Децентралізація бюджетної системи України: міжнародний досвід та реалії

Розглянуто теоретичні засади фіскальної децентралізації та доведено її вплив на соціально-економічний розвиток. Досліджено європейські моделі місцевого бюджету. Проведено аналіз реалізації державної політики фінансового забезпечення регіонального розвитку в Україні. Систематизовано особливості фіска...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2015
1. Verfasser:	Рябоконь, О.О.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут економіки промисловості НАН України 2015
Schriftenreihe:	Економічний вісник Донбасу
Schlagworte:	Фінанси
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/93651
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Децентралізація бюджетної системи України: міжнародний досвід та реалії / О.О. Рябоконь // Економічний вісник Донбасу. — 2015. — № 3 (41). — С. 124-127. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-93651
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-936512016-02-02T03:02:22Z Децентралізація бюджетної системи України: міжнародний досвід та реалії Рябоконь, О.О. Фінанси Розглянуто теоретичні засади фіскальної децентралізації та доведено її вплив на соціально-економічний розвиток. Досліджено європейські моделі місцевого бюджету. Проведено аналіз реалізації державної політики фінансового забезпечення регіонального розвитку в Україні. Систематизовано особливості фіскальної децентралізації в Україні. Сформовано вибір напрямів, орієнтованих як шляхи зростання економічної та фінансової незалежності регіонів України. Рассмотрены теоретические основы фискальной децентрализации и доказано ее влияние на социально-экономическое развитие. Исследованы европейские модели местного бюджета. Проведен анализ реализации государственной политики финансового обеспечения регионального развития в Украине. Систематизированы особенности фискальной децентрализации в Украине. Сформирован выбор направлений, ориентированных как направления роста экономической и финансовой независимости регионов Украины. The theoretical principles of fiscal decentralization are considered, its impact on the socio-economic development are proven in the article. European models of the local budget are researched. State policy of financial support for the regional development in Ukraine is analysed. The features of the fiscal decentralization in Ukraine are systematized. The choice of increasing of the economic and financial regions’ independence trends in Ukraine is formed. 2015 Article Децентралізація бюджетної системи України: міжнародний досвід та реалії / О.О. Рябоконь // Економічний вісник Донбасу. — 2015. — № 3 (41). — С. 124-127. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 1817-3772 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/93651 336.145.1+334.012.74(477) uk Економічний вісник Донбасу Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Фінанси Фінанси
spellingShingle	Фінанси Фінанси Рябоконь, О.О. Децентралізація бюджетної системи України: міжнародний досвід та реалії Економічний вісник Донбасу
description	Розглянуто теоретичні засади фіскальної децентралізації та доведено її вплив на соціально-економічний розвиток. Досліджено європейські моделі місцевого бюджету. Проведено аналіз реалізації державної політики фінансового забезпечення регіонального розвитку в Україні. Систематизовано особливості фіскальної децентралізації в Україні. Сформовано вибір напрямів, орієнтованих як шляхи зростання економічної та фінансової незалежності регіонів України.
format	Article
author	Рябоконь, О.О.
author_facet	Рябоконь, О.О.
author_sort	Рябоконь, О.О.
title	Децентралізація бюджетної системи України: міжнародний досвід та реалії
title_short	Децентралізація бюджетної системи України: міжнародний досвід та реалії
title_full	Децентралізація бюджетної системи України: міжнародний досвід та реалії
title_fullStr	Децентралізація бюджетної системи України: міжнародний досвід та реалії
title_full_unstemmed	Децентралізація бюджетної системи України: міжнародний досвід та реалії
title_sort	децентралізація бюджетної системи україни: міжнародний досвід та реалії
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2015
topic_facet	Фінанси
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/93651
citation_txt	Децентралізація бюджетної системи України: міжнародний досвід та реалії / О.О. Рябоконь // Економічний вісник Донбасу. — 2015. — № 3 (41). — С. 124-127. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
series	Економічний вісник Донбасу
work_keys_str_mv	AT râbokonʹoo decentralízacíâbûdžetnoísistemiukraínimížnarodnijdosvídtarealíí
first_indexed	2025-07-06T23:28:56Z
last_indexed	2025-07-06T23:28:56Z
_version_	1836942137325780992
fulltext	О. О. Рябоконь 124 Економічний вісник Донбасу № 2(40), 2015 УДК 336.145.1+334.012.74(477) О. О. Рябоконь, аспірант, КНУ ім. Шевченка, м. Київ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ БЮДЖЕТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ: МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ТА РЕАЛІЇ Постановка проблеми. В Україні закладені конституційні засади місцевого самоврядування, ра- тифікована Європейська хартія місцевого самовря- дування, ухвалено ряд базових нормативно-право- вих актів, які забезпечують як правові так і фінан- сові основи його діяльності. Однак незважаючи на ухвалення Конституції України та основних норма- тивно-правових актів для місцевого самовряду- вання, розвиток останніх став перед низкою проб- лем. Головними гальмами є неспроможність вико- нання повноважень місцевого самоврядування через їх надмірну потребу та надзвичайно слабку фінан- сову базу. Тому виникає потреба дослідження пи- тань стосовно проблеми фінансового забезпечення розвитку на регіональному і місцевому рівнях та розроблення пріоритетів передачі централізованого бюджетного ресурсу від держави до органів місце- вої влади з метою максимально ефективного вико- ристання. Аналіз останніх досліджень. Окремим питан- ням формування та реалізації політики фіскальної децентралізації у вітчизняній фінансовій науці при- свячені праці В. Андрущенка, І. Волохової, О. Кири- ленко, А. Крисоватого, І. Луніної, І. Лютого, В. Опа- ріна, А. Соколовської, В. Федосова, І. Чугунова та інших вчених. Проте, автори, як правило висвітлю- ють особливості застосування окремих інструментів фіскальної децентралізації та її впливу на соціально- економічний розвиток. Однак, звертаючи увагу на відповідне ставлення до їх наукових опрацювань з цієї проблематики, існує необхідність у подальшому дослідженні питань, пов’язаних з особливістю про- ведення децентралізації управління бюджетної сис- теми в Україні за умови врахування зарубіжного досвіду. Метою статті є розгляд теоретичних засад фіс- кальної децентралізації, огляд європейських моде- лей місцевого бюджету, систематизація особливос- тей фіскальної децентралізації в Україні та форму- вання шляхів зростання економічної й фінансової незалежності регіонів України. Виклад основного матеріалу досліджень. Фіскальна децентралізація – це процес розподілу функцій, фінансових ресурсів і відповідальності за їх використання між центральним і локальним рів- нями управління. Основоположником ідеї фіскаль- ної децентралізації був американський економіст Ч. Тібу [1, с. 38]. На його думку, саме фіскальна де- централізація дає змогу субнаціональним органам управління отримувати автономію щодо фінансу- вання і забезпечення населення суспільними това- рами і послугами. Предметом фіскальної децентра- лізації виступає єдина система державних фінансів та єдині правила оподаткування, розробки і вико- нання бюджету. Загальне поняття фіскальної децентралізації включає політичні, економічні та інституціональні аспекти організації міжбюджетних відносин. Вона складається з багатьох сфер діяльності, які поєдну- ються для ефективного функціонування державних інститутів від розвитку стабільної фінансової інфра- структури до вдосконалення механізмів фіскальних трансфертів та підтримки системи соціального стра- хування. Фіскальна децентралізація у своєму змісті є се- реднім мірилом рівня: − демократичності та компетентності публіч- ної адміністрації; адекватності політичної системи до суспільних очікувань; − довіри до місцевих органів влади та рівня сприйняття державною владою потреб суспільства в цілому і окремих громадян зокрема; − можливостей децентралізувати фінансові ресурси з урахуванням соціально-психологічних, ментальних та культурних особливостей держави; − якості контролю у публічній сфері та відпо- відальності; − адекватності системи публічної адміністра- ції країни та територіального устрою держави. Проводячи політику фіскальної децентраліза- ції, необхідно: по-перше, чітко сформулювати цілі; по-друге, визначити роль держави в цілому та орга- нів місцевого самоврядування, зокрема у здійсненні економічної політики країни; по-третє, врахувати, що фіскальна децентралізація може посилити праг- нення територій з більш потужним економічним по- тенціалом до більшої автономності. Цілями фіскаль- ної децентралізації є справедливе надання послуг, ефективний розподіл видатків, макроекономічне зростання та стабільність [2, с. 10]. В європейській правовій літературі зміст фіска- льної децентралізації розкривають через такі три ас- пекти [3]: 1) децентралізація видатків – тобто надання місцевому самоврядуванню фінансових ресурсів на виконання завдань і функцій; 2) децентралізація доходів – закріплення за місцевим самоврядуванням переліку власних дохо- дів, достатніх для належного і якісного виконання О. О. Рябоконь 125 Економічний вісник Донбасу № 3(41), 2015 встановлених для відповідного рівня місцевого са- моврядування завдань і функцій, та право само- стійно встановлювати їх розміри; 3) процесуальна і організаційна самостійність – право самостійно, під відповідальність органів, по- садових осіб місцевого самоврядування формувати, затверджувати, виконувати фінансові плани, кошто- риси, бюджети, забезпечувати звітність і контроль тощо. Ступінь фіскальної децентралізації піддається кількісним і якісним оцінкам. У літературі подано значну кількість таких критеріїв, з яких можна вио- кремити низку основних. Але видається, що засто- сування тільки одного критерію не може бути об’єктивним. Отже, основними критеріями оцінки рівня фіскальної децентралізації вважають: 1) співвідношення показників видатків місце- вого самоврядування (місцевих бюджетів) до пуб- лічних видатків. Цей показник засвідчує ступінь де- централізації та деконцентрації публічних завдань і функцій, свідчить про фінансову спроможність міс- цевого самоврядування щодо їх виконання, а відтак і якість виконання. Загалом виражає ступінь власне фіскальної децентралізації. Серед держав, у яких місцеві видатки у відсотковому співвідношенні до публічних видатків сягають більше як 50%, є Данія, Іспанія, Швеція [4]. Схожі висновки можна зробити зважаючи на співвідношення частки доходів місце- вого самоврядування у публічних доходах загалом; 2) обсяг видатків місцевих бюджетів до ВВП. Цей показник дозволяє побачити, яка частина пуб- лічних ресурсів розподілена поміж суб’єктами міс- цевого самоврядування [3]. Іншими словами – відо- бражає рівень фінансової децентралізації в державі. Умовно, показник вищий ніж 15% означає високий рівень децентралізації. В Європі серед таких дер- жав – Данія, Швеція, Іспанія, Фінляндія, Нідерла- нди, Італія. Показник 15-10% – середній рівень де- централізації: Польща, Велика Британія, Угорщина, Чеська Республіка, Франція. Показник нижче 10% означає низький рівень децентралізації: Словач- чина, Литва, Естонія, Португалія, Греція, Кіпр [4]; 3) частка власних доходів у структурі доходів територіальних громад. Цей показник свідчить про фінансову самостійність (фінансову автономію) суб’єкта місцевого самоврядування. Важливо пам’ятати, що право органів місцевого самовряду- вання встановлювати податкові ставки, а також ви- значати обсяги надходжень з інших джерел реалізу- ються винятково щодо власних доходів. Саме це право – право на власні доходи і на їх регулювання – забезпечує фіскальну децентралізацію. В зарубіжній літературі власні доходи визначають як доходи sensu stricto і до них не відносять доходи від частки у загальнодержавних податках і зборах. Серед країн, у яких частка таких доходів перевищує 50%, – Шве- ція, Данія, Фінляндія, Франція, Люксембург, Кіпр, Австрія, Бельгія, Ірландія, Португалія та ін. [3, с.42]. Можна сказати, що цей показник є не лише кількіс- ним, але й якісним критерієм фінансової децентра- лізації; 4) обсяг міжбюджетних трансфертів, зок- рема, дотацій вирівнювання в структурі доходів місцевих бюджетів. Розмір цього показника безпо- середньо свідчить про фінансову автономію місце- вого самоврядування. Чим він вищий – тим нижчий рівень фінансової самостійності і незалежності міс- цевого самоврядування. Відтак нижчим є рівень де- централізації, оскільки місцеве самоврядування не має жодного впливу на обсяг цих ресурсів тощо. У літературі виділяють й інші критерії, зокрема [5]: − рівень зайнятості в публічному секторі; − рівень доходів місцевого самоврядування порівняно з доходами державного бюджету; − обсяг податкових доходів порівняно із зага- льним показником податкових доходів у державі; − стан та якістіь майна, що перебуває у влас- ності територіальних громад; − стан контрольно-наглядових механізмів, що забезпечують законність фінансових повноважень органів місцевого самоврядування. На підставі вищенаведених критеріїв оцінки рівня фінансової децентралізації, можливо відокре- мити три моделі фінансового забезпечення місце- вого самоврядування, які наведено у табл. 1. Таблиця 1 Моделі фінансового забезпечення місцевого самоврядування [3, с. 41] Модель Обсяг місцевих податків від ВВП Обсяг міс- цевих по- датків від усіх подат- ків Країни моделі Скандинав- ська мо- дель від 10% до 20% від 20% – 50% Швеція, Данія, Фінляндія Латинська модель 4-6% 20% Італія, Фран- ція, Іспанія Ганновер- ська мо- дель 1-2% 4-5% Німеччина, Ве- лика Британія, Нідерланди, Польща У розвинутих країнах децентралізація є ефек- тивним інструментом, що застосовується для реор- ганізації уряду з метою надання суспільних послуг у найефективніший спосіб. Країни, що розвиваються, переходять до децентралізації управління, щоб поз- бутися неефективності та неекономічності надання суспільних послуг, макроекономічної нестабільно- сті, а також для прискорення процесу економічного зростання. [2, с. 35]. В Україні теж відбуваються зміни стосовно ре- формування місцевого самоврядування через меха- нізми фіскальної децентралізації. Це підкріплюється О. О. Рябоконь 126 Економічний вісник Донбасу № 2(40), 2015 найбільш суттєвими нормативно-правовими ак- тами: − розпорядженням Кабінету Міністрів Укра- їни від 01.04.2014 року «Про схвалення Концепції реформування місцевого самоврядування та терито- ріальної організації влади в Україні» [6]; − Законом України «Про місцеве самовряду- вання в Україні» зі змінами та доповненнями [7]; − Законом України «Про співробітництво те- риторіальних громад» від 17.06.2014 року [8]; − Наказом Мінрегіону України від «Про утво- рення Робочої групи з питань реформування місце- вого самоврядування та територіальної організації влади» [9]. За вищенаведеним правовими актами виокре- мились окремі аспекти проблем, які найбільше хви- люють громаду та керівників органів місцевого са- моврядування, а саме: − місцеві бюджети є самостійними, тобто вони не включаються до Державного бюджету Ук- раїни, але тоді виникає питання наповнення бю- джету на рівні громад оскільки до 2015 року місцеві бюджети усіх рівнів отримували дотацію; − виписані повноваження у Законі «Про міс- цеве самоврядування в Україні» не надають чітких механізмів реального самоврядування; − зростання повноважень громади дає теоре- тичну можливість виявлення ініціативи на рівні гро- мади та району, але не кожна громада має можливо- сті для ресурсного наповнення бюджету, у них нема первинних фінансових засобів для запуску пілотних проектів, тощо; − поява непідконтрольних центру «місцевих князьків», які маючи фінансовий ресурс або засто- совуючи корупційні методи, «візьмуть» владу в свої руки; − громадяни, включаючи керівників органів місцевого самоврядування, не мають остаточного розуміння що таке децентралізація і як її принципи будуть діяти на місцях; − відсутнє чітке визначення рівня субсидіар- ності, в результаті чого виникають проблеми на рів- ні громад, районних та обласних рад, які будуть бо- ротися за власну самостійність та можливість управ- ляти за рахунок виділення додаткового фінансу- вання. Крім того, закладений у Бюджетному кодексі України принцип формування бюджетів «знизу –до- гори» фактично не є реалізованим. На це існує ряд причин, зокрема це: − недостатність фінансових ресурсів терито- ріальних громад для самостійного формування міс- цевих бюджетів; − існування в Україні великого числа терито- ріальних громад (близько 30 тисяч), що значно ускладнює процес розрахунку такої великої кілько- сті місцевих бюджетів. Можливим виходом з вищенаведених проблем було б: − вирішення питань децентралізації влади та реформи місцевого самоврядування, реформи регіо- нальної політики, податкової реформи, як напрямів зміцнення фінансового забезпечення регіонів у роз- різі завдань нової регіональної політики стосовно Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвер- дження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року» [10]. Зокрема, передбачено збільшити частку коштів місцевих бюджетів у зве- деному бюджеті країни з 31 до 61% ; − укрупнення територіальних громад через процес їх об’єднання. Проте Конституція України закріплює право на об’єднання лише для громад су- сідніх сіл. Але вирішення цих питань ускладнюється недостатнім ресурсним забезпеченням місцевого са- моврядування, що ускладнює реалізацію вказаних конституційних норм. Однак, формування такого роду проблем роз- поділу повноважень і фінансів приводять до пи- тання адміністративного устрою держави. Тобто – якщо більшість податків йтимуть на область і там залишатимуться для подальшого розподілу, то ми отримаємо 26 маленьких самостійних «держав» – фінансово самостійних регіонів, що в майбутньому може призвести до федералізації. Висновки. Таким чином, децентралізація ви- значається як процес розширення і зміцнення прав та повноважень адміністративно-територіальних одиниць при одночасному звуженні прав і повнова- жень відповідного центру з метою оптимізації та підвищення ефективності реалізації регіональних і місцевих інтересів. Узагальнюючи досвід розвинутих країн світу, можна запропонувати декілька заходів, які б було доцільно використати у вітчизняній системі дер- жавного управління формуванням місцевих бюдже- тів. Однією з головних рис формування бюджетів західних країн є принцип бюджетної децентраліза- ції. У більшості економічно розвинутих країн саме місцеві бюджети відповідальні за розвиток країни на регіональному рівні, виконання програм соціаль- ного характеру та впровадження програм подолання економічної кризи. Існуюча в Україні система місцевого самовря- дування сьогодні в повному обсязі не відповідає по- требам суспільства. Тому, базуючись на світовому досвіді управління місцевими бюджетами, в Україні необхідно збільшувати фінансову самостійність ор- ганів місцевого самоврядування. Лише за умови на- дання органам місцевого самоврядування фінансо- вої незалежності та можливості самостійно прий- мати рішення в бюджетній сфері можливо підви- щити відповідальність органів місцевої влади в пи- таннях розвитку регіонів. Крім того, зі збільшенням відповідальності місцевих органів влади за прий- нятті рішення у фінансовій сфері з боку органів міс- цевого самоврядування збільшиться контроль за О. О. Рябоконь 127 Економічний вісник Донбасу № 3(41), 2015 ефективним використання ресурсів місцевого бю- джету. Отже в умовах війни та знаходження при владі демократичних сил в Україні такий крок, як децент- ралізація влади, виглядає цілком виправданим, од- нак за інших умов внесені зміни можуть відкрити ці- лком демократичний шлях до узурпації влади, але без напрацювання механізмів втілення даної рефо- рми це може призвести до глибокої кризи. Тож до- цільно було б спочатку врегулювати конфлікт на сході або окреслити чітку, зрозумілу і реальну меха- ніку його врегулювання, напрацювати механізми ре- алізації реформи та закріпити за центром певні ва- желі впливу, а вже потім виважено та покроково вносити зміни до формату системи влади. Література 1. Юрій С. І. Бюджетна система України : [навч. посіб.] / С. І. Юрій, Й. М. Бескид. – К. : НІОС, 2000. – 400 с. 2. Холлис Г. На пути к демократиче- ской децентрализации: перестройка региональных и местных органов власти в новой Европе / Г. Холлис, К. Плоккер / Европ. Экспертн. cлужба по программе Тасис. – Брюссель, 1995. – 328 с. 3. Ruśkowski E. Finanse lokalne po akcesji / E. Ruśkowski, J. Salachna. – 2 wyd. – Warszawa: Wolters Kluwer Polska Sp., 2007. – 272 s. 4. Sub-national public finance in the European Union [Electronic resource] // Economic Outlook. – 10.2007. – Mode of access: www.dexia.com/docs/2008/ 2008_news/20080131_ public_ finance_europe_UK. pdf. 5. Owsiak S. Finanse publiczne. Teoria і praktyka / S. Owsiak. – 3 wyd. – Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 2005. – S. 134–136. 6. Про схвалення Концепції рефор- мування місцевого самоврядування та територіаль- ної організації влади в Україні [схвалено Розпо- рядженням Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2014 р. № 333-р ] [Електронний ресурс] // Верховна Рада України: [сайт]. – Режим доступу: http://decentralization.gov. ua/. 7. Про місцеве са- моврядування в Україні [згідно з Рішенням Консти- туційного Суду України від 20 травня 2004 року № 12-рп/2004] [Електронний ресурс]. – Режим до- ступу: http://uristinfo.net/. 8. Про співробітництво територіальних громад [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради України. – 2014. – № 34. – Ст. 1167. – Режим доступу: http://zakon2. rada.gov.ua/. 9. Про утворення Робочої групи з пи- тань реформування місцевого самоврядування та те- риторіальної організації влади [схвалено Міністер- ством регіонального розвитку, будівництва та жит- лово-комунального господарства України від. 17.03.2014 р. № 75] [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.minregion. gov.ua/. 10. Про за- твердження Державної стратегії регіонального ро- звитку на період до 2020 року [схвалено Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 р. № 358] [Елек- тронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.minregion.gov.ua/. Рябоконь О.О. Децентралізація бюджетної системи України: міжнародний досвід та реалії Розглянуто теоретичні засади фіскальної де- централізації та доведено її вплив на соціально-еко- номічний розвиток. Досліджено європейські моделі місцевого бюджету. Проведено аналіз реалізації державної політики фінансового забезпечення ре- гіонального розвитку в Україні. Систематизовано особливості фіскальної децентралізації в Україні. Сформовано вибір напрямів, орієнтованих як шляхи зростання економічної та фінансової незалежності регіонів України. Ключові слова: фіскальна децентралізація, міс- цевий бюджет, доходи місцевих бюджетів, місцеві податки і збори, органи місцевого самоврядування. Рябоконь О.А. Децентрализация бюджетной системы Украины: международный опыт и ре- алии Рассмотрены теоретические основы фискаль- ной децентрализации и доказано ее влияние на со- циально-экономическое развитие. Исследованы ев- ропейские модели местного бюджета. Проведен анализ реализации государственной политики фи- нансового обеспечения регионального развития в Украине. Систематизированы особенности фис- кальной децентрализации в Украине. Сформирован выбор направлений, ориентированных как направ- ления роста экономической и финансовой независи- мости регионов Украины. Ключевые слова: фискальная децентрализация, местный бюджет, доходы местных бюджетов, мест- ные налоги и сборы, органы местного самоуправле- ния. Ryabokon O. О. Decentralization of the ukrain- ian budget system: international experience and re- alities The theoretical principles of fiscal decentralization are considered, its impact on the socio-economic devel- opment are proven in the article. European models of the local budget are researched. State policy of financial support for the regional development in Ukraine is ana- lysed. The features of the fiscal decentralization in Ukraine are systematized. The choice of increasing of the economic and financial regions’ independence trends in Ukraine is formed. Keywords: fiscal decentralization, local budget, lo- cal budget revenues, local taxes and fees, local govern- ment agencies. Стаття надійшла до редакції 07.09.2015 Прийнято до друку 16.09.2015

Децентралізація бюджетної системи України: міжнародний досвід та реалії

Institution

Ähnliche Einträge