Лексико-генетична та структурна характеристика лінгвістичних термінів творчої спадщини М. Драгоманова
Мовознавча термінологія має давню греко-латинську основу. Словниковий склад украшськоїлінтастики почав створюватися паралельно із розвитком системи лексичних зв'язків мов світу, зовнішніх контактів у науковій сфері. Формування власне української мовознавчої термінології починається з появою різ...
Збережено в:
| Дата: | 2001 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2001
|
| Назва видання: | Культура народов Причерноморья |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/91848 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Лексико-генетична та структурна характеристика лінгвістичних термінів творчої спадщини М. Драгоманова / В.В. Деркач // Культура народов Причерноморья. — 2001. — № 17. — С. 171-172. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-91848 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-918482016-01-15T03:02:32Z Лексико-генетична та структурна характеристика лінгвістичних термінів творчої спадщини М. Драгоманова Деркач, В.В. Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ Мовознавча термінологія має давню греко-латинську основу. Словниковий склад украшськоїлінтастики почав створюватися паралельно із розвитком системи лексичних зв'язків мов світу, зовнішніх контактів у науковій сфері. Формування власне української мовознавчої термінології починається з появою різних граматик ХУІ ст. А сучасна лінгвістична термінологія починає формуватися у XIX ст. 2001 Article Лексико-генетична та структурна характеристика лінгвістичних термінів творчої спадщини М. Драгоманова / В.В. Деркач // Культура народов Причерноморья. — 2001. — № 17. — С. 171-172. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/91848 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| spellingShingle |
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ Деркач, В.В. Лексико-генетична та структурна характеристика лінгвістичних термінів творчої спадщини М. Драгоманова Культура народов Причерноморья |
| description |
Мовознавча термінологія має давню греко-латинську основу. Словниковий склад украшськоїлінтастики почав створюватися паралельно із розвитком системи лексичних зв'язків мов світу, зовнішніх контактів у науковій сфері. Формування власне української мовознавчої термінології починається з появою різних граматик ХУІ ст. А сучасна лінгвістична термінологія починає формуватися у XIX ст. |
| format |
Article |
| author |
Деркач, В.В. |
| author_facet |
Деркач, В.В. |
| author_sort |
Деркач, В.В. |
| title |
Лексико-генетична та структурна характеристика лінгвістичних термінів творчої спадщини М. Драгоманова |
| title_short |
Лексико-генетична та структурна характеристика лінгвістичних термінів творчої спадщини М. Драгоманова |
| title_full |
Лексико-генетична та структурна характеристика лінгвістичних термінів творчої спадщини М. Драгоманова |
| title_fullStr |
Лексико-генетична та структурна характеристика лінгвістичних термінів творчої спадщини М. Драгоманова |
| title_full_unstemmed |
Лексико-генетична та структурна характеристика лінгвістичних термінів творчої спадщини М. Драгоманова |
| title_sort |
лексико-генетична та структурна характеристика лінгвістичних термінів творчої спадщини м. драгоманова |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2001 |
| topic_facet |
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/91848 |
| citation_txt |
Лексико-генетична та структурна характеристика лінгвістичних термінів творчої спадщини М. Драгоманова / В.В. Деркач // Культура народов Причерноморья. — 2001. — № 17. — С. 171-172. — укр. |
| series |
Культура народов Причерноморья |
| work_keys_str_mv |
AT derkačvv leksikogenetičnatastrukturnaharakteristikalíngvístičnihtermínívtvorčoíspadŝinimdragomanova |
| first_indexed |
2025-07-06T20:25:01Z |
| last_indexed |
2025-07-06T20:25:01Z |
| _version_ |
1836930566267600896 |
| fulltext |
Деркач В. В.
ЛЕКСИКО-ГЕНЕТИЧНА ТА СТРУКТУРНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЛІНГВІСТИЧНИХ ТЕРМІНІВ ТВОРЧОЇ
СПАДЩИНИ М. ДРАГОМАНОВА
Мовознавча термінологія має давню греко-латинську основу. Словниковий склад украшськоїлінтастики почав
створюватися паралельно із розвитком системи лексичних зв'язків мов світу, зовнішніх контактів у науковій сфері.
Формування власне української мовознавчої термінології починається з появою різних граматик ХУІ ст. А сучасна
лінгвістична термінологія починає формуватися у XIX ст.
Творча спадщина М Драгоманова в деякій мірі відбиває цей процес і є свідченням співвіднесення інтернаціональних
та рідномовних термінів та терміноелементів.
Ми виділяємо такі групи лінгвістичних термінів з погляду їх лексико -генетичної характеристики:
1. Терміни - інтернаціовалізми (грецизми, латинізми, францизми) : філологія, сітіль, лінгвіст тощо.
2. Російсько- українські спільні терміни: язик, славістика тощо.
3. Вгасне українське утворення: .мова, словник тощо.
4. Термінологічні словосполучення: літературний язик, поетична мова тощо.
Основу мовозначнсЯ термінолжсики, уживаної в працях М Драгоманова, становлять давні іншомовні запозичення з
давньогрецької та латинської мов, які, як правило, в процесі творення науки про мову нерідко механічно переносились на
укртвнсЕжйй грунт. Саме переклад грецьких граматик суттєво вплинув на те, що грецькі терміни та їх переклади стали
підґрунтям граматичної термінології у слов'янських мовах Варто відзначити, що лінгвістичних грецизмів у метамові М
Драгоманова більше, ніж латинізмів - 14: 4.
Отже. грецизми є фундаментальними в уох тематичних групам тар презентовані у творчості Драгоманова. Найбільше
їх серед термінів, що стосуються назв науки про мову (філологія, атомізм) та термінів, пов'язаних із аналізом художніх
творів (афоризм, гекзаметр, епітет, фраза). Сйиничні грецькі терміни є назвами фахівця з мова (філолог), розділів
мовознавства (етимологія, фонетика, орфографія), мовних явищ (фразеологія, діалект), наукових праць (лексикон,
граматика).
Латинізмами є терміни: тон, елемент, акиентація, штиль.
Франко — латинське походження мають слова лінгвістика, лінгвіст.
У названих номінаціях чужомовність виявляється через греко-латинські та французькі терміноелементи: смислові
(лог, граф) і службові (-ізм, -изм, -ія, -іст).
Російське- українські спільні терміни представлені, зокрема, в одному з основних понять загального мовознавства,
зафіксованого в "Леюсисі" Зизанія -язик та в терміносполущ живий язик.
Репрезентанзною є група термінів та позначення навчальних книг, засвідчених у "Лексикою" ТІ ї^ищзуі (буквар,
азбука, кирильська азбука). Одиничними є східнослов'янські леассими в групах для позначення лексикографічних
джерел (словар), понять діалектології (говсу, наріччя), орфографії (гражданка).
Як бачимо, більшість термінів мають українську фонетико-морфюлогічну фюрму- Слова язик, словар є термінами -
історизмами, які властиві граматичній термінології XIX ст.
Власне українські терміни також є нечисленними, але такими, що відбивають здатність української літературної
мови позначати наукові явища.
Серед них один з основних термінів -мова й термшостюлуки з ним;
терміни фонетики - вимова, склад (є одними з навдавніших українських термінів). Уперше вони зустрічається в
"Лексиконі" П Веранди і до кінця XIX сг. перемагають назви "сног", "силляба", стають загальновизнаними у мовозначній
літературі. Використовує М. Драгоманов також термін лексикографи - словник, орфографії - правопис як менш частотний
у порівнянні з формою жіночого роду правопись.
Усі ці терміни перейшли до сучасної української мовознавчої термінології, окрім варіанта правопись.
Серед термінологічних словосполучень виокремлюються три групи.
В одну об'єднуємо такі складні термінологічні одиниці, у яких стрижневим компонентом є іншомовне слово, а
залежним -спільносхіднослов'янізм: філологія слов'янська, філологічні дані, доктринерство язикове.
Другу групу становлять термшосполуки із стрижневим спільно-оадносзюв'янським термінокомпонентом та;
а) латинізмом: язик літературний, наріччя літературне;
б) українським фонетико-морфологічним варіантом східносзюв'янської лексики: язик живий, язик англійський, слова?
російсько-малоруський, говор простонародний, азбука кирильська. У третю групу увійшли терміностюлуки із
стрижневим власне українським компонентом та:
а) грецизмом, латинізмом— мова поетична, мова літературна;
б) українським фонетико-морфологічним варіантом
спільносхіднослов'янської лексики; мова спов 'янська, мова мертва, мова жива, мова церковна, мова отечественна,
мова українська, м^ва державна тощо.
Як бачимо, серед термінів-словосполучень високу продуктивність мають двочленні за моделлю Н+А, менше
тричленних на зразок жива чоловіча мова, російський літературний язик із моделлю №А+А.
За ступенем семантичної валентності компонентів термшостюлук у драгоманівському терміновживанні наявні
розкладні лінгвістичні терміни сполучення із перевагою основних іийеоанавчих лексем у ролі стрижневого слова (язик,
мова, слова?).
Отже, леассико-генетичний та структурний аналіз лінгвістичних термінів, уживаних М. Драгомановим у стагЕвх і
розвідаах, показує активність іншомовних інтфнаціоналідих слів, паралельно з якими функціонують рідномовні
синонімічні ВІДПОВІДЕМКИ, що увійціли в наукову мову переважно із граматик ЖХст.
|