Урядові запозичення як умова становлення вітчизняного фондового ринку в кінці XIX – на початку XX ст.

Урядові запозичення як умова становлення вітчизняного фондового ринку в кінці XIX – на початку XX ст.

У статті досліджуються передумови становлення та розвитку вітчизняного фондового ринку в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. Аналізуються основні тенденції та характеристики даного процесу....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2009
1. Verfasser: Корніяка, О.В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Державна установа "Інститут економіки та прогнозування НАН України" 2009
Schlagworte:
Історія економіки
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/9402
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Урядові запозичення як умова становлення вітчизняного фондового ринку в кінці XIX – на початку XX ст. / О.В. Корніяка // Історія народного господарства та економічної думки України. — 2009. — Вип. 42. — С. 133-140. — Бібліогр.: 10 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-9402
record_format dspace
spelling irk-123456789-94022013-02-13T02:31:08Z Урядові запозичення як умова становлення вітчизняного фондового ринку в кінці XIX – на початку XX ст. Корніяка, О.В. Історія економіки У статті досліджуються передумови становлення та розвитку вітчизняного фондового ринку в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. Аналізуються основні тенденції та характеристики даного процесу. В статье исследуются условия становления и развития отечественного фондового рынка в конце XIX – начале XX вв. Анализируются основные тенденции и характеристики этого процесса. In this article researched the condition of the formation and developments domestic stock market in the end XIX – beginning XX century. Analyzed the main trends and features of this process. 2009 Article Урядові запозичення як умова становлення вітчизняного фондового ринку в кінці XIX – на початку XX ст. / О.В. Корніяка // Історія народного господарства та економічної думки України. — 2009. — Вип. 42. — С. 133-140. — Бібліогр.: 10 назв. — укp. 0320-4421 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/9402 330.8:336.76 uk Державна установа "Інститут економіки та прогнозування НАН України"
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Історія економіки
Історія економіки
spellingShingle Історія економіки
Історія економіки
Корніяка, О.В.
Урядові запозичення як умова становлення вітчизняного фондового ринку в кінці XIX – на початку XX ст.
description У статті досліджуються передумови становлення та розвитку вітчизняного фондового ринку в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. Аналізуються основні тенденції та характеристики даного процесу.
format Article
author Корніяка, О.В.
author_facet Корніяка, О.В.
author_sort Корніяка, О.В.
title Урядові запозичення як умова становлення вітчизняного фондового ринку в кінці XIX – на початку XX ст.
title_short Урядові запозичення як умова становлення вітчизняного фондового ринку в кінці XIX – на початку XX ст.
title_full Урядові запозичення як умова становлення вітчизняного фондового ринку в кінці XIX – на початку XX ст.
title_fullStr Урядові запозичення як умова становлення вітчизняного фондового ринку в кінці XIX – на початку XX ст.
title_full_unstemmed Урядові запозичення як умова становлення вітчизняного фондового ринку в кінці XIX – на початку XX ст.
title_sort урядові запозичення як умова становлення вітчизняного фондового ринку в кінці xix – на початку xx ст.
publisher Державна установа "Інститут економіки та прогнозування НАН України"
publishDate 2009
topic_facet Історія економіки
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/9402
citation_txt Урядові запозичення як умова становлення вітчизняного фондового ринку в кінці XIX – на початку XX ст. / О.В. Корніяка // Історія народного господарства та економічної думки України. — 2009. — Вип. 42. — С. 133-140. — Бібліогр.: 10 назв. — укp.
work_keys_str_mv AT korníâkaov urâdovízapozičennââkumovastanovlennâvítčiznânogofondovogorinkuvkíncíxixnapočatkuxxst
first_indexed 2025-07-02T12:44:44Z
last_indexed 2025-07-02T12:44:44Z
_version_ 1836539219404652544
fulltext © О.В. Корніяка, 2009 ISSN 0320-4421. Історія нар. госп-ва та екон. думки України. 2009. Вип. 42. 133 УДК 330.8:336.76 О.В. Корніяка УРЯДОВІ ЗАПОЗИЧЕННЯ ЯК УМОВА СТАНОВЛЕННЯ ВІТЧИЗНЯНОГО ФОНДОВОГО РИНКУ в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. У статті досліджуються передумови становлення та розвитку віт- чизняного фондового ринку в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. Аналізуються основні тенденції та характеристики даного процесу. Ключові слова: фондовий ринок, державний борг, державні облігації. A.В. Корнияка ГОСУДАРСТВЕННЫЕ ЗАИМСТВОВАНИЯ КАК УСЛОВИЕ СТАНОВЛЕНИЯ ОТЕЧЕСТВЕННОГО ФОНДОВОГО РЫНКА в конце ХІХ – начале ХХ вв. В статье исследуются условия становления и развития отечествен- ного фондового рынка в конце XIX – начале XX вв. Анализируются основные тенденции и характеристики этого процесса. Ключевые слова: фондовый рынок, государственный долг, государствен- ные облигации. O.V. Korniyaka STATE BORROWING AS CONDITION OF THE FORMATION DOMESTIC STOCK MARKET end XIX – begin XX century In this article researched the condition of the formation and developments domestic stock market in the end XIX – beginning XX century. Analyzed the main trends and features of this process. Keywords: stock market, state debt, state bonds. Постановка проблеми. На сучасному етапі становлення та роз- витку ринкових відносин в Україні суттєвою проблемою залишається ефективне функціонування вітчизняного фондового ринку. Важли- вість вирішення цієї проблеми актуалізується тим, що трансформа- ційні процеси потребують великих капіталовкладень як у фінансовий, так і в реальний сектори економіки. Враховуючи той факт, що на да- ний момент держава не має у своєму розпорядженні необхідної кіль- 134 кості вільних фінансових ресурсів для забезпечення економічного розвитку, саме фондовий ринок може стати дієвим механізмом залу- чення фінансового капіталу як вітчизняних, так і іноземних інвесто- рів. При розробці та впровадженні необхідних заходів щодо стиму- лювання діяльності фондового ринку набувають актуальності дослі- дження та використання вже існуючого історичного досвіду станов- лення та розвитку даної інституції наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. і, зокрема, зосередження уваги на основних передумовах цього процесу. Саме в даний період активізуються процеси формування фо- ндових цінностей. Одночасно вітчизняний фондовий ринок стає ефек- тивним джерелом задоволення зростаючих потреб у фінансових ре- сурсах як держави, так і приватного сектора. В зазначений період часу у вітчизняній економічній літературі з’являється велика кількість наукових праць, в яких значна увага при- діляється різним аспектам функціонування фондового ринку, в тому числі основним передумовам становлення та розвитку даної фінансо- вої інституції. Розробкою цієї проблематики займалися такі науковці та господарники, як М.І. Боголєпов, В.А. Бутенко, С.Ю. Вітте, Г.М. Колоножніков, П.І. Лященко, В.А. Мукосієв, В. Твердохлєбов, А. Фінн-Єнотаєвський, Л.М. Яснопольський та ін. Аналіз останніх досліджень. Основні передумови становлення та розвитку фондового ринку України в період кінця ХІХ – початку ХХ ст. певною мірою висвітлені в працях сучасних істориків- економістів. Свій істотний вклад у розробку даної проблематики внесли Л.П. Горкіна, В.І. Гринчуцький, Т.І. Дерев’янкін, В.А. Євту- шевський, І.В. Лантух, В.В. Небрат, О.П. Соболєва, Н.А. Супрун, О.М. Сайкевич, Р.Д. Толстов, В.М. Фещенко та ін. Разом з тим деякі аспекти даної теми залишаються нерозкритими, що зумовлює необ- хідність їх подальшого дослідження. Мета та завдання. Метою статті є дослідження основних перед- умов становлення та розвитку вітчизняного фондового ринку кінця ХІХ – початку ХХ ст. та виявлення на основі цього аналізу провідних тенденцій і характеристик даного процесу. Виклад основного матеріалу. Друга половина ХІХ ст. ознаме- нувалася проведенням назрілих реформ як у соціальному, так і еконо- мічному житті країни. Протягом 1861–1874 рр. було здійснено селян- ську, земську, міську, судову, військову, фінансову та ін. реформи, що зумовило значний поштовх розвитку народного господарства. Відо- мий економіст-господарник В.А. Бутенко, надаючи характеристику позитивного впливу проведення реформ, зокрема селянської, на роз- 135 виток економіки, зазначав: «Воно надало могутній поштовх всьому народногосподарському життю, замінило примусову працю вільною, створило для російської промисловості більш широкий внутрішній ринок, збільшивши кількість споживачів її виробів, та привело до швидкої перемоги грошового господарства над натуральним» [1, с. 107]. Розширення внутрішнього ринку та збільшення кола спожива- чів вимагало вдосконалення та розширення шляхів сполучення. Із 1860-х років почалося посилене будівництво залізниць, яке відіграло велику роль у подальшому розвитку капіталістичної промисловості [5, с. 498]. У свою чергу залізничне будівництво зумовило величезний попит на продукцію провідних галузей промисловості України – гір- ничої та металургійної, а, отже, стимулювання подальшого їх розвит- ку. Проведення реформ та, як наслідок, активізація розвитку народ- ного господарства вимагали великих капітальних вкладень як з боку держави, так і приватних інвесторів. Між тим недостатні обсяги інве- стиційних капіталів зумовлювали процеси формування фондових цін- ностей та законодавчого й інституційного забезпечення торгівлі ними. Саме за такої суспільно-економічної ситуації почали створюватися найважливіші засади вітчизняного фондового ринку, який ставав од- ним з основних механізмів залучення інвестицій. Серед передумов формування вітчизняного фондового ринку спеціальну увагу необхідно приділити активній практиці здійснення державних позик як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках капі- талів. Така ситуація обумовлювалася необхідністю погашення постій- но зростаючого державного боргу. За оцінкою З.С. Каценеленбаума, «одним із головних позичальників, від якого виходить постійний по- пит на позичкові капітали, є д е р ж а в а. Держава – повсякчасний боржник на грошовому ринку, що поглинає все нові й нові маси пози- чкових капіталів» [6, с. 45]. У свою чергу активні дії держави стосов- но фінансових запозичень істотно стимулювали розвиток вітчизняно- го фондового ринку, запроваджуючи один з основних видів вітчизня- них фондових цінностей – державні позики. Для розуміння природи активізації державних позик, необхідно проаналізувати головні моменти їх історії, починаючи з 1860-х років ХІХ ст. Так, відомий економіст-історик П.О. Хромов, досліджуючи економічний розвиток держави, зазначав: «Державний борг безперер- вно зростав, починаючи з перших років після реформи 1861 р., і сяг- нув у роки промислового піднесення кінця ХІХ ст. небачених розмі- рів. Уже в середині 80-х років Росія за величиною державного боргу 136 посідала третє місце, після Франції та Англії, а за виплатою відсотків за борги – друге» [10, с. 276]. Серед основних чинників зростання державної заборгованості 1860-х – 90-х років необхідно виділити наступні: – процес ліквідації дореформених кредитних установ відбувався з великим зиском для вкладників та з великим втратами для казни. Зокрема, вкладникам було виплачено більше 831 млн крб., а також здійснено ряд ліквідаційних зовнішніх запозичень на 86,4 млн крб. [8, с. 94]. При цьому реально державою було отримано тільки 66,2 млн крб., а всі інші кошти стали джерелом прибутку для банкірів – посе- редників та іноземних кредиторів казни. Одночасно для цілей ліквіда- ції було випущено банківських білетів та серій на 523 млн крб. [8, с. 94]; – у 1860–70-х роках на державну казну було покладено інше за- вдання ліквідаційного характеру – викупну операцію. Селянам, влас- никам земельних наділів було передано у вигляді різного роду обліга- цій 664 млн крб. [8, с. 95]; – урядова політика в галузі залізничного будівництва призвела до величезного збільшення державних боргів. Уже у 1860-х – 70-х ро- ках було розміщено залізничних позик на 1200 млн крб. До початку 1890-х років на потреби залізничного будівництва додатково було за- позичено більше 600 млн крб.; близько 300 млн боргів приватних за- лізниць було переведено на державну казну за умови переходу прива- тних залізниць до державної власності [8, с. 95]; – важливим чинником зростання державної заборгованості був також мілітаризм – витрати на армію, флот та ведення війн (кримсь- кої, русько-турецької). На ці цілі було запозичено приблизно 2 млрд крб. [8, с. 95]. Зростання державного боргу продовжувалося також у період 1889–1899 рр. Видатний російський державний діяч С.Ю. Вітте, роз- глядаючи проблему зростання державної заборгованості, писав, що «протягом одинадцяти років державний борг збільшився на 1037,4 млн крб. (з 5237,7 млн у 1889 році до 6275,1 млн крб. в 1899 році); в той самий час сума платежів відсотків зросла лише на 33 млн крб., а сума строкового погашення зменшилася на 16,4 млн крб.» [2, с. 544]. Одночасно підкреслювалося, що збільшення капітальної суми державного боргу на 1037,4 млн крб. відбулося за рахунок таких чин- ників: а) витрат на будівництво та придбання в державну власність великої залізничної мережі; б) погашення безвідсоткового боргу на суму більше 600 млн крб.; в) конверсій 6-, 51⁄2-, 5-, 41⁄2-відсоткових 137 запозичень у 4-відсоткові, причому капітал знову випущених цінних паперів перебільшував капітал конвертованих в середньому на 10% [2, с. 544]. Треба також відмітити, що зростання державного боргу спосте- рігалося й на початку ХХ ст., хоча й із деякими позитивними тенден- ціями (уповільнення даного процесу та деяке зниження загальної су- ми боргу) (табл. 1). Таблиця 1. Рух державного боргу Російської імперії протягом 1900–1914 рр. * Рік (на 1 січня) Сума боргу, крб. 1900 6 220 134 873 1905 7 081 746 619 1906 7 841 164 510 1907 8 625 560 215 1908 8 725 523 210 1909 8 850 781 679 1910 9 054 618 769 1911 9 014 141 796 1912 8 957 875 209 1913 8 858 053 846 1914 8 811 380 139 * Джерело: Русские биржевые ценности 1914–15 г. / Под ред. М. И. Боголепова, с участ. В. А. Мукосеева и В. С. Зива. — Петроград, 1915. – С. 21. Дійсно, постійне зростання державного боргу вимагало від дер- жави активного застосування практики запозичень на внутрішньому та зовнішньому ринках капіталів. У період з кінця ХІХ ст. державні позики стають основним видом цінних паперів, які представлені як на вітчизняному, так і на світових фондових ринках. Такий стан речей обумовлювався й загальнодержавною фінансово-економічною ситуа- цією. «В Росії за слабкості грошового ринку, напруженого становища державних фінансів і залежності російського державного кредиту від іноземних грошових ринків курси цінних паперів були нестійкими та значно коливалися. Коливання ці підсилювалися тим, що значну час- тину державних позик було розміщено за кордоном» [3, с. 99]. Це у свою чергу збільшувало попит на державні цінні папери серед вітчиз- няних та іноземних біржових гравців, що поставило даний вид фондо- вих цінностей на ключові позиції ринку капіталів. Аналізуючи таку ситуацію, І.Ф. Гіндін зазначав, що «нестійкість валютного курсу па- перового карбованця означала ще більші коливання курсів цінних па- перів у переведенні на іноземну валюту або з іноземної валюти на 138 карбованець. Усі ці обставини робили облігації державних і залізнич- них позик спекулятивними активами, предметом не тільки внутрі- шньої (на петербурзькій біржі), а й міжнародної спекуляції, що пере- пліталася із грою на курсі паперовогрошового карбованця» [3, с. 99– 100]. У результаті станом на 1900 р. вартість випущених вітчизняних цінних паперів розподілялася за різними групами таким чином (табл. 2): Таблиця 2. Загальний випуск цінних паперів Російської імперії станом на 1900 р. * Вид цінних паперів Загальна сума, млн франків Державні фонди 641,4 Облігації державних інституцій 73,0 Закладні листи приватних земельних банків 198,0 Залізничні облігації 119,0 Торгово-промислові облігації 22,5 Міські займи 11,5 Залізничні акції 403,0 Всього: 1468,4 * Джерело: Колоножников Г. М. Облигации торгово-промышленных Акцио- нерных товариществ / Колоножников Г. М. — Томск, 1912. — Ч. 1 : Условия выпуска облигаций. — С. 109. Із табл. 2 видно, що станом на 1900 р. державні позики різного роду становили більшу частину запозичень, які котирувалися на віт- чизняному фондовому ринку. Це відповідним чином позначилося на характері його формування в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. Про істотний вплив державних позик на становлення та розвиток вітчизняного фондового ринку та популярність цієї групи цінних паперів на іноземних ринках свідчать також дані табл. 3, в якій пред- ставлені загальні суми емісії вітчизняних цінних паперів різних видів. Таблиця 3. Загальний розмір емісії різних видів вітчизняних цінних паперів за період 1904–1913 рр. * Роки Вид цінних паперів 1904–1908 1909–1913 Державні, міські та іпотечні папери 3511 2877 Акції та облігації залізниць 307 847 Акції банків, акції та облігації торгово- промислових підприємств 561 1834 Всього: 4379 5558 В тому числі розміщено В Росії 2862 3840 За кордоном 1517 1718 * Джерело: Гиндин И. Ф. Русские коммерческие банки / Гиндин И. Ф. ; под. ред. С. Г. Струмилина. — Москва : Госфиниздат, 1948. — С. 171. 139 За наведеними даними, саме група державних, міських та іпоте- чних цінних паперів посідала провідні позиції у загальнодержавній емісії та складала більше половини вітчизняних фондових цінностей, які котирувалися на вітчизняному та іноземному фондових ринках. Висновки. В результаті проведеного дослідження можна зроби- ти такі висновки. Однією з основних передумов становлення та розвитку вітчиз- няного фондового ринку в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. була необ- хідність погашення постійно зростаючого державного боргу. В цей період уряд активно використовував фондовий ринок для задоволення державних позик, реалізуючи таким чином політику рефінансування державного боргу. Саме державні облігаційні позики стають основ- ним інструментом фондового ринку, чим стимулюють процес його активного розвитку та інтеграції у світові фондові ринки. Про це свід- чать дані емісій різних видів вітчизняних цінних паперів. На процес формування вітчизняного фондового ринку в дослі- джуваний період істотний вплив справляла також політика держави щодо залучення інвестицій у пріоритетні галузі виробництва за допо- могою надання державних гарантій. Однією з таких галузей було залі- зничне будівництво. Держава виступала ініціатором процесу випуску залізничних облігаційних позик, гарантованих державою, що робило даний вид цінних паперів дуже популярним серед професійних учас- ників як вітчизняного, так і світових фондових ринків. 1. Бутенко В. А. Краткий очерк истории русской торговли в связи с историей промышленности : Курс коммерческих училищ. — [2-е изд.] / Бутенко В. А. — Москва, 1910. — 120 с. 2. Витте С. Ю. Конспект лекций о народном и государственном хозяйстве, читанных е. и. выс. Вел. кн. Михаилу Александровичу в 1900–1902 гг. — 2-е изд. / Витте С. Ю. — С.-Петербург, 1912. — XV, 558 c. 3. Гиндин И. Ф. Государственный банк и экономическая политика царского правительства (1861–1892 годы) / Гиндин И. Ф. — М. : Госфиниздат, 1960. — 415 с. 4. Гиндин И. Ф. Русские коммерческие банки / Гиндин И. Ф.; под. ред. С. Г. Струмилина. — М. : Госфиниздат, 1948. — 453 с. 5. Історія Української РСР / Редколегія: О. К. Касименко (відп. ред.) [та ін.]. — Київ : Вид-во АН УРСР, 1953. — Том 1. — 1953. — 784 с. 6. Каценеленбаум З. С. Учение о деньгах и кредите : Курс лекций, читанных в 1916/1919 гг. в Московском университете, Коммерческом институте и Мос- ковском Кооперативном институте / Каценеленбаум З. С. — Ярославль : Изд-е Ярослав. с.-х. и Куст.-промысл. Союза коопер., 1922. — Ч. 2 : Кредит и кредитные учреждения. — II, 149 с. 140 7. Колоножников Г. М. Облигации торгово-промышленных Акционерных то- вариществ / Колоножников Г. М. — Томск, 1912. — Ч. 1 : Условия выпуска облигаций. — XL, 341 с. 8. Пастернак Л. История России в ХІХ веке / Пастернак Л. – С.-Петербург, Б. г. — Том 6. — 327 с. 9. Русские биржевые ценности 1914–15 г. / Под ред. М. И. Боголепова, с участ. В. А. Мукосеева и В. С. Зива. — Петроград, 1915. — 373 с. — («Русский биржевой ежегодник»). 10. Хромов П. А. Экономическое развитие России в ХІХ–ХХ веках. 1800–1917. / Хромов П. А. — М. : Госполитиздат, 1950. — 552 с. Одержано 5.06.2009.

Ähnliche Einträge