Підходи до створення систему управління якістю промислових підприємств
Gespeichert in:
Datum: | 2008 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2008
|
Schriftenreihe: | Вісник економічної науки України |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/93470 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Підходи до створення систему управління якістю промислових підприємств / Г.О. Зимовепь // Вісник економічної науки України. — 2008. — № 1 (13). — С. 33–36. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-93470 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-934702016-01-29T03:01:55Z Підходи до створення систему управління якістю промислових підприємств Зимовепь, Г.О. Наукові статті 2008 Article Підходи до створення систему управління якістю промислових підприємств / Г.О. Зимовепь // Вісник економічної науки України. — 2008. — № 1 (13). — С. 33–36. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 1729-7206 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/93470 uk Вісник економічної науки України Інститут економіки промисловості НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Наукові статті Наукові статті |
spellingShingle |
Наукові статті Наукові статті Зимовепь, Г.О. Підходи до створення систему управління якістю промислових підприємств Вісник економічної науки України |
format |
Article |
author |
Зимовепь, Г.О. |
author_facet |
Зимовепь, Г.О. |
author_sort |
Зимовепь, Г.О. |
title |
Підходи до створення систему управління якістю промислових підприємств |
title_short |
Підходи до створення систему управління якістю промислових підприємств |
title_full |
Підходи до створення систему управління якістю промислових підприємств |
title_fullStr |
Підходи до створення систему управління якістю промислових підприємств |
title_full_unstemmed |
Підходи до створення систему управління якістю промислових підприємств |
title_sort |
підходи до створення систему управління якістю промислових підприємств |
publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
publishDate |
2008 |
topic_facet |
Наукові статті |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/93470 |
citation_txt |
Підходи до створення систему управління якістю промислових підприємств / Г.О. Зимовепь // Вісник економічної науки України. — 2008. — № 1 (13). — С. 33–36. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
series |
Вісник економічної науки України |
work_keys_str_mv |
AT zimovepʹgo pídhodidostvorennâsistemuupravlínnââkístûpromislovihpídpriêmstv |
first_indexed |
2025-07-06T23:18:29Z |
last_indexed |
2025-07-06T23:18:29Z |
_version_ |
1836941479631650816 |
fulltext |
ЗИМОВЕЦЬ Г. О.
Создание высокоорганизованного производства,
внедрение новой техники и прогрессивных технологий,
широкая компьютеризация предприятия, высокая кор
поративная культура позволяют сегодня создать необ
ходимые безопасные и комфортные условия труда на
большинстве рабочих мест ЗАО НКМЗ. Исходя из это
го, в самом общем виде, можно определить две главные
цели управления профессиональным ростом кадров в
соответствии со стратегическими картами ССП:
— повышение эффективности труда;
— повышение материальной и моральной удовлет
воренности трудом. При этом из поставленных целей
предприятия можно определить три
главные задачи в управлении персоналом:
— повышение квалификации работников;
— адаптация молодых и вновь принятых работников;
— создание кадрового резерва.
Успех решения вышеназванных задач возможен
лишь в том случае, если в результате профессионально
го роста (за счет постоянного обучения и профессио
нальной адаптации) наряду с повышением эффектив
ности и качества труда достигается материальная и
моральная удовлетворенность трудом.
Выводы из данного исследования и перспективы дальней
ших разработок в этом направлении. Стратегически верно
разработанные и внедренные ключевые показатели эффек
тивности предприятия позволят вывести использование
трудового потенциала коллектива на принципиально новый
уровень, осуществить интенсификацию труда на каждом
рабочем месте и выполнить цели, которые ранее считались
недостижимыми. А достижения за счет обеспечения требу
емой ценностной ориентации персонала, необходимого
производственного поведения, эффективного использова
ния личностного и интеллектуального потенциала каждого
работника позволят предприятию успешно реализовать
задачи, предусмотренные стратегией, основанной на при
менении сбалансированной системы показателей.
Литература
1. Каплан Роберт С, Нортон Дейвид П. Сбалансиро
ванная система показателей. От стратегии к действию.
2-е изд., испр. и доп. / Пер. с англ — М.: ЗАО «Олимп-
Бизнес», 2003.— 320 с.
2. Каплан Роберт С., Нортон Дейвид П, Стратегичес
кие карты. Трансформация нематериальных активов в
материальные результаты / Пер. с англ.— М: ЗАО
«Олимп-Бизнес», 2005.— 512 с.
3. Тимошенко И.И., Соснин А.С. Мотивация лично
сти и человеческих ресурсов.— К.: Изд-во Европ. ун-та,
2002,- 576 с.
Г.О. Зимовепь
м. М аріуполь
ПІДХОДИ ДО СТВОРЕННЯ СИСТЕМУ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ
ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ
Актуальність проблеми. Останнім часом промислові
підприємства все більше уваги приділяють таким понят
тям, як якість, надійність, конкурентоспроможність і без
пека продукції, сертифікація продукції, дотримання зако
ну про захист прав споживачів. Усе це свідчить про зміну
ставлення виробників до якості товарів і послуг. Це пояс
нюється тим, що в ринкових умовах ніякі інвестиції не
врятують підприємство, якщо воно не зможе забезпечити
конкурентоспроможність своєї продукції чи послуг. Осно
вою конкурентоспроможності є якість. І хоча, крім якості,
у конкурентоспроможність входить ціна, терміни поста
чання, гарантії і рад інших складових, саме якості відда
ють перевагу покупці і замовники при виборі продукції.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Для забезпе
чення якості потрібна не тільки відповідна матеріальна база
і зацікавлений, кваліфікований персонал, алі і чітке уп
равління якістю. До фундаментальних праць в галузі еко
номіки і управління якістю належать роботи таких вчених,
як Й. Шумпетер, П. Дракер, А. Маршал, А. Чецдпер, А. Пе-
нроуз та інших. Загальновизнаними для формування за
гальної моделі менеджменту якості стали праці таких за
рубіжних вчених, як М. Бест, Е. Демінг, Д. Джуран,
Ф. Кросбі, О. Ушьямсон, А. Робертсон, А. Фейгенбаум,
І. Каору, М. Мінору, І. Муго, Г. Тагучі, ПІ. Шінгу та інших.
Звідси такий підвищений інтерес до управління якістю з
боку підприємств, що усвідомили, що не можна розрахо
вувати на стабільне забезпечення якості продукції без уп
ровадження системи в роботі з якості (системи якості), що
відповідає сучасному рівню організації робіт у цій галузі.
Значний внесок в розвиток теорії управління якістю нале
жить вітчизняним вченим, таким, як А. Глічев, В. Панов,
Г. Азгальдов, В. Версан, Ю. Адлер, Р. Бичкщський, П. Ка-
літа, М. Шаповал ІО. Адлер, Ю. Койфман, О. Орлов,
Н. Тарнавська, М. Шаповал, О. Поляков, С. Решміділова,
М. Чередниченко, М. Чумаченко та ін.
Під забезпеченням якості розуміють формування
необхідних властивостей і характеристик продукції при
її створенні, а під управлінням якістю — вплив на про
цес створення продукції з метою забезпечення якості.
Управління якістю пройшло ряд етапів у своєму
розвитку. Етап зародження окремих елементів якості в
загальному процесі управління замінився етапом їхньої
інтеграції, комплексним, системним підходом до управ
ління якістю. Переваги комплексного управління які
стю сприяли розробці спочатку національних, а потім і
міжнародних стандартів ISO 9000 по створенню систем
якості, що стали широко впроваджуватися на підприє
мствах. Постійне зростання вимог До якості обумовило
подальший розвиток управління якістю і впровадження
на кращих підприємствах розвинених країн «тотально
го» управління якістю, коли воно стає основою для
організації всіх напрямків діяльності підприємства.
2008/№1 33
ЗИМОВЕЦЬ Г.О.
Невирішена загальна частіша дослідження. Зараз
управління якістю усе швидше пробиває собі дорогу, стає
одним із найважливіших аспектів в управлінні підприє
мством, порад з управлінням постачанням, фінансами,
виробництвом. Проте необхідно вивести управління
якістю на перший план, упровадити на промислових
підприємствах України «тотальне» управління якістю, як
це зроблено на кращих підприємствах розвинених країн.
Метою даної статті є аналіз системи управління
якістю продукції та формування пропозицій щодо удос
коналення систем управління якістю.
Основна частина. У 1986 році Міжнародною органі
зацією по стандартизації ISO були сформульовані терміни
по якості для всіх галузей бізнесу і промисловості. У 1994
році термінологія була уточнена. Тоді було стандартизова
но таке визначення якості: якість — сукупність характери
стик об’єкта, що відносяться до його здатності задоволь
няти встановлені і гадані потреби. Об’єктом якості можуть
бути діяльність, процес, продукція, організація, система,
окрема особа або ж будь-яка комбінація з них [1].
Система якості функціонує одночасно з іншими
видами діяльності, що впливають на якість продукції або
послуги, і взаємодіє з ними. її вплив поширюється на всі
етапи петлі якості, від первісного визначення і до кінце
вого задоволення вимог і потреб споживача. Ці етапи і
види діяльності включають: 1) маркетинг, пошуки і вив
чення ринку; 2 ) проектування і (або) розробку технічних
вимог, розробку продукції; 3) матеріально-технічне поста
чання; 4) підготовку і розробку виробничих процесів; 5)
виробництво; 6) контроль, проведення іспитів і обсте
жень; 7) упакування і збереження; 8) реалізацію і розподіл
продукції; 9) монгаж і експлуатацію; 10) технічну допо
могу й обслуговування; 11) утілізацію (рис. 1.)
11. Утілізація
після'
використання
10. Технічна
допомога в
обслуговуванні
9. Монтаж і
експлуатація
8. Реалізація і
розподіл
3. Матеріально-
технічне
постачання
4. Підготовка і
розробка
виробничих
процесів
5. Виробництво
6. Контроль,
проведення іспитів і
обстежень
7. Упакування і збереження
Р и с . 1 . П е т л я я к о с т і [ 1 ]
Е. Демінг [2] запропонував свою наглядну схему
демонстрації діяльності по підвищенню якості продукції
(рис. 2). Вона одержала назву «цикл Деміига» або «цикл
PDCA (Plan-Do-Check-Action)». Відповідно до цієї мо
делі організація управління якістю здійснюється на ос
нові наступних комплексів заходів: 1) визначення цілей
і задач; 2 ) визначення способів досягнення мети; 3)
навчання і підготовка кадрів; 4) виконання роботи; 5)
перевірка результатів виконання робіт; 6 ) здійснення
відповідних керуючих впливів.
Р и с . 2 . Ц и к л Д е м ін г а ( Р И С А )
Функціонування циклу здійснюється в такий
спосіб: Якість, що відповідає визначеним вимогам спо
живачів, закладається в продукцію на етапі планування
(Plan). У процесі виробництва виробник намагається
відтворити виріб із заздалегідь запланованими власти
востями (Do). Перевірка якості виконується шляхом
порівняння запланованого значення з дійсними вели
чинами і виявлення відхилень (Check); У випадку вияв
лення відхилення виробник шукає причину його появи,
і після усунення цієї причини, знову перевіряє
відповідність скоректованих показників запланованим
стандартам (Action).
Цей процес управління, забезпечення якості і по
дальшого його поліпшення відбувається безупинно [2 ].
Для ефективної організації управління якістю про
дукції необхідно, щоб був не тільки ясно виділений
об’єкт управління, але і щоб чітко були визначені кате
горії управління, тобто явища, що дозволяють краще
усвідомити й організувати весь процес.
Ефективне управління якістю, що забезпечує висо
кий рівень задоволення вимог й очікувань споживачів,
є найважливішою передумовою успіху підприємства
будь-якого виду діяльності й форми власності. Якість
продукції й послуг є основним інструментом конку
ренції між підприємствами. Якщо на підприємстві пе
рестають працювати над вдосконалюванням якості про
дукції й послуг, то це неминуле призведе до його банк
рутства. Відомий американський вчений у сфері якості
А. Фейгенбаум [3] говорив: «Не існує такого поняття, як
постійний рівень якості (він не може бути константою).
Постійне підвищення якості — це засіб існування
фірми».
Від якості товарів та послуг, що виробляються, за
лежить експортний потенціал країни, ріст добробуту
нації та якості життя [4].
34 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУ КИ УКРАЇНИ
зимовщь г. о.
Проте в даний час відношення до якості продукції
поступово змінюється. Виходячи на зовнішній ринок,
підприємства потрапляють в умови жорсткої міжнарод
ної конкуренції. Вона вимагає реагування на зміни рин
кового попиту і задоволення вимог до якісних характе
ристик виробів.
За останнє десятиліття в національній економіці
відбулися величезні зміни, пов’язані з небувалим заго
стренням конкурентної боротьби. Відомо, що господа
рем становища на ринку давно вже став споживач.
Тільки той товар, що створюється в розрахунку на пев
ного покупця, виявляється конкурентноспроможним.
Товар, який не був проданий, не може вважатися това
ром якісним, нехай навіть він відповідає стандартові,
технологія його виробництва відроблена, виготовлювач
високо оцінив його.
Працювати на споживача, домагатися такої якості,
що йому необхідно, тобто управляти якістю, як показа
ла практика провідних світових і національних ком
паній, можна лише тоді, коли створена система якості.
Неможливо домогтися стійкого положення на ринку без
ефективної системи управління якістю продукції [5].
Виявлення основних процесів на підприємстві по
винно супроводжуватися (у випадку необхідності) їх
реінженірінгом (перепроектуванням) з метою раціона
лізації та підвищення ефективності. Тільки за такого
підходу можна створювати' дійсно ефективну СУЯ. Як
свідчить практика, системи, що створюються на різних
підприємствах відповідно до однакових стандартів ISO,
істотно відрізняються своєю ефективністю. Необхідно
виходити з того, що при завершенні розроблення та
впровадження СУЯ процес вдосконалення діяльності
підприємства не повинен закінчитися. Стандарти ISO
передбачають постійне вдосконалення СУЯ й діяльності
підприємства, спираючись на результати внутрішніх та
зовнішніх аудитів і періодичного аналізу з бокові керів
ництва [6 ].
Для успішного очолювання організації І забезпечен
ня її функціонування управління нею повинно бути сис
тематичним і прозорим. Успіху можна досягти завдяки
впровадженню та актуалізації системи управління, спря
мованої на постійне поліпшення результативності та ефек
тивності діяльності організації з урахуванням потреб заці
кавлених сторін. Управління організацією охоплює управ
ління якістю поряд з іншими аспектами управління.
Для того, щоб створити організацію, орієнтовану на
замовника, найвище керівництво повинне:
а) визначити системи та процеси, які були б зро
зумілі та керовані в напрямку підвищення їхньої резуль
тативності й ефективності;
б) забезпечити результативне та ефективне функці
онування процесів та управління ними, вимірами та
даними, які використовують для визначення задовіль
них показників діяльності організації.
Організація повинна постійно поліпшувати резуль
тативність системи управління якістю, застосовуючи
політику та визначаючи цілі в сфері якості, використо
вуючи результати аудитів, аналіз даних, проводячи ко
ригувальні та запобіжні дії, а також аналізування з боку
керівництва.
Запропоновані в ДСТУ ISO 9004-2001 рекомендації
щодо управління базуються на восьми принципах управ
ління. Ці принципи розроблені для застосування най
вищим керівництвом із метою спрямування діяльності
організації на поліпшення її показників:
1) Орієнтація на замовника
Організації залежать від своїх замовників і тому
повинні розуміти їхні поточні та майбутні потреби, ви
конувати їхні вимоги і прагнути до перевищення їхніх
очікувань.
2) Лідерство
Керівники встановлюють єдність мети та напрямів
діяльності організації. Вони мають створювати та
підтримувати внутрішнє середовище, в якому можливе
повне залучення працівників до діяльності, спрямова
ної на досягнення цілей організації.
3) Залучення працівників
Працівники на всіх рівнях становлять основу орга
нізації, і їхнє повне залучення дає змогу використову
вати їхні здібності на користь організації.
4) Процесний підхід
Бажаного результату досягають ефективніше, коли
діяльністю та пов’язаними з нею ресурсами управляють
як процесом.
5) Системний підхід до управління
Установлення і розуміння взаємопов’язаних про
цесів та управління ними як системою сприяє органі
зації результативніше та ефективніше досягати цілі.
6) Постійне поліпшення
Постійне поліпшення загальних показників діяльності
організації слід вважати незмінною метою організації.
7) Прийняття рішень на підставі фактів
Ефективні рішення ґрунтуються на аналізі даних та
інформації.
8) Взаємовигідні стосунки з постачальниками
Організація та її постачальники є взаємозалежни
ми, і взаємовигідні стосунки підвищують здатність обох
сторін створювати цінності.
Успішне застосування організацією восьми прин
ципів управління дасть змогу зацікавленим сторонам
одержати переваги такі, як зростання прибутків, ство
рення цінностей та підвищення стабільності.
Стратегічною метою організації повинно бути по
стійне поліпшення процесів для підвищення її показ
ників і надання переваг для зацікавлених сторін.
Є два основні шляхи здійснення постійного поліп
шення процесів, а саме:
а) «проривні» проекти, що ведуть до перегляду та
полшшеиня наявних процесів або запровадження нових
процесів; їх звичайно здійснюють групи фахівців суміж
них спеціальностей поза звичайними операціями;
б) діяльність працівників щодо покрокового посту
пового поліпшення в межах наявних процесів.
«Проривні» проекти звичайно передбачають суттє
ве перепроектування наявних процесів і містять:
— визначення цілей і загальної схеми проекту полі-
гшіения;
— аналізування наявного процесу (процесу, як він
є) і реалізацію спроможностей для змін;
— визначення та планування поліпшення процесу;
— впровадження поліпшення;
— перевірку та затвердження поліпшення процесу;
— оцінювання досягнутого поліпшення, у тому
числі формулювання висновків.
2008/№1 35
ЗУБАПОВ В.А.
«Проривні» проекта здійснюють результативно та
ефективно із застосування методів управління проектом.
Після введення змін новий проектний план стає підста
вою для постійного управління процесом.
Працівники організації є найкращим джерелом ідей
покрокового чи неперервного поліпшення процесу і
часто беруть участь у цій діяльності в складі робочих
груп. Для розуміння їхнього впливу заходи в рамках
покрокового поступового поліпшення процесу повинні
перебувати під контролем. Залучені до них працівники
організації. повинні мати повноваження, технічну
підтримку і необхідні ресурси для впровадження пов’я
заних із поліпшення змін.
Висновки. Проблеми якості в сьогоднішніх еконо
мічних умовах здобувають усе більше значення. У наші
дні питання якості для споживача є першочерговими,
часто переважаючи над ціновими. Споживач воліє одер
жувати кращу якість навіть за небагато велику ціну,
переважаючи переплатити, але купити товар найкращої
якості.
. Система ISO широко поширена в усім світі, серти
фікати видаються в усі країни як високорозвинені, так
і що розвиваються. Наявність системи ISO є гарантом
надійності підприємства створює йому визначений по
зитивний імідж в очах партнерів і споживачів. Про на
явність системи ISO вказують у рекламних проспектах,
на фірмових бланках підприємства ставлять логотип
ISO, на сертифікатах якості супровідну вироблену про
дукцію підприємства — це є рекламою і гарантією якості
продукції. При наявності такого логотипа споживач з
маси іншої продукції, що не має сертифікації, завжди
обере сертифіковану.
Література
1. Окрепилов В.В. Управление качеством.— М : Эко
номика, 1999.— С. 148.
2. Момот А.І. Менеджмент якості: Учбовий по
сібник.— Донецьк: ДонНТУ, 2006.— С. 18-21.
3. Орлов П. Впровадження системи управління які
стю: стан, проблеми, перспективи / / Стандартизація,
сертифікація, якість.— 2004.— № 6 .— С. 59-63.
4. Іванов І.Б. Якість — виріпіальний фактор вироб
ництва / / Металург.— 2001,— № 4.— С. 21.
5. Харахулах В.С., Дюдкін Д.А. Про перспективи
підвищення якості металу в Україні / / Металург,—
2000.- № 1—2.— С. 12.
В .А. Зубанов
г. Донецк
СОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ ОРГАНИЗАЦИОННО-ЭКОНОМИЧЕСКОГО МЕХАНИЗМА
СБЫТА МЕТИЗНОЙ ПРОДУКЦИИ
Как и любая другая отрасль, предприятия которой
в основной массе строились с учетом потребностей про
мышленности СССР, метизная отрасль в сегодняшнее
время сталкивается с рядом трудностей и проблем [1-
4]. Низкая емкость внутреннего рынка проволоки —
одна из наиболее актуальных проблем отрасли, сдержи
вающая ее темпы развития. Поскольку украинское ма
шиностроение, ранее являвшееся основным потребите
лем метизной продукции, проволоки, арматурных сеток,
находится в тяжелом финансовом состоянии, большин
ство метизных предприятий, ориентированных на этот
сегмент рынка, вынуждено либо искать другую группу
потребителей, либо налаживать сбыт своей продукции
за рубеж. В лучшем положении по сравнению с маши
ностроением находится отрасль капитального строи
тельства.
Избыток .производственных мощностей представ
ляет собой второй фактор, порождающий в совокупно
сти с вышеназванным превышение предюжения про
дукции над и без того низким платежеспособным спро
сом. Производство метизов, проволоки и арматурных
сеток в малых объемах влечет за собой увеличение ее
себестоимости на единицу товарной продукции. Выхо
дом из данной ситуации может стать либо ликвидация
излишних производственных мощностей, либо их ис
пользование в кооперации с другими субъектами пред
принимательской деятельности.
Самостоятельный фактор — сертификация продук
ции. Наличие сертификатов соответствия выпускаемой
продукции (метизов, проволоки, арматурных сеток,
шплинтов, электродов) различным стандартам на сегод
ня является пропуском на внешний рынок. Поэтому
метизные предприятия, экспортирующие свою продук
цию, сталкиваются с серьезными финансовыми затра
тами на прохождение данной процедуры. Кроме того, в
ряде случаев, украинские технические стандарты, унас
ледованные от СССР, не соответствуют западным. Пе
реход на другие стандарты также влечет за собой допол
нительные затраты.
Валеная составляющая эффективности — качество
и цена исходного сырья. Качество производимого ме
талла в Украине сегодня является далеко не лучшим.
Кроме того, поставки украинскою металла на внутрен
ний рынок де-факто осуществляются меткомбинатами
по остаточному принципу: лучшее по качеству вдет на
экспорт. Поэтому данное обстоятельство негативно вли
яет и на качество готовой продукции метизных предпри
ятий. Кроме того, в течение последних двух лет внут
ренние цены на металл также были далеки от стабиль
ности, По прогнозам на 2008 год, цены на металл в
Украине также будут расти.
Большинству крупных предприятий отрасли все
сложнее становится конкурировать на внутреннем рын
ке с мелкими частными предприятиями которые выпус
36 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ Ф
ВЕНУ 2008-1(13) - 0033
ВЕНУ 2008-1(13) - 0034
ВЕНУ 2008-1(13) - 0035
ВЕНУ 2008-1(13) - 0036
|