Економічні умови функціонування інноваційної інфраструктури в Україні
В статті проаналізовано сучасний стан економічного середовища, в якому функціонує інноваційна інфраструктура, визначено напрями удосконалення економічних умов функціонування інноваційної інфраструктури, розглянуто кожний захід більш детально....
Збережено в:
Дата: | 2015 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2015
|
Назва видання: | Економічний вісник Донбасу |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/93656 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Економічні умови функціонування інноваційної інфраструктури в Україні / Г.В. Шульга // Економічний вісник Донбасу. — 2015. — № 3 (41). — С. 173-179. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-93656 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-936562016-02-02T03:02:30Z Економічні умови функціонування інноваційної інфраструктури в Україні Шульга, Г.В. Менеджмент інновацій В статті проаналізовано сучасний стан економічного середовища, в якому функціонує інноваційна інфраструктура, визначено напрями удосконалення економічних умов функціонування інноваційної інфраструктури, розглянуто кожний захід більш детально. В статье проанализировано современное состояние экономической среды, в которой функционирует инновационная инфраструктура, определены направления совершенствования экономических условий функционирования инновационной инфраструктуры, рассмотрено каждое мероприятие более детально. The article analyzed the current state of the economic environment in which an innovative infrastructure operates, defined ways of improving the economic conditions for the functioning of the innovation infrastructure, looks at each event in more detail. 2015 Article Економічні умови функціонування інноваційної інфраструктури в Україні / Г.В. Шульга // Економічний вісник Донбасу. — 2015. — № 3 (41). — С. 173-179. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. 1817-3772 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/93656 330.341.1(477) uk Економічний вісник Донбасу Інститут економіки промисловості НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Менеджмент інновацій Менеджмент інновацій |
spellingShingle |
Менеджмент інновацій Менеджмент інновацій Шульга, Г.В. Економічні умови функціонування інноваційної інфраструктури в Україні Економічний вісник Донбасу |
description |
В статті проаналізовано сучасний стан економічного середовища, в якому функціонує інноваційна інфраструктура, визначено напрями удосконалення економічних умов функціонування інноваційної інфраструктури, розглянуто кожний захід більш детально. |
format |
Article |
author |
Шульга, Г.В. |
author_facet |
Шульга, Г.В. |
author_sort |
Шульга, Г.В. |
title |
Економічні умови функціонування інноваційної інфраструктури в Україні |
title_short |
Економічні умови функціонування інноваційної інфраструктури в Україні |
title_full |
Економічні умови функціонування інноваційної інфраструктури в Україні |
title_fullStr |
Економічні умови функціонування інноваційної інфраструктури в Україні |
title_full_unstemmed |
Економічні умови функціонування інноваційної інфраструктури в Україні |
title_sort |
економічні умови функціонування інноваційної інфраструктури в україні |
publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
publishDate |
2015 |
topic_facet |
Менеджмент інновацій |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/93656 |
citation_txt |
Економічні умови функціонування інноваційної інфраструктури в Україні / Г.В. Шульга // Економічний вісник Донбасу. — 2015. — № 3 (41). — С. 173-179. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
series |
Економічний вісник Донбасу |
work_keys_str_mv |
AT šulʹgagv ekonomíčníumovifunkcíonuvannâínnovacíjnoíínfrastrukturivukraíní |
first_indexed |
2025-07-06T23:29:16Z |
last_indexed |
2025-07-06T23:29:16Z |
_version_ |
1836942158637039616 |
fulltext |
Г. В. Шульга
173
Економічний вісник Донбасу № 3(41), 2015
УДК 330.341.1(477)
Г. В. Шульга,
аспірант,
Інститут економіки промисловості НАН України, м. Київ
ЕКОНОМІЧНІ УМОВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ
ІННОВАЦІЙНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ В УКРАЇНІ
В сучасних умовах формування інноваційної
інфраструктури, яке покликане створити сприятливі
умови для розширеного відтворення та забезпе-
чення економічного зростання, безпосередньо
пов’язане з економічною політикою держави. Ре-
алізація такої політики має сприяти ефективній
взаємодії підприємницьких, освітніх та наукових
структур із метою формування інноваційних мо-
тивів діяльності, розвитку національної інно-
ваційної системи та стимулювання інноваційної мо-
делі розвитку.
Теоретичні аспекти функціонування інно-
ваційної інфраструктури, її економічних, органі-
заційних та інституційних умов розглядали західні
учені P. O’Brien та A. Pike [18], Z. Brixiova [15],
M. Locke та K. Evans [17], P. Subacchi [20],
R. Tomalty [21].
Проблеми розвитку і функціонування інно-
ваційної інфраструктури в Україні досліджували
В. Бабаєв та А. Поронько, [1], В. Вакалюк [2],
Т. Гринько [3], М. Жук [4], А. Землянкін [5], В. Ля-
шенко [5; 7], Н. Осадча [7], І. Підоричева [5; 7],
М. Скиба [11], Т. Стройко та І. Рехтета [12],
Ю. Шкворець [19] та інші.
Проте питання поліпшення економічного сере-
довища, в якому функціонує інноваційна інфра-
структура в умовах, коли в Україні мають місце
негативні наслідки геополітичних та внутрішніх
подій, досліджено недостатньо. Тому метою даної
статті є визначення напрямів удосконалення еко-
номічних умов функціонування інноваційної інфра-
структури з урахуванням чинної ситуації.
Наразі в Україні з інноваціями склалась доволі
складна ситуація, що насамперед обумовлено за-
гальновідомими геополітичними проблемами,
внутрішніми викликами, які, у свою чергу, впли-
нули на економічні умови функціонування суб’єктів
господарювання.
На рис. 1 наведено дані щодо рівня сприйнят-
ливості підприємств промисловості до інновацій та
результатів їхньої діяльності в динаміці.
Складено за [6].
Рис. 1. Показники інноваційної активності підприємств України
18
16,5
18
15,1
13,7
11,9
11,2
14,2
13 12,8
13,8
16,2
17,4
16,8
16,1
14,8
14,3 14,6
11,5
10
8,2
10
11,5
10,8 10,7
11,5
12,8
13,6 13,6
12,1
9,4
6,8 7
5,6 5,8
6,5 6,7 6,7
5,9
4,8
3,8 3,8
3,3 3,3
2,5
2
4
6
8
10
12
14
16
18
20
2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014
%
Підприємства, що займалися інноваціями
Підприємства, що впроваджували інновації
Реалізована інноваційна продукція
Г. В. Шульга
174
Економічний вісник Донбасу № 2(40), 2015
Як видно з рис. 1, поступовий спад інноваційної
активності підприємств розпочався з 2013 р., зо-
крема, це стосується частки підприємств, що займа-
лись інноваціями: у 2012 р. цей показник становив
17,4% від загальної кількості підприємств, тоді як у
2014 р. 16,1%.
Протягом 2012-2013 рр. частка підприємств,
що впроваджували інновації, була незмінною
(13,6% від загальної їх кількості), проте у 2014 р. цей
показник скоротився до 12,1%.
Частка реалізованої інноваційної продукції у
загальному обсягу промислової продукції посту-
пово скорочувалась, починаючи з 2008 р., тобто
року початку світової фінансово-економічної кризи.
Також слід зазначити, що чинні геополітичні проб-
леми безпосередньо пов’язані з обсягами інозем-
ного інвестування в інноваційну діяльність (рис. 2).
Складено за [6].
Рис. 2. Джерела фінансування інноваційної діяльності підприємств України
На рис. 2 чітко простежується різке падіння
(майже у 10 разів) протягом 2013-2014 рр. коштів
іноземних інвесторів, що використовувалися як
джерело фінансування інноваційної діяльності про-
мислових підприємств.
Також, починаючи з 2012 р. спостерігається по-
ступове скорочення власних коштів підприємств, за
рахунок яких вони фінансували інноваційну діяль-
ність. Обсяг коштів Державного бюджету України є
дуже незначним і навіть підвищення цього показ-
ника у 2014 р. суттєвим чином не вплинуло на пож-
вавлення інноваційної діяльності підприємств. Про-
ведений аналіз дозволив зробити висновок, що наяв-
ний стан інноваційної діяльності в Україні є в корені
незадовільним, характеризується скороченням інно-
ваційної активності підприємств, а також коштів на
її фінансування. Одним із головних напрямів покра-
щення цієї ситуації має стати удосконалення еко-
номічних умов функціонування інноваційної інфра-
структури.
Аналіз відповідного досвіду інноваційно розви-
нених країн, дозволив виокремити декілька
напрямів, які можуть бути використані для покра-
щення економічних умов функціонування інно-
ваційної інфраструктури в Україні (рис. 3).
Розглянемо зазначені на рис. 3 заходи більш де-
тально.
1. Створення сприятливого ділового ото-
чення для бізнесу з низькими витратами, низь-
кими податками та більш конкурентними рин-
ками.
Стан ділового оточення безпосередньо впливає
на здатність країни залучати прямі іноземні інве-
стиції, які, у свою чергу, потім можуть бути спрямо-
вані на фінансування інновацій. У цьому напрямі
важливим є скорочення бюрократичного та регуля-
0
1
2
3
4
5
6
7
8
9
2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014
М
л
н
г
р
н
Власні кошти Кошти Державного бюджету Кошти іноземних інвесторів
Г. В. Шульга
175
Економічний вісник Донбасу № 3(41), 2015
Рис. 3. Напрями удосконалення економічних умов функціонування
інноваційної інфраструктури в Україні
торного тягаря, зокрема, податкового, що вира-
жається у спрощенні податкової системи, скоро-
ченні витрат на дотримання податкового законодав-
ства (tax compliance).
Також одним з елементів сприятливого для за-
лучення інвесторів ділового оточення є стимулю-
вання інноваційної діяльності, зокрема такий його
аспект як застосування методів прискореної аморти-
зації для підприємств з іноземними інвестиціями.
Особливо це має бути у пріоритетних галузях еко-
номіки.
Важливим є спрощення митних процедур у
випадках, коли йдеться про доступ до високоякісної
інноваційної продукції, а також для перевірених
партнерів.
Підприємства малого, середнього та
мікробізнесу спроможні використовувати нишевий
ринок, розвивати нові технології та методи роботи й
швидше, порівняно з великими підприємствами,
адаптуватись до змін економічного середовища. У
свою чергу це робить їх кращим об’єктом для тесту-
вання і впровадження інноваційних ідей і процесів,
перед тим, як запропонувати їх великим компаніям
та розширити на всю економіку.
Водночас, такі підприємства мають більш
складний доступ до фінансових ресурсів, менше
можливостей для розподілення ризиків і для залу-
чення та утримання кваліфікованих робітників. Всі
зазначені чинники мають критичне значення при
розробці та впровадженні інновацій, а тягар дотри-
мання законодавства для малого та середнього
бізнесу сильніший порівняно з великими ком-
паніями. Це частково пояснюється обмеженістю ре-
сурсів, знань та професіональних зв’язків. Тому
задля формування сприятливого ділового оточення,
як елементу поліпшення економічних умов
функціонування інноваційної інфраструктури, у цій
сфері, необхідно:
Створення сприятливого
ділового оточення для бізнесу
Поліпшення економічної ін-
фраструктури
Фінансування інновацій як еко-
номічна засада діяльності інно-
ваційної інфраструктури
Активізація міжнародного
співробітництва в інноваційній
сфері
Залучення прямих іноземних інвестицій
Удосконалення економічних умов функціонування інноваційної
інфраструктури
Зростання державних і приватних інвестицій
в економічну інфраструктуру
Підтримка малого та середнього
інноваційного бізнесу
Проведення активної промислової політики,
яка сприятиме розвитку інновацій та
підприємництва
Fund-of-funds
Венчурний капітал
«Горизонт-2020»
Угода про асоціацію України з ЄС
Г. В. Шульга
176
Економічний вісник Донбасу № 2(40), 2015
виявити та скоротити регуляторний тягар, зо-
крема, бюрократичний, у всіх інноваційних програ-
мах та ініціативах, які стосуються малого та се-
реднього бізнесу;
забезпечити ефективну співпрацю та прове-
дення консультацій з представниками суб’єктів ма-
лого та середнього бізнесу при розробці таких інно-
ваційних програм;
забезпечити доступ до інформації для суб’єктів
малого, середнього та мікробізнесу у придатному
форматі;
стимулювати ефективну кооперацію у галузі
інноваційної діяльності за участю представників се-
реднього, малого та мікробізнесу.
2. Поліпшення економічної інфраструктури
як необхідної передумови для розвитку інно-
вацій.
Головна увага у цьому аспекті з урахуванням
поточного стану економіки має приділятись забез-
печенню зростання державних та приватних інве-
стицій у економічну інфраструктуру.
При цьому особливу увагу слід приділити
пріоритетним галузям економіки, до яких, згідно пе-
реліку, визначеному Кабінетом Міністрів України,
відносяться такі [9].
1. Агропромисловий комплекс за напрямами –
виробництво, зберігання харчових продуктів, у тому
числі дитячого харчування, а також виробництво
біопалива, з орієнтацією на імпортозаміщення.
2. Житлово-комунальний комплекс за напря-
мами:
створення об’єктів поводження з відходами
(побутовими, промисловими та відходами, які утво-
рилися в результаті добування та перероблення ко-
рисних копалин і виробництва електричної та теп-
лової енергії);
будівництво, реконструкція і технічне пере-
оснащення у сфері теплопостачання, централізова-
ного водопостачання та водовідведення.
3. Машинобудівний комплекс за напрямами –
виробництво нових та імпортозаміщуючих видів
комп’ютерів, електронної та оптичної продукції, ма-
шин і устаткування, електричного устаткування, ав-
тотранспортних та інших транспортних засобів.
4. Транспортна інфраструктура за напрямами –
будівництво, реконструкція і технічне переосна-
щення у сфері транспортної інфраструктури.
5. Курортно-рекреаційна сфера і туризм за
напрямами – будівництво курортно-рекреаційних
об’єктів та об’єктів туристичної інфраструктури.
6. Переробна промисловість за напрямом – ім-
портозаміщуюче металургійне виробництво.
Слід зазначити, що роль приватного сектору у
розвитку економічної інфраструктури має збільшу-
ватись, проте наразі в Україні вона обмежена майже
у всіх пріоритетних галузях економіки, за винятком
агропромислового комплексу та курортно-рекреа-
ційної сфери, і частково машинобудівної та пере-
робної промисловості. Однак наявність бюджетних
обмежень, особливо в сучасних інституційно-еко-
номічних умовах України, означає, що традиційна
модель інвестування у розвиток економічної інфра-
структури вже не є задовільною, оскільки її
підтримка потребує або підвищення податкового тя-
гаря або скорочення видатків бюджету за іншими
напрямами.
За цим напрямом урядова політика має скон-
центруватись на розробці особливих умов, які б за-
безпечили «доповнення» державних інвестицій при-
ватними. Зокрема, такі угоди можуть включати
надання кредитів на пільгових умовах, державних
гарантій, інвестицій у акціонерний капітал, поетапні
гранти та інші цільові платежі.
До даного напряму відноситься також прове-
дення активної промислової політики, яка спри-
ятиме розвитку інновацій та підприємництва.
Варто окремо виділити два інституційно-ор-
ганізаційних аспекти:
посилення ролі спеціалізованих урядових уста-
нов;
створення центрів інноваційного розвитку.
В Україні подібною установою наразі є Депар-
тамент інноваційної діяльності та трансферу техно-
логій Міністерства освіти і науки України, основні
напрями роботи якого полягають в удосконаленні
правового регулювання в інноваційній сфері, фор-
муванні стратегічних та середньострокових пріори-
тетних напрямів інноваційної діяльності та моніто-
рингу їх реалізації, розвитку інфраструктури у сфері
інновацій та трансферу технологій, створенні умов
для комерціалізації об’єктів інтелектуальної влас-
ності та трансферу технологій у виробництво тощо.
На сьогоднішній день ключовим завданням
цього Департаменту є забезпечення Програми роз-
витку інновацій, яка є складовою частиною Стра-
тегії сталого розвитку «Україна-2020» [10].
Тактичні завдання на найближчий період сто-
совно формування економічних умов функ-
ціонування інноваційної інфраструктури включа-
ють:
створення сучасної інноваційної системи для
забезпечення безперервного зв’язку в ланцюжку від
дослідної лабораторії до виробництва, що включа-
тиме технологічні та наукові парки, венчурні фонди,
мережі трансферу технологій тощо;
запровадження механізмів державно-приват-
ного партнерства в інноваційній сфері;
формування із залученням приватних інве-
сторів сучасної індустріальної інфраструктури, яка
відповідатиме вимогам іноземних та вітчизняних ін-
весторів для розміщення виробничих підприємств і
науково-дослідницьких центрів;
Г. В. Шульга
177
Економічний вісник Донбасу № 3(41), 2015
забезпечення ефективної системи захисту інте-
лектуальної власності і трансферу технологій для за-
лучення до роботи в Україні науково-дослідних
центрів провідних багатонаціональних високотех-
нологічних корпорацій [8];
створення центрів інноваційного розвитку у
пріоритетних галузях економіки з метою надання
відповідних інноваційних послуг саме у цих напря-
мах. Такі центри мають сконцентрувати спеціалістів
у цих сферах.
Функції центрів інноваційного розвитку поля-
гатимуть у такому.
1. Розвиток стратегічних та оперативних планів
роботи галузі, зокрема, стратегії залучення інно-
вацій з урахуванням специфіки роботи галузі.
2. Практична співпраця з урядом з метою по-
кращення регуляторного середовища.
3. Спрощення і налагодження взаємозв’язків
між малим та середнім бізнесом, та великими
підприємствами в рамках галузі, з одного боку, і на-
уковими та освітніми установами – з іншого, з ме-
тою розвитку та впровадження інноваційних про-
дуктів і послуг та інформування останніх щодо ре-
альних потреб бізнесу та можливостей комерці-
алізації інновацій.
4. Розвиток можливостей бізнесу для вбудови у
світові ланцюжки формування доданої вартості.
3. Фінансування інновацій як економічна за-
сада діяльності інноваційної інфраструктури.
Фінансування інноваційної діяльності зале-
жить як від якості наявної фінансової системи, так і
від її спроможності забезпечувати необхідними ре-
сурсами. Чим краща фінансова система, тим ви-
щими є темпи зростання пріоритетних галузей еко-
номіки, які мають потреби у інноваціях, а,
відповідно, й інвестиціях у цю сферу.
Як зазначалось вище, деякі особливості, з
якими пов’язано вкладання коштів у інновації в умо-
вах сьогодення України (складність податкової сис-
теми, значний регуляторний тягар, високі витрати
дотримання законодавства, асиметрія інформації
тощо), скорочують стимули для приватних інве-
стицій, а також прямих іноземних інвестицій у цю
сферу.
Одним з ефективних інструментів полегшення
доступу до фінансових ресурсів, як свідчить досвід
розвинених країн, є використання венчурного
капіталу.
Слід зазначити, що система державної під-
тримки інновацій значною мірою побудована на
принципі уникнення ризиків. Державна підтримка
інноваційної активності має ключове значення,
перш за все, тому, що держава може дозволити собі
більший рівень ризиків порівняно із приватними ін-
весторами. Хоча, використання приватними інве-
сторами венчурного капіталу дозволяє їм збільшити
рівень допустимих ризиків.
Ефективне залучення венчурного капіталу яв-
ляє собою альтернативну форму довгострокового
фінансування інновацій для швидкозростаючих
компаній та/або суб’єктів малого та середнього
бізнесу, особливо в умовах наявних проблем з
банківським кредитуванням, пов’язаним з фінансу-
ванням інноваційної діяльності.
Особливість венчурного капіталу – активне ін-
вестування шляхом довготермінової участі в
капіталі у приватних компаніях – потребує інве-
стиційних фондів, якими можна досить гнучко ке-
рувати, відповідно до стадії життєвого циклу та ін-
новаційного циклу товару.
Проте залучення та використання венчурного
капіталу для фінансування інновацій в Україні сти-
кається зі значними проблемами, пов’язаними зі
зменшенням інвестиційної привабливості України.
Результатом цього процесу є те, що компанії з висо-
ким інноваційним потенціалом мають гальмувати
свої плани зростання, оскільки не мають достатньо
капіталу для їх реалізації.
Виходом може стати створення та забезпечення
діяльності так званих fund-of-funds – довірчих інве-
стиційних фондів, які належать організації, більша
частина фондів якої вкладена в ряд інших довірчих
інвестиційних фондів, якими вона володіє.
У свою чергу, діяльність таких довірчих інве-
стиційних фондів дозволить:
покращити доступ до міжнародних інституцій-
них інвесторів;
стимулювати інституційних інвесторів приват-
ного сектору до інвестування у венчурний капітал;
скоротити вимоги до державного сектору сто-
совно підтримки венчурного фінансування інно-
вацій.
Слід зазначити, що такі фонди мають забезпе-
чити інвестиції у інноваційний процес у різних галу-
зях народного господарства. Проте з урахуванням
того, що різні галузі мають різні цикли фінансу-
вання та їх інноваційна продукція також різниться
за циклами, без урахування рушійних сил відповід-
ного ринку, це може призвести до викривлень. Крім
того, варто взяти до уваги, що спрямованість на кон-
кретний сектор може скоротити ініціативи приват-
них інвесторів.
4. Активізація міжнародного співробітни-
цтва в інноваційні сфері. Ефективний інновацій-
ний розвиток відкритої економіки України є нероз-
ривно пов’язаним із міжнародним співробітництвом
у цій сфері.
Це має проявлятись, перш за все, у ініціюванні
та виконанні міждержавних угод з обміну науково-
технічними ресурсами для інноваційної діяльності.
Зокрема, Угода про асоціацію між Україною та ЄС
[13] передбачає сприяння розвитку інноваційної
політики шляхом обміну інформацією та передовим
досвідом щодо комерціалізації науково-дослідних
Г. В. Шульга
178
Економічний вісник Донбасу № 2(40), 2015
та проектно-конструкторських робіт (зокрема ме-
ханізми підтримки заснування підприємницької
діяльності, пов’язаної з використанням технологій),
кластерний розвиток та доступ до фінансових ре-
сурсів (Ст. 379 Угоди). Одним з аспектів реалізації
цієї Угоди стала ратифікація 15.07.2015 р. Угоди з
Європейським Союзом про продовження дії Угоди
між Україною та Європейським Співтовариством
про наукове і технологічне співробітництво.
Важливим актуальним інструментом впро-
вадження інноваційної стратегії, зафіксованої в
Угоді, є участь України у проекті «Горизонт 2020» –
рамкової програми ЄС з досліджень та інновацій,
яка триватиме до 2020 р., із загальним бюджетом у
розмірі приблизно 70 млрд євро [15].
«Горизонт 2020» є фінансово-економічним ін-
струментом реалізації ініціативи за Сьомою Рамко-
вою програмою досліджень (FP7), Програмою кон-
курентоспроможності та інновацій (CIP) та програ-
мами Європейського інституту інновацій та техно-
логій (EIT).
Основні сфери економічно-інноваційного роз-
витку, які передбачає ця програма – це інфор-
маційно-комунікаційні технології, нанотехнології,
новітні матеріали, біотехнології, інноваційні та кон-
курентні виробничі технології, космічна галузь. Та-
кож програма передбачає забезпечення доступу до
венчурного капіталу (приблизно 627 млн. євро) та
підтримку суб’єктів малого та середнього бізнесу у
розмірі 136 млн євро.
У вересні 2015 р. було визначено попередні Ро-
бочі програми, за якими передбачається фінансу-
вання на 2016-2017 рр. [16].
Враховуючи все вищезазначене, можна зро-
бити висновок, що чинні умови, які склались в
Україні, потребують нагального створення сприят-
ливого економічного середовища для суб’єктів ін-
новаційної діяльності та трансферу технологій, роз-
робку та запровадження ефективних механізмів дер-
жавної підтримки та залучення фінансових ресурсів
для реалізації інноваційних проектів.
Покращення економічних умов інноваційної
діяльності та трансферу технологій сприятиме роз-
витку інноваційної інфраструктури з метою забезпе-
чення ефективної взаємодії суб’єктів інноваційної
діяльності та інфраструктури по всьому ланцюжку
створення та комерціалізації інновацій, спрямова-
них на виробництво конкурентоспроможної про-
дукції.
Література
1. Бабаєв В.Ю. Формування інноваціної інфра-
структури в Україні / В.Ю. Бабаєв, А.О. Поронько //
Теорія та практика державного управління. – 2011. –
Вип. 3(34). – С.1-7. 2. Вакалюк В.А. Інноваційна
діяльність в регіонах України / В.А. Вакалюк // Тези
Всеукраїнської науково-практичної on-line конфе-
ренції аспірантів, молодих учених та студентів, при-
свяченої Дню науки. – ЖДТУ, 2014. – Т.2. – С.349-
350. 3. Гринько Т.В. Формування інноваційної ін-
фраструктури України як основа активізації інно-
ваційної діяльності підприємств / Т.В. Гринько //
Вісник національного університету «Львівська
політехніка». Проблеми економіки та управління. –
2008. – №628. – С. 438-442. 4. Жук М. Функціону-
вання національної інноваційної інфраструктури в
умовах трансформації: інституціонально-еко-
номічний аспект / М. Жук // Науковий вісник. –
2013. – Вип. 12. "Демократичне самоврядування".
5. Ляшенко В.І. Перспективи розвитку наукових
парків як елементів інфраструктури малого інно-
ваційного підприємництва в Україні / В.І. Ляшенко,
А.І. Землянкін, І.Ю. Підоричева, Т.Ф. Бережна //
Вісник економічної науки України. – 2012. – №1. –
С.89-109. 6. Наукова та інноваційна діяльність
(1990-2014 рр.) [Електронний ресурс]. – Режим до-
ступу: http://www.ukrstat.gov.ua/. 7. Підоричева
І.Ю. Формування мережі наукових парків як по-
люсів зростання інноваційної економіки (на при-
кладі Придніпровського регіону) / І.Ю. Підоричева,
В.І. Ляшенко, Н.В. Осадча // Держава та регіони. –
2014. – Сер.: Економіка та підприємництво. – №6
(81). – С.111-121. 8. План заходів з виконання Про-
грами діяльності Кабінету Міністрів України та
Стратегії сталого розвитку «Україна-2020» у 2015
році: розпорядження Кабінету Міністрів України від
04.03.2015 р. № 213-р [Електронний ресурс]. – Ре-
жим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/
213-2015-%D1%80. 9. Про затвердження переліку
пріоритетних галузей економіки: розпорядження
Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 р. № 843-
р [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/213-2015-%D1%
80. 10. Про Стратегію сталого розвитку «Україна-
2020»: указ Президента України від 14.09.2013 р.
№ 5/2015 [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5/2015. 11. Ски-
ба М. Спеціальні економічні зони як інструмент ак-
тивізації інвестиційно-інноваційної діяльності: тео-
ретико-прикладний аспект / М.Скиба // Вісник
Національної академії державного управління при
Президентові України. – 2011. – №3. – С.129-137.
12. Стройко Т.В. Функціонування інноваційної ін-
фраструктури: європейський досвід та уроки для
України / Т.В. Стройко, І.І. Рехтета // Науковий
вісник Миколаївського державного університету
імені В.О. Сухомлинського. Серія : Економічні
науки. – 2014. – Вип. 5.2. – С.97-101. 13. Угода про
Асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Євро-
пейським союзом, Європейським співтовариством з
атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої
сторони [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http:/www.kmu.gov.ua/kmu/docs/EA/00_Ukraine-EU_
Г. В. Шульга
179
Економічний вісник Донбасу № 3(41), 2015
Association_Agreement_(body).pdf. 14. Brixiova Z.
Closing Africa’s Infrastructure Gap: Innovative Financ-
ing and Risks / Z. Brixiova, E. Mutambatsere, C. Am-
bert, D. Etienne // Africa Economic Brief. African Eco-
nomic Bank. – 2011. – Vol. 2. – Issue 1. – Р.1-8.
15. Communication from the Commission to the Euro-
pean Parliament, the Council, the European Economic
and Social Committee and the Committee of the Re-
gions Horizon 2020 – The Framework Programme for
Research and Innovation. – COM(2011) 808 final від
30.11.2011. – Brussels, 2011. – 14 р. 16. Draft work
programmes 2016-17 [Electronic resource]. – Mode of
access: https://ec.europa.eu/programmes/horizon2020/
en/draft-work-programmes-2016-17. 17. Locke M.
Funding Infrastructure: Time for a new approach? / M.
Locke, K. Evans. – PwC, 2011. – 32 p. 18. O’Brien P.
The governance of local infrastructure funding and fi-
nancing / P. O’Brien, A. Pike // Infrastructure Complex-
ity. – 2015. – №2(3). – Р. 1-9. 19. Shkvorets Y.
Institutional Conditions of Development of an
Innovative Infrastructure in Ukraine. – Economics &
Sociology. – 2009. – Vol. 2, No 1. – Р. 27-36. 20. Sub-
acchi P. Building Growth in Europe. Innovative Financ-
ing for Infrastructure. / P. Subacchi, S. Pickford, D. Ten-
tori, H. Huang. – Chatham House Report. The Royal In-
stitute of International Affairs, 2014. – 46 p.
21. Tomalty R. Innovative Infrastructure Financing
Mechanisms for Smart Growth / R. Tomalty. – Smart
Growth BC, 2007. – 154 p.
Шульга Г. В. Економічні умови функціону-
вання інноваційної інфраструктури в Україні
В статті проаналізовано сучасний стан еко-
номічного середовища, в якому функціонує інно-
ваційна інфраструктура, визначено напрями удоско-
налення економічних умов функціонування інно-
ваційної інфраструктури, розглянуто кожний захід
більш детально.
Ключові слова: інновації, інноваційна інфра-
структура, венчурний капітал, міжнародне співро-
бітництво, довірчі інвестиційні фонди.
Шульга А. В. Экономические условия функ-
ционирования инновационной инфраструктуры
в Украине
В статье проанализировано современное состо-
яние экономической среды, в которой функциони-
рует инновационная инфраструктура, определены
направления совершенствования экономических
условий функционирования инновационной инфра-
структуры, рассмотрено каждое мероприятие более
детально.
Ключевые слова: инновации, инновационная
инфраструктура, венчурный капитал, международ-
ное сотрудничество, доверительные инвестицион-
ные фонды.
Shulga G.V. Economic conditions for the func-
tioning of innovation infrastructure in Ukraine
The article analyzed the current state of the eco-
nomic environment in which an innovative infrastruc-
ture operates, defined ways of improving the economic
conditions for the functioning of the innovation infra-
structure, looks at each event in more detail.
Keywords: innovation, innovation infrastructure,
venture capital, international cooperation, fund-of-
funds.
Стаття надійшла до редакції 03.09.2015
Прийнято до друку 16.09.2015
|