Питання щодо дослідження стійкості функціонування промислово-економічних систем
Gespeichert in:
| Datum: | 2008 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2008
|
| Schriftenreihe: | Вісник економічної науки України |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/93465 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Питання щодо дослідження стійкості функціонування промислово-економічних систем / В.Ф. Гамалій, І.В. Ніколаєв // Вісник економічної науки України. — 2008. — № 1 (13). — С. 14–17. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-93465 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-934652016-01-29T03:01:49Z Питання щодо дослідження стійкості функціонування промислово-економічних систем Гамалій, В.Ф. Ніколаєв, І.В. Наукові статті 2008 Article Питання щодо дослідження стійкості функціонування промислово-економічних систем / В.Ф. Гамалій, І.В. Ніколаєв // Вісник економічної науки України. — 2008. — № 1 (13). — С. 14–17. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 1729-7206 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/93465 uk Вісник економічної науки України Інститут економіки промисловості НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Наукові статті Наукові статті |
| spellingShingle |
Наукові статті Наукові статті Гамалій, В.Ф. Ніколаєв, І.В. Питання щодо дослідження стійкості функціонування промислово-економічних систем Вісник економічної науки України |
| format |
Article |
| author |
Гамалій, В.Ф. Ніколаєв, І.В. |
| author_facet |
Гамалій, В.Ф. Ніколаєв, І.В. |
| author_sort |
Гамалій, В.Ф. |
| title |
Питання щодо дослідження стійкості функціонування промислово-економічних систем |
| title_short |
Питання щодо дослідження стійкості функціонування промислово-економічних систем |
| title_full |
Питання щодо дослідження стійкості функціонування промислово-економічних систем |
| title_fullStr |
Питання щодо дослідження стійкості функціонування промислово-економічних систем |
| title_full_unstemmed |
Питання щодо дослідження стійкості функціонування промислово-економічних систем |
| title_sort |
питання щодо дослідження стійкості функціонування промислово-економічних систем |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| publishDate |
2008 |
| topic_facet |
Наукові статті |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/93465 |
| citation_txt |
Питання щодо дослідження стійкості функціонування промислово-економічних систем / В.Ф. Гамалій, І.В. Ніколаєв // Вісник економічної науки України. — 2008. — № 1 (13). — С. 14–17. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| series |
Вісник економічної науки України |
| work_keys_str_mv |
AT gamalíjvf pitannâŝododoslídžennâstíjkostífunkcíonuvannâpromislovoekonomíčnihsistem AT níkolaêvív pitannâŝododoslídžennâstíjkostífunkcíonuvannâpromislovoekonomíčnihsistem |
| first_indexed |
2025-07-06T23:17:56Z |
| last_indexed |
2025-07-06T23:17:56Z |
| _version_ |
1836941446601506816 |
| fulltext |
ГАМАЛІЙ В.Ф., ШКОЛАЄВ LB.
вих купувати товари лише найвищої якості, а також у
фундаментальних змінах в управлінні компаніями. Як
вважає автор [4], «можна бути впевненим лише в одно
му, — очікуються постійні зміни».
Разом з тим, це не означає повної втрати актуаль
ності стратегічного управління. Конкретні й точні про
гнози щодо майбутніх змін, а також оцінка їх впливу на
діяльність компаній повинні вироблятись, як і страте
гія та плани діяльності. Та при цьому компанії повинні
постійно бути на сторожі, очікуючи змін.
Висновки. Проведене дослідження дає можливість
дійти висновків про відсутність певної універсальної мето
дики підвищення конкурентоспроможності підприємств.
Посилення конкуренції та динамічності ринків протягом
останнього двадцягалітгя суттєво ускладнило та не унемож
ливило стратегічне управління підприємствами. Важливим
є якомога точніше прогнозування майбутньої ринкової
ситуації та гнучкість і адаптивність у діяльності.
Література
1. Портер М. Конкуренция: Уч. пос.— Москва: Изд-
во «ВильяМс», 2001,— 495 с.
2. Фатхутдииов Р. А. Стратегический маркетинг. 2-е
изд.— СПб: Изд-во «Питер», 2002.— 448 с.
3. Кузьмін О. Є., Горбаль Н. І. Управління міжнарод
ною конкурентоспроможністю підприємства: Підруч
ник.— Львів: Компакт-ЛВ, 2005.— 304 с.
4. Makridakis S. Factors Affecting Success in Business:
Management Theories/Tools Versus Predicting Changes / /
European Managment Journal.— 1996.— Vol. 14.— No. 1,—
PP. 1-20.
5. Perspectives on Experience and Perspectives on Strategy,
The Boston Consulting Group, 1972, - 312 p.
6 . Porter, M. E. Competitive Strategy: Techniques for
Analyzing Industries and Competitors, Free Press, New
York.— 1980.— 412 p.
7. Mintzberg, H. The Rise and Fall of Strategic Planning,
Prentice Hall, UK, 1994,- 286 p.
8 . Peters, T J., Waterman, R. H. In Search of Excellence:
Lessons from America’s Best-Run Companies, Haiper &
Row, New York, 1982,— 346 p.
9. Pascale, R., Athos, A., The Art of Japanese
Management, Warner Books, New York, 1992.— 388 p.
В.Ф. Гамалій
д-р фіз.-мат. наук, академік АЕП України,
І. В. Ніколаев
м. Кіровоград
ПИТАННЯ ЩОДО ДОСЛІДЖЕННЯ СТІЙКОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ
ПРОМИСЛОВО-ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ
Постановка проблеми. Функціонування промислово
го підприємства в умовах ринкової невизначеності та
нестійкості зовнішнього середовища вимагає високое
фективних способів та методів управління його госпо
дарською діяльністю. Різні автори пропонують альтерна
тивні способи визначення рівня стійкості промислово-
економічних систем. Ці способи не тільки відрізняються
один від одного економічним змістом, але часто цілком
спотворюють первинний зміст поняття «стійкість».
Таким чином, однозначної методики визначення
стійкості функціонування промислово-економічних систем
не існує. Отже, розробка та аналіз, нових, більш сучасних,
адаптованих до ринкових умов, нетрадиційних підходів до
аналізу стійкості функціонування промислових під приємств
має важливе значення для економіки України.
Аналіз досліджень і публікацій. Розглянемо основні
підходи до визначення стійкості систем, що наводяться в
вітчизняній та закордонній літературі. Так, Н. В. ПІандо-
ва вважає, що об’єктом управління стійким розвитком
підприємства є загальна стійкість підприємства, яка скла
дається зі стійкості господарської діяльності підприємства
та стійкості фінансової діяльності підприємства. Існує
велика кількість методик аналізу фінансового стану
підприємства з використанням певних систем показників
і коефіцієнтів [1, с. 171], що отримали назву показників
фінансової стійкості (ПФС). Вони характеризують ділян
ку стійкості економічної системи, перехід за межі якої
буде оцінюватися як прояв нестабільності, нестійкості.
Але для цілей управління необхідно мато систему част
кових показників і коефіцієнтів стійкості фінансової
діяльності у зв’язку з необхідністю прийняття рішень у
будь-який момент часу. Тому, питанням вибору оціноч
них показників залишається досі дискусійним.
Крім того, для оцінки рівня стійкості підприємства,
вибору фінансової стратегії в західній економічній літе
ратурі використовуються адитивна п’ятичинникова мо
дель Е. Альтмана [2, с. 108]. Але формула Альтмана
вміщує значення вагових коефіцієнтів та межових ком
плексних і часткових показників, які розраховані на
підставі американських аналітичних даних 60-70 рр.
XX ст., та припускає наявність розвинутого вторинного
ринку, що не відповідає сучасному економічному стану
України. В умовах вітчизняної економіки застосування
даної моделі потребує штучних оцінок, що знижує зна
чущість результату.
Оцінка економічної стійкості підприємства, запро
понована О. В. Ареф’євою {3, с. 108], більш складна і
ґрунтується на часткових показниках, які мають різну
статистичну вагу, де для визначення структурних .скла
дових економічної стійкості використовується підхід,
14 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ Ф
гамаш в.ф., ніколаєв lb.
побудований на експертній оцінці, а це не дає переваг
оперативної експрес-оцінки. Також вона тільки частко
во використовує показники, які характеризують ди
намічні зміни в діяльності підприємства.
Д ля комплексної оцінки стійкого розвитку підприє
мства що враховує його виробничу, господарську і фінан
сову діяльність російський вчений І. Н. Омельченко про
понує розраховувати деякий інтегральний показник
стійкості [4, с. 35]. Він характеризує становище підприє
мства у всіх сферах його діяльності й відображає самий
різнобічний його потенціал: фінансово-економічну
стійкість; виробничо-збутову діяльність; ступінь задово
лення споживчого попиту; ринкове середовище конку
рентів; ринкове середовище споживачів; ринкове сере
довище постачальників; зміни ринкового стану і т д.
Проте, такий підхід, не завжди виправданий,
оскільки включає показники, що не мають, на перший
погляд, до стійкості ніякого відношення. Наприклад,
ступінь задоволення споживчого попиту не дуже прин
ципово впливає на стійкість. Щоб функціонування
підприємства було стійким зовсім не обов’язково задо
вольняти весь споживчий попит (що випливає з [4,
с. 38]), і навпаки, задоволення всього попиту не гаран
тує стійкість, тому що у випадку його зменшення,
підприємство понесе додаткові збитки (або зниження
прибутку) внаслідок надвиробництва, змушеного зни
ження обсягу випуску. Навіть якщо виключити подібні
«сумнівні» складові потенціалу підприємства, практич
ний розрахунок подібного показника виявився б занад
то складним, трудомістким, дорогим і невиправданим.
Набагато більш спрощений спосіб оцінки стійкості
підприємства пропонується в роботі [5, с. 58]. Тут ко
ефіцієнт стійкості визначається так:
де х — поточний обсяг випуску продукції; хга1п — кри
тичний обсяг випуску (точка беззбитковості), при яко
му виручка дорівнює собівартості.
Коефіцієнт К показує, у скільки разів можна зни
зити обсяг випуску продукції без втрат для підприєм
ства у випадку непередбачених обставин. При такому
підході стійкість відображає припустимі межі відхилен
ня вихідних параметрів, однак ніяк не показує можли
вості відновлення їх нормальних значень.
Якщо спробувати безпосередньо застосувати розг
лянуті вище різнопланові підходи для визначення
стійкості функціонування промислово-економічної си
стеми, то така спроба, швидше за все, буде заздалегідь
приречена на провал або ж призведе до дуже складних,
нерозв’язних на практиці задач. Це, перш за все, пов’я
зано з тим, що моделі розроблені іноземними вченими
не враховують розбіжності в специфіці економічної
ситуації в Україні та розвинутих країнах. Крім того,
розглянуті вище підходи не дозволяють досліджувати
стійкість у динаміці, тобто погано підходять до визна
чення рівня стійкості функціонування промислових
підприємств в мінливих умовах ринку. Отже, потрібно
шукати нові, нетрадиційні методи визначення стійкості
функціонування промислово-економічних систем із
врахуванням відомих підходів.
Метою статті є розкриття практичних аспектів за
стосовування методів визначення стійкості функціону
вання промислово-економічних систем у динаміці, що
добре себе зарекомендували при аналізі стійкості сис
тем автоматичного управління.
Виклад основного матеріалу. В економіці поняття
стійкості застосовується найчастіше у сенсі наступного
визначення наведеного Т С. Клебановою: «Під стійкістю
розуміється здатність системи повертатися в рівноважний
стан у випадку, якщо вона була виведена з нього. У тако
му випадку стан рівноваги називається стійким. Другому
варіанту відповідає нестійкість стану системи» [6 , с. 72].
Тут під рівновагою розуміється стан, що зберігається як
завгодно довго при відсутності зовнішніх збурень.
Також, поняття стійкості нерідко застосовується
щодо руху системи, а саме як властивість системи мало
відхилятися від заданої траєкторії руху у фазовому про
сторі при малих збурюючих впливах з боку зовнішнього
середовища. У цьому сенсі можна говорити про динаміч
ну стійкість.
Всі ці визначення мають суто теоретичний зміст і
їх досить складно застосувати практично, проте в ос
танній час у зв’язку з розвитком імітаційного моделю
вання з’явився інтерес до використання системного
аналізу та методів загальної теорії систем для оцінки
стійкості економічних процесів.
Так, в теорії автоматичного управління системами
(ТАУ) існує багато визначень терміну «стійкість» та
методів її дослідження. Основоположник вчення про
стійкість руху, російський вчений О. М. Ляпунов у
1892 р. сформулював точне математичне визначення
стійкості руху: «Збурений рух системи буде стійким по
відношенню до сталого стану, якщо для будь-якого до
датного числа є , яким би малим воно не було, можна
підібрати інше додатне число tj(s) , при якому для всіх
збурених рухів у початковий момент часу t0
|Д*і(/в)|< 17(f ) , k = О, 1, 2, ..., л-1,
а при всіх t > t0
|Av* (/)| < є, k - 0 , 1, 2 , ..., я - 1,
де Axk (і) — відхилення від усталеного стану» [7, с. 102].
Цікавим також видається визначення стійкості
траєкторії по Ляпунову наведене у роботі [8 , с. 47]. Некай
поведінка динамічної системи описується системою
звичайних диференціальних рівнянь:
~ = / , ( ' , *, *„)> і = 1»,
де xt — змінні, що характеризують стан системи.
Розглянемо деякий частковий розв’язок сиотеми
■*і=£і(0 > < = їй , визначений на інтервалі [г0< °°)» який
відповідає незбуреному руху системи (наприклад, за
розрахунковою траєкторією), причому 5 (<0 ) = *«>• Роз
в’язок х, = £ ((), / = ї й , називається стійким за Ляпуно-
вим, якщо для будь-якого є > 0 існує таке 8 > 0 , залеж
не від в та <0, що будь-який розв’язок х, =<р, (/), / = 1,и
(що відповідає збуреному руху), для якого при t = t0 ви-
2008/№1 15
ГШЛЛІЙЛ.Ф., НІКОЛАЄВ LB.
конується нерівність I<pt (*„)-£, (to )| < S , задовольняє не
рівності |$>;(f)-£((f)|<£ при t є [/„, oo) ДЛЯ ВСІХ і = ї» .
Тобто, якщо в ході реалізації розрахункового роз
в’язку внаслідок яких-небудь причин траєкторія розвит
ку системи відхилилася на деяку невелику величину, то
нова траєкторія системи виявиться досить близька до
розрахункової на всьому протязі розрахункового періо
ду і при цьому ніяких якісних змін у її поведінці не
передбачається.
Отже, для вирішення проблем, що були наведені вище
та формалізації опису процесів функціонування промис
лово-економічних систем у часі ми пропонуємо викорис
товувати класичний апарат теорії автоматичного управлін
ня лінійних слідкуючих систем з врахуванням імовірніс
них аспектів. Такий підхід надасть можливість використо
вувати для дослідження стійкості функціонування промис
лово-економічної системи методи, які добре себе зареко
мендували при аналізі стійкості автоматичних систем.
Для використання зазначено апарату, виникає не
обхідність визначення передаточної функції промисло
во-економічної системи. Передаточні функції в ТАУ
мають значне поширення і використовуються з метою:
— відображення динамічних властивостей еле
ментів (систем) на основі структурних схем;
— знаходження вихідних виразів для побудови ча
стотних характеристик, на яких базуються різні методи
дослідження систем (в тому числі дослідження
стійкості);
— застосування математичного апарату, зручного
для спрощення структурних схем.
Теоретичне визначення поняття «передаточна
функція», виходить з відомого перетворення Лапласа,
згідно з яким функція часу /( /) — оригінал — може бути
перетворена в функцію комплексної величини р, яка є
зображенням відповідного оригіналу. Таким чином, при
використанні перегвореиня Лапласа, передаточна функ
ція ланки (системи) W(p) представляє собою відношен
ня зображення по Лапласу вихідної величини до зобра
ження по Лапласу вхідної величини [7, с. ЗО]:
W (p ) = * U p )
х т( р ) '
Методики визначення передаточної функції про
мислово-економічної системи наведена у роботі [9,
с. 152], а її параметрів у роботі [10, с. 12]. Таким чином,
визначивши передаточну функцію підприємства та її ко
ефіцієнти, можна провести дослідження на предмет
стійкості одним з відомих в ТАУ методів. Серед їх велико
го розмаїтая, на нашу думку, найбільш прийнятними є:
1) алгебраїчний критерій Гурвіца, запропонований
у 1895 р., який придатний для оцінки стійкості рівнянь
вище третього порядку;
2) графоаналітичний критерій стійкості Михайло
ва, запропонований у 1938 р., який придатний для оцін
ки ступеня стійкості та встановлення впливу кожної
ланки системи на стійкість процесу в ній.
Згідно із критерієм Гурвіца, система автоматично
го регулювання (промислова система) буде стійкою,
якщо корені характеристичного рівняння отриманого з
виразу передаточної функції
а6р 6 + аьРЬ +а4 Р* + аїРг + аіР* +аіР + а0 =0. (1)
будуть мати від’ємні дійсні частини. Ця умова ви
конується, якщо визначник Гурвіца та всі діагональні
мінори додатні [7, с. 111]. Наприклад, визначник Гурві
ца 6 -го порядку має вигляд:
«5 ч а , 0 0 0
<*6 а 4 а г ао 0 0
0 а> « з а . 0 0
0 а 6 « 4 а 2 а о 0
0 0 «5 «3 0
0 0 а е «4 а 2 « 0
Таким чином, умови стійкості будуть наступні:
А6 > 0; А5 > 0; Д4 > 0; Д3 > 0; А2 > 0; А, > 0.
Тут треба зазначити, що основне достоїнство алгеб
раїчного критерію Гурвіца, полягає в тому, що він доз
воляє визначити знак коренів характеристичного
рівняння, не вирішуючи самого рівняння. Проте, алгеб
раїчні критерії дозволяють отримати тільки якісні суд
ження про характер протікання процесів регулювання,
тобто встановити, стійка система або ні. Може вияви
тись, що система стійка, але процеси затухають надзви
чайно повільно, і на практиці, функціонування, такої
системи є неефективним.
На відміну від алгебраїчних критеріїв, графоаналі
тичний критерій стійкості Михайлова, дозволяє оціню
вати стійкість, судити про ступінь стійкості та встанов
лювати, якщо необхідно, вплив кожної ланки системи
на стійкість процесу в ній. В алгебраїчних критеріях
вимога від’ємності дійсних частин коренів накладає
певні обмеження на коефіцієнти характеристичного
рівняння. В графоаналітичних критеріях ця вимога обу
мовлює особливе розміщення кривої у фазовому про
сторі, яка характеризує динамічні властивості системи.
У критерії Михайлова в якості визначаючої вико
ристовується крива, яку описує кінець вектору отрима
ного з рівняння системи (.1) після виконання підстанов
ки /> = j а :
P(ja>) = а6 ( jea f + as ( ja i f + a, (jco f +
+ « з ( У ®)3 + о 2 ( j®f + « і У ® + «о
та при зміні кутової частоти со від -оо до +оо.
Саме тому цей критерій ще називають частотним.
Таким таном, для переходу від диференційиих
рівнянь динаміки елементів системи до алгебраїчних,
виконується перетворення Лапласа у результаті якого
з’являється функція комплексної величини р. У подаль
шому вона заміняється на підстановку р = j o , де со не
несе у собі якогось економічного змісту, а використо
вується виключно з метою побудови частотної характе
ристики системи, на якій базується критерій Михайлова.
Критерій стійкості Михайлова формулюється на
ступним чином: для того щоб лінійна система автома
тичного регулювання, що має характеристичне рівнян-
ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ Ф>16
ДЕМ’ЯНИШИН в.г.
ня я-го порядку, була стійкою, необхідно і достатньо,
щоб при зміні со від 0 до оо повна зміна аргументу
вектору F(jco) дорівнювала п ^ , де п — степінь харак
теристичного рівняння [7, с. 115].
В нашому випадку при п - 6 і зміні со від 0 до оо
повна зміна аргументу вектору F (jco) повинна дорів
нювати Зтг . Іншими словами, крива Михайлова повин
на бути розміщена так, щоб послідовно перетинати 6
квадрантів (рис. 1).
Рис. 1. Крива Михайлова для стійкої системи 6-го порядку
Таку криву Михайлова називають правильною.
Якщо ж крива Михайлова не перетинає послідовно п
квадрантів, то така система вважається нестійкою. Ще
один можливий варіант — крива Михайлова проходить
через початок координат, відповідає тому факту, що
система знаходиться на границі стійкості.
Висновки. Отже, використання для аналізу стійкості
функціонування промислово-економічних систем апа
рату теорії автоматичного управління, відкриває широкі
можливості формалізованого опису таких систем та за
стосування до них критеріїв стійкості. Зважаючи на
відносну легкість реалізації зазначених критеріїв, це
дозволить відслідковувати стійкість функціонування
підприємств у динаміці, а за умови впровадження відпо
відної інформаційно-аналітичної системи у режимі ре
ального часу.
Література
1. Шандова Н. В. Оцінка загальної стійкості розвит
ку промислового підприємства / / Актуальні проблеми
економіки.— 2006.— №9.— С. 169-173.
2. Altman Б. I., Haldeman R. G., Narayanan Р. Zeta
Analysis: A Model to Identify Bankruptcy Risk of
Corporation //Journal of Banking and Finance.— 1997.—
June.
3. Ареф’єва О. В., Городянська Д. М. Оцінка рівня
економічної стійкості підприємства сфери послуг / /
Актуальні проблеми економ іки.- 2006.— Ns 6 .—
С. 106-111.
4. Омельченко И. Н. Интегральная оценка организа
ционно-экономической устойчивости промышленного
предприятия / / Вестник машиностроения.— 1997.—
Ns 3 , - С. 34-40.
5. Зубанов Н, В., Пестриков С. В. Анализ устойчиво
сти функционирования экономических систем относи
тельно поставленных целей,— Самара: Сам ГТУ, 2000.—
184 с,
6 . Моделирование экономической динамики: Учеб,
пособ. / Т. С. Клебанова, Н. А. Дубровина, О. Ю. Поля
кова, Е. В. Раевнева, А. В. Милов, Е, А. Сергиенко,— X.:
ИД «ИНЖЭК», 2004,- 244 с.
7. Основы автоматического управления и регулиро
вания / Г. Ф. Зайцев, В. И. Костюк, П. И. Чинаев.— К.:
Техніка, 1975.— 496 с.
8 . Комплексные оценки в системе рейтингового уп
равления предприятием /А. П. Белый, Ю. Г Лысенко,
А. А. Мадых, К. Г. Макаров; Под общ. ред. Ю. Г. Лысен
ко.— Донецк: ООО «Юго-Восток, Лтд», 2003.— 120 с.
9. Кравчук А. Ф., Иіколаєв І. В. Імітаційна модель
молочної ферми / / Наукові праці Кіровоградського дер
жавного технічного університету. Економічні науки.—
Кіровоград: КДТУ, 2002.— Вип. 3.— С. 148-154.
10. Гамалій В. Ф., Ніколаєв І. В. Визначення пара
метрів імітаційної моделі виробничо-збутової системи / /
Наукові праці Кіровоградського національного техніч
ного університету: Економічні науки.— Кіровоград:
КНТУ, 2005.- Вип. 7. Ч. І - С. 10-15.
В.Г. Дем’янишин
м . Тернопіль
БЮДЖЕТНА ДОКТРИНА ДЕРЖАВИ: ДЕТЕРМІНІЗМ ФІНАНСОВОЇ НАУКИ
ТА БЮДЖЕТНОЇ ПОЛІТИКИ
Постановка проблеми. Гармонія та позитивна дина
міка соціально-економічного розвитку суспільства за
безпечуються діалектичною єдністю економічної теорії,
політики і практики. Оскільки найважливішим інстру
ментом державного регулювання соціальних та еконо
мічних процесів в умовах ринкових відносин є бюджет,
висока ефективність такого розвитку можлива за умови
тісного взаємозв’язку і взаємоузгодженості фінансової
науки, бюджетної політики і фінансової практики. Зва
жаючи на те, що фінансова наука (а у її складі й бюд
жетна) оперує різними поняттями та категоріями, серед
найважливіших елементів наукових знань, які відобра
жають найвищий їхній рівень і дають можливість грун
товно пояснити сутність та особливості функціонуван
ня бюджету держави, є бюджетна доктрина. Порад із
наявними різними концепціями бюджету держави, вчен
нями про бюджет, бюджетними теоріями, бюджетній
доктрині відводиться особливе місце й роль у фінансовій
науці і практиці тому, що саме у цій доктрині поєдну
ються теоретична концептуалізація бюджету, бюджетна
2008/№1 17
ВЕНУ 2008-1(13) - 0014
ВЕНУ 2008-1(13) - 0015
ВЕНУ 2008-1(13) - 0016
ВЕНУ 2008-1(13) - 0017
|