Творчий шлях і наукова діяльність О.І. Скворцова – економіста-аграрія, представника науки «Сільськогосподарська економія»
У статті висвітлюється життєвий і творчий шлях О.І. Скворцова – видатного представника науки «Сільськогосподарська економія». Характеризується його наукова і педагогічна діяльність, показується роль і місце його наукового світосприйняття в розвитку економічної думки....
Gespeichert in:
| Datum: | 2008 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Державна установа "Інститут економіки та прогнозування НАН України"
2008
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/9393 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Творчий шлях і наукова діяльність О.І. Скворцова – економіста-аграрія, представника науки «Сільськогосподарська економія» / В.К. Гаркавко // Історія народного господарства та економічної думки України. — 2008. — Вип. 41. — С. 238-254. — Бібліогр.: 20 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-9393 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-93932013-02-13T02:30:12Z Творчий шлях і наукова діяльність О.І. Скворцова – економіста-аграрія, представника науки «Сільськогосподарська економія» Гаркавко, В.К. Історія економічної думки У статті висвітлюється життєвий і творчий шлях О.І. Скворцова – видатного представника науки «Сільськогосподарська економія». Характеризується його наукова і педагогічна діяльність, показується роль і місце його наукового світосприйняття в розвитку економічної думки. В статье освещается жизненный и творческий путь А.И. Скворцова – выдающегося представителя науки «Сельскохозяйственная экономия». Характеризуется его научная и педагогическая деятельность, показывается роль и место его научного миросозерцания в развитии экономической мысли. In article is illuminated life and creative way of A.I.Skvorcov – a prominent representative of the science «agricultural economy». It Is Characterized his scientific and pedagogical work, appears the role and place his scientific worldview and in development of the economic thought. 2008 Article Творчий шлях і наукова діяльність О.І. Скворцова – економіста-аграрія, представника науки «Сільськогосподарська економія» / В.К. Гаркавко // Історія народного господарства та економічної думки України. — 2008. — Вип. 41. — С. 238-254. — Бібліогр.: 20 назв. — укp. 0320-4421 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/9393 330.8(477) uk Державна установа "Інститут економіки та прогнозування НАН України" |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Історія економічної думки Історія економічної думки |
| spellingShingle |
Історія економічної думки Історія економічної думки Гаркавко, В.К. Творчий шлях і наукова діяльність О.І. Скворцова – економіста-аграрія, представника науки «Сільськогосподарська економія» |
| description |
У статті висвітлюється життєвий і творчий шлях О.І. Скворцова – видатного представника науки «Сільськогосподарська економія». Характеризується його наукова і педагогічна діяльність, показується роль і місце його наукового світосприйняття в розвитку економічної думки. |
| format |
Article |
| author |
Гаркавко, В.К. |
| author_facet |
Гаркавко, В.К. |
| author_sort |
Гаркавко, В.К. |
| title |
Творчий шлях і наукова діяльність О.І. Скворцова – економіста-аграрія, представника науки «Сільськогосподарська економія» |
| title_short |
Творчий шлях і наукова діяльність О.І. Скворцова – економіста-аграрія, представника науки «Сільськогосподарська економія» |
| title_full |
Творчий шлях і наукова діяльність О.І. Скворцова – економіста-аграрія, представника науки «Сільськогосподарська економія» |
| title_fullStr |
Творчий шлях і наукова діяльність О.І. Скворцова – економіста-аграрія, представника науки «Сільськогосподарська економія» |
| title_full_unstemmed |
Творчий шлях і наукова діяльність О.І. Скворцова – економіста-аграрія, представника науки «Сільськогосподарська економія» |
| title_sort |
творчий шлях і наукова діяльність о.і. скворцова – економіста-аграрія, представника науки «сільськогосподарська економія» |
| publisher |
Державна установа "Інститут економіки та прогнозування НАН України" |
| publishDate |
2008 |
| topic_facet |
Історія економічної думки |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/9393 |
| citation_txt |
Творчий шлях і наукова діяльність О.І. Скворцова – економіста-аграрія, представника науки «Сільськогосподарська економія» / В.К. Гаркавко // Історія народного господарства та економічної думки України. — 2008. — Вип. 41. — С. 238-254. — Бібліогр.: 20 назв. — укp. |
| work_keys_str_mv |
AT garkavkovk tvorčijšlâhínaukovadíâlʹnístʹoískvorcovaekonomístaagraríâpredstavnikanaukisílʹsʹkogospodarsʹkaekonomíâ |
| first_indexed |
2025-07-02T12:44:20Z |
| last_indexed |
2025-07-02T12:44:20Z |
| _version_ |
1836539194382483456 |
| fulltext |
11. Могилевский С.Д. Акционерные общества. – Москва, 1999. – 558 с.
12. Петражицкий Л.И. Акционерная компания. Акционерные злоупотребле-
ния и роль акционерных компаний в народном хозяйстве. По поводу пред-
стоящей реформы акционерного права. – Экономическое исследование. –
С.-Петербург, 1898. – 220 с.
13. Сорвина Г.Н. История экономической мысли двадцатого столетия. – М.:
РАГС, 2001. – 245 с.
14. Спасибо-Фатеева И.В. Акционерные общества: корпоративные правоот-
ношения. – Харьков: Право, 1998. – 251 с.
15. Тарасов И. Учение об акционерных компаниях. – Киев, 1878. – 706 с. +
50 с. + VI c.
16. Цытович П. Очерки основных понятий торгового права. – Киев, 1886. –
248 с.
17. Шершеневич Г.Ф. Учебник торгового права. – С.-Петербург, 1889. – 347 с.
Одержано 8.12.2008.
УДК 330.8(477)
В.К. Гаркавко
ТВОРЧИЙ ШЛЯХ І НАУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ О.І. СКВОРЦОВА
– ЕКОНОМІСТА-АГРАРІЯ, ПРЕДСТАВНИКА НАУКИ
«СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА ЕКОНОМІЯ»
У статті висвітлюється життєвий і творчий шлях О.І.Скво-
рцова – видатного представника науки «Сільськогосподарська еко-
номія». Характеризується його наукова і педагогічна діяльність, по-
казується роль і місце його наукового світосприйняття в розвитку
економічної думки.
Ключові слова: економіка сільського господарства, О.І.Сквор-
цов.
Постановка проблеми. У травні 2008 р. виповнилося 160 років
від дня народження Олександра Івановича Скворцова (1848–1914) –
видатного вченого, різнобічно освіченої людини, талановитого
економіста-аграрія, педагога і публіциста, який здійснив неабиякий
позитивний вплив на розвиток вітчизняної агроекономічної думки кі-
нця XIX – початку XX ст.
© В.К. Гаркавко, 2008
ISSN 0320-4421. Історія нар. госп-ва та екон. думки України. 2008. Вип. 41.
238
Агроном і економіст, бухгалтер і політеконом, адміністратор і
викладач, завідувач фермою і професор сільгоспекономії – такі різно-
сторонні на перший погляд фахові уподобання характеризували осо-
бистість О.І.Скворцова, і де б він не працював, скрізь перш за все
проявляв себе як кваліфікований спеціаліст найвищого ґатунку. Зага-
льну ж відомість й визнання авторитету О.І.Скворцову як науковцю
принесли його численні пошуки в галузі науки «Сільськогосподарсь-
ка економія» (дисертаційні дослідження, читання й публікація курсів
лекцій, статей, підручників, монографій, доповідей тощо).
Остання обставина викликає цікавість ще й тому, що сільгосп-
економія як наука, поступово відокремлюючись від політекономії,
сформувавшись в європейських країнах у самостійну навчальну дис-
ципліну з межі XVII–XVIII ст. й викладалася у вітчизняних вищих і
середніх навчальних закладах сільськогосподарського спрямування
до початку 30-х pp. XX ст. Потім її подальший розвиток призупинив-
ся свавільними рішеннями сталінського режиму в купі з гоніннями й
репресіями проти передових економістів-аграріїв тогочасся [4, с. 22].
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Предмету вивчення,
структурі, колу питань сільгоспекономії автор присвятив ряд своїх
наукових публікацій [2–6]. В них проводиться думка про те, що доре-
чно повернутися до вивчення сільгоспекономії у вітчизняних ВНЗ аг-
ропромислового спрямування саме нині, в період ринкових реформ в
аграрному секторі України. Адже саме в межах сільськогосподарсь-
кої економії свого часу розроблялися теоретичні засади організації й
ведення сільськогосподарських підприємств ринкового типу [6].
Мета дослідження. Отже, питання поновлення вивчення
сільськогосподарської економії актуально і логічно поєднувати з пи-
таннями поновлення як її академічних досліджень [4], так і здобутку
видатних представників цієї науки, до яких безумовно відноситься
О.І.Скворцов.
Основні результати дослідження. О.І.Скворцов народився в
Саратові 17 травня 1848 p. (відомості про походження батьків не
встановлені). Втім відомо, що після смерті матері (1854 р.) він разом
в іншими дітьми був відданий батьком на виховання до сім’ї німець-
ких колоністів Кеттерер, які займалися в Саратові комерцією. Вихо-
вуючись в сім’ї опікунів, О.І.Скворцов досконало вивчив німецьку
мову. Разом з тим середовище комерційного світу, сільських госпо-
дарів й ділових людей різних спеціальностей, до якого належали ви-
хователі О.І.Скворцова, вочевидь сприяло залученню його до ви-
вчення економічних питань.
239
Навчаючись у саратовській гімназії, О.І.Скворцов виділявся се-
ред однолітків знаннями з математики й літератури. Однак після не-
сподіваної смерті батька (1861 р.) 13-річному юнакові довелося
заробляти на життя власною працею, що й зумовило його дострокове
вибуття з гімназії (з 7-го класу).
По завершенні гімназії екстерном (1865 p.) O.I.Скворцов посту-
пає до Петровської Землеробської й Лісової Академії, яка була засно-
вана в тому ж році в маєтку Петровсько-Розумовському поблизу Мо-
скви (нині – Сільськогосподарська академія ім. К.А.Тімірязєва). Од-
нак в 1868 р. внаслідок нещасного випадку (травмування хребта)
О.І.Скворцов, будучи змушеним надовго призупинити навчання, по-
вернувся до Саратова. Незважаючи на сумні прогнози найкращих лі-
карів (максимум – три роки життя), в рідному місті О.І.Скворцова
місцевий земський лікар, який взявся його лікувати, досить швидко
поставив свого пацієнта на ноги. Зібравши за час перебування в Сара-
тові кошти для продовження освіти, О.І.Скворцов у січні 1876 р. зно-
ву поступив до Петровської академії, яку закінчив 3 грудня 1880 р. зі
званням кандидата сільського господарства, захистивши дипломну
роботу на тему «Господарство на хуторі С.Г.Іллюмінарського» [9,
с. V–VI; 11, с. 75–76].
Набутий за вимушеної перерви в навчанні життєвий досвід став
у нагоді О.І.Скворцову під час повторного його перебування в
Петровській академії. Тут він приймав активну участь в економічно-
му гуртку, який очолював відомий сільгоспеконом професор Іван
Іванович Іванюков (1844–1912) і в якому «дебатувалися теми поточ-
ного економічного життя, питання, які висувала новітня іноземна лі-
тература» [9, с. VI–VII]. Саме тут О.І.Скворцов в 1879 р. опублікував
свою першу наукову працю «Нові проекти земельного облаштування
селян» [17, с. 226]. В ній автор, розглядаючи проекти земських селян-
ських банків, пропонував замість створення останніх заснувати єди-
ний селянський банк і доводив необхідність взяти цю справу до рук
держави. Водночас, паралельно з навчанням в академії, О.І.Скворцов
займався й видавничою діяльністю (опублікувавши, зокрема, лекції
професора Петровської академії Клімєнта Аркадійовича Тімірязєва
(1843–1920) [9, с. VII].
У перші роки по закінченні академії О.І.Скворцов працював ке-
руючим приватним маєтком в Орловській губернії (до весни 1882 p.),
а повернувшись до Москви, займався випадковими роботами (зокре-
ма, з облаштування сільгоспвиставок). Дозвілля ж цілком віддавалося
теоретичним дослідженням, результати яких були представлені в
240
низці статей з питань економіки землеробства й агрономії, сільгосп-
виставок, облаштування селянських господарств.
Однак, усім своїм єством О.І.Скворцов прагнув до творчої нау-
кової діяльності в області економіки сільського господарства, тому
довго виносити роздвоєність між практичною роботою (обумовленою
суворою необхідністю мати заробіток) й теоретичними заняттями не
міг. Вирішенню даної проблеми сприяли близька участь в долі
О.І.Скворцова відомого сільгоспеконома Олександра Миколайовича
Шишкіна (1847–1899): за рекомендацією останнього він з осені
1882 р. зайняв посаду доцента в Ново-Олександрійському інституті
сільського господарства та лісоводства (заснованого в 1869 р. в Ново-
Олександрії Люблінської губернії; був підпорядкований Міністерству
народної освіти і знаходився у веденні Варшавської навчальної окру-
ги, яка щойно там відкрилася).
Перші роки праці в інституті О.І.Скворцов присвятив навчаль-
но-педагогічній роботі – читанню курсу з сільгоспекономії та рахів-
ництва [9, c.VII–VIII; 11, c. 77; 13, c. 2]. Недовго (в 1883 р.) завідував
також Консько-Вольським маєтком при інституті. Водночас, прийня-
вши рішення віддати свої сили вивченню економічних явищ в області
сільського господарства, О.І.Скворцов готується до звання магістра і
в 1884 р. витримує магістерський екзамен до Петровської землероб-
ської й лісової академії [9, с. 7; 13, с. 2].
У 1883–1890 рр. науковець публікував статті й курси лекцій з
широкого кола питань: кормовиробництва, хлібної торгівлі, сільгосп-
рахівництва, сільгоспкриз, агрономії й тваринництва, сівозмін, ціноу-
творення на сільгосппродукцію й формування тарифів і мит на заліз-
ничні сільгоспперевезення, оцінки неринкових продуктів у сільсько-
му господарстві, ренти, прибутку, проценту й оподаткування в сіль-
госпвиробництві. До цього ж періоду (1886 р.) належить одна з най-
більш продуктивних для нього поїздок за кордон (до Німеччини за
дорученням Департаменту Землеробства) з метою дослідження при-
чин послаблення попиту й зниження цін на російський хліб, резуль-
тати якої також були відображені в даних наукових статтях [9, с. X;
13, с. 3; 17, с. 228–232].
Вже з перших своїх публікацій О.І.Скворцов постає перед нами
як «економіст і в той самий час природодослідник-агроном, близько
углядував зв’язок економічних явищ з умовами природи, однак в сво-
їх теоретико-економічних побудовах він завжди залишався у строго
замкненому логічному колі економічних понять, тобто логічно строго
розчленовував економічні явища від явищ природи» [10, с. 46].
241
Підсумком творчих зусиль О.І.Скворцова, в якому узагальнили-
ся його попередні наукові пошуки, стала магістерська дисертація
«Вплив парового транспорту на сільське господарство. Дослідження
в галузі економіки землеробства» (опублікована як монографія в
1890 р. у Варшаві [15]), успішний захист якої відбувся 3 лютого
1891 р. в Петровській академії. Причому комісія академії у складі ви-
датних сільгоспекономів О.М.Шишкіна, І.І.Іванюкова, Олексія Федо-
ровича Фортунатова (1856–1925) (вони ж були призначені офіційни-
ми опонентами) «незалежно від окремих заперечень», дала висновок,
що «вважає працю автора солідною, серйозною й цілком гідною бути
допущеною до публічного диспуту». Схвальний відгук магістерська
дисертація О.І.Скворцова отримала також від видатного агронома й
сільгоспеконома Івана Олександровича Стєбута (1833–1923), який
характеризував автора як однодумця з питання про теорію земельної
ренти [9, с. VIII–IX].
Магістерська дисертація О.І.Скворцова стала не тільки визнач-
ною подією в особистій науковій діяльності автора, а й знаменувала
собою якісно новий позитивний вплив на подальший розвиток вітчи-
зняної сільгоспосвіти в країні. Виходячи з аналізу систем господарст-
ва у схемах видатного німецького спеціаліста з сільгоспекономії
Йогана-Генріха фон Тюнєна (1783–1850), вчення про ренту Давіда
Рікардо (1772–1823) й Карла-Йогана Родбєртуса-Ягєцова (1805–
1875), а також технічних й економічних властивостей парового
транспорту (водного й залізничного), який став активно розвиватися з
другої половини XIX ст., O.I.Скворцов доводить як саме покращення
шляхів транспортних сполучень, позитивно впливаючи на розвиток
промисловості й торгівлі, впорядкування ціноутворення (призводячи
до зменшення транспортних витрат у порівнянні з попередніми різ-
новидами доставки до ринків збуту сільгосппродукції) викликає вдо-
сконалення техніки землеробства, сприяє його інтенсифікації, раціо-
налізації в сільгоспрайонуванні і, як наслідок, загальному покращен-
ню економічного життя суспільства. Зокрема, у висновках до праці
«Вплив парового транспорту на сільське господарство» О.І.Скворцо-
вим сформульована об’єктивна закономірність, за якою «витрати з
переміщення одиниці вантажу на одиницю відстані при паровому
транспорті спадають разом із зростанням маси вантажу, що пересу-
вається, й збільшенням відстані, яку він проходить по шляху». А це
викликає вирівнювання цін на продукцію, переміщувану в різні міс-
ця, «висуває наперед значення природних факторів, які визначають
устрій господарства, й, отже, дають можливість зробити господар-
ства технічно раціональними ...а, разом з тим, чим далі йде здешев-
242
лення транспорту, тим більше будуть зближуватися ціна й цінність
продукту, що виробляється в різних областях, то й інтенсивність
землеробського виробництва... також прагне зрівнятися в різних об-
ластях…» [15, с. 697, 698–699].
Висновки, зроблені О.І.Скворцовим у праці «Вплив парового
транспорту на сільське господарство», набули актуального значення
ще й з точки зору нівелювання причин голодовок, що зумовлювалися
не стільки впливом природно-кліматичних факторів, скільки прора-
хунками агроекономічного облаштування сільгосппідприємств. Це
стало вагомим підкріпленням аргументів прихильників, які виступали
за розвиток у країні сільгоспосвіти загалом, а також тих, хто боровся
проти конкретних спроб ліквідації Ново-Олександрійського інституту
сільського господарства й лісоводства шляхом переоблаштування йо-
го в середнє промислове училище. Зокрема, дійову співучасть у захи-
сті інституту відіграла в тому числі і складена О.І.Скворцовим допо-
відна записка на ім’я Олександра III про негативні наслідки з його за-
криття (передана царю через попечителя даної навчальної округи).
Сам же О.І.Скворцов у 1891 р. був призначений професором Ново-
Олександрійського інституту сільського господарства й лісоводства
[9, с. IX–X; 19, с. 178].
З метою реформування діяльності Ново-Олександрійського ін-
ституту в 1891 р. туди як ревізор Міністерства народної просвіти був
відряджений Василь Васильович Докучаєв (1846–1903), який потім
працював там директором з проведення реформи (1892–1895 рр.). У
цій справі В.В.Докучаєв знайшов в особі О.І.Скворцова дуже енер-
гійного й серйозного соратника та помічника. О.І.Скворцов, зокрема,
займався як розробкою нового навчального плану інституту, так й
адмініструванням. Виходячи зі спільного з директором розуміння
загальних засад реформи, О.І.Скворцов у той самий час зміг переко-
нати В.В.Докучаєва не об’єднувати суспільні науки в один предмет
(як це пропонувала зробити «Височайше затверджена комісія») –
«сільськогосподарська економія й статистика, у зв’язку з політичною
економією й загальною статистикою», а, навпаки, розділити їх та спі-
льно відстояти цю точку зору при затвердженні положення про інсти-
тут і при проходженні його через вищі інстанції [9, с. X].
В.В.Докучаєв доручав О.І.Скворцову загальне зведення всіх ма-
теріалів до проекту реформи інституту (призначивши його своїм по-
мічником), передавав виконання своїх обов’язків на час відлучень,
йому ж залишив управління інститутом у 1895 р. до призначення но-
вого директора [9, с. Х–ХІ, 11, с. 77].
243
Перебуваючи з 1891 р. на адміністративній роботі, О.І.Скворцов
до останнього дня роботи в Новій Олександрії не зміг вже від неї зві-
льнитися. Окрім виконання в різний час обов’язків помічника й дире-
ктора інституту, був членом правління та інших органів управління, в
1903–1912 pp. завідував дослідною фермою при інституті тощо. З
1905 до 1906 p. був першим виборним директором інституту, а із за-
снуванням «Гуртка любителів природознання, сільського господарст-
ва й лісоводства» протягом багатьох років був його головою, зробив-
ши там чимало доповідей з агрономічної тематики [9, с. XI–XII; 11,
с. 77; 17, с. 237–238].
Водночас, за дорученням Міністерства народної просвіти
О.І.Скворцов залучався до розробки статуту землеробського училища
в Рязані (1891 р.), підготував доповідь про постановку викладання
теоретичних предметів й практичних занять в Красноуфімському
промисловому училищі (1894 р.). Крім того, брав активну участь в
обговоренні як стану сільськогосподарської освіти загалом (1892 р.),
так і щодо створення сільгоспінституту в Саратові (1898 р.). Зокрема,
коли в 1898 р. піднімалося питання про перенесення Ново-
Олександрійського інституту в одну із внутрішніх губерній країни,
О.І.Скворцов був прихильником його перенесення саме до Саратова.
Сам же О.І.Скворцов не уявляв для себе змінення місця викладацької
діяльності і не зміг прийняти зроблені в 1903 р. запрошення зайняти
кафедру сільськогосподарської економії в Київському політехнічно-
му інституті (після того як звідти пішов О.Ф.Фортунатов) та прочита-
ти курс лекцій з сільгоспекономії в Руській вищій школі суспільних
наук у Парижі (у зв’язку з поточною завантаженістю в Ново-
Олександрії). У 1902 р. О.І.Скворцов брав участь у Комісії з перетво-
рення вищих навчальних закладів, причому був безпосереднім при-
хильником реальної освіти [9, с. XI, XIII; 17, с. 233, 234, 236].
Поєднуючи адміністративну роботу в Ново-Олександрійському
інституті з науковою, О.І.Скворцов за 1891–1894 pp. опублікував
низку статей, де, окрім питань сільгоспосвіти, висвітлювалися питан-
ня оцінки постійних робітників й худоби, лісових капіталів у сільсь-
кому господарстві, організації меліораційного кредиту, здольщини й
сільгоспрахівництва, значення проведення суспільних сільгоспробіт,
організації сівозмін й вівчарства тощо [17, с. 233].
Серед публікацій О.І.Скворцова за цей період особливо слід ви-
ділити збірку праць «Економічні етюди. Економічні причини голодо-
вок в Росії й заходи до їхнього усунення», що була підготовлена після
голоду 1891–1892 pp. (переважно в Самарській губернії), проте не
могла бути опублікована раніше грудня 1893 р., оскільки журнали за
244
нападки на народницькі авторитети (які були прихильниками общин-
ного землекористування) не хотіли її приймати. Збірка могла б ще
довго не вийти в світ, якби зусиллями Петра Бернгардовича Струве
(1870–1944; тоді ще студента, згодом – видатного представника «ле-
гального марксизму») не було б знайдено приватну особу, котра ви-
дала її в 1894 р. за власні кошти, виходячи з ідейних міркувань [9,
с. XII; 17, с. 235].
Головну причину голодувань, які час від часу виникали в країні,
О.І.Скворцов вбачав в існуванні общинного (по суті натурально-
господарського) землекористування, яке полягало «у випасі худоби
на полях, в довгоземеллі, черезсмужжі й віддаленості полів» і велося
на екстенсивній основі, з пережитками кріпацтва, було засноване пе-
реважно на ручній праці, за відсутності агротехніки й передових аг-
ротехнологій. Вважаючи «сáме общинне землекористування найіс-
тотнішим гальмом для прогресу землеробського господарства», вче-
ний вважав, що «общинні пута – ланцюги, котрі сковують вільні рухи
людини, – однаково давлять руських селян усієї Росії, незалежно від
того, є в них общинне землеволодіння чи ні; скрізь існує общинне зе-
млекористування…» і ставав «на захист хуторів й вільного руського
селянства», як альтернативи общині, вважаючи, що «поліпшити ста-
новище селян і уникнути голодовок можна лише переходом до інтен-
сивного господарства». Виступаючи по суті за фермерський шлях
розвитку сільського господарства, О.І.Скворцов в якості вагомого ар-
гументу наводив приклади подібного господарювання на землях як
Самарської губернії, так і загалом по Росії іноземців (німців, чехів та
ін.), в результаті чого останні збагачувалися, знаходячись «поруч з
руськими селянами, котрі гинуть від голоду й вироджуються» [7,
с. 49, 50, 51, 52].
Як писав згодом учень і послідовник О.І.Скворцова Микола
Миколайович Кажанов (1880– ?) ««Економічні етюди» створили цілу
літературу, зосередили на собі увагу всієї російської інтелігенції; в
цих етюдах Ол. Ів. прозрів і передбачив багато, що виправдало потім
життя...». П.Б.Струве ж, оцінюючи цю працю О.І.Скворцова як «воіс-
тину пророчу» до столипінської аграрної реформи, закликав до сер-
йозного її обговорення, оскільки «в ній доводиться історична необ-
хідність докорінного перетворення селянського господарства шляхом
створення індивідуалізованого землекористування селян». З прихо-
дом О.І.Скворцова до Ново-Олександрійського інституту його «само-
стійна наукова робота його увійшла в широке й глибоке русло; тут
він переходить до розробки основних теоретичних питань політичної
економії й економіки сільського господарства, до формування в цьо-
245
му відношенні свого наукового світопоглядання, до закладення нау-
кового фундаменту, на якому він побудував пізніше красиву, стройну
будову свого вчення». Як підкреслював у промові, присвяченій
пам’яті О.І.Скворцова, один з його учнів, згодом видатний сільгосп-
економ, Борис Давидович Бруцкус (1878–1938), «О.І.Скворцов гово-
рив про об’єктивно необхідне, в нього не було звичайного руського
прекраснодушшя, й іноді на нас прохолодою віяло від цієї
об’єктивності» [11, с. 79; 20, с. 164; 9, с. VIII; 1, с. 58].
Початкові етапи розвитку політекономічного світогляду
О.І.Скворцова чітко намітилися ще у статтях «Прибуток й процент»
(1890), «Вчення про ренту» (1890) [17, с. 232] та зазначеній вище ма-
гістерській дисертації. Ці праці склали основу того, що згодом
(1898 p.), більш повно і всебічно вченим було розвинено в курсі
«Основи політичної економії». З урахуванням специфіки Ново-
Олександрійського інституту, для якого готувався курс «Основи по-
літичної економії», останній має значний «сільськогосподарський на-
хил». Сам О.І.Скворцов скромно вважав себе лише «укладачем» цієї
праці, хоча насправді твір є абсолютно самостійною авторською ро-
ботою. Своє ставлення стосовно авторства О.І.Скворцов пояснює ще
й тим, що деякі розділи (які він відносив до економічної політики:
про свободу торгівлі, фабричне законодавство та ін.), які є
невід’ємною складовою всіх підручників з політекономії, тут свідомо
опущені, а також тим, що не дається перелік літератури [12, с. IX].
Визначаючи в «Основах політичної економії» господарську дія-
льність людини як таку, «котра має за мету задоволення її матеріаль-
них потреб, отриманням, за допомогою експлуатації сил й багатств
природи, необхідних для цього предметів», О.І.Скворцов розкриває її
залежність від природи й техніки та роль і місце в системі суспільно-
го господарства взагалі, після чого формулює завдання політичної
економії: вивчення типових – як між членами однієї держави чи на-
роду, так і між членами різних націй і країн – відносин між людьми,
які виникають на ґрунті господарської діяльності [12, с. 1, 20], спів-
відносить його й порівнює з іншими науками, які вивчають господар-
ське життя суспільства – історією економічного розвитку й господар-
ською статистикою, порівнює їхні методи стосовно до економічної
політики держави.
Ставлячи питання про предмет науки «Політекономія»,
О.І.Скворцов виходить з того, що він (предмет) повинен включати в
себе як елементи первісного свого значення (управління господарст-
вом: як домашнім, так і державним), так і більш пізнього (вивчення
суспільного господарства), що неминуче викликає необхідність
246
вивчення суспільних виробничих відносин (у взаємозв’язку різних
галузей суспільного господарства на рівнях окремих його груп, краї-
ни в цілому, світового господарства), а останнє в якості необхідної
умови передбачає спрямованість на задоволення матеріальних потреб
за рахунок експлуатації сил природи й необхідних для цього предме-
тів (ресурсів). Таким чином, за О.І.Скворцовим «політична економія
вивчає типові відносини, які виникають між людьми на ґрунті госпо-
дарської діяльності, незалежно від того, чи виникають ці відносини
між членами однієї держави або народу, чи між членами різних націй
і країн, й не може давати жодних порад або рецептів» [12, с. 20]. Ви-
вчення ж суспільного господарства в ході вивчення політекономії ло-
гічно, в міру розвитку наукових знань, підводить нас до необхідності
виділення в окрему галузь знань проблеми сільського господарства як
підрозділу суспільного в ході вивчення сільськогосподарської
економії.
В «Основах політичної економії» сформульована досить оригі-
нальна теорія земельної ренти О.І.Скворцова, яка якісно відрізняється
як від теорії класиків буржуазної політекономії, так і від Марксової.
Автор «всіляко доводить, що Марксу зовсім не треба було надавати
такого великого значення відхиленню цін від трудової вартості із-за
різниць органічної будови капіталів, оскільки в різних галузях
індустрії вона корегується іншими шляхами, і тільки сільське госпо-
дарство являє виняток, чому останнє й дає ренту. Цей тільки вид рен-
ти (тобто абсолютну ренту) й визнавав О.І.Скворцов, заперечуючи всі
види диференціальної ренти. При цьому земельну ренту він не
пов’язував необхідно з приватною власністю на землю, оскільки він
взагалі заперечував перерозподіл додаткової цінності в порядку
конкурентно-капіталістичного зрівняння норми прибутку; він вважав,
що вся маса додаткової вартості, яка створюється в кожній окремій
галузі, й навіть окремому підприємстві, осідає як прибуток цього під-
приємства, чому для визначення рівня земельної ренти не має зна-
чення обмеження припливу капіталу до сільського господарства при-
ватною власністю на землю» [8, с. 7].
У праці «Основи політичної економії» О.І.Скворцов вперше в
науковій економіко-теоретичній літературі робить висновки про те,
що, окрім власності, місцерозташування ділянок відносно ринків збу-
ту та родючості ґрунту, існують ще й такі рентоутворюючі фактори,
як багатство ґрунту, клімат й сама рослина. Критикуючи Д.Рікардо,
К.-Й.Робєртуса-Ягєцова та частково й К.Маркса за ототожнення по-
нять «багатство» й «родючість» ґрунту, О.І.Скворцов писав: «Земля
може бути неродючою, проте багатою, рівно як родючою і в той
247
самий час небагатою. Багатство ґрунту складає всю ту кількість
поживних для рослин речовин, які в ній знаходяться; родючість же, –
що стосується речовини ґрунту, – виражається тією кількістю по-
живних для рослини речовин, котрі ґрунт передає безпосередньо, за-
раз же рослинам». «З цих визначень, – продовжує далі автор, – ви-
пливає перш за все, що багатство ґрунту є дійсно первісна, природ-
на, іманентна властивість ґрунту; родючість же являє тимчасовий
стан (не властивість) ґрунту, який часто може бути створений, або
навіть завжди повинний бути створений, тими заходами, які застосо-
вує землероб для експлуатації ґрунту, тобто тим, що ми розуміємо під
йменням землеробської техніки. Однак, крім того, багатство є абсо-
лютна, безвідносна властивість ґрунту; родючість же – відносна, бо
ґрунт не може бути родючим взагалі, а тільки по відношенню до од-
нієї рослини чи групи рослин. Тому родючість як вираз відношення
ґрунту до рослин, які на ній культивуються, знаходиться в залежності
і від клімату країни, і від властивостей самої рослини, щонайменше
тією самою мірою, як від багатства або інших властивостей ґрунту»
[12, с. 196–197]. Отже, «говорити про родючість ґрунту взагалі, не
беручи до уваги клімату, а також роду рослини, що вирощується, ціл-
ком неправильно» [12, с. 196, 197].
В 1900 р. вийшли з друку лекції О.І.Скворцова «Економічні за-
сади землеробства», що завершують важливий етап багаторічної дія-
льності автора з викладання цієї галузі наукового знання. Вони ви-
явилися своєрідним зведенням його шукань в галузі економіки земле-
робства. З виходом у світ праці «Основи економіки землеробства» в
трьох частинах (томах) (1900, 1902 і 1903 pp.) замкнулося коло пи-
тань, які входили до сфери науково-теоретичних досліджень
О.І.Скворцова в галузі сільськогосподарської економії.
Однак О.І.Скворцов не зосереджувався цілком і повністю тільки
на чисто теоретичних дослідженнях. Час від часу, за період 1898–
1904 pp., з’являлись його статті й окремі закінчені праці публіцисти-
чного характеру з найбільш пекучих питань, що висувалися в різний
час життям: про вищі навчальні сільськогосподарські заклади й сіль-
госпосвіту взагалі, про заснування Селянського поземельного банку
як державної установи (на противагу проектам земських банків), з
питань сільгоспрайонування, природознавства, агрономії, суспільст-
вознавства, про російсько-німецькі торгівельні угоди, про діяльність
В.В.Докучаєва на посаді директора Ново-Олександрійського інститу-
ту та ін. [17, с. 236–237].
Під час революційних подій 1905–1907 pp., коли було гостро
поставлене аграрне питання і, здавалося, наближався час його
248
докорінного розв’язання, професор О.І.Скворцов, відгукнувшись з
приводу можливої реформи в цій справі, видав брошуру «Аграрне
питання і Державна Дума» (1906) [14]. Це була одна з найкращих йо-
го праць, яка пролила багато світла в справі пізнання глибини даного
питання. Основна думка автора полягала в тому, що територія країни
повинна поділятися на сільськогосподарські райони за сумою еконо-
мічних ознак у зв’язку з природно-історичними характеристиками
місцевостей.
Відштовхуючись від ідеї раціонального сільгоспрайонування,
О.І.Скворцов у праці «Аграрне питання і Державна Дума» прагне
принаймні донести до її депутатів думку про те, що треба не спереча-
тися за певні форми власності на землю як за самоціль, а вводити ди-
ференційовано по районах саме ті форми власності, які дадуть найбі-
льшу віддачу виробництва продукції в залежності від географічного
місцезнаходження, транспортних мереж, природничих, рельєфних й
кліматичних особливостей (підхід, який є доречним і слушним і за
сучасних умов реформування вітчизняного агровиробництва).
Не задаючись ціллю запропонувати те чи інше рішення аграрно-
го питання, О.І.Скворцов розуміє (як він сам про себе пише в перед-
мові до праці «Аграрне питання і Державна Дума»), «що він не пере-
конає авторів тих чи інших партійних проектів, рівно як тих осіб, які
є його критиками, тобто вважають себе спеціалістами в галузі даного
питання. Однак він глибоко переконаний, що в російському суспільс-
тві, а саме в масі російської інтелігенції, набули великого поширення
відомі погляди з аграрного питання тільки завдяки тому, що питання
це зображували суспільству в односторонньому висвітленні, під-
носячи окремий випадок до загального правила...» [14, с. II]. Інакше
кажучи, робили це упереджено, тенденційно, коли, прикриваючись
фразами про нібито відстоювання суспільних інтересів, фактично за-
ймалися розв’язанням аграрних проблем виключно в плані інтересів
особистих, кланових, партійних тощо.
Видатною подією в науковій творчості О.І.Скворцова стало об-
рання його почесним членом Харківського товариства сільського го-
сподарства. На річному засіданні цього товариства 11–12 травня
1910 р. говорилося, зокрема, про заслуги О.І.Скворцова в галузі
науково-дослідницьких пошуків і виданні праць з сільського госпо-
дарства, підготовці численних кадрів вітчизняних агрономів й госпо-
дарників, про вченого й педагога, який виховав цілу плеяду таланови-
тих учнів, послідовників його справи. Обрання професора О.І.Сквор-
цова почесним членом товариства, до якого входили численні вчені,
зайняті на поприщі сільського господарства в південних областях
249
Росії й України, стало свідченням визнання вченого, який протягом
усього свого життя всі сили віддавав посильному сприянню розвитку
суспільно-агрономічної думки. Остання найбільш яскраво виявлялася
на той час саме в особливостях її південноросійського (включаючи
українські території, що були тоді їхніми складовими) напрямку [13,
с. 1].
В 1912 р. виповнилося 30-річчя роботи О.І.Скворцова в Ново-
Олександрійському інституті сільського господарства та лісоводства.
Однак незабаром, в липні 1913 р. у зв’язку з серйозним погіршенням
здоров’я (хворобою астми) йому довелося взяти місячну відпустку
для лікування в Мерані, а з 1 вересня того ж року вийти у відставку
[9, с. XIII].
Отримавши відставку, О.І.Скворцов повернувся на свою батькі-
вщину до Саратова, де за запрошенням місцевого Губернського земс-
тва взяв дієву участь в організації і веденні та став директором від-
критих там Вищих сільськогосподарських курсів. Окрім поточної ро-
боти на курсах, О.І.Скворцов займався також підготовкою переви-
дання своєї основної праці «Основи економіки землеробства». Не ди-
влячись на вік, завантаженість на роботі та проблеми зі здоров’ям,
восени 1913 р. він почував себе нормально. Однак несподівано
простуда, яка сталася наприкінці грудня цього ж року, призвела до
запалення легенів і, як сумний наслідок, підірваний організм і фізич-
но слабке серце не витримали. Помер О.І.Скворцов на 66-му році
життя о 2 год. ночі на 1 січня 1914 р. Похований в Саратові поруч з
могилою Миколи Гавриловича Чернишевського (1828–1889), якого
завжди високо шанував [9, с. XIV; 11, с. 82].
Наукова й викладацька діяльність О.І.Скворцова чекає на спеці-
альне детальне й ретельне вивчення, актуальність якого є беззапереч-
ною в даний час – за переходу країни до ринкової економіки й рефо-
рмування аграрних відносин, за умов надзвичайної суспільної й дер-
жавної уваги до сільського господарства, коли вітчизняне землеробс-
тво відчуває глибокий перелом і відбувається процес створення нових
форм господарювання (який йде втім, не зовсім гладко, зустрічаю-
чись як із шаленим опором бюрократично-адміністративної «маши-
ни», так і ускладненнями, викликаними політичною боротьбою кла-
нів за владу). Тому нині настав час, коли треба знову повернутись до
осмислення поглядів й положень О.І.Скворцова, які були висловленні
ним більше ніж століття тому і які починають виправдовуватись нині,
на початку третього тисячоріччя, повертаючись до нас з міцного за-
буття.
250
Головна з усіх фундаментальних праць О.І.Скворцова «Основи
економіки землеробства» стала свого роду творчим підсумком науко-
вого життя вченого. Увібравши в себе найкращі попередні розробки
автора з сільськогосподарської економії та узагальнивши їх у вигляді
навчального матеріалу, вона стала одним з найкращих вітчизняних
підручників із цієї науки. Після першого виходу в світ протягом
1900–1903 pp. праця витримала ще п’ять перевидань й використову-
валася для навчання до початку 30-х років XX ст. Востаннє праця бу-
ла видана в 1927 р. як керівництво для вищих сільськогосподарських
навчальних закладів й для самоосвіти [16–18]. Редагування видань,
які виходили після смерті О.І.Скворцова, здійснювали його син
М.О.Скворцов та учень і послідовник вченого М.М.Кажанов. Вони
робили це таким чином, щоб, з одного боку, у зв’язку зі змінами соці-
ально-політичних умов, які сталися в країні в пожовтневий період,
внести до монографії необхідні з цього приводу зміни та доповнення,
а з іншого, – зберігали при цьому таку ретельну коректність, щоб не
пошкодити наукових визначень, змістовності категорій та наукової
системи самого автора.
Цікаво, що сам О.І.Скворцов термін «сільськогосподарська
економія» вважав не дуже вдалим, таким, що містить «незручну тав-
тологію, оскільки означає буквально «сільськогосподарське госпо-
дарство»». І щоб цій тавтології запобігти, пропонував вживати сино-
німічний першому термін «економіка землеробства», який водночас й
був винесений до назви підручника з даної навчальної дисципліни.
Економіку землеробства (сільгоспекономію) О.І.Скворцов визначав
як науку, що вивчає взаємодію суспільно-економічних й природно-
історичних умов землеробського господарства, закони утворення ре-
нти при різних природних й суспільних умовах й показує прийоми
досягнення її максимізації при раціональному поєднанні факторів ви-
робництва [6, с. 19; 16, с. 27–28, 30].
Сформулювавши предмет сільськогосподарської економії як на-
уки, О.І.Скворцов визначає її місце серед інших наук, методи її ви-
вчення, найважливіші відділи (фактори землеробського господарства;
вчення про форми господарства; організація сільськогосподарського
підприємства й сільськогосподарське рахівництво), дає нарис її
еволюції.
Розмірковуючи про місце сільгоспекономії (а фактично вжива-
ючи термін «економіка землеробства»), О.І.Скворцов робить наголос
на тому, що ця наука, по-перше, межує зі сферою наук суспільних,
«вивчаючи питання про співвідношення між явищами суспільно-
економічними та природними умовами землеробського промислу»;
251
по-друге – з наукою, що носить назву економічної політики, «надаю-
чи їй матеріал для судження про необхідні заходи»; по-третє – орга-
нічно поєднана з політичною економією, виступаючи «ніби однією з
глав цієї науки»; по-четверте – з агрономією, вказуючи «якими захо-
дами сільський хазяїн-практик може в тому чи іншому випадку дося-
гти отримання найвищої ренти» [16, с. 28, 29]. Проте останнє сіль-
госпекономію цікавить тільки з точки зору економічного результату, і
тому, що до цього її треба визнавати як відділ суспільствознавства.
Логіка такої постановки питання О.І.Скворцова не тільки цікава й
оригінальна за своєю глибинною сутністю, а й лаконічна за формою
висловлення. Крім того, до цього часу ніхто в світі (!) навіть не ви-
значив так вдало місце сільгоспекономії (економіки землеробства)
саме як суспільствознавчої й економіко-теоретичної дисципліни од-
ночасно, як це зробив О.І.Скворцов. Це особливо цінно при посилан-
ні на доведення тези про її поновлення нині у вищих наукових закла-
дах України.
Висновки. Підсумовуючи викладене, можна сказати, що книга
О.І.Скворцова «Основи економіки землеробства» не втратила б свого
значення підручника з точки зору методології науки й нині в разі, як-
би дисципліна «Сільськогосподарська економія» була б повернена до
навчальних курсів у програмах вищих навчальних закладів економіч-
ного, сільськогосподарського, харчового спрямування. Звичайно,
якщо порівнювати розвиток світової ринкової економіки взагалі (кра-
ще б, звичайно, на прикладі високорозвинених країн) та розвиток
сільського господарства, агропромислового виробництва зокрема,
можна констатувати безумовно значні (та що там значні – револю-
ційні) зміни в розвитку продуктивних сил. Окрім парового транспор-
ту, яким так пишався О.І.Скворцов ще понад століття тому, маємо
авіаційний, дизельний, на електричній тязі, турбінний, автомобіль-
ний, трубопровідний. І це ще більше сприяє інтегративним процесам
між сільським господарством і промисловими галузями, ніж в минулі
часи. До того ж нормальним вже є (у високорозвинених агропромис-
лових країнах) впровадження комп’ютерних й кібернетичних техно-
логій у сільськогосподарське виробництво, генної інженерії, автома-
тизації й механізації виробництва в цілому, в тому числі й за рахунок
мікропроцесорів й робототехніки (чого за життя О.І.Скворцова не бу-
ло). Все це звичайно можна було б врахувати при підготовці навчаль-
ного матеріалу. Проте методологія стосовно загальних принципів ве-
дення землеробства, тваринництва, сівозмін, кормовиробництва, по-
дана в праці О.І.Скворцова «Основи економіки землеробства», є без-
сумнівно взірцем правильності щодо ведення сільського господарства
252
і за сучасних умов значення не втратила. Навпаки, якби сучасні наші
вітчизняні сільські господарники мали б про них більшу уяву, еконо-
міка аграрної галузі в Україні мала б від цього тільки позитивні нас-
лідки. Тому з точки зору такого підходу досить слушною видається
пропозиція переглянути питання розвитку й поновлення сільськогос-
подарської економії як наукового розділу агрономічного суспільство-
знавства, що потребують свого переосмислення в практичному засто-
суванні в нових реаліях розвитку новітньої історії України з тим, щоб
віднайти правильні напрямки на шляху ринкової трансформації в аг-
ропромислових галузях виробництва.
В статье освещается жизненный и творческий путь
А.И.Скворцова – выдающегося представителя науки «Сельскохозяй-
ственная экономия». Характеризуется его научная и педагогическая
деятельность, показывается роль и место его научного миросозер-
цания в развитии экономической мысли.
Ключевые слова: экономика сельского хозяйства, А.И.Скворцов.
1. Бруцкус Б.Д. Памяти А.И. Скворцова (речь) // Труды Императорского Во-
льного Экономического Общества. – № 1–2. – С.-Петербург, 1914. – С. 58.
2. Гаркавко В.К. Еволюція уявлень про науку «Сільськогосподарська еконо-
мія» // Економіка АПК. – 2004. – № 7 – С. 25–30.
3. Гаркавко В.К. З історії розвитку «Сільськогосподарської економії» в сис-
темі економічних наук // Історія народного господарства та економічної
думки України: Зб. наук. праць. – Вип. 37–38 / Редколегія: Т.І.Дерев’янкін
(відп. ред.) та ін. – Київ, 2005. – С. 305–311.
4. Гаркавко В.К. Організація наукових досліджень розвитку агровиробництва
в роботі НДІ Сільгоспекономії в 20-х pp. XX ст. // Наук. праці нац. ун-ту
харч. технологій. – 2008. – № 26. – Економіка. – С. 20–22.
5. Гаркавко В.К. Сельскохозяйственная экономия: что это была за наука и кто
её представлял // Достижения современной экономической науки: Сб. науч.
трудов. – Вып. 1. – Белгород: Руснаучкнига, 2004. – С. 14–19.
6. Гаркавко В.К. Сільськогосподарська економія як наука – теоретична основа
економіки і організації сільськогосподарського підприємства // Наук. праці
нац. ун-ту харч. технологій. – 2006. – № 19. – Частина III. Економіка. –
С. 17–21.
7. Еремеева Ю.С. Что сделал А.И.Скворцов для крестьян (доклад) // Труды
Императорского Вольного Экономического Общества. – Кн. 1–2. –
С.-Петербург, 1914. – С. 49–57.
8. Кажанов Н.Н. А.И.Скворцов в истории экономической мысли // В кн.:
Скворцов А.И. Основы экономики земледелия. Руководство для высших
сельскохозяйственных учебных заведений, техникумов и для самообразо-
вания. I. Факторы земледельческого хозяйства. – Изд. 5-е, с доп. и изм.,
253
внесёнными Н.Н.Кажановым и М.А.Скворцовым, под общ. ред. Н.Н.Кажа-
нова. – Ленинград: Изд-во «Брокгауз-Ефрон», 1926.– С. 5–10.
9. Кажанов Н.Н. Александр Иванович Скворцов (Краткий биографический
очерк) // В кн.: Скворцов А.И. Хозяйственные районы Европейской России.
Выпуск I (текст). – С.-Петербург, 1914. – 187 с.; – С. V–XIV.
10. Кажанов Н.Н. Одна из черт научного миросозерцания А.И.Скворцова как
агронома-мыслителя (речь) // Труды Императорского Вольного Экономи-
ческого Общества. – № 1–2. – С.-Петербург, 1914. – С. 44–48.
11. Кажанов Н.Н. Памяти Александра Ивановича Скворцова [Некролог]
// Сельское хозяйство и лесоводство: Журн. Глав. Упр. землеустр. и землед.
– 1914. – Январь. – С. 75–83.
12. Основания политической экономии / Сост. А.Скворцов. – С.-Петербург,
1898. – IХ с., 433 с.
13. Профессор А.И. Скворцов. Отд. оттиски из «Трудов» Харьковского О-ва
сельс. хоз-ва за 1910 г.: Вып. 3-й. – Харьков, 1911. – 8 с.
14. Скворцов А.И. Аграрный вопрос и Государственная Дума. – С.-Петербург,
1906. – 143 с.
15. Скворцов А. Влияние парового транспорта на сельское хозяйство: Исследо-
вание в области экономики земледелия. – Варшава, 1890. – VIII с.; VI с.;
701 с.
16. Скворцов А.И. Основы экономики земледелия. Руководство для высших
сельскохозяйственных учебных заведений, техникумов и для самообразо-
вания. I. Факторы земледельческого хозяйства. – Изд. 5-е, с доп. и изм.,
внесёнными Н.Н.Кажановым и М.А.Скворцовым, под общ. ред. Н.Н.Кажа-
нова. – Ленинград: Изд-во «Брокгауз-Ефрон», 1926. – 350 с.
17. Скворцов А.И. Основы экономики земледелия. Руководство для высших
сельскохозяйственных учебных заведений, техникумов и для самообразо-
вания. II. Учение о формах хозяйства. – Изд. 4-е, с доп. и изм., внесёнными
Н.Н.Кажановым и М.А.Скворцовым, под общ. ред. Н.Н.Кажанова. –
Ленинград: Изд-во «Брокгауз-Ефрон», 1925. – 244 с. – [Список трудов
А.И.Скворцова в хронологическом порядке. – С. 226–239].
18. Скворцов А.И. Основы экономики земледелия. Руководство для высших
сельскохозяйственных учебных заведений, техникумов и для самообразо-
вания. III. Организация сельскохозяйственного предприятия и сельскохо-
зяйственное счетоводство. – Изд. 3-е, с доп. и изм., внесёнными Н.Н.Кажа-
новым и М.А.Скворцовым, под общ. ред. Н.Н.Кажанова. – Ленинград:
Изд-во «Брокгауз-Ефрон», 1927. – 404 с.
19. Скворцов, Александр Иванович (статья) // Энциклопедический словарь.
– Т. XXX. – Полутом 59. – С.-Петербург: Изд-во «Брокгауз-Ефрон», 1900.
– С. 188.
20. Струве П. Листки. – I. Памяти А.Х.Христофорова. – II. Памяти А.И.Сквор-
цова // Русская мысль: Ежемес. лит.-полит. изд. – Год 35-й. – Кн. II. –
Москва, С.-Петербург, 1914. – С. 161–166.
Одержано 3.12.2008.
254
|