Значення культури в нових теоріях глобальної підприємницької діяльності

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2008
1. Verfasser:	Куриляк, В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут економіки промисловості НАН України 2008
Schriftenreihe:	Вісник економічної науки України
Schlagworte:	Наукові статті
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/93495
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Значення культури в нових теоріях глобальної підприємницької діяльності / В. Куриляк // Вісник економічної науки України. — 2008. — № 1 (13). — С. 156–159. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-93495
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-934952016-01-30T03:02:04Z Значення культури в нових теоріях глобальної підприємницької діяльності Куриляк, В. Наукові статті 2008 Article Значення культури в нових теоріях глобальної підприємницької діяльності / В. Куриляк // Вісник економічної науки України. — 2008. — № 1 (13). — С. 156–159. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 1729-7206 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/93495 uk Вісник економічної науки України Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наукові статті Наукові статті
spellingShingle	Наукові статті Наукові статті Куриляк, В. Значення культури в нових теоріях глобальної підприємницької діяльності Вісник економічної науки України
format	Article
author	Куриляк, В.
author_facet	Куриляк, В.
author_sort	Куриляк, В.
title	Значення культури в нових теоріях глобальної підприємницької діяльності
title_short	Значення культури в нових теоріях глобальної підприємницької діяльності
title_full	Значення культури в нових теоріях глобальної підприємницької діяльності
title_fullStr	Значення культури в нових теоріях глобальної підприємницької діяльності
title_full_unstemmed	Значення культури в нових теоріях глобальної підприємницької діяльності
title_sort	значення культури в нових теоріях глобальної підприємницької діяльності
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2008
topic_facet	Наукові статті
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/93495
citation_txt	Значення культури в нових теоріях глобальної підприємницької діяльності / В. Куриляк // Вісник економічної науки України. — 2008. — № 1 (13). — С. 156–159. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.
series	Вісник економічної науки України
work_keys_str_mv	AT kurilâkv značennâkulʹturivnovihteoríâhglobalʹnoípídpriêmnicʹkoídíâlʹností
first_indexed	2025-07-06T23:20:21Z
last_indexed	2025-07-06T23:20:21Z
_version_	1836941597524099072
fulltext	КУРИЛЯКВ. 5. Грушевський Мих. Sub Divo. Оповідання, начерки, замітки. Київ: Друкарня Акц. т-ва «Петро Барський» у Ки'їві, 1918 — 111с. 6 . Катаев А.А. Назревает ли в России новый финан совый кризис? / / Финансы и кредит.— 2008.— № S.- С. 19-25. 7. Інтернет: http: //news, finance. Ua/ua/~/l/0/all/2008/ 01/29/1 17077 8 . Павлов C.B. Фондовая биржа и её роль в экономи ке современного капитализма.— М.: Финансы и стати стика, 1989.— 128 с. 9. Botman Dennis Е J., Diks Cees G. H. The Role of Domestic and Foreign Investors in a Simple Model of Speculates Attacks// Working Paper IMF № 05/205.— 2005.— October 1.— 24 p. 10. www. epravda. com. ua/news/478e6dlaa45b6/ 11. news, finance. Ua/ua/~/l/0/all/2007/10/25/1 09304 В. Куриляк академік АЕНУ, м. Тернопіль ЗНАЧЕННЯ КУЛЬТУРИ В НОВИХ ТЕОРІЯХ ГЛОБАЛЬНОЇ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Переваги підприємств, на яких працює культурно неоднорідна робоча сила, теоретично можна обґрунтувати за допомогою наукових даних організаційної психології та менеджменту, що на протязі довгого часу розвиваються у напрямку вирішення проблем оптимальної організації груп з підготовки і прийняття рішень [2]. Емпіричні досліджен ня свідчать, що групи, члени яких мають різні цінності, відмінні особисті якості і культурне походження, під час вирішення нових і неструктурованих завдань перевершу ють гомогенно структуровані групи, тому що вони потен ційно спроможні містити в собі більш креативний і інно- вативний потенціал. Відповідно завдяки розширенню спектру цінностей можуть бути привнесені нові ідеї (це відноситься до креативності) та зняті обмеження однома нітності (це основа для посилення креативності, а не сама по собі перевага менеджменту) [1, с. 132]. Різноманітність цінностей і позицій повинна перш за все прискорити процеси індивідуального та організацій ного навчання. У контексті усунення національних кор донів це означає не лише вивчення інших культур, але також використання їхнього досвіду [12,1998]. На відміну від концепції кривої досвіду, згідно з якою в основі на вчання лежить повторення, дана теорія припускає, що навчання стимулюється усвідомленням відмінностей. Переваги культурної неоднорідності поряд з цією організаційно-психологічною теорією також основані на посиланнях на теорії гуманного капіталу. Її основним аргументом є припущення, що підприємства тоді відпо відатимуть неоднорідності вимог ринку, коли їхні власні структури пристосовані до структур клієнтів. Тому в цьому смислі культурні відмінності стають конкурент ною перевагою для підприємств, які діють у дуже нео днорідному і сильно фрагментизованому зовнішньому конкурентному середовищу [3, 1991]. Вихідним пунктом наукового вивчення питань міжнародної підприємницької діяльності є перш за все орієнтована на трансфер ресурсів теорія Дж. Фауервезе [4]. Її основним висновком є те, що підприємства, котрі діють у міжнародному масштабі, спроможні переноси ти ресурси з однієї країни в іншу. Конкурентні переваги ТНК порівняно з національними підприємствами зале жать не лише від спроможності трансферу ресурсів (біна- ціональний вимір), а й від спроможності уніфікації інстру ментів менеджменту в міжнародному масштабі (багато національний вимір). Чим більшою мірою їх можна стандартизувати, тим значніші переваги у навчанні та менші витрати коштів, що забезпечується за допомогою глобальної раціоналізації підприємницької діяльності. Але уніфікації протистоять фрагментарні фактори впли ву певної іноземної країни, що робить необхідним при стосування до окремих видів внутрішніх ринків. До цих факторів впливу належать різні ринкові та виробничі структури, національні законодавства, відмінності у вит ратах на фактори виробництва, різний рівень кваліфікації працівників, різні культурні умови, які проявляються у різний спосіб у цінностях і поведінці клієнтів, співробіт ників, ділових партнерів тощо. Тому Конкурентні пере ваги ТНК порівняно з підприємствами, що діють на внутрішніх ринках, тим вищі, чим більший вплив уніфі кованих і менший вплив фрагментарних факторів. Прикладом підприємства, котре значно уніфікувало свою діяльність на іноземних ринках, є «Мак-Дональдз». Після невдач під час перших спроб закордонної діяльності в Канаді, Нідерландах, країнах Карибського архіпелагу, під час яких компанія вперше намагалася пристосувати марке тингові й управлінські інструменти до відповідних націо нальних особливостей, було розроблено єдину підприєм ницьку політику лише з мінімальними особливостями, що поширювалась на більш як 15 000 філій по всьому світу. Так, було зведено до одного стандарту обладнання ресто ранів, пропозиція товару, меню і поставлено жорсткі ви моги щодо якості, сервісу, чистоти (так звані вимоги- QSC — quality, service, cleanness). Проведення єдиної у світовому масштабі підприємницької політики має гаран туватись тим, що топ-менеджери є вихідцями не з відпо відних країн базування, а з іншої держави. Незначне при стосування до національних і місцевих умов здійснюється лише в політиці вибору місця розташування і в рекламі. Таким чином, «Мак-Дональдзу» вдалося не тільки зеконо мити кошти завдяки такій уніфікаційній стратегії, а й до сягти трансферу іміджу в світовому масштабі, що є дуже важливим для підприємницького успіху. Теорія Дж. Фауервезе була пізніше розвинута різни ми авторами. М. Портер, посилаючись на промислово- організаційну концепцію, у своїй теорії глобальної конку ренції [11] наводить аргумент, щодо залежності переваг і 156 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ Ф КУРШЯКІІ. недоліків уніфікації/ фрагментизації від особливих харак теристик галузі. Тому для кожної окремої галузі треба дослідити, з одного боку, наскільки виражені фактори, які сприяють глобалізації, а з другого боку, — наскільки важ ливим є місцеве пристосування. З точки зору М. Порте ра, вданому випадку суттєвим для вибору стратегії інтер націоналізації є технічні та технологічні особливості га лузі, а не різні культурні умови. На основі цього М. Пор тер створив матрицю ступеня глобалізації галузі. Нижче наводяться складові цієї матриці та їх характеристики. — Національні галузі характеризуються тим, що місцеве пристосування — найважливіший фактор успі ху. Товари є специфічними для окремої країни, тобто значною мірою спрямовані на одну державу. Через те, що завдяки світовій координації або інтеграції діяльності виникають лише незначні переваги, домінують націо нальні підприємства. — Мультинаціональні галузі характеризуються тим, що ринок поділяється на велику кількість регіонів із різними умовами, що потребують національного присто сування. Міжнародна кооперація або інтеграція діяль ності надає лише незначні переваги. — Глобальні галузі характеризуються тим, що на кон курентну позицію, що підприємство має в певній країні, значно впливає її позиція в інших державах і навпаки. — Блокованими глобальними галузями є такі галузі, котрі,, з економічної точки зору, були б глобальними, але через значні зобов’язання уряду потребують потужного сильного національного пристосування. ІПІСОХО 1ШЭЫП * ' Г л о б ал ьн і • ЇІпиширеьхІ літака • К ом п’кгпдщ ♦ БудІдоіьиІ M0UIMIU1 • Фарш ♦ Легкові автомобілі ІІЧІІІІ еожчші ♦ Технічні пластм аси ^Блоковані г.шбалміГ^ ♦ Телекомунікації ♦ Гексрдюри • Штучні волокно • щ • А оіпил • Me. • Mil !\| •*І готівки інші прилили «рольні лобрпм Хдрчоні ироАукпі « Піню • Стансмрна ІЧидрібно торгівля ІІемеїп М>-Щ.Т\|Н«НЦІОИІЦНИіГ^ Н а ц іо н а л ь н і низька внеока Схема 1. Галузева матриця рівня глобалізації Варто підкреслити, якщо підприємства, які нале жать до національних або багатонаціональних галузей, можуть вирішувати, чи вони будуть діяти в міжнарод ному масштабі та інтегрувати свою міжнародну діяльність у світовому масштабі, то для глобальних підприємств це необхідна передумова забезпечення кон курентоспроможності. Теорія глобальної конкуренції М. Портера нині є домінуючою парадигмою міжнародних досліджень ме неджменту. Проте її також часто піддають критиці. Од ним із суперечливих пунктів є трактування, що вимога глобальної інтеграції та локального пристосування може по-різному впливати на підприємства в одній галузі. Крім цього, точно не описано, за якими критеріями галузі відносяться до різних частин матриці. До того ж різні автори по-різному позиціонують в межах матриці окремі галузі. Галузеві структури не залишаються незмінними, вони постійно змінюються. Так, дедалі більше галузей у зв’язку з технічним1 прогресом і політичним розвитком перетворюється з багатонаціональних і блокованих гло бальних у глобальні (наприклад, телекомунікації, поста чання електроенергії, залізничні перевезення), що може інтерпретуватися як обмеженість теорії, Доповненням до теорії глобальної конкуренції М. - Портера є орієнтована на ресурси теорія, оскільки в ній наголошено на значенні внутрішніх ресурсів для досяг нення конкурентних переваг ТНК. Підкреслюючи істо ричний розвиток оснащеності ресурсами підприємства, ця теорія розширює його до динамічного компонента. Основним положенням ресурсоорієнтованої теорії ТНК є те, що конкурентоспроможність певного підприє мства базується не стільки на пристосуванні до навколиш нього середовища, скільки на створенні та використанні ресурсів і компетенції всередині підприємства. Підприє мства розглядаються як специфічне поєднання матеріаль них і нематеріальних ресурсів, що створює основу страте гічної поведінки і дає змогу сформувати конкурентні переваги. Важливе значення при цьому мають нематері альні ресурси (intangible assets), що часто можуть бути, ефективно використані лише цим підприємством і є або зовсім недоступними, або доступними з великими втра тами при покупці чи продажу іншим підприємствам. За М. Подані [10], ці нематеріальні ресурси характеризують ся ж неявні (приховані) знання (tacit knowledge). Отже, ТНК спроможні децентралізовано розвивати нематеріальні ресурси в різному середовищі, по-новому їх комбінувати і сприяти міжнародним організаційним навчальним процесам. їх особливий конкурентний потен ціал виникає зі спроможності використання міжнарод ного потенціалу синергії, недоступного для підприємств, що оперують лише на національному ринку. Критиці в даній теорії піддається те, що основне ресурсне поняття нечітко визначено. Крім цього, не достатньо обгрунтовано, ж особливий ресурсний потен ціал може перетворитися в конкретні фактори успіху. Разом з цим, слід з’ясувати, яким чином ресурси, що в минулому значною мірою дали змогу досягти конкурент них переваг і в ж і були вкладені значні інвестиції, мо жуть зменшити гнучкість підприємства і ускладнити надалі забезпечення його конкурентної позиції. Але на відміну від вищезгаданий теорій, згідно з теорією операційної гнучкості Б. Когута особливості міжнародного менеджменту полягають у меншій мірі у збільшенні величини ринку, а в більшій — у зростанні невпевненості, неоднорідності зовнішнього середовища [8]. З позицій ТНК найбільш доцільним є реагування на це підвищенням операційної гнучкості, що може про являтися у відході від централізованих та ієрархічних організаційних моделей і створенню транснаціональної мережі. Завдяки використанню операційної гнучкості ТНК з мережевою структурою можуть бути реалізовані два різних види конкурентних переваг [7, с. 32]:- — Переваги арбітражу (arbitrage opportunities) отри муються завдяки використанню відмінностей' між краї нами. При цьому визначають такі форми: © 2 0 0 8 /№ 1 157 КУРИЛЯК в . а) арбітраж факторного ринку ж результат глобальної постачальної політики й міжнародного характеру розміщен ня виробництва, що дає можливість використовувати відмінності між країнами в забезпеченні факторами вироб ництва, відмінності між витратами на фактори виробницт ва у продуктивності та коливання обмінного курсу; б) арбітраж податків з використанням трансфер ного ціноутворення; в) арбітраж фінансових ринків за допомогою методів гнучкого використання різниці в процентах і державних заходах заохочення, обходу обмежень потоків капіталу; г) інформаційний арбітраж завдяки глобальним освітнім ефектам. — Переваги левериджу (leverage opportunities) випли вають з наявності значних ринкових і переговорних мож ливостей ТНК. Вони можуть реалізовуватись завдяки: а) тимчасовому субсидуванню окремих видів діяль ності країни (cross-subsidization — використання надлиш ку коштів інших країн; б) міжнародній диференціації цін; в) здійсненню керування місцевими урядами і рин ковими партнерами. Порівняння дозволяє стверджувати, що в той час, як переваги левериджу виникають завдяки використан ню більших ринкових можливостей ТНК, переваги ар бітражу проявляються як наслідок використання відмінностей між країнами. Основною відмінністю цієї теорії в порівнянні з рані ше згаданими є те, що Б. Коїуг вперше показує можливий позитивний вплив національних і культурних відмінностей на конкурентну позицію підприємства. Таким чином конку рентні переваги можуть бути досягнуті не лише на основі використання скалярних ефектів та переваг об’єднання, але і завдяки відмінностям між країнами. Тому може бути доц ільним перемістити діяльність з дослідження та розвитку в країни, де панує інноваційно орієнтована культура, в той час, ж діяльність з високим ризиком небезпеки повинна бути здійснена скоріше у країні, для ж ої є притаманим ви сокий ступінь уникнення невпевненості (uncertainty avoidance), зокрема готовність приймати нестабільність життєвих і виробничих умов, з одного боку, і потреба в за хисті від непередбачуваних обставин, - з іншого). Досягненням даної теорії є те, що вона пересилила тісну дихотомію глобалізації / локалізації, яка притаманна теоріям Дж. Фауервезе та М, Портера спираючись на ме тодику операційної гнучкості. Праге абсолютизація при пущення даної теорії щодо зростання невпевненості, нео днорідності зовнішнього середовища є сумнівною. Поряд з цим концентрування на внутрішньо підприємницькому аспекті залишає поза увагою зростання значення коопе рації, стратегічних альянсів та іїгагах відносин із зовніш німи ринковими партнерами. Відповідно операційної гнуч кості можна досягнути не лише для внутріньо-організацій- них, а й для міжорганізаційних мереж. Тому не можуть бути достатньо пояснені особливі для ТНК конкурентні пере ваги в порівнянні з іншими підприємствами. Більш чітко, ніж у теорії Б. Когута, значення куль тури розроблено у постмодерністській теорії міжнародно го менеджменту. Ця теорія базується на філософських та естетичних основах. Суть її полягає в тому, що глибин ний і стійкий політичний, економічний, культурний та технологічний розвиток спричиняє підвищену складність і суперечність умов зовнішнього середовища у глобальній конкуренції. На противагу ідеї X Льюїтта про «загальний поступовий рух до гомогенізації світу» [9, с. 93], постмодерністська теорія базується на тому, що світовий розвиток характеризується переважно гло балізацією культурної різноманітності [6]. Постмодерністська теорія міжнародного менеджмен ту будується на ідеї, що глибокий і постійний політич ний, економічний, культурний і насамперед технологіч ний розвиток зумовлює складність та суперечливість і нео днорідність умов зовнішнього середовища в глобальній кон куренції. Тому конкурентні переваги ТНК треба поясню вати за допомогою плюралістичного підходу, у якому особлива увага приділяється відмиті територіальних об межень, концентрації часу та індивідуалізації рекомен дацій. Ось трактування цих теоретичних посилок у за рубіжній економічній літературі: [5, с. 273-292, р. 278]. Відміна територіальних обмежень. Усунення просто рових і національних бар’єрів зумовлює тс, що підприє мства наражаються на загрози глобальної конкуренції, що змушує їх постійно змінювати свої виробничі процеси з метою досягнення глобальної ефективності. Для того, щоб бути спроможним якнайшвидше реагувати на значні зміни зовнішнього середовища, доцільно впроваджувати такі гнучкі форми іїггернаціоналізації, як спільні підприє мства, стратегічні альянси і стратегії «hit-and-run», котрі традиційно використовуються на глобальному ринку і забезпечують вищу ефективність, ніж ті, що перебувають лише на початковому етапі процесу інтернаціоналізації. Концентрація часу. Необхідність розвитку гнучких стра тегій інтернаціоналізації посилюється завдяки феномену концентрації часу. Пришвидшення процесу, його перерив чатість, нестабільність і одночасність суперечливих тенденцій розвитку призводять до того, що постійна світова кон’юнк тура стає менш потужною. За цих умов ускладнюється забез печення придатності здобутого досвіду для майбутніх рішень. На відміну від підприємств, які оперують на національному рівні, ТНК мають змогу використовувати досвід дочірніх підприємств і, таким чином, впливати на міжнародні орган ізаційні процеси навчання. Спроможність до генерування, передачі та використання організаційних знань належить до важливих конкурентних переваг ТНК. Індивідуалізація рекомендацій. Ця теорія доводить, що розвиток у світі характеризується глобалізацієїр культур ної різноманітності. її аргументація виходить з визнання непорівняльності культур. Тим самим заперечується не лише універсальність людських цінностей, а й можливість порівняння різних культур, базуючись на загальних вимі рах. Крім цього, обгрунтовується теза, що відміїшості між національними культурами значною мірою перекрива ються відмінностями між міжнародними субкультурами, і відмінності у межах певної культури можуть бути більше залежними від особистих характеристик (наприклад, професії, віку, суспільного положення), ніж міжкультур- них. Звідси випливає, що конкурентні переваги мають підприємства, які спрямовують свої стратегії на міжна родні субкультури, а не на внутрішній ринок. Постмодерністська теорія міжнародного менеджмен ту остаточно усуває статичну дихотомію (диференціація/ уніфікація, глобальне/локальне), що лежить в основі те орій Б. Когута та М. ІІоргера. Вона обумовлює необхідність одночасного використання різноманітних стратегічних 158 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ КУРШШК в. напрямків. Праге з огляду на високий ступінь абстрагова ності дана теорія може більше служити основою для інно ваційних стратегій, ніж цілям оперативного управління. Зважаючи на раніше незначний інтерес науки до міжкультурних аспектів у діяльності ТНК не дивно, що до цього часу не була розроблена цілісна і всіма визнана теорія транснаціонального підприємства. Домінують теорії, які оперують з різними припущеннями, рівнями аналізу та факторами і тому їхній зміст залишається обмеженим окремими галузями (табл. 1). В той час, як теорія глобальної конкуренції М. Пор тера спрямована перш за все на зрілі ринки з усталеною галузевою структурою, в центрі уваги ресурсоорієнтова- ної теорії ТНК знаходиться виникнення нових ринків. Ресурсоорієнтована теорія, теорія оперативної гнучкості Аналіз теорій глобальної підприємницької діяльності показує, що впливу культури приділяється все більша увага для вибору адекватної стратегії інтернаціоналізації [13]. В той час, як більш ранні теорії розглядають культурні відмінності перш за все, як перешкоди для глобальної стандартизації систем, струкіур і процесів менеджменту. У новітніх теоріях наголошується, що конкурентні перевага можугь забезпечу ватись завдяки використанню культурних відмінностей. Література 1. Adler, N. J. (1997). International dimensions of organizational behavior. (3rd ed.). Cincinatti, Ohio: Thomson. 2. Chatman, J. A., Polzer, J. X, Barsade, S. G., Neale, M. A. (1998). Being different yet feeling similar: The influence of composition and organizational culture on work processes and outcomes. Administrative Science Quarterly 43,749—780. 3. Сох, X H., Lobel, S. A., McLeod, P. L. (1991). Effects of ethnic group cultural differences on cooperative and competitive behavior on group task level. Academy of Management Journal 34, 827—847. 4. Ryerweather,J. (1975). Internationale UntemehmungsfUhiung. Bin Begriffssystem. Berlin: Spitz. 5. Holtbrugge, D: (1996). Perspektiven internationaler Untemehmenstatigkeit in der Postmodeme. In: Strategische і постмодерністська теорія міжнародного менеджменту розглядають перш за все підприємство в цілому, в той час, як М. Портер спрямовує увагу на галузевий рівень. Важливим для майбутніх досліджень уявляється ове ществление дискусії з теорією глобальної конкуренції М. Портера, яка зараз дуже активно ведеться. Важливою передумовою для цього є уточнення, а також уточнення та уніфікація основних категорій, що в свою чергу дали би можливість до більш сильно емпірично орієнтованих досліджень для підтвердження та поглиблення теорій. З точки зору змісту видається особливо корисним, перемог ти дихотомію глобалізація/ локалізація, що лежить в ос нові раніше розвинутих теорій і розробити альтернативні теорії, що більшу увагу приділятимуть значенню переваг об’єднання і використання національних відмінностей. Fuhrung internationaler Unternehmen. Paradoxien, Strategien und Erfahrungen (S. 273-292). Wiesbaden. Gabler. 6. Huntington, S. E (1996). Kampfder Kulturen DieNeugestaltung der Weltpolitik im 21. Jahrhundeit. Munchen, Wien: Europa. 7. Kogut, B. (1985). Designing global strategies: Profiting from operational flexibility. Sloan Management Review 27, 27—38. 8. Kogut, B. (1989). Research notes and communications — A note on global strategies. Strategic Management Journal 10, 383—389. 9. Levitt, T (1983). The globalization of markets. Harvard Business Review 61, 92—102. 10. Polanyi, M.: The Tacit Dimension. Garden City, New York 1967. 11. Porter, M. E. (1989). Der Wettbewerb aufglobalen Markten: Ein Rahmenkonzept. In: M, E. Porter (Hrsg,), Globaler Wettbewerb (S. 17—68). Wiesbaden: Gabler. 12. Schuchardt, C. A. (1998). Multikulturelle Kompetenz — Nicht nur lemen uber, sondem von und in fremden Kulturen. In: J. Freimuth, A. Meyer (Hrsg.), Fraktal, fuzzy, oder darf es ein wenig virtueller sein? Personalarbeit an der Schwelle zum neuen Jahrtausend (S. 203—221). Munchen, Mering: Hampp. 13. Welge, M. K„ Hollbrugge, D. (1997). Theoretjsche Erklarungsansatze globaler Untemehmungstatigkeit. Das Wirtschaftsstudium 26,1054—1061. Таблиця 1 Синоптична систематизація альтернативних теорій глобальної підприємницької активності Характеристики теорії Рівень аналізу Фактори Зв’язок з менеджментом Теорія міжнародного менеджменту Дж. Фауервезе, орієнтована На трансфер ресурсів Підприємство Переваги уніфікації Глобальна раціоналізація структур, систем і процесів Теорія глобальної конкуренції М. Портера Галузі Переваги глобалізації та локалізації Конфігурація і координація діяльності по створенню вартості з точки зору всього світу Ресурсно орієнтована теорія ТНК Підприємство Внутрішні ресурси і компетенції підприємства Сприяння організаційним процесам навчання у світовому масштабі Теорія операційної гнучкості Когута Підприємство Переваги арбітражу та леверццжу Підвищення операційної гнучкості завдяки побудові мережевих СТРУКТУР ПоотмодерністськІ теорії міжнародного менеджменту Підприємства і підприємницьке середовище Відміна територіальних обмежень, концентрація часу, індивідуалізація рекомендацій Одночасне використання різник стратегічних напрямків у різних галузях підприємницької діяльності, ділових галузях, регіонах і етапах інтернаціоналізації. Джерело [13, с. 1060] 2008/№1 159 ВЕНУ 2008-1(13) - 0156 ВЕНУ 2008-1(13) - 0157 ВЕНУ 2008-1(13) - 0158 ВЕНУ 2008-1(13) - 0159

Значення культури в нових теоріях глобальної підприємницької діяльності

Institution

Ähnliche Einträge