Лексико-генетична та структурна характеристика лінгвістичних термінів творчої спадщини М. Драгоманова

Мовознавча термінологія має давню греко-латинську основу. Словниковий склад украшськоїлінтастики почав створюватися паралельно із розвитком системи лексичних зв'язків мов світу, зовнішніх контактів у науковій сфері. Формування власне української мовознавчої термінології починається з появою різ...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2001
Автор: Деркач, В.В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2001
Назва видання:Культура народов Причерноморья
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/91848
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Лексико-генетична та структурна характеристика лінгвістичних термінів творчої спадщини М. Драгоманова / В.В. Деркач // Культура народов Причерноморья. — 2001. — № 17. — С. 171-172. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-91848
record_format dspace
spelling irk-123456789-918482016-01-15T03:02:32Z Лексико-генетична та структурна характеристика лінгвістичних термінів творчої спадщини М. Драгоманова Деркач, В.В. Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ Мовознавча термінологія має давню греко-латинську основу. Словниковий склад украшськоїлінтастики почав створюватися паралельно із розвитком системи лексичних зв'язків мов світу, зовнішніх контактів у науковій сфері. Формування власне української мовознавчої термінології починається з появою різних граматик ХУІ ст. А сучасна лінгвістична термінологія починає формуватися у XIX ст. 2001 Article Лексико-генетична та структурна характеристика лінгвістичних термінів творчої спадщини М. Драгоманова / В.В. Деркач // Культура народов Причерноморья. — 2001. — № 17. — С. 171-172. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/91848 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ
spellingShingle Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ
Деркач, В.В.
Лексико-генетична та структурна характеристика лінгвістичних термінів творчої спадщини М. Драгоманова
Культура народов Причерноморья
description Мовознавча термінологія має давню греко-латинську основу. Словниковий склад украшськоїлінтастики почав створюватися паралельно із розвитком системи лексичних зв'язків мов світу, зовнішніх контактів у науковій сфері. Формування власне української мовознавчої термінології починається з появою різних граматик ХУІ ст. А сучасна лінгвістична термінологія починає формуватися у XIX ст.
format Article
author Деркач, В.В.
author_facet Деркач, В.В.
author_sort Деркач, В.В.
title Лексико-генетична та структурна характеристика лінгвістичних термінів творчої спадщини М. Драгоманова
title_short Лексико-генетична та структурна характеристика лінгвістичних термінів творчої спадщини М. Драгоманова
title_full Лексико-генетична та структурна характеристика лінгвістичних термінів творчої спадщини М. Драгоманова
title_fullStr Лексико-генетична та структурна характеристика лінгвістичних термінів творчої спадщини М. Драгоманова
title_full_unstemmed Лексико-генетична та структурна характеристика лінгвістичних термінів творчої спадщини М. Драгоманова
title_sort лексико-генетична та структурна характеристика лінгвістичних термінів творчої спадщини м. драгоманова
publisher Кримський науковий центр НАН України і МОН України
publishDate 2001
topic_facet Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/91848
citation_txt Лексико-генетична та структурна характеристика лінгвістичних термінів творчої спадщини М. Драгоманова / В.В. Деркач // Культура народов Причерноморья. — 2001. — № 17. — С. 171-172. — укр.
series Культура народов Причерноморья
work_keys_str_mv AT derkačvv leksikogenetičnatastrukturnaharakteristikalíngvístičnihtermínívtvorčoíspadŝinimdragomanova
first_indexed 2025-07-06T20:25:01Z
last_indexed 2025-07-06T20:25:01Z
_version_ 1836930566267600896
fulltext Деркач В. В. ЛЕКСИКО-ГЕНЕТИЧНА ТА СТРУКТУРНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЛІНГВІСТИЧНИХ ТЕРМІНІВ ТВОРЧОЇ СПАДЩИНИ М. ДРАГОМАНОВА Мовознавча термінологія має давню греко-латинську основу. Словниковий склад украшськоїлінтастики почав створюватися паралельно із розвитком системи лексичних зв'язків мов світу, зовнішніх контактів у науковій сфері. Формування власне української мовознавчої термінології починається з появою різних граматик ХУІ ст. А сучасна лінгвістична термінологія починає формуватися у XIX ст. Творча спадщина М Драгоманова в деякій мірі відбиває цей процес і є свідченням співвіднесення інтернаціональних та рідномовних термінів та терміноелементів. Ми виділяємо такі групи лінгвістичних термінів з погляду їх лексико -генетичної характеристики: 1. Терміни - інтернаціовалізми (грецизми, латинізми, францизми) : філологія, сітіль, лінгвіст тощо. 2. Російсько- українські спільні терміни: язик, славістика тощо. 3. Вгасне українське утворення: .мова, словник тощо. 4. Термінологічні словосполучення: літературний язик, поетична мова тощо. Основу мовозначнсЯ термінолжсики, уживаної в працях М Драгоманова, становлять давні іншомовні запозичення з давньогрецької та латинської мов, які, як правило, в процесі творення науки про мову нерідко механічно переносились на укртвнсЕжйй грунт. Саме переклад грецьких граматик суттєво вплинув на те, що грецькі терміни та їх переклади стали підґрунтям граматичної термінології у слов'янських мовах Варто відзначити, що лінгвістичних грецизмів у метамові М Драгоманова більше, ніж латинізмів - 14: 4. Отже. грецизми є фундаментальними в уох тематичних групам тар презентовані у творчості Драгоманова. Найбільше їх серед термінів, що стосуються назв науки про мову (філологія, атомізм) та термінів, пов'язаних із аналізом художніх творів (афоризм, гекзаметр, епітет, фраза). Сйиничні грецькі терміни є назвами фахівця з мова (філолог), розділів мовознавства (етимологія, фонетика, орфографія), мовних явищ (фразеологія, діалект), наукових праць (лексикон, граматика). Латинізмами є терміни: тон, елемент, акиентація, штиль. Франко — латинське походження мають слова лінгвістика, лінгвіст. У названих номінаціях чужомовність виявляється через греко-латинські та французькі терміноелементи: смислові (лог, граф) і службові (-ізм, -изм, -ія, -іст). Російське- українські спільні терміни представлені, зокрема, в одному з основних понять загального мовознавства, зафіксованого в "Леюсисі" Зизанія -язик та в терміносполущ живий язик. Репрезентанзною є група термінів та позначення навчальних книг, засвідчених у "Лексикою" ТІ ї^ищзуі (буквар, азбука, кирильська азбука). Одиничними є східнослов'янські леассими в групах для позначення лексикографічних джерел (словар), понять діалектології (говсу, наріччя), орфографії (гражданка). Як бачимо, більшість термінів мають українську фонетико-морфюлогічну фюрму- Слова язик, словар є термінами - історизмами, які властиві граматичній термінології XIX ст. Власне українські терміни також є нечисленними, але такими, що відбивають здатність української літературної мови позначати наукові явища. Серед них один з основних термінів -мова й термшостюлуки з ним; терміни фонетики - вимова, склад (є одними з навдавніших українських термінів). Уперше вони зустрічається в "Лексиконі" П Веранди і до кінця XIX сг. перемагають назви "сног", "силляба", стають загальновизнаними у мовозначній літературі. Використовує М. Драгоманов також термін лексикографи - словник, орфографії - правопис як менш частотний у порівнянні з формою жіночого роду правопись. Усі ці терміни перейшли до сучасної української мовознавчої термінології, окрім варіанта правопись. Серед термінологічних словосполучень виокремлюються три групи. В одну об'єднуємо такі складні термінологічні одиниці, у яких стрижневим компонентом є іншомовне слово, а залежним -спільносхіднослов'янізм: філологія слов'янська, філологічні дані, доктринерство язикове. Другу групу становлять термшосполуки із стрижневим спільно-оадносзюв'янським термінокомпонентом та; а) латинізмом: язик літературний, наріччя літературне; б) українським фонетико-морфологічним варіантом східносзюв'янської лексики: язик живий, язик англійський, слова? російсько-малоруський, говор простонародний, азбука кирильська. У третю групу увійшли терміностюлуки із стрижневим власне українським компонентом та: а) грецизмом, латинізмом— мова поетична, мова літературна; б) українським фонетико-морфологічним варіантом спільносхіднослов'янської лексики; мова спов 'янська, мова мертва, мова жива, мова церковна, мова отечественна, мова українська, м^ва державна тощо. Як бачимо, серед термінів-словосполучень високу продуктивність мають двочленні за моделлю Н+А, менше тричленних на зразок жива чоловіча мова, російський літературний язик із моделлю №А+А. За ступенем семантичної валентності компонентів термшостюлук у драгоманівському терміновживанні наявні розкладні лінгвістичні терміни сполучення із перевагою основних іийеоанавчих лексем у ролі стрижневого слова (язик, мова, слова?). Отже, леассико-генетичний та структурний аналіз лінгвістичних термінів, уживаних М. Драгомановим у стагЕвх і розвідаах, показує активність іншомовних інтфнаціоналідих слів, паралельно з якими функціонують рідномовні синонімічні ВІДПОВІДЕМКИ, що увійціли в наукову мову переважно із граматик ЖХст.