Іван Сірко у легендах і переказах Нікопольщини
Gespeichert in:
Datum: | 2005 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інституту історії України НАН України
2005
|
Schriftenreihe: | Козацька спадщина |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/90664 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Іван Сірко у легендах і переказах Нікопольщини / Л.П. Варивода // Козацька спадщина. — 2005. — Вип. 2. — С. 132-133. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-90664 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-906642015-12-31T03:02:14Z Іван Сірко у легендах і переказах Нікопольщини Варивода, Л.П. Повідомлення 2005 Article Іван Сірко у легендах і переказах Нікопольщини / Л.П. Варивода // Козацька спадщина. — 2005. — Вип. 2. — С. 132-133. — укр. XXXX-0123 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/90664 uk Козацька спадщина Інституту історії України НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Повідомлення Повідомлення |
spellingShingle |
Повідомлення Повідомлення Варивода, Л.П. Іван Сірко у легендах і переказах Нікопольщини Козацька спадщина |
format |
Article |
author |
Варивода, Л.П. |
author_facet |
Варивода, Л.П. |
author_sort |
Варивода, Л.П. |
title |
Іван Сірко у легендах і переказах Нікопольщини |
title_short |
Іван Сірко у легендах і переказах Нікопольщини |
title_full |
Іван Сірко у легендах і переказах Нікопольщини |
title_fullStr |
Іван Сірко у легендах і переказах Нікопольщини |
title_full_unstemmed |
Іван Сірко у легендах і переказах Нікопольщини |
title_sort |
іван сірко у легендах і переказах нікопольщини |
publisher |
Інституту історії України НАН України |
publishDate |
2005 |
topic_facet |
Повідомлення |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/90664 |
citation_txt |
Іван Сірко у легендах і переказах Нікопольщини / Л.П. Варивода // Козацька спадщина. — 2005. — Вип. 2. — С. 132-133. — укр. |
series |
Козацька спадщина |
work_keys_str_mv |
AT varivodalp ívansírkoulegendahíperekazahníkopolʹŝini |
first_indexed |
2025-07-06T18:51:16Z |
last_indexed |
2025-07-06T18:51:16Z |
_version_ |
1836924668131409920 |
fulltext |
Л. П. Варивода
ІВАН СІРКО
У ЛЕГЕНДАХ І ПЕРЕКАЗАХ НПСОПОЛЫЦИНИ
Багато легенд і переказів Нікопольщини пов‘язані із запорозьким козацтвом. Вони відбивають народні
уявлення, світогляд та свідомість того часу. Адже пам’ять про Запорозьку Січ була тим духовним джерелом, що
живило народну фантазію і сприяло розвитку народного словесного мистецтва.
Багато легенд і переказів присвячені конкретним історичним особам. Головним героєм легенд, записаних
на Нікопольщині є кошовий отаман Війська Запорозького Низового Іван Дмитрович Сірко.
Про нього складені такі легенди:
“Кошовий Сірко” записана Я.П. Новицьким у м. Нікополі у 1894 році від 78-літнього діда Дмитра Степановича
Биковського та на Лапинці від 72-річного діда Федора Івановича Потурая, у селі Покровському у 1896 році
від 76-річного діда Назара Федоровича Бутузя;
“Сірко і князь Довгорукий” записана Я.П. Новицьким у Нікополі у 1895 році від 79-літнього діда Дмитра
Степановича Биковського;
“Превеликий характерник” записана Я.П. Новицьким у м. Нікополі у 1894 році від Федора Івановича Потурая;
“Як Сірко переміг татар” записана на початку XX ст. у с. Капулівці Катеринославського повіту
Катеринославської губернії Д.І. Яворницьким від Федора Добруна;
“Його жахались вороги” записана у 1896 році у селі Покровському від Н.Ф. Бутуза Я.П. Новицьким;
“Сила сіркової руки” записана у 1894 році у Нікополі від Д.С. Биковського Я.П. Новицьким;
“Заповідь Сірка” записана у 1896 році у селі Капулівці Катеринославського повіту Катеринославської губернії
від К. Дивниченка Д.І. Яворницьким;
“Як Сірко умирав” записана у 1896 році у м. Нікополі від Г. Безштанька Д.І.Яворницьким;
“Великий воїн” записана у 1896 році у м. Нікополі від Д.С. Биковського Д.І. Яворницьким;
“Сірентій Праворучник” записана у 1895 році Д.І. Яворницьким у с. Капулівці від Т.І. Забутного.
Яким же постає Іван Сірко у легендах? У деяких з них йдеться про його особисті якості (фізична сила,
хоробрість, хитрість, доброта). Слід підкреслити, що вони подаються в основному гіперболізовано. Найчастіше
об‘єктом гіперболізації є його фізична сила. Так у легенді “Превеликий характерник” розповідається про те, що
запорожці, поки ним орудував Іван Сірко, нікого не боялись, бо його ніяка сила не могла його перемогти. У
легенді “Його жахались вороги” йдеться: “як був кошовим Сірко, то татарва жахалась його, як те гайвороння”,
“кажуть у Сірка на хресті було написано „хто буде сім років проти Великодня виносити по 3 заполи землі на мою
могилу, той буде мати таку силу, як я, і буде знати стільки, як я”.
У легенді “Великий воїн”: “він сильний такий був, що його як хто шаблею ударить по руці, так і кожі не
розруба - тільки синє буде”. Вмістилищем Сіркової сили уявлялася його права рука, за що він і отримав прізвище
Праворучник. Сірко був такий сильний - розповідає легенда, що перемагав не тільки людей, а й чортів. Він навіть
убив чорта, який хлюпався у річці, тому її й назвали Чортомлик. Кошовий отаман Іван Сірко уявлявся як справжній
воїн-характерник, який міг напускати на ворогів сон та ману, обертатися на вовка чи хорта. Його не брали ні
шаблі, ні кулі. У легенді „Превеликий характерник” так і говориться: „Кошовий Сірко був превеликий характерник.
Було, хто б не задумав воювати з ним - він уже й знає: зараз і військо збирає”.
А в легенді „Кошовий Сірко”: „біля Караван-Дубини часто паслись татарські табуни і як тільки було козацький
кінь перепливе туди, то вже назад не вернеться... То оце було, Сірко поїде з козаками, наведе сон на табунщиків, а
коней займе - і гайда через Дніпро в Хмельницьку плавню”. У легенді “Як Сірко переміг татар” характернищво
козацького отамана змальовується так: “Одного разу запорожці пішли з Сірком у похід, а татари, дізнавшись про
це, зробили напад на Січ, багато православних християн забрали у полон. Сірко кинувся у погоню за ними, але
бачить, що татар багато, а козаків мало - і давай хитрити. Спинив коня, обернувся хортом і побіг до татар. А як
татари полягали відпочити, то цей хорт зробив так, що вони поснули. А сам обернувся знову чоловіком, привів
козаків і усіх татар порубав, а християн повернув назад”
А ще, як розповідають легенди, Сірка не брали кулі. Про це у легенді “Як Сірко умирав” мовиться так: “Оце
бувало вийде з куреня та й гука на свого хлопця: „Ану, хлопче, візьми пістоль, стань там та стріляй мені в руку.
Той хлопець візьме пістоль та тільки бух йому в руку. А він візьме в руку кулю, здаве її та назад кине”. Сірку на
роду було написано бути захисником свого народу, все життя гризти своїх ворогів, бо він народився з зубами,
132
розповідає легенда про народження І. Сірка, записана Д.І. Яворницьким в “Історії запорозьких козаків”. Він
завжди захищав православну віру і визволяв з татарської неволі християн, здійснивши близько 100 походів у
Крим. У легенді „Як Сірко помирав” так і мовиться: „він був для ворогів страшний і сердитий, а для християн,
напроти - дуже добрий, милостивий”.
У легенді „Сірко і князь Довгорукий” йдеться про похід кошового Сірка на Перекоп, під час якого вони
захистили чумаків від здирництва татар. Для запорозьких козаків ім‘я кошового Івана Сірка було символом
перемоги, а на ворогів воно наганяло жах навіть після його смерті. Про це йдеться у легендах про руку Сірка:
„Після смерті Сірка запорожців довго боялися ляхи і бусурмани. Б’ються було козаки і праву руку його поперед
війська ведуть: де рука, там і удача”.
У селі Капулівці ще й досі нащадок запорозького козака Івана Саламахи Володимир Іванович розповідає
легенду, почуту від свого діда „Сила Сіркової руки” про те, як рука Сірка врятувала Москву під час війни з
Наполеоном у 1812 році. Зміст її такий: „У дванадцятому році француз завоював Москву. Скільки наше військо не
палило з гармат - нічого не помогло. Тоді один чорноморець і каже: - Стійте, братця! Не буде діла, поки не
дістанемо руку Сірка. Поїхали у Капулівку, одкопали руку і гайда назад. Як оббігли кругом Москви з тією рукою,
так французьке військо і сунуло звідти”.
Як і належить, у легендах про Сірка історично достовірні факти переплітаються з вигадкою, фантастикою -
адже народ наділяв свого улюбленого героя величчю, безстрашністю, непереможністю, здатністю творити чудо.
Тож дбайливе збереження і дослідження зразків фольклорної прози має велике виховне значення. Думається, ще
не всі легенди записані. Ще живуть у селах старі люди, які могли б оповісти нам про легендарну сиву давнину.
133
|