Розвиток ринку фінансових послуг як запорука економічного зростання

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2008
Автор: Алексеєнко, Л.М.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут економіки промисловості НАН України 2008
Назва видання:Вісник економічної науки України
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/93494
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Розвиток ринку фінансових послуг як запорука економічного зростання / Л.М. Алексеєнко // Вісник економічної науки України. — 2008. — № 1 (13). — С. 152–156. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-93494
record_format dspace
spelling irk-123456789-934942016-01-30T03:02:03Z Розвиток ринку фінансових послуг як запорука економічного зростання Алексеєнко, Л.М. Наукові статті 2008 Article Розвиток ринку фінансових послуг як запорука економічного зростання / Л.М. Алексеєнко // Вісник економічної науки України. — 2008. — № 1 (13). — С. 152–156. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 1729-7206 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/93494 uk Вісник економічної науки України Інститут економіки промисловості НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Наукові статті
Наукові статті
spellingShingle Наукові статті
Наукові статті
Алексеєнко, Л.М.
Розвиток ринку фінансових послуг як запорука економічного зростання
Вісник економічної науки України
format Article
author Алексеєнко, Л.М.
author_facet Алексеєнко, Л.М.
author_sort Алексеєнко, Л.М.
title Розвиток ринку фінансових послуг як запорука економічного зростання
title_short Розвиток ринку фінансових послуг як запорука економічного зростання
title_full Розвиток ринку фінансових послуг як запорука економічного зростання
title_fullStr Розвиток ринку фінансових послуг як запорука економічного зростання
title_full_unstemmed Розвиток ринку фінансових послуг як запорука економічного зростання
title_sort розвиток ринку фінансових послуг як запорука економічного зростання
publisher Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate 2008
topic_facet Наукові статті
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/93494
citation_txt Розвиток ринку фінансових послуг як запорука економічного зростання / Л.М. Алексеєнко // Вісник економічної науки України. — 2008. — № 1 (13). — С. 152–156. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.
series Вісник економічної науки України
work_keys_str_mv AT alekseênkolm rozvitokrinkufínansovihposlugâkzaporukaekonomíčnogozrostannâ
first_indexed 2025-07-06T23:20:17Z
last_indexed 2025-07-06T23:20:17Z
_version_ 1836941593413681152
fulltext АЛЕКСЕЕНКО ЛМ. Література 1. Алексеев Н.С. Проектирование организаций «эпохи без закономерностей».— 2000.— Ns 4 / http://www.cfin.ni/ press/management/2000-4/04. shtml.— Заголовок з екрану. 2. Чернявский Д., Чернявская Н. Проблема творчества с точки зрения синергетики.— Режим доступу: http:// wwwlibbooks.ni/bookbox_106958. html.— Заголовок з екрану. 3. А. Двоскин. Теория креакратии.— Режим доступу: http://www.kreakratia.ru/page. asp? m=1834&id=2079.— Заголовок з екрану. 4. Театральные аналогии конкурентного соперниче­ ства/ Московская финансово-промышленная акаде­ мия.— Режим доступу: www.mifp.ru/about/rektorat/ analogii.shtml — 80k.— Заголовок з екрану. 5. Денисова Д. Время продавать знания,— Режим до­ ступу: http://www.cpk.mesi.ru/material/articles/expert01.— Заголовок з екрану. 6. Тарнавська Н. Новітні прояви конкуренції в суспільстві, яке базується на знаннях / / Економіка Ук­ раїни.— 2008.— Ns 2.— С. 4-16. 7. Идрисов А. Сценарий для России. Дезориентиро­ ванная нація.— Режим доступу: http: //www. naco. ru/ mir_op/publik/dez_nac. shtml.— Заголовок з екрану. 8. Dean В. V., Cassidy J. C. Strategic Management: Methods and Studies. Elsevier Science Publishers В. V., 1990. 9. Штучні нейронні мережі.— Режим доступу: http: / / www. victoria, lviv. ua/html/oio/html/theme5. htm,— Заго­ ловок з екрану. 10. Гончаров В. В. В поисках совершенства управле­ ния: руководство для высшего управленческого персо­ нала,— М.: МП «Сувенир», 1993.— 488 с. 11. Активізація інноваційної діяльності: організацій­ но-правове та соціально-економічне забезпечення: Мо­ нографія / О. І. Амоша, В. П. Антонюк, А. І. Землян кін та ін. / НАН України. Ін-т економіки пром-сті,— До­ нецьк, 2007.— 287 с. 12. Economic Commission for Europe. Committee on economic cooperation and integration. Status of Programme implementation «Creation supportive environment for innovative development and knowledge-based competitiveness». Synopsis of good practices in facilitating the generation and diffusion of innovation. Geneva, 5 -7 December 2007.— Режим доступу: http: www. unece. org/ ceci/.— Заголовок з екрану. Л.М. Алексеенко д-р екон. наук, м. Тернопіль РОЗВИТОК РИНКУ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ ЯК ЗАПОРУКА ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ Наявність розвинутої фінансової системи є ознакою економічного й політичного суверенітету держави. Соці­ ально-політична стабільність, поліпшення економічної ситуації та внутрішні передумови сприяли розвитку рин­ ку фінансових послуг України, який є привабливим для інвесторів, а тому збереження або введення обмежень на фінансові операції його учасників має адекватно відображати економічні інтереси операторів даного рин­ ку. Це потребує проведення зваженої законодавчої й регулятивної політики, скерованої на недопущення де- фолтів, соціальної напруги на ринку фінансових послуг та попередження згортання окремих його сегментів. Взаємозалежність банківського та промислового секторів економіки зумовила не лише пошук оптималь­ них напрямків співпраці, а й створення могутньої світо­ вої фінансової індустрії. Вагомий внесок у дослідження сутності ринку фінансових послуг щодо підвищення ефективності його функціонування зроблено українсь­ кими економістами: В. Базилевичем, В. Корнєєвим, І. Лютим, О. Мозговим, М. Савлуком, В. Шелудько та іншими. Серед російських вчених варто виділити праці вчених Є. Жукова, Я. Міркіна, В. Міловідова та інших. Разом з тим у працях вітчизняних і зарубіжних вче­ них розглянуті тільки окремі аспекти функціонування ринку фінансових послуг. При дослідженні даного рин­ ку слід враховувати не лише стратегічні завдання еко­ номічної системи держави, зокрема щодо підвищення конкурентоспроможності національної економіки, а й стійкість фінансової системи щодо зовнішніх впливів у процесі набуття ринком відкритості. У такому контексті питання можливості впливу перманентних фінансових криз на вітчизняний ринок, а також регулювання дос­ тупу іноземного капіталу є важливими для економічної безпеки України та її подальшого економічного зростан­ ня. Тому вважаємо за доцільне акцентувати увагу на відстеженні фактора відкритості, його впливу на учас­ ників ринку фінансових послуг з урахуванням постійної зміни світової економічної кон’юнктури. Економічна політика держави має спиратися на економічні закони, спільні інтереси учасників ринку фінансових послуг та інших сфер економіки. Зауважи­ мо, що чим повніше державна політика відображає еко­ номічні інтереси, тим реальніше вона відстоює націо­ нальні інтереси учасників даного ринку. За аналогією у радянській економічній літературі досліджували основні тенденції монополізації державою зовнішньої торгівлі та фінансового сегмента економіки з позицій світових гос­ подарських зв’язків, а підтримка національних експор­ терів та обмеження економічного простору від проник­ нення «чужих» капіталів була найважливішою прерога­ тивою державної політики у сфері зовнішньоекономіч­ них відносин [1, с. 6]. На противагу даній політиці про- 152 В ІС Н И К Е К О Н О М ІЧ Н О Ї Н А У К И У К РА ЇН И http://www.cfin.ni/ http://www.kreakratia.ru/page http://www.mifp.ru/about/rektorat/ http://www.cpk.mesi.ru/material/articles/expert01.%e2%80%94 АЛБКСБЄИКО Л.М. фесор Чикагського університету Дж.Г. Лорі сформував критерії пріоритетності в процесі лібералізації міграції капіталів між країнами. Він зазначив, що варто надати іноземним компаніям доступ на ринки США, але одно­ часно доцільно вести переговори про аналогічні привілеї для американських компаній, зокрема для тих, що здійснюють фінансові операції на закордонних ринках [2, с. 165]. У промислово розвинутих країнах було прий­ нято достатньо законів, що мали сприяти обмеженню присутності іноземного капіталу, але на практиці дер­ жавні регулятивні установи досить лояльно спостеріга­ ли за масштабами і напрямками розміщення іноземних інвестицій. З цієї позиції Б. Парахонський вважає, що в умовах ринкових відносин визнання національних інте­ ресів відбувається на трьох рівнях; глобальному, регіо­ нальному і локальному [3, с. 15]. У зв’язку з цим, на думку В. Ткаченка, різновекторнї орієнтири, зокрема, геополітичні цілі, різний економічний рівень і на­ лежність до різних регіонів ускладнюють координацію національних інтересів країн-учасниць Союзу незалеж­ них держав [4, с. 15-16]. Очевидно, що на початку закритість ринків країн із трансформаційною економікою потребувала комплек­ сності у підході до захисту прав власності й усунення можливості репатріації доходів, оцінці ризиків, тому й відпрацьовували концепції залучення саме портфельних інвесторів. При цьому розвиток ринку фінансових по­ слуг України сприяв залученню таких портфельних інве­ стицій. Портфельними інвесторами є великі фінансові інвестори (пенсійні фонди, інвестиційні банки (ком­ панії), які вкладають капітал у придбання частин акцій іноземних підприємств у розмірах, що не забезпечують права власності чи контролю над ними. Як правило, вони купують до 10 % акцій підприємства, причому, основна мета їхньої діяльності — купити акції якнайде­ шевше, а через певний період продати дорожче (при нагоді — у 2 -3 рази). У зв’язку з цим зазначимо, що портфельні інвестиції здійснюють й у випадку, якщо законодавство країни обмежує можливості вкладання прямих інвестицій або інвестори зацікавлені в диверси­ фікації вкладень саме у різні галузі. Підвищення конкурентноздатності ринку фінансо­ вих послуг є досить складною проблемою, оскільки ста­ новлення ринку супроводжувалося кардинальними соціально-економічними перетвореннями. Д. Норт ви­ окремив трансформаційні витрати як витрати, пов’я ­ зані з ліквідацією старих інститутів та формуванням і адаптацією нових інститутів в економічній системі. Дана класифікація пов’язана зі змінами інституціональ- ної системи. У світовій економіці відбувається об’єднання націо­ нальних ринків, що зумовлює загострення конкуренції, а також дає змогу фінансовим установам, які працюють динамічно й ефективно, закріпити своє лідерство на ринку фінансових послуг. Загалом зміна структури євро­ пейського фінансового сектору викликане лібераліза­ цією процедури надання фінансових послуг. В умовах достатньо високої конкуренції й введення в обіг єдиної європейської валюти (евро) у вигіднішому становищі перебувають потужні фінансові інституції, що здійсню­ ють операції в усіх країнах Європейського Союзу та за його межами. Під впливом глобалізації, по-перше, виокремилася тенденція формування триполярності у системі міжна­ родних відносин; по-друге, інтенсифікувалися інтег­ раційні процеси в Європі, відбулося помітне розширен­ ня Європи за рахунок країн Центрально-Східної Євро­ пи; по-третє, активізувалися інтеграційні процеси на пострадянському просторі; по-четверте, розширюється регіональне співробітництво і стратегічне партнерство між регіональними інституціями. На основі викладеного можна зробити узагальнен­ ня, що, по-перше, для захисту єдиного європейського економічного простору та протистояння можливим фінансовим кризам відбувається поступальне об’єднан­ ня зусиль європейських країн. При цьому в інтеграцій­ них процесах держави беруть участь на демократичних та добровільних засадах, тому вважають, що міць співро­ бітництва забезпечує гнучкість механізму утворення і часткове збереження національного суверенітету країн- учасниць. По-друге, оскільки Європейський Союз став основним центром політичного та економічного розвит­ ку Європи, що впливає на вибір подальшої орієнтації більшості континентальних держав, то країни-претен- денти, які бажають стати повноправними членами ЄС, поступово модифікують свою правову систему згідно з трьома основними принципами — гарантування прав людини, демократичні перетворення та розвиток рин­ кової економіки. Зауважимо, що європейський вибір України потребує послідовного визнання та чіткого дот­ римання визначених стандартів та норм як правового, так і соціально-економічного характеру. Проте коливання провідних напрямків світових потоків капіталів заперечують єдиний схематизм у підході до дослідження інтеграційних аспектів обігу фінансового капіталу, оскільки потребують комплексних досліджень з урахуванням політичних, економічних і соціальних чинників. Загалом ринок фінансових послуг варто розглядати як одну зі складових сучасної світової економіки, а виокремлення суттєвих тенденцій розвит­ ку світових ринкових відносин дає змогу принаймні теоретично створити єдину картину ринкового обміну як особливої форми світового господарства. Європейський вибір зумовлює проведення Украї­ ною дієвої фінансової політики з метою запобігання можливим непередбачуваним наслідкам процесів глоба­ лізації (неконтрольоване переміщення капіталів, виник­ нення фінансових пірамід із використанням мережі Інтернет, постійні коливання дефляційних та інфляцій­ них процесів). Вибір пріоритетів має бути безпосеред­ ньо пов’язаним із розвитком рівноправних, взаємовигід­ них і прогнозованих відносин з іншими державами. Програмою діяльності Кабінету Міністрів України особ­ лива увага приділена наступним напрямкам інтеграції: розвитку існуючих та створенню нових єврорегіонів; визначенню ступеня співробітництва України в рамках Єдиного економічного простору; оптимізації участі Ук­ раїни в СНД з урахуванням пріоритетів зовнішньої полі­ тики, а також активізації співробітництва в усіх сферах у рамках об’єднання ГУАМ. Враховуючи окреслені зав­ дання, варто зауважити, що міждержавна співпраця з країнами колишнього СРСР має історичну по­ слідовність. Зокрема, М. Грушевський слушно зауважив, що «потрібно... певної стратегичної здібності.. І очевид­ © 2008/№1 153 АЛВКСБЄНКО Л.М. но, що з огляду на незвичайно трудне завданнє і благо­ родну мету його всякий спосіб для її осягнення прихо­ дить ся вважати допустимим і можливим» (збережено першоправопис джерела — прим, авт.) [5, с. 88-89]. Потужні світові фінансові центри посилюють свій вплив на розвиток світової економіки, відбуваються процеси взаємної інтеграції і відповідно виникають кри­ зові явища. Однією з основних причин фінансової па­ ніки в 2008 р. стала криза на американському ринку іпотеки Дж. Сорос вважає, що американці «зайняли величезну кількість грошей» і тепер до них за це «прий­ шов рахунок». Відомий фінансист зауважує, що спад буде більш серйозним, ніж очікує Федеральна резервна система СІЛА, але цифр не називає [б, с. 19]. В сучасних умовах держава, на нашу думку, має визначати економічну стратегію і створювати умови та задіювати механізми для забезпечення фінансової без­ пеки, реалізації конкурентних переваг національних виробників на внутрішньому й світовому ринках. Розглянемо діяльність на ринку фінансових послуг основних його учасників і визначимо пріоритети їх діяльності. Банківські установи тісно пов’язані з рухом фінансового капіталу і про динаміку розвитку банківсь­ кої системи України свідчать основні показники їх діяль­ ності. У 2007 р. в структурі активів Національного бан­ ку України кошти і депозити в іноземній валюті вирос­ ли на 24 % — до 87,753 млрд. грн., кредити банкам і іншим позичальникам — на 22 % (до 1,692 млрд. грн.), обсяг монетарного золота— на 37 % (до 2,475 млрд. грн.). Крім того, центральний банк наростив вкладення в цінні папери нерезидентів на 79 % — з 43,187 млрд. грн. до 77,436 млрд. грн. В Україні авуари в спеціальних правах запозичення (SDR, валюта Міжнародного валют­ ного фонду (МВФ) за 2007 р. виросли на 89 % — до 14,338 млн. грн. [7]. Банківські установи здійснюють професійну діяльність на ринку фінансових послуг. Згідно отрима­ них дозволів банки надаються наступний комплекс по­ слуг: здійснюють цивільно-правові угоди з цінними паперами, які передбачають оплату цінних паперів про­ ти їх поставки новому власнику на підставі договорів доручення чи комісії за рахунок своїх клієнтів або від свого імені та за свій рахунок з метою перепродажу третім особам; надають послуги андеррайтера щодо вип­ лати доходів власникам цінних паперів, кінцевого роз­ рахунку у випадку погашення або дострокового викупу цінних паперів; здійснюють авалювання векселів; збер­ ігають цінні папери та/або здійснюють облік прав влас­ ності на цінні папери, а також обслуговування угоди з цінними паперами у зберігала; ведуть реєстр власників іменних цінних паперів. Також на ринку фінансових послуг здійснюються активні операції РЕПО, що свідчить про достатньо високу ліквідність банківської системи. Відповідно, користуючись послугами банку щодо проведення операцій з цінними паперами, клієнт має наступні переваги: отримує повний комплекс послуг за операціями з цінними паперами (випуск, продаж, купів­ ля, виплата доходів, погашення, реєстрація прав влас­ ності на цінні папери, ведення рахунків власників цінних паперах, консультаційні послуги з питань обігу цінних паперів, підготовка річних звітів емітентів); мож­ ливість ефективного розміщення вільних коштів та за­ лучення додаткових; безпеку використання власних тру­ дових та фінансових ресурсів. В Україні із самого початку реформування еконо­ міки приділяли особливу увагу створенню адекватного організаційно-правового механізму пенсійного забез­ печення та розвитку недержавних пенсійних фондів. Зауважимо, що ефективне управління пенсійними ак­ тивами потребує створення правових, економічних та організаційних передумов, які б мінімізували ризики можливої втрати пенсійних накопичень та/або їх зне­ цінення. В процесі формування та управління актива­ ми недержавного пенсійного фонду компанія з управ­ ління активами має визначити інвестиційну політику; сформулювати інвестиційні цілі; вибрати прийнятну портфельну стратегію та визначити відповідні фінан­ сові інструменти для інвестування; проаналізувати та оцінити ефективність інвестиційного портфела фонду. Створення широкого спектра фінансових інструментів для інвестування пенсійних накопичень сприятиме зростанню обсягів активів третього рівня пенсійної системи та подальшому розвитку ринку фінансових послуг в Україні. Процес трансформації економіки сприяв розвитку ринку цінних паперів. С. Павлов в праці «Фондовая биржа и её роль в экономике современного капитализ­ ма» (1989) відзначав, що одним з важливих моментів перерозподілу грошових капіталів і нагромаджень на користь фінансової олігархії відбувається при покупці цінних паперів [8 , с. 11-12]. В Україні дохідність за ОВДП становить близько 10 %; муніципальними обліга­ ціями — 12-13 %; корпоративними облігаціями —- 14- 17%. В сучасних умовах господарювання вітчизняному ринку боргових зобов’язань властива диверсифікація, але ліквідність даного ринку є досить низькою. Посту­ пальне становлення ринку облігацій розширило можли­ вості фінансування підприємств, тому перспективними напрямами його розвитку є: відпрацювання механізмів первинного розміщення облігацій, задіяння маркет-мей- кингу з боку брокерсько-дилерських організацій для поліпшення ліквідності вторинного ринку, а також здійснення заходів, спрямованих на використання кон­ вертованих облігацій і розвиток ринку похідних інстру­ ментів. У праці «Роль внутрішніх і шоземних інвесторів у простій моделі спекулятивних атак» автори (Botman Dennis Р. J., Diks Cees G. H., 2005) дослідили взаємодію зовніїїініх і внутрішніх інвесторів як при наявності уря­ дових гарантій, так і під час зміни дисконтної ставки; визначили стратегію діяльності внутрішніх інвестори} у випадку «утечі» капіталів («to take the lead during capital flight») [9, c. 17-18]. У 2006 р. Україна залучила на зовнішніх фінансових ринках близько 1,9 млрд. дол. США, а на внутрішньому 1,582 млрд. грн. Міністерство фінансів України, випустило 10-річні єврооблігації на суму 1 млрд. дол. США під 6,58 % річних, організатора­ ми якого виступили інвестиційні банки «Credit Suisse», «Deutsche Bank» і «UBS Investment Bank». У червні 2007 p. на зовнішніх фінансових ринках були розміщені 5-річиі єврооблігації на 500 млн. дол. СЇЇІА під 6,385 % річних [9]. 154 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ Ф АЛЕКСЕЕНКО Л.М. У процесі інгеїрації ринку фінансових послуг в світо­ ву фінансову систему державна політика, на нашу думку, має бути спрямована на досягнення наступних цілей: залучення в інвестиційний процес потужних світових експортерів капіталу; запобігання економічної залежності держави від обмеженого переліку країн, зокрема у за­ гальній структурі іноземних інвесторів; створення спри­ ятливого клімату для інвестицій. Відповідно у промисло­ вому секторі ринку слід запропонувати конкурентні пе­ ревага концентрації фінансового капіталу в перспектив­ них сегментах економіки, а гнучкість банківської систе­ ми скерувати на вільне переміщення капіталів. Розвиток іпотеки в Україні залежить від функціо­ нування ринку фінансових послуг. Так, у 2007 р. Держав­ на іпотечна установа розмістила 10 серій облігацій на загальну номінальну суму 1 млрд. ірн. і під час розмі­ щення було залучено 1028,3 млн. грн. Дана установа достроково закінчила розміщення облігацій серій «F», «Н», «Ь у зв’язку з повним розміщенням запланованого обсягу зазначених серій та надходженням повної опла­ ти по них. Загальна номінальна вартість, на яку здійснено розміщення склала 445 млн. грн. Доходність, за якою були розміщені облігації, складає 9,33 % річних [10]. Облігації були випущені під державну гарантію згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» та всі залучені кошти спрямовані на рефінансування іпотечних кредитів, що видаються банками-партнерами у відповідності до стандартів Дер­ жавної іпотечної установи з метою здешевлення кредитів для населення, збільшення частки кредитів виданих в національній валюті та вирішення проблеми доступності житла. В проекті Закону України «Про Державний бюд­ жет України на 2008 рік» закладено гарантію на суму 1 млрд. грн. і Державна іпотечна установа планує здійсни­ ти випуск звичайних іпотечних облігацій з урахуванням кон’юнктури фондового ринку України [11]. Враховуючи викладене, окреслимо перспективи іпотечного кредитування як однієї із засад розвитку ринку фінансових послуг: варто відпрацювати механізм державних гарантій під іпотечне кредитування (активі­ зувати створення іпотечного гарантійного фонду); вре­ гулювати умови випуску і розміщення іпотечних об­ лігацій, що є борговими цінними паперами емітента, рефінансованими за допомогою зобов’язань за одним або кількома іпотечними кредитами; прискорити прий­ няття земельного законодавства, що сприятиме отри­ манню населенням іпотечного кредиту під заставу зе­ мельних ділянок, на які вже оформлено права власності. Узагальнення кризових явищ 2007-2008 рр. у світовій економіці дає змогу для подальшого досліджен­ ня здійснити систематизацію у вигляді наступних основ­ них аспектів: по-перше, потрясіння на світових фінансових рин­ ках змусили потужні фінансові інститути і регуляторів переоцінювати ризики і цінності, а також розпочався системний наступ промислово розвинутих країн на су­ веренітет офшорних юрисдикцій, що є основою конф­ іденційності наявних активів та дотримання банківсь­ кої таємниці; по-друге, вітчизняні провідні компанії та банки відпрацьовують нетрадиційні схеми отримання при­ бутків з метою підвищення рейтингів та формування позитивної історії розвитку, а тому інколи на перший погляд фінансово привабливі структури стають небез­ печними для інвесторів; по-третє, в Україні доцільно активізувати розвиток корпоративного управління, яке визначає кодекси й принципи поведінки економічно взаємопов’язаних структур, а також зацікавлених осіб сприяє запобіган­ ню виникненню фінансових пірамід, шахрайств та бан­ крутств. Перспективні напрями розвитку ринку фінансових послуг: 1) державна політика України повинна балансува­ ти між попередженням і подоланням наслідків світової фінансової кризи й заходами, спрямованим на творен­ ня і стабільний розвиток; 2) криза на світовому фінансовому ринку дає вітчиз­ няному ринку фінансових послуг реальний шанс вийти з турбулентності в іншій якості, зокрема Україна може стати одним зі регіональних фінансових центрів, що ко­ ординує взаємодію ринків СНД, Центральної і Східної Європи; 3) в Україні для формування єдиного фінансового простору при створенні різноманітних регіональних об’єднань слід: відрегулювати спрощений режим у сфері уніфікації фінансового й валютного законодавства країн-членів регіональних об’єднань для регулювання міждержавних потоків капіталів; розробити концепту­ альні засади забезпечення довготермінової фінансової безпеки країн-учасниць об’єднань; формувати єдиний інформаційний простір, який своєчасно висвітлювати­ ме стан і перспективи функціонування ринку фінансо­ вих послуг; 4) активізація взаємодії державних регуляторів і учасників ринку фінансових послуг щодо здійснення заходів, спрямованих на розвиток інфраструктури даного ринку; 5) формування системи кредитних рейтингів, крім того здійснення дієвого моніторингу фінансового сек­ тора сприятиме зниженню ризиків і зростанню рей­ тингів, що позначиться на дохідності ринку фінансових послуг. Таким чином, інтеграція фінансового капіталу в світову економіку потребує дотримання прийнятих міждержавних зобов’язань, проведення виваженої й неупередженої державної політики, спрямованої на за­ хист та утвердження національних інтересів на міжна­ родній арені. Література 1. Финансовый капитал и развивающиеся страны: Сборник научных трудов.— М: МФИ, 1985.— 160 с. 2. Лебедев Л.Ф. Иностранный капитал в экономике С Ш А ,- М.: Изд-во «Наука», 1982,- 176 с. 3. Стратегічні інтереси України в країнах Чорно­ морського регіону та проблеми національної безпеки: Монографія / Б.О. Парахонський та ін,— К.: НІСД, 2001,— 134 с. (Сер. «Зовнішньополітичні стратегії»; Вип. 7). 4. Ткаченко В.А. Співдружність Незалежних Держав та національні інтереси України.— К.: Інститут Гро­ мадського Суспільства, 1998.— 100 с. 2008/Ш 155 КУРИЛЯКВ. 5. Грушевський Мих. Sub Divo. Оповідання, начерки, замітки. Київ: Друкарня Акц. т-ва «Петро Барський» у Ки'їві, 1918 — 111с. 6 . Катаев А.А. Назревает ли в России новый финан­ совый кризис? / / Финансы и кредит.— 2008.— № S.- С. 19-25. 7. Інтернет: http: //news, finance. Ua/ua/~/l/0/all/2008/ 01/29/1 17077 8 . Павлов C.B. Фондовая биржа и её роль в экономи­ ке современного капитализма.— М.: Финансы и стати­ стика, 1989.— 128 с. 9. Botman Dennis Е J., Diks Cees G. H. The Role of Domestic and Foreign Investors in a Simple Model of Speculates Attacks// Working Paper IMF № 05/205.— 2005.— October 1.— 24 p. 10. www. epravda. com. ua/news/478e6dlaa45b6/ 11. news, finance. Ua/ua/~/l/0/all/2007/10/25/1 09304 В. Куриляк академік АЕНУ, м. Тернопіль ЗНАЧЕННЯ КУЛЬТУРИ В НОВИХ ТЕОРІЯХ ГЛОБАЛЬНОЇ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Переваги підприємств, на яких працює культурно неоднорідна робоча сила, теоретично можна обґрунтувати за допомогою наукових даних організаційної психології та менеджменту, що на протязі довгого часу розвиваються у напрямку вирішення проблем оптимальної організації груп з підготовки і прийняття рішень [2]. Емпіричні досліджен­ ня свідчать, що групи, члени яких мають різні цінності, відмінні особисті якості і культурне походження, під час вирішення нових і неструктурованих завдань перевершу­ ють гомогенно структуровані групи, тому що вони потен­ ційно спроможні містити в собі більш креативний і інно- вативний потенціал. Відповідно завдяки розширенню спектру цінностей можуть бути привнесені нові ідеї (це відноситься до креативності) та зняті обмеження однома­ нітності (це основа для посилення креативності, а не сама по собі перевага менеджменту) [1, с. 132]. Різноманітність цінностей і позицій повинна перш за все прискорити процеси індивідуального та організацій­ ного навчання. У контексті усунення національних кор­ донів це означає не лише вивчення інших культур, але також використання їхнього досвіду [12,1998]. На відміну від концепції кривої досвіду, згідно з якою в основі на­ вчання лежить повторення, дана теорія припускає, що навчання стимулюється усвідомленням відмінностей. Переваги культурної неоднорідності поряд з цією організаційно-психологічною теорією також основані на посиланнях на теорії гуманного капіталу. Її основним аргументом є припущення, що підприємства тоді відпо­ відатимуть неоднорідності вимог ринку, коли їхні власні структури пристосовані до структур клієнтів. Тому в цьому смислі культурні відмінності стають конкурент­ ною перевагою для підприємств, які діють у дуже нео­ днорідному і сильно фрагментизованому зовнішньому конкурентному середовищу [3, 1991]. Вихідним пунктом наукового вивчення питань міжнародної підприємницької діяльності є перш за все орієнтована на трансфер ресурсів теорія Дж. Фауервезе [4]. Її основним висновком є те, що підприємства, котрі діють у міжнародному масштабі, спроможні переноси­ ти ресурси з однієї країни в іншу. Конкурентні переваги ТНК порівняно з національними підприємствами зале­ жать не лише від спроможності трансферу ресурсів (біна- ціональний вимір), а й від спроможності уніфікації інстру­ ментів менеджменту в міжнародному масштабі (багато­ національний вимір). Чим більшою мірою їх можна стандартизувати, тим значніші переваги у навчанні та менші витрати коштів, що забезпечується за допомогою глобальної раціоналізації підприємницької діяльності. Але уніфікації протистоять фрагментарні фактори впли­ ву певної іноземної країни, що робить необхідним при­ стосування до окремих видів внутрішніх ринків. До цих факторів впливу належать різні ринкові та виробничі структури, національні законодавства, відмінності у вит­ ратах на фактори виробництва, різний рівень кваліфікації працівників, різні культурні умови, які проявляються у різний спосіб у цінностях і поведінці клієнтів, співробіт­ ників, ділових партнерів тощо. Тому Конкурентні пере­ ваги ТНК порівняно з підприємствами, що діють на внутрішніх ринках, тим вищі, чим більший вплив уніфі­ кованих і менший вплив фрагментарних факторів. Прикладом підприємства, котре значно уніфікувало свою діяльність на іноземних ринках, є «Мак-Дональдз». Після невдач під час перших спроб закордонної діяльності в Канаді, Нідерландах, країнах Карибського архіпелагу, під час яких компанія вперше намагалася пристосувати марке­ тингові й управлінські інструменти до відповідних націо­ нальних особливостей, було розроблено єдину підприєм­ ницьку політику лише з мінімальними особливостями, що поширювалась на більш як 15 000 філій по всьому світу. Так, було зведено до одного стандарту обладнання ресто­ ранів, пропозиція товару, меню і поставлено жорсткі ви­ моги щодо якості, сервісу, чистоти (так звані вимоги- QSC — quality, service, cleanness). Проведення єдиної у світовому масштабі підприємницької політики має гаран­ туватись тим, що топ-менеджери є вихідцями не з відпо­ відних країн базування, а з іншої держави. Незначне при­ стосування до національних і місцевих умов здійснюється лише в політиці вибору місця розташування і в рекламі. Таким чином, «Мак-Дональдзу» вдалося не тільки зеконо­ мити кошти завдяки такій уніфікаційній стратегії, а й до­ сягти трансферу іміджу в світовому масштабі, що є дуже важливим для підприємницького успіху. Теорія Дж. Фауервезе була пізніше розвинута різни­ ми авторами. М. Портер, посилаючись на промислово- організаційну концепцію, у своїй теорії глобальної конку­ ренції [11] наводить аргумент, щодо залежності переваг і 156 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ Ф ВЕНУ 2008-1(13) - 0152 ВЕНУ 2008-1(13) - 0153 ВЕНУ 2008-1(13) - 0154 ВЕНУ 2008-1(13) - 0155 ВЕНУ 2008-1(13) - 0156