Соціологія професіоналізму — фальстарт, або Небезпечний прецедент проголошення нібито нової соціологічної галузі

Рецензія на книгу: Погрібна В.Л. Соціологія професіоналізму : Монографія. — Київ: Алерта; KHT; ЦУЛ, 2008. — 336 с.

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2009
Автор:	Яковенко, Ю.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Iнститут соціології НАН України 2009
Назва видання:	Социология: теория, методы, маркетинг
Теми:	Приглашение к дискуссии
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/89995
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Соціологія професіоналізму — фальстарт, або Небезпечний прецедент проголошення нібито нової соціологічної галузі / Ю. Яковенко // Социология: теория, методы, маркетинг. — 2009. — № 4. — С. 157–171. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-89995
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-899952015-12-21T03:03:09Z Соціологія професіоналізму — фальстарт, або Небезпечний прецедент проголошення нібито нової соціологічної галузі Яковенко, Ю. Приглашение к дискуссии Рецензія на книгу: Погрібна В.Л. Соціологія професіоналізму : Монографія. — Київ: Алерта; KHT; ЦУЛ, 2008. — 336 с. 2009 Article Соціологія професіоналізму — фальстарт, або Небезпечний прецедент проголошення нібито нової соціологічної галузі / Ю. Яковенко // Социология: теория, методы, маркетинг. — 2009. — № 4. — С. 157–171. — укр. 1563-4426 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/89995 uk Социология: теория, методы, маркетинг Iнститут соціології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Приглашение к дискуссии Приглашение к дискуссии
spellingShingle	Приглашение к дискуссии Приглашение к дискуссии Яковенко, Ю. Соціологія професіоналізму — фальстарт, або Небезпечний прецедент проголошення нібито нової соціологічної галузі Социология: теория, методы, маркетинг
description	Рецензія на книгу: Погрібна В.Л. Соціологія професіоналізму : Монографія. — Київ: Алерта; KHT; ЦУЛ, 2008. — 336 с.
format	Article
author	Яковенко, Ю.
author_facet	Яковенко, Ю.
author_sort	Яковенко, Ю.
title	Соціологія професіоналізму — фальстарт, або Небезпечний прецедент проголошення нібито нової соціологічної галузі
title_short	Соціологія професіоналізму — фальстарт, або Небезпечний прецедент проголошення нібито нової соціологічної галузі
title_full	Соціологія професіоналізму — фальстарт, або Небезпечний прецедент проголошення нібито нової соціологічної галузі
title_fullStr	Соціологія професіоналізму — фальстарт, або Небезпечний прецедент проголошення нібито нової соціологічної галузі
title_full_unstemmed	Соціологія професіоналізму — фальстарт, або Небезпечний прецедент проголошення нібито нової соціологічної галузі
title_sort	соціологія професіоналізму — фальстарт, або небезпечний прецедент проголошення нібито нової соціологічної галузі
publisher	Iнститут соціології НАН України
publishDate	2009
topic_facet	Приглашение к дискуссии
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/89995
citation_txt	Соціологія професіоналізму — фальстарт, або Небезпечний прецедент проголошення нібито нової соціологічної галузі / Ю. Яковенко // Социология: теория, методы, маркетинг. — 2009. — № 4. — С. 157–171. — укр.
series	Социология: теория, методы, маркетинг
work_keys_str_mv	AT âkovenkoû socíologíâprofesíonalízmufalʹstartabonebezpečnijprecedentprogološennâníbitonovoísocíologíčnoígaluzí
first_indexed	2025-07-06T18:00:54Z
last_indexed	2025-07-06T18:00:54Z
_version_	1836921498850295808
fulltext	Юрій Яко вен ко Зап ро шен ня до дис кусії ЗАПРОШЕННЯ ДО ДИСКУСІЇ ЮРІЙ ЯКОВЕНКО, äîê òîð ñîö³îëîã³÷íèõ íàóê, ïðî ôå ñîð, çàâ³äó - âà÷ êà ôåä ðè ãà ëó çå âî¿ ñîö³îëîã³¿ Êè¿âñüêî ãî íàö³îíàëü íî ãî óí³âåð ñè òå òó ³ìåí³ Òà ðà ñà Øåâ ÷åí êà, àêà äåì³ê-ñåê ðå òàð â³ää³ëåí íÿ ïîë³òî ëîã³¿, ñîö³îëîã³¿ òà ïðà âà Àêàäåì³¿ íàóê âè ùî¿ øêî ëè Óêðà¿ íè Соціологія про фесіоналізму — фа льстарт, або Не без печ ний пре це дент про го ло шен ня нібито но вої соціологічної га лузі Тща тель нее надо, ре бя та, тща тель нее... М.Жва нець кий “Non sunt entia multiplicanda praeter necessitatem”, або “Не потрібно мно жи ти сут ності без не обхід - ності”. Так зва на брит ва Ока ма Скільки не кажи хал ва, від того со лод ко в роті не ста не. Прислів’я на родів Схо ду & Погрібна В.Л. Соціологія про фесіоналізму : Моно - графія. — Київ: Алерта; KHT; ЦУЛ, 2008. — 336 с. Від 2002 року соціоло ги Украї ни ма ють мож ливість за вдя ки моїй про - по зиції, що була підтри ма на соціологічною спільно тою Украї ни, за хи ща ти свої дис ер тації за онов ле ним пе реліком спеціаль нос тей. Отже, спеціаль - ність із шиф ром 22.00.04 — спеціальні та га лу зеві соціології, що ство ре на шля хом поєднан ня чо тирь ох раніше окре мих спеціаль нос тей (еко номічна соціологія; соціологія політики; соціологія куль ту ри, на уки й освіти; со ціо - Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 4 157 логія управління), ма ю чи інтеґраль ний ха рак тер, надає мож ливість соціо - ло гам Украї ни вес ти на уко вий по шук за меж ами щой но за зна че них шес ти на прямів лю дської діяль ності. За га лом чин ний пе релік спеціаль нос тей будь- якої на уки за доби його леґітим ності ви ко нує вель ми важ ли ву роль фіксації пріори тет них на прямів роз вит ку соціології. Отже, по ча ток ХХІ століття за вдя ки зга даній мо дернізації пе реліку спеціаль нос тей справді може ста ти ета пом енергійно го роз вит ку соціології в Україні. Річ у тім, що прак тич ний, а не нор ма тив ний пе релік га лу зей соціологічно го знан ня скла - дається, звісно, не з п’я ти на й ме ну вань, по в’я за них із соціаль ни ми інсти ту - та ми (еко номіка, куль ту ра, на ука, освіта, політика) і та ким різно ви дом лю д - ської діяль ності, як управління; він куди більший і охоп лює не лише інсти - ту ти й різно ви ди діяль ності. Цей пе релік у різних довідко вих ви дан нях сягає півсотні назв і кілька сторінок. Те пер, коли усу не но штучні галь ма для роз вит ку кож ної раніше не озна - чу ва ної як спеціальність га лузі соціологічно го знан ня, не за й вим буде об го - во рен ня при наймні двох пи тань: 1. Якою може бути сис те ма ти ка цих на - прямів? 2. Яки ми є за гальні при нци пи фор му ван ня кож ної та кої га лузі й ро - зуміння її об’єкта і пред ме та? Спеціальність 22.00.04 має проісну ва ти, ма буть, не менш як де ся ти - ліття, щоб потім за ко номірно (об’єктив но), а не штуч но (суб’єктив но) роз - ще пи ти ся на нові спеціаль ності. Про те ви ник нен ня їх має бути обґрун то ва - ним і те о ре тич но, і прак тич но — пе ребігом роз вит ку як пев но го на пря му люд ської діяль ності, так і кож ної соціологічної шко ли в Україні. Зав дан ня сис те ма ти зації соціологічно го знан ня пер ма нен тно вже за тор ку ва ли відомі науковці у публікаціях ча со пи су “Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг”, зок ре ма в кон тексті соціологічно го дже ре лоз на вства. Своєю чер гою, по за як суттєвих відміннос тей у ме то до логічних при нци - пах та ме то дич них про це ду рах здійснен ня досліджень на за са дах за галь но - соціологічної теорії, що при ве дуть до роз вит ку спеціаль них і га лу зе вих соціологій, прак тич но немає, це, на мою дум ку, засвідчує існу ван ня соціо - логії як цілісної на уки, що може бути за сто со ва на до різних ас пектів жит тя суспільства і в та кий спосіб по род жу ва ти дос ко налішу сис те му соціо логіч - но го знан ня. Звісно, вже за раз про то сис те ма ти ка у назві спеціаль ності 22.00.04 про - гля дається, оскільки скла дається вона із двох час тин — соціології спеціальні та соціології га лу зеві. Утім, така об ста ви на цілком сприяє под альшій ди фе - ренціації. Нап рик лад, спеціальні соціології мож на роз поділити на: соціо - логію про сто ру і часу (соціологія міста, соціологія села, соціологія реґіонів, соціологія історії, соціологія часу тощо); соціологію соціаль них дій (дозвіл - ля, ту ризм, пра ця, спо жи ван ня, управління тощо). Своєю чер гою, га лу зеві соціології та кож мож на роз поділити на: соціологію соціаль них інсти тутів (армія, куль ту ра, освіта, на ука, політика тощо); соціологію форм суспільної свідо мості (знан ня, мис тец тво, мо раль, на ука, гро ма дська дум ка, пра во, релігія тощо). Оскільки про ект пас портів спеціаль нос тей із соціології, за твер дже ний пре зидією ВАК Украї ни у липні 2001 року, було роз роб ле но мною, то не 158 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 4 Юрій Яко вен ко важ ко зга да ти зміст фор мул двох спеціаль нос тей, важ ли вих для мене у справі обґрун ту ван ня под аль ших суд жень і вис новків. Фор му ла спеціаль ності 22.00.03 — соціальні струк ту ри та соціальні відно си ни. Соціальні струк ту ри та соціальні відно си ни — сфе ра досліджень струк тур но го підхо ду в соціаль них на уках та його за сто су ван ня в соціології, зок ре ма гно се о логічно го та онто логічно го змісту по нять: “соціаль на струк - ту ра”, “соціальні відно си ни”, “соціаль на мобільність”, “соціаль ний ста тус”, “соціаль на роль” тощо. На у кові досліджен ня за цією спеціальністю спри я - ють роз роб лен ню ка те горіаль но го апа ра ту та ме то до логічно го інстру мен - тарію пізнан ня стра тифікаційної бу до ви соціуму. Фор му ла спеціаль ності 22.00.04 — спеціальні та га лу зеві соціології. Спе - ціальні та га лу зеві соціології — це сфе ра вив чен ня спеціаль них соціаль них об’єктів — осо бис тості, ко лек ти ву, організацій, інсти туцій, міста, села та інших реґіональ них утво рень, віко вих, про фесійних та інших груп, а та кож ца рин суспільно го жит тя і соціаль них ас пектів форм суспільної свідо мості. Спеціальні соціології да ють мож ливість роз гля да ти той са мий соціаль ний об’єкт під різни ми ку та ми зору соціологічної уяви, а та кож вирізня ти в ньо - му той чи інший ас пект (рівень, грань). Га лу зеві соціології вив ча ють як фор - ми ви я ву, так і ме ханізми дії соціаль них суб’єктів та вста нов лю ють від - повідні за ко номірності у різно манітних га лу зях (сфе рах) суспільно го жит - тя. Всі ці соціології ма ють роз гля да ти соціаль ну гру пу, соціаль ну діяльність, соціальні інсти туції як свій спе цифічний об’єкт. У їхніх меж ах здійснюється пе рехід від за галь них кон цеп ту аль них по нять до опе раціональ них, за до по - мо гою яких над алі мож на пред метніше осмис лю ва ти яви ща, про це си, відно - си ни тощо. По за як кількість аспірантів, док то рантів, здо бу вачів на уко вих сту пенів із соціології все ж таки істот но пе ре ви щує кількість зафіксо ва них у слов ни - ко вих ви дан нях спеціаль них і га лу зе вих соціологічних теорій се ред ньо го рівня, то саме в меж ах інтеґраль ної спеціаль ності мож на зна хо ди ти де далі нові на пря ми соціологічної кон цеп ту алізації. Уже на гро мад же но ціка вий досвід та ких по шуків. Про те ви ник, на мою дум ку, і не без печ ний пре це дент, вар тий об го во рен ня на шпаль тах провідно го в Україні соціологічно го ча со - пи су. Тому після пре ам бу ли зо се редь мо ся на пред меті цієї реф лексії. Від груд ня 2008 року на уко ва гро мадськість нібито має змо гу об го во рю ва ти зміст мо ног рафії В.Погрібної “Соціологія про фесіоналізму”. Анотація до ви дан ня містить повідом лен ня1: “У мо ног рафії здійснюється за яв ка на ме - то до логічне офор млен ня но во го на прям ку соціологічної на уки — соціології про фесіоналізму, окрес люється її про блем не поле, про по нується ав то рське Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 4 159 Зап ро шен ня до дис кусії 1 Звер таю ува гу на одну цікаву об ста ви ну сьо го ден ня, як мінімум, у меж ах вітчиз ня ної соціології. За три останні роки в більшості ви падків дру ку моно графій під док торські дис ер тації, що, як пише у своїй ано тації В.Погрібна, ма ють при вер ну ти ува гу на уков - ців, вик ла дачів, сту дентів та аспірантів соціологічних фа куль тетів ВНЗ, примірни ки їх до бібліот е ки на шо го універ си те ту не по трап ля ють. Так, за меж ами КНУ за хи ща ли докторські шість та ких на уковців: 2006 року — І.Ко но нов, О.Нав роць кий, Г.Че пур ко, А.Ша тохін; 2007-го — Л.Со ку ря нська; 2008-го — К.Ми халь о ва. За ре зуль та та ми по шу ку ба чен ня по нятійно го апа ра ту”. Звер нен ня до “Пе ред мо ви”, своєю чер гою, дає змо гу озна йо ми тись із низ кою ду мок В.Погрібної (над алі — ав тор ка). “Соціологія про фесіоналізму як на ука, що за раз ак тив но фор мується на сти ку при род ни чих, суспільних і гу манітар них дис циплін, має вив ча ти за - ко номірності і ме ханізми соціаль но го роз вит ку лю ди ни саме на сту пені її про фесійної зрілості й, особ ли во, при до сяг ненні нею найбільш ви со ко го рівня в цьо му роз вит ку. Сьо годні не вик ли кає сумніву, що ви яв лен ня сут ності про фесіоналізму, ба чен ня і ро зуміння шляхів, що ве дуть до ньо го, ма ють не тільки суто те о ре - тич не, але і ве ли ке прак тич не зна чен ня. В Україні є ве ли чез на кількість лю - дей, що пра цю ють в політиці, еко номіці, сфері управління, науці, пра во о хо - рон них інсти ту тах, у ба гать ох інших га лу зях діяль ності і не вва жа ють ся при цьо му про фесіона ла ми у по вно му зна ченні цьо го сло ва. Особ ли во суспіль - но не без печні такі “вли ван ня” не про фесіоналів у соціаль но зна чущі струк - ту ри, які відбу ва ють ся на по во рот них, ре фор маційних ета пах роз вит ку со - ціуму, тоб то та ких, що про хо дить за раз Украї на. Слід за зна чи ти, що не про фесіоналізм сам по собі веде до ве ли чез них втрат у ста нов ленні та зміцненні дер жав ності, ство рює на пру женість у внут - рішньо етнічних та міжнаціональ них сто сун ках, функціону ванні всіх сфер суспільства. Неп ро фесіона ли приріка ють себе і мільйо ни за леж них від них співвітчиз ників на ду хов но-мо раль не зу божіння, зни жен ня доб ро бу ту, по - гір шен ня здо ров ’я і підрив основ нор маль но го існу ван ня суспільства вза - галі. Іна кше ка жу чи, усе до сяг ну те дес табілізується і підштов хує до реґресу, якщо спра вою по чи на ють ке ру ва ти не про фесіонали. Звідси зро зуміло, наскільки ак ту аль ною є роз роб ка соціологією про - фесіоналізму кола про блем: “про фесіоналізм і його основні ха рак те рис ти - ки”; “соціальні умо ви і чин ни ки до сяг нен ня ви со кої про фесійної ком пе тен - тності”; “ме ханізми фор му ван ня про фесійної самоіден тифікації”; “шля хи за побіган ня про фесійній де фор мації осо бис тості” тощо. Чи та чеві про по - нується, мож ли во, пер ша в Україні спро ба ком плек сно тор кну ти ся цих про - блем” (с. 4). Як на мене, ав тор ка обґрун ту ва ла до речність сьо годнішньої ува ги со ціо - логів саме до яви ща не про фесіоналізму, що за раз справді здат не в “суспіль - 160 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 4 Юрій Яко вен ко 27 жов тня 2009 року в елек то рон но му ка та лозі універ си те тської бібліот е ки (дос туп: www.library.univ.kiev.ua/ukr/elcat/new/poshuk.php3) мною було ви яв ле но лише одну мо ног рафію — Л.Со ку ря нської. Як тут не зга да ти відо мий анек дот із прикінце вою фра - зою: “Тен ден ция, одна ко”. Мо ног рафія ав тор ки — чер го ве свідчен ня цьо го, бо, згідно з довідкою від 27 жов тня 2009 року, підпи са ною О.Ки ри лен ком — ди рек то ром На у ко вої бібліот е ки ім. М.Мак си мо ви ча при го лов но му ВНЗ Украї ни, до фондів бібліот е ки не надійшла ані мо ног рафія “Соціологія про фесіоналізму” (К.: Ви дав ниц тво “Пра во ва єд - ність”, 2008), ані ав то ре фе рат док то рської дис ер тації В.Погрібної “Соціологія про фесіо - налізму як га лузь соціології”, за хи ще ної 19 ве рес ня 2009 року у ВСР Д64.700.06 в Харківсько му національ но му універ си теті внутрішніх справ за спеціальністю 22.00.04 — спеціальні та га лу зеві соціології. У довідці ще вка за но, що на звер нен ня з бібліот е ки до ви дав ниц тва “Пра во ва єдність” з при во ду спо со бу по ши рен ня мо ног рафії на кла дом 500 примірників надійшла відповідь: “Весь ти раж от ри ма но ав то ром із ви дав ниц тва”. Звісно, роз по ряд жа ти ся своєю власністю є су ве рен ною спра вою са мо го влас ни ка. ствах ри зиків” (згідно з У.Бе ком) по мно жу ва ти ри зи ки та змен шу ва ти безпеку суспільної життєдіяль ності. Про те го лов не моє за пе ре чен ня щодо мож ли во го офор млен ня но во го на пря му соціологічної на уки не так у тому, що вва жа ти її об’єктом (не про фесіоналізм чи на впа ки), як у тому, яким саме є соціологічний ста тус об’єкта про ек ту та в чому по ля гає ха рак тер його пред ме та. Так, у на уко во му жур налі “Укр аїнський соціум” № 2 (29) за 2009 рік на - д ру ко ва но ре цензію завіду ва ча ка фед ри соціології Харківсько го національ - но го універ си те ту внутрішніх справ І.Ру щен ка “Фе но мен про фесіоналіз - му — те о ре тичні і прак тичні ас пек ти”. У її фіна льно му аб заці є дум ка, що ре - цен зо ва на мо ног рафія В.Л.Погрібної “не є безспірною, містить певні підста - ви для роз думів, але в цьо му її при ваб ливість. Ви дан ня, без сумнівів, при - вер не ува гу соціологічної спільно ти, буде ко рис ним для на уковців, аспіран - тів та сту дентів соціологічних фа куль тетів”. Це ви дан ня, на мою дум ку, як фахівця, який уже раніше не одно ра зо во ви ка зу вав свою стур бо ваність щодо транс фор мації струк ту ри соціологічно го знан ня і, зок ре ма, та ко го її ва го мо - го склад ни ка, як теорії се ред ньо го рівня (їх на зви, місце, роль тощо), ува гу справді при вер тає, але з при во ду не лише його при над, а ще й де я ких вад, кот рих, на мою дум ку, слід уни ка ти над алі вітчиз ня ним соціоло гам у праг - ненні здійсню ва ти роз бу до ву но вих на прямів соціологічної на уки. А саме це ствер джує І.Ру щен ко на прикінці пер шо го аб за цу своєї ре цензії, ви ка зу ю чи оцінку суті мо ног рафії В.Погрібної. Навіть якщо ця мо ног рафія є тільки пер шим кро ком на шля ху до ство рен ня но во го соціологічно го на пря му, то й цей один крок сам по cобі вже за слу го вує на мою ува гу, аби за сте рег ти інших ініціатив них здо бу вачів док то рсько го сту пе ня не здійсни ти й собі фа ль - стар ту у своїх дослідниць ких розвідках. Звернімося до тек сту ав тор ки, яка в “Після мові” до мо ног рафії вдається до вик ла ду низ ки суд жень сто сов но за мис лу сво го про ек ту і наслідків його здійснен ня, а саме: “Ми свідомо відмо ви ли ся від тра диційної логіки по бу до - ви те о ре тич но го досліджен ня, яке містить в собі за яв ку на ме то до логічне офор м лен ня но во го на прям ку на уки (фр. 1; курс. мій. — Ю.Я.), коли спо чат ку ха рак те ри зується його об’єкт, пред мет, по нятійний апа рат, а вже потім роз - кри ва ють ся онто логічні, епісте мо логічні, ме то до логічні пи тан ня його ста - нов лен ня та роз вит ку. Нам хотілося спо чат ку звер ну ти ува гу зацікав ле но го чи та ча на онто логічну сутність клю чо вих ка те горій соціології про фе сіо - налізму — “про фесія” і “про фесіонал”, потім ви я ви ти епісте мо логічний зв’я - зок по нять “про фесійна діяльність” і “про фесіоналізм”, після чого зо се ре ди - ти ся на ме то до логічних за са дах про це су (чому без по се ред ньо про цес по ви - нен мати ме то до логічні за са ди? — Ю.Я.) про фесіоналізації” (с. 315). Ко мен ту ю чи підкрес ле не, звер таю ува гу на таке. Авторський про ект про го ло ше но як те о ре тич ний (тоб то за яв ка на офор млен ня соціологічної теорії так зва но го се ред ньо го рівня), пре зен ту ю чи кот рий ав тор ка свідомо (?!) відмов ляється від тра диційної логіки його роз бу до ви без жод но го об - ґрун ту ван ня, окрім по си лан ня на своє ба жан ня — як на по чат ку мо ног рафії, так і на прикінці, де ми читаємо: “Тому саме за раз, у після мові, ре зю му ю чи усе ска за не, про по нуємо своє ба чен ня по нятійно го апа ра ту соціології про фесіоналізму як га лу зе вої Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 4 161 Зап ро шен ня до дис кусії со ціології, кот ра, з од но го боку, ко нструюється у меж ах за галь ної соціо - ло гічної теорії, а з іншо го, має пев ну ав то номію, об’єкт, пред мет, функції і про блем не поле. Ми вва жаємо, що об’єктом цьо го на уко во го на прям ку є про фесіоналізм як соціаль ний фе но мен, адже він є ти по вим соціаль ним фак том (за Дюр кгей мом), а саме: об’єктив но існує, має ма со вий ха рак тер і ста - більність про явів, а та кож виз на чається уста ле ною сис те мою інсти - туціоналізо ва них взаємодій. Вод но час про фесіоналізм вис ту пає об’єктом досліджень не лише для соціологів, але і для пси хо логів, ак ме о логів. Тому все виз на чається спе - цифікою пред ме та, тоб то кон тек стом і ра кур са ми, в яких пізнається об’єкт. Отже, пред ме том соціології про фесіоналізму є соціальні зв’яз ки і відно си ни, що ви ни ка ють у про цесі про фесіоналізації осо бис тості (фр. 2; курс. мій. — Ю.Я.), а та кож соціальні яви ща і тен денції, які вис ту па ють його наслідком” (с. 315). Те пер у ко мен та рях з при во ду вирізне но го мною фраґмен та 1 слід зга да - ти на ве дені вище пас пор ти спеціаль нос тей, аби зро зуміти, що та кий пред - мет ав то рсько го про ек ту (тоб то відно си ни) спе цифікує його лише за спе - ціальністю 22.00.03 — соціальні струк ту ри та соціальні відно си ни. Тому в оціню ванні про ек ту має йти ся не про офор млен ня но во го на пря му соціо - логічної на уки, а про деякі (мож ли во, дуже важ ливі) су часні ха рак те рис ти - ки про фесійно-по са до вої струк ту ри соціуму. За ра ди фактів та арґументів на ко ристь моїх ко мен тарів звернімося вже до ци тат із підруч ни ка І.Ру щен ка “За галь на соціологія” (Харків, 2004), що містить підрозділ 8.2 “Про фесійно-по са до ва струк ту ра” у складі треть о го розділу “Соціальні струк ту ри”. “Про фесійно-по са до ва струк ту ра — це поділ за й ня то го на се лен ня за ха - рак те ром та змістом праці та су путніми озна ка ми (фр. 3; курс. мій. — Ю.Я.). Зай ня те на се лен ня є еко номічно ак тив ною час ти ною суспільства, це пра цев лаш то вані осо би, що пра цю ють, от ри му ю чи за робіток або при бу ток. Про фесія — рід тру до вої діяль ності, виз на че ний чин ним у суспільстві розподілом праці. ...Термін “про фесійно-по са до ва струк ту ра” вра хо вує той факт, що для тру до вої діяль ності важ ли вим є не тільки поділ за про фе - сійним при нци пом, але і за по са дою, яка виз на чає соціаль ну по зицію в про - фесійній ієрархії або у кон крет них тру до вих ко лек ти вах. ...Про фесія і по са - да час то ото тож ню ють ся або плу та ють ся. Про фесія — більш ши ро ка ка те - горія. Вона по в’я за на із суспільним поділом праці. По са ди озна ча ють поділ праці в меж ах про фесії або кон крет ної організації. Існує кілька соціаль них ознак, які вирізня ють про фесійно-по са до вий тип соціаль них спільнот. По- пер ше, про фесійна діяльність пе ре дба чає ви на го ро ду і пев ний соціаль ний ста тус, що по в’я зує пред став ників цих спільнот з кла со вою струк ту рою суспільства за леж но від рівня опла ти праці та її пре стиж ності. По-дру ге, сучасні про фесії ви ма га ють три ва лої по пе ред ньої підго тов ки, спеціаль ної освіти, за ха рак те ром яких мож на виз на чи ти зміст про фесії. По-третє, про - фесіоналізація пе ре дба чає на бут тя лю ди ною пев ної суми знань, на ви чок, вмінь, про фесіональ но го досвіду та нерідко й спе цифічно го спо со бу жит тя, відмінно го від інших груп на се лен ня. У ре зуль таті може спос теріга ти ся так 162 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 4 Юрій Яко вен ко зва на “про фесійна де фор мація” осо бис тості. Про фесія “відби вається” на зовнішньо му виг ляді, по ведінці, ма не рах та стилі жит тя лю дей. Іноді кіль - кох хви лин спілку ван ня з лю ди ною до сить, аби з ве ли ким сту пе нем віро - гідності вга да ти її про фесію. Термін “про фесійна де фор мація” іноді вжи - вається у вик люч но не га тив но му зна ченні як сума не ба жа них осо бистісних змін. Про фесійні озна ки мо жуть зберіга ти ся про тя гом пев но го часу і у не - пра цю ю чих — пенсіонерів, без робітних. Але зміна роду діяль ності по чи нає ніве лю ва ти старі озна ки й осо ба на бу ває но вих рис. Про фесійно-по са до ва струк ту ра є похідною від поділу праці у суспільстві” (с. 256–257). Мож на лег ко по ба чи ти, що підрозділ 1.1. “Онто логічна сутність по нять “про фесія” і “про фесіонал”” ви ко на но ав тор кою на ґрунті ана логічно го ба - чен ня місця та ролі про фесії в суспільстві. Про це свідчать її по точні вис нов - ки. “Отже, про фесія — це тру до ва діяльність, яка не мож ли ва без відповідної те о ре тич ної (знан ня) і прак тич ної (уміння) підго тов ки. Для лю ди ни вона є дже ре лом існу ван ня. Але в цьо му разі не бе реть ся до ува ги про це су аль ний ас пект тру до вої діяль ності, тоб то її здатність відбу ва ти ся з тією або іншою швидкістю і внаслідок цієї особ ли вості бути більшою або мен шою мірою про дук тив ною. Крім того, ак ту алізація ас пектів про фесійної діяль ності, яки ми є те о ре тич на і прак тич на підго тов ка працівни ка, тоб то рівень його знань і умінь, не вирішує про тиріч його спільної (ко лек тив ної) з інши ми працівни ка ми діяль ності, що по в’я зані з та ки ми по нят тя ми, як “ком пе - тентність”, тоб то ха рак те рис ти ка індивіда, і “ефек тивність” — ха рак те рис - ти ка про це су його взаємодії з інши ми індивідами” (с. 21). Тоб то ма ють місце су путні озна ки, якщо зга ду ва ти ви ок рем ле ний мною фраґмент 3. Мож на цілком приєдна ти ся до зга да ної вище ре цензії І.Ру щен ка, який послідов но сха рак те ри зу вав зміст розділів мо ног рафії. Так, буду вва жа ти, що справді, як пише цей ре цен зент, у пер шо му розділі роз гля ну то те о ре ти - ко-ме то до логічні осно ви струк ту ру ван ня про фесійної діяль ності згідно з на звою цьо го розділу. Про те зміст цьо го розділу аніяк не обґрун то вує ста - нов лен ня соціології про фесіоналізму як функціону ю чої га лузі соціології. Ніяких спроб підвес ти підсум ки ево люції те о ре ти ко-ме то до логічних основ струк ту ру ван ня про фесійної діяль ності теж не пред став ле но. Розділ об ри - вається на тому, що “усе різно маніття ознак про фесійно го марґіналізму гру - пується на вко ло чо тирь ох влас ти вос тей осо бис тості”, що й було на ве де но (див. с. 109–110). До речі, марґінал, марґіналізм, марґіна льність — це ще один ряд термінів, клю чо вих для праць із пи тань соціаль них струк тур та відно син. Аналогічно не за пе ре чую, що дру гий розділ при свя че но інсти туціональ - ним і неоінсти туціональ ним рівням організації діяль ності про фесіона ла. Про те, як пише далі І.Ру щен ко, ре зуль та том цьо го розділу по ста ла лише сис те ма ти зація та уза галь нен ня от ри ма ної те о ре тич ної та емпірич ної ін - фор мації, що дало змо гу ав торці сфор му лю ва ти за гальні при нци пи та кри - терії оцінки ефек тив ності про фесійної діяль ності як ре зуль та ту її інсти - туціоналізації. Третій розділ мо ног рафії ав тор ки нічого не додає на ко ристь очіку ва но - го зацікав ле ним чи та чем обґрун ту ван ня ста нов лен ня соціології про фесіо - налізму як функціону ю чої га лузі соціології, бо розділ при свя че ний, згідно з Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 4 163 Зап ро шен ня до дис кусії І.Ру щен ком, те о ре тич ним та прак тич ним ас пек там аналізу осо бис тості про - фесіона ла, її про фесійно го роз вит ку, а та кож по зи тив ним і неґатив ним ре - зуль та там і наслідкам цьо го про це су. Тому под альші мірку ван ня ша нов но го І.Ру щен ка сто сов но того, що “В.Л.Погрібна про по нує влас не ба чен ня по нятійно го апа ра ту соціології про фесіоналізму як окре мої гілки соціологічної на уки, фор му лює об’єкт, пред мет, функції, хоча при цьо му не пре тен дує на за вер шеність і ме то до - логічне офор млен ня, тоб то за ли шає зацікав ле ним на уков цям ши ро кий про - стір для те о ре тич ної і емпірич ної діяль ності на те ре нах но во го га лу зе во го на прям ку соціології” (с. 191), до речні тільки в од но му ас пекті. Вва жаю як на уко вець, кот рий на по саді завіду ва ча ка фед ри га лу зе вої соціології Київ - сько го національ но го універ си те ту імені Та ра са Шев чен ка вже по над два - над цять років праг не осмис лю ва ти за са ди ме то до логічно го обґрун ту ван ня ста нов лен ня новітніх га лу зе вих на прямів у соціології, що все за зна че не І.Ру щен ком ста но вить лише умо ву, не обхідну для мож ли во го ко лись вдо - сконалення соціології про фесій як уже функціону ю чої га лузі соціології, але умо ву да ле ко не дос тат ню для про го ло шен ня в та ко му ста тусі “соціо логії про фесіоналізму”. Як і раніше, шу каю арґумен ти в “Після мові”, де ав тор ка при ваб лює зацікав ле но го чи та ча ще низ кою ціка вих про по зицій, а саме: “Функціональ на спря мо ваність цієї га лузі соціологічної на уки та кож до - сить ба га топ ла но ва. Мож на виділити, при наймні, п’ять її функцій: 1) он - то логічну; 2) епісте мо логічну; 3) ме то до логічну; 4) інстру мен таль ну; 5) транс лю ю чу (або про світниць ку). Онто логічна функція дає відповідь на пи тан ня, що, влас не ка жу чи, ми вив чаємо, якою є при ро да і влас ти вості об’єкта на шо го досліджен ня? Со - ціологія про фесіоналізму має досліджу ва ти, що є про фесіоналізм у су час - но му суспільстві, як ево люціонує це яви ще з по гля ду його сут ності у про - цесі транс фор мації соціуму. Епісте мо логічна функція пе ре дба чає (? — Ю.Я.) ство рен ня мож ли вості для дослідни ка от ри ман ня дос товірної інфор мації про яви ще, що вив ча - ється. Соціологія про фесіоналізму му сить спе цифічни ми соціологічни ми за со ба ми ви яв ля ти та аналізу ва ти за ко ни та за ко номірності фор му - ван ня і роз вит ку про фесіоналізму. Ме то до логічна функція соціології про фесіоналізму по ля гає в тому, що, фак тич но поєдну ю чи ви со ку теорію з прак тич ни ми по тре ба ми су спіль - ства (пер шу і дру гу функції), вона спря мо ва на на ви яв лен ня місця со - ціаль них відно син, які де терміну ють фор му ван ня про фесіоналізму осо - бис тості і діяль ності, в за гальній сис темі соціаль них відно син на осо бис - тісно му, со ціаль но му, соцієталь но му та інтер соціаль но му рівнях (фр. 4; курс. мій. — Ю.Я.). Інстру мен таль на функція спря мо ва на на реалізацію од но го з на й важ - ливіших за вдань соціології — роз роб ля ти і вдос ко на лю ва ти кон кретні ме то ди збо ру, об роб ки й аналізу інфор мації щодо фе но ме ну про фесіо - налізму та про це су про фесіоналізації осо бис тості. Тран слю ю ча (про світниць ка) функція соціології про фесіоналізму від - повідає за по ши рен ня у суспільстві об’єктив них знань про про фе сіо - налізм як соціаль не яви ще. За всієї своєї зовнішньої “не ви баг ли вості” саме 164 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 4 Юрій Яко вен ко її реалізація на бу ває сьо годні особ ли вої гос тро ти, бо сприй нят тя про - фесіоналізму не лише пе ресічни ми гро ма дя на ми, але й фахівця ми в різних га лу зях (від політиків до жур налістів) як цілком зро зумілого по нят тя, в кот ре при цьо му кож ний вкла дає влас ний зміст, при зво дить до його не - при род но го спро щен ня і, як наслідок, “ви хо ло щу ван ня” сут ності. Ви - рішити цю про бле му має саме соціологія про фесіоналізму че рез про - світниць ку функцію” (с. 315–316). Уже зга да ний вище І.Ру щен ко у своїй праці “Соціологія зло чин ності” (Харків, 2001) теж го во рив про функцію соціології зло чин ності (с. 22–23), про те роз по чав з функції всіма дав но виз на ної — пізна валь ної, але не з онто - логічної чи епісте мо логічної. Це зро зуміло, бо пізнан ня — це про цес дав - но інсти туціоналізо ва ний, а онто логія та епісте мо логія є лише на уко ви ми дис циплінами, пред став ни ки кот рих окрес лю ють умо ви інсти туціоналіза - ції на уки. Док ладніше про це мож на про чи та ти, на прик лад, у на уко во-те о - ре тич но му жур налі “Епісте мо логія & Філо софія на уки”, кот рий щок вар - таль но з 2004 року видає Інсти тут філо софії РАН у Москві. Тому такі но - вації ав тор ки ма ють теж суп ро вод жу ва ти ся обґрун ту ван ня ми, а не дек ла - раціями. Оскільки кни га І.Ру щен ка містить його версію ана логічних функцій соціології про фесіоналізму, то, на во дя чи ци та ти з кни ги “Соціологія зло - чин ності”, про по ную кож но му чи та чеві дійти влас них вис новків з при во ду вправ ності ав тор ки в її праг ненні зро би ти свій ориґіна льний вне сок у спра - ву роз бу до ви но вої га лузі та впер ше офор ми ти її функції, спи ра ю чись на інте лек ту аль ну власність сво го колеґи по ка федрі й вод но час керівни ка. Отже, у Ру щен ка: “Ме то до логічна функція — це поєднан ня “ви со кої” соціологічної теорії з по тре ба ми при клад ної криміно логії, включ но до фор - му ван ня те о ре тич ної бази кон крет них емпірич них досліджень. На наш по - гляд, соціологія зло чин ності може відігра ва ти роль містка, що по в’я зує до - сить абстрак тну соціологічну теорію з про бле ма ми кон крет ної га лузі в інте - ре сах ши ро ко го кола дослідників, тоб то не тільки соціологів, але й юристів та інших фахівців. Інстру мен таль на функція му сить зре алізу ва ти влас ти ве для соціології за вдан ня — фор му ва ти й роз ви ва ти ме то ди збо ру, об роб ки та аналізу пер - вин ної інфор мації. Вель ми ак ту аль но з огля ду на ре аль ний стан криміно - логічних досліджень підня ти план ку якості, дос товірності емпірич них кри - міно логічних робіт, впро ва ди ти ме то ди ки для стан дар тних си ту ацій, мо - ніто рин гу з тих чи інших про блем. На решті, інфор маційно-про світниць ка функція, на наш по гляд, скла дає ту час ти ну праці соціоло га, яка орієнто ва на на роз пов сюд жен ня відповідної інфор мації, на бу тих знань у суспільстві. Не вик лю че на і пев на роз ’яс ню - валь на ро бо та, або участь соціологів у відповідних про гра мах та інфор - маційних за хо дах” (c. 23–24). І останнє, що пише В.Погрібна: “Автор у жод но му разі не пре тен дує на за вер шеність та ким чи ном (кур сив мій, але, як то ка жуть, без ко мен тарів. — Ю.Я.) ме то до логічно го офор млен ня но вої га лузі соціології: це лише пер ший крок, і по пе ре ду ще значні те о ре тичні і прак тичні дослідницькі пер спек ти - Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 4 165 Зап ро шен ня до дис кусії ви. Ця кни га лише за кли кає ши ро ку соціологічну спільно ту звер ну ти ся до її дослідниць ко го поля, адже, як за зна чав Е.Гідденс, “Соціолог — це той, хто спро мож ний вий ти за межі кола осо бис тих об ста вин і помісти ти речі в ши - ро кий кон текст” (с. 316). Отже, ав то рська після мо ва за га лом та її фінал зок ре ма, пе ре ко на ли мене в не обхідності про дов жу ва ти по зиціону ва ти себе як пред став ни ка ши ро кої соціологічної спільно ти, кот рий і над алі праг не за ли ша ти ся соціоло гом за версією Ґіден са, тоб то здат ним “вий ти за межі кола осо бис тих об ста вин і помісти ти речі в ши ро кий кон текст”. Оскільки ав тор ка виз нає, що на пев но му явищі, як на об’єкті, може бути зо се ред же на ува га пред став ників різних наук, то ха рак тер соціологічно го про ек ту слід виз на ча ти тільки згідно з ха рак те ром пред ме та досліджен ня (див. фр. 4, підкрес ле ний мною). В та ко му ви пад ку — це “соціальні зв’яз ки і відно си ни, що ви ни ка ють у про цесі про фесіоналізації осо бис тості”. По-пер - ше, відповідно до пред ме та ро бо ти Погрібної, по-дру ге, тому, що май стер - ність, кваліфікація, ком пе тентність, врешті-решт, про фесійність (або про - фесіоналізм, що, згідно з твер джен ня ми ав тор ки (с. 99–100), є ціннісною ха - рак те рис ти кою, основ ним інди ка то ром якої є іден тифікація осо бис тості) як раз і є су путніми озна ка ми по зиції лю ди ни в про фесійно-по са довій струк - турі пев но го соціуму. У тексті мо ног рафії не одно ра зо во здійсне но так зва не забіган ня на пе - ред, тоб то на явність у струк турі соціологічно го знан ня соціології про фесіо - налізму про го ло ше но, але не до ве де но, а втім, уже ба га то чого в тексті роз - гля ну то нібито з по зицій цієї са мої соціології про фесіоналізму (див. на зви підрозділів 2.1 “Зв’я зок по нять “інсти туція” та “інсти тут” з по зицій соціо - логії про фесіоналізму” чи 3.1 “Основні на прям ки досліджен ня осо бис тості в соціології про фесіоналізму”), але арґументів і фактів щодо цієї інсти - туціональ ної події не на ве де но. Оскільки “у мо ног рафії лише здійснюється за яв ка на офор млен ня соціології про фесіоналізму як но во го соціологічно го на прям ку”, то, на мою дум ку, саме й відбув ся фа льстарт із про го ло шен ням соціології про фесіоналізму як функціону ю чої га лузі соціології, а сам про ект ви ко на но за меж ами спеціаль ності 22.00.04. Отже, слід не тільки вва жа ти цей ви па док із про го ло шен ням но вої соціології не без печ ним пре це ден том, а ще й за сте рег ти ініціатив них на - уковців та осіб, що їх підтри му ють у праг ненні ста ва ти док то ра ми соціології, що ста нов лен ня но во го га лу зе во го на прям ку в соціології не вар то зво ди ти до кон цеп ту алізації влас ти вості соціаль но го яви ща. Та й сама кон цеп ту - алізація, як мета про ек ту, ли чить лише здо бу ва чеві сту пе ня кан ди да та наук. Звернімося до на уко вих дже рел, ви ко на них поза м. Харків, що ма ють сто су нок до соціологічно го дис кур су щодо про фесіоналізму. За ад ре сою http://club.fom.ru/books/abramow_sociolog_professij.doc мож на по ба чи ти на в чаль ну про гра му дис ципліни “Соціологія про фесій”, роз роб ле ну ще 2003 року до цен том Дер жав но го універ си те ту “Вища шко ла еко номіки” Р.Абрамовим. Звісно, в цьо му до ку менті виз на че но мету кур су — озна йо ми - ти слу хачів із роз вит ком кон цепцій про фесіоналізму в кла сичній і су часній соціології. В курсі роз гля ну то основні істо ричні й соціальні виз на чен ня про фесії, про ве де но соціаль но-історіографічний аналіз роз вит ку про фесіо - 166 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 4 Юрій Яко вен ко налізму в західно му суспільстві. Важ ли ве місце в курсі відве де но теоріям, мо де лям і ха рак те рис ти кам про фесіоналізму в соціаль них на уках: озна че но відмінність у підхо дах до досліджен ня й опи су фе но ме на про фесії, про де - мон стровано зв’я зок кон цепцій про фесіоналізму із за галь но соціологічни ми па ра диг ма ми. Та кож звер не но ува гу на досліджен ня про фесійних прак тик і роль про фесіоналів у соціальній струк турі індустріаль но го і постіндуст - ріаль но го суспільства. Роз гля ну то сим волічні ас пек ти соціаль но го ко нст - ру ю ван ня про фесійних співто ва риств: про фесійну іде о логію, ети ку, ри ту - алістику тощо. Особ ли ву ува гу приділено соціаль ним та інсти туціональ ним ас пек там ста нов лен ня про фесійних співто ва риств у Росії та СРСР. Певні теми про гра ми за слу го ву ють на те, щоб їх на вес ти (мо вою до ку мен та). Тема 2. Со ци о ло ги чес кая клас си ка о про фес си о на лиз ме Инте рес со ци о ло гов к ин сти ту ту про фес сий. Мес то про фес си о на лов в об щес твен ном раз де ле нии тру да (Э.Дюр кгейм). Про фес сия уче но го и по - ли ти ка (М.Ве бер). “Чи нов ник” А.Ве бе ра. Про фес си о наль ный этос (Т.Пар - сонс). Про фес си о нал как со ци аль ный тип. Ли те ра ту ра по теме 1. Ве бер А. Чи нов ник // Со ци о ло ги чес кие ис сле до ва ния, 1988. №6. 2. Ве бер М. На у ка как при зва ние и про фес сия // Ве бер М. Избран ные про из ве де ния. Пер. с нем. М.: Прог ресс, 1990. 3. Ве бер М. По ли ти ка как при зва ние и про фес сия // Ве бер М. Избран ные про из ве - де ния. Пер. с нем. М.: Прог ресс, 1990. 4. Дюр кгейм Э. О раз де ле нии об щес твен но го тру да. М.: КАНОН, 1996. 5. Parsons T. The Professions and Social Structure (1939) // Parsons T. Essays in Sociological Theory (Revised Edition). New-York:The Free Press, 1966, p. 34-46. Тема 3. Сов ре мен ные со ци о ло ги чес кие кон цеп ции про фес си о на лиз ма Сов ре мен ная со ци о ло ги чес кая те о рия и под хо ды к из уче нию профес - сио нализма. Те о рия черт (trait model) и струк тур но-функ ци о на ли стский под ход к опре де ле нию про фес сии. Англо-аме ри кан ская и кон ти нен таль ная мо дель про фес си о на лиз ма. Раз ли че ние за ня тия (“occupation”) и про фес сии (“profession”): кри те рии про фес си о на лиз ма. “Пол ные про фес си о на лы”, “по - луп ро фес си о на лы” и “но вые про фес си о на лы”. Ли те ра ту ра по теме 1. Ба ты гин Г.С. Про фес си о на лы в рас кол до ван ном мире // Эти ка успе ха: вес тник ис сле до ва те лей, кон суль тан тов и ЛПР. Вы пуск 3. Тю мень–Мос ква, 1994. с.9–19. 2. Бек кер Г. При ро да про фес сии // Эти ка успе ха: вес тник ис сле до ва те лей, кон суль - тан тов и ЛПР. Вы пуск 3/94. Тю мень–Мос ква, 1994, с.82–90. 3. Carr-Saunders A.M., Wilson P.A. The Professions. Oxford: Clarendon Press, 1933. 4. Greenwood. E. Attributes of a Profession // Sociological Perspectives on Occupation. F.E. Peacock Publishers, Inc.Itasca Illinois, 1972. 5. Millerson G. The Qualifying Associations: a Study in professionalisation. London: Routlege&Kegan Paul, 1964. 6. Parsons T. Professions // International Encyclopedia of the Social Sciences. The Macmillan Company & The Free Press, 1968, pp. 536–547. Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 4 167 Зап ро шен ня до дис кусії Тема 4. Кор рек ти ров ка мо де лей про фес си о на лиз ма: про фес си о наль ный и ме нед же ри аль ный про ект Пот реб ность в кор рек ти ров ке “клас си чес ких” те о рий про фес си о на лиз - ма. Кон цеп ция про фес си о наль но го про ек та и ме нед же ри аль но го про ек та (Лей та и Фен нелл). Но вый взгляд на со ци аль ный ин сти тут про фес сии. Ли те ра ту ра по теме: 1. Murphy R. Proletarization or bureaucratization: the fall of the professional? // The Formation of professions. Knowledge, State and Stagy, ed. by Torstendahl & Burrage, Sage Publitions, 1990. 2. Leiht K.T., Fennell M.L. Professional work. A sociological approach. Malden: Blackwell Publishers, 2001. 3. Freidson E. The changing nature of professional control // Annual Review Sociology, 1984. 10, p. 1–20. Тема 5 . Со ци аль ное ко нстру и ро ва ние про фес сии Ле ги ти ма ция про фес си о наль ной влас ти. Экспер тное зна ние и власть дис кур са (М. Фуко, А. Ма кин тайр). Исполь зо ва ние сим во ли чес ких средств борь бы за мо но по лию на про фес си о наль ное зна ние. Про фес си о наль ные иде о ло гии как сре дство борь бы за ле ги ти ма цию экс пер тной влас ти про фес - си о на лов. Про цесс про фес си о на ли за ции. Про из во дство и вос про из во дство про фес си о на лов. Тен ден ции она у чи ва ния (“са ен ти фи ка ция” — scientifi - cation) и ака де ми за ции (academization) про фес сии. Ли те ра ту ра по теме 1. Жи жек С. Воз вы шен ный об ъ ект иде о ло гии. М.: Ху до жес твен ный жур нал, 1999. 2. Ма кин тайр А. Пос ле доб ро де те ли: Иссле до ва ния те о рии мо ра ли. М.: Ака д еми - ческий Про ект; Ека те рин бург: Де ло вая кни га, 2000. 3. Фуко М. По ря док дис кур са // Воля к ис ти не. По ту сто ро ну зна ния, влас ти и сек - су аль нос ти. М.: “Ма гис те ри ум, Кас таль”, 1996, с. 47–97 4. Wilenski H. The Professionalisation of Everyone // American Journal of Sociology, LXIX (Sep., 1964). Тема 6. Академическая про фес сия На уч ное со об щес тво как про фес си о наль ная кор по ра ция. Ие рар хия на - учных дис цип лин. Иссле до ва ния про фес си о наль ных прак тик в на учном со - об щес тве. “Че ло век ака де ми чес кий” (Homo academicus). Тран сфор ма ции уни вер си те та в со вре мен ном об щес тве. Уни вер си тет ская док са. Профес - сио нальный этос уче но го. Ли те ра ту ра по теме 1. Ве бер М. Сво бо да от “оце ноч ных суж де ний” в со ци о ло ги чес кой и эко но ми чес кой на уке // Ве бер М. Иссле до ва ния по ме то до ло гии на уки. Часть 1. М.: ИНИОН АН СССР, 1980. 2. Еще раз о ги по те зе Орте ги. (Свод ный ре фе рат) // Проб ле мы эф фек тив нос ти на - учных ис сле до ва ний. М.: ИНИОН РАН, 1991, с. 69–76. 3. Мал кей М. На у ка и со ци о ло гия зна ния. М.: Прог ресс, 1983. 4. Bourdie P. Homo Academicus / Transl. by Collier P. Cambridge: Polity press, 1996. 168 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 4 Юрій Яко вен ко 5. King M. D. Science and the Professional Dilemma, in Julius Could (ed.) Penguin Social Sciences Survey, 1968. 6. Merton R. The sociology of science. Ed. Norman W.Storer. Chicago: Univ. Chicago Press, 1973. 7. Parsons T., Platt G. The American university. Cambridge. Harvard Univ. Press, 1973. Вва жаю оче вид ним те, що коли щодо соціологічних кон цепцій про - фесіоналізму вже здійсню ють на вчаль ну ро бо ту за на ве де ни ми вище те ма - ми упро довж як мінімум 6 років, то про офор млен ня но во го соціологічно го на пря му зу сил ля ми В.Погрібної вес ти мову не слід. Чи соціологія в Україні існує поза меж ами світо во го кон тек сту? Адже саме про ньо го пи сав Ґіденс (“Соціолог — це той, хто спро мож ний вий ти за межі кола осо бис тих об ста - вин і помісти ти речі в ши ро кий кон текст”) і, своєю чер гою, зга ду ва ла ав тор - ка. Лад ним зі мною по спе ре ча ти ся ре ко мен дую спо чат ку под и ви ти ся Інтер - нет, об рав ши для по шу ку дав но відо мих об ста вин кон цеп ту алізації про - фесіоналізму саме це сло во — “про фесіоналізм”. Підстав для за яв ки на но - вий на прям у соціології вже дав но немає. Обми на ю чи пер ше із двох ка нонічних пи тань, вис лов лю дум ку з при во - ду дру го го, тоб то — що ро би ти? 10 груд ня 2009 року в Інсти туті соціології НАНУ за підтрим ки САУ три ва ти муть уро чисті події з на го ди 60-річчя Н.Паніної, яка док ла да ла ти танічних зу силь для ство рен ня та функціону - ван ня Ко дек су про фесійної ети ки соціоло га, що був за твер дже ний V з’їздом Соціологічної асоціації Украї ни (20 трав ня 2004 року, Київ). Ко декс містить основні при нци пи та етичні нор ми, і деякі з них вва жаю до реч ним за раз на га да ти, бо вони ма ють пра ви ти для соціоло га за орієнтир при ви борі етич но го варіанта по ведінки в різних кон тек стах, бо є кри - теріями про фесійної по ведінки відповідно до ви щих ідеалів у цій сфері лю д - ської діяль ності. Основні при нци пи II. Про фесійна ком пе тентність Соціоло ги зо бов ’я зані підтри му ва ти на й ви щий рівень ком пе тен тності у своїй ро боті; вони ро зуміють, що їхні про фесійні мож ли вості ма ють певні межі й бе руть ся лише за ті за вдан ня, для яких ма ють на леж ну освіту, вміння і досвід. Вони виз на ють не обхідність постійно го підви щен ня сво го освіт - ньо го рівня, щоб за ли ша ти ся про фесійно ком пе тен тни ми; вони ви ко рис то - ву ють відповідні на укові, про фесійні, технічні й адміністра тивні за со би, потрібні для підтрим ки їхньої про фесійної діяль ності на ком пе тен тно му рівні. Вони кон суль ту ють ся з інши ми про фесіона ла ми з ме тою поліпшен ня своєї ро бо ти зі сту ден та ми, учас ни ка ми досліджен ня й за мов ни ка ми. IV. Про фесійна відповідальність Соціоло ги зо бов ’я зані дот ри му ва ти ся на й ви щих про фесійних норм і бра ти на себе відповідальність за свою ро бо ту. У своїй про фесійній діяль - ності вони ви хо дять з того, що всі раз ом вони ста нов лять одну спільно ту й відповіда ють за роз ви ток соціологічно го знан ня та підтри ман ня ав то ри те ту соціології у на уковій і соціаль но-прак тичній сфе рах жит тя суспільства. Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 4 169 Зап ро шен ня до дис кусії Соціоло ги усвідом лю ють цінність довіри гро ма дськості до вис новків со - ціології, вони зацікав лені в етичній по ведінці один од но го, їх не по коїть те, що дії де ко го з них мо жуть ском про ме ту ва ти цю довіру. Соціоло ги ма ють праг ну ти діяти колеґіаль но, але не по винні доз во ля ти цьо му праг нен ню до колеґіаль ності ста ва ти важ ливішим за їхню осо бис ту відповідальність за етич ну по ведінку. У разі по тре би соціоло ги ма ють кон суль ту ва ти ся з ко - леґами, щоб уни ка ти по ру шен ня етич них норм. Етичні нор ми 2. На у ко во-дослідниць ка діяльність 2.1. Соціолог вва жає своїм про фесійним об ов’яз ком бути в курсі на уко - вої і про фесійної інфор мації у своїй сфері діяль ності, підтри му ва ти ви со кий рівень про фесійної ком пе тен тності. 2.3. У будь-яко му виді діяль ності, по в’я за но му з ви ко нан ням про фе - сійних об ов’язків, соціолог ніколи свідомо не спот во рює істи ну, хоч би які об ста ви ни про во ку ва ли його на дії та ко го роду. 3. На у ко ве спілку ван ня 3.1. Соціолог об стоює свої по гля ди, ідеї і кон цепції, не зва жа ю чи на кон’юнктуру й ав то ри те ти. 3.2. Став лен ня соціоло га до інших ідей і лю дей — ав торів або при хиль - ників цих ідей — виз на чається то ле рантністю й по ва гою. На у ко ва кри ти ка і по леміка як при родні для на уки фор ми її роз вит ку не сумісні з навішу ван - ням іде о логічних яр ликів та з будь-яки ми спро ба ми зве ден ня ра хунків з опо нен та ми. 3.3. У про фесійних дис кусіях соціолог на ма гається не дис кре ди ту ва ти своїх опо нентів у про фесійно му та осо бистісно му ас пек тах, не ма ю чи для цьо го ва го мих підстав, по в’я за них із гру бим по ру шен ням ними ети ки на уко - вої і вик ла даць кої діяль ності. 4. Пре зен тація ре зуль татів досліджен ня і на укові публікації 4.2. Соціолог не фаб ри кує дані, не фаль сифікує ре зуль та ти і не про по нує у своїх публікаціях і пре зен таціях не дос тат ньо обґрун то вані вис нов ки, ре - ко мен дації, соціаль но-політичні уза галь нен ня та яр ли ки. 4.3. Соціолог утри мується від поспішних публікацій, якщо под ані в них ідеї або дані не дос тат ньо обґрун то вані чи пе ревірені. Особ ли ву скрупу - льозність соціолог ви яв ляє в тих ви пад ках, коли не дос тат ньо обґрун то вані або пе ревірені ре зуль та ти досліджен ня мо жуть впли ну ти на ре пу тацію й авторитет кон крет них лю дей або організацій. 4.4. Пре зен ту ю чи свою ро бо ту, соціолог повідом ляє по вну інфор мацію про неї і не про пус кає дані, які не узгод жу ють ся з його гіпо те за ми і кон - цепціями. Він ого ло шує ре зуль та ти не за леж но від того, збіга ють ся вони з про гно зо ва ни ми чи су перечать їм. 4.5. Після публічної пре зен тації ре зуль татів сво го досліджен ня соціолог доз во ляє іншим уче ним про во ди ти відкри те оціню ван ня й ве рифікацію ме - тодів і да них із на леж ни ми за хо да ми осто ро ги, якщо це не обхідно для за хис - ту конфіденційності учас ників досліджен ня. 170 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 4 Юрій Яко вен ко 6. Ре дакційно-ви дав ни ча діяльність 6.4. Ре цен зу ю чи ро бо ти своїх колеґ, соціолог керується кри теріями істи - ни, об’єктив ності, про фесійної ком пе тен тності й ети ки на уко вої діяль ності, уни ка ю чи де мо нстрації сво го влас но го став лен ня до ав то ра, емоційних оцінок, а та кож навішу ван ня іде о логічних і політич них яр ликів. 6.5. Вва жа ю чи за бла го кри тич ний аналіз своєї ро бо ти на всіх її ета пах, соціолог із по ва гою ста вить ся до кри тич них за ува жень своїх колеґ і не роз гля - дає на уко вих опо нентів як осо бис тих во рогів або не доб ро зич ливців (курс. мій. — Ю.Я.). Отже, кра ще, аніж уже на пи са но в Ко дексі щодо ком пе тен тності, про - фесійності та етич них норм для су час но го укр аїнсько го соціоло га, і не ска за - ти. Тому слід не ухиль но ке ру ва ти ся по ло жен ня ми Ко дек су про фесійної ети ки соціоло га, кож но му бути у своїх по шу ках гідни ми його та пам ’яті вель ми ша нов ної На талії Вікторівни Паніної, ім’я кот рої вже дав но має бути впи са но в на зву цілком кон крет ної дослідниць кої інсти туції Украї ни. Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 4 171 Зап ро шен ня до дис кусії Євген Го ло ва ха Альтернативний ґен дер ний слов ник СОЦІОЛОГІЧНА ПУБЛІЦИСТИКА ЄВГЕН ГОЛОВАХА, äîê òîð ô³ëî ñî ôñüêèõ íàóê, çàâ³äó âà÷ â³ää³ëó ³ñòîð³¿, òåîð³¿ ³ ìå òî äî ëîã³¿ ñîö³îëîã³¿ ²íñòè - òó òó ñîö³îëîã³¿ ÍÀÍÓ, ãî ëîâ íèé ðå äàê òîð ÷à ñî ïè ñó "Ñîö³îëîã³ÿ: òåîð³ÿ, ìå òî äè, ìàð êå - òèíã" Альтернативний ґендерний словник Останніми ро ка ми соціоло ги пи шуть про ґен дерні про бле ми де далі більше “доб ро - го і різно го”. Але, як на мене, пи шуть над то серй оз но — без огля ду на на лежність до тієї чи тієї соціологічної шко ли і влас ну ґен дер ну на лежність, яку, втім, ко жен із нас відчу ває, ма буть, навіть частіше за національ ну чи соціаль но-кла со ву. Зва жа ю чи на ак ту альність про бле ма ти ки та її унікаль ний вплив на суспільство і кож но го, хто в ньо му пе ре бу ває як по тенційний рес пон дент чи дослідник, я й на ма гав ся склас ти спеціалізо ва ний слов ник, кот рий якщо й не до по мо же глиб ше пізна ти при ро ду і со - ціаль ну зу мов леність ґен де ру, то, при наймні, дасть змо гу без надмірної дра ма ти зації сприй ма ти деякі ґен дерні про бле ми, що втра тять свою не а би я ку при ваб ливість, якщо їх змо жуть роз в’я за ти відповідно до на уко во обґрун то ва них вис новків і ре ко - мен дацій АМАЗОНКИ — во йов ничі фун да тор ки фемінізму — вчен ня про об ме же ну ко ристь і не об ме же ну шко ду чо ловічої при сут ності. АМУР — єди ний стрілок, чия влучність спри я ла не при пи нен ню, а відтво рен ню жит тя. АНДРОГІННІСТЬ — поєднан ня в лю дині найліпших жіно чих і на й кра щих чо - ловічих якос тей: жіно чої вірності, чуй ності, відповідаль ності, доб ро ти і чо - ловічої здат ності всі ці якості вправ но ви ко рис то ву ва ти. АТОМІЗОВАНА СІМ’Я — сім’я, в якій настільки зни же но соціаль ний кон троль, що її чле ни сприй ма ють один од но го не лише як дітей, дру жин і чо ловіків, а й як лю дей. БЕЗШЛЮБНИЙ СТАН — стан, що може пе ре ду ва ти шлю бу, може на ста ва ти після ньо го, але, на жаль, не може з ним співісну ва ти. 172 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 4

Соціологія професіоналізму — фальстарт, або Небезпечний прецедент проголошення нібито нової соціологічної галузі

Репозитарії

Схожі ресурси