Українська діаспора в Башкорстані: історія і сучасність
Автор даного повідомлення робить спробу простежити історичні етапи формування української діаспори в Башкорстані, водночас розглянувши деякі аспекти демографічного стану українців Приуралля....
Збережено в:
| Дата: | 1999 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
1999
|
| Назва видання: | Культура народов Причерноморья |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/92054 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Українська діаспора в Башкорстані: історія і сучасність / Т.Д. Крамарчук // Культура народов Причерноморья. — 1999. — № 6. — С. 486-487. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-92054 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-920542016-01-16T03:02:40Z Українська діаспора в Башкорстані: історія і сучасність Крамарчук, Т.Д. Материалы III Всеукраинской научно-практической конференции "Студент и преподаватель" Южно-Украинского института Автор даного повідомлення робить спробу простежити історичні етапи формування української діаспори в Башкорстані, водночас розглянувши деякі аспекти демографічного стану українців Приуралля. 1999 Article Українська діаспора в Башкорстані: історія і сучасність / Т.Д. Крамарчук // Культура народов Причерноморья. — 1999. — № 6. — С. 486-487. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/92054 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Материалы III Всеукраинской научно-практической конференции "Студент и преподаватель" Южно-Украинского института Материалы III Всеукраинской научно-практической конференции "Студент и преподаватель" Южно-Украинского института |
| spellingShingle |
Материалы III Всеукраинской научно-практической конференции "Студент и преподаватель" Южно-Украинского института Материалы III Всеукраинской научно-практической конференции "Студент и преподаватель" Южно-Украинского института Крамарчук, Т.Д. Українська діаспора в Башкорстані: історія і сучасність Культура народов Причерноморья |
| description |
Автор даного повідомлення робить спробу простежити історичні етапи формування української діаспори в
Башкорстані, водночас розглянувши деякі аспекти демографічного стану українців Приуралля. |
| format |
Article |
| author |
Крамарчук, Т.Д. |
| author_facet |
Крамарчук, Т.Д. |
| author_sort |
Крамарчук, Т.Д. |
| title |
Українська діаспора в Башкорстані: історія і сучасність |
| title_short |
Українська діаспора в Башкорстані: історія і сучасність |
| title_full |
Українська діаспора в Башкорстані: історія і сучасність |
| title_fullStr |
Українська діаспора в Башкорстані: історія і сучасність |
| title_full_unstemmed |
Українська діаспора в Башкорстані: історія і сучасність |
| title_sort |
українська діаспора в башкорстані: історія і сучасність |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
1999 |
| topic_facet |
Материалы III Всеукраинской научно-практической конференции "Студент и преподаватель" Южно-Украинского института |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/92054 |
| citation_txt |
Українська діаспора в Башкорстані: історія і сучасність / Т.Д. Крамарчук // Культура народов Причерноморья. — 1999. — № 6. — С. 486-487. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| series |
Культура народов Причерноморья |
| work_keys_str_mv |
AT kramarčuktd ukraínsʹkadíasporavbaškorstaníístoríâísučasnístʹ |
| first_indexed |
2025-07-06T20:43:25Z |
| last_indexed |
2025-07-06T20:43:25Z |
| _version_ |
1836931723701518336 |
| fulltext |
Крамарчук Т.Д.
УКРАЇНСЬКА ДІАСПОРА В БАШКОРСТАНІ: ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ.
Проблема розвитку культур народів в іншоетнічному середовищі має важливе теоретичне і практичне значення. Не
винятком щодо цього є вивчення історичного поступу українців Башкорстану, де на сьогоднішній день проживає
близько 75 тис. наших співвітчизників.
Окреслена проблема належить до числа найменш досліджених в українській історіографії. Лише останнім часом
почали з'являтися праці про східну українську діаспору, про її життя, національно-культурні та мовні особливості,
зв'язки з Батьківщиною. Заслуговують на увагу передусім узагальнюючі праці Ф.Д. Заставного, І.І. Винниченка, В.І.
Наулка, В.І. Сергійчука, М.М. Вівчарника i, а також дослідження В. Бабенка та С. Діденка ii, які стосуються українців
Башкирії.
Автор даного повідомлення робить спробу простежити історичні етапи формування української діаспори в
Башкорстані, водночас розглянувши деякі аспекти демографічного стану українців Приуралля.
На початку XVII ст. українські поселення в Башкорстані були нечисельними і непостійними. Наприклад, на службі
в Уфімському острозі, за даними на 1634 р., служило декілька черкас, тобто українців.
Перші масові поселення українців з'явилися на території Башкирії в першій половині XVIII ст. Прагнучи уникнути
феодального гніту, який дедалі посилювався, мешканці Лівобережної України охоче переселялися в Приуралля.
Сприяла цьому процесу й колонізаційна політика російського самодержавства. В 1773 р. 60 українських переселенців
брали участь в будівництві Ілецької фортеці. У жовтні 1741 р. туди ж було додатково направлено 1000 підвод з
переселенцями. Оселившись на прикордонній лінії, вони зазнавали постійних нападів кочівників. Внаслідок набігів і
полонення, кількість українських колоністів за півтора року зменшилася з 935 осіб до 683.
Важка прикордонна служба, постійна небезпека з боку степу не дозволяли українцям зайнятися звичним для них
землеробством. Не витримавши тяжких умов, частина сімей повернулася в Україну. Загалом у Приураллі на середину
XVIII ст. залишилось близько 2,5 тис. українців iii. Жили вони виключно як хлібороби: наміри царського уряду, який
прагнув залучити їх до будівництва фортець та несення караульної служби не виправдалися.
Відновленню масового переселення українців сприяло посилення кріпосного гніту в Україні з кінця XVIII ст. З
1795 по 1858 рр. Число українців в межах сучасної Башкірії зросло більш як в 10 разів і становило 20,5 тис. чоловік iv.
Наступний етап розселення українського народу у цій місцевості припадає на другу половину XIX – поч. XX ст.
Скасування кріпосного права, перехід економіки Росії на капіталістичний шлях розвитку зумовили в європейських
губерніях країни інтенсивний процес обезземелення величезної маси селян. Головний потік переселенців на нові
землі, в тому числі і в Башкірію, дали Полтавська, Чернігівська, Подільська і Харківська губернії. Меньша кількість
мігрантів була з Таврійської, Херсонської, Катеринославської, Волинської губерній, а також Курської і Воронезької,
заселених українцями. Допомога переселенцям з боку царського уряду була мізерною. Наприклад, за 1890-1893 рр. на
кожного переселенця було витрачено лише по 26 копійок (лікування, допомога, реєстрація в переселенських
конторах).
Потік переселенців істотно збільшився в роки проведення столипінської реформи. Внаслідок, з 1897 по 1912 рр.
українське населення Башкірії (в межах Уфимської губернії) зросло з 4996 до 56923 чоловікv.
Характерним є те, що в дореволюційний (до 1917 р.) час до Башкірії прибували виключно селяни-українці, за
радянської доби поряд з ними значний відсоток становили робітники та інтелігенція. Для прикладу – лише Львівський
політехнічний інститут у 1950-1960рр. направляв щорічно 80 відсотків своїх випускників-нафтогазовиків, геофізиків
на нафтопромисли Башкірії та Татаріїvi.
За переписом 1926р. в Башкирії проживало 76710 українців, які становили 2,9% всього населення, 77,7% з них
вважали рідною українську мову. У 1926 р. на території сучасного Башкорстану українці проживали в 529 населених
пунктах, 438 з яких були виключно українські, 68 – російсько-українські, 11 – українсько-білоруські, 1 –
білорусько-російсько-український, 4 – українсько-мордовські, 3 – українсько-чувацькі, 2 – українсько-німецькі, 2 –
українсько-латишські, 1 – українсько-польськийvii. Слід зазначити, що на сьогоднішній день всі населені пункти, в
яких проживають українці – поліетнічні.
Третя хвиля української еміграції в Башкирію припадає на сумнозвісні 1933-1934 рр.. У 1939 р. там проживало
92289 українців.
У роки Другої світової війни з України до Башкорстану було евакуйовано близько 20 промислових підприємств.
Також було евакуйовано Спілку письменників, композиторів, художників України, Київський державний академічний
театр опери і балету ім. Т.Г. Шевченка, Академію наук. Перебуваючи в Башкорстані, українські діячі культури,
виробничники зробили великий внесок у розвиток економічного, наукового, творчого потенціалу тодішньої Башкірії.
Загалом у роки Другої світової війни в Башкорстані проживало близько 100 тис. біженців з Україниviii.
У післявоєнний період кількість українців у Башкірії почала зменшуватися. Це пояснюється зниженням
народжуваності в ці роки, поверненням частини українців на батьківщину, переселенням у регіони колишнього СРСР,
які особливо потребували робочої сили, а також прогресуючою асиміляцією російським населенням (найбільш
помітно серед міських жителів). Так, якщо в 1897р. українську мову рідною визнавали 100% переселенців з України, в
1926р. – 77,3%, то в 1989 р. – лише 41 %ix.
Нині на території Башкорстану проживає 75 тис. українців x, третина з яких – в Уфі. Порівняно компактними
групами українці мешкають у 24 районах республіки з 54.
Кінець 80-х – поч. 90-х рр. характеризувався піднесенням етнічної свідомості українців східної діаспори, в тому
числі і наших співвітчизників в Башкорстані. 13 січня 1990р. в Уфі Відбулася перша конференція українців Башкирії,
де, зокрема, було створено республіканське українське товариство "Кобзар". Українська громада щороку проводить
Дні української культури у Башкорстані, сприяє відкриттю Українських шкіл, бібліотек, культурних осередків. На
сьогоднішній день в товаристві "Кобзар" працюють не лише українці, а й представники інших національностей, які
люблять і шанують українську культуру, мову, історію.
Сьогодні український народ згуртовується зі своїми єдинокровними братами, що проживають у діаспорі (як
східній, так і західній). Братерство і солідарність українців всього світу – важливий чинник політичного і державного
розвитку незалежної України в нових історичних умовах.
Життя і праця українців у середовищі інших народів і культур відкриває безліч можливостей для швидкого
збагачення їх (українців) досвідом сучасної цивілізації, виходи до якої були заблоковані упродовж століть.
Історія українців поза Україною – це складова частина історії всього українського народу. І на сучасному етапі
розвитку дуже важливою справою є відродження української культури, історії, мови на теренах східної діаспори, в
тому числі і у Башкорстані.
i Винниченко І. І. Українці в державах колишнього СРСР: історико-географічний нарис. – Житомир, 1992; Вівчарик
М.М. Українці в світі: східна та західна діаспора // Український історичний журнал. – 1993. – №11-12; Заставний Ф.Д,
Східна українська діаспора – Львів, 1992; Наупко В.І. Український етнос в часі і просторі // Берегиня. – 1992. – №1;
Наулко В.І. та інш. Культура і побут населення України. – К., 1993; Сергійчук В.І. Українці в імперії. – К.,1992;
Україна: Східна діаспора. Атлас. – К., 1992.
ii Бабенко В.Я. Пища украинского населения Башкирии // Сов. зтнография. – 1989. – №2; Бабенко В.Я. Українці в
Башкорстані // Дивослово. – 1994. №3; Діденко С. Українські поселення в Башкорстані // Золоті ворота. – 1993. – №6.
iii Бабенко В.Я. Українці в Башкорстані. – С. 53.
iv Бабенко В.Я. Пища украинского населения Башкирии. – С. 94.
v Винниченко І.І. Назв. праця – С. 116.
vi Діденко С. Назв. праця. – С. 58.
vii Бабенко В.Я. Пища украинского населения Башкирии. – С. 95.
viii Діденко С. Назв. праця. – С. 59.
ix Там же. – С 58.
x Українці в Росії // Голос України. —1992. – 2 вересня. – С.12.
|