:22Z |
| last_indexed |
2025-07-06T18:00:22Z |
| _version_ |
1836921465431130112 |
| fulltext |
Сергій Дембіцький
Зас то су ван ня стра тегії узгод жен ня кон цептів у те о ре тичній валідиз ації
СЕРГІЙ ДЕМБІЦЬКИЙ,
àñï³ðàíò â³ää³ëó òåîð³¿, ³ñòî𳿠òà ìå òî äî -
ëî㳿 ñîö³îëî㳿 ²íñòè òó òó ñîö³îëî㳿 ÍÀÍ
Óêðà¿ íè
Зас то су ван ня стра тегії узгод жен ня кон цептів
у те о ре тичній валідиз ації (на при кладі
досліджен ня по ведінко вих прак тик сту дентів)
Abstract
The article is seeking to carry out two tasks: formulation of principles of theoretical
validation; and description of the strategy of concept mapping as a procedure appli -
cab le at the initial stages of theoretical validation. The author singles out such
principles of theoretical validation: socio-cultural relevance; concept-based repre sen -
ta tiveness and significance; operationalization; temporal and socio-spatial order -
liness; the complexity and cohesion of qualitative and quantitative approaches.
The strategy of such a reconciliation of concepts is the structured process focused on the
research conception or theme. It is a framework of producing conceptual map by the
group of participants of the discussion. This method allows research participants to think
more effectively as a collective subject without losing their individuality. The method is
intended to particularize the basic idea of the prospective research and give it in detail.
The concept mapping procedure is to be executed in six stages: preparation, statements
(propositions) generation, statements (propositions) structurization, presentation of
statements (propositions) on a conceptual map, interpretation, and application.
У своїй по пе редній статті я по ста вив за вдан ня “досліджен ня кон крет -
них ме тодів те о ре тич ної валідиз ації” [Дембіцький, 2008: с. 117]. У цій роз -
відці опи са но ме тод (стра тегію)1 узгод жен ня кон цептів, ви ко рис тан ня яко -
го є на й при датнішим на мікрорівні соціологічно го досліджен ня.
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 4 99
1 Далі йти меть ся саме про стра тегію, а не про ме тод те о ре тич ної валідиз ації. Під стра -
тегією ро зумію су купність дослідниць ких ме тодів, інтеґро ва ну в єдину дослідниць ку
про це ду ру, яка дає змо гу от ри ма ти валідні дослідницькі ре зуль та ти.
Одна че перш ніж бра ти ся до опи су узгод жен ня кон цептів, не обхідно
ска за ти про ме то до логічне ядро те о ре тич ної валідиз ації — її при нци пи.
Прин ци пи те о ре тич ної валідиз ації ма ють фор му лю ва ти ся на основі
скла до вих те о ре тич ної валідності — її оче вид но го, змісто во го, логічно го і
ком по зиційно го ком по нентів1. До них мож на віднес ти: (а) соціаль но-куль -
тур ну ре ле вантність, (б) кон цеп ту аль не пред став ниц тво і зна чимість,
(в) опе раціоналізо ву ваність, а та кож (г) тем по раль ну та соці ально- про -
сторову впо ряд ко ваність. Крім них про це ду ра те о ре тич ної валідиз ації має
спи ра ти ся на більш за гальні ме то до логічні при нци пи, дот ри ман ня яких
забезпечує її відповідність нор мам су час ної емпірич ної соціології. До них
я відно шу (д) ком плексність і (е) єдність якісно го та кількісно го під хо -
дів. Роз глянь мо ці при нци пи, роз по чи на ю чи від на й за гальніших і аж до
принципів, без по се ред ньо по в’я за них зі спе цифікою те о ре тич ної ва лі ди -
зації:
1. Ком плексність — про це ду ра те о ре тич ної валідиз ації має спи ра ти ся на
ком плексні стра тегії до сяг нен ня ре зуль та ту, а не на окремі ме то ди. У
цьо му разі суттєво зни жується ймовірність того, що от ри мані ре зуль та -
ти є ар те фак том, по я ва яко го зу мов ле на спе цифікою ви ко рис тан ня того
чи того ме то ду.
2. Єдність якісно го та кількісно го підходів — про це ду ра те о ре тич ної ва -
лідиз ації має органічно поєдну ва ти якісні та кількісні ме то ди соціо -
логічно го досліджен ня.
3. Соціаль но-куль тур на ре ле вантність — ме то ди те о ре тич ної валідиз ації
не ма ють об ме жу ва ти дис курс2 досліджу ва ної спільно ти. Сутність при н -
ци пу по ля гає в не обхідності ви ко рис тан ня тих ме тодів, які дос тат ньою
мірою да ють змо гу зро зуміти життєвий світ учас ників досліджен ня.
4. Кон цеп ту аль не пред став ниц тво і зна чимість — ме то ди те о ре тич ної ва -
лідиз ації ма ють за без пе чу ва ти ви чер пний набір найбільш ре ле ван тних
по нять, що опи су ють досліджу ва ний фе но мен.
5. Опе раціоналізо ву ваність — ме то ди те о ре тич ної валідиз ації ма ють від -
кри ва ти мож ливість ви хо ду на рівень емпірич них інди ка торів.
6. Тем по раль на і соціаль но-про сто ро ва впо ряд ко ваність — ме то ди те о ре -
тич ної валідиз ації ма ють за без пе чу ва ти спе цифікацію особ ли вос тей со -
ціаль но го фе но ме на сто сов но різних соціаль них груп, а та кож відоб ра -
жа ти ди наміку його змін у часі.
Слід за ува жи ти, що стра тегії те о ре тич ної валідиз ації на мікрорівні
( зокре ма й стра тегія узгод жен ня кон цептів) на й прий нятніші для забез -
печення при нципів соціаль но-куль тур ної ре ле ван тності, кон цеп ту аль но го
пред став ниц тва і зна чи мості, а та кож опе раціоналізо ву ва ності.
100 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 4
Сергій Дембіцький
1 Док ладніше див.: [Дембіцький, 2008: с. 107–111].
2 Услід за Л.Філіпс і М.Йорґен сен під “дис кур сом” я ро зумію “особ ли вий спосіб
спілку ван ня і ро зуміння на вко лиш ньо го світу” [Йор ген сен, 2008: с. 18].
По даль ший вик лад має дві час ти ни. У першій опи са но ета пи узгод жен -
ня кон цептів і ме то дичні особ ли вості їх, у другій на ве де но ре аль ний при -
клад ви ко рис тан ня цієї стра тегії в дослідженні по ведінко вих прак тик сту -
дентів стаціона ру, які поєдну ють ро бо ту і на вчан ня.
Узгод жен ня кон цептів: про це ду ра і ме то ди ка
Стра тегія узгод жен ня кон цептів (concept mapping) була роз роб ле на
Вілья мом Тро чи мом у 80-х ро ках ми ну ло го століття1. Ця стра тегія являє со -
бою струк ту ро ва ний про цес, що сфо ку со ва ний на темі чи кон цепції про ек -
ту2 та охоп лює гру пу учас ників, яка про ду кує візу аль ну кон цеп ту аль ну кар -
ту. Зав дя ки цьо му ме то ду учас ни ки про ек ту ма ють мож ливість ду ма ти
ефек тивніше як гру па, не втра ча ю чи при цьо му своєї індивіду аль ності. Цей
ме тод при зна че ний пе ре дусім для роз вит ку й де талізації ідей, що їх над алі
буде по кла де но в осно ву дослідниць кої діяль ності.
Відмітні ха рак те рис ти ки цієї стра тегії такі: 1) це за за ду мом гру по вий
про цес, відповідно він є на й зас то совнішим у тих ви пад ках, коли пра цює гру -
па учас ників; 2) ця стра тегія являє со бою ре тель но струк ту ро ва ний і та ким
чи ном по лег ше ний підхід до роз в’я зан ня про бле ми; 3) ядро ме то ду ста нов -
лять ба га то вимірне шка лю ван ня і клас тер ний аналіз, за сто су ван ня яких пе -
ре дба чає ви ко рис тан ня спеціаль них ком п’ю тер них про грам; 4) узгод жен ня
кон цептів є на й прий нятнішим у тих ви пад ках, коли дослідник праг не вклю -
чи ти цільові гру пи осіб у про цес роз в’я зан ня кон крет но го дослідниць ко го
за вдан ня.
Про цес узгод жен ня кон цептів має шість етапів, що мо жуть або здійсню -
ва ти ся в окремі дні, або три ва ти, за леж но від си ту ації, тижні чи місяці.
Реалізацію етапів очо лює ме то дист, кот рий може бути як зовнішнім кон -
суль тан том, так і внутрішнім чле ном дослідниць кої гру пи. Його роль по ля -
гає суто в керівництві дослідниць ким про це сом. Своєю чер гою, зміст, інтер -
пре тацію й ви ко рис тан ня кон цеп ту аль ної кар ти по вною мірою виз на чає
гру па учас ників.
Етап 1 — підго тов ка. На цьо му етапі роз в’я зу ють два го ловні за вдан ня.
По-пер ше, не обхідно з’я су ва ти пи тан ня щодо того, ким бу дуть без по се редні
учас ни ки ство рен ня кон цеп ту аль ної кар ти. По-дру ге, не обхідно окрес ли ти
фо кус кон цеп ту алізації. Роз в’я зан ням цих за вдань опіку ють ся ме то дист і
спеціаліст, відповідаль ний за те о ре тич ну підго тов ку досліджен ня. Опти -
маль ний розмір гру пи — 10–20 осіб, що не вик лю чає ство рен ня більших чи
мен ших за об ся гом груп. Після виз на чен ня учас ників мож на бра ти ся до роз -
в’я зан ня дру го го за вдан ня.
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 4 101
Зас то су ван ня стра тегії узгод жен ня кон цептів у те о ре тичній валідиз ації
1 Ба зою опи су ме то ду є стат тя В.Тро чи ма [Trochim, 1989] і його не дав ня, на пи са на
спільно з М.Кейн, пра ця [Kane, 2007], на які я далі не по си ла ти му ся. У разі за лу чен ня
інших праць, при свя че них узгод жен ню кон цептів, на ве де но по си лан ня.
2 Про ект у рам ках узгод жен ня кон цептів може бути спря мо ва ний на роз в’я зан ня од но -
го із трьох за вдань: підго тов ка бази для оціню ван ня чи пла ну ван ня в організаціях, а та -
кож для підго тов ки підґрун тя на уко во го досліджен ня.
Виз на ча ю чи фо кус кон цеп ту алізації, ме то дист раз ом із відповідаль ним
спеціалістом ма ють кон кре ти зу ва ти спе цифіку сесії моз ко во го штур му, що
три ва ти ме на дру го му етапі. Та кож не обхідно виз на чи ти тип рей тин гу, ви -
ко рис то ву ва но го на треть о му етапі. Важ ли во, щоб і спе цифіка сесії моз ко во -
го штур му, і тип рей тин гу були сфор муль о вані у виг ляді інструкцій, з яки ми
згодні всі учас ни ки. Останнє пе ре дба чає ви ко нан ня ме то дис том функ цій
по се ред ни ка між дослідниць кою гру пою і без по се редніми учас ни ка ми узго -
д жен ня кон цептів.
Нап рик лад1, для кон цеп ту аль но го опи су те о ре тич но го поля соціології
було за про ше но чо тирь ох ек спертів. Упро довж пер шо го ета пу було виз на че -
но спе цифіку моз ко во го штур му (“Назвіть соціологічні теорії, що спра ви ли і
далі справ ля ють найбільший вплив на соціологічну на уку”) і тип рей тин гу
(“Скажіть, наскільки ви згодні із тим, що кож на із цих пер спек тив ма ти ме
вирішаль не зна чен ня для роз вит ку соціологічної теорії”).
Етап 2 — фор му лю ван ня твер джень. Без по се ред ньо ме тод узгод жен ня
кон цептів роз по чи нається з ге не рації на бо ру твер джень, які в ідеалі ма ють
ста но ви ти за вер ше ну кон цеп ту аль ну ца ри ну з теми, що ціка вить дослідни -
ка. При цьо му на й прий нятнішим спо со бом та кої ге не рації є моз ко вий
штурм. Та кож мож на ви ко рис то ву ва ти такі ме то ди, як фо кус-гру па, номіна -
льна гру па тощо. Крім цьо го, набір твер джень мож на ство ри ти, ско рис тав -
шись тек ста ми до ку мен таль них дже рел, зок ре ма щорічни ми звітами, інтер -
в’ю, ро бо чи ми або по льо ви ми но тат ка ми.
Те о ре тич но немає об ме жень щодо кількості твер джень, які мож на сфор -
му лю ва ти, але над то ве ли ка кількість твер джень на кла дає суттєві об ме жен -
ня на под аль шу ро бо ту. Тому вер хня опти маль на межа — це об сяг у сто твер -
джень.
Якщо в ре зуль таті моз ко во го штур му було сфор муль о ва но по над сто
твер джень, не обхідно ско ро ти ти цей пе релік одним зі спо собів: гру па як ціле
може про а налізу ва ти набір твер джень на пред мет надмірності; одні мож на
відібра ти як “пред став ників” подібних їм інших; мож на за сто су ва ти ви пад -
ко ву вибірку із за галь но го спис ку, пе ревірив ши потім, чи не було втра че но
важ ли вих ідей.
Нап рик лад, на цьо му етапі наші гіпо те тичні ек спер ти вирішили об ме -
жи ти ся п’ять ма соціологічни ми теоріями: функціоналізмом, теорією конф -
лікту, фе но ме но логією, сим волічним інте ракціонізмом і теорією раціональ -
но го ви бо ру. Ці теорії й вис ту па ти муть як твер джен ня, ви ко рис то ву вані в
про цесі узгод жен ня кон цептів.
Етап 3 — струк ту ру ван ня твер джень. Після того як от ри ма но набір
твер джень, що опи сує кон цеп ту аль не поле фе но ме на, який нас ціка вить, не -
обхідно здо бу ти інфор мацію про те, як ці твер джен ня по в’я зані одне з
одним. Крім того, кож не твер джен ня тре ба про ран жу ва ти.
102 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 4
Сергій Дембіцький
1 Тут і далі для ілюс трації суті ме то ду я ви ко рис то ву ва ти му ви га да ний при клад, кот -
рий ба га то в чому являє со бою спро ще ну мо дель про це су узгод жен ня кон цептів.
Най кра щою ме то ди кою от ри ман ня інфор мації про взаємоз в’я зок між
твер джен ня ми є не струк ту ро ва на про це ду ра со рту ван ня кар ток. За цією
про це ду рою скла да ють набір кар ток, на кожній із яких пи шуть окре ме твер -
джен ня. Та ким чи ном, от ри ма на кількість кар ток в од но му на борі дорівнює
кількості твер джень. Далі ко жен учас ник має от ри ма ти та кий набір кар -
ток-твер джень. Після цьо го учас ників інструк ту ють сто сов но того, як ко -
жен із них має роз сор ту ва ти кар тки за гру па ми відповідно до тих кри теріїв,
котрі вони самі виз на чать. Утім, ця ме то ди ка має певні об ме жен ня: (1) кож -
на кар тка має вхо ди ти тільки в одну гру пу; (2) всі кар тки не мо жуть бути
поміщені в одну гру пу; (3) кож на кар тка не може бути по кла де на у свою
влас ну гру пу (не зва жа ю чи на те, що деякі кар тки все одно мо жуть бути по -
кла дені окре мо). Ви хо дя чи з цих умов, учас ни ки мо жуть со рту ва ти кар тки
так, як вва жа ти муть за необхідне.
Коли ко жен учас ник за вер шує со рту ван ня, ре зуль та ти всіх учас ників
слід згру пу ва ти в один ма сив. Це за вдан ня роз в’я зу ють у два кро ки. По-пер -
ше, ре зуль та ти со рту ван ня для кож но го учас ни ка под а ють у виг ляді квад -
рат ної таб лиці (мат риці), що має кількість рядків і стов пчиків, рівну
кількості твер джень. Усі зна чен ня цієї мат риці мо жуть мати лише два зна -
чен ня — “0" чи ”1". Оди ни ця є по каз ни ком того, що твер джен ня за ряд ком і
стов пчи ком розміщено для да но го учас ни ка в одній групі, тоді як нуль вка -
зує на те, що вони розміщені в різних гру пах. По-дру ге, індивіду альні мат -
риці “скла да ють ся” в одну ре зуль та тив ну мат ри цю, яка за фор мою то тож на
індивіду аль ним. Зна чен ня цієї мат риці по ка зу ють, скільки разів відповідні
твер джен ня по тра пи ли в одну гру пу і, відповідно, наскільки вони близькі
кон цеп ту аль но.
Нап рик лад, ек спер ти здійсни ли со рту ван ня кар ток. Для зруч ності
відповідні дані под а но у виг ляді двох таб лиць для кож но го ек спер та: одна —
для де мо нстрації кри терію1 гру пу ван ня і груп, ґрун то ва них на цьо му кри -
терії; дру га — для уна оч нен ня відповідної мат риці з оди ниць і нулів. При цьо -
му пер ший ря док (і стов пчик) у мат риці відповіда ють функціоналізму, дру -
гий — теорії конфлікту, третій — фе но ме но логії, чет вер тий — сим волічно му
інте ракціонізму, п’я тий — теорії раціональ но го ви бо ру (див. табл. 1).
Від цих да них мож на пе рей ти до ре зуль та тив ної мат риці (див. табл. 2). Її
зна чен ня роз ра хо ву ють до да ван ням зна чень одна ко вих за свої ми ко ор ди на -
та ми кліти нок індивіду аль них мат риць.
Отри мані на цьо му етапі індивіду альні мат риці є підґрун тям для по -
дальшого за сто су ван ня ба га то вимірних ста тис тич них ме тодів.
Як уже за зна ча ло ся, дру гим за вдан ням на етапі струк ту ру ван ня є при -
своєння рей тин гу кож но му твер джен ню відповідно до пев ної шка ли. Заз ви -
чай таке оціню ван ня здійсню ють за 5- чи 7-баль ною шка лою Лай кер та для
виз на чен ня рей тин гу кож но го твер джен ня відповідно до того кри терію, що
був сфор муль о ва ний на пер шо му етапі. У ре зуль таті оціню ван ня для кож -
но го твер джен ня мож на об чис ли ти се реднє ариф ме тич не, а за по тре би от ри -
ма ти й іншу ста тис тич ну інфор мацію.
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 4 103
Зас то су ван ня стра тегії узгод жен ня кон цептів у те о ре тичній валідиз ації
1 Кри терії за по зи че но із: [Wallace, 2006: p. 10].
Нап рик лад, у на шо му ви пад ку при своєння рей тин гу мож на здійсни ти за
та кою шка лою: “Скажіть, наскільки ви згодні з тим, що кож на із цих теорій і
над алі ма ти ме вирішаль не зна чен ня для роз вит ку соціологічної теорії. 1 —
зовсім не зго ден, 2 — рад ше не зго ден, 3 — важ ко ска за ти, зго ден чи ні, 4 — рад -
ше зго ден, 5 — цілком зго ден”.
Таб ли ця 1
Індивіду альні мат риці,
от ри мані в ре зуль таті со рту ван ня кар ток
Експерт № 1 Мат риця № 1
Кри терій: науковий підхід 1 1 0 0 1
Де дук тивний Індук тивний 1 1 0 0 1
1. Фун кцiо налізм 3. Фе но ме но логія 0 0 1 1 0
2. Теорія конфлікту 4. Сим волічний інте р -
акціонізм 0 0 1 1 0
5. Теорія раціональ но го ви -
бору 1 1 0 0 1
Експерт № 2 Мат риця № 2
Кри терій: мо ти вація людс ьких дій 1 0 1 1 0
Цінності Інте реси 0 1 0 0 1
1. Функціоналізм 2. Теорія конфлікту 1 0 1 1 0
3. Фе но ме но логія 5. Теорія раціональ но го
ви бо ру 1 0 1 1 0
4. Сим волічний інте р -
акціонізм 0 1 0 0 1
Експерт № 3 Мат риця № 3
Кри терій: погляд на лю дську сутність 1 1 0 0 1
Пе ред ба чу вана Творча 1 1 0 0 1
1. Функціоналізм 3. Фе но ме но логія 0 0 1 1 0
2. Теорія конфлікту 4. Сим волічний інте р -
акціонізм 0 0 1 1 0
5. Теорія раціональ но го ви -
бо ру 1 1 0 0 1
Експерт № 4 Мат риця № 4
Кри те рий: рівень ана лизу 1 1 0 0 0
Мак ро Мікро 1 1 0 0 0
1. Функціоналізм 3. Фе но ме но логія 0 0 1 1 1
2. Теорія конфлікту 4. Сим волічний інте р -
акціонізм 0 0 1 1 1
5. Теорія раціональ но го
ви бо ру 0 0 1 1 1
104 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 4
Сергій Дембіцький
Таб ли ця 2
Ре зуль та тив на мат ри ця
1. Функціо -
налізм
2. Теорія
конф -
лікту
3. Фе но ме -
но логія
4. Сим во -
ліч ний
інте р ак -
ціо нізм
5. Теорія
раціо -
наль но го
ви бо ру
1. Функціо -
налізм 4 3 1 1 2
2. Теорія
конф -
лікту
3 4 0 0 3
3. Фе но ме -
но логія 1 0 4 4 1
4. Сим во -
ліч ний
інте р ак -
ціо нізм
1 0 4 4 1
5. Теорія
раціо -
наль но го
ви бо ру
2 3 1 1 4
Етап 4 — пре зен ту ван ня твер джень. Цей етап вклю чає три кро ки. По-
пер ше, здійсню ють аналіз, який співвідно сить кож не твер джен ня з окре мою
точ кою на кон цеп ту альній карті (точ ко ва кар та). По-дру ге, ці точ ки-твер -
джен ня на карті поділя ють на гру пи (клас тер на кар та), що яв ля ють со бою
ви щий по ря док кон цеп ту аль но го струк ту ру ван ня вихідно го на бо ру твер -
джень. По-третє, ко нстру ю ють кар ту, на яку на кла да ють усе ред нені рей -
тинґи-оцінки як то чок-твер джень, так і клас терів за га лом (рей тин го ва кар та
пунктів і клас терів). Для пер шо го кро ку за сто со ву ють ба га то вимірне шка -
лю ван ня1, для дру го го — клас тер ний аналіз. Отри ма на в ре зуль таті інфор -
мація є ба зою для под аль шої інтер пре тації.
Однак на цьо му етапі ро бо ти пе ред дослідни ком може по ста ти про бле -
ма, по в’я за на із відмінністю в ал го рит мах ба га то вимірно го шка лю ван ня і
клас тер но го аналізу. Це при зво дить до си ту ацій, в яких точ ки, роз та шо вані
близь ко одна до од ної на карті, от ри маній у ре зуль таті ба га то вимірно го
шкалювання, по трап ля ють до різних клас терів. Такі ре зуль та ти, ясна річ,
усклад ню ють под аль шу інтер пре тацію. Для роз в’я зан ня цієї про бле ми
В.Тро чим при й має твер джен ня, згідно з яким ма те ма тич ний ба зис ба га то -
вимірно го шка лю ван ня роз гля дається як більш надійний порівня но із клас -
тер ним аналізом. Ви хо дя чи з цьо го при пу щен ня, він ре ко мен дує ви ко рис то -
ву ва ти в клас тер но му аналізі ко ор ди на ти то чок-твер джень, от ри ма них у ре -
зуль таті ба га то вимірно го шка лю ван ня. Останнє знімає про бле му не від -
повідності між змістом клас терів і розміщен ням то чок-твер джень на карті,
от ри маній у ре зуль таті ба га то вимірно го шка лю ван ня.
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 4 105
Зас то су ван ня стра тегії узгод жен ня кон цептів у те о ре тичній валідиз ації
1 Най прий нятнішим є дво вимірне шка лю ван ня.
Нап рик лад, для на ве де них вище мат риць клас тер на кар та1 (інші різно -
ви ди карт про пу ще но че рез схожість їх із цією) виг ля да ти ме так (див.
рис. 1).
Рис. 1. Клас тер на кар та
Отже, сим волічний інте ракціонізм і фе но ме но логія кон цеп ту аль но на -
стільки близькі, що “посіда ють” одну точ ку. Інші теорії ста нов лять дру гу
кон цеп ту аль но схо жу гру пу, хоча й не настільки інтеґро ва ну, як по пе ред ня.
Етап 5 — інтер пре тація. На цьо му етапі не обхідно мати такі ма теріали:
1) спи сок вихідних твер джень; 2) пе релік твер джень, згру по ва них у різні
клас те ри; 3) точ ко ву кар ту; 4) клас тер ну кар ту; 5) рей тин го ву кар ту пунктів;
6) рей тин го ву кар ту клас терів. Отже, є кілька карт. Мож на ска за ти, що в
пев но му сенсі всі вони є кон цеп ту аль ни ми і над а ють спе цифічну інфор -
мацію про той са мий фе но мен.
Зав дан ня ме то дис та на цьо му етапі по ля гає в тому, щоби підвес ти учас -
ників до (1) на й ме ну ван ня кож но го клас те ра, (2) пе ревірки того, наскільки
роз та шу ван ня твер джень і клас терів на кар тах є адек ват ним, (3) іден ти -
фікації в разі по тре би клас терів клас терів (так зва них реґіонів) і на й ме ну -
ван ня їх, (4) зміни кар ти, коли це потрібно (гру па має відчу ва ти сво бо ду сто -
сов но змін чи транс фор мації фіна льної кар ти доти, доки це має смисл для
учас ників і для за вдан ня кон цеп ту алізації). Та кож важ ли во, щоби на під -
ставі отриманих ре зуль татів була про ве де на дис кусія се ред учас ників з при -
во ду того, що го во рить їм ця кар та в плані їхніх ідей.
Етап 6 — ви ко рис тан ня. Ви ко рис тан ня карт лімітується лише творчістю
та мо ти вацією учас ників досліджен ня.
106 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 4
Сергій Дембіцький
Теорія
раціонального
вибору
Теорія
конфлікту
Функціоналізм
Феноменологія
Символічний
інтеракціоналізм
1 Влас не, клас тер на кар та є крап ко вою кар тою, в якій точ ки-твер джен ня візу аль но
об’єднані в гру пи.
Деякі об ме жен ня. С.Ро сас [Rosas, 2005: p. 398–399] вирізняє три об ме -
жен ня. По-пер ше, от ри мані кон цеп ту альні кар ти слід роз гля да ти лише як
один із ре сурсів інфор мації, не обхідної для за без пе чен ня те о ре тич ної ва -
лідності, а не як її дос татнє підґрун тя. По-дру ге, не обхідно дуже об е реж но
підхо ди ти до про ве ден ня моз ко во го штур му, ре зуль та ти яко го є вель ми чут -
ли ви ми щодо кон тек сту цієї про це ду ри. По-третє, цей ме тод по тре бує ча со -
вих і ма теріаль них вит рат, по в’я за них із за лу чен ням лю дей, які бе руть
участь в узгод женні кон цептів, та організацією пре зен тацій кон цеп ту аль них
карт і об го во рен ня їх.
Та ко го шти бу про бле ми де тальніше роз гля ну то в статті Дж.Бурк у
співав торстві [Burke et al, 2005: p. 1408–1409]. Здо бут тя ліцензії для ви ко -
рис тан ня спеціаль них ком п’ю тер них про грам, а та кож за про вад жен ня, ана -
ліз і відоб ра жен ня ре зуль татів досліджен ня мо жуть ви я ви ти ся до волі до ро -
ги ми. Про ве ден ня гру по вих об го во рень, опис і аналіз їхніх ре зуль татів по -
тре бу ють за лу чен ня спеціаліста, який має не обхідні на вич ки. В ідеалі ме то -
дис тові потрібен досвід управління гру по вою ди намікою та вміння ефек -
тив но спри я ти от ри ман ню да них у про цесі об го во рен ня. Крім цьо го лю ди на,
яка ви ко нує роль ме то дис та, та кож має на на леж но му рівні орієнту ва ти ся у
за сто су ванні спеціаль них ком п’ю тер них про грам, не обхідних для за вер -
шен ня всьо го цик лу узгод жен ня концептів.
Поп ри по е тапність дослідниць ко го про це су та участь у ньо му тих са мих
лю дей, які спри я ють гру повій співпраці у здо бутті ба га тих і ви чер пних да -
них з дослідниць кої про бле ми, зво рот ним бо ком цьо го є знач не збільшен ня
ча со во го на ван та жен ня, що лягає на плечі без по се редніх учас ників узго -
дження кон цептів.
Ще одне важ ли ве ме то до логічне об ме жен ня на го ло шу ють К.Джек сон і
В.Тро чим [Jackson, 2002: p. 332]. Цей ме тод при зна че ний суто для аналізу
порівня но ма лої кількості про стих і якісних да них. Ви ко рис тан ня узго -
дження кон цептів для аналізу більш ком плек сних тек сто вих да них, та ких як
довгі транс крип ти інтер в’ю чи сте ног ра ми офіційних засідань, по в’я за не із
не обхідністю роз в’я зан ня низ ки ме то до логічних про блем.
Зас то су ван ня узгод жен ня кон цептів
у дослідженні по ведінко вих прак тик сту дентів стаціона ру,
які поєдну ють ро бо ту і на вчан ня
Це досліджен ня є відправ ною точ кою у вив ченні особ ли вос тей на вчан -
ня сту дентів стаціона ру, яким до во дить ся поєдну ва ти ро бо ту і на вчан ня. Го -
лов ною ме тою за сто су ван ня стра тегії узгод жен ня кон цептів було от ри ман -
ня док лад ної опи со вої інфор мації щодо тих спо собів по ведінки, що їх за сто -
со ву ють сту ден ти у зв’яз ку з не обхідністю роз в’я зан ня про блем, які ви ни ка -
ють в разі поєднан ня ро бо ти і на вчан ня. Отри ма на інфор мація дала підста ви
сфор му лю ва ти по пе редні гіпо те зи й підви щи ти те о ре тич ну чут ливість, що
було не обхідно для под аль шо го досліджен ня на підставі підхо ду обґрун то -
ва ної теорії.
На пер шо му етапі узгод жен ня кон цептів було виз на че но учас ників до -
сліджен ня і сфор муль о ва но фо кус кон цеп ту алізації. Учас ни ка ми ста ли де -
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 4 107
Зас то су ван ня стра тегії узгод жен ня кон цептів у те о ре тичній валідиз ації
сять сту дентів треть о го кур су спеціаль ності “Соціаль на ро бо та” од но го із
ко мерційних ВНЗ Києва. Усі сту ден ти на вча ють ся на стаціонарі і пра -
цюють.
Фо кус кон цеп ту алізації було сфор муль о ва но так: “Назвіть ті спо со би
по ведінки, до яких ви вдаєтесь у зв’яз ку з тим, що вам до во дить ся поєдну ва -
ти ро бо ту і на вчан ня”1.
На дру го му етапі було про ве де но дві фо кус-гру пові зустрічі. У кожній із
них бра ли участь п’ять сту дентів. У ре зуль таті було сфор мо ва но 123 твер -
джен ня, що опи су ють спо со би, за вдя ки яким сту ден ти поєдну ють на вчан ня
і ро бо ту. Після ви да лен ня дуб льо ва них було за ли ше но 87 твер джень2.
На треть о му етапі було здійсне но струк ту ру ван ня твер джень шля хом
со рту ван ня кар ток. Отри мані ре зуль та ти було по кла де но в осно ву ство рен -
ня індивіду аль них мат риць. Для по лег шен ня ге не ру ван ня останніх був роз -
роб ле ний мак рос у про грамі Microsoft Excel.
На чет вер то му етапі на підставі ба га то вимірно го шка лю ван ня і клас тер -
но го аналізу було ство ре но точ ко ву і клас тер ну кар ти, по кла дені в осно ву
інтер пре тації на п’я то му етапі.
На п’я то му етапі було про ве де но два послідовні об го во рен ня от ри ма ної
клас тер ної кар ти. По за вер шенні їх на клас терній карті, що по чат ко во вклю -
ча ла три над цять груп, двад цять твер джень (23%) змінили свою ло кацію,
одну гру пу проінтер пре ту ва ли як не узгод же ну і цілком роз фор му ва ли.
Кож на от ри ма на в ре зуль таті об го во рен ня гру па діста ла на й ме ну ван ня. У
ре зуль таті за ли ши ло ся два над цять груп (див. рис. 2).
Рис. 2. Клас тер на кар та
108 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 4
Сергій Дембіцький
1 Тип рей тинґу на цьо му етапі не виз на ча ли, й над алі учас ни ки не оціню ва ли сфор -
муль о ва них твер джень. Про при чи ни цьо го йти меть ся у вис нов ках.
2 Фор му лю ван ня твер джень на ве де но далі.
Наз ви і зміст груп
1) Ро бо та із вик ла да чем:
19. Якщо вик ла дач неґатив но ста вить ся до фак ту ро бо ти, не го во ри ти з ним
про це, при хо ву ва ти.
25. До нес ти до вик ла да ча, що без ро бо ти “ну ніяк”.
28. До мо ви ти ся з вик ла да чем про те, як зда ва ти бор ги.
29. Вив чи ти вик ла да ча і знай ти до ньо го індивіду аль ний підхід.
31. Якщо вик ла дач зго ден, що ро бо та — це важ ли во, ви ко рис то ву ва ти це.
32. Якщо раніше на вчав ся доб ре, ви ко рис то ву ва ти свій ав то ри тет.
36. Ран жу ва ти вик ла дачів за рівнем ви мог ли вості.
2) Ви ко рис тан ня на леж них си ту ацій і мо ментів:
1. Відпро си ти ся всією гру пою з пари.
12. У роз мові з вик ла да чем пе ре вес ти об го во рен ня на спільні на гальні про -
бле ми.
15. При га да ти ко лишні ви пад кові за слу ги.
16. Пе ре вес ти роз мо ву на тему, що є ціка вою для вик ла да ча.
23. У разі при сут ності на парі де мо нстру ва ти ак тивність.
27. Знай ти з вик ла да чем спільні інте ре си.
42. Коли здаєш бор ги, пе ре вес ти об го во рен ня на ма теріал, який знаєш.
43. Го ту ва ти ся в транс порті.
52. Ви ко рис то ву ва ти гро мадські за хо ди в універ си теті, щоб ухи ля ти ся від
на вчан ня.
3) “Бай ди ку ван ня”, надія на те, що по щас тить:
22. За мож ли вості пе ре вес ти роз мо ву про бор ги на жарт (роз ря ди ти об ста -
нов ку).
37. Пообіцяти, що в май бут ньо му ти об ов’яз ко во вчи ти меш ся.
38. Ви ко рис то ву ва ти мо мент, коли вик ла дач поспішає, й от ри ма ти “відпу -
щен ня боргів”.
56. Бути на хаб ним, іти на ри зик (нічого не відпраць о ву ва ти, йти геть без
дозволу тощо).
58. Нап рикінці, коли боргів на ко пи чи ло ся за ба га то, на ма га ти ся за кри ти їх
усі раз ом.
59. Вчи ти пе ред са мим скла дан ням іспи ту (бук валь но в день скла дан ня).
61. Скла да ти кілька разів (бра ти змо ром).
4) “Мета вип рав довує за со би”:
13. Умо ви ти вик ла да ча (вик лян чи ти оцінку) .
21. Віддя чи ти вик ла да чеві за ра ху нок ро бо ти (на прик лад, зро би ти зниж ку).
35. Ви ко рис то ву ва ти зв’яз ки (на ч альство ка фед ри, інші вик ла дачі, ме то дист
тощо).
57. Ска за ти, що ро бо ту за був удо ма і по про си ти ся відповідати без потрібних
ма теріалів.
60. Якщо здаєш не вчас но, спи су ва ти го тові ро бо ти і зда ва ти їх.
62. Спи су ва ти під час кон троль них.
64. Коли відповідаєш, “лити воду”.
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 4 109
Зас то су ван ня стра тегії узгод жен ня кон цептів у те о ре тичній валідиз ації
5) По си лан ня на зовнішні при чи ни:
18. По яс ню ва ти про га ли ни і про пус ки зовнішніми при чи на ми і “да ви ти” на
те, що був зму ше ний.
34. Якщо вик ла дачі не люб лять, коли до них хо дять хворі сту ден ти, ви ко рис -
то ву ва ти це.
68. По си ла ти ся на по бу тові про бле ми, що за ва ди ли при сут ності.
79. “Відма за ти ся” як від на вчан ня, так і від ро бо ти і сидіти вдо ма (відпо чи -
нок, підго тов ка).
81. Якщо по го да по га на і важ ко діста ва ти ся місця на вчан ня, ско рис та ти ся
цим.
82. Мож на не при хо ди ти в по неділок, бо деякі вик ла дачі по став лять ся із ро -
зумінням.
86. Ви ко рис то ву ва ти тему здо ров ’я для по яс нен ня про пусків.
6) Мінімізація зу силь:
2. На ма га ти ся хо ди ти на ті пари, що про хо дять змістов но, в інших ви пад ках
про пус ка ти.
5. По ка за ти, що за вдан ня зроб ле но, і відпро си ти ся з пари.
6. Якщо є пев ний мінімум не обхідних за вдань, ви ко ну ва ти лише його.
17. На го ло шу ва ти док ла дені зу сил ля (“я на ма га ю ся хо ди ти, коли можу”,
тощо).
20. Де мо нстру ва ти доб ру логіку, пам ’ять і за гальні знан ня (підку по вує).
24. Якщо ви ко нуєш за вдан ня рідко, то роби це при наймні якісно (підку по вує).
65. Хо ди ти че рез раз.
72. Відвіду ва ти важ ливіші види за нять (на прик лад, прак тичні, а не лекції).
7) Пос лу ги інших лю дей:
41. Знай ти по се ред ни ка (інший сту дент), який спілку ва ти меть ся із вик ла да -
чем.
44. Отри му ва ти ска не ри не обхідних ма теріалів че рез Інтер нет.
48. Поп ро си ти іншо го сту ден та, щоб він ви ко нав за вдан ня замість тебе.
54. Опо ра на дружні сто сун ки, коли, на прик лад, один пра цює на всіх.
55. Поп ро си ти сту ден та, який знається на пред меті, по яс ни ти про пу ще ний
ма теріал.
66. Взя ти довідку в лікаря і пред ’я ви ти її вик ла да чеві.
8) Са мо ор ганізація (1), до по мо га універ си те тові (2):
67(1). Са мо навіюван ня про те, що ти змо жеш пра цю ва ти і на вча ти ся.
69(1). Чіткіше відчут тя ча со вих ра мок і об ме жень.
70(1). Пла ну ван ня, роз клад за пун кта ми.
80(1). Орієнту ва ти ся на мету: закінчи ти ВНЗ і мати досвід ро бо ти.
30(2). На да ти вик ла да чеві по слу гу, що сто сується на вчаль но го про це су, але не
цієї дис ципліни.
50(2). Коли три ва ють за хо ди зі спеціаль ності, ско рис та ти ся цим.
110 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 4
Сергій Дембіцький
75(2). Якщо ро бо та по в’я за на з універ си те том, ви ко рис то ву ва ти це.
9) Опо ра на дружні сто сун ки в на вчальній групі:
3. Бра ти кон спек ти в од но груп ників.
7. По да ва ти себе пе ред од но груп ни ка ми так, щоб вони зва жи ли на твоє ста -
но ви ще.
40. До по ма га ти сту ден там, які до по ма га ють тобі.
47. Де мо нстру ва ти вдячність тим, хто тобі до по ма гає.
49. Роз поділяти підго тов ку за вдань між різни ми людь ми.
51. Ви ко ну ва ти за вдан ня і пе ре да ва ти їх че рез інших сту дентів.
87. По важ но ста ви ти ся до од но груп ників.
10) Ком проміси на ро боті:
39. Якщо ро бо та по в’я за на із чи мось суспільно важ ли вим, ви ко рис то ву ва ти
це.
53. Іти з ро бо ти, якщо в універ си теті щось серй оз не.
63. Ви ко рис то ву ва ти різний час доби, щоб ро би ти ак цент або на ро боті, або
на на вчанні.
71. До мо ви ти ся на ро боті, що в пев ний день ви ко нуєш пев ний об сяг ро бо ти.
73. Бра ти по над нор мові го ди ни на ро боті та інші види відпраць о ву ван ня.
74. Пра цю ва ти вночі.
76. Знай ти ком проміс на ро боті.
77. Опо ра на ро бо чий ко лек тив, коли не обхідна підстра хов ка.
84. Офор ми ти індивіду аль ний графік.
85. Ви ко рис то ву ва ти ро бо чий ком п’ю тер для підго тов ки до за нять.
11) Увічливість:
14. Чем но ви ба чи ти ся і піти.
26. Про де мо нстру ва ти своє суто по зи тив не став лен ня до об ра ної спеціаль -
ності.
33. По ведінка на па рах має бути сумлінною.
45. Якщо вик ла дач пішов на зустріч, не афішу ва ти це пе ред од но груп ни ка ми.
46. Ди ви ти ся, як інші роз в’я зу ють про бле ми, й чи ни ти так само.
12) Опо ра на власні сили:
4. На ма га ти ся вник ну ти в суть ма теріалу, якщо дов го був відсутнім.
8. Зда ва ти бор ги після пар, якщо зна до бить ся.
9. Якщо вик ла дач при нци по вий, зда ва ти що си ли.
10. Чес но зізна ти ся, що не підго ту вав ся, і при й ня ти будь-які наслідки.
11. Го ту ва ти ся вночі.
На шос то му етапі аналіз взаємоз в’язків між гру па ми дав змо гу ви ок ре -
ми ти три виміри (див. рис. 3): між треть ою і де ся тою гру па ми (пріори тет на -
вчан ня порівня но з ро бо тою), між сьо мою і два над ця тою гру па ми (рівень
са мостійності в роз в’я занні про блем), між чет вер тою й оди над ця тою гру па -
ми (рівень ввічли вості у роз в’я занні про блем).
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 4 111
Зас то су ван ня стра тегії узгод жен ня кон цептів у те о ре тичній валідиз ації
Рис. 3. Виміри між гру па ми на клас терній карті
Та кож на цьо му етапі було вирізне но три більш за гальні гру пи (реґіони),
які мож на на зва ти іде аль ни ми стра тегіями по ведінки сту дентів: стра тегія
сприт ни ка (гру пи № 1, 2 і 6), стра тегія не ро би (гру пи № 3–5), стра тегія
трударя (гру пи № 8–12). Сьо му гру пу мож на вва жа ти інваріан тною (див.
рис. 4).
Рис. 4. Реґіони на клас терній карті
Звісно, на ве дені вище стра тегії по ведінки не існу ють у чис то му виг ляді,
тож будь-який сту дент, навіть на й сумлінніший, под е ку ди по си ла ти меть ся
на зовнішні при чи ни, тоді як сту дент, кот рий не дба ло ста вить ся до на вчан -
ня, буде зму ше ний шу ка ти ком промісу на ро боті. Ра зом із тим ці стра тегії
да ють чітке уяв лен ня про за гальні лінії по ведінки, яких пе ре важ но мо жуть
дот ри му ва ти ся ті чи ті сту ден ти.
112 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 4
Сергій Дембіцький
Вис нов ки
На ос та нок зо се ред жу ува гу на низці ню ансів щодо за сто су ван ня стра -
тегії узгод жен ня кон цептів.
По-пер ше, узгод жен ня кон цептів може дати ви чер пну інфор мацію, яка,
втім, є “од но пло щин ною”. Так, у на ве де но му при кладі висвітле но лише по -
ведінкові прак ти ки, тоді як при чи ни й наслідки їх не роз кри то. Ви хо дя чи з
цьо го, узгод жен ня кон цептів є доб рим спо со бом для по чат ку досліджен ня,
але не може вис ту па ти як дже ре ло всіх да них, не обхідних для те о ре тич ної
валідиз ації.
По-дру ге, не пе ре кон ли во виг ля дає не обхідність при своєння рей тин гу
твер джен ням, сфор мо ва ним на дру го му етапі. Прис воєння рей тин гу
справді при й нят не у разі досліджень, при свя че них оціню ван ню соціаль них
про ектів чи пла ну ван ню діяль ності в організаціях або гру пах. Річ у тім, що в
цьо му ви пад ку учас ни ки узгод жен ня кон цептів за зви чай є або ре ципієнта -
ми відповідної соціаль ної про гра ми, або тими, хто втілю ва ти ме ре зуль та ти
пла ну ван ня в жит тя. Отже, от ри мані рей тин гові оцінки мо жуть дати важ ли -
ву інфор мацію про якість по слуг чи про пріори те ти под аль шої діяль ності.
Одна че при роз в’я занні за вдань те о ре тич ної валідиз ації цінність рей тин го -
вих оцінок істот но зни жується че рез необґрун то ваність як їхньої не об -
хідності (не о бач но було б оціню ва ти по ведінкові прак ти ки з точ ки зору пра -
виль ності чи ефек тив ності їх, адже пер ша вно сить ціннісний еле мент, а дру -
га за ле жить від кож но го кон крет но го ви пад ку), так і об’єктив ності їх (де сять
лю дей мо жуть дати ба га ту опи со ву інфор мацію, ґрун то ва ну як на своєму
досвіді, так і на ре зуль та тах спос те ре жен ня за інши ми сту ден та ми, але не
мо жуть да ва ти оцінки за всіх).
По-третє, на ува гу за слу го вує дум ка са мо го В.Тро чи ма сто сов но склад -
ності інтер пре тації взаємовідно син між клас те ра ми. Так, він за зна чає,
що ре зуль та ти узгод жен ня кон цептів ви су ва ють на пер ший план схожість
між пун кта ми клас терів. Одна че цей підхід не прий нят ний у дослідженні
взаємовідно син між са ми ми клас те ра ми [Burke et al., 2005: p. 1409]. Наве -
дене вище досліджен ня спрос то вує це твер джен ня, по за як от ри мані клас те -
ри логічно впо ряд ко вані один щодо од но го: осі вимірю вань от ри ма но на
підставі клас терів, роз та шо ва них “по ляр но”, реґіони (основні по ведінкові
стра тегії) роз та шо вані послідов но, за кри терієм са мовіддачі сту ден та у про -
цесі на вчан ня.
По-чет вер те, ориґіна льна про це ду ра узгод жен ня кон цептів пе ре дба чає
ро бо ту учас ників, які ге не ру ють кон цеп ту альні кар ти, на всіх ета пах, зок ре -
ма й на остан ньо му (ви ко рис тан ня ре зуль татів). Зно ву ж таки, цей підхід є
на й прий нятнішим у разі оціню ван ня або пла ну ван ня. На томість у разі те о -
ре тич ної валідиз ації дослідни ку потрібна більша сво бо да на остан ньо му
етапі, адже саме він фор му лює гіпо те зи і здійснює под аль ше досліджен ня.
Зок ре ма, в на ве де но му при кладі без по се ред ньо мною, а не учас ни ка ми
досліджен ня були ви ок рем лені виміри і реґіони на кластерній карті. Гадаю,
це не буде бар’єром для подальшого використання їх.
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 4 113
Зас то су ван ня стра тегії узгод жен ня кон цептів у те о ре тичній валідиз ації
Літе ра ту ра
Дембіцький С. Те о ре тич на валідність вимірю валь ної про це ду ри і зміщен ня да них у
соціологічно му дослідженні // Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг. — 2008. — № 3. —
С. 99–119.
Йор ген сен М.В., Фил липс Л.Дж. Дис курс-ана лиз. Те о рия и ме тод. — Харь ков, 2008.
Burke J., O’Campo P., Peak G., Gielen A., McDonnell K., Trochim W. An Introduction to
Concept Mapping as a Participatory Public Health Research Method // Qualitative Health
Research. — 2005. — № 10. — Р. 1392–1410.
Jackson K., Trochim W. Concept Mapping as an Alternative Approach for the Analysis of
Open- Ended Survey Responses // Organizational Research Methods. — 2002. — № 5. —
Р. 307–336.
Kane M., Trochim W. Concept mapping for planning and evaluation. — Thousand Oaks;
London; New Delhi, 2007.
Rosas S. Concept Mapping as a Technique for Program Theory Development: An Illust -
ration Using Family Support Programs // American Journal of Evaluation. — 2005. — № 3. —
Р. 389–401.
Trochim W. An introduction to concept mapping for planning and evaluation // Eva lua -
tion and Program Planning. Special Issue: Concept Mapping for Evaluation and Planning. —
1989. — № 1. — Р. 1–16.
Wallace R., Wolf A. Contemporary sociological theory: expanding the classical tra -
dition. — New Jersey, 2006.
114 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 4
Сергій Дембіцький
|