Бузькі козаки в матеріалах фонду Херсонської губернської креслярні (ф. 14) Державного архіву Херсонської області
Збережено в:
| Дата: | 2008 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інституту історії України НАН України
2008
|
| Назва видання: | Козацька спадщина |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/91332 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Бузькі козаки в матеріалах фонду Херсонської губернської креслярні (ф. 14) Державного архіву Херсонської області / О.О. Коник // Козацька спадщина. — 2008. — Вип. 4. — С. 172-179. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-91332 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-913322016-01-12T03:02:14Z Бузькі козаки в матеріалах фонду Херсонської губернської креслярні (ф. 14) Державного архіву Херсонської області Коник, О.О. Повідомлення 2008 Article Бузькі козаки в матеріалах фонду Херсонської губернської креслярні (ф. 14) Державного архіву Херсонської області / О.О. Коник // Козацька спадщина. — 2008. — Вип. 4. — С. 172-179. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. XXXX-0123 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/91332 uk Козацька спадщина Інституту історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Повідомлення Повідомлення |
| spellingShingle |
Повідомлення Повідомлення Коник, О.О. Бузькі козаки в матеріалах фонду Херсонської губернської креслярні (ф. 14) Державного архіву Херсонської області Козацька спадщина |
| format |
Article |
| author |
Коник, О.О. |
| author_facet |
Коник, О.О. |
| author_sort |
Коник, О.О. |
| title |
Бузькі козаки в матеріалах фонду Херсонської губернської креслярні (ф. 14) Державного архіву Херсонської області |
| title_short |
Бузькі козаки в матеріалах фонду Херсонської губернської креслярні (ф. 14) Державного архіву Херсонської області |
| title_full |
Бузькі козаки в матеріалах фонду Херсонської губернської креслярні (ф. 14) Державного архіву Херсонської області |
| title_fullStr |
Бузькі козаки в матеріалах фонду Херсонської губернської креслярні (ф. 14) Державного архіву Херсонської області |
| title_full_unstemmed |
Бузькі козаки в матеріалах фонду Херсонської губернської креслярні (ф. 14) Державного архіву Херсонської області |
| title_sort |
бузькі козаки в матеріалах фонду херсонської губернської креслярні (ф. 14) державного архіву херсонської області |
| publisher |
Інституту історії України НАН України |
| publishDate |
2008 |
| topic_facet |
Повідомлення |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/91332 |
| citation_txt |
Бузькі козаки в матеріалах фонду Херсонської губернської креслярні (ф. 14) Державного архіву Херсонської області / О.О. Коник // Козацька спадщина. — 2008. — Вип. 4. — С. 172-179. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
| series |
Козацька спадщина |
| work_keys_str_mv |
AT konikoo buzʹkíkozakivmateríalahfonduhersonsʹkoígubernsʹkoíkreslârníf14deržavnogoarhívuhersonsʹkoíoblastí |
| first_indexed |
2025-07-06T19:36:34Z |
| last_indexed |
2025-07-06T19:36:34Z |
| _version_ |
1836927518244864000 |
| fulltext |
О. О. Коник
БУЗЬКІ КОЗАКИ В МАТЕРІАЛАХ ФОНДУ ХЕРСОНСЬКОЇ
ГУБЕРНСЬКОЇ КРЕСЛЯРНІ (Ф. 14) ДЕРЖАВНОГО АРХІВУ
ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Історію Бузького козацького війська не можна назвати однією з магістральних в ук
раїнській історії. Проте вона активно присутня в роботах, присвячених історії заселен
ня причорноморських степів, ситуації в порубіжжі, як тепер часто говорять, "фрон-
тири" [16]. Вичерпно охарактеризованою можна вважати ситуацію з джерельним
забезпеченням вивчення проблеми та історіографією питання в двох загальнодоступ
них статтях Олени Бачинської [13,14]. В одній з них згадується про наявність певних
матеріалів з козацької тематики, зокрема, у ф. 14 Державного архіву Херсонської об
ласті (далі - ДАХО. - О. К.). Метою цієї публікації якраз і є ознайомити зацікавленого
в цьому читача зі змістом означених матеріалів - частково у викладі з авторським ко
ментарем, частково (в переважній більшості) - з самими документами, і таким чином
ввести їх у науковий обіг. Матеріали ці стосуються в основному питань забезпечення
землею Бузького козацького війська і дотичних до цієї проблематики питань, оскільки
цей фонд має назву "Херсонська губернська креслярня" [15, с. 45-47].
Отже, перша згадка про "недосформований бузький козацький полк" в матеріа
лах ДАХО відноситься до 1786-1787 років, і міститься вона в указі Катеринославського
намісницького правління херсонському губернському землеміру титулярному рад
нику Терентію Федоровичу Мордвинкіну від 6 лютого 1787 р. [1, арк. 48-53 зв.]. Окрім
іншого, там йшлося про колишніх запорожців ("ушедшие бывшие запорожцы"), які
б повернулися до способу свого життя: "Малоросійської породи люди залюбки {рос.:
охотно) підуть, коли дізнаються, що з їх поселень ні подушних, ні поземельних окладів
немає". Місця тут безлісні, невигідні, тому можуть бути населені військовими людьми
за зразком інших військових обивателів. Призначені в володіння вербованих козаків
і арнаутів 223800 десятин велінням його світлості (Потьомкіна. - О. К.) залишені без
стягнення поземельних грошей за виключенням поміщицьких та ін. [1, арк. 48-53 зв.]
Катеринославська казенна палата мала направити для відмежування земель арна
утів і вербованих козаків землемірів. Існувало рішення Катеринославського намісни
цького правління про те, що означені землі будуть відведені в Херсонському і Ново-
миргородському повітах. Отже, землеміри мали скласти плани і межові книги. 2 липня
1786 р. правитель намісництва генерал-майор Іван Максимович Синельников підтвер
див плани про поселення козаків в Херсонському і Новомиргородському повітах, чим
реалізував вказівку Потьомкіна [1, арк. 53-53 зв.]. Тому 16 листопада 1786 р. херсонсь
кому і новомиргородському повітовим землемірам казенною палатою пропонувало
ся "найближчим часом", "щоскоріше і точно" та "негайно" (три вказівки на одному
аркуші. - О. К.) відмежувати землі, скласти їх плани і надати на затвердження Катери
нославському намісницькому правлінню [1, арк. 54].
Виявилося, що частина земель на правому березі ріки Інгул (12 тис. десятин) вже була
надана для казенної слободи Домахні (інша назва - Пересадівка). 1500 десятин в уро
чищі Калиновий Кут, зарезервованих у Матвіївській окрузі для арнаутських поселень,
на той час не були заселеними. Малося на увазі спочатку, що ця земля домахнинська,
нікому не призначена під відхід, тож може бути заселена казенними селянами з села
Федвар Єлисаветградського повіту. Але намісницьке правління отримало від підпол
ковника "недосформованого бузького козацького полку" Каспарова рапорт зі станиці
Матвіївської, внаслідок чого дало казенній палаті іншу вказівку. Зрештою півтори ти
сячі десятин землі "в Херсонському повіті по течії ріки Інгульця з правої сторони при
урочищах балки Єланчика (Широкого)" надали козакам [1, арк. 54 -55].
172
В 1789 р. за дорученням катеринославського правителя Василя Коховського гу
бернському землеміру Мордвинкіну інтенсивно складаються плани земельних дач і
сіл, відданих Потьомкіним у казенне відомство. В цій роботі активну участь беруть
єлисаветградський землемір Іван Калинович Горбаненко та олександрійський Яків
Григорович Гулевич. Всі плани дач, виконані ними, відправляються на затвердження
Потьомкіну [2, арк. 64; З, арк. 47-49; 4, арк. 21-24].
Робота по відведенню і обстеженню земель, що їх надавали козакам, проводилася і в
подальшому. Так, 27 серпня 1793 р. єлисаветградський повітовий землемір підпоручик
Іван Горбаненко своїм рапортом у Катеринославську межову експедицію просить до
помоги в своїй роботі з бузькими козаками. Як випливає з документа, він, виконуючи
приписи цієї експедиції, вимагав від командуючого Бузького козацького полку вказів
ки для сотника Колесникова, щоб той надав робочих людей з поселень, що знаходять
ся в Єлисаветградському повіті для обстеження "під цими поселеннями належних
боєраків". Сотник просив утриматись від такого обстеження, доки не отримає з полку
відповідної резолюції, тож землемір просив прискорити її надходження, оскільки його
цікавили байраки станиці Плоскої, землі якої треба було межувати [5, арк. 40].
Що за цим стоїть - прихований спротив козаків чи звичайна бюрократична тягани
на, - наразі сказати важко. Так само важко сказати, якого роду обстеження мав робити
землемір із залученням такої кількості робітників, на яку сотнику потрібна була санк
ція полкового командування (якщо, знову-таки, мова йшла про санкцію щодо робітни
ків, а не самих межувальних робіт. - О. К.), бо плани таких "боєраків" уже існували.
Зустрічаємо відомість про облік байраків у Єлисаветградському повіті, датовану 2
січня 1793 р., де вказані довжина в верстах і сажнях, ширина тощо. Козацьких земель
тут стосувалися дві позиції: два байраки села Дицівка (Гутнинський при урочищі вер
шини річки Ірклійця та Чернечий при урочищі балки Тонконогівської) і байрак Плос
кий при урочищі річки Інгулець (вершини Інгульця) "Бузького козацького полку села
Михайлівки" [5, арк. 54 зв.]\
Цікавим та інформативним є рапорт херсонського повітового землеміра Йосипа
Оранського "Високоблагородному і високошанованому пану Новоросійському гу
бернському землеміру, колезькому асесору і кавалеру Павлові Семеновичу Чуйку",
який надає низку відомостей, названих однотипно: "Поселян, що містять бузький ко
зацький полк в селах ... повіту" Тут названо три повіти - Єлисаветградський, Ольвіо-
польський і Херсонський. Стосовно останнього, Херсонського (вірогідно, це стосується
і двох інших), сказано, що відомості ці складено на підставі планів казенних земель, що
знаходяться у Новоросійській казенній палаті. Датовано документ 25 лютого 1793 р.,
створено його в Катеринославі [6, арк. 52].
Отже, в Єлисаветградському повіті "Поселян, що містять бузький козацький полк",
було [8, арк. 43 зв\.
Назва поселення Число душ
Землі
Придатної непридатної
Михайлівна 1019 5434 —
Красносілля ~ш ~ " .......... 3400 32
Гутницька, вона ж Дицівка 206 1248 —
Лозуватка 1015 1000 92
Лагерська, вона ж Максимівна 158 1872 —
Нерубайка 125 780 —
Новогригорівська 186 4483 121367саж.
Руднянське бб 11137 163
' Автор принагідно висловлює вдячність співробітнику ДАХО Юлії Коник за важливу археографічну інформа
цію до цієї статті та консультації в тлумаченні зроблених скорописом записів у документах XVIII ст., зокрема
географічних назв та імен.
173
Ухівка, вона ж Улянівка 28 ”394" ' ......
Водяне 161 1248
Сердечне 56
В Ольвіопольському повіті [6, арк. 46 зв.]‘:
Назва поселення Число
душ
Землі
Придатної непридатної
місто Вознесенськ 265 1400 1000
Троїцьке 173 11400 600
Михайлівка 42 8700 ЗоО
Арнаутівка 168 5800 200
Новогригорівська 230 11400 600
Білоусівка 110
Раківка 94
В Херсонському повіті [6, арк. 51 зв.]“:
Назва поселення Число Землі
душ Придатної непридатної
Новопетрівське 200 1400 1000
Федорівна 328 14400 6о0
Каспарівка 171 7200 ЗоО
Баловне 77 7300 2о0
Себине 181 3500 500
Матвіївна 108 19о0 ”83”
Костянтинівка 38 7300 200
Гурївка 99 7300 200
Серед документів міститься рапорт Вознесенської межової експедиції Вознесенсько-
му намісництву від 16 січня 1797 р. про казенні села, які стали містами, і між ними про
бузькі козацькі села. Серед інших - про колишнє село Соколове по лівій стороні Бугу,
яке стало тепер містом Вознесенськом, про їх межування, відстань у верстах від Херсо
на, Очакова і т.п. [7, арк. 24].
З часом проблема козацьких земель набуває подальшого ускладнення: нарізані для
них землі далеко не завжди відповідали в кількісному плані існуючому положенню про
те, щоб наділ на одну душу переселенців у степи був не меншим 15 десятин. Маємо
документ стосовно Єлисаветградського повіту: відомість про козацькі поселення, кіль
кість в них душ, кількість землі за відомістю Новоросійської казенної палати станом на
1798 р., кількість землі, яка мала б бути при розрахунку по 15 десятин на душу, тобто
скільки недостає, і пропозицій від землеміра - звідки (з якого села) було б прирізати
- всього 8 позицій [8, арк. 70-73]. Відтворимо основну частину цієї відомості, без пропо
зицій землеміра [8, арк. 72-72 зв.]:
Поселян, обернених у бузький полк
Число осіб
чоловічої
статі в
поселеннях
на 1787 р.
Число десі
посеї
[ТИН ПІД тими
ІЄННЯМИ Треба за
числом
душ по 15
десятин
придатної непридатної
Михайлівці 1019 6552 — 15285
Красносіллі 481 3400 32 72і5
' Цей документ має олівцеві виправлення, зокрема, кількість душ у Вознесенську олівцем показана 242.
’* Кількість землі в цьому документі вказана олівцем.
174
І утницькій, вона ж Дицівка 21)6" 1248 - "3U90
Лозуватій 195 1000 92 "3925
Лагерській, Максимівна те ж "214 І428 — “3210
Кучерівці 158 1872 — 2370
Нерубайці І25 1664 — Т875
Новогригорівці і
Сердечній
186
56
4483 1Й1 "3630
Рудянській і Богданівці 66 3445 <*90
В цих округах під казенним Чорним лісам
числиться окремо - 7588 -
Ухівці, Улянівка те ж 28 185 — 420
Водяній, Гончарське те ж 160 1248 — 2415
Ціле листування, судячи з проекту документа Новоросійської казенної палати,
спричинило звертання капітана бузького козацького полку Хмельницького на ім'я
імператора з проханням відвести йому землю "на границі до ріки Дніпра від гирла
оної вгору до Тирасполя, котра призначена була спершу чорноморському козаць
кому війську" Імператорська канцелярія дала відповідний указ Сенату 11 лютого
1802 p., який задіяв причетних до цього осіб: новоросійського цивільного губернато
ра, таємного радника і кавалера Михайла Павловича Міклашевського, генерала від
інфантерії генерал-прокурора і кавалера Беклешова та губернського землеміра Чуй-
ка. За їх дорученням у надрах Новоросійської казенної палати була підготовлена 21
березня 1802 р. довідка про ці землі, "придатні-непридатні", з приміткою, що в тому
разі, якщо не буде якихось перешкод для віддачі цієї землі бузькому козацькому вій
ську, треба негайно повідомити цю інформацію в Сенат для прийняття рішення [9,
арк. 27-29 зв.].
Неквапною ходою проблема наділення бузьких козаків необхідною кількістю землі
шукала свого вирішення. Про це невпинно нагадував своїми рапортами в 1804 р. вій
ськовий отаман генерал-майор Краснов. Він нагадував, зокрема, Херсонському воєн
ному губернатору і керівнику цивільною частиною в губерніях Херсонській, Катери
нославській і Таврійській генералу від інфантерії Андрію Григоровичу Розенбергу,
що в час формування бузького козацького війська землі для козаків із збереженням
"десятинної пропорції" вже не вистачало. Розенберг через свої служби дав доручен
ня херсонському повітовому землеміру Бобилкіну подати відомості, скільки землі є, а
скільки не вистачає [10, арк. 1-4 зв.]. Для подальшого розвитку цієї справи губернське
правління запропонувало Катеринославській межовій канцелярії "виправити дані",
які саме дачі в Єлисаветградському повіті і виділеному з нього Олександрійському
належать бузьким козакам, а також в повітах Ольвіопольському і згаданому вже Хер
сонському. Належало подати дані і про те, чи є в межиріччі вільні казенні землі для
наділення ними козаків у достатній кількості (тобто не менше, ніж по 15 десятин в
розрахунку на "душу" - О. К.). Знову ж таки, "в наискорейшем времени", повідо
мити - скільки землі під станицями бузьких козаків, скільки, куди і за чиїм велін
ням відведені, скільки вільної казенної землі між Бугом та Інгулом і т.п. При цьому
підкреслювалась, між іншим, "безвідповідальна поведінка" херсонського повітового
землеміра Бобилкіна [10, арк. 17-20]. Все це листування з даного сюжету продовжува
лося з вересня 1804 року по березень 1805 р. [10, арк. 1-20]
Постійні повернення до цієї теми можуть говорити як про не надто велике бажан
ня вирішувати проблему козацького землевлаштування, так і про певні збої в ро
боті царської бюрократичної машини на далеких південних околицях. Неясно лише
з документів, в чому ж проявилася "безвідповідальність" Бобилкіна - можливо, за
175
звичаєм усіх часів і народів, вище начальство перекладало вину за зволікання на ни
жчих виконавців. Про це тепер можна тільки здогадуватися.
Інформаційно насиченою також є справа 541. Відкривається вона повідомленням
Ольвіопольського Нижнього земського суду від 10 жовтня 1804 р. і указом Херсонсь
кого губернського правління повітовому землеміру титулярному раднику Анадоль-
ському про "створення відомості" по Бузьких станицях, які містяться в Ольвіопольсь-
кому повіті [11, арк. 1]. Йдеться про розвиток сюжету з рапортами військового отамана
Краснова на ім'я губернатора Розенберга, зокрема, про один з них, в якому той пові
домляє кількість лісів і байраків (заліснених балок. - О. К.) [11, арк. 6]. Канцелярист
описує його суть: Красносільським станицям не вистачає лісу для сідел і домашніх
потреб, і сіна для коней. Вони не мають сінокісних лугів, і де-факто беруть сіно на
ближніх казенних землях, які вважають своїми, оскільки з планами земельних діля
нок не все ясно. Минулого літа (1803 р. - О. К.) накосили таким чином до ЗО скирт,
і от тепер форшмейстер (чиновник, що опікувався казенними лісами, які були в ок
ремій юрисдикції, лісник. - О. К.) Лебедев вимагає або плати грішми (по 12 з полови
ною копійок за копицю), або третину всього накошеного сіна в казну [11, арк. 6 зв.].
Отже, губернатор, реагуючи на скаргу Краснова, наказав форшмейстеру не заважати
козакам вивезти заготовлене ними сіно, але щоб зберегти і казенний інтерес, тобто
визначити суму грошей, яку мають сплатити козаки за те сіно, велів форшмейстеру
детально описати ліси на військових землях і якість деревини. Бо козаки в "сусідніх
казенних" лісах, які теж вважали за свої, не обмежувались косінням сіна, але також
рубали ліс в лісах Нерубай і Плоский, за що четверо з них були взяті під варту Кате
ринославським обер-форшмейстером Лебедєвим і не повернулися у військо, на що
також скаржився Краснов [11, арк. 7]. Загалом губернська канцелярія в своєму обгрун
туванні указу згадує три рапорти Краснова (№ 1127,1128 і 1202) і два форшмейстера
(№ 3 і 5).
Щоб припинити цю тяганину, Херсонське губернське правління "учинило оп-
редєлєніє" Катеринославській межовій конторі 27 вересня 1804 p., аби та уточнила,
які саме дачі в Єлисаветградському, Ольвіопольському і Херсонському повітах нале
жать бузьким станицям за межуванням, скільки землі перейшло в другі руки і чому
перейшло, усе це повідомити найскоріше, але з залученням також інформації нижніх
земських судів (про можливий перехід землі. - О. К.) [11, арк. 26-27]. Справа виявилася
непростою, оскільки Краснов паралельно звернувся безпосередньо до Міністерства
внутрішніх справ як до арбітра, і канцелярія до вирішення справи на вищому рівні
рекомендувала землемірам з'ясувати всю історію відносин між козаками та іншими
казенними поселенцями (зокрема, приписаними до Адміралтейства, як-от поселення
Федварське, де були зачинені під замок згадані чотири козаки-лісоруби). Тож поки
що було вказано козаків там "не ізнурять" і відпустити, сіно - забрати третину, а ре
шту залишити козакам [11, арк. 29-29 зв.].
Результати роботи землеміра АнаДольского з цього приводу показують наявність
певних підстав у Краснова бути невдоволеним відсутністю лісів і сінокосів, які в його
попередників, арнаутів, були, а до козаків не дійшли, бо були відібрані казною і пот
рапили в приватні руки. Це засвідчує "Відомість про землі колишніх арнаутських
поселень, нині належні бузьким козакам" [1804 рік] [11, арк. 17-17зв.].
176
Кількість землі
ПриміткиНаселений пункт, місцевість придатної непридатної
Місто Вознесенськ, Сокільська переправа,
Ракове 11400 1000
Михайлівка і Скаржника, вона ж Білоусівка 8700 300 3 цих земель у відведення не
Арнаутівка 5800 200 поступало і не призначено
Новогригор' ївськ 11400 600
Троїцьке 11400 600
Щербанівка 11400 600
Пустопорожніх земель, по суміжності
вписаних:
- між річкою Бугом і річкою Солоною;
14500
12000
11500
500
1500
500
Тут - казенні села і
частина бузьких козаків
указом Херсонського віце-
губернатора призначені
для казенних поселян
- між річками Бугом і Інгулом (арнаутські) 5800
4400
200
100
херсонський віце-
губернатор - для дачі
казенним селянам
Відібрані в казенне відомство між Бугом і Інгулом
Пустище Жовте прапорщика Волошина 1475 25
Пустище Біле дійсного тайного радника
Бакуліна
11900 100
Пустище Григоріївське грузинського
царевича Георгія
11400 600 Призначені для водворіння
колоністів
Пустище Костянтинівка прапорщика
Костянтинова
2900 200
Пустище Зелене прапорщика Кур'Яновича 2900 55
Число населення, приписаного до перелічених вище козацьких станиць, в даному
випадку подано в окремій відомості: "Відомість поселенням, оберненим з тутешнього
повіту в козацьке звання, з вказанням в них числа душ" [11, арк. 9].
Поселення Число душ
Вознесенськ 300
Сокільська переправа 121
Ракове іОо
Михайлівна 48
- там же малоросійських козаків 43
Новогригор' ївськ 251
- [там же] малоросійських козаків 50
Арнаутівка 104
- там же державних селян 1
Білоусівка 138
- там же малоросійських козаків 128
Троїцьке ‘ І8Т
Щербанівка 256
177
Певний інтерес являє собою також "Відомість, складена з загальних повітових відо
мостей про дачі Бузького козацького війська", в тому плані, що має більш чітку геогра
фічну прив'язку стосовно "межиріччя Бугу і Інгулу", і ще тому, що складена вона вже
під завісу існування власне Бузького козацького війська як окремої одиниці в структурі
Російської імперії - у 1816 р. [12, арк. 6-6 зв.]
Назва, при яких урочищах розташоване Кількість придатної
землі
Кількість
непридатної
землі
В Херсонському повіті
Федорівна, знаходиться при лівих берегах ріки Ьугу і річки
Гнилого Єланця 12305 1063
Димівська, вона ж Болгарська, на лівому березі річки Гнилого
Єланця 6048 362
Касперівка, на лівому березі ріки Бугу 6448 292
Ново-Петрівська, на лівому березі Бузького лиману 10443 300
Себина, на лівому березі Бузького лиману 9369 260
Гурівка, на лівому березі Бузького лиману 8600 122
Костянтинівна, на лівому березі Бузького лиману 8000 249
Баловня, на лівому березі Бузького лиману 5290 1500
Матвіївська, на лівому березі Бузького лиману 1900 85
Всього 68403 17П
В Ольвіопольському повіті
Щербані, вона ж і Болгарська, на лівому березі ріки Бугу 11400 600
Троїцька, на лівому березі ріки Бугу 11400 600
Скаржника і Михайлівна, на лівому березі ріки Бугу 8700 ЗОо
Арнаутівка, на лівому березі ріки Бугу 5800 200
Новогригор'ївка, на лівому березі ріки Бугу 11400 600
Місто Вознесенськ і станиця Раківець, на лівому березі ріки
Бугу 14000 1000
Всього 62700 зЗоо
В Єлисаветградському повіті
Красносілля, Княжа теж, на лівій стороні річки Тясмину 3400 32
Григор'ївська і Сердечна, перша при вершині річки Інгулець з
різних сторін, а друга з правого боку річки Нерубайки
4483 Ш
367 саж.
Михайлівна, Димівка те ж, з лівої сторони річки Інгульця 5433 —
Максимівна, вона ж і Лагері, на правому березі вершини річки
Чорноліски 1428 -
Гончарівна, вона ж Водяна, з обох сторін річки Водяної 1248 —
Кучерівка, при вершині річки Інгульця з лівої сторони 1872 —
Руда, з правої сторони річки Руди
На цій дачі поселене казенне село Богданівка адміралтейського
відомства, 104 десятини належать дружині прапорщика
Попова, а понад те казенний ліс, що зветься Чорний
11137
498 саж. 163
Лозуватка, з обох сторін річки Сухого Тясмину 1000 Й
Дицівка, вона ж Гутницька, з обох сторін річки Ірклійця 1248 —
Нерубайка, при балках Могильній і Білиновій 884 —
Всього п І 3?
498 саж.
468
367 саж.
В Олександрійському повіті
Улянівка, на правій стороні річки Інгульця 894 —
Всього в у с іх чотирьох повітах
164І30
498 саж.
7991
367 саж.
А у с ь о г о придатної і непридатної землі за відомостями 172121
значиться 498 саж.
178
Таким чином, у фонді Херсонської губернської креслярні Державного архіву Хер
сонської області містяться документи, в яких висвітлюється один з аспектів життєдіяль
ності Бузького козацького війська - землевідведення і землекористування - практично
за весь період існування цього війська, з 1786/1787 по 1816 рр. В основному це матеріа
ли Новоросійської межової канцелярії і губернських і повітових землемірів, у яких про-
слідковуються перипетії наділення козацьких поселень (станиць) землею, їх розміщен
ня і зміни з плином часу. Подаються імена і службові посади причетних до цього осіб,
за характером листування можна прослідкувати взаємини між різними гілками влади
на рівні козацького військового, губернського і центрального правління імперії, част
ково - соціально-економічні проблеми життя бузьких козаків (зацікавленість у повноті
земельних наділів, не менше 15 десятин на душу, особливий інтерес до байраків - за
ліснених балок - та до сінокосів, нестача деревини для побутових і військових потреб
тощо). Є дотична інформація про суперечки з цього приводу з казенними селянами де
ржавних сіл або сіл, приписаних до інших відомств, як-от Адміралтейського. Є й інша
інформація подібного роду, яка теж потрапила до матеріалів креслярні: наприклад,
про суперечки з великими землевласниками, або іноземцями, які також претендували
на землі в межиріччі Бугу і Інгулу як такі, що підходять для розвитку вівчарства, і т.п. В
даному повідомленні ці матеріали не висвітлюються, оскільки це дещо інша тематика,
яка заслуговує на окремий розгляд.
В цілому матеріали ф. 14 ДАХО щодо історії Бузького козацького війська стосують
ся більше аспектів територіального розміщення поселень бузьких козаків та кількості
мешканців чоловічої статі в цих поселеннях і можуть бути корисними насамперед фах
івцям саме у цій царині історичних досліджень.
Джерела та література
1. Державний архів Херсонської області (далі - ДАХО). - Ф. 14. - Оп. 1. - Спр. 215.
2. ДАХО. - Ф. 14. - Оп. 1. - Спр. 221.
3. ДАХО. - Ф. 14. - Оп. 1. - Спр. 222.
4. ДАХО. - Ф. 14. - Оп. 1. - Спр. 223.
5. ДАХО. - Ф. 14. - Оп. 1. - Спр. 244.
6. ДАХО. - Ф. 14. - Оп. 1. - Спр. 333.
7. ДАХО. - Ф. 14. - Оп. 1. - Спр. 338.
8. ДАХО. - Ф. 14. - Оп. 1. - Спр. 360.
9. ДАХО. - Ф. 14. - Оп. 1. - Спр. 466.
10. ДАХО. - Ф. 14. - Оп. 1. - Спр. 501.
11. ДАХО. - Ф. 14. - Оп. 1. - Спр. 541.
12. ДАХО. - Ф. 14. - Оп. 1. - Спр. 882.
13. Бачинська О. А. Бузьке козацьке військо 1785-1817 / / http://www.cossackdom.com/ artides/
b/bachmska_bugvoisko.htm
14. Бачинська О. А. Джерела з історії козацьких формувань Південної України кінця XVIII - XIX
ст.// http://www.cossackdom.com/doc/bachinska_istochniki.htm
15. Державний архів Херсонської області. Путівник. - К., 2003. - 737 с.
16. Чорновол І. Фронтири Росії / / http:/ / www.krytyka.kiev.ua/ artikles/s.6 6 2007.html
179
http://www.cossackdom.com/
http://www.cossackdom.com/doc/bachinska_istochniki.htm
http://www.krytyka.kiev.ua/
|