Дослідження концептуальних засад корпоративної теорії в науковому доробку І.Т. Тарасова
Стаття присвячена аналізу наукового доробку відомого вітчизняного вченого І.Т.Тарасова у сфері формування концептуальних засад корпоративної теорії. Головна увага приділена дослідженню основних положень останньої, економічної сутності корпоративних відносин, теоретичному обґрунтуванню ключових норм...
Gespeichert in:
| Datum: | 2008 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Державна установа "Інститут економіки та прогнозування НАН України"
2008
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/9394 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Дослідження концептуальних засад корпоративної теорії в науковому доробку І.Т. Тарасова / Н.А. Супрун, С.В. Чистякова // Історія народного господарства та економічної думки України. — 2008. — Вип. 41. — С. 226-238. — Бібліогр.: 17 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-9394 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-93942013-02-13T02:30:16Z Дослідження концептуальних засад корпоративної теорії в науковому доробку І.Т. Тарасова Супрун, Н.А. Чистякова, С.В. Історія економічної думки Стаття присвячена аналізу наукового доробку відомого вітчизняного вченого І.Т.Тарасова у сфері формування концептуальних засад корпоративної теорії. Головна увага приділена дослідженню основних положень останньої, економічної сутності корпоративних відносин, теоретичному обґрунтуванню ключових норм і правил корпоративної поведінки у працях науковця. Статья посвящена анализу научного наследия известного отечественного ученого И.Т.Тарасова в сфере формирования основоположных начал корпоративной теории. Главное внимание уделено исследованию основных положений последней, экономической сущности корпоративных отношений, теоретическому обоснованию ключевых норм и правил корпоративного поведения в работах ученого. The Article is dedicated to analysis of the scientific heritage known domestic scientist I.T.Tarasova in sphere of the shaping the fundamental launch of corporative theory. The Main attention is devoted to studies of the main positions to last, economic essence of the corporative relations, theoretical justification of the key rates and rules of the corporative behavior in work scientist. 2008 Article Дослідження концептуальних засад корпоративної теорії в науковому доробку І.Т. Тарасова / Н.А. Супрун, С.В. Чистякова // Історія народного господарства та економічної думки України. — 2008. — Вип. 41. — С. 226-238. — Бібліогр.: 17 назв. — укp. 0320-4421 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/9394 330.87 uk Державна установа "Інститут економіки та прогнозування НАН України" |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Історія економічної думки Історія економічної думки |
| spellingShingle |
Історія економічної думки Історія економічної думки Супрун, Н.А. Чистякова, С.В. Дослідження концептуальних засад корпоративної теорії в науковому доробку І.Т. Тарасова |
| description |
Стаття присвячена аналізу наукового доробку відомого вітчизняного вченого І.Т.Тарасова у сфері формування концептуальних засад корпоративної теорії. Головна увага приділена дослідженню основних положень останньої, економічної сутності корпоративних відносин, теоретичному обґрунтуванню ключових норм і правил корпоративної поведінки у працях науковця. |
| format |
Article |
| author |
Супрун, Н.А. Чистякова, С.В. |
| author_facet |
Супрун, Н.А. Чистякова, С.В. |
| author_sort |
Супрун, Н.А. |
| title |
Дослідження концептуальних засад корпоративної теорії в науковому доробку І.Т. Тарасова |
| title_short |
Дослідження концептуальних засад корпоративної теорії в науковому доробку І.Т. Тарасова |
| title_full |
Дослідження концептуальних засад корпоративної теорії в науковому доробку І.Т. Тарасова |
| title_fullStr |
Дослідження концептуальних засад корпоративної теорії в науковому доробку І.Т. Тарасова |
| title_full_unstemmed |
Дослідження концептуальних засад корпоративної теорії в науковому доробку І.Т. Тарасова |
| title_sort |
дослідження концептуальних засад корпоративної теорії в науковому доробку і.т. тарасова |
| publisher |
Державна установа "Інститут економіки та прогнозування НАН України" |
| publishDate |
2008 |
| topic_facet |
Історія економічної думки |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/9394 |
| citation_txt |
Дослідження концептуальних засад корпоративної теорії в науковому доробку І.Т. Тарасова / Н.А. Супрун, С.В. Чистякова // Історія народного господарства та економічної думки України. — 2008. — Вип. 41. — С. 226-238. — Бібліогр.: 17 назв. — укp. |
| work_keys_str_mv |
AT suprunna doslídžennâkonceptualʹnihzasadkorporativnoíteoríívnaukovomudorobkuíttarasova AT čistâkovasv doslídžennâkonceptualʹnihzasadkorporativnoíteoríívnaukovomudorobkuíttarasova |
| first_indexed |
2025-07-02T12:44:23Z |
| last_indexed |
2025-07-02T12:44:23Z |
| _version_ |
1836539197142335488 |
| fulltext |
14. Миклашевский И.Н. Собственность поземельная // Энциклопедический
Словарь. Изд. Ф.А.Брокгауз и И.А.Ефрон. – Том 60. – С.-Петербург, 1902. –
С. 662–665.
15. Пихно Д.И. Основания политической экономии: Пособ. к лекциям. – 2-е
изд. – Вып. 2. – Киев, 1899. – 260 с.
16. Туган-Барановский М.И. Земельная реформа: Очерк движения в пользу зе-
мельной реформы и практические выводы. – С.-Петербург, 1905. – 205 с.
17. Туган-Барановский М.И. К лучшему будущему: Сб. соц.-философ. произв. –
М.: «Российская политическая энциклопедия» (РОССПЭН), 1996. – 528 с.
18. Туган-Барановский М.И. Социальные основы кооперации. – М.: Экономика,
1989. – 496 с.
19. Фещенко В.М. Дослідження проблем становлення та розвитку ринкового
господарства в працях економістів України другої половини ХІХ – початку
ХХ ст. – К. : КНЕУ, 2003. – 187 с.
20. Цытович Н.М. Политическая реформа и социальный переворот – Киев,
1906. – 43 с.
Одержано 3.12.2008.
УДК 330.87
Н.А. Супрун, С.В. Чистякова
ДОСЛІДЖЕННЯ КОНЦЕПТУАЛЬНИХ ЗАСАД
КОРПОРАТИВНОЇ ТЕОРІЇ В НАУКОВОМУ ДОРОБКУ
І.Т. ТАРАСОВА
Стаття присвячена аналізу наукового доробку відомого вітчиз-
няного вченого І.Т.Тарасова у сфері формування концептуальних за-
сад корпоративної теорії. Головна увага приділена дослідженню ос-
новних положень останньої, економічної сутності корпоративних
відносин, теоретичному обґрунтуванню ключових норм і правил кор-
поративної поведінки у працях науковця.
Ключові слова: теорія корпорацій, корпоративне управління,
акціонерне підприємництво, І.Тарасов, економічна думка України
кінця ХІХ – початку ХХ ст.
Постановка проблеми. Аналіз попередніх публікацій. В ос-
танні роки в наукових колах спостерігається відродження інтересу до
наукової спадщини видатного українського вченого Івана Трохимо-
вича Тарасова (1849–1929). Це знайшло відображення в активізації
© Н.А. Супрун, С.В. Чистякова, 2008
ISSN 0320-4421. Історія нар. госп-ва та екон. думки України. 2008. Вип. 41.
226
наукових розвідок творчої спадщини вченого [2, 3, 4, 5, 14] та в пере-
виданні його найбільш значимої праці «Вчення про акціонерні ком-
панії», що вперше була опублікована в Києві (1878) [15]. Дослідниць-
кий інтерес до названої роботи (з моменту першого видання якої ми-
нуло 130 років) у вітчизняному науковому середовищі ніколи не зга-
сав. Нинішнє звернення до зазначеної книги зумовлено проблемністю
становлення вітчизняного корпоративного сектора та необхідністю
створення адекватної законодавчо-нормативної бази.
Зазначена праця стала одною з перших та впродовж тривалого
часу залишалася основним фундаментальним дослідженням проблем
акціонерного підприємництва у вітчизняній економічній літературі.
Монографія не тільки отримала визнання в науковому середовищі, а
й стала обов’язковим джерелом у навчальному процесі (була рекоме-
ндована студентам при вивченні проблем акціонерного підприємниц-
тва та акціонерного законодавства). Так, Г.Ф.Шершеневич у своїй ві-
домій праці «Підручник торгового права» [17] називає роботу І.Т.Та-
расова однією з перших у списку літератури до теми, присвяченої ак-
ціонерній формі організації підприємницької діяльності. Як найбільш
авторитетним джерелом з проблем корпоративної теорії названу ро-
боту вважали відомі вчені минулого (зокрема: Л.Й.Петражицький
[12], А.І.Камінка [8], Г.Ф.Шершеневич [17]), а також і сучасні дослід-
ники (О.М.Вінник [3], Т.В.Кашаніна [9], І.В.Спасібо-Фатєєва [14]).
Отже, цінні теоретико-аналітичні матеріали, представлені у праці
І.Т.Тарасова, продовжують спонукати дослідників звертатися до ана-
лізу його наукового доробку.
Незважаючи на наявність на сучасному етапі значного кола тео-
ретичних спрямувань у сфері корпоративної теорії, проблеми інсти-
туційних трансформацій та негативні аспекти становлення корпора-
цій, свідчать про відсутність засадничого консенсусу між представ-
никами різних рівнів корпоративних відносин щодо можливості ви-
рішення поточних проблем та перспективного шляху розвитку кор-
поративного сектору. Вивчення сучасної корпоративної літератури
переконливо засвідчує, що в цій галузі знання не існує узгодженості в
розумінні та визначенні основних понять. Методологічна невизначе-
ність, у свою чергу, спричиняє відсутність стійких норм і правил фу-
нкціонування корпорацій, а відтак – і неефективність розвитку кор-
поративного сектору взагалі. Отже, існує нагальна потреба в теорети-
чному обґрунтуванні та визначенні засадничих понять корпоративної
теорії в контексті аналізу її еволюційних витоків. Крім того, в біль-
шості нормативних положень та актів акціонерного законодавства
відсутні обґрунтовані положення з багатьох проблемних питань
227
корпоративної практики, що були предметом активного дослідження
у вітчизняній науковій літературі ще в ХІХ ст. Все це говорить про
те, що незважаючи на зовнішні атрибути система вітчизняного акціо-
нерного законодавства, як і в далекому XIX ст., перебуває в стадії
формування. Інакше кажучи, вивчення досвіду становлення вітчизня-
ної науки може бути корисним не тільки з гносеологічної, а і з прак-
тичної точки зору.
Разом з тим, дискретність розвитку вітчизняної економічної на-
уки (об’єктивно обумовлена специфікою історичного розвитку суспі-
льства) актуалізує необхідність дослідження її становлення на різних
етапах еволюції та пошуку елементів наступності і спадкоємності, що
визначають цілісність наукової школи. Вітчизняній економічній нау-
ці, як і іншим складовим суспільного розвитку, притаманна історична
реверсивність – властивість повернення до повторення вихідного
стану. На переломних етапах еволюції інституційного середовища та
науки як його важливого еволюційного чинника, коли суспільство
відмовляється від застарілих засад розвитку, важливим є переосмис-
лення минулого історичного досвіду та виявлення історичної спадко-
ємності. Тому, «коли мова йде про формування нової парадигми, то
класичні або традиційні погляди не відкидаються. Вони входять у но-
ву систему уявлень, але в якості окремого випадку, що пояснює пев-
ний етап історичного шляху розвитку людства, однак не всю його ба-
гатовікову історію. Це осмислення того, що відбувається нині» [12,
с. 16]. У цьому зв’язку, відштовхуючись від тези визнаного авторите-
та в галузі історії вітчизняної економічної думки П.М.Леоненка про
спадкоємність у розвитку економічної думки (тісний взаємозв’язок
між сучасністю та історичним розвитком наукових концепцій мину-
лого), вважаємо, що назріла необхідність прослідкувати становлення
вітчизняної економічної науки в її еволюційному поступі [11]. Відтак,
вивчення наукового доробку І.Т.Тарасова та його сучасна незаанга-
жована оцінка уможливлює більш глибоке розуміння ґенези вітчиз-
няної економічної думки та закономірностей її подальшого розвитку.
Метою статті є дослідження основних наукових положень кор-
поративної теорії та етапів творчої біографії видатного вітчизняного
вченого Івана Трохимовича Тарасова.
Основні результати дослідження. Багата наукова біографія
І.Т.Тарасова насичена яскравими творчими подіями, що свідчать про
невпинний науковий пошук, в якому вчений перебував упродовж
всього свого життя, постаючи перед сучасниками та нащадками як
видатний науковець, вчений, юрист, економіст, педагог, громадський
діяч. Вищу освіту він здобув на юридичному факультеті Імператорсь-
228
кого університету Св. Володимира в Києві. По закінченню універси-
тетського курсу завдяки своїм видатним науковим здібностям був за-
лишений в університеті для підготовки до професорського звання. З
1872 р. працював над магістерською дисертацією «Особиста затримка
як поліцейський захід безпеки», яку з успіхом захистив в 1875 р. На
публічному захисті І.Т.Тарасов виявив себе не тільки глибоким знав-
цем досліджуваних проблем, а й яскравим полемістом. Елітарна осві-
та, глибока ерудиція та відсутність жорсткої спеціалізації в науці до-
зволили йому розширити коло своїх наукових інтересів далеко за ме-
жі тематики своєї дисертації. Незабаром після захисту увагу вченого
привертає актуальна і злободенна проблема – корпоративна практика.
Відтак, вчений розпочинає активне дослідження природи та форм ак-
ціонерного підприємництва. Будучи глибоким аналітиком, І.Т.Тара-
сов вирішує здійснити емпіричне дослідження досвіду розвитку акці-
онерної справи у промислово розвинутих країнах світу (оскільки
вважає, що організаційна форма акціонерної компанії є запозиченою
із західної практики). Впродовж 1876–1878 рр. І.Т.Тарасов перебував
у науковому відрядженні (відвідав Австрію, Пруссію, Францію). Ви-
вчав емпіричні дані, що характеризували еволюцію акціонерних від-
носин, акціонерне законодавство європейських країн. Значну увагу
він приділяв аналізу організаційної структури та правового статусу
акціонерних товариств. Фактичний матеріал, ретельно відібраний
вченим під час поїздки, був скрупульозно вивчений та узагальнений.
І, за визначенням самого автора, саме він став основою «єдиного цілі-
сного дослідження в російській літературі питання про акціонерні
компанії». В результаті незабаром вийшла друком фундаментальна
праця «Вчення про акціонерні компанії» (1878) [15] з таким припи-
сом: «Розмірковування І.Т.Тарасова, пропоноване для публічного за-
хисту на ступінь доктора». Повернувшись на батьківщину,
І.Т.Тарасов протягом певного часу працював на посаді доцента Київ-
ського університету св. Володимира, займаючись вивченням проблем
соціального захисту населення та беручи участь у здійсненні ряду
важливих щодо цього проектів (заснування народного училища, по-
зико-ощадного товариства, громадської крамниці та народної чайної
у Бердичівському повіті Київської губернії). Вчений також долучився
до створення та організації роботи Рубежівської колонії для малоліт-
ніх злочинців поблизу Києва. В 1879 р. І.Тарасов переїхав у Яросла-
вль, де розпочався ярославський період його наукової діяльності (він
триває до 1889 р.).
Монографія «Вчення про акціонерні компанії» була прийнята до
публічного захисту на здобуття наукового ступеня доктора наук.
229
Захист відбувся в Імператорському Московському університеті 29 сі-
чня 1880 р. За підсумками наукового диспуту, що відбувся під час за-
хисту, І.Т.Тарасову було присуджено науковий ступінь доктора полі-
цейського права. Опонентами І.Т.Тарасова на захисті виступили ви-
знані знавці акціонерної тематики О.Чупров та П.Писемський, які
схвально оцінили наукові здобутки вченого. Друге видання моногра-
фії було здійснено в 1879–1880 рр. (двома випусками) в Ярославлі.
Вихід у світ зазначеної праці став помітною науковою подією:
вона стала першою у вітчизняній науці спробою комплексного аналі-
зу основних проблем акціонерного підприємництва. У ній І.Т.Тарасов
заклав основи наукової розробки корпоративних проблем, і отже,
правомірно вважається одним із фундаторів вітчизняної корпоратив-
ної теорії. Одночасно представлені у роботі положення являли собою
не просто результат теоретичного аналізу проблем, а й давали відпо-
відь на важливі злободенні питання корпоративної практики. Актуа-
льність праці посилювало й те, що її поява припадала на період рефо-
рми вітчизняного акціонерного законодавства та активної розробки
його основних засад. Тому праця викликала значний інтерес не тільки
в наукових, а й в урядових колах держави. Більше того, представлені
у праці теоретичні узагальнення виявилися такими, що не втратили
своєї актуальності до нашого часу і продовжують викликати інтерес
сучасних дослідників корпоративних відносин.
Важливим теоретичним здобутком названої праці І.Т.Тарасова є
те, що в ній вперше у вітчизняній економічній науці зроблена розвід-
ка історичної ґенези та здійснено комплексний аналіз правової та еко-
номічної природи акціонерного товариства. У ній наведено багатий
фактичний матеріал, що ілюструє основні етапи та тенденції розвитку
акціонерного підприємництва. Розглядаються проблемні питання фо-
рмування акціонерного капіталу, висвітлюється роль акціонерних
компаній у господарстві країни. Обґрунтовується теза про те, що ор-
ганізаційна форма акціонерного товариства є оптимальною для аку-
муляції великих капіталів та створення умов для мобілізації підпри-
ємницького потенціалу в країні. Надзвичайно важливою характерис-
тикою акціонерної справи, за висновком І.Т.Тарасова, є те, що вона
«має освітнє значення для суспільства, привчаючи до самостійності,
до строгого аналізу, до правильного розрахунку, до чесності» [15,
с. 169].
Суспільно-господарське значення акціонерної форми підприєм-
ництва, на думку І.Т.Тарасова, виявляється «в теперішній боротьбі
праці і капіталу, що порушує суспільний порядок і викликає побою-
вання за майбутнє», в якій «чи не найвизначніше місце може посісти
230
акціонерна компанія, придатність якої для мирного вирішення спору
почасти підтверджується вже практикою» [15, с. 170]. Цілком очеви-
дно, що в цій тезі проглядаються елементи майбутніх концепцій, що
були об’єднані в теорії «демократизації капіталу».
Можна стверджувати, що дослідники даної проблеми (А.Камін-
ка, Г.Шершеневич) вже на рубежі XIX–XX ст. схилялися до думки
про можливість економічно обґрунтованого поєднання в акціонерно-
му товаристві інтересів і задоволення потреб. Така можливість окрес-
люється вже на стадії створення акціонерних товариств, коли ініціа-
тиву виявляють засновники, що дбають при цьому про свій конкрет-
ний інтерес – формування капіталу для його використання у вироб-
ництві з метою отримання якомога більшого прибутку. Інтерес пе-
редплатників на акції і згодом акціонерів поєднується з інтересом за-
сновників щодо одержання прибутку від капіталів. Інтерес акціонер-
ного товариства як носія капіталу-функції виражається через інтереси
акціонерів і задоволення їх за допомогою розвитку й досягнення ре-
зультативності своєї діяльності. Інтерес управлінців акціонерним то-
вариством полягає в досягненні результативності використання капі-
талу, яким вони керують, що пов’язано із наділенням їх і надалі фун-
кціями органів з керівництва товариством, також оплатою їхньої
праці (а згодом і можливістю придбання акцій товариства на пільго-
вих умовах). Таким чином, інтереси різних суб’єктів взаємозалежні,
взаємообумовлені і спрямовані на досягнення однієї мети – прибут-
кового використання капіталу, збільшення капіталу-власності, що за-
лежить від капіталу-функції.
Аналіз в українській науковій літературі проблеми поєднання
інтересів учасників корпоративних відносин визначався різними під-
ходами до сутності підприємницької діяльності. Характер взаємин
осіб у процесі підприємницької діяльності – від особистих, властивих
дрібному виробництву і дрібному капіталу, до відсутності таких, що
притаманна великому виробництву і великому капіталу – позначився
і на специфіці понять «підприємець» і «підприємницька діяльність».
Визначаючи підприємця як особу, що ініціює та організовує нову
справу, І.Тарасов підкреслював, що у такому контексті підприємцем
можна вважати лише засновників. Ця теза спричинила наукову дис-
кусію між тими економістами, які вважали, що в буквальному розу-
мінні не лише засновників, але й акціонерів необхідно відносити до
підприємців (А.Камінка, Ф.Тернер та ін.), та їх опонентами (Л.Пет-
ражицький, П.Цитович).
Важливим прикладним результатом дослідження можна вважати
здійснений у роботі комплексний аналіз проблем акціонерного зако-
231
нодавства щодо процесу створення та діяльності акціонерних това-
риств. Особлива увага до процесу організації акціонерної компанії
обумовлена яскраво описаними в праці численними зловживаннями з
боку засновників (які, на жаль, залишаються актуальними і для сьо-
годення), що використовували акціонерну форму як один із законних
засобів «вилучення» коштів з кишень довірливих громадян. Відтак,
І.Тарасов одною із центральних проблем корпоративної практики на-
зиває необхідність чіткого визначення поняття та правового статусу
засновників акціонерних компаній. Вчений, відстоюючи свою пози-
цію, згідно з якою засновників необхідно розглядати як підприємців,
зауважує, що «засновниками повинні вважатися тільки ті особи чи
фірми, особиста праця яких і підприємливість мали безпосередньою
метою виконання всіх необхідних умов для утворення акціонерної
компанії» [15, с. 216]. Основною передумовою легітимізації майбут-
ньої компанії, на думку вченого, є ухвалення рішення про заснування
акціонерного товариства, оскільки саме воно визначає ефективність
всього наступного процесу організації акціонерного товариства. На
це положення звертає увагу й сучасне законодавство, визначаючи за-
сновників як осіб, що прийняли рішення про заснування акціонерного
товариства [6, ст. 4].
Що стосується кількісного складу засновників, то вчений послі-
довно заперечував можливість заснування так званих компаній однієї
особи. Такі акціонерні товариства, на думку І.Тарасова, не відповіда-
ють сутності акціонерної форми підприємництва через відсутність
виборних засад в управлінні товариством, оскільки «самоуправління,
побудоване на виборних засадах, передбачає неодмінно різницю в
чисельному складі між виборцями і тими, що обираються» [15,
с. 165]. Визначення ролі засновників привертає увагу дослідника ще й
тому, що саме вони формують економіко-правову основу майбутньої
діяльності товариства. Фіксуючи ті або інші положення у статуті ком-
панії, вони тим самим «встановлюють правила подальшої гри» і ма-
ють можливість забезпечити свої інтереси за рахунок інших акціоне-
рів. І.Тарасов вважав, що цей незаслужений привілей необхідно усу-
нути, заборонивши засновникам розподіляти весь перший випуск ак-
цій між собою та залучивши до затвердження статуту всіх передплат-
ників на перший випуск акцій. Запропонована схема по суті дозволяє
засновникам при мінімумі відповідальності зі своєї сторони провади-
ти формування статутного капіталу за рахунок коштів інших осіб, що
дає можливість використовувати ці кошти у власних інтересах, ство-
рюючи благодатний ґрунт для інших засновницьких зловживань. Са-
ме прагненням уникнути подібних негативних наслідків можна пояс-
232
нити позицію сучасного законодавця, що пропонує при заснуванні
товариства розподіляти всі акції серед його засновників. Досліджую-
чи роль розподілу капіталу на частки, вчений зазначав що «основне
завдання акціонерних компаній полягає в поєднанні відносно дрібних
засобів в ті величезні капітали, які дали життя відповідно великим
підприємствам. Частки ці повинні бути рівними, оскільки в іншому
випадку могло би бути допущене свавілля у визначенні контингенту
учасників підприємства…» [15, с. 50]. На жаль, проблема фактичної
безконтрольності засновників при розробці статуту, яку намагався
вирішити у своїх працях І.Т.Тарасов, була залишена без уваги зако-
нодавства як у ХІХ ст., так і нині. «Необхідність статуту для кож-
ної акціонерної компанії випливає з того міркування, що акціонерна
компанія є суспільна, а не приватна установа, а тому повинна бути
нормована у своїй діяльності як у відношенні до власних своїх членів,
так і у відношенні до третіх осіб» [15, с. 56]. Звичайно, як справедли-
во відзначав І.Тарасов, статут – це не закон, але він повинен дублю-
вати певні положення закону, які охороняють публічні інтереси. Від-
так, «діяльність акціонерної компанії повинна бути публічна, гласна,
тим більше, що без широкого застосування засад гласності немисли-
мий правильний контроль» з боку суспільства [15, с. 56].
233
Наступною важливою ознакою акціонерного товариства, що зна-
ходилася в центрі дослідження І.Тарасова, є проблема поділу його
основного (статутного) капіталу на певну кількість, як правило, рів-
них між собою часток, що їх називають акціями. Певна частина уста-
новчого капіталу забезпечується акціонерному товариству ще до
створення останнього за рахунок внесків (грошових, майнових) осо-
бами, які підписалися на акції або стали засновниками. «Акціонер не
зобов’язаний вносити для цілей компанії та для сплати за її боргами
більше тієї суми, яка за статутом підлягає до внеску на кожну ак-
цію...; так само він не може вимагати повернення свого внеску» [15,
с. 369]. Разом з тим, вчений підкреслював, що акціонер не несе зо-
бов’язань перед іншими акціонерами чи кредиторами товариства що-
до покриття збитків товариства. Ця характеристика визначається ва-
жливою рисою акціонерного товариства – принципом обмеженої від-
повідальності акціонерів, що мав надзвичайне значення для поши-
рення акціонерної форми підприємництва у вітчизняній господарсь-
кій практиці минулих століть. Треба зазначити, що саме тлумачення
та теоретичне обґрунтування цього принципу викликало найбільше
дискусій і суперечок в наукових колах. Дослідники акціонерного то-
вариства визначали відповідальність акціонерів як обмежену сумами
(коштами, майном), сплаченими за акції (в межах акцій). «Обмежена
майнова відповідальність одним лише акціонерним капіталом, – від-
значав І.Тарасов, – є природнім наслідком повного відокремлення
цього капіталу від особистого господарства акціонерів: в цьому то й
полягає та основа обмеженої відповідальності, в якій майже всі до-
слідники, а також і законодавства, бачать головну характеристичну
рису акціонерної форми відносин» [15, с. 53]. Разом з тим, вчений
звертав увагу на те, що «обмежена відповідальність акціонерів ослаб-
ляє їх увагу до контролю над управлінням», що становить загрозу для
ефективного функціонування акціонерної компанії та вимагає ство-
рення особливої системи заходів щодо реалізації та захисту прав ак-
ціонерів [15, с. 57].
Одним із центральних питань дослідження особливостей еконо-
мічної природи акціонерних товариств І.Тарасов вважав наявність
цінних паперів. З’ясуванню сутності та ролі цих фінансових інстру-
ментів в процесі становлення акціонерної форми господарювання
вчений відводив центральне місце, оскільки саме наявність цінних
паперів відрізняє корпорацію від інших організаційно-правових форм
підприємницької діяльності. Появу в господарському обігу пайових
цінних паперів він пов’язував з виникненням перших акціонерних то-
вариств на початку XVII ст. Термінологічне трактування поняття
«акції» розглядалося вченим у декількох значеннях: як частка в ста-
тутному капіталі акціонерного товариства; як документ, що засвідчує
права акціонера стосовно товариства; як об’єкт, що виступає носієм
прав акціонера. Звертаючи увагу на ту обставину, що в останньому
контексті акція по суті виступає аналогом поняття «права акціонера»,
вчений наголошує, що саму акцію не можна розглядати як цінність,
яка відокремилась від майна товариства, навпаки, вона виступає ма-
теріальним носієм ціннісної субстанції, оскільки акція є «документом
на певну сукупність прав, що мають цінність» [15, с. 50]. Здійснюючи
класифікацію основних прав акціонера, вчений підкреслював, що во-
ни реалізуються, насамперед, через право членства, представлене ак-
цією, а останнє, у свою чергу, «здійснюється в праві голосу з питань
управління та в праві на участь у прибутках, якщо компанія заснова-
на з метою прибутку» [15, с. 53].
Досліджуючи питання первинного розміщення акцій, І.Тарасов
звернувся до однієї з найвідоміших проблем акціонерного засновниц-
тва – передплати на акції. Аналізуючи сутність процесу передплати,
вчений критично розглянув різні теоретичні підходи до проблеми та
дійшов висновку, що весь процес заснування акціонерної компанії
має являти собою «одне органічне ціле, частини якого повинні бути
пов’язані між собою нерозривно, внаслідок чого передплата на акції,
234
будучи тільки однією із частин цього цілого, вона не може увійти з
ним у протиріччя» [15, с. 281]. Відповідно, процес підписки розгляда-
вся вченим не тільки в контексті аналізу прав акціонерів. Значну ува-
гу дослідник приділяв обов’язкам щодо оплати цінних паперів. В да-
ному контексті, зазначав І.Тарасов, найбільш важливими аспектами,
що потребують ретельного наукового аналізу та законодавчого унор-
мування є необхідність встановлення чітких термінів оплати цінних
паперів, встановлення штрафів за несвоєчасне внесення коштів та за-
кріплення правової норми про оплату акцій у грошовій формі. Остан-
нє положення вчений називав основою ефективності діяльності акці-
онерної компанії, оскільки можливість оплати акцій іншим майном
оцінював як джерело різного роду зловживань, що полягали в необ-
ґрунтованому завищенні вартості майна, внесеного засновниками в
рахунок оплати акцій. У результаті дисбалансу між реальною вартіс-
тю майнового внеску в статутний капітал і його завищеною оцінкою
істотно порушуються інтереси наступних набувачів акцій і кредито-
рів акціонерного товариства. На жаль, і сьогодні ця проблема зберігає
свою актуальність, на що звертають увагу більшість сучасних дослід-
ників [3, 5, 14]. Щодо порядку емісії цінних паперів вчений послідов-
но відстоював ідею про необхідність жорсткого державного контро-
лю за цим процесом. Функції такого контролю І.Тарасов пропонував
покласти на Державний банк. Як бачимо, ідеї вченого в цьому питан-
ні знайшли реалізацію в майбутньому розвитку вітчизняного законо-
давства: сьогодні в Україні контрольні функції за емісійною діяльніс-
тю акціонерних товариств здійснюються централізовано регулятор-
ним органом – Державною комісією з цінних паперів та фондового
ринку.
Таким чином, аналіз наукових поглядів І.Тарасова свідчить про
новаторський підхід вченого та прогностичний потенціал його ідей
щодо подальшого розвитку інституціонального середовища корпора-
тивізму. Більшість концептуальних положень, запропонованих у до-
сліджуваній праці, і дотепер зберігають свою науково-практичну цін-
ність. Разом з тим, науковому методу дослідника було притаманне
обережне ставлення до різних новацій у категоріально-понятійному
апараті. Необхідність запозичення та подальшого використання того
або іншого терміну чи поняття вчений підпорядковував попередньо-
му ретельному аналізу нового явища, зіставлення його з існуючими у
традиційній практиці категоріями. У випадках, коли дослідження ви-
являло невідповідність запозичення того чи іншого інституту існую-
чій системі суспільних параметрів, вчений виступав з гострою крити-
кою таких запозичень.
235
Висновки. Дослідження наукового доробку І.Тарасова свідчить,
що саме в праці «Вчення про акціонерні компанії» було закладено
основні концептуальні засади вітчизняної корпоративної теорії. За
значущістю розглянутих проблем, за глибиною методологічних під-
ходів, за широтою застосованого емпіричного матеріалу праця
І.Тарасова є важливою віхою на шляху розвитку вітчизняної корпора-
тивної теорії, що й нині не втратила своєї актуальності ані в теорети-
чній, ані в практичній площині.
Важливим науковим здобутком досліджуваної праці є те, що в
ній вперше у вітчизняній науковій літературі були актуалізовані та
дослідженні проблеми захисту прав акціонерів, співвідношення пов-
новажень органів управління корпорацією, необхідності формування
особливої системи корпоративного контролю. Аналіз зазначених па-
раметрів корпоративного устрою став основою для виокремлення но-
вої галузі в системі економічних наук – теорії корпоративного управ-
ління. Актуальність дослідження еволюції наукової літератури з даної
проблеми посилюється також тією обставиною, що сучасний етап
становлення теорії корпоративного управління характеризується та-
кож позиціонуванням її в системі сучасного знання. Названі парамет-
ри обумовлюють необхідність визначення місця й ролі даної науки в
процесі пізнання економічного середовища, її організаційно-
методологічного значення для обґрунтування, вдосконалення та роз-
витку теоретичних досліджень та їх практичної реалізації. Дослі-
дження еволюції корпоративної теорії в українській економічній лі-
тературі дає змогу глибше зрозуміти специфіку національної моделі
корпоративних відносин, що сформувалася під впливом особливих
еволюційних чинників, та співставити можливості вирішення склад-
них соціально-економічних проблем на різних етапах їх становлення.
Ідентифікація та оптимізація сучасної вітчизняної моделі повинні
ґрунтуватися на дослідженні традиційно сформованого інституційно-
го середовища з врахуванням історичної траєкторії розвитку суспіль-
ства (path-dependency) та ролі науки як одного із найбільш важливих
чинників даної еволюції.
Звернення до вивчення історії економічної науки передбачає не
просто дослідження теоретичних концептів та праць наших попере-
дників. Перед сучасною наукою стоїть, за визначенням П.М.Леонен-
ка, «завдання глибокої рефлексії наукових результатів», досягнутих
вітчизняною наукою у минулому [10]. Ці результати повинні стати
фундаментом подальшого розвитку науки. Одночасно актуалізується
завдання виявлення еволюційного русла розвитку науки для того,
щоб при виборі та конструюванні нових методологічних схем не
236
витрачати часу на повторення вже пройдених шляхів еволюції еко-
номічної теорії, на адаптацію західного досвіду і на спроби застосу-
вати ті інститути, які вже продемонстрували свою неефективність у
минулому. Як зазначає Л.І.Абалкін, «оглядаючись назад і критично
оцінюючи досягнуте, ми зміцнюємо сили й енергію для подальшого
руху вперед. Знання історії науки виробляє надійний імунітет проти
повторення помилок минулого» [1, c. 291]. Загалом і в цілому, історія
вітчизняної економічної науки містить цілий набір невикористаних
раніше чи просто забутих ідей, які можуть бути з користю застосова-
ні на сучасному етапі [13]. Відкриття та новітнє прочитання названих
теоретичних концепцій, які без сумніву є надбанням світової науки,
потребують ґрунтовних досліджень та популяризації.
Статья посвящена анализу научного наследия известного оте-
чественного ученого И.Т.Тарасова в сфере формирования основопо-
ложных начал корпоративной теории. Главное внимание уделено ис-
следованию основных положений последней, экономической сущно-
сти корпоративных отношений, теоретическому обоснованию клю-
чевых норм и правил корпоративного поведения в работах ученого.
Ключевые слова: теория корпораций, корпоративное управле-
ние, акционерное предпринимательство, экономическая мысль
Украины конца ХІХ – первой половины ХХ в.
1. Абалкин Л. Российская школа экономической мысли: поиск самоопределе-
ния. – М.: Ин-т экономики РАН, 2000. – 464 с.
2. Абалкин Л.И. Избранные труды: В 4-х т. – Том 1. – М: ОАО «НПО Эконо-
мика», 2000. – 912 с.
3. Вінник О.М., Щербина В.С. Акціонерне право: Навч. посіб. / За ред.
В.С.Щербини. – К.: Атіка, 2000. – 544 с.
4. Єфименко А. Корпоративні норми нового Цивільного Кодексу // Юридич-
ний журнал . – 2003. – № 4. – С. 40–49.
5. Задихайло Д.В., Кібенко О.Р., Назарова Г.В. Корпоративне управління:
Навч. посіб. – Харків: Еспада, 2003. – 688 с.
6. Закон України «Про акціонерні товариства» 17 вересня 2008 р., № 514-VІ
// Урядовий кур’єр. – 2008. – 29 жовтня.
7. Ионцев М.Г. Акционерные общества: Правовые основы. – Москва, 2002. –
512 с.
8. Каминка А.И. Акционерные компании. Том 1. – С.-Петербург, 1902.
– 602 с.
9. Кашанина Т.В. Хозяйственные товарищества и общества: правовое регули-
рование внутрифирменной деятельности. – Москва, 1995. – 428 с.
10. Леоненко П.М. Методологічні аспекти історії української економічної дум-
ки (ХІХ–ХХ ст.). – К.: ІАЕ УААН, 2004. – 434 с.
237
11. Могилевский С.Д. Акционерные общества. – Москва, 1999. – 558 с.
12. Петражицкий Л.И. Акционерная компания. Акционерные злоупотребле-
ния и роль акционерных компаний в народном хозяйстве. По поводу пред-
стоящей реформы акционерного права. – Экономическое исследование. –
С.-Петербург, 1898. – 220 с.
13. Сорвина Г.Н. История экономической мысли двадцатого столетия. – М.:
РАГС, 2001. – 245 с.
14. Спасибо-Фатеева И.В. Акционерные общества: корпоративные правоот-
ношения. – Харьков: Право, 1998. – 251 с.
15. Тарасов И. Учение об акционерных компаниях. – Киев, 1878. – 706 с. +
50 с. + VI c.
16. Цытович П. Очерки основных понятий торгового права. – Киев, 1886. –
248 с.
17. Шершеневич Г.Ф. Учебник торгового права. – С.-Петербург, 1889. – 347 с.
Одержано 8.12.2008.
УДК 330.8(477)
В.К. Гаркавко
ТВОРЧИЙ ШЛЯХ І НАУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ О.І. СКВОРЦОВА
– ЕКОНОМІСТА-АГРАРІЯ, ПРЕДСТАВНИКА НАУКИ
«СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА ЕКОНОМІЯ»
У статті висвітлюється життєвий і творчий шлях О.І.Скво-
рцова – видатного представника науки «Сільськогосподарська еко-
номія». Характеризується його наукова і педагогічна діяльність, по-
казується роль і місце його наукового світосприйняття в розвитку
економічної думки.
Ключові слова: економіка сільського господарства, О.І.Сквор-
цов.
Постановка проблеми. У травні 2008 р. виповнилося 160 років
від дня народження Олександра Івановича Скворцова (1848–1914) –
видатного вченого, різнобічно освіченої людини, талановитого
економіста-аграрія, педагога і публіциста, який здійснив неабиякий
позитивний вплив на розвиток вітчизняної агроекономічної думки кі-
нця XIX – початку XX ст.
© В.К. Гаркавко, 2008
ISSN 0320-4421. Історія нар. госп-ва та екон. думки України. 2008. Вип. 41.
238
|