Концептуалізація національної культури: Іван Котляревський

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:1999
Автор: Буткова, Г.В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Кримський науковий центр НАН України і МОН України 1999
Назва видання:Культура народов Причерноморья
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/92010
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Концептуалізація національної культури: Іван Котляревський / Г.В. Буткова // Культура народов Причерноморья. — 1999. — № 6. — С. 289-290. — Бібліогр.: 2 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-92010
record_format dspace
spelling irk-123456789-920102016-01-16T03:02:43Z Концептуалізація національної культури: Іван Котляревський Буткова, Г.В. Материалы V научных чтений 1999 Article Концептуалізація національної культури: Іван Котляревський / Г.В. Буткова // Культура народов Причерноморья. — 1999. — № 6. — С. 289-290. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/92010 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Материалы V научных чтений
Материалы V научных чтений
spellingShingle Материалы V научных чтений
Материалы V научных чтений
Буткова, Г.В.
Концептуалізація національної культури: Іван Котляревський
Культура народов Причерноморья
format Article
author Буткова, Г.В.
author_facet Буткова, Г.В.
author_sort Буткова, Г.В.
title Концептуалізація національної культури: Іван Котляревський
title_short Концептуалізація національної культури: Іван Котляревський
title_full Концептуалізація національної культури: Іван Котляревський
title_fullStr Концептуалізація національної культури: Іван Котляревський
title_full_unstemmed Концептуалізація національної культури: Іван Котляревський
title_sort концептуалізація національної культури: іван котляревський
publisher Кримський науковий центр НАН України і МОН України
publishDate 1999
topic_facet Материалы V научных чтений
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/92010
citation_txt Концептуалізація національної культури: Іван Котляревський / Г.В. Буткова // Культура народов Причерноморья. — 1999. — № 6. — С. 289-290. — Бібліогр.: 2 назв. — укр.
series Культура народов Причерноморья
work_keys_str_mv AT butkovagv konceptualízacíânacíonalʹnoíkulʹturiívankotlârevsʹkij
first_indexed 2025-07-06T20:40:22Z
last_indexed 2025-07-06T20:40:22Z
_version_ 1836931531878170624
fulltext Буткова Г.В. КОНЦЕПТУАЛIЗАЦIЯ НАЦIОНАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ: IВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ Сьогоднi визнається, що кожний етнос має свою, так би мовити, духовно-культурну "ауру", яка iстотно впливає на самосвiдомiсть та характер життєдiяльностi значної бiльшостi етнофорiв/1. Урахування цiєї обста- вини якраз зможе забезпечити бiльш глибоке розумiння найпотаємнiшого шару людської свiдомостi. Змiстовно етнiчна ментальнiсть втiлюється у характернi особливостi свiтосприйняття; моральнi вимоги, норми та цiн- ностi; переважаючi життєвi настрої; типи характеру; форми взаємин тощо. Мабуть, найчутливiше уловлюють цю етноментальнiсть художнi натури, зокрема поети, письменники, серед яких назвемо постать Iвана Котляревського. Поетичний свiт Iвана Котляревського є тим кодом, що розкриває й ще довгi вiки розкриватиме нацiональну культуру українства, його духовнiсть. Творчiсть I.Котляревського була направлена на вiдтворення й iнтерпретацiю буденного свiту українця шля- хом побудови можливої на той час моделi. Реалiзуючи її, письменник розкривав тим самим свою iндивiдуальну аксiологiю, своє творче "я", здатне наприкiнцi XVIII - поч. XIX ст. оживити мовну платформу - заговорити до народу його мовою й дати можливiсть тим, хто заперечував сам народ, його мову, культуру, зрозумiти, що кожна нацiя має перспективу й майбутнє. Свiт, що моделюється письменником, надiлений потенцiєю свого розгортання у читача. Його можна пред- ставити у двох планах: загально- та iндивiдуальнооцiнному, останнiй з яких надiлений характеристиками - кпсихологiчними, естетичними, етичними тощо. I.Котляревський, абстрагуючись вiд класової структури тогочасного суспiльства, змальовує найтоншi пере- ливи людського буття, "вiльний вияв людської натури", здатної глибоко мислити (Водив по мiзку коверзу; Терявся в думах молодець; Як хвиля хвилю проганяла, Так думка думку пошибала), виражати сильне почуття й напруження (Венеру за виски хватило; Енея за живiт бере; Троянцi нап'яли всi жили); кокетувати й за- лицятися (Полюбиться її вiн мосцi I буде бiсики пускать; I в гречку деколи скакали; До тебе всi лапки мо- стять); сваритися, використовуючи терпкогрубуватi звороти, подекуди з мiцним нальотом вульгарностi (наморщивсь, сентябрем надувся; Дивився бiсом, гадом, сторч). Поетична свiдомiсть автора репродукує характерну нацiональну рису - гостиннiсть. Певним репрезентантом моделi українця виступають герої. Взяла спiдницю i шнурiвку, I хлiба з сiллю на тарiлку, К Еолу мчалась, як оса; Не поцурайтесь хлiба-солi, Борщу скуштуйте, галушок, Годуйтесь, кушайте доволi. Цю iдею стверджують й iншi епiзоди з поеми "Енеїда", напр., гостиннiсть Дiдони (їли разнiї потрави; самi гарнiї приправи; I кубками пили слив'янку, Мед, пиво, брагу, сирiвець, Горiлку просту i калганку). Кон- текст породжує оцiннi конотацiї: багато, красиво, рiзноманiтно, якi забезпечують певнi вiдчуття, що в часi фiльтруються, створюючи модель українця. Про витончений, напрочуд гарний смак українця говорять побутовi деталi. Порiвняймо: Взяла (Венера) очiпок грезетовий I кунтуш з усами люстровий; Приходила i ся сюди В червонiй юпочцi баєвiй, В запасцi гар- нiй фаналевiй, В стьожках, в намистi i в ковтках. Як бачимо, у Венери очiпок з дорогої тканини - грезетовий (вiд фр. glacet "золота або срiбна парча на шовковiй основi"), а кунтуш з усами, тобто iз золотими галунами, якi нашивалися поверх зборок. Використання таких прикрас як стьожки, сережки, ковтки, а також прикрашання своїх плахт вишивкою чи орнаментовкою говорить про високу вимогливiсть українця до своєї зовнiшностi. Художнi тексти засвiдчують високу культуру спiлкування українцiв. Так, формули ввiчливостi стверджують про усталений мовний етикет у носiїв. До лексичних засобiв вираження ввiчливостi вiдносимо сукупнiсть усiх слiв, якi вживаються у кожнiй кон- кретнiй етикетнiй ситуацiї. Наприклад, в "Наталцi Полтавцi" звертання - Добродiю! Пане! Милостывые благо- детели! Судир! Мосьпане. Традицiйнi привiтання бувають рiзними за своїм характером: однi - нейтрально ввiчливими, iншi - глибоко конотованi: диференцiюють такi ознаки, як вiк, стать, соцiальний статус спiврозмовникiв. Порiвняймо в кон- текстi: Здоров, пане брате! Ти, здається, не тутешнiй (Микола); Здоров, Еоле, пане-свату! (Юнона); Еней уздрiв свою Дидону, Пред нею шапочку iзняв: "Здоров! - глянь... де ти взялася? - першого типу; Благоденственного i мирного пребиванiя! - другого типу. До граматичних засобiв вираження поваги вiдносять pronomina reverentiae - "займенники ввiчливостi"/2. У поемi "Наталка Полтавка" серед гонорифiчних засобiв найбiльш поширеним є займенник 2-ої ос. мн. Ви як опозицiя до займенника 2-ої ос. одн. ти. Звернiмо увагу на дiалогiчне мовлення: Возный. Не в состоянии поставить на вид тобi сили любвi моєй.- Когда би я iмiл сколько артикулов в Ста- тутi..., то i сих не довлiло би на восхваленiє лiпоти твоєй! Єй-єй, люблю тебе до безконечностi. Наталка. Бог з вами, добродiю! Що ви говорите! Я рiчi вашей в толк собi не возьму. Возний. Лукавиш - теє-то як його - моя галочко! i добре все розумiєш.- Ну, коли так, я тобi коротенько ска- жу: я тебе люблю i женитись на тобi хочу. Наталка. Грiх вам над бiдною дiвчиною глумитися; чи я вам рiвня? Ви пан, а я сирота; ви пан, а я бiдна; ви возний, а я простого роду; та й по всьому я вам не пiд пару. У значеннi "шанобливий" вживався займенник ви, ваш: Я покоряюсь вашiй волi i для вас за первого жениха, вам угодного, пiду замуж; Чого ви лякаєтесь, мамо? Се Петро (Наталка). Письменник використовує й iншi засоби для вираження форм ввiчливостi, пор.: Поставила тарiлку з хлiбом Перед старим Еолом-дiдом, Сама же сiла на ослiн. Меркурiй низько поклонився, Перед Зевесом бриль iзняв. Помiчено, що соцiальний статус особи був найголовнiшим критерiєм при виборi форми звертання i тим екстралiнгвiстичним фактором, який сприяв послiдовному вживанню ввiчливого Ви при звертаннi до посадо- вих осiб. Письменник показав, що важливим фактором, який сприяв наданню займенникам етикетних функцiй була диференцiацiя суспiльства на певних етапах його розвитку: взаємовiдносини людей мiж собою пiдпорядко- вувались традицiї, звичаю, оволодiвали світоглядом i мисленням людини. Цi та iншi фраrменти дозволяють констатувати, що в кiнцi ХVIII - поч. ХIХ ст. почав пульсувати "живий творчий нерв", що енциклопедично зобразив не лише давню Україну, а й психiчне життя українства: його по- чуття, мову, мислення, вольову дiяльнiсть; примусив всiх звернути увагу на українську ментальнiсть i продов- жував струменiти в творчостi Г.Квiтки-Основ'яненка, Т.Шевченка, П.Кулiша й не стихає сьогоднi. 1. Феномен нацiї: основи життєдiяльностi. – К.: Товариство "Знання", КОО, 1998. – С.55. 2. Миронюк О.М. Iсторiя граматичних засобiв вираження ввiчливостi в українськiй мовi.- Мовознавство. – 1993. – №2. – С.57.