Пержанське берилієве родовище – український ексклюзив світового масштабу

Статтю присвячено історії відкриття Пержанського берилієвого родовища — унікального, єдиного у світі, де промислові концентрації берилію пов’язані з гентгельвіновими рудами, а також одному з його першовідкривачів доктору геолого-мінералогічних наук, професору Леоніду Станіславовичу Галецькому, який...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2015
Автор:	Шаталов, М.М.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2015
Назва видання:	Вісник НАН України
Теми:	Наукова спадщина
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/91177
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Пержанське берилієве родовище – український ексклюзив світового масштабу / М.М. Шаталов // Вісник Національної академії наук України. — 2015. — № 12. — С. 65-72. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-91177
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-911772016-01-10T03:01:59Z Пержанське берилієве родовище – український ексклюзив світового масштабу Шаталов, М.М. Наукова спадщина Статтю присвячено історії відкриття Пержанського берилієвого родовища — унікального, єдиного у світі, де промислові концентрації берилію пов’язані з гентгельвіновими рудами, а також одному з його першовідкривачів доктору геолого-мінералогічних наук, професору Леоніду Станіславовичу Галецькому, який у цьому році відсвяткував своє 80-річчя. 2015 Article Пержанське берилієве родовище – український ексклюзив світового масштабу / М.М. Шаталов // Вісник Національної академії наук України. — 2015. — № 12. — С. 65-72. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/91177 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наукова спадщина Наукова спадщина
spellingShingle	Наукова спадщина Наукова спадщина Шаталов, М.М. Пержанське берилієве родовище – український ексклюзив світового масштабу Вісник НАН України
description	Статтю присвячено історії відкриття Пержанського берилієвого родовища — унікального, єдиного у світі, де промислові концентрації берилію пов’язані з гентгельвіновими рудами, а також одному з його першовідкривачів доктору геолого-мінералогічних наук, професору Леоніду Станіславовичу Галецькому, який у цьому році відсвяткував своє 80-річчя.
format	Article
author	Шаталов, М.М.
author_facet	Шаталов, М.М.
author_sort	Шаталов, М.М.
title	Пержанське берилієве родовище – український ексклюзив світового масштабу
title_short	Пержанське берилієве родовище – український ексклюзив світового масштабу
title_full	Пержанське берилієве родовище – український ексклюзив світового масштабу
title_fullStr	Пержанське берилієве родовище – український ексклюзив світового масштабу
title_full_unstemmed	Пержанське берилієве родовище – український ексклюзив світового масштабу
title_sort	пержанське берилієве родовище – український ексклюзив світового масштабу
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2015
topic_facet	Наукова спадщина
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/91177
citation_txt	Пержанське берилієве родовище – український ексклюзив світового масштабу / М.М. Шаталов // Вісник Національної академії наук України. — 2015. — № 12. — С. 65-72. — укр.
series	Вісник НАН України
work_keys_str_mv	AT šatalovmm peržansʹkeberilíêverodoviŝeukraínsʹkijeksklûzivsvítovogomasštabu
first_indexed	2025-07-06T19:24:55Z
last_indexed	2025-07-06T19:24:55Z
_version_	1836926784926384128
fulltext	ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 12 65 НАУКОВА НАУКОВА СПАДЩИНАСПАДЩИНА ПЕРЖАНСЬКЕ БЕРИЛІЄВЕ РОДОВИЩЕ — УКРАЇНСЬКИЙ ЕКСКЛЮЗИВ СВІТОВОГО МАСШТАБУ Статтю присвячено історії відкриття Пержанського берилієвого родови- ща — унікального, єдиного у світі, де промислові концентрації берилію пов’язані з гентгельвіновими рудами, а також одному з його першовідкри- вачів доктору геолого-мінералогічних наук, професору Леоніду Станісла- вовичу Галецькому, який у цьому році відсвяткував своє 80-річчя. Геологів багато на землі. Однак далеко не кожному з них ви- падає щастя знайти родовище. Особливо, якщо відкрите родо- вище є єдиним у світі, найпотужнішим, унікальним. На долю професора Галецького випало це рідкісне для геолога щастя. Разом із колегами Соломоном Іохельовичем Гурвичем та Ва- силем Пилиповичем Луньком він відкрив на Волині унікальне Пержанське родовище берилієвих руд. І дотепер воно не має аналогів у світі ані за генетичним типом, ані за запасами, ані за якістю сировини, а тому належить до так званих геологічних ексклюзивів. З огляду на те, що берилій — це метал ери високих техноло- гій, попит на нього у світі з року в рік стрімко зростає. Постійно розширюються і сфери застосування берилію — ядерна енерге- тика, металургія, комп’ютерна електроніка, авіа- та машинобу- дування, космічні технології, нафтовидобувна галузь, оборон- на промисловість тощо. Отже, без перебільшення можна сказа- ти, що виявлення цього родовища — це відкриття століття для України. Промислове розроблення Пержанського родовища може не лише зміцнити експортний потенціал нашої держави, а й забезпечити вітчизняною сировиною високотехнологічні і наукоємні галузі промисловості, які, сподіваємося, рано чи піз- но почнуть розвиватися в Україні. Історія відкриття Пержанського родовища берилію розпо- чалася в далекі повоєнні роки. У 1948—1952 рр. геолог Укра- їнського геологічного управління А.Я. Хатунцева проводила геологічне і металогенічне вивчення Волинського регіону. ШАТАЛОВ Микола Микитович — доктор геологічних наук, старший науковий співробітник Інституту геологічних наук НАН України Професор Леонід Станіславович Галецький 66 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 12 НАУКОВА СПАДЩИНА У результаті шліхового опробування в гирлі р. Рокитна, яка впадає в р. Перга біля с. Усти- нівка, було виявлено 400 знаків каситери- ту — олов’яної руди. На підставі цих знахідок А.Я. Хатунцева та І.Л. Личак рекомендували провести тут спеціальні роботи на пошуки олова. Слід підкреслити, що на той час про бе- рилій на Волині ще нічого не було відомо — не було ані рудопроявів, ані, тим більше, родо- вищ. Проте країні потрібне було олово, і тому пошукові роботи в регіоні розгорнулися досить швидко. У 1953 р. при Українському геологіч- ному управлінні з метою пошуків олова було організовано Пержанську геологорозвідуваль- ну партію. Результати робіт, виконаних нею в 1953—1954 рр., підтвердили перспективність району на знахідки оловоносних розсипів, у зв’язку з чим у 1955 р. було створено стаціо- нарну партію з базою в с. Перга. Того ж року геолог партії В.П. Лунько по- близу с. Перга провів шліхову зйомку, на осно- ві якої в осадових комплексах порід було від- крито Пержанське розсипне родовище цир- кон-каситерит-колумбітових руд. Промислові контури розсипів тут просторово збігаються з корінними рудами і приурочені переважно до давніх річкових долин і похованих балок. Продуктивний горизонт мезозойського часу на Волині представлено мілководними від- кладами палеогенової континентальної тов- щі алювіально-делювіального походження і верхньою частиною кори вивітрювання крис- талічних порід. У 1958—1959 рр. було прове- дено попередню розвідку цього родовища, яка виявила 8 просторово зближених рудонос- них ділянок — циркон-каситерит-колумбіто- вих роз сипів. Подальша розвідка забезпечила промислову оцінку і підрахунок запасів цього родовища. У 1960—1963 рр. поблизу с. Перга геохімік Л.С. Галецький і геолог В.П. Лунько вияви- ли рудні метасоматити з гентгельвіном на ді- лянках Крушинська, Аномальна, Міжріччя. Методика відкриття рудних метасоматитів на родовищі берилію була зовсім іншою. Без сум- нівів, її слід назвати комплексною, оскільки одночасно проводилося геохімічне, геолого- петрографічне картування і гамма-зйомка території. При цьому основним методом був геохімічний — новітній на той час метод гео- логічної науки. За допомогою геохімічних методів пошуків корисних копалин на Воли- ні вивчали особливості поширення, міграції та концентрації хімічних елементів у різних гірських породах і геологічних структурах. Геолого-геохімічне картування мало площо- вий характер і здійснювалося в два етапи: перший — загальне пошукове картування за сіткою 200×100 м; другий етап — деталізоване картування за сіткою 50×25 м. У кожній точці спостереження докембрійських кристалічних порід по річках, балках, болотах і суходолах (вивчалися делювіально-елювіальні висипки, відслонення) відбирали штуфні зразки масою 150—200 г з усіх петрографічних різновидів кристалічних порід. Усі відібрані металоме- тричні проби дробили і перетирали до 0,01— 0,05 мм, а потім у лабораторії за допомогою на- півкількісного спектрального аналізу визнача- ли в породах повний ряд рідкісних, розсіяних та інших хімічних елементів: V, W, Ga, Hf, Ge, In, Cd, Co, Cu, Mo, Ni, Nb, Ta, Sn, Y, La, Ce, Yb, Ag, Pb, Sc, Sb, Th, U, P, Cr, Zn, Ba, Li. Частину проб для підтвердження даних відправляли на контрольний кількісний аналіз, який встанов- лював концентрації рудних елементів з біль- шою точністю. Волинське Полісся, де було відкрито унікальне Пер- жанське родовище берилію ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 12 67 НАУКОВА СПАДЩИНА З геоморфологічного погляду досліджува- ний регіон є слаборозчленованою рівниною, переважно заболоченою і вкритою лісом. Гли- бина наносів на ділянці робіт варіювала від 1 до 10 м. Великі відслонення кристалічних порід зустрічалися тут досить рідко. Район розташований у крайовій частині докемб- рійського Українського щита. Особливості геологічної будови визначалися наявністю великої Сущано-Пержанської тектонічної зони — лінійної зони глибинних розломів зна- чної довжини і глибини, яку слід розглядати як зону метасоматозу і тектоно-магматичної активізації. У межах цієї зони сформувався складно диференційований комплекс лужних порід — сублужні калієві пержанські граніти, граносієніти, лужні біотитові, арфведсонітові та егіринові сієніти. Становлення порід цьо- го комплексу супроводжувалося інтенсивною магматичною діяльністю, автометасоматич- ними і метасоматичними процесами. Для всіх зазначених комплексів порід було проведено геохімічне і геолого-петрографічне картуван- ня, що сприяло детальнішому вивченню і роз- членуванню гірських порід за їхніми геохіміч- ними характеристиками. На основі отриманих даних складали гео ло- го-геохімічні карти. Вони укладалися окремо для кожного з основних і побічних елементів- індикаторів — берилію, ніобію, цирконію, цин- ку, свинцю, літію, рідкісних земель тощо. На цих картах чітко визначалися первинні ореоли зазначених елементів, які відображують харак- тер та інтенсивність метасоматичних і рудо- утворювальних процесів, і їх аналіз дозволив визначити основні закономірності розміщен- ня і концентрації корисних компонентів, при- уроченість їх до певних петрографічних типів порід та метасоматичних фацій, розвинених у межах тектоно-метасоматичних зон, окресли- ти перспективні ділянки для подальших по- шукових робіт у регіоні. Найефективнішими були результати щодо берилію. Основним елементом-індикатором берилієвого зруднення є власне берилій, а елементами-супутниками — W, Ga, Cu, Nb, Sn, Ag, Pb, Th, Zn, Li, Rb. Між цими елементами встановлюються прямі кореляційні співвідно- шення. Ширші ореоли утворюють Be, Pb, Zn, Cu, Sn, Li, Ga. Зовнішні і верхні зони аномаль- них ореолів представлено переважно Pb, Cu, Li, Th. Так за геолого-геохімічною зйомкою було виявлено певні зони, в межах яких локалізу- ються аномальні геохімічні ореоли берилію та елементів-супутників. Найпоширенішими є аномальні ореоли з мінімально аномальним вмістом берилію, який дорівнює триразовій величині геохімічного фону цього елемента для досліджуваного району. На тлі цих ореолів виділяються чіткі аномальні ділянки інтенсив- ністю до 50 і більше геохімічних фонів. При цьому ореоли переважно витягнуті відповідно до простягання розломних структурних еле- ментів Сущано-Пержанської зони. Перша ж канава, закладена Л.С. Галецьким навхрест простяганню виявлених геохімічних аномалій у центральній частині розломної зони, виявилася успішною і розкрила рудні тіла великої промислової цінності. У подаль- шому було виявлено всі корінні берилієвонос- ні лінійні тіла, локалізовані безпосередньо в межах Сущано-Пержанської структури. При цьому було знайдено як мінералізовані тіла, які виходять на денну поверхню, так і «сліпі» — на глибині 50—150 м. Важливо підкреслити, що на поверхні розломної структури «сліпі» тіла також відображувалися аномальними геохі- Молодий геохімік Л.С. Галецький задає нову свердло- вину в Ястребецькому урочищі на Пержанському ро- довищі. 1963 р. 68 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 12 НАУКОВА СПАДЩИНА мічними ореолами, що свідчило про ефектив- ність проведеної площової геохімічної зйомки. Аналогічні результати було отримано для ніобію, цирконію, рідкісних земель, що дозво- лило цілеспрямовано і економічно проводити пошукові геологічні роботи на ці елементи. У такий спосіб було виявлено родовища і рудопрояви таких рідкісних і кольорових ме- талів, як цирконій, ніобій, тантал, літій, олово, вольфрам, молібден, а також флюориту, дис- тену. Аналіз пометалевих геолого-геохімічних карт дав змогу просторово виділити природ- ні парагенетичні рідкіснометалеві асоціації і встановити основні закономірності їх розмі- щення у зв’язку з певними гірськопородними комплексами і метасоматичними утвореннями регіону. Отже, за допомогою геохімічного та геолого- петрографічного картування було відкрито по- тужне й унікальне родовище берилію, назване Пержанським. До того ж виявилося, що це поки що єдине гентгельвінове родовище бери- лію на нашій планеті. Першовідкривачів цього родовища геологів Л.С. Галецького, В.П. Лунь- ка і С.І. Гурвича в 1979 р. було удостоєно зван- ня лауреатів Державної премії СРСР. Про унікальність Пержанського родови- ща переконливо свідчить аналіз наявного геологічного матеріалу та оцінок мінерально- ресурсного потенціалу берилієвої промисло- вості. Як відомо, від зародження берилієвої промисловості і до початку 60-х років ХХ ст. (тобто до відкриття Пержанського родовища) основним джерелом мінеральної сировини для отримання берилію і його сполук був мінерал берил, що містить до 14 % оксиду берилію. Ви- добували його переважно з пегматитових жил. Світове виробництво берилієвих концентратів на той час досягло 10 тис. т на рік, і промисло- вий попит на них постійно зростав. Оглядова карта району: 1 — Пержанське берилієве родовище; 2 — Ястребецьке фтор-рідкісноземельно-цирко ніє- ве родовище; 3 — Юрівське родовище апатит-ільменітових руд; 4 — Сущанське родовище дистенових кварцитів; 5 — Центральний рудопрояв ітрофлюориту ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 12 69 НАУКОВА СПАДЩИНА На Пержанському родовищі було виявлено новий генетичний тип берилієвого зруднення, пов’язаного з лужними метасоматитами, голо- вним рудним мінералом у яких є гентгельвін. Концентрації цього мінералу в гірських по- родах раніше не відносили до промислових типів, а його знахідки вважали екзотични- ми. І раптом виявилося, що гентгельвін може утворювати значні скупчення і бути цінною промисловою сировиною. Слід зазначити, що гентгельвін є членом єдиної ізоморфної серії мінералів: гельвін, даналіт, гентгельвін. При- чому в цій серії гентгельвін вважали найбільш рідкісним. Загалом у світі відомо близько 50 знахідок мінералів цієї групи, що належать до класу каркасних силікатів берилію. Мінерали гельвінової групи з метасоматич- них руд Пержанського родовища характери- зуються підвищеною питомою вагою (3,20— 3,70) і магнітною сприйнятливістю. Питома вага і показник світлозаломлення для всіх чле- нів цієї групи закономірно змінюються залеж- но від молекулярних співвідношень Mn, Fe і Zn у складі мінералу. Крім того, вони містять до 5,5 % S і 10—14 % ВеО, розчиняються в міне- ральних кислотах і в їх складі немає шкідливих домішок Al2O3. Усе це зумовлює високі техно- логічні властивості гельвінвмісних руд і мож- ливості їх використання як високоякісної мі- неральної сировини для отримання берилієвих концентратів. За технологічними показниками вони перевершують фенакіт-бертрандитові і типово берилієві руди. Тому цей тип родовищ є промислово найціннішим. Інакше кажучи, руди відкритого в Україні Пержанського родовища докорінно змінили мінерально-сировинну базу берилію у світі. Традиційні промислові джерела берилієво- носних пегматитів можуть витіснятися еко- номічно вигіднішими рудами берилію з мета- соматичних родовищ. При цьому встановле- но, що основний рудний мінерал гентгельвін у метасоматитах Перги асоціює з фенакітом, колумбітом, тантало-ніобатом, каситеритом, шеєлітом, вольфрамітом, вілемітом, циртолі- том, бертрандитом, молібденітом, сфалеритом, ґаленітом, монацитом, ксенотимом, цирконом, торитом, апатитом, флюоритом, піритом, піро- тином та іншими мінералами. У метасомати- тах і грейзенах ці рудні мінерали нерідко зу- стрічаються у великих кількостях, що значно підвищує промислову цінність Пержанського родовища. Надзвичайно важливо, що родовище нового промислового типу виявлено серед широкого поля докембрійських порід, у платформних умовах і головне — поблизу поверхні. Родовище приурочене до великої Сущано-Пержанської розломної тектонічної зони північно-східного простягання і пов’язане з породами граніто- їдної лужної формації, збагаченими лугами, леткими компонентами і рідкісними елемен- тами. Розвиток зон промислових гентгельві- нових руд відбувався в тісному зв’язку з тек- то но-магматичною активізацією консолідо- ваних докембрійських структур. Тектонічна позиція Сущано-Пержанської зони відповідає значним перебудовам літосфери, що, зокре- ма, фіксується аерокосмічними досліджен- нями, матеріалами глибинного сейсмічного зондування і великим гравітаційним уступом північно-східного простягання. Це свідчить про глибинно-мантійний характер зони, що забезпечило її геодинамічну активність, мож- ливість проникнення магматичних і флюїдних потоків, тривалий період розвитку процесів диференціації речовини, рудоутворення та ру- доконцентрацій. Сущано-Пержанська розломна тектоніч- на зона довжиною 200 км і шириною 3—5 км струк турно контролює унікальне Пержанське родовище. Це одна з найцікавіших структур пів ніч но-західної частини Українського щита, що характеризується яскраво вираженою ру- доносністю. На окремих її ділянках відкрито родовища і рудопрояви рідкісних, рідкіснозе- мельних, кольорових і благородних металів. Розломна зона є трансрегіональною рудокон- тролюючою структурою і розділяє різні за ве- личиною геоблоки регіону — Коростенський, Новоград-Волинський та Осницький. Пержанський рудний район має специфіч- ну структурну позицію. Він приурочений до складного, геодинамічно активного тектоніч- 70 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 12 НАУКОВА СПАДЩИНА ного вузла перетину різноорієнтованих регіо- нальних розломних структур. Саме в межах Пержанського тектонічного вузла закартовано найбільші рудоносні тіла метасоматитів. Гео- динаміка Сущано-Пержанської зони на різних етапах її розвитку різко змінювалася. На ранніх етапах еволюції це була система скидів з ліво- бічним зрушенням, на середній стадії розвитку її кінематика була протилежною — правобічні зрушення, а на кінцевій стадії домінував ре- жим стискування і трансформації в підкидно- насувну структуру південно-східного напрямку з амплітудою насувних переміщень до 10 км. Внутрішня структура Пержанського рудо- носного тектонічного вузла визначається роз- ломами діагонального орієнтування вищих по- рядків. Рудоносний вузол локалізується між Юрівським (на заході) і Плотницьким (на схо- ді), Хочинським (на півночі) і Устинівським (на півдні) розломами. Діагональна система розривних порушень включає Юрівський, Убортський, Пержанський і Плотницький роз- ломи. Між Плотницьким і Убортським розло- мами зосереджена найпродуктивніша частина Пержанського вузла. Із сієнітами тут пов’язані прояви цирконію, рідкісних земель, танталу, ніобію і флюориту, а з пержанськими граніта- ми — олова, вольфраму та ін. Пержанське родовище географічно розташо- ване в 2 км на південний схід від с. Перга Олев- ського району Житомирської області. Площа його становить 21 км2. Парагенетично воно пов’язане з пержанськими гранітами. Родови- ще локалізоване у великому геоблоці розгней- сованих пержанських гранітів висячого боку Сущанського насуву між Головним, Південним, Убортським і Плотницьким розломами. Сис- теми зближених кулісоподібних тріщин утво- рюють тут лінійні субширотні зони північно- західного падіння, які для берилієвого зруднен- ня є рудовмісними структурами. Поруч з цими структурами поширені внутрішні тріщини від- риву і спостерігаються перегини, які відіграють важливу роль у формуванні рудних тіл. Саме в таких ділянках утворилися найпотужніші трі- щини, рудні тіла і навколорудні ореоли. Довжина рудоносних зон коливається від кількох сотень метрів до кілометрів, потуж- ність — кілька десятків метрів. Для них харак- терне круте падіння. Є рудні зони, що виходять на денну поверхню і що залягають на глибинах від 20 до 300 м. Кожна зона складається з окре- мих (від 3 до 30) зближених кулісоподібних тіл метасоматитів. Рудні тіла часто мають гру- шоподібну форму. На родовищі детально розвідано дві ділян- ки — Крушинську (74 % запасів) і Північну (26 %). Крушинська структура включає 5 руд- них зон, у межах яких відкрито 24 рудних тіла. Пержанське родовище в 70-х роках минуло- го століття було підготовлено до промислового освоєння з підрахованими і затвердженими за- пасами гентгельвінових руд за категоріями С1 і С2. У 70—80-х роках проведено роботи з до- розвідки родовища, що дозволило збільшити запаси і ресурси ВеО втричі. Результати дослі- джень Пержанського родовища опубліковані Л.С. Галецьким з колегами в численних стат- тях і монографіях ще півстоліття тому. Однак, незважаючи на те, що розробка Пержанського рідкіснометалевого родовища передбачалася в багатьох державних програмах, воно не освоє- не й донині. Однією з причин було майже од- ночасне відкриття Єрмаковського берилієвого родовища в пегматитах Прибайкалля. Уряд СРСР ухвалив рішення про першочергове освоєння саме цього родовища, тобто спрацю- вав регіональний принцип. Схема розташування рудоносних структур у межах Пержанського родовища (римські цифри — номери рудних зон) ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 12 71 НАУКОВА СПАДЩИНА З метою активізації державних програм в Україні щодо освоєння Пержанського родо- вища і на честь 60-річчя початку геологороз- відувальних робіт на Пержанському рудному полі у м. Олевськ Житомирської області 23— 24 жовтня 2014 р. було проведено науково- практичну конференцію «Історія відкриття і вивчення Пержанського родовища як світо- вого ексклюзиву». Ініціаторами заходу висту- пили Інститут геологічних наук НАН України та Спілка буровиків України. Мета конферен- ції полягала у з’ясуванні перспектив освоєння мінерально-ресурсного потенціалу Поліського краю для ефективного залучення інвестицій у розвиток регіону та вивченні досвіду видатних досягнень світового рівня на прикладі відкрит- тя і розвідки найбільшого у світі Пержансько- го родовища берилію. На конференцію були запрошені провідні українські та зарубіжні фа- хівці. У наукових доповідях учених, геологів- розвідників та виступах представників місце- вої влади неодноразово підкреслювалося, що серед 176 родовищ Житомирщини надзвичай- но велике, можна сказати, стратегічне значення для розвитку не лише місцевого економічного потенціалу, а й країни в цілому має Пержан- ське родовище берилію. На завершення варто сказати кілька слів про першовідкривача Пержанського берилієвого родовища професора Леоніда Станіславовича Галецького, який у цьому році відсвяткував своє 80-річчя. Народився Л.С. Галецький 21 червня 1935 р. в сім’ї інженера-лісничого у м. Житомир. За- кінчив знаменитий Київський геологорозві- дувальний технікум, а потім Всесоюзний за- очний політехнічний інститут, навчався в ас- пірантурі Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка за спеціальністю «геохімія». У 1968 р. захистив кандидатську, а 1985 року — докторську дисертацію на тему «Металогенія і нові типи рудних формацій рідкісних металів Українського щита». Одночасно учений швидко просувався служ- бовими сходами, пройшовши шлях від техніка до головного геолога Житомирської геологіч- ної експедиції тресту «Київгеологія». У 1968— 1980 рр. Л.С. Галецький був керівником Цен- тральної геохімічної партії, а потім — метало- генічної партії Міністерства геології УРСР. З 1980 по 1987 р. — головний геолог Міністер- ства геології УРСР. У 1987—1997 рр. — дирек- тор великого геологічного підприємства «Гео- прогноз» Держкомгеології України. З 1997 р. і дотепер Леонід Станіславович працює на по- саді завідувача відділу геології корисних копа- лин Інституту геологічних наук НАН України. Шістдесятирічна науково-виробнича діяль- ність Л.С. Галецького пов’язана з комплексни- ми дослідженнями геології і металогенії Укра- їни. Особливу увагу він приділяє вивченню та реалізації мінеральних ресурсів країни. Він розробив теоретичні та методологічні основи металогенічного аналізу докембрію, вперше у світовій геологічній практиці виділив нові типи рідкіснометалевих рудних формацій і ви- явив їх великі родовища в межах Українського щита. Леонід Станіславович був керівником і основним автором численних комплектів гео- логічних, металогенічних і прогнозних карт території України. У 1985—1995 рр. він очолю- вав наукову частину комплексної міжвідомчої програми «Прогноз», у результаті виконання якої було проведено генеральне узагальнення Пам’ятний знак першовідкривачам Пержанського ро- довища берилію в с. Перга Олевського району Жито- мирської області 72 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 12 НАУКОВА СПАДЩИНА та аналіз великого масиву геологічної, геофі- зичної, геохімічної і металогенічної інформації по всій території України. Під керівництвом Л.С. Галецького на рубежі століть вийшло друком унікальне геологічне видання — атлас «Геологія і корисні копалини України», у підготовці якого брали участь по- над 70 провідних учених України. Атлас здобув визнання не лише в Україні, а й за кордоном. Зокрема, його англійську версію було видано в 2007 р. в Канаді видавництвом Університету Торонто. Канадський експерт академік Меріт у своїй рецензії підкреслив, що Атлас «є диво- вижним досягненням академічної майстернос- ті», а у постанові Президії НАН України було відзначено «теоретичне і практичне значення цієї роботи як універсального носія геологіч- ної спадщини, енциклопедичного навчального посібника та основи для входження у світову геоінформаційну систему». У 2000—2012 рр. Л.С. Галецький виконав цикл робіт зі з’ясування основних закономір- ностей розвитку і розміщення корисних копа- лин на території України та їх раціонального використання в нових економічних умовах. Спільно з Геологічною службою Норвегії було реалізовано міжнародний проект «Геологія су- ходолу і морських територій Північної Євро- пи» (2008). Результати цих досліджень та від- повідні рекомендації було доведено до відома РНБО, Мінприроди, Держгеолслужби, Мін- промполітики України, ряду гірничорудних компаній та інших зацікавлених організацій. Їх враховано в Загальнодержавній програмі розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року. Сьогодні професор Галецький розвиває нові напрями, такі як розроблення багатофактор- них моделей розвитку земної кори; виділення нової планетарної геодинамічної системи ру- доконцентруючих мегазон активізації «Гео- транс»; вивчення геологічної будови і мінера- генії Східно-Європейської платформи та ви- значення умов рудоконцентрації. Він активно працює також над виділенням основних рудо- носних структур території України: зон активі- зації, шовних структур, рудних районів і текто- нічних вузлів. Л.С. Галецький очолює системні дослідження з комплексної програми «Мета- логенія України», працює над впровадженням нових високих технологій, інноваційних про- ектів і розвитком плідного міжнародного спів- робітництва. Професор Л.С. Галецький має високий авто- ритет і заслужену репутацію як серед геологів України, так і серед закордонних колег. Він був учасником численних всесоюзних, респу- бліканських і світових геологічних форумів, нагороджений золотим дипломом і медаллю XXVII Міжнародного геологічного конгресу (1984), йому присвоєно звання Міжнародного експерта в галузі геології та мінеральних ре- сурсів (2007). Леонід Станіславович Галецький — яскра- вий взірець надзвичайно плідного поєднання талантів ученого, педагога та організатора нау- ки. Він автор понад 450 наукових праць, 10 мо- нографій, 51 геологічного звіту, 7 методичних посібників, 12 цільових та комплексних про- грам з геологічних досліджень. Під його науко- вим керівництвом підготовлено 7 докторів і 17 кандидатів геолого-мінералогічних наук. Три- валий час він читав курси лекцій з тектоніки і металогенії студентам Київського національ- ного університету імені Тараса Шевченка. Активну діяльність Л.С. Галецького відзна- чено високими нагородами. Він лауреат Дер- жавних премій УРСР (1973) і СРСР (1979), має дипломи «Першовідкривач родовища СРСР» (1980), «Почесний розвідник надр СРСР» (1980), «Почесний розвідник надр України» (1995), його нагороджено багатьма орденами і медалями УРСР, СРСР та України. Своє 80-річчя Леонід Станіславович зустрів у розквіті творчих сил, переповнений новими науковими ідеями і широкомасштабними пла- нами. Колеги відзначають такі його характерні риси, як скромність, чуйність, готовність при- йти на допомогу в скрутну хвилину. Життєве кредо вченого: «Любов, краса й добро вряту- ють світ; віддавати краще, ніж брати; жити в гармонії з собою».

Пержанське берилієве родовище – український ексклюзив світового масштабу

Репозитарії

Схожі ресурси