Концептуалізація національної культури: Іван Котляревський
Збережено в:
| Дата: | 1999 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
1999
|
| Назва видання: | Культура народов Причерноморья |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/92010 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Концептуалізація національної культури: Іван Котляревський / Г.В. Буткова // Культура народов Причерноморья. — 1999. — № 6. — С. 289-290. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-92010 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-920102016-01-16T03:02:43Z Концептуалізація національної культури: Іван Котляревський Буткова, Г.В. Материалы V научных чтений 1999 Article Концептуалізація національної культури: Іван Котляревський / Г.В. Буткова // Культура народов Причерноморья. — 1999. — № 6. — С. 289-290. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/92010 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Материалы V научных чтений Материалы V научных чтений |
| spellingShingle |
Материалы V научных чтений Материалы V научных чтений Буткова, Г.В. Концептуалізація національної культури: Іван Котляревський Культура народов Причерноморья |
| format |
Article |
| author |
Буткова, Г.В. |
| author_facet |
Буткова, Г.В. |
| author_sort |
Буткова, Г.В. |
| title |
Концептуалізація національної культури: Іван Котляревський |
| title_short |
Концептуалізація національної культури: Іван Котляревський |
| title_full |
Концептуалізація національної культури: Іван Котляревський |
| title_fullStr |
Концептуалізація національної культури: Іван Котляревський |
| title_full_unstemmed |
Концептуалізація національної культури: Іван Котляревський |
| title_sort |
концептуалізація національної культури: іван котляревський |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
1999 |
| topic_facet |
Материалы V научных чтений |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/92010 |
| citation_txt |
Концептуалізація національної культури: Іван Котляревський / Г.В. Буткова // Культура народов Причерноморья. — 1999. — № 6. — С. 289-290. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
| series |
Культура народов Причерноморья |
| work_keys_str_mv |
AT butkovagv konceptualízacíânacíonalʹnoíkulʹturiívankotlârevsʹkij |
| first_indexed |
2025-07-06T20:40:22Z |
| last_indexed |
2025-07-06T20:40:22Z |
| _version_ |
1836931531878170624 |
| fulltext |
Буткова Г.В.
КОНЦЕПТУАЛIЗАЦIЯ НАЦIОНАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ: IВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
Сьогоднi визнається, що кожний етнос має свою, так би мовити, духовно-культурну "ауру", яка iстотно
впливає на самосвiдомiсть та характер життєдiяльностi значної бiльшостi етнофорiв/1. Урахування цiєї обста-
вини якраз зможе забезпечити бiльш глибоке розумiння найпотаємнiшого шару людської свiдомостi. Змiстовно
етнiчна ментальнiсть втiлюється у характернi особливостi свiтосприйняття; моральнi вимоги, норми та цiн-
ностi; переважаючi життєвi настрої; типи характеру; форми взаємин тощо.
Мабуть, найчутливiше уловлюють цю етноментальнiсть художнi натури, зокрема поети, письменники, серед
яких назвемо постать Iвана Котляревського. Поетичний свiт Iвана Котляревського є тим кодом, що розкриває й
ще довгi вiки розкриватиме нацiональну культуру українства, його духовнiсть.
Творчiсть I.Котляревського була направлена на вiдтворення й iнтерпретацiю буденного свiту українця шля-
хом побудови можливої на той час моделi. Реалiзуючи її, письменник розкривав тим самим свою iндивiдуальну
аксiологiю, своє творче "я", здатне наприкiнцi XVIII - поч. XIX ст. оживити мовну платформу - заговорити до
народу його мовою й дати можливiсть тим, хто заперечував сам народ, його мову, культуру, зрозумiти, що
кожна нацiя має перспективу й майбутнє.
Свiт, що моделюється письменником, надiлений потенцiєю свого розгортання у читача. Його можна пред-
ставити у двох планах: загально- та iндивiдуальнооцiнному, останнiй з яких надiлений характеристиками -
кпсихологiчними, естетичними, етичними тощо.
I.Котляревський, абстрагуючись вiд класової структури тогочасного суспiльства, змальовує найтоншi пере-
ливи людського буття, "вiльний вияв людської натури", здатної глибоко мислити (Водив по мiзку коверзу;
Терявся в думах молодець; Як хвиля хвилю проганяла, Так думка думку пошибала), виражати сильне почуття
й напруження (Венеру за виски хватило; Енея за живiт бере; Троянцi нап'яли всi жили); кокетувати й за-
лицятися (Полюбиться її вiн мосцi I буде бiсики пускать; I в гречку деколи скакали; До тебе всi лапки мо-
стять); сваритися, використовуючи терпкогрубуватi звороти, подекуди з мiцним нальотом вульгарностi
(наморщивсь, сентябрем надувся; Дивився бiсом, гадом, сторч).
Поетична свiдомiсть автора репродукує характерну нацiональну рису - гостиннiсть. Певним репрезентантом
моделi українця виступають герої. Взяла спiдницю i шнурiвку, I хлiба з сiллю на тарiлку, К Еолу мчалась, як
оса; Не поцурайтесь хлiба-солi, Борщу скуштуйте, галушок, Годуйтесь, кушайте доволi.
Цю iдею стверджують й iншi епiзоди з поеми "Енеїда", напр., гостиннiсть Дiдони (їли разнiї потрави;
самi гарнiї приправи; I кубками пили слив'янку, Мед, пиво, брагу, сирiвець, Горiлку просту i калганку). Кон-
текст породжує оцiннi конотацiї: багато, красиво, рiзноманiтно, якi забезпечують певнi вiдчуття, що в часi
фiльтруються, створюючи модель українця.
Про витончений, напрочуд гарний смак українця говорять побутовi деталi. Порiвняймо: Взяла (Венера)
очiпок грезетовий I кунтуш з усами люстровий; Приходила i ся сюди В червонiй юпочцi баєвiй, В запасцi гар-
нiй фаналевiй, В стьожках, в намистi i в ковтках. Як бачимо, у Венери очiпок з дорогої тканини - грезетовий
(вiд фр. glacet "золота або срiбна парча на шовковiй основi"), а кунтуш з усами, тобто iз золотими галунами, якi
нашивалися поверх зборок. Використання таких прикрас як стьожки, сережки, ковтки, а також прикрашання
своїх плахт вишивкою чи орнаментовкою говорить про високу вимогливiсть українця до своєї зовнiшностi.
Художнi тексти засвiдчують високу культуру спiлкування українцiв. Так, формули ввiчливостi стверджують
про усталений мовний етикет у носiїв.
До лексичних засобiв вираження ввiчливостi вiдносимо сукупнiсть усiх слiв, якi вживаються у кожнiй кон-
кретнiй етикетнiй ситуацiї. Наприклад, в "Наталцi Полтавцi" звертання - Добродiю! Пане! Милостывые благо-
детели! Судир! Мосьпане.
Традицiйнi привiтання бувають рiзними за своїм характером: однi - нейтрально ввiчливими, iншi - глибоко
конотованi: диференцiюють такi ознаки, як вiк, стать, соцiальний статус спiврозмовникiв. Порiвняймо в кон-
текстi: Здоров, пане брате! Ти, здається, не тутешнiй (Микола); Здоров, Еоле, пане-свату! (Юнона); Еней уздрiв
свою Дидону, Пред нею шапочку iзняв: "Здоров! - глянь... де ти взялася? - першого типу; Благоденственного i
мирного пребиванiя! - другого типу.
До граматичних засобiв вираження поваги вiдносять pronomina reverentiae - "займенники ввiчливостi"/2. У
поемi "Наталка Полтавка" серед гонорифiчних засобiв найбiльш поширеним є займенник 2-ої ос. мн. Ви як
опозицiя до займенника 2-ої ос. одн. ти. Звернiмо увагу на дiалогiчне мовлення:
Возный. Не в состоянии поставить на вид тобi сили любвi моєй.- Когда би я iмiл сколько артикулов в Ста-
тутi..., то i сих не довлiло би на восхваленiє лiпоти твоєй! Єй-єй, люблю тебе до безконечностi.
Наталка. Бог з вами, добродiю! Що ви говорите! Я рiчi вашей в толк собi не возьму.
Возний. Лукавиш - теє-то як його - моя галочко! i добре все розумiєш.- Ну, коли так, я тобi коротенько ска-
жу: я тебе люблю i женитись на тобi хочу.
Наталка. Грiх вам над бiдною дiвчиною глумитися; чи я вам рiвня? Ви пан, а я сирота; ви пан, а я бiдна; ви
возний, а я простого роду; та й по всьому я вам не пiд пару.
У значеннi "шанобливий" вживався займенник ви, ваш: Я покоряюсь вашiй волi i для вас за первого жениха,
вам угодного, пiду замуж; Чого ви лякаєтесь, мамо? Се Петро (Наталка).
Письменник використовує й iншi засоби для вираження форм ввiчливостi, пор.:
Поставила тарiлку з хлiбом
Перед старим Еолом-дiдом,
Сама же сiла на ослiн.
Меркурiй низько поклонився,
Перед Зевесом бриль iзняв.
Помiчено, що соцiальний статус особи був найголовнiшим критерiєм при виборi форми звертання i тим
екстралiнгвiстичним фактором, який сприяв послiдовному вживанню ввiчливого Ви при звертаннi до посадо-
вих осiб.
Письменник показав, що важливим фактором, який сприяв наданню займенникам етикетних функцiй була
диференцiацiя суспiльства на певних етапах його розвитку: взаємовiдносини людей мiж собою пiдпорядко-
вувались традицiї, звичаю, оволодiвали світоглядом i мисленням людини.
Цi та iншi фраrменти дозволяють констатувати, що в кiнцi ХVIII - поч. ХIХ ст. почав пульсувати "живий
творчий нерв", що енциклопедично зобразив не лише давню Україну, а й психiчне життя українства: його по-
чуття, мову, мислення, вольову дiяльнiсть; примусив всiх звернути увагу на українську ментальнiсть i продов-
жував струменiти в творчостi Г.Квiтки-Основ'яненка, Т.Шевченка, П.Кулiша й не стихає сьогоднi.
1. Феномен нацiї: основи життєдiяльностi. – К.: Товариство "Знання", КОО, 1998. – С.55.
2. Миронюк О.М. Iсторiя граматичних засобiв вираження ввiчливостi в українськiй мовi.- Мовознавство. –
1993. – №2. – С.57.
|