Європейські візії та розрізнення: порівняльні дослідження в удосконаленні викладання соціології
Gespeichert in:
| Datum: | 2009 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Iнститут соціології НАН України
2009
|
| Schriftenreihe: | Социология: теория, методы, маркетинг |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/89989 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Європейські візії та розрізнення: порівняльні дослідження в удосконаленні викладання соціології / О. Куценко, С. Бабенко // Социология: теория, методы, маркетинг. — 2009. — № 4. — С. 186–194. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-89989 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-899892015-12-21T03:02:19Z Європейські візії та розрізнення: порівняльні дослідження в удосконаленні викладання соціології Куценко, О. Бабенко, С. Научная жизнь 2009 Article Європейські візії та розрізнення: порівняльні дослідження в удосконаленні викладання соціології / О. Куценко, С. Бабенко // Социология: теория, методы, маркетинг. — 2009. — № 4. — С. 186–194. — укр. 1563-4426 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/89989 uk Социология: теория, методы, маркетинг Iнститут соціології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Научная жизнь Научная жизнь |
| spellingShingle |
Научная жизнь Научная жизнь Куценко, О. Бабенко, С. Європейські візії та розрізнення: порівняльні дослідження в удосконаленні викладання соціології Социология: теория, методы, маркетинг |
| format |
Article |
| author |
Куценко, О. Бабенко, С. |
| author_facet |
Куценко, О. Бабенко, С. |
| author_sort |
Куценко, О. |
| title |
Європейські візії та розрізнення: порівняльні дослідження в удосконаленні викладання соціології |
| title_short |
Європейські візії та розрізнення: порівняльні дослідження в удосконаленні викладання соціології |
| title_full |
Європейські візії та розрізнення: порівняльні дослідження в удосконаленні викладання соціології |
| title_fullStr |
Європейські візії та розрізнення: порівняльні дослідження в удосконаленні викладання соціології |
| title_full_unstemmed |
Європейські візії та розрізнення: порівняльні дослідження в удосконаленні викладання соціології |
| title_sort |
європейські візії та розрізнення: порівняльні дослідження в удосконаленні викладання соціології |
| publisher |
Iнститут соціології НАН України |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Научная жизнь |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/89989 |
| citation_txt |
Європейські візії та розрізнення: порівняльні дослідження в удосконаленні викладання соціології / О. Куценко, С. Бабенко // Социология: теория, методы, маркетинг. — 2009. — № 4. — С. 186–194. — укр. |
| series |
Социология: теория, методы, маркетинг |
| work_keys_str_mv |
AT kucenkoo êvropejsʹkívízíítarozríznennâporívnâlʹnídoslídžennâvudoskonalennívikladannâsocíologíí AT babenkos êvropejsʹkívízíítarozríznennâporívnâlʹnídoslídžennâvudoskonalennívikladannâsocíologíí |
| first_indexed |
2025-07-06T18:00:30Z |
| last_indexed |
2025-07-06T18:00:30Z |
| _version_ |
1836921473625751552 |
| fulltext |
Американська соціологія змінюється і змінюється дуже швид ко, але, не зва жа ю чи на
ти сячі но вих імен, мож на точ но ска за ти, що поки жива так доб ре зна йо ма нам її
історія.
АНДРІЙ МЕЛЬНИКОВ,
асис тент ка фед ри соціології
Східно ук р аїнсько го національ но го універ си те ту ім. В.Даля
Євро пейські візії та розрізнен ня:
порівняльні досліджен ня в удос ко на ленні
вик ла дан ня соціології
Під та кою на звою у ве ресні 2009 року був роз по ча тий трирічний на уко во-
освітя н ський про ект, організо ва ний фа куль те том соціології Київсько го національ -
но го універ си те ту імені Та ра са Шев чен ка за фіна нсо вої підтрим ки Інсти ту ту від -
кри то го суспільства (про гра ма ReSET \ HESP \ OSI Бу да пешт) і за ака демічної
підтрим ки Євро пе йської соціологічної асоціації та Соціологічної асоціації Украї ни.
Про ект має амбітні за вдан ня: роз ви ток соціологічно го знан ня про спільні та спе -
цифічні риси соціаль них про цесів у по стко муністич них суспільствах, а та кож про
ме то до логію їх досліджен ня у порівнянні з ди намічни ми про я ва ми суспільств Єв -
ро пе йсько го Со ю зу та вклю чен ня цьо го знан ня в на вчальні про гра ми із соціології в
універ си те тах як по стра дя нських суспільств, так і країн ЄС.
Важ ли вим мо ти вом ро бо ти над про ек том ста ло не за до во лен ня відтво рен ням
так зва но го ме то до логічно го націоналізму, змісто вої ло каль ності, сте ре о тип ності у
вик ла данні соціологічно го знан ня про су час не суспільство, відтво рен ням суттєвих
за лишків учу жен ня в сприй нятті “євро пе йсько го” як та ко го, що існує в меж ах кор -
донів ЄС, на відміну від “іншо го”, що, ге ог рафічно пе ре бу ва ю чи на те ре нах Євро пи,
є “унікаль ним” як “євро пе йська пе ри ферія” або “неєвро пе йське”. Таке спря му ван ня
ака демічно го інте ре су й інтер пре тацій відтво рюється в досліджен нях та вик ла данні
у ба гать ох універ си те тах по стра дя нських і, якщо шир ше, євро пе йських суспільств,
не зва жа ю чи на інтен сивні про це си соціаль них змін, по в’я зані з ґло балізацією, со -
цієталь ни ми транс фор маціями, роз ши рен ням Євро пе йсько го Со ю зу тощо.
Соціологія, яка має опіку ва ти ся пізнан ням склад ності суспільних форм у їхньо -
му ви до во му ба га то манітті та в їхній цілісності, втім, пе ре важ но фо ку сується на
національ но зорієнто ва но му ба ченні суспільства. Це не одна ко во відбу вається в
різних універ си те тах, але вик ла дан ня пред ме та соціології як цілісно го і куль тур но
(істо рич но) спе цифічно го ро зуміння суспільства, ме ханізмів його відтво рен ня та
роз вит ку на й частіше скон цен тро ва не на суспільствах у меж ах національ них кор -
донів. “Євро пейські студії” за ли ша ють ся окре мим пред ме том вик ла дан ня, не ста -
ють органічним фо ку сом роз вит ку і транс ляції соціологічно го знан ня в універ си те -
тах. Аналіз підруч ників із соціології, які по ши рені в різних євро пе йських ви щих на -
вчаль них за кла дах, до во дить, що пред ме том вик ла дан ня соціології у Ве ликій Бри -
186 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 4
На у ко ве жит тя
танії за ли шається пе ре дусім бри та нське суспільство, у Франції — фран цузь ке, в
Німеч чині — німець ке тощо, а інші суспільства лише под е ку ди роз гля да ють як при -
кла ди й ілюс трації особ ли вос тей про я ву того чи іншо го суспільно го яви ща. Ро -
зуміння по стра дя нських євро пе йських суспільств як “іншої Євро пи” або “іншої мо -
дер ності”, хоча й євро пе йської, не за па ну ва ло се ред соціологів — пред став ників
універ си тетів та дослідниць ких центрів ЄС.
Подібний підхід відтво рюється і в універ си те тах по стра дя нських євро пе йських
країн, але з дещо іншим на го ло сом: ми частіше спи раємося на влас ний досвід ро -
зуміння укр аїнсько го (російсько го, біло русь ко го, мол да всько го тощо) суспільства,
роз гля да ю чи останнє як щось унікаль не в історії та су час ності, або не кри тич но за по -
зи чуємо те о ре тич не і ме то до логічне знан ня із західної соціології для легіти мації
“на уко во го по яс нен ня” про явів цих суспільств із по си лан ня ми на деякі соціальні
трен ди у ґло балізо ва но му світі.
Ре зуль та том та ко го ста ну є по ши рен ня ло калізму і націоналізму в соціо ло -
гічних візіях суспільства, а та кож фраґмен тація соціологічно го знан ня про су час не
суспільство, при сут ня у ба гать ох су час них підруч ни ках і на вчаль них про гра мах із
соціології.
Чи справді пред ме ту соціології і далі більше відповіда ти ме національ не су -
спільство в меж ах дер жав них кор донів? Або соціоло ги ма ють шу ка ти інші пер спек -
ти ви для ро зуміння су час них, зок ре ма, євро пе йських суспільств? Як може соціо -
логія на бли зи ти ся до ліпшо го ро зуміння євро пе йсько го про сто ру, в його цілісності
та роз ме жу ванні, який ми на зи ваємо “ши ро кою Євро пою”? І як соціоло ги з різних
країн, пред став ни ки різних на уко вих і куль тур них тра дицій здатні раз ом пра цю ва ти
для по до лан ня цих вик ликів? До речі, по шук відповідей на ці пи тан ня став лей тмо -
ти вом не тільки роз по ча то го про ек ту, а й IX кон фе ренції Євро пе йської соціо -
логічної асоціації “Євро пе йське суспільство чи Євро пейські суспільства?”, що від -
бу ла ся на по чат ку ве рес ня 2009 року в Ліса боні1. А з іншо го боку, пре зи дент Є вро -
пей ської соціологічної асоціації Клер Воль яс ста ла ака демічним співди рек то ром
зазначеного про ек ту.
На дум ку ав торів і організа торів про ек ту, які пред став ля ють фа куль тет со -
ціології Київсько го національ но го універ си те ту імені Та ра са Шев чен ка (Ольга Ку -
цен ко — ака демічний ди рек тор про ек ту, Андрій Гор ба чик — ви ко нав чий ди рек тор
про ек ту, Світла на Ба бен ко — ко ор ди на тор про ек ту), по до лан ню ме то до логічно го
націоналізму та ло калізму в досліджен нях та вик ла данні соціології спри я ти муть
такі підхо ди:
1) вив чен ня євро пе йських суспільств та вик ла дан ня відповідно го соціо ло гіч -
но го знан ня ма ють орієнту ва ти ся на уяв лен ня про таке суспільство як ціліс -
ність, яка, втім, є внутрішньо ге те ро ген ною, істо рич но тяг лою і соціаль но,
куль тур но, еко номічно й політич но різно манітною;
2) роз ви ток сис те ма тич но го соціологічно го знан ня про “іншу Євро пу” і його
осмис лен ня у зістав ленні з особ ли вос тя ми суспільств, що пе ре бу ва ють по
різні боки істо рич них, соціаль них та куль тур них роз колів у Європі (західно-
та східноєвро пейські, ка то лиць ко-про тес тантські та пра вос лавні, (пост-)мо -
дерні та з не за вер ше ною мо дернізацією тощо) або в меж ах різних “кіл” євро -
пе йських куль тур (М.Ше нон): західноєвро пейські / транс атлан тичні, ан -
гло сак сонські / скан ди навські, ро манські / італійські, пра вос лавні;
3) пе ре осмис лен ня кон цеп ту “євро пе йсько го суспільства” з ура ху ван ням особ -
ли вос тей суспільств у ко лишній сис темі дер жав но го соціалізму, а нині —
“но вої Східної Євро пи” (Біло русь, Мол до ва, Украї на, Вірменія, Грузія), а та -
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 4 187
На у ко ве жит тя
1 Див.: <http://www.esa9thconference.com>.
кож Росії, які утво рю ють мно жинні кола євро пе йсько го суспільства і є важ -
ли ви ми для ро зуміння його цілісності;
4) звер нен ня до порівняль но го ме то ду як спо со бу ви яв лен ня за галь них і особ -
ли вих ха рак те рис тик суспільств у їхніх про сто ро во му та ча со во му вимірах,
струк турній тяг лості, на підставі чого зро зумілішими ста ють за ко номірності
та ме ханізми роз вит ку суспільств;
5) порівняль ний аналіз євро пе йських суспільств крізь ме то до логічну при зму
візій: а) національ но го суспільства в кон тексті євро пе йської цілісності,
б) струк тур но го, куль тур но го, політич но го, еко номічно го розрізнен ня су -
спільств, в) су перечлив их тен денцій у меж ах ши ро кої євро пе йської спіль -
ності та спільності різних реґіонів і націй;
6) сис те ма тич не вклю чен ня до на вчаль но го про це су ре зуль татів порівняль -
них емпірич них досліджень та інтер пре тації да них (крос куль тур них, крос -
на ціональ них, крос реґіональ них, порівнян ня три ва лих ча со вих трендів),
а та кож за сто су ван ня досліджен ня як ме то ду вик ла дан ня соціологічно го
знан ня.
Обго во рен ня й обґрун ту ван ня ідей про ек ту ста ло провідним фо ку сом ро бо ти
пер шої літньої сесії “Порівнян ня як ме тод досліджен ня євро пе йських су -
спільств та підхід до вик ла дан ня соціології”, яка відбу ва ла ся 6–20 ве рес ня 2009
року на базі оздо ров чо-спор тив но го ком плек су Київсько го національ но го універ -
си те ту імені Та ра са Шев чен ка в селі Бе ре го ве (Крим). Упро довж двох тижнів ро бо -
ти пер шої літньої сесії в реалізації про ек ту взя ли участь близь ко со ро ка учас ників:
мо лоді на уковці та вик ла дачі з Украї ни (Київ, Харків, Луцьк, Івано-Франківськ,
Запо ріжжя, До нецьк), Біло русі (Мінськ), Мол до ви (Ки шинів), Росії (Мос ква,
Санкт- Пе тер бург, Йош кар-Ола), Вірменії (Єре ван), Лит ви (Ка у нас) та провідні
пред став ни ки євро пе йської соціаль ної на уки з Ве ли кої Бри танії, Італії, Нідер лан -
дів, Німеч чи ни, Угор щи ни. За про гра мою пер шої літньої сесії про ек ту три ва ли
лекції та ко локвіуми за про ше них про фе сорів, пре зен тації про ектів євро пе йських
порівняль них досліджень, а та кож про грам на вчаль них курсів і дослідниць ких про -
ектів мо ло дих соціологів, серія гру по вих дис кусій щодо кон цепції на вчаль но го
посібни ка но вої ґене рації із соціології “но вої Східної Євро пи”, а та кож низ ка на -
вчаль них ек с курсій, які дали змо гу учас ни кам до лу чи ти ся до істо рич но го та су час -
но го роз маїт тя Кри му, в яко му пе ре ти на ють ся різні куль турні кола ши ро ко го євро -
пе йсько го простору.
Лекційні мо дулі за про ше них на сесію про фе сорів окрес ли ли низ ку клю чо вих
про блем щодо соціологічно го ро зуміння кон цеп ту євро пе йських суспільств та по -
рівняль но го ме то ду їх пізнан ня. Клер Воль яс, ди рек тор Цен тру Но вої Євро пи
універ си те ту Абердіна (Ве ли ка Бри танія) в лекціях з теми “Євро пейські візії, дже ре -
ла роз колів та єднан ня” обґрун ту ва ла ідеї роз маїт тя та єдності Євро пи під ку том
зору історії, куль ту ри, соціаль ної мо делі, ге ог рафічно го та політич но го про сто ру, на
яко му відбу ва ють ся ди намічні соціальні про це си, а особ ли во з по гля ду спільно го
май бут ньо го, що має ста ти пред ме том спря мо ва ної ува ги соціології.
Се ред основ них візій Євро пи мож на ви ок ре ми ти, по-пер ше, ба чен ня Євро пи за -
снов ни ка ми Євро со ю зу, згідно з яким Євро па — це ЄС, який роз ви вається від
повоєнно го періоду еко номічної ко о пе рації, ста нов лен ня євро пе йської іден тич нос -
ті, ко ор ди нації спільно го рин ку та фор му ван ня соціаль ної мо делі Євро пи; вик ли ка -
ми на шля ху цьо го роз вит ку ста ли політика М.Тет чер, ко лапс мо не тар но го со ю зу
(EMU) та вклю чен ня до ЄС по стко муністич них країн Цен траль ної та Східної Євро -
пи на по чат ку 2000-х років. Проб ле ма тизм та ко го ба чен ня Євро пи як ЄС по ля гає в
тому, що воно лишає осто ронь суспільства поза меж ами ЄС. Крім того, у цьо му ви -
пад ку Євро пу роз гля да ють рад ше як інтеґрацію еліт пев них країн, а не на се лен ня за -
188 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 4
На у ко ве жит тя
га лом, яке до та ко го про це су ста вить ся скеп тичніше, а провідною тен денцією та ко го
роз вит ку ЄС є стан пер ма нен тної кри зи. Дру га візія Євро пи ви хо дить з ідей Дже ремі
Ріфкіна, які про тис тав ля ють Євро пу та США як два мак ро суспільні утво рен ня із
різни ми ме ханізма ми фор му ван ня та за ко номірнос тя ми роз вит ку. Ідеалізація
прин ципів утво рен ня та функціону ван ня Євро пи (гро мадськість на про ти ва гу аме -
ри ка нсько му індивідуалізму; куль тур не роз маїт тя vs асиміляція; цінності якості
жит тя vs на ко пи чен ня ба га тства; ста лий роз ви ток vs не об ме же не зрос тан ня; універ -
сальні пра ва лю ди ни vs пра ва влас ності; ґло баль на ко о пе рація vs од нобічна вла да;
є в ропейська мрія, тоб то ко о пе рація, якість жит тя, кос мо політизм, vs аме ри ка нська
мрія, тоб то індивідуалізм, на ко пи чен ня ба га тства, дух пе ре мож ця — кон ку ренція та
успіш ність) нівелює ре альні про бле ми, з яки ми сти кається су час на Євро па. Тре тя
візія кос мо політич ної Євро пи Ульріха Бека зо се ред жує ува гу на кантіанських ідеях
гу маніта риз му та універ салізму, муль ти куль ту ралізму, роз маїт тя та то ле ран тності
(Євро па не лише “білого хрис ти я ни на”, а й тою ж мірою — пред став ни ка будь-якої
раси та релігії) і базується на обґрун то ва них Га бер ма сом ідеях кон сти туційно го
патріот из му та лібе раль ної де мок ратії. Це та кож іде о логізо ва не ба чен ня, яке бере до
ува ги не ве ли ку кількість ви со ко освіче них при хиль ників кос мо політиз му та не вра -
хо вує зрос тан ня етнічно за бар вле них на пру же нос тей (зок ре ма на Бал ка нах тощо).
Чет вер та візія Євро пи на ле жить Ентоні Гіден су і ґрун тується на бри та нсько му
праг ма тизмі. Євро пу роз гля да ють як дійову силу в ґло баль но му світо во му про сторі,
пе ре осмис лю ю чи пе ре ломні події 1989 року крізь при зму ство рен ня но во го є вро -
пей ського про сто ру, на го ло шу ють зна чен ня особ ли вос тей Євро пи (соціаль ної мо -
делі, політич но го про ек ту, еко номічної мо делі Євро пи), про те зо се ред жу ють ува гу
на про блем них ас пек тах Євро пи (іден тич ності, національні дер жа ви тощо) і но вих
мож ли вос тях роз вит ку. Як основні вик ли ки для Євро пи в цьо му разі по ста ють ті
дже ре ла роз колів, які по род жу ють рас изм і ксе но фобію, що є наслідка ми міґрації.
Важ ливість ба чен ня Євро пи як спільної історії вис ло вив Пал Та маш, ди рек тор
Інсти ту ту соціології Уго рської ака демії наук (Бу да пешт), у низці лекцій-дис кусій
“Соціаль на історія та мо дерність у порівняльній пер спек тиві”. Із за лу чен ням ши ро -
ко го істо рич но го та соціаль но го ма теріалу з роз вит ку та вик ликів мо дер ності в кон -
тексті Євро пи, цивілізаційних особ ли вос тей ста нов лен ня Євро пи й інте лек ту аль -
них спроб аналізу ми ну ло го та су час но го Євро пи було по ру ше но пи тан ня щодо
мож ли вості соціологічно го пізнан ня су час ності й по тре би вклю чен ня істо рич но го
кон тек сту до вик ла дан ня й досліджен ня су час них суспільств. Про фе сор Та маш
арґумен ту вав дум ку, що соціаль на історія не є дис ципліною між соціологією та
історією, але є по лем досліджень зі спе цифічним пред ме том: фор му ван ня та транс -
фор мація мо дер ну. Соціаль на історія, яка ви ник ла після Дру гої світо вої війни як
аме ри ка нська інно вація на про ти ва гу історіографічній тра диції, зацікав ле на в по яс -
ненні су час ності че рез осмис лен ня ми ну ло го суспільств. За са ди су час ної соціаль ної
історії утво рю ють пе ре дусім праці Г.Арендт та Р.Нісбе та. У 1970-х відбу вається пе -
ре осмис лен ня ґене зи та транс фор мації мо дер ну в пра цях Б.Мура, П.Андерсона,
І.Ва лер стай на під впли вом ідей Пар сон са та мар ксиз му, а та кож кон цепцій Бло ха,
Бро де ля, По лані. Втім, у меж ах євро пе йської соціологічної тра диції німець ка со -
ціологія за сутністю та са мо виз на чен ням є істо рич ною (К.Маркс, М.Ве бер, В.Зом -
барт); фран цузь ка тяжіє до шко ли Анналів. 1980-ми під впли вом соціологічно го
струк ту ралізму ви ни кає нова шко ла соціаль ної історії (Ч.Тілі, Т.Скоч пол, М.Ман),
основ ним при нци пом якої є порівняль ний аналіз мак ро суспільних про цесів. Со -
ціаль на історія роз ви вається як соціаль на теорія мо дер ну (П.Андерсон, Б.Мур).
Важ ли ви ми істо рич ни ми яви ща ми в меж ах пред ме та соціаль ної історії за ме та на ра -
ти ва ми про ви то ки мо дер ну є се ред ньовічна Євро па — фраґмен то ва на і ге те ро ген на,
а та кож реінтер пре тація орієнталізму та по стко лоніаль ної історії (Саїд, Пра каш,
Чак ра барті). У 1990-х у соціальній історії як дис ципліні відбу вається інтеґра тив ний
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 4 189
На у ко ве жит тя
по во рот; за галь ни ми те ма ми ста ють мо дернізація, раціоналізація, індивідуалізація,
ви ник нен ня та роль національ ної дер жа ви, а пред ме том досліджень — пе рехід від
фе о далізму до капіталізму, фран цузь ка ре во люція як ар хе тип ре во люції до мо дер ну.
Пос тдис ципліна рною фа зою у 2000-х ро ках є по я ва та ких но вих пред метів до -
сліджен ня, як пам ’ять, зви чаї, іден тич ності, ри ту а ли. Роз ви вається син тез між іс -
торією, що є більш інтер пре та тив ною, на ра тив ною, і соціологією, яка внаслідок
тяжіння до ме та те орії за ли шається більш раціональ но по яс ню валь ною. Про фе сор
Та маш пред ста вив аналіз мо дер ну як по стсе ред ньовічної історії роз вит ку євро пе й -
ських суспільств, порівню ю чи інте лек ту альні за са ди істо рич но го, куль тур но го та
соціологічно го досліджен ня соціаль ної історії Євро пи із за лу чен ням мо делі до -
сліджен ня Євро пи С.Ліпсе та–С.Ро ка на. На за вер шен ня па но ра ми аналізу мо дер ну
як спільної соціаль ної історії Євро пи було сфор муль о ва но пи тан ня до дис кусії про
роз ви ток суспільств Східної Євро пи та по стра дя нських суспільств у про сторі між
мо дер ном як універ салією роз вит ку Євро пи, “іншим мо дер ном” як спо со бом су -
спільно го устрою суспільств ра дя нсько го типу і не от ра диціоналізмом.
Інший вимір досліджень соціаль ної історії Євро пи за про по ну вав Гайнц-Ґер -
гард Гоут, завіду вач ка фед ри історії та цивілізації Євро пе йсько го Універ си те ту
Фло ренції (Італія) в лекціях-дис кусіях з “Євро пе йської історії як порівняль ної іс -
торії”. В істо ричній науці ме то ди ком па ра тивісти ки поки за ли ша ють ся ек спе ри -
мен таль ною пло щи ною, яка є міждис ципліна рним по лем історії та соціології. До -
сліджен ня Євро пи та євро пе йсько го про сто ру поза меж ами кор донів національ них
дер жав — не тривіаль не рішен ня як для су час но го істо рич но го, так і для со ціо -
логічно го підхо ду щодо по до лан ня “ме то до логічно го націоналізму” у дослідженні
суспільств. Порівняль на історія спи рається на чіткий ме то до логічний підхід, логіку
порівнян ня і реф лексію щодо цілей та об’єктів порівнян ня, подібно до соціаль них
наук, зок ре ма соціології й політич них наук. Еко номічна, соціаль на, політич на істо -
рія та істо рич на де мог рафія більшою мірою ви ко рис то ву ють порівняль ний ме тод на
рівні національ ної дер жа ви, ніж дослідни ки історії куль ту ри, історії по всяк ден ня чи
історії ідей. Історія як на ука з часів Просвітниц тва поділяє впев неність, що ва -
лідність дослідниць ких ре зуль татів має ґрун ту ва ти ся на пер вин них дже ре лах
( прин цип ав тен тич ності дже рел), що усклад нює за вдан ня ши ро ко го порівняль но го
ана лізу та по род жує пев ний скеп ти цизм щодо уза галь нень та ґене ралізацій, на
рівень яких має ви хо ди ти порівняль на історія. Не мож ли во порівню ва ти фе но ме ни
в їхній мно жинній цілісності, тож ми маємо об и ра ти певні ас пек ти, ви ок рем лю ва ти
об’єкт порівнян ня з його син хронічно го та діах ронічно го кон текстів. Нап рик лад,
для до сліджен ня індустріалізації у двад ця ти краї нах ми маємо ви вес ти за межі ува ги
унікальні су путні яви ща та скон цен тру ва ти ся на на й суттєвіших спільних ха рак те -
рис ти ках, які опи су ють фе но ме ни індустріалізації в цих краї нах. Істо ри ки не схиль -
ні до та ко го підхо ду, але навіть тоді, коли ми об и раємо дві чи три краї ни для
порівнян ня, ця різни ця в ме то до логії уна яв нюється, оскільки порівняль на історія є
більш те о ре тич ною та аналітич ною, що дис танціює її від тра диційно опи со во го де -
талізо ва но го істо рич но го досліджен ня. Для су час ної порівняль ної історії най ціка -
вішими є порівняльні досліджен ня євро пе йської мо дер ності: де, коли та яким чи ном
рівність пе ред за ко ном, еко номічна інно вація, куль тур на ав то номія та раціональ ний
спосіб жит тя по ши рю ють ся в Європі, яким чи ном ви ни ка ють та роз ви ва ють ся різні
про ек ти мо дер ну в меж ах та поза меж ами євро пе йських національ них дер жав, якщо
взя ти до ува ги історію еко номіки та куль ту ри, те ле о логію та історію успіху, війни,
утис ки, екстремізм та ексклюзію, які є скла до ви ми мо дер ну як соціаль ної історії
Євро пи.
У лекціях-дис кусіях “Міжна родні та крос куль турні порівнян ня як ме тод пе -
ревірки та емпірич ної валідиз ації теорій” Андрій Гор ба чик (національ ний ко ор ди -
на тор міжна род но го про ек ту “Євро пе йське соціаль не досліджен ня”, де кан фа куль -
190 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 4
На у ко ве жит тя
те ту соціології, Київський національ ний універ си тет імені Та ра са Шев чен ка) сха -
рак те ри зу вав мож ли вості й об ме жен ня порівняль но го ме то ду, основні підхо ди що -
до диз ай ну як кількісних, так і якісних порівняль них досліджень. Важ ливість по -
рівняль но го ме то ду в соціаль них досліджен нях на го ло шу ва ли ще кла си ки со ціо -
логії (Е.Дюр кгейм, М.Ве бер), але порівняльні досліджен ня по ча ли ак тив но роз ви -
ва ти ся лише впро довж останніх двох-трьох де ся тиліть. Свідчен ням цьо го ста ла низ -
ка кон фе ренцій, ви пусків провідних міжна род них соціологічних ви дань, при свя че -
них ме то до логічним, ме то дич ним та організаційним ас пек там порівняль них до -
сліджень і об го во рен ню ре зуль татів кон крет них на уко вих про ектів. При чи ною та -
ко го інте ре су до порівняль них досліджень ста ли як про це си ґло балізації, що відбу -
ва ють ся в світі, так і мож ли вості но вих інфор маційних тех но логій, що спри я ють
співпраці ве ли ких ко лек тивів фахівців у різних містах і краї нах. Мас штабні між -
національні та міжкуль турні соціальні досліджен ня по тре бу ють не лише не а би я ких
інте лек ту аль них та організаційних зу силь, а й знач них ма теріаль них ре сурсів.
Остан німи ро ка ми Украї на до лу чи ла ся до де я ких відо мих у світі ви со коп ро фе -
сійних порівняль них дослідниць ких про ектів, зок ре ма до Євро пе йсько го соціаль -
но го досліджен ня (ESS), Прог ра ми міжна род но го соціаль но го досліджен ня (ISSP),
про ектів “Досліджен ня світо вих ціннос тей” (WVS) та “Досліджен ня євро пе йських
ціннос тей” (EVS) тощо. На при кладі Євро пе йсько го соціаль но го досліджен ня про -
де мо нстро ва но як особ ли вості організації та про ве ден ня ве ли ко мас штаб но го
досліджен ня, так і мож ли вості за сто су ван ня да них та ких досліджень для уза галь -
нен ня, уточ нен ня та пе ревірки соціологічних теорій се ред ньо го рівня або
фраґментів та ких теорій. Нас туп ним важ ли вим кро ком є ство рен ня елек трон них
ком п’ю тер них архівів соціаль них да них з відкри тим дис танційним дос ту пом, що
дасть змо гу за лу чи ти до аналізу та ких да них дослідників з усьо го світу, а та кож, що є
особ ли во важ ли вим для цілей про ек ту ReSET, відкриє мож ливість ши ро ко за сто со -
ву ва ти про фесійно зібрані та підго тов лені емпіричні дані у на вчаль но му про цесі.
Керівник про ектів міжна род них порівняль них досліджень стра тифікації Гарі
Ґан зе бум, завіду вач ка фед ри ме то до логії соціаль них досліджень Вільно го універ -
си те ту Амстердама (Нідер лан ди), при свя тив низ ку лекцій “Соціаль на стра ти фіка -
ція у порівняльній пер спек тиві: теорії, кон цепції, вимірю ван ня, мо делі, про ек ти, ре -
зуль та ти” об го во рен ню про грам міжна род них порівняль них досліджень та їх ре -
зуль татів у дослідженні про цесів соціаль них нерівнос тей, роз ша ру ван ня та соціаль -
ної мобільності у роз ви не них індустріаль них суспільствах і по стко муністич них
краї нах. Як один із керівників Міжна род ної про гра ми соціаль но го досліджен ня
(ISSP) та Євро пе йсько го соціаль но го досліджен ня (ESS) він озна йо мив учас ників
з ме то до логічни ми особ ли вос тя ми реалізації цих провідних міжна род них до слi -
джень, зок ре ма з про бле ма ми вимірю ван ня стра тифікації та мобільності в меж ах
міжна род них порівнянь та національ ної спе цифіки стра тифікації су час них індуст -
ріаль них суспільств, а та кож із мож ли вос тя ми ви ко рис тан ня емпірич них баз цих
досліджень для на вчаль но го про це су та влас них дослідниць ких про ектів. Основ ни -
ми пи тан ня ми те о ре тич но го ха рак те ру є про бле ми зістав лен ня соціаль но-стра -
тифікаційних струк тур суспільств, а та кож мо делі міжге не раційної мобільності та
соціаль ної мобільності лю ди ни впро довж жит тя, і відповідно, виз на чен ня, яким чи -
ном ці мо делі мобільності розрізня ють ся у суспільствах та зміню ють ся із ча сом, що
тісно по в’я за но із про бле ма ми вимірю ван ня соціаль ної по зиції лю ди ни у су спіль -
стві. В міжна родній соціології досліджен ня стра тифікації суспільств про й шли чо -
ти ри ета пи роз вит ку дослідниць ких пи тань, мо де лей по яс нен ня та удос ко на лен ня
про це дур вимірю ван ня, які зго дом ста ли осно вою дис кусій щодо кла со вих по яс нень
суспільної струк ту ри та суспільної ди наміки, мож ли вос тей порівнян ня струк тур -
них ха рак те рис тик різних суспільств світу. Най важ ливішими ме то до логічни ми пи -
тан ня ми є про це ду ри вимірю ван ня по каз ників про фесії, освіти, соціаль но го ста ту -
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 4 191
На у ко ве жит тя
су, які ма ють бути зістав ни ми в різних суспільствах і да ва ти мож ливість пе ревіряти
за гальні та особ ливі для суспільств ха рак те рис ти ки соціаль ної стра тифікації. Важ -
ли вим пи тан ням є вимірю ван ня про цесів стра тифікації та соціаль ної мобільності у
по стко муністич них суспільствах із ви со кою ди намічністю про цесів соціаль ної
струк ту рації та пе ре виз на чен ням соціаль но-ста тус них по зицій, ви со кою мо біль -
ністю про фесійної струк ту ри та соціаль ної пре стиж ності пев них про фесій. З іншо го
боку, про бле мою є зіставність да них щодо стра тифікації по стко муністич них су -
спільств, які до остан ньо го часу не були вклю чені до єди ної ме то до логічної до -
слідниць кої схе ми, що вне мож лив лює чітке порівнян ня соціаль ної стра тифікації та
мобільності різних по колінь.
Ре зуль та ти низ ки міжна род них порівняль них досліджень у краї нах ЄС та СНД,
що були сфо ку со вані на про це сах міґрації, міжетнічної взаємодії, інтеґрації та конф -
ліктів у краї нах Євро пи, пре зен ту вав Ніко лай Ге нов, ди рек тор Інсти ту ту Східної
Євро пи Вільно го універ си те ту Берліна (Німеч чи на), в лекціях “Порівняльні по льові
досліджен ня в соціаль них на уках: вик ли ки та відповіді”. Йшло ся про особ ли вості ме -
то до логії та ме тодів якісно го соціологічно го досліджен ня соціаль них про цесів, за -
сто су ван ня ме то ду case-study та моніто ринґу подій (monitoring of the events) у
міжна род них порівнян нях, основні те о ре тичні та організаційні про бле ми емпірич -
но го порівняль но го досліджен ня в суспільствах Євро пи з огля ду на про я ви та пер -
спек ти ви по до лан ня “ме то до логічно го націоналізму”. Проб ле ми транс кор дон ної
міґрації ма ють ве ли ке соціаль не зна чен ня, оскільки саме про це си міґрації між різни -
ми краї на ми ство рю ють усклад нен ня ба га то етнічно го про сто ру су час них євро пе й -
ських суспільств, роз маїт тя міжкуль тур ної ко мунікації; ці про це си є соціаль ним
виміром та ре зуль та том об’єднан ня та роз ши рен ня Євро пи. Тран скор дон на міґра -
ція — ба га то вимірний фе но мен, який є вик ли ком “ме то до логічно му націоналізму” в
соціологічно му дослідженні су час них суспільств, зок ре ма Євро пи, та мо но ка у заль -
но го по яс нен ня чин ників і наслідків міґрації, яка є за виз на чен ням ба га то вимірною
й різнос пря мо ва ною, і тому не може бути за галь ної по яс ню валь ної схе ми, яка б
охоп лю ва ла всі про бле ми, кон тек сти й чин ни ки. Були пред став лені ре зуль та ти про -
ектів із досліджен ня по токів тру до вої міґрації з Вірменії та Грузії до Росії, а та кож
міжетнічна інтеґрація ту рець ких та подібних мен шин в Україні, Бол гарії, Мол дові,
Росії та Німеч чині (ре зуль та ти остан ньо го досліджен ня пред став лені у ко лек тивній
мо ног рафії “InterEthnic Integration in Five European Societies” за ре дакцією Н.Ге но -
ва (Berlin, 2008). Якісна ме то до логія порівняль но го крос куль тур но го досліджен ня
вмож лив лює роз крит тя особ ли вос тей ме ханізмів міжетнічної інтеґрації, спе цифіки
кон текстів та спо собів соцієталь ної взаємодії, оціню ван ня по тенціалу то ле ран т -
ності та конфліктності відно син між різни ми ет но са ми в досліджу ва них краї нах. За
ре зуль та та ми аналізу спрос то ва но кілька кла сич них по ло жень щодо міжетнічної
взаємодії, зок ре ма, ви я ви ло ся, що немає зна чи мої різниці між взаєми на ми з “ве ли -
ким суспільством” ав тох тон них (тра диційних) та алох тон них (но вопри бу лих) мен -
шин, що інтер пре тація Чи казь кою шко лою етнічної інтеґрації як асиміляції не
спраць о вує у досліджу ва них ви пад ках, що міжетнічна інтеґрація є ба жа ною, але не
не ми ну чою, і на яв на політика та стра тегія роз вит ку цих відно син не роз в’я зує на -
галь них про блем національ них мен шин, а про це си са мо ор ганізації рад ше при зво -
дять до ви ник нен ня й функціону ван ня “па ра лель них суспільств”.
У лекціях на тему “Ґло баль ний капіталізм і транс фор мація дер жав но го соціа -
лізму” Девід Лейн, про фе сор Ема ну ель-ко лед жу універ си те ту Кем брид жа (Ве ли ка
Бри танія), за про по ну вав об го во рен ня основ них наслідків ґло баль ної еко номічної
кри зи для соціаль но-еко номічних сис тем країн ко лиш ньо го Ра дя нсько го Со ю зу,
пер спек ти ви роз вит ку останніх у світовій сис темі ґло баль них ри зиків та еко номіч -
ної кри зи. Аналізу ю чи вплив світо вої еко номічної сис те ми на суспільства дер жав -
но го соціалізму, про фе сор Лейн досліджує про це си інтеґрації по стко муністич них
192 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 4
На у ко ве жит тя
суспільств у світову сис те му після 1989 року. За ди намікою мак ро е ко номічних по -
каз ників Д.Лейн до во дить, що до 1989 року краї ни дер жав но го соціалізму мали ве -
ли ку еко номічну ав то номію від світо вої сис те ми, інтеґрація до якої після роз па ду
СРСР мала різні наслідки для цих країн за трьо ма основ ни ми ти па ми: нові краї ни
ЄС, євро пейські краї ни СНД та азійські краї ни СНД. Про те жод на із країн не
ввійшла до світо во го еко номічно го ядра, реалізу ю чи стра тегії за леж но го роз вит ку і,
в ліпшо му разі, тяжіючи до світо вої еко номічної напівпе ри ферії. Відповідно, і на -
слідки світо вої еко номічної кри зи 2008–2009 років тим більше впли ва ють на
економічний роз ви ток країн, чим за лежнішою є їхня еко номіка від іно зем них і н -
вестицій та кре дитів, імпор тно-ек спор тних взаємодій та інтен сив ності тру до вої
міґрації.
У дис кусіях на “круг лих сто лах” літньої сесії ак тив ну участь взя ли Крістіан
Гер пфер, керівник ка фед ри політич них наук та міжна род них відно син універ си те -
ту Абердін (Ве ли ка Бри танія), Сінтія Ме равіґліа, співробітник ка фед ри соціаль -
них досліджень універ си те ту Східно го П’ємон та (Італія), Юта Ше рер, го ло ва ек -
спер тної ради про грам ReSET \ OSI (Па риж), Во ло ди мир Су да ков, завіду вач ка -
фед ри теорії та історії соціології Київсько го національ но го універ си те ту імені Та ра -
са Шев чен ка (Украї на). Було роз гля ну то істо рич ний, еко номічний та соціаль ний
виміри роз вит ку та су час них про блем євро пе йських суспільств, об го во ре но місце та
роль “но вої Східної Євро пи” в цих про це сах. Сфо ку со ваність те ма ти ки сесії у
поєднанні з не тра диційним фор ма том про ве ден ня за нять про фе со ра ми шко ли, їхня
участь у дис кусіях, — усе це спри я ло ство рен ню плідної твор чої ат мос фе ри, ана -
літич но го дис кур су та вдос ко на лен ню кри тич но го мис лен ня учас ників.
Спеціаль ним фо ку сом ро бо ти шко ли ста ла низ ка гру по вих дис кусій під ке -
рівниц твом ака демічних співди рек торів про ек ту Ольги Ку цен ко, Клер Воль яс та
ко ор ди на то ра про ек ту Світла ни Ба бен ко, що мали на меті об го во рен ня кон цепції
та при нципів підго тов ки на вчаль но го посібни ка но вої ге не рації “Соціологія но вої
Східної Євро пи”, який має ґрун ту ва ти ся на пе ре осмис ленні соціологічно го кон цеп -
ту євро пе йських суспільств і поєдну ва ти ре зуль та ти порівняль них досліджень
країн Євро пи, що не увійшли до скла ду ЄС. Та кий посібник має вклю ча ти на вчальні
ма теріали, по бу до вані за мо дуль ною сис те мою для по лег шен ня за сто су ван ня в
окре мих на вчаль них кур сах із соціологічних дис циплін; посібник може бути онов -
лю ва ним веб-ре сур сом (зок ре ма як на прям ро бо ти та ре сурс Євро пе йської со -
ціологічної асоціації з про блем вик ла дан ня соціології в універ си те тах Євро пи), а та -
кож ви дан ням, дос туп ним у різних універ си те тах Євро пи й по кли ка ним пра цю ва ти
на вдос ко на лен ня євро пе йської соціологічної освіти.
За два тижні на пру же ної інте лек ту аль ної праці та плідної ко мунікації учас -
ників під час літньої сесії відбу ло ся ство рен ня ака демічної ме режі мо ло дих на -
уковців із но вої Східної Євро пи та провідних уче них з універ си тетів ЄС, сфор му ва -
ли ся творчі ко лек ти ви, які по ча ли пра цю ва ти над на вчаль ни ми ма теріала ми та
аналітич ни ми ро бо та ми за да ни ми міжна род них порівняль них досліджень.
Нас туп ну зустріч учас ників про ек ту з теми “Порівняльні досліджен ня у ви -
вчен ні євро пе йських суспільств та вик ла данні соціології” за пла но ва но на по ча ток
квітня 2010 року в Києві. У меж ах цієї зустрічі упро довж 4 днів бу дуть про ве дені
май стер-кла си з опра цю ван ня да них порівняль них досліджень, дис кусії за те ма ти -
кою про ек ту за учас тю про фе сорів про гра ми, об го во рен ня про ектів аналітич них
роз ро бок до на вчаль но го посібни ка “Соціологія но вої Східної Євро пи”, які го ту ють -
ся мо ло ди ми на уков ця ми та вик ла да ча ми — учас ни ка ми 3-річно го про ек ту.
Новітні та при нци пові на укові публікації з те ма ти ки сесії, які надісла ли за про -
шені про фе со ри, утво ри ли чи тан ку до на вчаль них курсів, яка є дос туп ною для всіх
зацікав ле них у бібліотеці фа куль те ту соціології Київсько го національ но го універ -
си те ту імені Та ра са Шев чен ка. Із по вною про гра мою пер шої літньої сесії мож на
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 4 193
На у ко ве жит тя
озна йо ми ти ся на сайті про ек ту www.evd-reset.org. Цей сайт дає мож ливість взя ти
участь в об го во ренні ідей про ек ту, на вчаль них про грам із соціологічних дис циплін,
за сто су ван ня ре зуль татів міжна род них порівняль них досліджень у на вчанні, ви -
кладанні та досліджен нях (ро бо ча мова про ек ту — англійська). Зап ро шуємо до спів -
праці!
ОЛЬГА КУЦЕНКО,
док тор соціологічних наук,
завіду вач ка фед ри соціаль них струк тур та соціаль них відно син
Київсько го національ но го універ си те ту імені Та ра са Шев чен ка
СВІТЛАНА БАБЕНКО,
кан ди дат соціологічних наук,
док то рант ка фед ри соціаль них струк тур та соціаль них відно син
Київсько го національ но го універ си те ту імені Та ра са Шев чен ка
194 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 4
На у ко ве жит тя
|