Кластеризація плюс виробнича демократія - синергетичний ефект
На підставі проведеного аналізу кластерного підходу і діючих форм та методів вирішення соціальних проблем встановлено взаємозв’язок між розвитком кластеризації і виробничої демократії, які в сукупності формують синергетичний ефект, що дозволяє підвищувати конкурентоспроможність підприємств та забезп...
Збережено в:
| Дата: | 2013 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2013
|
| Назва видання: | Вісник економічної науки України |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/93137 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Кластеризація плюс виробнича демократія - синергетичний ефект / О. Шемяков // Вісник економічної науки України. — 2013. — № 2 (24). — С. 165–167. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-93137 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-931372016-01-25T03:02:22Z Кластеризація плюс виробнича демократія - синергетичний ефект Шемяков, О. Наукові статті На підставі проведеного аналізу кластерного підходу і діючих форм та методів вирішення соціальних проблем встановлено взаємозв’язок між розвитком кластеризації і виробничої демократії, які в сукупності формують синергетичний ефект, що дозволяє підвищувати конкурентоспроможність підприємств та забезпечує соціальну безпеку. Виробнича демократія, кластеризація, соціально-трудові відносини. На підставі проведеного аналізу кластерного підходу і діючих форм та методів вирішення соціальних проблем встановлено взамозв’язок між розвитком кластеризації і виробничої демократії, які в сукупності формують синергетичний ефект, що дозволяє підвищувати конкурентоспроможність підприємств та забезпечує соціальну безпеку. На основании проведенного анализа кластерного подхода и действующих форм и методов решения социальных проблем установлена взаимосвязь между развитием кластеризации и производственной демократии, которые в совокупности формируют синергический эффект, что позволяет повышать конкурентоспособность предприятий, и обеспечивает социальную безопасность. On the basis of the conducted analysis of cluster approach and operating forms and methods of decision of social problems intercommunication is set between development of clusterization and production democracy, which in an aggregate form a sinergistical effect, that allows to promote the competitiveness of enterprises and provides social safety. 2013 Article Кластеризація плюс виробнича демократія - синергетичний ефект / О. Шемяков // Вісник економічної науки України. — 2013. — № 2 (24). — С. 165–167. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 1729-7206 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/93137 uk Вісник економічної науки України Інститут економіки промисловості НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Наукові статті Наукові статті |
| spellingShingle |
Наукові статті Наукові статті Шемяков, О. Кластеризація плюс виробнича демократія - синергетичний ефект Вісник економічної науки України |
| description |
На підставі проведеного аналізу кластерного підходу і діючих форм та методів вирішення соціальних проблем встановлено взаємозв’язок між розвитком кластеризації і виробничої демократії, які в сукупності формують синергетичний ефект, що дозволяє підвищувати конкурентоспроможність підприємств та забезпечує соціальну безпеку. Виробнича демократія, кластеризація, соціально-трудові відносини. На підставі проведеного аналізу кластерного підходу і діючих форм та методів вирішення соціальних проблем встановлено взамозв’язок між розвитком кластеризації і виробничої демократії, які в сукупності формують синергетичний ефект, що дозволяє підвищувати конкурентоспроможність підприємств та забезпечує соціальну безпеку. |
| format |
Article |
| author |
Шемяков, О. |
| author_facet |
Шемяков, О. |
| author_sort |
Шемяков, О. |
| title |
Кластеризація плюс виробнича демократія - синергетичний ефект |
| title_short |
Кластеризація плюс виробнича демократія - синергетичний ефект |
| title_full |
Кластеризація плюс виробнича демократія - синергетичний ефект |
| title_fullStr |
Кластеризація плюс виробнича демократія - синергетичний ефект |
| title_full_unstemmed |
Кластеризація плюс виробнича демократія - синергетичний ефект |
| title_sort |
кластеризація плюс виробнича демократія - синергетичний ефект |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Наукові статті |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/93137 |
| citation_txt |
Кластеризація плюс виробнича демократія - синергетичний ефект / О. Шемяков // Вісник економічної науки України. — 2013. — № 2 (24). — С. 165–167. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
| series |
Вісник економічної науки України |
| work_keys_str_mv |
AT šemâkovo klasterizacíâplûsvirobničademokratíâsinergetičnijefekt |
| first_indexed |
2025-07-06T22:37:07Z |
| last_indexed |
2025-07-06T22:37:07Z |
| _version_ |
1836938879520735232 |
| fulltext |
О. ШЕМЯКОВ
2013/№2 165
кому регулюванні без двозначних тлумачень законодавст-
ва і забезпеченні повної прозорості всіх процедур.
Список джерел
1. Закон України «Про засади державної регуляторної політи-
ки у сфері господарської діяльності» від 11.09.2003 р.
№ 1160-IV.
2. Перелік законів України, прийнятих протягом 2010-2011
року на виконання завдань щодо дерегуляції підприємни-
цької діяльності. – [Електронний ресурс]. – Режим досту-
пу: http://www.dkrp.gov.ua/info/412.
3. Незалежні моніторинги дотримання вимог державної регу-
ляторної політики з 2004 року здійснювались Інститутом
конкурентного суспільства, Інститутом власності і свобо-
ди, Дніпропетровським координаційно-експертним
центром з питань регуляторної політики та іншими
4. Інформація про здійснення органами виконавчої влади
державної регуляторної політики у 2012 році. – [Електрон-
ний ресурс] / Державний комітет України з питань регуля-
торної політики та підприємництва. – К., 2013. – Режим
доступу: http://www.dkrp.gov.ua/info/1455.
5. Щодо шляхів вдосконалення реалізації регуляторної полі-
тики в Україні. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.niss.gov.ua/articles/517/.
6. Указ Президента України «Про оптимізацію системи централь-
них органів виконавчої влади» від 09.12.2010 р. №1085/2010.
7. Закон України «Про Національну програму сприяння роз-
витку малого підприємництва» // Офіційний вісник Украї-
ни. – 2001. – № 4. – С. 1. – Ст. 105.
8. Закон України «Про ліцензування певних видів господар-
ської діяльності» від 01.06.2000 р. №1775-III.
9. Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб
та фізичних осіб – підприємців» від 15.05.2003 р. №755-IV.
10. Закон України «Про дозвільну систему у сфері господар-
ської діяльності» від 06.09.2005 №2806-IV.
11. Закон України «Про основні засади державного нагляду
(контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.07
N877-V // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2007,
N 29, ст.389. – [Электронный ресурс]. – Режим доступа:
http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/ main.cgi?nreg=877-16
12. Ляшенко В.И. Регулирование развития малого предпри-
нимательства в Украине: проблемы и пути решения: Мо-
нография / НАН Украины. Ин-т экономики пром-сти. –
Донецк, 2007. – 452 с.
13. Реальна економічна свобода – одна з підвалин відкритого
суспільства: експертна оцінка ситуації в Україні. – [Елект-
ронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.deputat.org.
ua/include/OSF_Academia_Ekonomichna%20svoboda%20v%
20Ukraini_karta%20polityky_2010-2012.pdf.
14. Сколотяний Ю., Пасочник В. Плюси у звіті й мінуси в підра-
хунку // [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://gazeta.
dt.ua/finances/plyusi-u-zviti-y-minusi-v-pidrahunku-_.html.
О. Шемяков
м. Донецьк
КЛАСТЕРИЗАЦІЯ ПЛЮС ВИРОБНИЧА ДЕМОКРАТІЯ –
СИНЕРГЕТИЧНИЙ ЕФЕКТ
Стан, що склався у економіці України, змушує
державу вести пошук інноваційних підходів, спрямова-
них як на досягнення конкурентоспроможності вироб-
ництва, так і на вирішення соціальних проблем, що не-
ухильно виникали, виникають і будуть виникати, оскі-
льки бізнес – це форма соціально-трудових відносин
певних соціальних груп людей, які, взаємодіючи одна з
одною, намагаються реалізувати свої інтереси [1].
Вивчення практики виробничої діяльності країн з
розвиненою системою господарювання, де діє грома-
дянське суспільство, дає підставу стверджувати:
По-перше, що інноваційним способом досягнення
конкурентоспроможності економіки є її кластеризація.
Тобто, концентрація на певних територіях, взає-
мозв’язаних організацій, підприємств, науково-
дослідних закладів і інших суб’єктів господарювання,
взаємодія яких базується на принципах демократії, вза-
ємоповаги, які взаємодоповнюють один одного. Такий
підхід сприяє пошуку ефективних форм господарюван-
ня, що дозволяє суттєво підвищити конкурентоспромо-
жність економіки. На думку українських вчених «Еко-
номіка території, що формується на основі кластерів, –
це модель конкурентоспроможної та інвестиційно при-
вабливої економіки, що базується на використанні ефе-
ктів синергії та масштабу. Кластерні локальні мережі
територіально-виробничих систем є джерелами й фак-
торами забезпечення високого рівня та якості життя на-
селення, економічного зростання сталого розвитку те-
риторій» [2, с. 55]. Надаючи характеристику кластер-
ному підходу, російський науковець Коновалова М.Є.
зазначає, що «Кластерний підхід дозволяє розглянути і
надати характеристику галузей стосовно конкретної тери-
торії та її особливостей. У кластерній формі організації
промислових виробництв полягає ряд серйозних пере-
ваг для бізнесу, завдяки яким кластери впливають на
конкурентну боротьбу. По-перше, це підвищення проду-
ктивності фірм і галузей, що входять в кластер, по-
друге, значний потяг до інновацій, по-третє, стимулю-
вання нових видів та форм бізнесу, що розширяє кордо-
ни кластера»[3, с. 94]. Видатний американський вчений
М. Портер розглядає кластер як групу географічно бли-
зьких взаємопов‘язаних компаній і асоційованих інсти-
тутів у певній сфері діяльності, що характеризуються
спільністю та взаємодоповненням один одного [4, 5].
Звертає увагу й те, що науковці в своїх дослідженнях, а
роботодавці в практичній діяльності розглядають клас-
теризацію, в основному як метод, спрямований тільки
на досягнення конкурентоспроможної діяльності
суб’єктів господарювання і отримання максимального
прибутку.
По-друге, ефективним способом вирішення соціаль-
них проблем є демократизація процесів взаємодії певних
соціальних груп, в яких людський фактор посідає найваж-
ливіше місце. Справа в тому, що будь-який вид економіч-
ної діяльності завжди пов'язаний із соціальними процеса-
ми та використанням людського чинника, який можна
ефективно задіяти у господарській діяльності та праці,
і, завдяки якому створюються матеріальні та духовні
потреби. Будь-який вид господарської діяльності буду-
ється за тісній взаємодії таких соціальних груп як робо-
тодавці та наймані працівники. У процесі взаємодії во-
ни не тільки організують роботу виробництва, але й
формують певні соціально-трудові відносини. Міжна-
родний досвід розбудови сучасної економіки показує,
що ставка на людський вимір створює сприятливі умо-
ви щодо забезпечення конкурентоспроможності
суб’єктів господарювання і досягнення сталого розвит-
ку виробництва. Отже, все, що відбувається у глибинах
економічних процесів, відбувається через відповідні
соціальні групи людей. Виникнення розбіжностей інте-
http://www.deputat.org/
http://gazeta.dt.ua/authors/yuriy__skolotyaniy
http://gazeta.dt.ua/authors/yuriy__skolotyaniy
О. ШЕМЯКОВ
ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ 166
ресів між ними лише вказує на наявність протиріч, а
врегульовувати їх повинні люди, наділені розумом і со-
вістю. Вони повинні опиратися в своїх діях на такі ба-
зові цінності як права людини, демократія, верховенст-
во закону, реалізацію яких гарантує держава, що є ос-
новою демократизації процесів взаємодії суб’єктів со-
ціально-трудових відносин. Слід зазначити, що важли-
вим напрямом діяльності суб’єктів соціально-трудових
відносин, який гармонізує їх взаємостосунки, є розвиток
виробничої демократії як «…сукупності інноваційно-
демократичних форм і методів управління соціально-
трудовими відносинами на виробничому рівні, що є запо-
рукою стабільного розвитку підприємницької діяльності
та забезпечення соціальної безпеки як на рівні суб’єкта
господарювання, так і в цілому у суспільстві» [1, с. 46].
Як бачимо, демократичні цінності стають основою
для застосування як інноваційних підходів щодо досяг-
нення конкурентоспроможності підприємств, так і ви-
рішення соціальних проблем, що виникають у процесі
оздоровлення економіки. А в сукупності ці підходи по-
винні посилювати вплив на створення умов щодо ста-
лого розвитку виробництва та досягнення соціальної
безпеки у суспільстві.
Незважаючи на широкий спектр наукових дослі-
джень кластеризації як способу досягнення конкурентос-
проможної діяльності підприємств і підходів щодо ефек-
тивного вирішення проблем соціального спрямування, їх
сукупний вплив на оздоровлення економіки України, за-
лишається дискусійним і потребує подальшого вивчення.
Мета статті полягає у встановлені взаємозв’язку
між розвитком кластеризації і виробничої демократії та
його вплив на досягнення синергетичного ефекту, що
дозволяє підвищувати конкурентоспроможність вироб-
ничої діяльності та забезпечує соціальну безпеку.
Пошук шляхів розбудови національної конкурентос-
проможної економіки і одержання бажаних результатів,
спрямованих на вирішення проблем, пов’язаних зі зміна-
ми, що відбуваються у світовій економіці, сприяв появі
цілої низки наукових публікацій. Зазначеній проблемі
присвячено чимало досліджень зарубіжних і українських
вчених, серед яких роботи В. Бакума, О. Гуменюка,
А. Кальянова, І. Косача, В. Мамонової, А. Маршала,
Т. Наконечної, М. Портера, В. Шкоди та інших.
Так, у своїй роботі вчений Мамонова В. В. вказує
на те, «…що в сучасний період постіндустріального ро-
звитку мережеві форми, серед яких провідне місце за-
ймають територіальні кластери, відіграють важливу
роль в підвищенні конкурентоспроможності регіональ-
ної економіки» [6, с. 46-50].
Російський науковець Коновалова Н.Е. у своєму
дослідженні аналізує роль кластерного підходу в струк-
турній збалансованості суспільного відтворення, вона
звертає увагу на те, що кластери є новим типом самоор-
ганізації економічної системи. На її думку, кластерний
підхід передбачає:
«1. Розгляд стратегічних груп галузей комплемен-
тарних компаній, що відносяться до різних галузей.
2. Просування стратегічної групи компаній в рам-
ках доповнюючих сегментів.
3. Формування ефективних взаємовідносин між клю-
човими тримачами інтересів, які сприяють підвищенню
продуктивності і конкурентоспроможності. Створюється
основа для розвитку державно-приватного партнерства.
4. Враховується, що більшість учасників не є пря-
мими конкурентами, які володіють загальними потре-
бами і мають спільні бар'єри для розвитку. Тобто, клас-
тери є комбінацією конкуренції і кооперації, де відбу-
вається симбіоз цих двох процесів.
5. Формування кластерів підпорядковане логіці
синергетичного підходу, що знаходить віддзеркалення
в основній системній властивості емерджентності, яке
властиве кластерам, що утворюються. Функціонування
кластерів в умовах невизначеності створює передумови
для пошуку нових комбінацій взаємозв'язків між учас-
никами суспільного відтворення.
6. Інтенсивна організація нового за рахунок взає-
модії малого і середнього бізнесу, де формуються осно-
ви інноваційної диверсифікованої економіки.
7. При швидкій зміні структурних пріоритетів реа-
кція економічних агентів в кластерах є адекватнішою,
що набуває істотного значення в умовах динамічних
змін господарської системи.
8. Посилення мультиплікативного ефекту в резуль-
таті тісного міжфірмового контакту в кластері, а також
унаслідок налагоджених каналів передачі інформації,
нововведень між конкуруючими кластерними утворен-
нями, що зрештою позитивно впливає на загальний рі-
вень конкурентоспроможності економіки» [3, с. 95].
Розглядаючи теоретико-методологічні засади розви-
тку кластеризації у сучасній економіці, українські науков-
ці А. Кальянов і В. Шконда [2] надають їй визначаючу
роль в успішному становленні регіональної економіки.
Спираючись на світовий досвід та підтверджуючи доці-
льність кластерних утворень, вони звертають увагу на
те, що «…в умовах ринкової глобалізації економіки пі-
дйом провідних її галузей і соціальної сфери повинний
здійснюватися на засадах використання окремих соціа-
льно-інтеграційних систем. Найефективнішою та перс-
пективною формою таких систем є інноваційні класте-
рні об'єднання» [2, с. 4-5]. На думку вчених, кластери –
це «…один з найважливіших інструментів державного
регулювання економіки та розвитку адміністративно-
економічних регіонів України…» [2, с. 4-5]. До особли-
востей кластеризації вони відносять «…отримання мак-
симального синергетичного ефекту від тісної взаємодії
суб’єктів господарювання та організацій різних галузей
та форм власності» [2, с. 24].
Отже, значної уваги заслуговує застосування клас-
терів в рамках конкретної території з урахування особ-
ливостей діючих галузей економіки. Такий підхід в
останній час поступово набирає обертів і в Донецькому
регіоні. Традиційно-базовими галузями економіки До-
нецького регіону є вугільна та металургійна промисло-
вість, а також агропромисловий комплекс. В сучасних
умовах розвитку економіки на думку українських нау-
ковців [8] ці галузі знаходяться під впливом міжнарод-
ної конкурентної боротьби та інституційних перетво-
рень, що призводить до соціально-економічної напруги
та виникнення загрози дестабілізації взаємовідносин
суб’єктів соціально-трудової сфери. В цих галузях ви-
користовується значний людський потенціал, тому у
відповідності до стратегії підвищення конкурентоспро-
можності Донбасу «Донбас-2025: стратегія майбутньо-
го» [9], взято напрямок про утворення в регіоні металу-
ргійного кластеру та кластеру сільськогосподарської і
харчової промисловості. У зв’язку з цим на території
області відбулася певна підготовча робота по їх форму-
ванню. Так, на сьогодні вже проведену певну концент-
рацію зазначених галузей у вигляді компаній, груп, ко-
рпорацій тощо. Створено Донецьку паливно-
енергетичну компанію (ДПЕК), до якої увійшли підп-
риємства, що представляють ланцюжок від видобутку і
переробки вугілля до виробництва і постачання елект-
роенергії. Цілями об'єднання стали координація госпо-
дарської діяльності і забезпечення умов ефективного
виробництва підприємств паливно-енергетичного ком-
плексу Донбасівського регіону. Сформовано вертика-
льно-інтегровані компанії «Метінвест Холдинг»,
ПРАТ»Донецьксталь – металургійний завод» та інші,
які диверсифікують металургійне і вугільне виробницт-
О. ШЕМЯКОВ
2013/№2 167
во. Важливо підкреслити, що в умовах ринкової систе-
ми господарювання об’єднання підприємств галузей,
які сконцентровані у вигляді компаній, концернів, хол-
дингів, груп, корпорацій тощо не мають такого рівня
демократизації діяльності, яку мають кластери, де кож-
ному учаснику гарантується широка автономія.
Огляд наукових досліджень вказує на високий ін-
терес вітчизняних та зарубіжних науковців до дослі-
дження кластерного підходу і його значення для підви-
щення конкурентоспроможності підприємств. Але в той
же час вчені по-перше, не приділяють достатньої уваги
розвитку соціальної складової економіки в умовах кла-
стеризації; по-друге, тільки незначна їх кількість розг-
лядає отримання синергетичного ефекту від створення
кластерів у сукупності із застосуванням інноваційних
методів вирішенням соціальних проблем на засадах ви-
робничої демократії, що сприяє гармонізації взаємовід-
носин у соціально-трудовій сфері.
Проведений українськими вченими аналіз діяльно-
сті вугільної та металургійної промисловості України
[8] дає підставу стверджувати, що в зазначених галузях
розпочався процес пошуку шляхів, спрямованих на ви-
явлення підходів, які дозволяють не тільки підвищувати
конкурентоздатність діючих суб’єктів господарювання,
але й гармонізувати соціально-трудові відносини між
учасниками виробничої діяльності (роботодавцями та
найманими працівниками). Одним із таких підходів є
орієнтація організації виробничої діяльності на базові
людські цінності з метою мобілізації суб’єктів соціаль-
но-трудових відносин на якісне виконання трудових
обов’язків. До базових цінностей розвитку ефективних
взаємовідносин у соціально-трудовій сфері належить
таке явище як виробнича демократія, яка є особливим
видом діяльності суб’єктів соціально-трудових відно-
син, розвиток якої передбачає застосування інновацій-
но-демократичних форм і методів управління взаємоді-
єю між роботодавцями та найманими працівниками.
Найбільш дієвими серед них є корпоративна культура і
соціальна відповідальність.
Корпоративна культура є особливим видом діяль-
ності організацій і розвитку людської життєдіяльності,
тобто, – це один з процесів взаємодії суб’єктів соціаль-
но-трудових відносин, на базі якого формуються люд-
ські цінності, що забезпечують правила поведінки від-
повідних соціумів. У той же час «…корпоративна куль-
тура як метод подальшого розвитку виробничої демок-
ратії в управлінні соціально-трудовими відносинами
дозволяє на базі людських цінностей мобілізувати їх на
якісне виконання обов’язків. Це сприяє активності
людського персоналу та пошуку компромісів з метою
підвищення конкурентоспроможності, адаптивності й
ефективності виробництва» [1, с. 45]. Отже, застосу-
вання цього методу посилює мультиплікативний ефект,
спрямований на досягнення бажаної конкурентоспро-
можності підприємств.
Особливої уваги заслуговує додержання суб’єктами
господарювання міжнародного стандарту SA 8000 «Со-
ціальна відповідальність» [10, 11]. Справа в тому, що по-
будова ефективної ринкової економіки і громадянського
суспільства залежить від успішного протікання процесів
формування ринкової системи господарювання та пошу-
ку взамопорозуміння між суб’єктами трудових відносин.
Такий підхід потребує відповідних змін у площині вико-
нання зобов’язань бізнесу перед державою та найманими
працівниками. До того ж, для підприємців, які позиціо-
нують себе як успішні, завжди постає питання щодо не-
обхідного узгодження свого подальшого розвитку як із
суспільством, так і з працівниками. Таким чином, соціа-
льна відповідальність «…як ефективний метод розвитку
критеріїв демократизації взаємодії суб’єктів соціально-
трудових відносин, що забезпечують гідні умови праці
на робочих місцях і покращення якості життя найманих
працівників…» [1, с. 45] також посилює мультиплікати-
вний ефект процесу досягнення кінцевого результату. Як
бачимо, корпоративна культура і соціальна відповідаль-
ність, будучи ефективними методами розвитку виробни-
чої демократії, в результаті тісного міжфірмового конта-
кту в кластері, спрямовані на досягнення мультиплікати-
вного ефекту у площині отримання кінцевих результатів
виробничої діяльності. Тобто, спостерігається взає-
мозв’язок між застосуванням інноваційних форм і мето-
дів, спрямованих на підвищення конкурентоспроможно-
сті виробництва і розвитком виробничої демократії.
Узагальнення проведеного дослідження дозволяє
дійти наступних висновків:
- розглянуті способи досягнення конкурентоспро-
можності виробництва і гармонізації соціально-трудових
відносин вказують на те, що головним їх завданням є
оздоровлення економіки як на територіальному, так і на
виробничому рівнях, а їхній взаємозв’язок є необхідною
умовою на шляху демократичних перетворень та вико-
нання зазначеного завдання;
- посилення мультиплікативного ефекту здійсню-
ється завдяки сукупної дії результатів від кластеризації
і розвитку виробничої демократії в управлінні соціаль-
но-трудовими відносинами;
- на кластеризацію слід дивитися не тільки як на
об’єднання підприємств, що вирішують свої бізнес-
інтереси, але й на форму вирішення соціальних про-
блем на засадах виробничої демократії;
- ефективність управління економікою досягається
завдяки розвитку кластерів та виробничої демократії,
які в сукупності формують синергетичний ефект, що
дозволяє підвищувати конкурентоспроможність вироб-
ничої діяльності та забезпечує соціальну безпеку.
Список джерел
1. Шемяков О.Д. Розвиток виробничої демократії в управлінні
соціально-трудовими відносинами: теорія і практика: Мо-
нографія / О.Д. Шемяков. – Донецьк: ВІК, 2012. – 290 с.
2. Шкода В.В., Кальянов A.B. Теорія та практика розвитку
кластерів в сучасній економіці: Монографія. – Донецьк:
Світ книги, 2013. — 147 с.
3. Коновалова M.Е. Кластерный подход и его роль в структу-
рной сбалансированности общественного воспроизводства
[Текст] / M.Е. Коновалова // Успехи современного естест-
вознания, Москва. – №12. – 2011. – С. 93-96.
4. Портер М.Э. Конкуренция. – М.: Вильямс, 2005 – 608 с.
5. Портер М.Е. Стратегія конкуренції Методика аналізу галу-
зей і діяльності конкурентів. – К.: Основи, 1998. – 390 с.
6. Кластери як інструмент регіонального розвитку: матеріали
науково- практичного семінару (м. Феодосія, 16-20 липня
2012 р.) / За ред. проф. В.В. Мамонової. – Х.: ХарРІ НАДУ,
2012. – 115 с.
7. Marshall A. / Principles of Economics: An introductory volyme
[Текст] / A. Marshall / - London. UK: Mactillan. 1890. [Елек-
тронний ресурс]. – Режим доступу:
http//www.econlib.org/library/ Marshall/marPtoc.html
8. Соціальний вимір вугільної та металургійної галузей про-
мисловості України: моногр. / О.І. Амоша, Ю.С. Залознова,
В.П. Антонюк, О.Ф. Новікова, Є.В. Котов та ін.; HAH
України, Ін-т економіки пром-сті. – Донецьк, 2013. – 164 с.
9. Донбас-2025: стратегія майбутнього. Донецька обласна дер-
жавна адміністрація. [Електронний ресурс] / – Режим досту-
пу: http://donoda.gov.ua:81/main/ua/news/detail/6284.htm
10. Бібліотечка голови профспілкового комітету. – 2007. – №7.
«Міжнародний стандарт SA 8000: на шляху поширення прин-
ципів гідної праці». – К. : Профінформ ФПУ, 2007. – 48 с.
11. Грішнова О.А. Соціальна відповідальність – шлях до єв-
ропейської соціальної держави / О.А. Грішнова // Соціаль-
но-трудові відносини : теорія та практика : зб. наук. праць:
– К. : КНЕУ, 2011. – № 2. – С. 6-12.
|