Агрокліматичні умови та формування приростів агроекологічних категорій урожайності озимого ріпаку

Запропоновано модель оцінки впливу агрометеорологічних умов на формування агроекологічних категорій врожайності озимого ріпаку в лівобережній частині Північного Степу. Одержано значення різних рівнів врожайності : приріст потенційної урожайності, приріст метеорологічно-можливої урожайності, прирі...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2013
1. Verfasser:	Васалатій, Н.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2013
Schriftenreihe:	Культура народов Причерноморья
Schlagworte:	Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/92780
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Агрокліматичні умови та формування приростів агроекологічних категорій урожайності озимого ріпаку / Н.В. Васалатій // Культура народов Причерноморья. — 2013. — № 257. — С. 228-231 — Бібліогр.: 6 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-92780
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-927802016-01-23T03:01:39Z Агрокліматичні умови та формування приростів агроекологічних категорій урожайності озимого ріпаку Васалатій, Н.В. Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ Запропоновано модель оцінки впливу агрометеорологічних умов на формування агроекологічних категорій врожайності озимого ріпаку в лівобережній частині Північного Степу. Одержано значення різних рівнів врожайності : приріст потенційної урожайності, приріст метеорологічно-можливої урожайності, приріст дійсно-можливої урожайності, приріст урожайності загальної біомаси у виробництві в осінній період вегетації культури. Проаналізовано, що підвищення рівня урожайності загальної біомаси у виробництві та доведення його до рівня дійсно-можливої урожайності потребує дотримання всіх необхідних способів агротехніки, виконання їх у повній відповідності з агрометеорологічними умовами на конкретній території. Це є першочерговим завданням програмування врожаїв, спрямованої на усунення лімітуючої дії різноманітних господарських факторів. Наближення дійсно-можливої урожайності до метеорологічно-можливої урожайності вимагає виконання робіт з підвищення родючості грунту. Різниця між метеорологічно-можливою урожайністю і потенційною урожайністю компенсується за рахунок меліоративних заходів, а також внаслідок правильного підбору сортів, які краще пристосовані до особливостей конкретного клімату. Підвищення рівня потенційної урожайності забезпечується головним чином шляхом селекції нових сортів, які будуть мати більш високий рівень врожайності за рахунок ефективного використання сонячної радіації. Предложена модель оценки влияния агрометеорологических условий на формирование агроэкологических категорий урожайности озимого рапса в левобережной части Северной Степи. Получены значения различных уровней урожайности: прирост потенциальной урожайности, прирост метеорологической - возможной урожайности, прирост действительно - возможной урожайности, прирост урожайности общей биомассы в производстве в осенний период вегетации культуры . Проанализировано , что повышение уровня урожайности общей биомассы в производстве и доведение его до уровня действительно - возможной урожайности требует соблюдения всех необходимых способов агротехники, выполнение их в полном соответствии с агрометеорологическими условиями на конкретной территории. Это является первоочередной задачей программирования урожаев, направленной на устранение лимитирующих действий различных хозяйственных факторов. Приближение действительно - возможной урожайности к метеорологически - возможной урожайности требует выполнения работ по повышению плодородия почвы. Разница между метеорологически - возможной урожайностью и потенциальной урожайностью компенсируется за счет мелиоративных мероприятий, а также в результате правильного подбора сортов , которые лучше приспособлены к особенностям конкретного климата . Повышение уровня потенциальной урожайности обеспечивается главным образом путем селекции новых сортов , которые будут иметь более высокий уровень урожайности за счет эффективного использования солнечной радиации . The model assessment of agrometeorological conditions on the formation of agro-ecological categories yields of winter rape on left bank of the Northern Barrens is proposed. Values obtained at different levels of productivity : increase in yield potential, gain - meteorological crop yield potential, growth - really possible yield , the increase in total biomass yield in production in the autumn growing season crops. Found that the increase in potential productivity in the phase of entering plants in the state of rest , is 11.4 h/m2dek and growth - meteorological crop yield potential for this phase is 10.3 h/m2dek . At the end of the growing season really- possible gains yield and the yield of total biomass production are 7.4 and 3.6h/m2dek . accordingly. It has been analyzed that the increase in the total yield of biomass production and bringing it to the really- possible yield require compliance with all appropriate methods of farming , complicity in full compliance with agrometeorological conditions on specific territories . This is the primary task of programming crops aimed at eliminating limiting of various economic factors. Approaching of really- possible yield to weather - yield potential requires works to improve soil fertility. The difference between the meteorological - possible yield and potential yield is offset by reclamation activities , but also because proper selection of varieties that are better adapted to the specific features of the climate. Increasing yield potential is provided mainly by breeding new varieties which will have a higher level of productivity through the effective use of solar radiation. 2013 Article Агрокліматичні умови та формування приростів агроекологічних категорій урожайності озимого ріпаку / Н.В. Васалатій // Культура народов Причерноморья. — 2013. — № 257. — С. 228-231 — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/92780 633.853 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ
spellingShingle	Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ Васалатій, Н.В. Агрокліматичні умови та формування приростів агроекологічних категорій урожайності озимого ріпаку Культура народов Причерноморья
description	Запропоновано модель оцінки впливу агрометеорологічних умов на формування агроекологічних категорій врожайності озимого ріпаку в лівобережній частині Північного Степу. Одержано значення різних рівнів врожайності : приріст потенційної урожайності, приріст метеорологічно-можливої урожайності, приріст дійсно-можливої урожайності, приріст урожайності загальної біомаси у виробництві в осінній період вегетації культури. Проаналізовано, що підвищення рівня урожайності загальної біомаси у виробництві та доведення його до рівня дійсно-можливої урожайності потребує дотримання всіх необхідних способів агротехніки, виконання їх у повній відповідності з агрометеорологічними умовами на конкретній території. Це є першочерговим завданням програмування врожаїв, спрямованої на усунення лімітуючої дії різноманітних господарських факторів. Наближення дійсно-можливої урожайності до метеорологічно-можливої урожайності вимагає виконання робіт з підвищення родючості грунту. Різниця між метеорологічно-можливою урожайністю і потенційною урожайністю компенсується за рахунок меліоративних заходів, а також внаслідок правильного підбору сортів, які краще пристосовані до особливостей конкретного клімату. Підвищення рівня потенційної урожайності забезпечується головним чином шляхом селекції нових сортів, які будуть мати більш високий рівень врожайності за рахунок ефективного використання сонячної радіації.
format	Article
author	Васалатій, Н.В.
author_facet	Васалатій, Н.В.
author_sort	Васалатій, Н.В.
title	Агрокліматичні умови та формування приростів агроекологічних категорій урожайності озимого ріпаку
title_short	Агрокліматичні умови та формування приростів агроекологічних категорій урожайності озимого ріпаку
title_full	Агрокліматичні умови та формування приростів агроекологічних категорій урожайності озимого ріпаку
title_fullStr	Агрокліматичні умови та формування приростів агроекологічних категорій урожайності озимого ріпаку
title_full_unstemmed	Агрокліматичні умови та формування приростів агроекологічних категорій урожайності озимого ріпаку
title_sort	агрокліматичні умови та формування приростів агроекологічних категорій урожайності озимого ріпаку
publisher	Кримський науковий центр НАН України і МОН України
publishDate	2013
topic_facet	Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/92780
citation_txt	Агрокліматичні умови та формування приростів агроекологічних категорій урожайності озимого ріпаку / Н.В. Васалатій // Культура народов Причерноморья. — 2013. — № 257. — С. 228-231 — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
series	Культура народов Причерноморья
work_keys_str_mv	AT vasalatíjnv agroklímatičníumovitaformuvannâprirostívagroekologíčnihkategoríjurožajnostíozimogorípaku
first_indexed	2025-07-06T21:52:16Z
last_indexed	2025-07-06T21:52:16Z
_version_	1836936055431888896
fulltext	Васалатій Н.В. АГРОКЛІМАТИЧНІ УМОВИ ТА ФОРМУВАННЯ ПРИРОСТІВ АГРОЕКОЛОГІЧНИХ КАТЕГОРІЙ УРОЖАЙНОСТІ ОЗИМОГО РІПАКУ 228 Васалатій Н.В. УДК 633.853 АГРОКЛІМАТИЧНІ УМОВИ ТА ФОРМУВАННЯ ПРИРОСТІВ АГРОЕКОЛОГІЧНИХ КАТЕГОРІЙ УРОЖАЙНОСТІ ОЗИМОГО РІПАКУ Анотація. Запропоновано модель оцінки впливу агрометеорологічних умов на формування агроекологічних категорій врожайності озимого ріпаку в лівобережній частині Північного Степу. Одержано значення різних рівнів врожайності : приріст потенційної урожайності, приріст метеорологічно-можливої урожайності, приріст дійсно-можливої урожайності, приріст урожайності загальної біомаси у виробництві в осінній період вегетації культури. Проаналізовано, що підвищення рівня урожайності загальної біомаси у виробництві та доведення його до рівня дійсно-можливої урожайності потребує дотримання всіх необхідних способів агротехніки, виконання їх у повній відповідності з агрометеорологічними умовами на конкретній території. Це є першочерговим завданням програмування врожаїв, спрямованої на усунення лімітуючої дії різноманітних господарських факторів. Наближення дійсно-можливої урожайності до метеорологічно-можливої урожайності вимагає виконання робіт з підвищення родючості грунту. Різниця між метеорологічно-можливою урожайністю і потенційною урожайністю компенсується за рахунок меліоративних заходів, а також внаслідок правильного підбору сортів, які краще пристосовані до особливостей конкретного клімату. Підвищення рівня потенційної урожайності забезпечується головним чином шляхом селекції нових сортів, які будуть мати більш високий рівень врожайності за рахунок ефективного використання сонячної радіації. Ключові слова: озимий ріпак, біомаса, фотосинтез, продуктивність, зерно, температура повітря, випаровування, випаровуваність, добрива, урожай. Аннотация. Предложена модель оценки влияния агрометеорологических условий на формирование агроэкологических категорий урожайности озимого рапса в левобережной части Северной Степи. Получены значения различных уровней урожайности: прирост потенциальной урожайности, прирост метеорологической - возможной урожайности, прирост действительно - возможной урожайности, прирост урожайности общей биомассы в производстве в осенний период вегетации культуры . Проанализировано , что повышение уровня урожайности общей биомассы в производстве и доведение его до уровня действительно - возможной урожайности требует соблюдения всех необходимых способов агротехники, выполнение их в полном соответствии с агрометеорологическими условиями на конкретной территории. Это является первоочередной задачей программирования урожаев, направленной на устранение лимитирующих действий различных хозяйственных факторов. Приближение действительно - возможной урожайности к метеорологически - возможной урожайности требует выполнения работ по повышению плодородия почвы. Разница между метеорологически - возможной урожайностью и потенциальной урожайностью компенсируется за счет мелиоративных мероприятий, а также в результате правильного подбора сортов , которые лучше приспособлены к особенностям конкретного климата . Повышение уровня потенциальной урожайности обеспечивается главным образом путем селекции новых сортов , которые будут иметь более высокий уровень урожайности за счет эффективного использования солнечной радиации . Ключевые слова: озимый рапс, биомасса, фотосинтез, продуктивность, зерно, температура воздуха, испарение, испаряемость, удобрения, урожай. Summary. The model assessment of agrometeorological conditions on the formation of agro-ecological categories yields of winter rape on left bank of the Northern Barrens is proposed. Values obtained at different levels of productivity : increase in yield potential, gain - meteorological crop yield potential, growth - really possible yield , the increase in total biomass yield in production in the autumn growing season crops. Found that the increase in potential productivity in the phase of entering plants in the state of rest , is 11.4 h/m2dek and growth - meteorological crop yield potential for this phase is 10.3 h/m2dek . At the end of the growing season really- possible gains yield and the yield of total biomass production are 7.4 and 3.6h/m2dek . accordingly. It has been analyzed that the increase in the total yield of biomass production and bringing it to the really- possible yield require compliance with all appropriate methods of farming , complicity in full compliance with agrometeorological conditions on specific territories . This is the primary task of programming crops aimed at eliminating limiting of various economic factors. Approaching of really- possible yield to weather - yield potential requires works to improve soil fertility. The difference between the meteorological - possible yield and potential yield is offset by reclamation activities , but also because proper selection of varieties that are better adapted to the specific features of the climate. Increasing yield potential is provided mainly by breeding new varieties which will have a higher level of productivity through the effective use of solar radiation. Keywords: winter rape, biomassa, photosynthesis, productivity, grain, temperature of air, evapotranspiration, potential evapotranspiration, fertilizers, harvest. Вступ. Ріпак серед олійних культур є однією з найцінніших культур, як за вмістом олії, так і за потенційною врожайністю. Насіння ріпаку - важливе джерело дешевої рослинної олії, високоякісної макухи, шроту, екологічно чистого біодизельного палива, мастил тощо. [4] Ріпаківництво – доволі молодий напрямок у вітчизняному виробництві, але Україна має багато преваг для його виробництва – добрі ґрунти, сприятливі кліматичні умови, потенціал урожайності. Озимий ріпак – рослина помірного клімату, світло - та вологолюбна. Йому, як і кожній культурі, за особливостями органогенезу, властиві свої оптимальні значення та біологічні мінімуми основних агрометеорологічних величин: сонячної радіації, тепла та вологи. Формування найбільшої врожайності ріпаку відбувається за оптимальних значень факторів зовнішнього Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ 229 середовища. Ріпак вважається холодостійкою волого- і світлолюбною культурою. Насіння ріпаку починає проростати за температури грунту +20С, оптимальна температура для його проростання - 15-180С. За сприятливих умов сходи озимого ріпаку з’являються через 6-7 діб. Сума ефективних температур повітря вище 100С для одержання дружних сходів озимого ріпаку становить 60-900С. Сходи можуть переносити заморозки до -3-50С, а рослини у фазі розетки - до -80С [1, 3]. Мета роботи. Моделювання агроекологічних категорій врожайності культури озимого ріпаку в осінній період вегетації. Методи дослідження. Моделювання продукційного процесу рослин Опис результатів. Базова модель оцінки агрокліматичних ресурсів формування продуктивності сільськогосподарських культур, яка покладена в основу нашого дослідження, заснована на концепції максимальної продуктивності рослин Х.Г. Тоомінга, результати моделювання формування врожаю А.М. Польового та методах оцінки мікрокліматичної мінливості елементів клімату в горбистому рельєфі Е.Н. Романової [ 2, 5, 6,]. Збільшення потенційної урожайності загальної біомаси за декаду визначається в залежності від інтенсивності фотосинтетично активної радіації (ФАР) і біологічних особливостей культури з врахуванням зміни здатності рослин до фотосинтезу протягом вегетації q dQ t ПУ jj фарj Ф j       , (1) де t ПУ   – приріст потенційної урожайності загальної біомаси за декаду, г/м2; Ф – онтогенетична крива фотосинтезу, відн. од.;  – ККД посівів, відн. од.; Qфар – середньодекадна за добу сума ФАР, кал/см2 добу; q – калорійність, кал/г. Приріст метеорологічно-можливої урожайності загальної біомаси являє собою приріст потенційної урожайності, який буде обмежений впливом волого-температурного режиму 2FTW t ПУ t ММУ jj       (2) де t ММУ   – приріст метеорологічно-можливої урожайності загальної біомаси за декаду, г/м2; FTW2 – узагальнена функція впливу волого-температурного режиму з корекцією на сполучення різних екстремальних умов, відн. од. Формування дійсно-можливої урожайності загальної біомаси обмежується рівнем природної родючості ґрунту Gumпл jj FВ t ММУ t ДМУ      (3) де t ДМУ   – приріст дійсно-можливої урожайності загальної біомаси за декаду, г/м2; Впл – бал ґрунтового бонітету, відн. од. Одержання рівня господарської урожайності загальної біомаси обмежується реально існуючим рівнем культури землеробства й ефективністю внесених мінеральних і органічних добрив j efземл jj FWMk t ДМУ t УB      , (4) де t УB   – приріст урожайності загальної біомаси у виробництві, г/м2; kземл – коефіцієнт, що характеризує рівень культури землеробства і господарської діяльності, відн. од.; FWМef – функція ефективності внесення органічних і мінеральних добрив в залежності від умов вологозабезпеченості декад вегетації, відн. од. Як приклад розглянемо територію лівобережної частини Північного Степу. У фазу сходи на даній території рівень інтенсивності ФАР складає 0,190 кал/см2хвилину (рис.1). У другій декаді вегетації ця інтенсивність зменшується до 0,181 кал/см2хвилину. В період формування розетки спостерігається поступове зниження величин сум ФАР і в фазу входження рослин в період спокою інтенсивність ФАР складає 0,102 кал/см2хвилину. Приріст ПУ в фазу сходи складає 86,3 г/м2дек (рис.1). У наступній декаді вегетації приріст ПУ різко зростає і досягає позначки 121,6 г/м2дек. Далі у період формування розетки приріст ПУ іде на спад і в фазу входження рослин в стан спокою, становить 11,4 г/м2дек . Рівень приросту ПУ лімітується фактором тепла та вологи. Ці два фактори визначають рівень наступної агроекологічної категорії урожайності – метеорологічно-можливий урожай (ММУ). Розглянемо динаміку показників волого-температурного режиму протягом вегетації озимого ріпаку в лівобережній частині Північного Степу. Як видно з табл.1, нижня межа температурного оптимуму для фотосинтезу культури озимого ріпаку на даній території починається з температури 10,3 0С, далі поступово спадає і на кінець вегетаційного періоду становить 1,0 0С. Верхня межа температурного оптимуму в першій декаді вегетації становить 13,3 0С, потім також поступово зменшується і на кінець вегетаційного періоду становить 2,9 0С. Середньодекадна температура повітря (t) (рис.2) у фазу сходи становить 12,8 0С, далі на протязі вегетаційного періоду даний показник плавно знижується. Васалатій Н.В. АГРОКЛІМАТИЧНІ УМОВИ ТА ФОРМУВАННЯ ПРИРОСТІВ АГРОЕКОЛОГІЧНИХ КАТЕГОРІЙ УРОЖАЙНОСТІ ОЗИМОГО РІПАКУ 230 Δ ПУ, г/м2 дек Інтенсивність ФАР, кал/см2хвилину Декади вегетації Рис. 1. Динаміка та інтенсивності ФАР декадних приростів ПУ озимого ріпаку у лівобережній частині Північного Степу в осінній період вегетації. І у фазі входження в період спокою озимого ріпаку середньодекадна температура повітря складає 3,0 0С. Як видно з (рис.2) у першій декаді вегетації приріст ММУ складає 83,7 г/м2дек. Далі крива різко піднімається до позначки 115,0 г/м2дек. і досягає свого максимуму у фазі сходи. Потім спостерігається її плавний спад. На кінець вегетаційного періоду озимого ріпаку даний показник становить 10,3 г/м2дек. Сумарне випаровування (Е) в фазу сходи, складає 8,5 мм (рис.3), а випаровуваність (Е0) на початку вегетаційного періоду озимого ріпаку становить 17,0 мм, а вологозабезпеченість посівів у фазу сходи склала 0,501 відн. од. Далі, у другій декаді вегетації, показники сумарного випаровування (Е) та випаровуваності (Е0) зростають до 11,3 мм. та 21,9 мм. відповідно. В свою чергу вологозабезпеченість у даній декаді зросла до позначки 0,518 відн. од., У фазу формування розетки показники сумарного випаровування (Е) та випаровуваності (Е0) повільно знижується і в останній декаді вегетації складають 2,1 мм. та 3,4 мм. відповідно. При цьому крива ходу вологозабезпеченості посівів, поступово піднімається вгору и в фазу входження рослин в стан спокою досягає позначки 0,631 відн. од. Таблица 1. Агрокліматичні умови формування агроекологічних категорій урожайності озимого ріпаку в лівобережній частині Північного Степу в осінній період вегетації. Оптимальні температури повітря для фотосинтезу, 0С Прирости агроекологічних категорій урожайності, г/м2 дек Д ек ад и ве ге та ці ї Ін те нс ив ні ст ь Ф А Р з а де ка ду , к ал /с м 2 х ви ли ну Н иж ня м еж а ве рх ня м еж а С ер ед ня т ем пе ра ту ра по ві тр я за д ек ад у, 0 С С ум ар не ви па ро ву ва нн я, м м В ип ар ов ув ан іс ть , м м В ід но сн е во ло го - з аб ез пе че нн я, в ід н. о д. За па си в ол ог и в ш ар і 0 - 10 0 см , м м ПУ ММУ ДМУ УВ 1 0,190 10,3 13,3 12,8 8,5 17,0 0,501 88,0 86,3 83,7 62,3 27,1 2 0,181 4,8 7,8 10,7 11,3 21,9 0,518 87,0 121,6 115,0 84,0 38,4 3 0,152 2,8 5,0 8,5 7,6 14,6 0,524 80,5 77,9 67,5 48,3 21,7 4 0,114 1,1 3,0 4,0 6,1 10,7 0,565 85,5 48,5 43,3 30,7 18,3 5 0,102 1,0 2,9 3,0 2,1 3,4 0,631 100 11,4 10,3 7,4 3,6 ΔММУ, г/м2дек t, 0С Декади вегетації Рис. 2. Декадний хід температури повітря (t) і приростів метеорологічно-можливого урожаю (ММУ).озимого ріпаку у лівобережній частині Північного Степу в осінній період вегетації . Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ 231 Е/Е0, відн.од Декади вегетації Е – випаровування; Е0 – випаровуваність; Е/Е0 – відносна вологозабезпеченість посівів. Рис. 3. Декадний хід характеристик водного режиму посівів озимого ріпаку у лівобережній частині Північного Степу в осінній період вегетації . Значення запасів продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту представлені в табл.1. Як бачимо у першій декаді вегетації даний показник становив 88,0 мм. Далі в фазі сходи – формування розетки запаси продуктивної вологи поступово збільшуються. На кінець вегетаційного періоду вони досягають максимального значення 100 мм. В табл.1 також представлено хід динаміки приростів дійсно-можливої урожайності (ДМУ) та прирости урожайності на рівні УВ. Величини приростів даних показників у фазі сходів починаються з позначок 62,3 г/м2дек, та 27,1 г/м2дек. відповідно. Далі показники вищезгаданих приростів врожаю зростають і в другій декаді вегетації досягають максимуму 84,0 г/м2дек. та 38,4 г/м2дек. У фазу формування розетки прирости ДМУ і УВ поступово знижуються і вкінці вегетаційного періоду становлять 7,4 та 3,6 г/м2дек. відповідно. Висновок. Підвищення рівня УВ та доведення його до рівня ДМУ вимагає ретельного дотримання всіх необхідних способів агротехніки, виконання їх у повній відповідності з агрометеорологічними умовами на конкретному полі. Це є першочерговим завданням програмування врожаїв, спрямованої на усунення лімітуючої дії різноманітних господарських факторів. Наближення ДМУ до ММУ вимагає виконання робіт з підвищення родючості грунту. Різниця між ММУ і ПУ компенсується за рахунок меліоративних заходів, а також внаслідок правильного підбору сортів, які краще пристосовані до особливостей конкретного клімату. Підвищення рівня ПУ забезпечується головним чином шляхом селекції нових сортів, які будуть мати більш високий рівень врожайності за рахунок ефективного використання сонячної радіації. Джерела та література: 1. Гайдаш В. Д. Ріпак – культура великих можливостей / Гайдаш В. Д., Дем'янчук Г. Т., Ковальчук Г. М. – Ужгород : Карпати, 1999. – 69 с. 2. Дмитренко В. П. Современное направление исследований и методологические аспекты проблемы урожайности (модели типа погода – урожай) / В. П. Дмитренко // Труды УкрНИГМИЮ. – 1978. – Вып. 164. – С. 33 – 48. 3. Озимий ріпак в Степу України / [ Щербаков В. Я., Нереуцький С. Г., Боднар М. В. и др.] ; под ред. В. Я. Щербакова. – Одеса. : ООО « ІНВАЦ», 2009. – 184 с. 4. Інтенсивна технологія вирощування ріпаку / Марков. І. // Агробізнес сьогодні ( тематич. додаток. Агрономія сьогодні ). – 2011. – № 10(209). – С. 1 – 23. 5. Полевой А. Н. Базовая модель оценки агроклиматических ресурсов формирования продуктивности сельскохозяйственных культур / А. Н. Полевой // Метеорологія, кліматологія та гідрологія. – 2004. – Вип.48. – с. 206. 6. Польовий А. М. Моделювання гідрометеорологічного режиму та продуктивності агроекосистем: Навчальний посібник / А. М. Польовий. – К. : КНТ, 2007. – 344 с.

Агрокліматичні умови та формування приростів агроекологічних категорій урожайності озимого ріпаку

Institution

Ähnliche Einträge