Трест в металлургической промышленности Российской империи в 1908 г.: позиция общества и правительства

В статье рассматривается влияние на общественное мнение и взгляды правительства П.А. Столыпина проекта создания треста металлургических заводов Донбасса и Приднепровья. Установлено, что попытка его создания стала переломным моментом в отношении к промышленным монополиям со стороны общественности...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2013
Автор:	Забудкова, О.А.
Формат:	Стаття
Мова:	Russian
Опубліковано:	Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2013
Назва видання:	Культура народов Причерноморья
Теми:	Социальные аспекты трансформационных процессов: общество и власть, и современные пути гуманизации и оптимизации образования
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/92958
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Трест в металлургической промышленности Российской империи в 1908 г.: позиция общества и правительства / О.А. Забудкова // Культура народов Причерноморья. — 2013. — № 260. — С. 54-57. — Бібліогр.: 20 назв. — рос.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-92958
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-929582016-01-24T03:02:51Z Трест в металлургической промышленности Российской империи в 1908 г.: позиция общества и правительства Забудкова, О.А. Социальные аспекты трансформационных процессов: общество и власть, и современные пути гуманизации и оптимизации образования В статье рассматривается влияние на общественное мнение и взгляды правительства П.А. Столыпина проекта создания треста металлургических заводов Донбасса и Приднепровья. Установлено, что попытка его создания стала переломным моментом в отношении к промышленным монополиям со стороны общественности и органов власти. Отмечена крайне негативная позиция широких слоев населения относительно монополий. Указывается на факт перехода правительства от поощрения создания монополистических объединений к политике лавирования с сохранением контроля над экономикой страны. У статті розглядається вплив на суспільну думку та погляди уряду П.А. Столипіна проекту створення тресту металургійних заводів Донбасу та Придніпров’я. Встановлено, що спроба його створення стала переломним моментом у ставленні до промислових монополій з боку громадськості та органів влади. Відзначено вкрай негативну позицію широких верств населення стосовно монополій в цілому. Зазначається перехід уряду від заохочення створення монополістичних об’єднань до політики лавірування із збереженням контролю над економікою країни. The article examines the impact on public opinion and the views of Peter Stolypin government in terms of project of creating the trust of metallurgical plants in Donbas and Dnieper region in 1908. It is established that the attempt of its creation was a turning point as to an attitude of the society and the Russian Empire authorities to industrial monopolies. The general public had an extremely negative attitude concerning monopolies. It was relevant to fusion of metallurgical plants. Zemstvos and the State Duma position on this issue was considered separately. The author draws attention to the uncertainty of the position of the Minister of Finance Vladimir Kokovtsov and the Minister of Trade and Industry Ivan Shipov on the issue of monopoly capital in the industry. The article discusses the fact of government transition from stimulating the establishment of monopolies to a policy of maneuvering with keeping control over the economy of the country. The conclusion is that an attempt to create a trust in the steel industry was the impetus to recognition by the government the need of legislative regulation of monopolies, and intensified anti-monopoly public performances of the Russian Empire. 2013 Article Трест в металлургической промышленности Российской империи в 1908 г.: позиция общества и правительства / О.А. Забудкова // Культура народов Причерноморья. — 2013. — № 260. — С. 54-57. — Бібліогр.: 20 назв. — рос. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/92958 94(477.5/.6):[334.757:669] ru Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Russian
topic	Социальные аспекты трансформационных процессов: общество и власть, и современные пути гуманизации и оптимизации образования Социальные аспекты трансформационных процессов: общество и власть, и современные пути гуманизации и оптимизации образования
spellingShingle	Социальные аспекты трансформационных процессов: общество и власть, и современные пути гуманизации и оптимизации образования Социальные аспекты трансформационных процессов: общество и власть, и современные пути гуманизации и оптимизации образования Забудкова, О.А. Трест в металлургической промышленности Российской империи в 1908 г.: позиция общества и правительства Культура народов Причерноморья
description	В статье рассматривается влияние на общественное мнение и взгляды правительства П.А. Столыпина проекта создания треста металлургических заводов Донбасса и Приднепровья. Установлено, что попытка его создания стала переломным моментом в отношении к промышленным монополиям со стороны общественности и органов власти. Отмечена крайне негативная позиция широких слоев населения относительно монополий. Указывается на факт перехода правительства от поощрения создания монополистических объединений к политике лавирования с сохранением контроля над экономикой страны.
format	Article
author	Забудкова, О.А.
author_facet	Забудкова, О.А.
author_sort	Забудкова, О.А.
title	Трест в металлургической промышленности Российской империи в 1908 г.: позиция общества и правительства
title_short	Трест в металлургической промышленности Российской империи в 1908 г.: позиция общества и правительства
title_full	Трест в металлургической промышленности Российской империи в 1908 г.: позиция общества и правительства
title_fullStr	Трест в металлургической промышленности Российской империи в 1908 г.: позиция общества и правительства
title_full_unstemmed	Трест в металлургической промышленности Российской империи в 1908 г.: позиция общества и правительства
title_sort	трест в металлургической промышленности российской империи в 1908 г.: позиция общества и правительства
publisher	Кримський науковий центр НАН України і МОН України
publishDate	2013
topic_facet	Социальные аспекты трансформационных процессов: общество и власть, и современные пути гуманизации и оптимизации образования
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/92958
citation_txt	Трест в металлургической промышленности Российской империи в 1908 г.: позиция общества и правительства / О.А. Забудкова // Культура народов Причерноморья. — 2013. — № 260. — С. 54-57. — Бібліогр.: 20 назв. — рос.
series	Культура народов Причерноморья
work_keys_str_mv	AT zabudkovaoa trestvmetallurgičeskojpromyšlennostirossijskojimperiiv1908gpoziciâobŝestvaipravitelʹstva
first_indexed	2025-07-06T22:14:21Z
last_indexed	2025-07-06T22:14:21Z
_version_	1836937445824790528
fulltext	Журавлева И.В. РЕАЛИЗАЦИЯ ИННОВАЦИОННОЙ И ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬСКОЙ ФУНКЦИЙ В ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ВУЗА 54 разработку и внедрение в производство результатов интеллектуальной деятельности специалистов- сотрудников вуза. Наиболее целесообразным в рамках реализации инновационной и предпринимательской функций вуза видится сотрудничество нескольких вузов, локализированных на одной территории. Большую помощь в реализации мер по поддержке центра инновационного развития (малых инновационных компаний) могут оказать соответствующие органы исполнительной власти конкретного региона. Перспективы дальнейших исследований. Основным направлением дальнейших исследований по теме в конкретном вузе должны стать:  анализ спроса и предложения на услуги многоуровневой системы подготовки, переподготовки, повышения квалификации и консультирования специалистов для инновационной деятельности в сфере образования, науки и промышленности региона с целью последующего внедрения системы в центре инновационного развития;  формирование мотивации у студенческой молодежи к научно-технической и инновационной деятельности;  поиск партнеров центра инновационного развития среди органов государственной власти и коммерческих структур;  разработка системы мероприятий по продвижению идеи и задач центра инновационного развития в регионе. Источники и литература: 1. Федеральный закон РФ от 02.08.2009 № 217-ФЗ «О внесении изменений в отдельные законодательные акты Российской Федерации по вопросам создания бюджетными научными и образовательными учреждениями хозяйственных обществ в целях практического применения (внедрения) результатов интеллектуальной деятельности» // Собрание законодательства РФ, 28.07.1997. – № 30. – ст. 3594. 2. Гаффоров Е. Б. Формирование структуры и организационных преобразований в управлении НИД вуза. / Е. Б. Гаффоров, Т. И. Елисеева, Т. В. Синдеева, В. В. Ельников // Вестник НГУ. Серия : Социально- экономические науки. – 2010. – Т. 10. – Вып. 4. – С. 94-98. Забудкова О.А. УДК 94(477.5/.6):[334.757:669] ТРЕСТ В МЕТАЛЛУРГИЧЕСКОЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ РОССИЙСКОЙ ИМПЕРИИ В 1908 Г.: ПОЗИЦИЯ ОБЩЕСТВА И ПРАВИТЕЛЬСТВА Аннотация. В статье рассматривается влияние на общественное мнение и взгляды правительства П.А. Столыпина проекта создания треста металлургических заводов Донбасса и Приднепровья. Установлено, что попытка его создания стала переломным моментом в отношении к промышленным монополиям со стороны общественности и органов власти. Отмечена крайне негативная позиция широких слоев населения относительно монополий. Указывается на факт перехода правительства от поощрения создания монополистических объединений к политике лавирования с сохранением контроля над экономикой страны. Ключевые слова: трест, металлургическая промышленность, общественное мнение, Государственная дума, правительство. Анотація. У статті розглядається вплив на суспільну думку та погляди уряду П.А. Столипіна проекту створення тресту металургійних заводів Донбасу та Придніпров’я. Встановлено, що спроба його створення стала переломним моментом у ставленні до промислових монополій з боку громадськості та органів влади. Відзначено вкрай негативну позицію широких верств населення стосовно монополій в цілому. Зазначається перехід уряду від заохочення створення монополістичних об’єднань до політики лавірування із збереженням контролю над економікою країни. Ключові слова: трест, металургійна промисловість, суспільна думка, Державна дума, уряд. Summary. The article examines the impact on public opinion and the views of Peter Stolypin government in terms of project of creating the trust of metallurgical plants in Donbas and Dnieper region in 1908. It is established that the attempt of its creation was a turning point as to an attitude of the society and the Russian Empire authorities to industrial monopolies. The general public had an extremely negative attitude concerning monopolies. It was relevant to fusion of metallurgical plants. Zemstvos and the State Duma position on this issue was considered separately. The author draws attention to the uncertainty of the position of the Minister of Finance Vladimir Kokovtsov and the Minister of Trade and Industry Ivan Shipov on the issue of monopoly capital in the industry. The article discusses the fact of government transition from stimulating the establishment of monopolies to a policy of maneuvering with keeping control over the economy of the country. The conclusion is that an attempt to create a trust in the steel industry was the impetus to recognition by the government the need of legislative regulation of monopolies, and intensified anti-monopoly public performances of the Russian Empire. Key words: trust, metallurgy industry, public opinion, the State Duma, government. Постановка проблеми. Функціонування приватних промислових підприємств в сучасній Україні ставить перед суспільством і органами влади завдання, пов’язане з виробленням адекватних форм сприйняття та взаємодії з великим промисловим капіталом. Оскільки сьогодні цей процес знаходиться на початковому етапі, актуальним стає вивчення прикладів таких відносин періоду формування капіталізму в СОЦИАЛЬНЫЕ АСПЕКТЫ ТРАНСФОРМАЦИОННЫХ ПРОЦЕССОВ: ОБЩЕСТВО И ВЛАСТЬ, И СОВРЕМЕННЫЕ ПУТИ ГУМАНИЗАЦИИ И ОПТИМИЗАЦИИ ОБРАЗОВАНИЯ 55 Російській імперії. Яскравим проявом взаємин, що встановилися між великими підприємцями, суспільством і владою того часу була реакція на спробу створення металургійного тресту. Аналіз досліджень і публікацій. Вивчення зазначеної проблеми було започатковано ще її сучасниками. Найповнішу для того часу інформацію подає в своєму дослідженні Л. Кафенгауз [10]. Пізніше боротьбу навколо створення тресту було розглянуто в роботі Г. Циперовича [20]. Найбільшу увагу можливому трестуванню металургії було приділено радянськими дослідниками в 1950-х рр., коли з’явилася низка монографій, присвячених історії промисловості та зокрема монополій. З них можна виділити роботи Я. Лівшина [13], П. Лященка [14] та інших. Ґрунтовну статтю, присвячену безпосередньо трестові, було видано М. Гефтером [2]. У пізніших працях зазначена проблема не отримала спеціального висвітлення, дослідники в основному спиралися на доробок вищезгаданих учених. Тож окремі аспекти трестування в металургії в 1908 р. залишаються малодослідженими. Зокрема, це стосується реакції на чутки про трест громадськості й уряду та факторів, які її обумовили. Метою роботи є спроба проаналізувати спробу створення металургійного тресту з точки зору ставлення до нього суспільства та уряду Російської імперії. Виклад основного матеріалу. На початку XX століття імперія Романових переживала потужну економічну кризу, яка переросла в затяжну депресію. Її наслідки торкнулися насамперед Донбасу та Придніпров’я як найбільшого центру металургійної промисловості. Внаслідок відносно низького рівня завантаження обладнання витрати на виробництво суттєво збільшилися. Тож на початку 1908 р. заводчики дійшли висновку, що «існуюча форма об’єднання заводів за деякими окремими виробами… не може цілком задовольнити заводи». Вихід з цієї ситуації вбачався в створенні єдиного підприємства, яке підпорядкувало б існуючі металургійні товариства [7, с. 51]. Трест передбачалося створити на базі синдикату «Продамет». Ідея полягала в повному злитті 9 металургійних фірм у єдине акціонерне товариство. Переговори щодо його організацію проходили в Брюсселі, оскільки власники товариств, що об’єднувалися, були переважно представниками французьких і бельгійських капіталів. Наприкінці лютого (за іншими даними ‒ 11 березня) 1908 р. металургійними товариствами було підписано попередню угоду [18, с. 478]. Об’єднання створювалося у вигляді акціонерного «Товариства металургійних заводів, рудників і копалень». За даними «Торгово- промышленной газеты» підприємства-засновники утримували в своїх руках 88,84% виробництва південних заводів і 45,04% всієї імперії [12, с. 1]. Тож трест не дарма отримав у пресі характеристику «грандіозний і колосальний». Треба зазначити, що в перші роки XX ст. для широких верств населення синдикування промисловості проходило майже непомітно, тож коли до преси потрапила інформація про проект створення тресту, він справив надзвичайне враження своїм масштабом і несподіваністю. Чутки про нього сколихнули суспільство та викликали палку дискусію в пресі, яка, відображаючи думку широких верств населення, зайняла переважно антитрестовську позицію. Кореспонденти не шкодували гострих висловів, щоб описати сутність і наслідки діяльності монополій. У статті з промовистою назвою «Кайдани на Росію» газета «Новое время» висловлювала думку, що трест призведе до потрапляння маси населення «в майже необмежене підпорядкування декількох осіб». Його діяльність неодмінно призведе до повного знищення російської металургії, пророкував часопис [15, с. 3]. Газети, що займали більш стриману позицію («Россия», «Речь») зауважували, що не треба боротися з явищем, яке є закономірним для світового економічного розвитку. Головне завдання уряду так спрямувати діяльність тресту, щоб не зачіпалися ані інтереси промисловців, ані інтереси споживачів [9, с. 1]. Загалом підприємців цілком підтримали лише їхні часописи, перш за все, журнали «Промышленность и торговля» та «Горнозаводский листок». Проте доводи підприємців потопали гомоні їх численних противників, насамперед, представників конкуруючих економічних районів (Царства Польського та Уралу). Вони небезпідставно хвилювалися, що «об’єднаний Південь може зрівняти з землею цілі залізні райони та вже напевне витиснути їх з деяких виробництв» [10, с. 218]. Дійсно створення тресту не відповідало інтересам польської промисловості, яка знаходилася в залежності від південної руди та коксу. Польські заводи опинилися перед загрозою припинення виробництва чавуну та переходу на прокатування з південного чавуну більш тонких сортів заліза та жесті. Ще більшу занепокоєність виказали представники металургії Уралу, які стверджували, «південний трест не лише може, але й неминуче повинен вбити уральську промисловість» [19, с. 1]. Однак очолили антитрестовську кампанію не конкуренти, а органи місцевого самоврядування. Низка земств і міських управ подали урядові відповідні заяви з протестами. На засіданні Катеринославської міської думи 9 квітня 1908 р. відзначалося, що «величезна змова підприємців загрожує населенню Імперії повним поневоленням у справі споживання заліза», а «сама промисловість металургійна, ні більш ні менш, продається цілком без останку іноземцям…» [1, с. 10207]. На початку травня нею було відправлено телеграму на ім’я голови Ради міністрів П. А. Столипіна, де містився заклик «затримати затвердження уставу металургійного тресту, що засновується, та внести до Державної Думи закон про заборону в Росії подібного роду трестів» [20, с. 123]. І навіть восени 1908 р., коли питання тресту втратило актуальність, Катеринославська повітова земська управа клопоталася перед урядом з приводу «дозволу земствам входити до спілки виключно для боротьби з трестом у випадку його виникнення в Росії» [6, с. 10831]. Розголос набув такого розміру, що не залишився непоміченим Державною думою. 4 квітня 1908 р. туди було подано відповідний запит представників фракції Союзу 17 жовтня. Депутати висловлювали побоювання, що створення тресту призведе до закриття окремих підприємств, що не ввійшли до його складу. Крім того його діяльність могла загострити робітниче питання через можливе закриття деяких Забудкова О.А. ТРЕСТ В МЕТАЛЛУРГИЧЕСКОЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ РОССИЙСКОЙ ИМПЕРИИ В 1908 Г.: ПОЗИЦИЯ ОБЩЕСТВА И ПРАВИТЕЛЬСТВА 56 заводів. Нарешті створення тресту могло призвести до подорожчання вугілля та заліза, тоді як скорочення видатків зведеться до нуля через «утримання 53 директорів тресту та винагороду в декілька мільйонів рублів … організаторам тресту» [5, с. 10200-10201]. Запит, поданий до Державної думи було поставлено на чергу аж на кінець січня 1909 р., а потім відкладено до літніх канікул. У зв’язку з цим 111 депутатами різних фракцій (за винятком соціал- демократів і кадетів) було складено записку на ім’я П.А. Столипіна. В документі зазначалося, що оскільки синдикати та подібні до них торгово-промислові союзи заборонені законодавством, то таким має бути визнаний і трест, що зорганізується. Заявники підкреслювали шкоду таких союзів через відсутність сучасного законодавства та визнавали бажаним якнайскоріше проведення реформи в цій сфері. До цього ж міністерства повинні були відкласти видачу дозволів на діяльність підприємницьких союзів, і перш за все, південного тресту, як такого що є забороненим законодавством [8, с. 10416]. Отже, як бачимо, органи земського самоврядування та Державна дума, які виражали інтереси великого землеволодіння, вкрай негативно поставилися до об’єднання. Головною причиною такої реакції було небажання економічного посилення буржуазії, яка загрожувала становищу землевласників як головної політичної сили країни. Тож виступ проти тресту в металургії став ще одним з проявів боротьби за економічний і політичний вплив у імперії між промисловим і аграрним капіталом. Ще одним аспектом політичного значення дискусії навколо тресту було те, що обурення суспільства та необхідність реагувати на численні запити поставили уряд на чолі з П.А. Столипіним перед необхідністю чіткого визначення своєї позиції стосовно промислових монополій у цілому. На початку XX ст. тодішнє Міністерство фінансів на чолі з С.Ю. Вітте було зацікавлене в створенні синдикатів як засобу «самодопомоги» в боротьби з кризою. Пізніше позиція уряду не була такою яскраво вираженою, але в цілому поблажливе ставлення до монополій зберігалося. Так напередодні появи чуток про злиття південних заводів друкований орган Міністерства торгівлі та промисловості відзначав: «Окремі асоціації однієї й тієї ж самої галузі рано чи пізно повинні організувати одне спільне гармонійне ціле всеросійський синдикат або трест. Це економічна необхідність» [11, с. 1]. Така політика викликала спротив з боку споживачів, землевласників і представників металургії Уралу. Накопичене невдоволення діяльністю металургійних монополій і уряду знайшло свій вихід у 1908 році. Громадськість вимагала від міністра фінансів В. М. Коковцова та міністра торгівлі та промисловості І. П. Шипова заборони тресту та інших монополій, а також введення відповідного законодавства замість застарілих відповідних статей Уложення про покарання 1845 року. З іншого боку на профільне міністерство тиснули промисловці, які наголошували, що якщо при заснуванні тресту «будуть створені йому перешкоди для відкритого, а отже, більш-менш підконтрольного існування, він набуде форми, що випаде з очей суспільства» [18, с. 479]. Провідна роль іноземного, а саме франко-бельгійського капіталу, в тресті, ще більше ускладнювала визначення політики уряду в цьому питанні. Саме в цей час В. М. Коковцов вів попередню розвідку щодо чергової зовнішньої позики. Цим часопис «Русское богатство» пояснювало зміну його позиції від співчуваючої до негативної: «Не можна ж надавати безумовні послуги можливому кредиторові або хоча б тільки й посереднику. […] Чи можна при фінансових комбінаціях без торгу?» [17, с.94]. Це відмічали й промисловці: «…буття або небуття південноросійського залізного тресту значною мірою пов’язано з російським державним кредитом за кордоном» [18, с. 479]. Проте в центрі уваги перебувала позиція Міністерства торгівлі та промисловості в особі його очільника І.П. Шипова. На питання голови Московського біржового комітету Г.О. Крестовнікова щодо об’єднання, міністр відповів, що є різні трести, в тому числі й ті, що мають користь не лише для учасників, а й для народного господарства [3, с.10198]. Ця відповідь була сприйнята як підтримка промисловців і викликала обурення в пресі. 26 травня 1908 року під головуванням І.П. Шипова почала роботу Міжвідомча нарада про заходи щодо покращення вітчизняної металургійної та машинобудівної промисловості, де серед іншого розглядалося питання про трест. Нарада висловилася в антитрестовському дусі. Резюмуючи погляди її учасників, І.П. Шипов констатував, що російська громадськість виступила різко проти тресту, з чим уряд повинен рахуватися. Однак при цьому висловив власну думку, що «в такого роду угодах є сторона й дуже хороша, й дуже вигідна для народного господарства, але на все свій час». Росія не огороджена від світу Китайською стіною й з часом те, що зараз вважається страшним перестане бути таким, відмітив міністр [2, с. 141]. Така позиція визначила загальне ставлення міністерства до монополій й у подальшому, коли для його політики було характерним лавірування між інтересами споживачів і підприємців. В цілому ж загальний економічний курс імперії, спрямований на максимальне контролювання промисловості, не міг дозволити вільного утворення такого великого об’єднання без жодного контролю держави. Наприкінці 1908 р. стало зрозумілим, що спроба трестування південної металургії зазнала невдачі. Офіційно П.А. Столипін заявив про відмову організаторів тресту від його заснування через небажання сплатити передбачені законом збори та акцизи, які складали кілька мільйонів рублів. Однак, це, звісно, не було реальною причиною відмови промисловців від об’єднання. М. Гефтер дійшов висновку, що на заваді стали розбіжності між різними групами виробників металу [2, с. 144]. Натомість Я. Лівшин визначальним назвав саме спротив суспільства та органів влади Російської імперії [13, с.269]. На користь останньої думки говорить й те пояснення, яке дав один з безпосередніх засновників тресту І.І. Ясюкович. За його словами, об’єднання не відбулося через фактори, що не мали жодного стосунку до банківської сфери. До основних причин невдачі тресту він відніс, перш за все, негативну громадську думку [4, с. 5]. Тож трест не було створено, оскільки він був «відкинутий суспільством і законодавчими установами» [16, с. 4]. СОЦИАЛЬНЫЕ АСПЕКТЫ ТРАНСФОРМАЦИОННЫХ ПРОЦЕССОВ: ОБЩЕСТВО И ВЛАСТЬ, И СОВРЕМЕННЫЕ ПУТИ ГУМАНИЗАЦИИ И ОПТИМИЗАЦИИ ОБРАЗОВАНИЯ 57 Таким чином, нереалізований проект металургійного тресту мав великий вплив на економіку та суспільство Російської імперії, оскільки зачіпав широке коло інтересів різних верств населення. Він став переломним моментом у питанні ставлення до монополій як з боку суспільства, так і з боку уряду. Можливе злиття південноросійських підприємств викликало вкрай негативну реакцію громадськості та проілюструвало ставлення суспільства до монополій в цілому. Найжорсткішу позицію зайняли представники великого землеволодіння, чиї інтереси висловлювали земства та Державна дума, оскільки не бажали економічного, а з ним і політичного посилення промислового капіталу. На відміну від Думи, позиція уряду не була чітко визначеною. Створення тресту в цілому підтримувалося Міністерствами фінансів і торгівлі та промисловості. При цьому тиск суспільної думки та бажання тримати розвиток промисловості під контролем змусили уряд визнати, що монополії, хоч і є закономірним явищем, потребують контролю задля перешкоджання їхнім можливим зловживанням. Отже вперше було офіційно заявлено про необхідність законодавчого врегулювання діяльності монопольних об’єднань, а поняття «боротьба з синдикатами» набуло широкого розповсюдження. Розглянуте питання потребує подальшого вивчення з точки зору зв’язків тресту з іноземними капіталами, його впливу на внутрішній ринок заліза, позиції аграрного капіталу в антитрестовському русі, що дозволить скласти більш повне враження про економіку Російської імперії на початку XX ст. Джерела та література: 1. Вопрос о тресте в Екатеринославской Городской думе // Горнозаводский листок. 1908. № 43-44. – С. 10207-10208. 2. Гефтер М. Я. Борьба вокруг создания металлургического треста в России в начале ХХ в. / М. Я. Гефтер // Исторические записки. – Т. 47.– 1954. – С. 124-148. 3. Две программные речи // Горнозаводский листок. – 1908. – № 42. – С. 10197-10199. 4. Е-ъ. И. И. Ясюкович и трест / Е-ъ // Южный край. – 1908. – № 9505 (7 октября). – С. 5. 5. Запрос о тресте Государственной Думе // Горнозаводский листок. 1908. – № 42. – С. 10200-10201. 6. Земский контр-трест // Горнозаводский листок. – 1908. – № 122. – С. 10831. 7. Монополии в металлургической промышленности России (1900–1917). Документы и материалы. – М– Л. : Издательство Академии наук СССР, 1963. – С. 51–53. 8. К вопросу о тресте // Горнозаводский листок. – 1908. № 6970. – С.10416-10417. 9. К. К. Ш. Металлургический трест перед лицом прессы / К. К. Ш. // Торгово-промышленная газета – 1908. – № 101 (3 мая). – С.1. 10. Кафенгауз Л. Б. Синдикаты в русской железной промышленности : К вопросу о концентрации производства в России / Л. Б. Кафенгауз. – М. : Типография Т-ва И. Д. Сытина, 1910. – 264 с. 11. К-чъ. Металлургические синдикаты / К-чъ // Торгово-промышленная газета. 1908. – № 43 (21 февраля). – С.1. 12. К-чъ. Трест южных металлургических заводов/ К-чъ // Торгово-промышленная газета. – 1908. – № 84 (11 апреля). – С.1. 13. Лившин Я. И. Монополии в экономике России / Я. И. Лившин. – М. : Наука, 1961. – 448 с. 14. Лященко П. І. Історія народного господарства СРСР : [Навч. посібн. для екон. та інж.-екон. вузів і фак- тів]. Т.2 : Капіталізм / Пер. з 2-го рос. вид. / П. І. Лященко К. : Політвидав УРСР, 1952. – 690 с. 15. Меньшиков М. Кандалы на Россию / М. Меньшиков // Новое время. – 1908. – №11521 (8 апреля). – С. 3. 16. Металлургический трест // Южный край. – 1909.– № 9584 (11 января). – С.4. 17. Петрищев А. Хроника внутренней жизни / А. Петрищев // Русское богатство. – 1908. – № 5. – С.72-103. 18. Трест и финансы русских железных предприятий // Промышленность и торговля. – 1908. – № 8. – С. 473 479. 19. Уралец. Трест и уральская металлургия // Торгово-промышленная газета. – 1908. № 112 (18 мая). – С.1. 20. Цыперович Г. Р. Синдикаты и тресты в дореволюционной России / Г. Р. Цыперович. – Петроград, 1920. – 210 с.

Трест в металлургической промышленности Российской империи в 1908 г.: позиция общества и правительства

Репозитарії

Схожі ресурси